В Ю Харчук - Економіко-статистичний аналіз середовища функціонування інноваційних підприємств машинобудування - страница 1

Страницы:
1  2  3 

УДК 330.341.3 В.Ю. Харчук

Національний університет "Львівська політехніка"

ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

©Харчук В.Ю., 2008

Проаналізовано основні статистичні дані стану машинобудування та інноваційної активності підприємств України. Визначено проблеми інноваційного відтворення підприємств машинобудування та запропоновано рекомендації щодо їх вирішення.

The article is devoted to the problem of a modern situation of innovation activity in machinery. The main statistical data of condition innovation activity and machinery were analyzed. On the base received results the problems and recommendations for perfecting condition of innovation reproduction machinery.

Постановка проблеми та актуальність теми. В умовах становлення ринкових відносин промисловість сприяє формуванню надійного фундаменту для розширеного суспільного та економічного відтворення інших галузей національної економіки. Провідну роль у цьому відновленні відведено машинобудуванню, як потужному джерелу науково-технічного зростання.

Активізація розвитку дослідженої галузі неможлива без системного використання результатів інноваційної діяльності та впровадження високотехнологічних виробничих процесів. Тому дослідження стану машинобудування та можливостей застосування інновацій в ньому є актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку машинобудування присвятили свої праці, такі дослідники, як С.М. Герасимчук [12], Д.В. алащук, [18], котрі основну увагу зосереджували на дослідженні стану означеної галузі. Водночас, проблемами інноваційної діяльності займаються такі науковці: О.І. Волков, В.М. Гриньов, М.П. Денисенко [13], де основну увагу приділяли механізму активізації інноваційної активності.

Цілі статті. Цілями статті є:

• узагальнення існуючої статистичної інформації про стан машинобудування та розвиток інноваційної активності;

• на основі аналізу вихідної статистичної інформації виокремити проблеми, що виникають у середовищі функціонування підприємств-інноваторів машинобудування;

• розроблення рекомендацій щодо усунення гальмівних чинників інноваційного відтворення підприємств машинобудування.

Виклад основного матеріалу. Машинобудівний комплекс займає вагоме місце в про­мисловості України. Він вирізняється серед інших галузей високою наукоємністю та ресурсо-ємністю, що підвищує його значення не лише у побутовому споживанні іншими галузями промисловості, а й сприяє швидшому їх розвитку.

Машинобудівний комплекс - потужний сектор промисловості України, який об'єднує понад 30 галузей, 11267 підприємств, з яких 146 - великих, 1834 - середніх та 9287 - малих з вироб­ництва різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури, різних видів транспортних засобів тощо. Частка галузі в загальному обсязі продукції (робіт, послуг) промисловості становить 13,4 %, у валовій доданій вартості промисловості - 15,6%. У машинобудуванні зосереджено понад 15 % вартості основних засобів і майже 6% оборотних активів вітчизняної промисловості та понад 22% кількості найманих працівників.[15, с.32-35]

Фінансовий стан ілюструє характеристика фінансових результатів діяльності підприємств машинобудування, наведена у табл.. 1, 2 [25, с.20].

Таблиця 1

Фінансові результати підприємств машинобудування за видами діяльності

Види діяльності

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (млн.грн)

Чистий прибуток, збиток (-млн.грн)

 

2003

2004

2005

2003

2004

2005

Машинобудування

51.3

- 38.3

34.5

23.9

- 69.6

6.7

Виробництво машин та устаткування

2.0

- 12.3

- 15.1

- 6.2

- 14.9

- 19.9

Виробництво електричного та електронного устаткування

- 24.8

66.7

26.1

- 31.0

45.2

10.1

Виробництво транспортного устаткування

74.1

- 92.7

23.5

61.1

- 99.9

16.5

Інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань

17.5

16.7

9.7

11.2

11.4

4.6

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

2.3

- 12.6

-25.9

- 72.8

- 1.2

- 51.7

Відсутність стабільного надходження чистого прибутку негативно позначається на інвесту­ванні галузі, яке переважно здійснюється за рахунок власних коштів (у 2005р. - 57.4% проте за оцінкою експертів зменшиться до 46% у 2012р. і 37% у 2017р.) [25, с.20]

Таблиця 2

Динаміка збитковості підприємств машинобудування

Вид діяльності

2003

 

2004

 

2005

 

 

Питома вага збитко­вих

підпри­ємств

%

Сума допу­щених збитків млн. грн

Питома вага збитко­вих

підпри­ємств

%

Сума допу­щених збитків млн. грн

Питома вага збитко­вих

підпри­ємств %

Сума допу­щених збитків млн. грн

Машинобудування

40.5

78.7

34.2

151.6

35.4

49.2

Виробництво машин та устаткування

43.1

22.8

40.4

21.7

39.8

25.9

Виробництво електричного та електронного устаткування

39.3

51.5

30.4

23.1

33.1

17.8

Виробництво транспортного устаткування

37.5

4.2

32.0

106.8

32.7

5.5

Інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань

37.0

7.3

34.5

9.8

37.6

11.1

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

63.8

93.2

64.9

91.4

72.0

70.1

Аналіз даних свідчить про суперечливі тенденції в галузі машинобудування. Зокрема діяльність підприємств цієї галузі характеризується відсутністю сталого функціонування в довгостроковій перспективі, що підтверджується коливаннями в значеннях отриманих фінансових результатів та практично незмінній кількості збиткових підприємств.

Оцінюючи можливості здійснення структурної перебудови галузі та виокремлення проб­лемних моментів, доцільно розглянути рівень рентабельності галузі машинобудування за видами діяльності (див. табл. 3).[27]

Таблиця 3

Рентабельність операційної діяльності підприємств машинобудування

Вид діяльності

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

Машинобудування

1.0

- 1.6

- 1.6

- 0.7

1.7

Виробництво машин та устаткування

- 1.0

- 1.0

- 0.9

- 1.5

- 0.8

Виробництво електричного та електронного устаткування

5.1

1.9

- 1.0

9.1

0.7

Виробництво транспортного устаткування

- 3.7

- 8.1

- 2.8

- 13.4

4.5

Інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань

5.3

2.2

5.6

5.8

2.3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

- 2.9

- 1.3

0.9

-2.9

0.3

Наведені дані рівня рентабельності діяльності підприємств машинобудування дають змогу зробити певні висновки: якщо протягом 2001-2004рр. помітне зниження рентабельності за всіма видами діяльності підприємств машинобудування, то в подальші роки - її зростання, що створює сприятливе підґрунтя для інноваційно-інвестиційного відтворення. Така ситуація пояснюється, насамперед, низьким рівнем завантаження виробничих потужностей - в межах 30 - 60%, а також використанням застарілих основних виробничих фондів (так, є надзвичайно високий коефіцієнт зносу основних фондів галузі 1998р. - 0.50, у 2000р. - 0.53, у 2001р. - 0.56) [18,с.22-25]. На світових ринках продукція вітчизняної промисловості неконкурентоспроможна, оскільки їй властива висока матеріало-, фондо- та трудомісткість.

Проте, починаючи з 2006р. спостерігаємо доволі стійкі темпи зростання виробництва, що яскраво демонструє динаміка розвитку машинобудування в розрізі окремих місяців (див. табл.

4).[27]

Таблиця 4

Динаміка зростання обсягів виробництва в машинобудуванні, %

Місяці

2006 рік

2007 рік

Січень

3,7

36,2

Лютий

11,9

21,7

Березень

9,6

17,4

Квітень

12,5

17,8

Травень

17

23,9

Червень

15,7

25,5

Липень

17,8

25,4

Август

6,8

25,5

Вересень

9,1

31,6

Жовтень

6

48,3

Листопад

12,8

32,9

Зростання обсягів виробництва машинобудівної продукції є позитивною ознакою існування розвитку та відтворення досліджуваної галузі. Однак, важливим індикатором ефективного функціонування галузі є співвідношення експорту та імпорту машинотехнічної продукції (див. табл.5) [15, с.33].

Таблиця 5

Динаміка показників експорту та імпортумашинобудування

ПОКАЗНИКИ

2001

2002

2003

2004

2005

2006

1

Частка в загальному обсязі промислового виробництва, %

10.2

10.7

12.2

13.4

12.7

13.7

2

Частка в структурі експорту, %

13.9

13.6

14.3

15.5

13.1

14.1

3

Частка в структурі імпорту, %

19.8

20.8

23.5

24.9

26.5

28.9

4

Темпи росту виробництва, %

118.8

111.3

135.2

128.0

107.1

111.8

5

Темпи росту експорту, %

125.9

108.2

135.2

153.1

139.2

120.3

6

Темпи росту Імпорту, %

123.3

143.7

151.9

135.2

132.2

136.2

7

Середньорічна кількість найманих працівників, тис. осіб

958

867

810

793

-

-

8

Частка в середньорічній чисельності найманих працівників у промисловості, %

7.4

7.1

6.9

7.0

 

 

Наведені статистичні дані свідчать, що навіть під час зростання обсягів виробництва частка машинотехнічної продукції в структурі експорту залишається незначною і коливається в межах 13 -14%. Серед номенклатури експорту переважають: механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби та прилади, продукція ОПК тощо. Найбільші імпортери вітчизняної продукції -Росія, Німеччина, Туркменістан, Індія, Китай, Іран - у ці країни надходить близько 70% експорту.

Важливим елементом, що засвідчує наукомісткість та конкурентоспроможність галузі машинобудування на міжнародному ринку є розвинутий ракетно-космічний комплекс (РКК).

Основними складовими експортного потенціалу РКК України є космічна продукція, науково-технічні розробки та деякі види технологій. Структура експорту продукції наведена у табл. 6 [22, с.65].

Таблиця 6

Структура експорту продукції підприємств РКК України

Види експортної продукції        І 2000 р.     | 2001 р.    | 2002 р.     | 2003 р.   | 2004 р.  | 2005 р.  | 2006 р~

Послуги із запусків космічних апаратів (КА)

102,52 95,9%

54,73 66,5%

46,85 69,4%

83,83 96,7%

76,72 81,7%

83,84 89%

91,37 90,2%

Вироби, прилади та матеріали

1,07 1%

23,62 28,7%

0,88 1,3%

1,39 1,5%

2,72 2,9%

9,33 9,9%

8,21 8,1%

Інші послуги

3,31 3,1%

3,95 4,8%

19,78 29,3%

1,67 1,8%

14,46 15,4%

1,04 1,1%

1,72 1,7%

Всього

106,9 100%

82,3 100%

67,51 100%

92,89 100%

93,9 100%

94,21 100%

101,3 100%

Як свідчать наведені статистичні дані основним сегментом на світовому ринку є ринок послуг із комерційних запусків КА. Частка цього ринку України становить 4,73% (що наведено у табл. 7) [22, с.66].

Проте на конкретний момент в інших сегментах світового ринку продукції і послуг космічної діяльності фактично не представлено [21, с.66-67].

Варто зауважити, що в Україні спостерігається структурна перебудова галузі машино­будування, проте, цей процес має стихійний і неконтрольований характер. Частина великих підприємств розпадаються на кілька дрібних підприємств, змінюючи до того ж форму власності (див. табл. 8).

Таблиця 7

Обсяг комерційного ринку запусків КА у 2001-2005рр.

Країни

2001р.

2002р.

2003р.

2004р.

2005р.

Усього

Часка ринку, %

Росія

948

1133

525

140

490

3236

47,1

США

167

338

304

375

70

1254

18,25

Європейські держави

178

424

178

290

350

1420

20,7

Україна

50

25

75

75

100

325

4,73

Міждержавні структури

120

50

150

135

180

635

9,22

Усього

1463

1970

1232

1015

1190

6870

100

Таблиця 8

Кількість та питома вага реалізованої продукції малих підприємств машинобудування

у загальному обсязі реалізованої продукції

Питома вага реалізованої продукції Кількість малих малими промисловими

Вид діяльності І промислових підприємствами

підприємств (шт.) у загальному обсязі

реалізованої промислової продукції, %

 

2003

2004

2005

2003

2004

2005

Машинобудування

480

498

483

11.4

7.4

6.8

Виробництво машин та устаткування

165

177

161

12.4

10.0

8.5

Виробництво електричного та електронного устаткування

280

283

283

18.6

9.6

9.3

Виробництво транспортного устаткування

35

38

39

2.4

2.1

2.7

Інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань

240

237

234

13.1

13.8

16.4

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

49

54

52

1.0

1.3

1.2

Зростання кількості малих машинобудівних підприємств має як переваги, так і недоліки. Перевагами функціонування малих підприємств в галузі машинобудування є спрощена система управління виробництвом і збутом, також їх вузькоспеціалізованість та можливість забезпечення належної оснащеності виробничого процесу. Проте, саме великі підприємства мають відповідні можливості для підтримання та збереження належної технологічної системи, забезпечення економії витрат для ефективнішого використання фінансових ресурсів та прискореному застосуванні досягнень НТП. Стає очевидним, що в деяких галузях машинобудування (автомобілебудування, літакобудування, ракетно-космічний комплекс) існування великих промислових гігантів виправ­дане, тоді як в інших (приладобудування) є неефективним. Невеликі підприємства гнучкіші у можливостях і спробах пристосуватись до мінливості попиту та швидше здатні перепрофільовувати процес виробництва нової продукції, проте існування їх у великій кількості може призвести до розпорошення науково-технічного потенціалу, що своєю чергою чинитиме перешкоди для модернізації та технічного переоснащення всієї галузі машинобудування.

Оскільки машинобудування є базою для забезпечення структурного та технологічного віднов­лення усіх галузей національної економіки, тому особливу увагу потрібно приділити інноваційному стимулюванню його розвитку.

На державному рівні розроблено основні напрямки інноваційного розвитку галузі маши­нобудування, що знайшли своє відображення у таких законодавчих актах: Законах України «Проінноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» та розроблена державними структурами «Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015рр.», яка містить спеціальний розділ «Стратегія утвердження інноваційної моделі розвитку». На регіональному рівні, зокрема у Львівській області, розроблено «Промислові пріоритети Львівської області», в яких машинобудування не лише визначається пріоритетною базовою галуззю, а й пропонується перелік пріоритетних підприємств в межах цієї галузі.[1-10, 23]. Проте напрацювання законодавчої та нормативно-правової бази характеризуються недостатньою прозорістю регуляції взаємовідносин між учасниками процесу проектування та розробки нововведеннь, нерозвиненістю відповідної інфраструктури та інститутів, які забезпечують і підтримують зазначений процес, а також відображають невтручання держави у створення конкурентоспроможних та прогресивних наукомістких технологій. Тому для забезпечення активізації інноваційної активності та системного впровадження результатів інноваційної діяльності доцільно проаналізувати статистичні дані, які відображають фактичний стан вітчизняної інноваційної активності.

Активізація використання інноваційного потенціалу є одним із найпріоритетніших завдань сьогодення. Вирішення цього питання, передусім можливе у разі ефективного застосування результатів інтелектуальної праці науково-технічних працівників. Причому вкрай необхідним є їх достатня кількість та належний рівень професіоналізму. Динаміка чисельності працівників наукової сфери наведена у табл. 9 [19, с.125]

Таблиця 9

Наукові кадри та кількість організацій в економіці України

 

Кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки (шт)

Чисельність науковців, осіб

Чисельність докторів наук в економіці України, осіб

Чисельність кандидатів наук в економіці України, осіб

1990

-

313079

-

-

1991

1344

295010

8133

-

1992

1350

248455

8797

-

1993

1406

222127

9224

-

1994

1463

207436

9441

-

1995

1453

179799

9759

57610

1996

1435

160103

9974

58132

1997

1450

142532

10322

59332

1998

1518

134413

10446

59703

1999

1506

126045

10233

59547

2000

1490

120773

10339

58741

2001

1479

113341

10603

60647

2001

1477

107447

11008

62673

2003

1487

104841

11259

64372

2004

1505

106603

11573

65839

2005

1510

195512

12014

68291

2006

1452

100245

12488

71893

Простежуються позитивні тенденції щодо обсягів виконаних наукових робіт: за період з 1997р. до 2006р. кількість наукових організацій, які виконували наукові дослідження й розробки, залишалась практично незмінною, але обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт збільшився у 5 разів. Причому така тенденція спостерігається за всіма напрямками наукової роботи, що свідчить про однакову зацікавленість як фундаментальними дослідженнями, так і науково-технічними послугами. Проте така продуктивність наукових кадрів не знайшла практичноговтілення та реального відображення у структурі ВВП. Зокрема спостерігаються негативні тенденції до скорочення цієї частки, що ілюструють дані табл. 10. [19, с.120].

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

В Ю Харчук - Економіко-статистичний аналіз середовища функціонування інноваційних підприємств машинобудування

В Ю Харчук - Методичний підхід до отримання комплексної оцінки сукупного ризику нововведень