Г Д Хархан - Статеве виховання на початку xx століття історико-педагогічний аналіз - страница 1

Страницы:
1 

Костючек М. Ф. Становлення та розвиток міжнародної системи протидії торгівлі людьми

У статті ми розглянули історію становлення та розвитку міжнародної системи боротьби з торгівлею людьми, розкрили сутність "торгівлі людьми" як злочину.

Ключові слова: торгівля людьми, рабство, експлуатація.

 

Костючек М. Ф. Становление и развитие международной системы противодействия торговли людьми

В статье мы рассмотрели историю становления и развития международной системы борьбы с торговлей людьми, раскрыли сущность "торговли людьми" как преступления.

Ключевые слова: торговля людьми, рабство, эксплуатация.

 

Kostyuchek M. F. Formation and development of the international system of counteraction human trafficking

In the article we have considered the history of formation and development of the international system to combat trafficking in human beings, revealed the essence of "human trafficking" as a crime.

Key words: human trafficing, slavery, exploitation.

 

УДК [37.015.31:613.88](091) Хархан Г. Д.

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

Проблема статевого виховання має історичний характер: соціальне замовлення на добре підготовлену до сімейного життя особистість змінювалося у процесі розвитку суспільства. В свідомості людей завжди існував образ справжньої жінки/матері та справжнього чоловіка/батька, який цілеспрямовано формувала сім'я у дітей з ранніх років.

Перше десятиріччя XX століття є початком наукового вивчення питання статевого виховання дітей вітчизняними педагогами та психологами. Ретроспективний погляд дозволяє підкреслити актуальність даної проблематики, враховуючи зміни в соціально-економічній, політичній, культурній сферах життєдіяльності людей, що відбулися протягом 100 років.

Історії вивчення питання статевого виховання у педагогічній науці присвячені дисертаційні дослідження Т. Кравченко (20-30 роки XX століття) і Е. Черепової (1917-1977 роки XX століття). Враховуючи обмеженість наукових праць з означеної проблематики, ці роботи мають для нас велике значення, тому коротко на них зупинимося.

Цікавою є робота Т. Кравченко [5], в якій досліджено основні підходи до розв' язання проблеми статевого виховання школярів у 20-30-ті роки XX століття на основі аналізу вітчизняного історико-педагогічного досвіду, публікацій та архівних матеріалів означеного періоду; проаналізовано вплив соціальних та політичних трансформацій на розвиток основних положень статевого виховання; розкрито основні ідеї та педагогічні підходи до статевого виховання й досвід його реалізації у практичній діяльності школи, сім'ї, громадських організацій; визначено та систематизовано шляхи, методи та прийоми статевого виховання школярів.

Т. Кравченко виділила науково-практичний досвід статевого виховання школярів досліджуваного періоду, який полягає в тому, що на його основі з позицій сьогодення важливим є спрямування роботи на:

         об'єднання зусиль педагогів, учителів-практиків, батьків щодо розв' язання завдань статевого виховання;

         дотримання норм шлюбно-сімейних стосунків, формування в молоді орієнтації на шлюб, сім' ю та усвідомлене батьківство;

         підвищення рівня загальної моральності у дітей та молоді, зокрема й у статевій поведінці;

         використання в сучасній виховній практиці форм роботи щодо статевого виховання у контексті народно-педагогічної традиції

[5, с. 16].

Науковцем доведено, що завдання статевого виховання школярів у 20-30 рр. XX століття реалізовувалися сім'єю, школою та громадськими організаціями. У сім' ї виховання культури міжстатевої поведінки хлопчиків та дівчаток визначалося, з одного боку, релігійно-християнською традицією, родинно-побутовою культурою, національно-етнічною обрядовістю, а з іншого - руйнацією патріархальних відносин внаслідок пролетаризації сім' ї, процесів емансипації, піднесення ролі жінки в суспільстві, що істотно змінювало усталені стереотипи статеворольової соціалізації та ідентифікації.

Зауважимо, що в радянський період більшість вчених, що займалися вивченням проблеми статевого виховання, зосереджували свою увагу на моральному аспекті. Для нашого дослідження велику цінність має дисертаційна робота Е. Черепової "Моральна підготовка учнів до сімейного життя в теорії та практиці радянської школи (1917-1977)". Вона писала: "Теорія моральної підготовки учнів до сімейного життя в різні історичні періоди побудови радянської школи розвивалися з різною інтенсивністю. У 1917-1931 роках у відповідності з ленінським вченням про комуністичну мораль руйнувалися старі уявлення про сім' ю, про положення жінки в суспільстві, про відносини між батьками та дітьми. В передвоєнне і перші післявоєнні роки школа накопичувала цінний досвід формування в учнів моральних основ сімейного життя як в процесі викладання окремих навчальних предметів, так і в позакласній роботі" [9, с. 17].

Проте період початку XX століття у дослідженні проблеми статевого виховання не знайшов достатнього відображення в наукових працях.

Тому метою статті є історико-педагогічний аналіз проблеми статевого виховання підростаючого покоління на початку XX століття та використання ідей минулого у сучасній педагогічній теорії та практиці підготовки учнівської молоді до сімейного життя.

Звернення до наукової літератури означеного періоду дозволяє зауважити, що переклад зарубіжних праць: О. Вейнінгер "Стать і характер" (1909); К. Геллер "Статеве питання і школа" (1908); Л. Кетчер "Збудження статевої свідомості" (1911); А. Моль "Статеве життя дитини" (1909) зумовив науковий інтерес вітчизняних педагогів та психологів у сфері підготовки учнівської молоді до сімейного життя. В цей час з'являються праці: Н. Жарінцева "Роз'яснення статевого питання дітям" (1907); В. Половцева "Статеве питання в житті дитини" (1903); К. Сидорович "Діти і статеве питання (систематичні вказівки батькам, як зберегти маральну чистоту дітей від впливів нашого часу, сучасної літератури і навколишнього середовища, що розбещують)" (1909). Якщо в останній праці навмисно змінити рік на 2009, то назва та зміст залишаться актуальними та сучасними.

Цікавими, неоднозначними, сміливими є роздуми О. Вейнінгера про взаємовплив статі та характеру, він довів, що кожна людина бісексуальна, тому "індивідуум А або Б не слід просто позначати іменем "чоловік" або "жінка", а потрібно вказувати, скільки частин того і іншого містить в собі кожний з них" [1]. Науковий пошук вченого зосередився на вивченні взаємозв' язку самосвідомості, логіки та етики чоловіка та жінки. На нашу думку, вчений дещо перебільшив роль жіночої сексуальності: "Сексуальний, зрозуміло, і чоловік. Проте його сексуальність - доповнення до його особистості. Сексуальність жінки тотальна. Стать пронизує всю її сутність. Жінка є не що інше, як сексуальність; чоловік - сексуальність, але і щось ще інше" [1].

Для нас інформаційним джерелом є праця [2] К. Геллера, який обґрунтовував необхідність підвищення ролі школи в процесі статевого виховання та статевої просвіти: "Важливішою основою (для введення в школу необхідного навчання) полягає в тому, що думки і уявлення, що стосуються сфери статевих відносин, інтерес до цієї області зароджується в дитині набагато раніше пробудження статевого потягу" [2, с. 22]. Вчений впевнений, що педагогіка лелек, яку підтримують майже всі батьки та вчителі при допитуванні дітей про предмети статевої сфери, вганяє молодь з цікавістю, що прокинулась, та недовірою в кути та закутки. Висвітлення статевого питання в школі, на думку К. Геллера, повинно здійснюватися через основний предмет "Природна історія", що включає проблеми розмноження рослин, риб, птахів, ссавців, людини; статевої гігієни; права та етики; художньої літератури тощо. Він писав: "Справа в тому, що окрім своїх труднощів з боку методики питаннястатевого навчання є в значній мірі питання матеріалу, і тому його повинні вирішувати не шляхом одиничних спроб, а спільно з керівними властями" [2, с. 88].

На актуальності та важливості проблеми статевого виховання для підготовки молоді до майбутнього сімейного життя наголошувала В. Половцева: "Думка батьків мимоволі, хоча іноді по дивному непорозумінню, крадучись та ховаючись, постійно зупиняється на майбутньому шлюбі своїх дітей, як на самому істотному моменті їх життя... Ні власний, в більшості випадків сумний досвід, ні свої розчарування, ні хвороби не заставляють їх звернути увагу на дійсно істотне, на необхідність серйозної підготовки до цього самого важливого (якщо він свідомий) моменту їх життя [7, с. 17].

Педагоги виступали за статеву просвіту в дошкільному віці, наголошуючи на необхідності давати батькам правдиві відповіді на дитячі запитання, враховуючи вікові особливості. Н. Жарінцева впевнена, що "якщо не відповідати на питання дітей, а говорити про капусту, ангелів, то діти не будуть довіряти батькам" [3, с. 16]. Вона зауважувала, що "пояснювати дітям в 3, 4-5 років як він родився просто; він почує спокійну відповідь матері, що ти народився з мого тіла, виріс в ньому і я любила тебе вже тоді" [3, с. 17]. На думку педагога, більшість дітей виявляють глибоку зворушливу радість, але зніяковілість вони не відчувають при такій відповіді ніколи. Слушним є зауваження Н. Жарінцевої щодо причини того, чого батьки не хочуть розмовляти з дітьми та делікатні теми: "Батьки бояться «збентежити" дитину тільки тому, що вони дивляться на це питання зі своєї - зіпсованої - точки зору і забувають про ту чистоту дитячої душі, в якій неминуче повинна відобразитися глибока, усвідомлена сторона справи, яка не підказує ніскільки її ніякої гидоти" [3, с. 17 - 18].

Підтримуючи позицію Н. Жарінцевої, В. Половцева говорить: "Діти вимагають відповіді на природно виникаючі питання, до яких вони готові віднестися так же щиро і просто, як до будь-якого явища оточуючої природи; а між тим з боку батьків несподівано зустрічають збентеження і явні прийоми, або грубу, зухвалу брехню, або сувору заборону торкатися цих питань" [7, с. 18]. В. Половцева вважає, що першим кроком на шляху до правильного та серйозного висвітлення питань статевого життя повинно бути вивчення власного організму; тут на допомогу приходять природні науки. Проте школі теж вченим відведена певна роль у цьому процесі. Серед різних форм та методів статевого виховання вчений виділяє бесіду, при чому "якщо бесіда ведеться з учнями старшого класу, то настійно повинна бути вказана необхідність і повна можливість статевої стриманості, як для свого здоров' я, так і для здорових нащадків" [7, с. 27]. Педагог підкреслювала важливість активної позиції учня в обговоренні статевих питань на уроці, висловлення власної думки.

К. Сидорович, розділяючи погляди Н. Жарінцевої та В. Половцевої, наголошував: "В теперішній час вже не відшукати таких, котрі вірять влелек, що приносять сестричок і братиків, в яблук, кавунів, в яких приносять їх в будинок, а про дітей віком 11-12 і говорити нічого - вони знають дуже багато, а з небажаних, брудних сторін статевого питання -майже все!" [8, с. 6]. Цікавими є роздуми науковця про небажання батьків відверто говорити з дітьми на хвилюючі їх теми: "Небажанням відповідати батьки твердо показують дитині, що задане нею питання відноситься до чогось особливого, про яке вона ніколи не отримає від них ніяких пояснень і про яке вона навіть не повинна і головне не осмілюється запитувати. Це перший крок до роз' єднування душ дитини і батьків; до цього моменту душа дитини могла ще бути відкрита перед батьком або матір' ю, але ця відмова і встановлення чогось забороненого стає першою цеглиною, яка скоро виросте в високу стіну, і за нею сховається від батьків і вихователів вся вже починаюча змалювуватися статева сторона життя дитини, в сенсі і духовному і фізичному [8, с. 10].

Педагог вказував на необхідність диференційованого підходу до хлопчиків та дівчаток: "Направленість розуму, характер і нахили хлопчиків та дівчаток вже з самого раннього віку стають різними і ця відмінність стає настільки істотною, що нехтувати нею не можна" [8, с. 51].

На індивідуальному підході у процесі статевого виховання наголошувала Н. Жарінцева: "Не можна завжди і кожної дитині пояснити однаково - по усталеній системі" [3, с. 16]. Цікавим є погляд педагога на проблему пояснення статевих питань в межах статі, що відрізняється від загально прийнятого: "Призначати матері пояснення з дівчатами, батьку з хлопцями - так же не завжди має сенс: іноді мати з сином, а батько з дочкою бувають з ранніх років дитини в такій дружбі, при якій пояснення статевого питання буде таким же легким і благотворним, як і всякий інший" [3, с. 21 - 22].

Більшість педагогів пропонували одним з шляхів статевої просвіти обрати ознайомлення дітей з еволюцією розвитку живих істот на землі від розмноження рослин, риб, плазунів, птахів, тварин до людини. Цікавим є курс цнотливо-розумного статевого виховання К. Сидоровича, що складається з циклу 6 лекцій розподілені за роками, окремо для дівчаток та хлопчиків з різним рівнем фізичного та духовного розвитку. "Розроблена в цій праці система поступового ознайомлення дитини з всім тим, що йому знати необхідно, і що, інакше, вона дізнається сама, але вже з шкідливих і брудних джерел, складається з особливих бесід або читання для дітей, які дитина повинна гарно засвоїти і в такій черзі, в якій вони слідують" [8, с. 51].

Вчені наголошували на важливості проведення спеціальної виховної роботи з дітьми як майбутніми жінками/матерями, чоловіками/батьками. В. Половцева писала: "Потрібно підкреслити необхідність боротися з збоченим відношенням до цього акту життя, який заслуговує глибокої поваги, якщо віднестися до нього з той серйозністю, який він потребує. На кінець, потрібно вказати на відповідальність тих дітей, котрі тепер вжеможуть віднестися до нього свідомо, перед їх товаришами і їх майбутніми власними дітьми" [7, с. 28].

H.  Жарінцева наголошувала: "Людям дане почуття любові, і вони
повинні розумно, серйозно обирати собі дружину або чоловіка, тоді, коли
свідомо бажають мати сім' ю і виростити спільних дітей, а для цього
потрібно бути цілком розвиненими людьми; розвиток одних тільки
органів розмноження було б не тільки даремним, але й шкідливим, так як
люди з нерозвиненим розумом абсолютно не могли б виховати своїх

дітей" [3, с. 43].

Отже, вчені підкреслювали значимість процесу статевого виховання та статевої просвіти для дітей з метою підготовки їх до самостійного сімейного життя, як в сім' ї, так і в школі.

Висновки:

I.           Протягом історії людства кожне суспільство намагалося передати
соціальний досвід підростаючому поколінню, щоб забезпечити його
життєздатність в конкретних природних та соціокультурних умовах.
Народження та виховання дітей, як правило, відбувається в сімейному
середовищі, тому проблема статевого виховання вирішувалася довгий
час в межах родини і не мала наукового обґрунтування.

2.    Переломним моментом став кінець XIX початок XX століття, переклад зарубіжних праць посилив науковий інтерес вітчизняних психологів та педагогів у вивченні проблеми статевого виховання дітей. Проте кількість таких робіт була обмеженою.

3.    Безперечною заслугою вчених цього періоду є підвищення педагогічної культури батьків стосовно статевої просвіти, доведення користі спільного навчання та виховання хлопчиків та дівчаток, що формує у них почуття рівності та товариськості, посилення ролі школи в статевому вихованні та статевій просвіті (введення спеціальних навчальних курсів, організація виховної роботи). Більшість педагогів виступали за статеву просвіту в дошкільному віці, враховуючи індивідуальні та вікові особливості дітей.

Подальший пошук означеної проблеми слід подовжити в контексті розгляду проблеми статевого виховання у 20-30 роках минулого століття та порівняння з сучасною педагогічною теорією та практикою.

 

Література

1. Вейнингер О. Пол и характер / Отто Вейнингер. - М. : Герра, 1992. - 480 с. 2. Геллер К. Половой вопрос и школа / Геллер Конрад ; [пер. И. А. Варшавского]. СПб. : Книгоиздательство "Взаимная польза", 1908. - 88 с. 3. Жаринцева Н. А. Объяснение полового вопроса детям. 2-е перераб. изд-е. - СПб. : Типография Альтшулера "Фонтанка", 1907. -54 с. 4. Кетчер Л. М. Пробуждение полового сознания (половое созревание и его аномалии). - М., 1911. - 176 с. 5. Кравченко Т. В. Статеве виховання школярів у вітчизняній педагогічній теорії та практиці 20-30 років ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Т. В. Кравченко. - Кіровоград, 2009. - 20 с. 6. Молль А. Половая жизнь ребенка / А. Молль. - М. : НПО "Образование", 1994. - 272 с. 7. Половцева В. Н. Половой вопрос в жизни ребенка / В. Н. Половцева // Вестник воспитания. - 1903. - №9-10. - С. 16-29. 8. Сидорович К. В. Дети и половой вопрос (систематические указания родителям, как охранить нравственную чистоту детей от развращающих влияний нашего времени, современной литературы и окружающей среды) / К. В. Сидорович. - СПб. : Книгоиздательство "Свет и разум", 1909. - 227 с. 9. Черепова Э. М. Нравственная подготовка учащихся к семейной жизни в теории и практике советской школы (1917-1977): автореф. дис. на присвоение научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Э. М. Черепова. - М., 1976. - 22 с.

 

Хархан Г. Д. Статеве виховання на початку XX століття: історико-педагогічний аналіз

В статті аналізується проблема статевого виховання підростаючого покоління на початку XX століття: історико-педагогічний аспект; виокремлюються основні педагогічні ідеї, які можна використовувати в сучасній педагогічній теорії та практиці підготовки учнівської молоді до сімейного життя.

Ключові слова: статеве виховання, сім'я, аналіз.

 

Хархан Г. Д. Половое воспитание в начале XX века: историко-педагогический анализ

В статье анализируется проблема полового воспитания подрастающего поколения в начале XX века: историко-педагогический аспект; выделяются основные педагогические идеи, которые можно использовать в современной педагогической теории и практике подготовки ученической молодежи к семейной жизни.

Ключевые слова: половое воспитание, семья, анализ.

 

Kharkhan G. D. Sexual education at the beginning of XX age: history-pedagogical analysis

In the article the problem of sexual education of rising generation at the beginning of XX age from history-pedagogical aspect is analyzed; basic pedagogical ideas which can be used in a modern pedagogical theory and practice of preparation of pupils to family life are selected.

Key words: sexual education, family, analysis.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г Д Хархан - Виховання особистості сім'янина в інтернатному закладі

Г Д Хархан - Виховання сім'янина в педагогічній спадщині а с макаренка

Г Д Хархан - Готовність до материнства вихованок шкіл-інтернатів для дітей-сиріт

Г Д Хархан - Статеве виховання на початку xx століття історико-педагогічний аналіз

Г Д Хархан - Ідеї статевого виховання у 20-30 роках хх століття в сучасній практиці інтернатного закладу