О І Олексюк - Економічна безпека і результатвиність діяльності підприємства - страница 1

Страницы:
1 

О. І. Олексюк, д-р екон. наук,

професор кафедри економіки підприємств

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА І РЕЗУЛЬТАТВИНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація. Проаналізовано взаємозв'язок та особливості аналізу рівня економічної безпеки та результативності діяльності підприємства, продемонстровано аналітичну модель переходу в межах повної систе­ми індикаторів у процесі обґрунтування управлінських рішень. На базі використання єдиної системи аналітичних співвідношень обґрунтовано доцільність і можливість використання показників оцінки результатив­ності функціонування соціально-економічних систем для забезпечення достатньо рівня захищеності їх функціонування. Розкрито зв'язок окремих складових результативності та економічної безпеки через ви­користання інформаційних параметрів господарських процесів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: економічна безпека, результативність діяльності, за­хищеність, ефективність діяльності, загроза, ризик, своєчасність, доціль­ність, технологічність.

Зростання динамічності середовища господарювання та інтег­рованості економічних систем різних рівнів супроводжується швидкими структурними змінами. Отже, сучасне середовище гос­подарювання підприємств виступає чи не основним стимулом і передумовою для перебудови їх бізнес-процесів, переосмислення цілей їх діяльності, а також спонукає суб'єктів господарювання розробляти нові адаптивні механізми, модифікувати аналітичні інструменти підтримки управлінських рішень. Зважаючи на су­часні особливості розвитку світової та національної економічних систем, а саме на поширення кризових явищ, проблематика за­безпечення економічної безпеки підприємств при дотриманні на­лежного рівня результативності їх функціонування здобуває особ­ливого значення як у поточних умовах, так і в довгостроковій пер­спективі.

Власне використання цих двох економічних категорій — без­пеки та результативності — у якості певної метрики економічно­го аналізу нами не вважається чимось новим чи нетрадиційним. Без сумніву, більшість наукових розробок економістів різних шкіл і напрямків спрямовані на уникнення ризиків і досягнення підприємством стану стабільного розвитку для досягнення цільо­вих результатів у конкретний період часу. Чи не всі технології

© Олексюк О. І., 2010аналізу економічних процесів виділяють два базові полюси їх ре­алізації в межах соціально-економічних систем — результати (прибуток, зростання вартості бізнесу, підвищення продуктивно­сті праці, зростання частки ринку тощо) і втрати (збитковість ді­яльності, неплатоспроможність, погіршення конкурентних пози­цій та ін.). Використання результатної та ресурсно-витратної метрики економічних розрахунків обгрунтовано як з теоретич­них, так і з практичних позицій. Так, загальновідомим є той факт, що облікові системи підприємств в основному орієнтовані та фік­сування матеріально-фінансових операцій «постфактум», а управ­лінські рішень мають на меті передбачення, досягнення чи фор­мування майбутнього стану підприємства.

Шановні читачі зможуть самостійно знайти підтвердження наведеним вище міркуванням, а ми ж спробуємо розкрити автор­ське бачення та взаємозв' язок між економічною безпекою та ре­зультативністю діяльності підприємства, як основних підвалин управлінських рішень.

Основною метою даної статті ми вважаємо формування су­часної концепції забезпечення економічної безпеки засобами ре­зультативності діяльності підприємства. Поряд з такою загаль­ною метою нами виділяється система часткових цільових аспек­тів: змістовне розкриття зв'язків між складовими економічної безпеки та результативності; обґрунтування можливостей аналі­тичного апарату менеджменту результативності в оцінці рівня безпеки підприємства; поєднання та семантика факторів впливу на економічну безпеку та результативність; створення базових елементів прикладної методики забезпечення економічної безпе­ки на основі підтримання необхідного рівня результативності функціонування суб' єктів господарювання.

Отже, об' єктом дослідження даної наукової праці нами вва­жаються підходи та способи забезпечення безпечності та резуль­тативності економічних процесів у соціально-економічних сис­темах макрорівня. Предметом же виступають аналітичні механіз­ми обґрунтування управлінських рішень на базі використання ін­дикаторів результативності та економічної безпеки функціону­вання підприємства.

Згідно представленої на рисунку логіки трактування поняття «економічної безпеки» нами визнається факт можливості досяг­нення стану захищеності функціонування підприємства, стабіль­ності розвитку його економічної системи тільки у випадку належ­ного рівня результативності діяльності. Іншими словами, одним з важливих наслідків результативної діяльності і розвитку підпри­

ємства слід вважати досягнення стану захищеності і гарантовано-сті реалізації ним системи цільових орієнтирів. Разом з цим, до­сягнення цього стану та його підтримка у короткостроковій чи довгостроковій перспективі слід вважати неможливим без досяг­нення відповідних цільових, своєчасних результатів діяльності підприємства.

Складові економічної системи підприємства характеризуються високим ступенем захищеності

Стійкість та адаптивність підприємства

Економічна

безпека підприємства

Здатність підприємства запобігати і протистояти негативним змінам, деструктивним зовнішнім та внутрішнім впливам

Гнучкість підприємства

Стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів

Ефективність

діяльності підприємства

Здатність підприємства досягати цілі своєї діяльності за будь-яких змін середовища

Доцільність і своєчасність діяльності підприємств

Рис. 1. Загальні підходи до розуміння економічної безпеки та результативності діяльності підприємства

Відзначимо, що інформація з одного боку виступає вимірни­ком рівня невизначеності, а з іншого створює: 1) основу визнання наслідку економічного процесу у якості його результату; 2) доз­воляє говорити про корисність отриманих результатів; 3) зумов­лює доступний спосіб використання економічних ресурсів, здій­снення господарської діяльності; 4) змінює рівень невизначеності соціально-економічної системи, в цілому.

Розкриваючи взаємозв' язок між економічною безпекою та ре­зультативністю діяльності підприємства відзначимо, що економіч­ний зміст співвідношення «результату—ресурсів—часу—інфор-мації», на наш погляд, зводиться до наступного:

(1) результат визначає необхідний ресурс для його виробниц­тва (досягнення), тобто відбувається ідентифікація економічного блага та стимулювання суспільного виробництва споживачем на основі використання, наприклад, ринкових механізмів;

(2) якість і кількість результатів (економічних благ) безпосе­редньо залежить від наявних чи доступних (тобто використаних чи можливих для використання) економічних ресурсів;

(3) результат (економічне благо) визначається інформацією, а в представленому вище випадку, наприклад, потребою, яка за своєю суттю є інформаційним утворенням споживача, тобто його очікуванням щодо можливого чи необхідного отримання задово­лення;

(4) необхідна інформація визначається бажаним результатом (економічним благом), тобто споживаючи економічне благо спо­живач здобуває досвід (порівнює власні очікування з матеріалі­зованим товаром), тим самим змінюючись у процесі споживання;

(5) ресурс визначається наявною інформацією, що можна по­яснити тезою, що визнання того чи іншого об' єкту навколишньо­го оточення ресурсом, можливе тільки на основі зміни відношен­ня суб' єкта до перспектив його цільового використання, тобто доступна суб' єкту інформація дозволяє йому ідентифікувати у об' єктах навколишнього оточення засоби досягнення цілей, але цьому передує процесу створення інформаційного образу блага;

(6) ресурс визначає інформацію, що пояснюється тим, що суб' єкт здобуває відомості про навколишнє оточення на основі доступних йому ресурсів, а також у процесі використання ото­чуючих об' єктів;

(7) ресурс визначається благом та інформацією, тобто корис­ність елементу навколишнього середовища та відомості щодо способу його використання у людській діяльності дозволяє гово­рити про поняття «ресурсу»;

(8) благо визначається ресурсом та інформацією, що можна пояснити на основі таких міркувань — доступні людині ресурси визначають реальні можливості отримання тих чи інших еконо­мічних благ, а технологія їх використання для виробництва еко­номічних благ є безпосередньо інформаційним явищем;

(9) інформація визначається у взаємозв'язку ресурсу і блага, що зумовлено інформаційною природою організації людської ді­яльності, як способу протидії хаосу, іншими словами зв' язок «ре­сурс—благо» розглядається нами як причинно-наслідковий, а ще дозволяє його ідентифікувати та виміряти.

Підводячи підсумок представлених вище міркуванням, може­мо узагальнити, що у змісті понять «економічна безпека» і «еко­номічна результативність» є багато спільного, що базується на­самперед на інформаційних складових цих аналітичних характе­ристик діяльності підприємства.

Закладену логіку доцільно представити у традиційних співвід­ношеннях економічних показників. З метою вирішення завдання прив' язки авторських розробок до системи традиційних економіч­них розрахунків, нами розроблено наступну схему (рис. 2).

Доцільність R'

Технологічність і R

І

R N

Ефективність

R'

R

I

R

ч

Інтенсивність

І

ч

R

Швидкість

R'

Своєчасність

Т

Рис. 2. Основні аналітичні залежності, які розкривають результативність діяльності підприємства

Крім загальних аналітичних пропорцій на рис. 2 нами пред­ставлені стрілками логічні переходи у їх формуванні. Спробуємо дещо пояснити їх, розпочинаючи з ідентифікації інформаційного контексту та формування економічних результатів діяльності підприємства. Саме тому, виведення поняття «результат» нами відбувається у верхній вершині нашої системи, за допомогою ви­користання інформаційних механізмів, тобто встановлення по­няття «доцільності».

Наступним кроком нашого перетворення, є співставлення іс­нуючого розуміння (інформаційного) та визначення прийнятних часових горизонтів досягнення результатів, або іншими словами часову інтенсивність постановки цілей. Отже, наступною фазою перетворення буде визначення необхідної швидкості отримання економічних результатів для підприємства, що створює основу для визначення своєчасності витрат підприємства, тобто інтенсив­ності витрачання економічних ресурсів за одиницю часу (напри­клад, традиційні показники оборотності коштів). Послідовність

І

Т

Тописаних вище ітерацій дозволяє перейти нам до визначення співвідношення «ефективність», як порівняння отриманих ре­зультатів і витрат, понесених на їх отримання. Закінчуємо логічні перетворення шляхом визначення показника «технологічність» як оцінки рівня прогресивності витрачання економічних ресурсів підприємства.

Крім загальних аналітичних пропорцій на рис. 2 нами пред­ставлено стрілками логічні переходи у їх формуванні. Спробуємо дещо пояснити їх, розпочинаючи з ідентифікації інформаційного контексту та формування економічних результатів діяльності підприємства. Саме тому, виведення поняття «результат» нами відбувається у верхній вершині нашої системи, за допомогою ви­користання інформаційних механізмів, тобто встановлення по­няття «доцільності». Наступним кроком нашого перетворення, є співставлення існуючого розуміння (інформаційного) та визна­чення прийнятних часових горизонтів досягнення результатів, або іншими словами часову інтенсивність постановки цілей. От­же, наступною фазою перетворення буде визначення необхідної швидкості отримання економічних результатів для підприємства, що створює основу для визначення своєчасності витрат підпри­ємства, тобто інтенсивності витрачання економічних ресурсів за одиницю часу (наприклад, традиційні показники оборотності коштів). Послідовність описаних вище ітерацій дозволяє перейти нам до визначення співвідношення «ефективність», як порівнян­ня отриманих результатів і витрат, понесених на їх отримання. Закінчуємо логічні перетворення шляхом визначення показника «технологічність» як оцінки рівня прогресивності витрачання економічних ресурсів підприємства.

На основі представленої схеми декомпозиції базового визна­чення результативності, нами виділені наступні аналітичні про­порції:

— Ефективність діяльності підприємства — співставлення отриманих результатів його діяльності та обсягів витрат ресурсів, що були понесені підприємством у процесі досягнення цих ре­зультатів.

— Доцільність діяльності підприємства — співставлення фак­тично отриманих результатів діяльності підприємства і суспільно очікуваних наслідків його функціонування (або очікувань корис­тувача отриманих результатів).

— Швидкість діяльності підприємства — співвідношення об­сягів отриманих результатів діяльності підприємства та витрат часу на їх досягнення.

— Технологічність діяльності підприємства — співвідношен­ня фактично витрачених економічних ресурсів підприємства до очікуваних результатів його функціонування (або очікувань ко­ристувача отриманих результатів).

— Інтенсивність діяльності підприємства — співставлення очікуваних результатів функціонування підприємства (або очіку­вань користувача отриманих результатів) та фактичного часу ро­боти підприємства.

— Своєчасність діяльності підприємства співставлення фак­тичного часу роботи підприємства та обсягів витрат його еконо­мічних ресурсів за цей же період.

Слід відзначити, що представлені вище аналітичні індикато­ри використовуються також і при аналізі рівня економічної без­пеки підприємства. Так, наприклад, індикатор достатності еко­номічних ресурсів для подолання наслідків реалізації еконо­мічних загроз розвитку підприємства традиційно розраховуєть­ся за схемою технологічності його функціонування. Іншими словами, порівнюється обсяг витрачених економічних ресурсів та можливі негативні наслідки реалізації того чи іншого виду ризику підприємства. Не останню роль в управлінні економіч­ною безпекою підприємства відіграють індикатори ефективнос­ті діяльності економічних систем, швидкості адаптивних реак­цій системи управління підприємством, своєчасності управ­лінських рішень тощо.

Переходячи до управлінського аспекту проблематики даної статті, нагадаємо читачам, що забезпечення економічної безпеки чи результативності на достатньому рівні базується на виявленні резервів підприємства, потенціалу його розвитку, або ж іденти­фікації проблем діяльності та їх вирішенні. Таким чином, тради­ційно використовуються чотири найбільш універсальні способи вирішення бізнес-проблем: 1) absolution «стриманість» — відмо­ва від вирішення проблеми в надії, що вона вирішиться сама; 2) resolution «часткове вирішення» — пом'якшення гостроти проб­леми або вирішення окремих протиріч; 3) solution «оптимальне рішення в даних умовах» — максимальне використання всіх сил і засобів для вирішення проблеми; 4) dissolution «розчинення проб­леми» — виявлення суперечних інтересів і цілей усіх учасників проблеми.

Вказані загальні підходи вирішення чи подолання проблем ді­яльності підприємства доцільно використовувати на основі на­ступної «економічної логіки», що побудована на базі наших по­передніх міркувань:

— Визначивши можливий рівень ефективності використання ресурсів, підприємство повинно забезпечити у довгостроковій перспективі технологічність їх господарського використання.

— На основі досягнутого рівня ефективності та технологічно­сті використання ресурсів підприємства, з позицій створення цінності для споживача (користувача), можна говорити про доціль­ність його функціонування і розвитку.

— Доцільність отриманих результатів діяльності підприємст­ва повинна супроводжуватися інтенсивністю задоволення потреб (запитів) споживачів (користувачів), що у поєднанні дозволить забезпечити швидкість отримання економічних результатів і про­тікання бізнес-процесів.

— На базі високої швидкості здійснення бізнес-процесів на підприємстві та своєчасності використання ресурсів може бути знову ж таки забезпечена ефективність господарського викорис­тання останніх.

Виконання описаних вище аналітичних зв' язків у різних фун­кціональних сферах діяльності підприємств можна побудувати з використанням найбільш традиційних економічних показників — чистого прибутку, вартості бізнесу, чистої приведеної вартості проекту, ринкової частки тощо. Але незалежно від того, який із критеріїв обрано підприємством в якості ключового показника у той чи той період часу, вважаємо, що дотримання описаних вище залежностей створює реальну основу для досягнення стану еко­номічної безпеки суб' єкта господарювання, так і забезпечення належного рівня його результативності.

На закінчення, хотіли б представити найбільш традиційні спо­соби мінімізації втрат від реалізації загроз економічній безпеці в діяльності підприємства: 1) попередження: стратегічне плану­вання, прогнозування зовнішнього оточення, моніторинг змін в умовах ведення бізнесу, активний цілеспрямований маркетинг і ін.; 2) ухилення: відмова від ненадійних партнерів, відмова від ризикових проектів, розподіл ризиків між кількома партнерами і ін.; 3) локалізації: створення венчурних підприємств / проектів; виділення ризикових напрямів бізнесу в автономні господарські одиниці; створення системи «фільтрів» у діяльності підприємст­ва; 4) дисипації: інтеграція діяльності, диверсифікація (збуту, по­стачань, інвестицій, сфер бізнесу і ін.), розподіли ризику в часі.

Отже, на основі теоретичного вивчення й певного емпірично­го аналізу, який виходить за рамки даної наукової публікації, що­до впливу інформаційно-інноваційних складових на діяльність підприємств, визначення їх ролі для оцінки економічних резуль­татів розроблену модель аналізу економічної безпеки та резуль­тативності. Складна природа і загальносистемне значення інфор­маційних чинників для функціонування чи розвитку сучасних підприємств зумовили необхідність уточнення ряду положень і розробку інформаційно-центрованої моделі оцінки економічних результатів.

Дослідження результатів діяльності підприємства через сис­тему функціональних залежностей інформаційно-часових, ре­сурсно-часових та інформаційно-ресурсних параметрів було представлено можливість оцінки економічної безпеки та резуль­тативності у цілісній системі розрахунків. Використання певної логіки та розрахункового апарату дозволяє говорити про побу­дову аналітичної моделі обгрунтування господарських рішень, а також розробки системи функціональних залежностей на під­приємстві.

Економічна безпека та результативність діяльності підпри­ємств розкладена нами через систему аналітичних співвідношень доцільності, інтенсивності, швидкості, своєчасності, ефективнос­ті та технологічності їх бізнес-процесів. Такий підхід до економіч­них розрахунків дозволяє реалізувати постулат ієрархічності та взаємного переходу між цими аналітичним індикаторами.

Література

1. Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та ме­ханізм забезпечення: монографія / Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко. — К.: Лібра, 2003. — 280 с.

2. Кокинз Г. Управление результативностью: Как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процесами / Г. Кокинз.М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. — 315 с.

3. Коломієць Г.М. Невизначеність розвитку господарчих систем і їх реформування: монографія / Г.М. Коломієць. — Харків: Видав. центр ХНУ, 2004. — 256 с.

4. Костирко Л. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: монографія / Л. Костирко. — Харків: Фактор, 2008. — 336 с.

5. Нонака И., Такеучи Х. Компания создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах [пер. а англ.] / И. Нонака, Х. Такеучи. М.: Олимп-Бизнес, 2003. — 384 с.

6. Олексюк О.І. Економіка результативності діяльності підприємст­ва: [монографія] / О.І. Олексюк. — К. : КНЕУ, 2008. — 362 с.

Стаття надійшла до редакції 20.10.2010.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О І Олексюк - Визначення економічних результатів діяльності підприємства

О І Олексюк - Економічна безпека і результатвиність діяльності підприємства

О І Олексюк - Перспективи розвитку національного меблевого ринку та специфіка ведення бізнесу на ньому