Автор неизвестен - Понятійний апарат логістики - страница 1

Страницы:
1  2 

Розділ 1. ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

Розкрито історію виникнення логістики та сформульовано її узагальнене визначення. Наведено сучасні поняття термінів "матеріальний потік", "інформаційний потік", подано основні їхні характеристики та форми існування. Описано класифікацію логістичних операцій та визначено поняття пріоритету в логістиці.

1.1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТЕРМІНА

Батьківщиною терміна «логістика» є Стародавня Греція [2, 58]. У греків він спочатку означав «мистецтво міркування -мислення, розрахунок, доцільність». Проте незабаром термін набув прикладного значення стосовно державного управління. Так, за свідченнями Архімеда (IV ст. до н.е.) у той час в органах державної влади Стародавньої Греції функціонувало 10 логістів -вищих державних урядовців, які контролювали господарську, торговельну і фінансову діяльність.

У стародавніх греків цей термін було запозичено діячами Стародавнього Риму, але він мав вже інший сенс - «правила розподілу продуктів харчування». Люди, що виконували функції розподілу, в поселеннях Римської імперії називалися логістами.

Одна з найбільш ранніх історичних згадок про логістику за часів нашої ери виявлена у Візантії. І знову, як у попередньому випадку, смислове навантаження терміна було змінено. Логістика існувала як складова частина військової науки. «Справою логістики є підтримка армії, тобто озброювати й організовувати її, своєчасно і повною мірою турбуватися про її потреби, відповідним чином готувати кожен похід [40]. Це означає -знати, як розраховувати час і простір, територію у зв'язку з переміщеннями армій; як правильно оцінити силу супротивника і

1.1. Історія виникнення терміна

ці функції відповідно до руху й поділу власних збройних сил» -писав у своєму підручнику Цесар Леонас VI (866 - 912 рр. н. е.). В армії Візантійської імперії існувала спеціальна посада -«логістас». У коло обов'язків цієї особи входили такі функції: підготовка військових походів, організація постоїв військ, матеріальне забезпечення армії [38].

Першим автором робіт з логістики прийнято вважати французького військового теоретика Антуана Анрі Джоміні (1779 - 1869 рр.). Він є автором фундаментальної праці в 15 томах з історії революційних воєн . У своїх працях він відносив до логістики широке коло питань, які включають планування, управління, матеріальне, технічне і продовольче забезпечення, визначення місця дислокації військ, а також будівництво доріг, мостів, укріплень і т. д.

Принципи й підходи логістики у військовій справі набули найбільш реального втілення під час Другої світової війни у сфері організації матеріально-технічного забезпечення американської армії і військ союзників, дислокованих в Європі. Тільки завдяки узгодженій взаємодії військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ продовольством, зброєю, боєприпасами, військовою технікою. Велике значення у вирішенні цього складного завдання мало зокрема масове застосування прогресивної транспортної техніки і технології. Так, наприклад, у той час уперше були використані контейнерні перевезення, що суттєво спростили процес матеріального забезпечення військ.

У даний час логістика інтенсивно розвивається і в цивільному житті, вона розглядається фахівцями як напрям діяльності, оснований на глибокій інтеграції попиту, виробництва, транспорту й інформації. У сучасній економіці логістика набула статусу концептуальної стратегії її функціонування та розвитку.

1.2. СУЧА СНЕ РОЗ УМІННЯ ЛОГІСТИКИ

На Заході логістична концепція в сучасному розумінні виникла в кінці 50-х років ХХ століття і спочатку була пов'язана зоптимізацією технологічного циклу виробництва продукції, зокрема, із скороченням основного виробничого часу й мінімізацією рівнів виробничих запасів. У цей період логістика базувалася на таких комплексних поняттях у сфері обігу як матеріальний менеджмент і фізичний розподіл. До цього ж періоду відноситься поява перших логістичних товариств і асоціацій, а саме:

- Британського товариства контролю виробництва і запасів та Інституту логістики й менеджменту розподілу (Великобританія);

- німецького товариства логістики й Асоціації логістики (ФРН);

- асоціацій логістики в Іспанії, Італії і Франції.

Нині ці та інші центри логістики об'єднані в Європейську логістичну асоціацію (ЄЛА), що координує дослідження й розробки в цій галузі.

Ряд організацій і товариств логістики виникли нещодавно в США, наприклад: Американське товариство проблем управління виробництвом і запасами, Національна Рада з менеджменту фізичного розподілу, пізніше реорганізована в Раду логістичного менеджменту (РЛМ).

РЛМ у той час визначала логістику таким чином:

«Логістика - це широкий діапазон діяльності, пов'язаної з ефективним рухом кінцевих продуктів від кінця виробничої лінії до покупця, яка в деяких випадках включає рух сировини від джерела постачання до початку виробничої лінії. Ця діяльність включає транспортування, складування, обробку матеріалів, використання захисної упаковки, контроль запасів, вибір місця знаходження виробництва і складів, оформлення замовлень на виробництво продукції, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування споживачів».

Основні тенденції на ринку 60-х років ХХ ст. - посилення уваги до покупців (зокрема, збільшення частки сервісних послуг) і поява великої кількості різноманітних товарів, що задовольняють однакові потреби (конкурентних товарів). Це поставило перед логістикою нові проблеми, зокрема, координацію попиту і пропозиції. На початку 60-х років було сформульовано  концепцію  так званої «бізнес-логістики» якінтегрального інструменту менеджменту. Основний зміст концепції виглядав таким чином:

«Логістика - це менеджмент усіх видів діяльності, які сприяють руху і координації попиту й пропозиції на товари у певному місці і в певний час».

Відмітною рисою 70-х років ХХ ст. став перехід від швидкого зростання засобів виробництва (у 60-х рр.) до відносної стабілізації цього процесу. Одночасно в більшості компаній зростання логістичних витрат стало випереджати зростання інвестицій в основні засоби. Тому головним завданням більшості фірм стало зниження собівартості виробництва продукції, зокрема, за рахунок раціонального використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Прискорила цей процес енергетична криза, що виникла в другій половині ХХ ст. Ресурсний чинник, тобто зниження енергоємності і матеріаломісткості продукції, став одним з найважливіших в конкурентній боротьбі. Акцент у логістиці змістився на виробництво, чому неабиякою мірою сприяла поява комп'ютерних систем контролю та управління виробництвом. Значного поширення на Заході набула внутрішньовиробнича мікрологістична система MRP (Material Requirements Planning) -система планування потреби в матеріалах. Концепція логістики багато в чому ототожнювалася з матеріальним менеджментом, що був визначений як «принципи і методи, за допомогою яких здійснюється планування, організація і контроль матеріального потоку від сировини до кінцевого споживача».

У цей же період логістика з концепції перетворилася на практичний інструмент бізнесу як у виробництві, так і в обігу, чому сприяли такі синтезовані системи, наприклад, вже згадуваний MRP, а також DRP (Distribution Requirements Planning) - система управління розподілом продукції. До числа найважливіших функцій DRP, а потім її розширених модифікацій, належали: контроль за станом запасів, включаючи розрахунок обсягу замовлення, організацію перевезень, розподіл, формування зв'язків виробництва, постачання і збут з використанням забезпечувального комплексу MRP.

У ті ж роки бурхливими темпами розвивається економіка Японії, яка стала тіснити своїх американських та європейськихконкурентів. Це відбувалося завдяки високій якості та низькій собівартості японських товарів, що забезпечується, зокрема, розробкою і застосуванням перших у світі логістичних систем і організацією потокових процесів у сфері матеріального вироб­ництва «just in time» (точно в строк) і КАНБАН. У кінці 70-х років фірма Toyota сформувала нову філософію управління якістю продукції - систему TQM (Total Quality Management). Зараз ця система є одним з фундаментів розвитку нового інтегрального підходу до питань логістики, вона ефективно застосовується на більшості великих фірм у розвинених капіталістичних країнах.

До кінця 70-х років ХХ ст. на Заході практично завершилася так звана «тарно-пакувальна» революція, яка докорінно змінила складський процес, його операційну структуру, організацію, технічне й технологічне забезпечення. Великого розвитку набуло виробництво тарно-складського устаткування, нових видів тари і упаковки, сучасних автоматизованих складських комплексів, активно почала впроваджуватися контейнеризація вантажоперевезень. Значний економічний ефект дало застосування стандартизації тари й упаковки в дистрибутивних логістичних системах.

У 80-ті роки ХХ ст. відбулася революція в інформаційних технологіях, яка мала безпосередній вплив на логістику. Комп'ютери, у тому числі й персональні, виявилися основою адміністративно-управляючих і контролюючих систем (АСУ), що стали доступними для будь-якої, навіть найменшої компанії. Електронно-комп'ютерні системи зв'язку і телекомунікацій відкрили нові можливості для логістики. Істотним при цьому стало розуміння того, що разом з управлінням матеріальними потоками, необхідно здійснювати контроль за супутніми інформаційними потоками. У 1985 році РЛМ уточнила визначення логістики таким чином:

«Логістика (logistics) - це процес планування, створення і контролю потоку, ефективного з точки зору зниження витрат і рівнів запасів матеріальних ресурсів, в процесі управління запасами готової продукції і супутньою інформацією від точки зародження до точки споживання з метою повного задоволення запитів покупців».

Період 80 - 90 років ХХ ст. прийнято вважати епохою персональних комп'ютерів (ПК). Малогабаритні й відносно дешеві ПК стали невід'ємною ознакою будь-якої організації бізнесу. Використання ПК, створення на їх базі локальних обчислювальних і телекомунікаційних мереж, автоматизованих робочих місць відкрили нові горизонти для логістики. Одночасно з цим відбувається усвідомлення того, що існує глибока інтеграція попиту, виробництва, обігу транспорту та інформації. При цьому для досягнення якнайповнішого задоволення попиту необхідно раціонально організувати і управляти не тільки матеріальним потоком, але і всіма іншими потоковими процесами, що тісно з ним пов'язані, а саме: інформаційними, енергетичними, фінансовими, кадровими і т. д. Керування потоковими процесами, їх перетворення та інтеграція є новою формою управління економічною діяльністю, що перевершує традиційні форми як за рівнем творчого потенціалу, так і за ступенем ефективності кінцевих результатів.

Таким чином логістика - це наука про раціональну організацію, управління і техніко-технологічне забезпечення потокових процесів у сфері матеріального виробництва й обігу з метою максимального задоволення попиту.

1.3. МАТЕРІАЛЬНИЙ ПОТІК

Поняття матеріального потоку (МП) відноситься до концептуальних понять логістики [43]. Воно узагальнює безперервність руху і зміни продуктів праці у сфері матеріального виробництва й обігу в процесі їх керованого переміщення від джерел ресурсів через виробника до кінцевого споживача (рис. 1.1).

Матеріальний потік - це кероване явище, в процесі якого до певного матеріального об'єкта цілеспрямовано прикладають різні перетворні дії (логістичні операції).

На практиці матеріальними об'єктами виступають сировина, напівфабрикати, готова продукція, тобто товарно-матеріальні одиниці, які відповідно до загальної стратегії і тактики ринку завантажують,  транспортують,   розвантажують,  укладають ізнімають із зберігання за вектором спрямування до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки (МП)

Л

Форма існування

І

Якісна

 

1

 

продуктові

 

 

операційні

 

 

дільничні

 

 

системні

Векторна

динамічні

статичні

Зона існування

Періодичність

зовнішні МП

внутрішні

перехідні

безперервні

МП

дискретні

бліц-потоки

вхідні

вихідні

Рис. 1.1. Класифікація матеріальних потоків

При розумному управлінні конкретний матеріальний потік від джерела-генератора до кінцевого споживача безперервний, а залежно від етапу просування якісна і векторна форми існування МП змінюються.

Відносно якісної форми існування МП можна відзначити, що, наприклад, для гірничодобувних підприємств, які виступають у ролі генераторів МП для багатьох галузей промисловості, матеріальний потік в основному має вигляд сировини і лише в окремих випадках - вигляд готової продукції, яка може бути привабливою на ринку для кінцевого споживача. Готовою продукцією можна вважати, наприклад, сіль чи вугілля, відвантажуване населенню безпосередньо з шахти для побутових потреб.

1.3. Матеріальний потік

Для переробних підприємств на етапі забезпечення виробничих процесів МП існує у вигляді сировини, комплектованих матеріалів. На певному етапі виробництва матеріальний потік має вигляд заготівок, деталей та інших напівфабрикатів [26].

На етапі розподілу і збуту МП - це готова продукція, запасні частини до продукції, яка перебуває в споживанні.

З позицій якісної форми існування матеріальних потоків їх поділяють на продуктові, операційні, дільничні та системні [2, 7, 26, 38, 43, 62].

Продуктові матеріальні потоки - це одна з форм їх існування, об'єктом управління якої є конкретні види природних ресурсів, засобів і продуктів праці. Наприклад, потоки залізняку і коксу в металургійному виробництві, вугільної продукції, мазуту і газу на ТЕС.

Операційні матеріальні потоки - це потоки, об'єктом управління в яких можуть виступати різні товарно-матеріальні утворення, але в межах однієї окремої перетворюючої дії (логістичної операції). Наприклад, МП на операції вантаження різноманітних матеріальних цінностей в залізничні вагони на оптовій універсальній базі, розвантаження товарів, що надходять, доставки їх на зберігання і т. д.

Дільничні матеріальні потоки - це сукупні матеріальні потоки, що розглядаються стосовно окремих дільниць об'єкта господарської діяльності або їх об'єднання (логістичної системи). Наприклад, МП на складі сировини окремого підприємства, транзитний потік через транспортну систему однієї з держав у транснаціональній транспортно-експедиційній корпорації і т. д.

Системні матеріальні потоки - це сукупні матеріальні потоки, які циркулюють в цілому на об'єкті господарської діяльності або на об'єднанні об'єктів (у логістичній системі).

Векторна форма існування матеріального потоку визначається характером перетворюючих дій, прикладених до матеріального об'єкта.

Так, якщо перетворююча дія приводить до фізичного переміщення матеріального об'єкта, то даний МП називають динамічним. Приклади таких дій - вантаження, транспортування,розвантаження і под. Інакше МП називають статичним. Приклад - зберігання матеріальних об'єктів на складі.

Як предмет досліджень матеріальні потоки можуть бути класифіковані також за іншими ознаками [58].

За належністю до конкретного економіко-господарського об'єкта (логістичної системи) МП можна поділити на:

- зовнішні, що існують за межами об'єкта господарювання;

- внутрішні, які виникають виключно усередині даного об'єкта;

- перехідні, що забезпечують зв'язок об'єкта господарювання із зовнішнім середовищем.

Перехідні МП можуть бути вхідними, тобто прямувати із зовнішнього середовища в даний об'єкт, і вихідними - виходити з даного об'єкта в зовнішнє середовище.

За періодичністю виникнення МП поділяють на:

- безперервні, які існують в умовах масового виробництва;

- дискретні, що виникають певною періодичністю, яку встановлює ринок або інший чинник, наприклад, при дрібносерійному виробництві;

- бліц-потоки, тобто разові надходження, характерні для одиничного виробництва.

1.4. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛЬНИХ

ПОТОКІВ

У виробничій практиці матеріальні потоки характеризуються якісними і кількісними показниками [38, 77].

Основними з них можна вважати: вантажообіг; вантажопотік і матеріальний запас .

Вантажообіг - це кількість вантажу (товарно-матеріальних одиниць), який підлягає дії тих чи інших логістичних операцій, співвіднесена з часовим інтервалом.

При цьому кількість вантажу залежно від його специфіки може характеризуватися масовими (т), об'ємними (м ) або натуральними (шт.) одиницями.

З урахуванням специфіки аналізованого матеріального потоку часовий інтервал може бути річним, місячним, добовим, вартовим і т. д.

1.4. Основні характеристики матеріальних потоків

Вантажообіг відповідно до якісної форми МП може бути продуктовим, операційним, дільничним або системним.

з

Вантажопотік - це кількість вантажу (т, м , шт.), переміщуваного в одиницю часу (рік, місяць, доба, година і т. д.) певним шляхом.

При цьому в логістиці для характеристики шляхів переміщення користуються поняттями «логістичний канал» і «логістичний ланцюг», які будуть розглянуті далі.

Для характеристики внутрішніх матеріальних потоків використовують також поняття: русло МП, глибина русла, векторна спрямованість.

Русло МП - це шлях руху матеріальних ресурсів у рамках логістичної системи від джерела генерації до пункту призначення.

Глибина русла - це максимально можливий вантажопотік по даному руслу при існуючому технічному, технологічному й організаційному забезпеченні матеріального потоку.

Векторна спрямованість русла - це напрям руху вантажопотоку усередині логістичної системи.

Вона може бути вертикальною і горизонтальною. Вертикальна векторна спрямованість русла характеризує вантажопотоки за схемою «постачання - виробництво - збут». Горизонтальна векторна спрямованість русла характеризує вантажопотоки, що виникають між робочими місцями одного структурного підрозділу або структурними підрозділами, що відносяться, наприклад, до постачання, до виробництва або збуту.

Для вирішення важливих завдань логістики використовують ще одну характеристику матеріальних потоків - матеріальний запас.

Матеріальний запас - це миттєве значення обсягу відповідного вантажообігу або вантажопотоку [62].

Так, матеріальний запас на i універсальній базі для конкретного моменту може характеризуватися, наприклад, миттєвим значенням операційного вантажообігу бази у стані зберігання.

При перевезеннях залізничним транспортом миттєве значення вантажопотоку в i-му напрямку характеризуватиме матеріальний запас в дорозі і в конкретному напрямку.

1.5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК ТА ЙОГО

ХАРАКТЕРИСТИКИ

Поняття інформаційного потоку (ІП) також є ключовим у логістиці. Практично будь-який керований матеріальний потік супроводжується відповідним інформаційним потоком, який, в деяких випадках, може виникнути значно раніше від матеріального потоку й існувати протягом більш тривалого часу [2, 7, 18, 26, 43, 62].

Інформаційний потік - це кероване явище циркуляції в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем які виникають у процесі цілеспрямованого додавання до них перетвірних дій (логістичних операцій).

Аналогічно матеріальним потокам, ІП можуть мати якісні й векторні форми існування (рис. 1.2).

Взагалі можливі чотири форми існування ІП:

- паперовий документ: оформлений бланк замовлення, накладна, рахунок-фактура і т. д.;

- електронний документ: повідомлення, записані на магнітних дисках, лазерних дисках і т. д.;

- візуальний документ: фотографії, відеокасети, кіноплівки, матеріали телебачення;

- вербальні (усні) повідомлення: мовлення, радіо, телефон. Інформаційні    потоки,    що    забезпечують управління

продуктовими, операційними, дільничними і системними МП, також групують відповідно на:

- продуктові;

- операційні;

- дільничні;

- системні.

У процесі циркуляції ІП може змінювати векторну форму свого існування:

- бути динамічним при передачі, обробці і т. д.;

- статичним під час зберігання інформації. До   ІП   підходить   класифікація,   використовувана при вивченні МП.

Інформаційні потоки (ІП)

Форма ІП

І

Якісна

паперовий документ

електронний документ

візуальний документ

вербальні повідомлення

Зона ІП

Періодичність

ІП

Матеріальні потоки (МП)

продуктові

операційні

дільничні

системні

випереджаючі

синхронні

відстаючі

-1

 

 

 

 

 

Векторна

 

 

зовнішні

 

постійні

-\     ,-,

 

 

внутрішні

 

дискретні

 

динамичні

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

статичні

 

 

перехідні 1 '

 

бліц-потоки 1

■ ■

 

вхідні

вихідні

попутні

зустрічні

Рис. 1.2. Класифікація інформаційних потоків

З точки зору логістичної системи ІП можуть бути:

- зовнішніми, які існують за межами об'єкта;

- внутрішніми, що виникають усередині логістичної системи;

- перехідними, які здійснюють зв'язок логістичної системи із зовнішнім середовищем.

Аналогічно МП, перехідні ІП можуть бути вхідними - які надходять у логістичну систему із зовнішнього середовища, і навпаки - вихідними, які виходять з об'єкта.

Залежно від векторної спрямованості, вказані ІП можуть бути попутними або зустрічними [38, 77].

Наприклад, пересилання покупцеві бланка замовлення із зазначенням регламентованих параметрів виробу випереджаючим попутним ІП. Повідомлення виробнику результатів приймання виробу - це відстаючий зустрічний ІП.

За періодичністю виникнення ІП також, як і МП, поділяють на безперервні, дискретні та бліц-потоки (разові).

З позицій часу виникнення по відношенню до супроводжуваного МП, ІП може бути випереджаючим, синхронним або відстаючим.

Інформаційні потоки характеризують якісними й кількісними показниками.

До числа основних якісних характеристик ІП відносяться:

- джерело виникнення;

- векторна спрямованість;

- пункт обробки;

- пункт зберігання.

Серед основних кількісних характеристик ІП слід вказати:

- обсяг інформаційного потоку;

- швидкість передачі інформації;

- швидкість обробки інформації;

- час проходження інформаційного потоку.

Вивчення і вимірювання інформаційних потоків здійснюють залежно від якісної форми існування ІП з урахуванням технічних засобів отримання, передачі, обробки і зберігання інформації.

Так, при використанні паперових документів обсяг ІП може бути виміряний кількістю переданих, оброблених документів і кількістю тих документів на зберіганні, кількістю в них документорядків.

Для візуальних документів, поданих у вигляді кіноматеріалів, обсяг ІП може вимірюватися довжиною знятої кіноплівки у метрах, числом знятих кадрів.

Якщо для забезпечення ІП використовується електронно-обчислювальна техніка,  обсяг інформації, яка циркулює всистемі, вимірюється байтами. Байт - частина машинного слова, що складається з восьми біт (двійкова одиниця вимірювання кількості інформації).

Швидкість передачі та швидкість обробки інформації визначається обсягом відповідного ІП, який передається або обробляється в одиницю часу.

Час проходження інформаційного потоку характеризує період існування ІП в цілому або в тій чи іншій його формі.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа