Л Тимошенко - Економічна ефективність екологізації виробничих процесів на відкритих і підземних розробках залізорудних родовищ - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ТИМОШЕНКО Любов Вікторівна

УДК 504.03:622.27.003.13

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ НА ВІДКРИТИХ І ПІДЗЕМНИХ РОЗРОБКАХ ЗАЛІЗОРУДНИХ РОДОВИЩ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дніпропетровськ

2

2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Прокопенко Василь Іванович,

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри прикладної економіки.

Офіційні опоненти:   доктор економічних наук, професор

Петенко Ірина Валентинівна,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці.

кандидат економічних наук, доцент Роздобудько Елла Вікторівна,

Дніпродзержинський інститут економіки та менеджменту ім. С. Наливайка Міжрегіональної Академії управління персоналом, заступник директора з навчально-методичної роботи.

Захист відбудеться « 17 » червня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 при Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничий університет»: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К. Маркса, 19, ауд. 10/409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий «_» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Дереза В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. На сучасному етапі економічна та екологічна ситуація в гірничодобувних регіонах країни знаходиться в критичному стані. Це зумовлено значними втратами обсягів та якості мінеральної сировини в процесах її видобування та перероблення, значними обсягами техногенних відходів та високим рівнем порушення довкілля. Незбалансована експлуатація природних ресурсів негативно впливає на навколишнє середовище і призводить до погіршення перспектив економічного розвитку регіонів через зростання витрат на екологічний захист територій та необхідність ліквідації наслідків техногенного навантаження. Особливо це актуально для Криворізького регіону, на території якого накопичено біля 2,5 млн. м3 розкривних порід та більше 1 млрд.м3 відходів збагачення. Гірничі підприємства займають більш 340 км2 природних земель, які могли б використовуватись у народному господарстві.

Оцінюючи впровадження новітніх технологій та техніки гірничих робіт, можна вибрати перспективні напрямки природоохоронної діяльності гірничодобувних підприємств, що визначатимуть переважний розвиток певного способу розробки родовища. Це дозволяє застосувати ефективні і якісні виробничі процеси, які будуть підвищувати економічну ефективність екологізації виробництва та поліпшувати результати операційної діяльності підприємств.

Можна назвати чимало імен відомих вчених (Амоша О.І., Борщевський П.П., Дорогунцов С.І., Мельник Л.Г., Мішенін Є.В., Міщенко В.С., Новоторов О.С., Реймерс М.Ф.), які внесли значний вклад у становлення організаційно-економічного механізму управління природокористуванням. Також суттєвий внесок у дослідження економічних питань природокористування внесли такі вітчизняні вчені як: Бриндзя З.Ф., В'юн В.Г., Горлачук В.В., Добряк П.С., Коренюк П.І., Петенко І.В., Садченко О.В., Сохнич А.Я., Трегобчук В.М., Третяк А.М. й ін. Проте у сучасних дослідженнях недостатньо висвітлені економічні аспекти екологізації виробництва на гірничих підприємствах, потребують більш глибокого розкриття фактори, що впливають на еколого-економічну ефективність експлуатації родовищ рудної сировини залежно від способу розробки. У зв'язку з цим, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі: обґрунтування методичних засад та розробка на їх підставі практичних процедур оцінювання економічної ефективності екологізації виробничих процесів на підприємствах з видобування й перероблення залізорудної сировини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з темою «Фінансове забезпечення інноваційного розвитку підприємства» (№ ДР 0104U005790, 2004-2006), яка виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного гірничого університету, і в якій здобувач обґрунтувала економіко-математичну модель фінансування заходів з екологізації підземних гірничих робіт. Також дисертаційна робота знайшла своє відображення у науково-дослідній роботікафедри прикладної економіки Державного ВНЗ «НГУ» «Удосконалення системи ресурсозбереження при розробці родовищ корисних копалин в умовах розвитку ринку землі» (№ДР 0109U002811, 2009-2010), де здобувач визначила засади формування еколого-економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення й удосконалення науково-методичних засад та обґрунтування економічної оцінки екологізації виробництва на залізорудних підприємствах при розробці родовища відкритим і підземним способами. Для досягнення цієї мети у роботі вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

- визначено сутність та обґрунтовано доцільність використання частинних показників економічної ефективності оцінювання й вибору природоохоронних заходів при розробці залізорудного родовища у різних гірничотехнічних умовах його експлуатації;

- обґрунтовано узагальнений показник економічної ефективності екологізації виробництва на підприємствах з видобування й перероблення рудної сировини;

- розроблено управлінський механізм екологізації виробничих процесів за критеріями еколого-економічної ефективності експлуатації родовища;

- визначено вплив втрат рудної сировини у процесах виготовлення продукції на економічні результати операційної діяльності підприємства;

- проведена оцінка еколого-економічних результатів гірничо-збагачувального виробництва залежно від якості та обсягів продукції;

- обґрунтовано методичні підходи до економічної оцінки підземного способу ведення гірничих робіт з урахуванням екологізації виробничих процесів;

- розвинуто теоретичні основи та обґрунтовано практичні процедури управління рівнем витрат на природоохоронні заходи при підземній розробці залізорудного родовища;

- визначено науково-практичний підхід до обґрунтування області застосування певного способу розробки родовища за критеріями еколого-економічної ефективності.

Об'єктом дослідження є процес формування рівня економічної ефективності екологізації виробництва залізорудної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні й методичні засади і практичні процедури оцінювання та формування рівня економічної ефективності екологізації виробничих процесів відкритої і підземної розробок родовища.

Для вирішення поставлених задач були використані наступні методи дослідження: критичного аналізу та наукового узагальнення, систематизації -для визначення важелів управління екологізацією виробництва при розробці залізорудних родовищ; економічний аналіз - для оцінки результатів природоохоронної діяльності підприємств; математичної статистики - для прогнозування    показників    гірничодобувного    виробництва; економіко­математичного моделювання - для планування витрат на підземні роботи; графоаналітичний - для відображення структури та характеру зміни природоохоронних витрат.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-законодавча база України, статистичні дані Асоціації «Укррудпром» і гірничорудних підприємств, а також результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування методичних засад та наукових підходів з удосконалення економічної оцінки та формування рівня екологізації виробничих процесів залежно від способу розробки залізорудного родовища. До найбільш суттєвих результатів віднесено такі:

удосконалено

- економічну оцінку ефективності природоохоронних заходів при розробці залізорудного родовища, яка відрізняється від відомих визначенням частинних показників екологізації виробництва у вигляді індексу зміни еколого-економічного рівня природного середовища, питомих витрат на природоохоронну діяльність та економічної інтенсивності порушення довкілля;

- узагальнений показник економічної ефективності екологізації виробничих процесів на гірничорудних підприємствах, який, на відміну від відомих, подається як економічна рівновага заходів з охорони природи та оцінюється за співвідношенням питомих витрат на заходи, що запобігають порушенням довкілля та усувають ці порушення;

- механізм управління рівнем екологізації виробництва шляхом корегування засобів видобування й перероблення рудної сировини для досягнення певного прибутку підприємства від операційної діяльності, за яким, на відміну від відомих, ефективність корегування оцінюється на основі відповідності засобів виробництва припустимому рівню узагальненого показника еколого-економічної ефективності, що забезпечується частинними показниками екологізації;

- методологічні засади оцінки втрати рудних запасів родовища з позиції користувача надр, які відрізняються від відомих тим, що оцінка базується на чистому збитку гірничодобувного підприємства внаслідок цих втрат та визначається різницею між додатковим прибутком від реалізації продукції, яку можна було б виробити з втрачених запасів руди, та відрахуваннями з втраченого прибутку підприємства.

дістало подальшого розвитку

- теоретичні засади формування еколого-економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва, які відрізняються від відомих тим, що економічні результати виробництва визначаються співвідношенням обсягів рудної сировини різної якості за запропонованими автором залежностями собівартості та якості концентрату від якості руди й мають забезпечувати мінімальні технологічні відходи руди зниженої якості;

- науковий підхід до економічної оцінки доцільності технології підземнихгірничих робіт на основі закладання виробок, за яким оцінка ґрунтується на сумарній величині змін: доходу підприємства від реалізації товарної руди, його витрат на компенсацію порушень природи та капіталу, інвестованого на природоохоронні заходи при видобуванні руди за вказаною технологією у порівнянні з традиційною;

- метод управління рівнем витрат на охорону природи шляхом розробки та використання економіко-математичної моделі для прийняття управлінських рішень, цільова функція якої (мінімізація обсягу витрат при необхідній міцності закладної суміші для виробленого простору у шахті) досягається методом нечіткого математичного програмування;

- метод економічного обґрунтування доцільності певного способу розробки покладу рудної сировини, який, на відміну від відомих, ґрунтується на економічній оцінці втрат і засмічення руди в надрах, а також витрат на запобігання й усунення порушень природного середовища залежно від глибини залягання рудного покладу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик і пропозицій з вибору природоохоронних заходів стосовно способу розробки родовища на підставі нових підходів і методів їх економічного обґрунтування, а також поліпшення умов екологізації виробничих процесів.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання розробок і рекомендацій автора Інститутом проблем природокористування і екології НАЛ України (довідка про впровадження №270/452-а від 15.11.2010 р.), Концерном «Південруда» (акт впровадження №11/10 від 23.11.2010 р.). Очікуваний економічний ефект від впровадження розробок складає 18,4 млн. грн на рік. Частка автора дисертації - 10%, тобто 1,84 млн. грн. на рік.

Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Національний гірничий університет» при викладанні дисциплін «Екологічна економіка», «Еколого-економічний аналіз» та «Екологічний менеджмент» (довідка про впровадження від 18.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій автор сформулював і обґрунтував наукові положення, висновки і пропозиції щодо подальшого розвитку методичних засад оцінки економічної ефективності екологізації виробничих процесів на гірничорудних підприємствах. Внесок автора до колективних публікацій конкретизований у їх списку.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень розглядалися та схвалені на науково-технічних нарадах Концерну «Південруда», Полтавського ГЗК, Інституту природокористування і екології НАН України (м. Дніпропетровськ). Теоретичні і практичні положення дисертації одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях:    «Управління    розвитком    соціально-економічних систем:глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2002), «Інноваційний розвиток економіки регіону» (м. Дніпропетровськ, 2004), «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (м. Кривий Ріг, 2004), «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем (MPZIS-2005)» (м. Дніпропетровськ, 2005), «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.); «Сучасні проблеми управління виробництвом» (м. Донецьк, 22-23 жовтня 2009 р., 14-15 жовтня 2010 р.); «Управління проектами: стан та перспективи» (м. Миколаїв, 16-18 вересня 2009 р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 21 -23 вересня 2005 р.; 22-24 травня 2008 р., 28-30 травня 2009 р., 20-22 травня 2010 р.), Форум гірників - 2010 (м. Дніпропетровськ, 21-23 жовтня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлено у 22 наукових працях загальним обсягом 8,4 друк. арк., з них особисто автору належить 6,7 друк. арк. У тому числі: 1 монографія, 8 статей у фахових журналах і збірниках наукових праць, 13 доповідей, статей і тез в матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (144 найменування) та додатків. Зміст викладений на 169 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 23 таблиці, 29 рисунків. В роботі представлено 3 додатки, які розміщено на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичне підґрунтя формування еколого-економічної ефективності розробки залізорудних родовищ" екологізація виробничих процесів експлуатації залізорудного родовища визначена як реалізація заходів, що попереджають зміни рівня якості використаних природних ресурсів, унаслідок впливу цих процесів на навколишнє природне середовище, шляхом впровадження відповідних природоохоронних засобів у техніку й технологію видобування й перероблення сировини. В умовах порушення природного середовища гірничим виробництвом відбуваються зміни, які можна визначити як елементи еколого-економічного збитку.

Результати досліджень, що проаналізовані, безпосередньо не торкаються еколого-економічної ефективності певного способу розробки родовища, хоча саме він спричиняє ті чи інші за обсягом та шкідливістю порушення довкілля. Наукові праці мають спрощені підходи до оцінки економічної ефективності прийнятих рішень в умовах гірничорудних підприємств. Запропоновані показники природоохоронної діяльності відображають фактичний стан порушення довкілля та витрати на усунення порушень, проте не відображають зусиль підприємства щодо попередження негативного впливу виробництва на природу. Діючі платежі та збори, що сплачують підприємства, не враховують втрат обсягів й якості мінеральної сировини при її видобуванні та переробленні залежно від способу експлуатації родовища.

На підставі аналізу та узагальнення результатів охорони природи на гірничорудних підприємствах України протягом 2005-2008 рр. встановлено наступне: 1) обсяги платежів підприємств за порушення довкілля практично не залежать від обсягу цих порушень; 2) не простежується впливу обсягів природоохоронних інвестицій на обсяги відходів та рівень забруднення довкілля; 3) інвестиції, що виділяються на екологізацію виробництва, не забезпечують ощадливого використання рудної сировини за її обсягом та якістю; 4) при підземному видобуванні залізної руди її засмічення сягає значної величини - 10% й більше, втрати рудної сировини в надрах частіше перевищують 15%.

Запропоновано частинні показники оцінювання економічної ефективності екологізації виробництва залізорудної продукції в різних гірничо-геологічних умовах. Ефективність підвищується при впровадженні інновацій (вплив вимірюється індексом Іп,с зміни еколого-економічного рівня природного середовища), шляхом вибору доцільного природоохоронного заходу (за оцінкою питомих витрат Во,п на природоохоронну діяльність) та через уникнення порушень природного середовища (виходячи з економічної інтенсивності Іе порушення довкілля). Зазначені показники подано у вигляді:

т     _ j      _  Шс.і т     _  Пв.і /1Ч

Іп.с. - ~    ; - ш Іп.і. - п    , частка од. (1)

Іп.і Шст Пвт

В + В Ш Ш

Воп=       , грн/т; (2)     Іе ~~ о~~~ ОТУ, ірії/і; (3)

п    е м     п е

де Іші - індекс зміни шкоди, заподіяній природному середовищу інноваційним заходом; Ша, Шст - шкода, заподіяна природі інноваційним заходом та традиційною технологією гірничого виробництва, грн; ІпЛ - індекс зміни валового прибутку підприємства при впровадженні інноваційного заходу; ПвЛ, Пв.т - прибуток від реалізації продукції, виробленої на базі інноваційної або традиційної техніки й технології, грн; Вз та Ву - витрати на екологічні заходи, що запобігають порушенням природного середовища та усувають ці порушення, відповідно, грн; Оп - продуктивність підприємства з виготовлення продукції, т; Fe - вміст заліза в продукції, що виготовляється, частка од.; Ш -шкода, заподіяна довкіллю при видобуванні та переробленні рудної сировини, грн; Ом - обсяг виробленої металургійної сировини за обсягом металу, т.

Впровадження інноваційного проекту є доцільним за умови І„.с< 1, коли індекс зміни шкоди менше індексу зміни прибутку ІпЛ, що свідчить про рівень шкідливості перетворення виробництва порівняно з його наявним рівнем.

У другому розділі «Удосконалення науково-методичних засад управління ефективністю екологізації виробництва залізорудної продукції»

розглянутий передусім механізм управління екологізацією процесів видобування й перероблення рудної сировини, який має базуватися на моделі виробництва: ця модель віддзеркалює завдання та мету при їх виконанні, а також оцінює екологічний стан навколишнього середовища під впливомвиробничих процесів (рис.1). Тут управління являє собою систематичний вплив на техніку, технологію й організацію процесів виробництва з метою їх екологізації й погодження з виробничими витратами для досягнення певного прибутку від реалізації продукції при найменших припустимих порушеннях природного середовища. Під припустимим рівнем порушення розуміється рівень, який не впливає шкідливо на людей, тварини та рослини або надає можливість порушеним природним об'єктам само відтворюватися до первинного стану.

Цільовою функцією управління прийнятий розрахунковий рівень прибутку підприємства від операційної діяльності та відповідний йому рівень узагальненого показника еколого-економічної ефективності. Рівень прибутку планують з урахуванням економічних інтересів підприємства у майбутньому. Узагальненим показником економічної ефективності природоохоронних заходів на гірничорудному

Умови внутрішнього та

зовнішнього середовища

Прийняття попереднього

рішення з техніки та технології виробництва

Корегування техніки

та технології

виробничих процесів

Оцінка економічної

рівноваги екологізації виробництва

Індекс зміни еколого-

економічного

рівня природного

середовища

Питомі витрати

на природо­охоронну діяльність

Економічна

інтенсивність

порушення

довкілля

Прийняття управлінського рішення

Рис. 1. Алгоритмічна схема управління екологізацією виробничих процесів на гірничорудному підприємствіпідприємстві прийнята економічна рівновага екологізації виробництва (Ее). Рівновага оцінюється за співвідношенням питомих (на 1 т заліза, що містить вироблена продукція) витрат за певний проміжок часу (як правило за рік) на екологічні заходи, що запобігають порушенню природного середовища, та витрат, що усувають ці порушення. Рівні економічної рівноваги за екологічними чинниками виробничої діяльності підприємства розподілено згідно з характером природоохоронної діяльності, сталістю його взаємодії з природою та рівнем екологічної безпеки (табл.1).

Таблиця 1

Характеристика екосистем за економічною ефективністю

Рівень економічної

рівноваги екологізації виробництва

Характер природоохоронної

діяльності

Сталість взаємодії підприємства

з природою

Рівень екологічної безпеки

> 1,3

еколого -спрямована

надійна

вищий

1,1 - 1,3

підвищена

стала

еколого -переважний

0,9 - 1,1

відповідна екологічній рівновазі

кон'юнктурна

середній

0,7 - 0,9

знижена

нестала

еколого -відстаючий

< 0,7

еколого -не спрямована

ненадійна

низький

Розроблено порядок та структурно-логічну схему корегування засобів виробництва, виходячи із частинних показників еколого-економічної ефективності що визначені виразами (1) - (3). Якщо запланований рівень прибутку досягається, то техніко-технологічне та організаційне забезпечення виробничих процесів перевіряється за умови його відповідності узагальненому показнику еколого-економічної ефективності. У протилежному випадку забезпечення процесу, що розглядається, корегують, виходячи з його продуктивності, економічності та екологічності. При цьому може бути змінено устаткування, його кількість, робочі параметри, умови експлуатації, організацію й ін. Уточнене з урахуванням вказаних змін та затверджене рішення щодо скорегованих засобів виробництва та умов їх експлуатації містить уточнені вихідні дані для наступних розрахунків.

Ефективність екологізації виробничих процесів при експлуатації родовища обумовлена способом його розробки (відкритим, підземним чи комбінованим). Доцільний спосіб запропоновано вибирати виходячи з прибутку, що могло б одержати підприємство від реалізації своєї продукції, якби воно уникало втрат обсягів і якості рудної сировини у виробничих процесах. З урахуванням указаних чинників стосовно виробництва і реалізації залізорудного концентрату потенційний прибуток при видобуванні руди, відповідно, відкритим Пв і підземним Пп способами визначається за такими виразами:

Пв = (Ц -     )(1 + 8 Єв) а, (4)        Пп = (Ц - С_ )(1 + 8   О, (5)

де Цк - відпускна ціна 1 т концентрату, грн; Ск.в, Ск.п, Ов,, Оп - повна собівартість, грн/т, та обсяг, т/міс., виробництва концентрату при видобуванні руди, відповідно, відкритим і підземним способами; де.в, §е.п - втрати експлуатаційних запасів рудної сировини в процесах її видобування й перероблення, відповідно, при відкритих і підземних гірничих роботах, частка

од.

Визначений вплив повноти вилучення запасів залізної руди та рівня її засмічення на собівартість металургійної сировини. Стосовно виготовлення її за технологією відкритих робіт собівартість пропонується планувати за виразом:

C = b (Fe3)Cp +1C_ m8 + ^ +      , грн/т , (6)

де b (Fe3) - витрати сирої руди на концентрат залежно від вмісту заліза в ній, т/т; Ср, Ст, Сд.ф - витрати на видобування руди, її доставку та перероблення (сортування, дроблення, збагачення), грн/т; а-потонна ставка, грн/т.

Втрати руди значно менше впливають на собівартість концентрату, ніж вміст заліза в руді. Тому гірничодобувні підприємства, незважаючи на втрати рудної сировини, прагнуть відробити ділянки родовища з багатшою рудою. Відношення підприємств до використання запасів руди в родовищі може бути змінено шляхом встановлення реальної плати за користування надрами. В умовах Запорізького ЗРК зростання експлуатаційних втрат запасів руди з 2 до 10% призводить до підвищення виробничої собівартості 1т руди на 7,8 %. Усунення зазначених втрат руди дозволяє заощадити 32,3 млн. грн щорічно.

Обґрунтована економічна оцінка втрат запасів рудної сировини в процесах її видобування й перероблення. Ця оцінка визначає збиток гірничодобувного підприємства, що залежить, передусім, від способу розробки родовища, який зумовлює ті чи інші втрати запасів руди. З позиції користувача надр його чистий збиток ЧЗп t протягом t -го року дорівнює:

ЧЗп t =      t п t- Сп,) - ПП, - 2В4 грн/рік, (7)

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Л Тимошенко - Економічна ефективність екологізації виробничих процесів на відкритих і підземних розробках залізорудних родовищ