Л В Панчук - Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2011. № 25

УДК 372.32

Л. В. Панчук, аспірантка, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА

АНОТАЦІЯ: У статті на основі законодавчих активів України да­ється визначення поняття основні засоби їх класифікація по гру­пам та джерела.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: економічна сутність, основні засоби, бухгал­терський облік, класифікація

АННОТАЦИЯ. В статье на основе законодательных активов Укра-инедается определение понятия основные средства их классифи­кация по группам иисточники.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экономическая сущность, основные средст­ва, бухгалтерскийучет, классификация

ABSTRACT. In this paper, based on assets Ukraine legislative definition of the concept ofthe main methods of classification in groups and sources.

KEY WORDS: the economic essence, fixed assets, accounting, classification

Постановка проблеми. Організація будь-якої підприємниць­кої діяльності потребує наявності засобів праці. Отже, у вироб­ничо-господарській діяльності підприємства використовуються засоби праці, які багаторазово (тривало) використовуються у процесі виробництва (експлуатації), зберігають початковий зов­нішній вигляд, протягом тривалого періоду, зазнають поступово­го зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції (ви­трати обігу) поступово протягом їх нормативного строку служби за встановленими нормами.

Виклад основного матеріалу. Матеріальні довгострокові ак­тиви, вартість яких відноситься на витрати протягом тривалого

© Л. В. Панчук, 2011

513терміну їх корисного використання, є основними засобами під­приємства. Підприємство самостійно визначає способи корисно­го використання окремих об'єктів та строки їх використання.

Зміст, порядок визнання та оцінки (переоцінки) основних за­собів, їх амортизації визначаються П(С)БО № 7 «Основні за­соби».

Поняття «основні засоби» подано в П(С)БО № 7, а поняття «основні фонди» — у Законі «Про оподаткування прибутку під­приємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР зі змінами та до­повненнями (в подальшому Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

П(С)БО № 7 [56, ст. 4] визначає «основні засоби» як матеріаль­ні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністра­тивних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корис­ного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподатку­вання прибутку підприємств» [3, ст. 8] під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначають­ся платником податку для використання у господарській діяль­ності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матері­альних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв' язку з фізичним або моральним зносом.

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних фондів слугують визначальними характеристиками в окресленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціо­нування та розвитку будь-якого виробництва. Вся сукупність на­явних виробничих фондів складає найбільшу за питомою вагою частину національного багатства країни. Основні фонди визна­чають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання і вдосконалення засобів пра­ці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу.

Для цілей бухгалтерського обліку згідно П(С)БО №7 основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

— земельні ділянки;

— капітальні витрати на поліпшення земель;

— будинки, споруди та передавальні пристрої;

— машини та обладнання;

— транспортні засоби;

— інструменти, прилади, інвентар (меблі);

— тварини;

— багаторічні насадження;

— інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи:

— бібліотечні фонди;

— малоцінні необоротні матеріальні активи;

— тимчасові (нетитульні) споруди;

— природні ресурси;

— інвентарна тара;

— предмети прокату;

— інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо во­ни відповідають загальним критеріям визнання активів:

— існує ймовірність отримання майбутньої економічної виго­ди від їхнього використання;

— їх вартість може бути достовірно визначена.

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предме­тів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Облік основних засобів здійснюється за окремими інвентар­ними об' єктами.

Об'єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокре­млений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону­вати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визна­ченню основних засобів, або частина такого активу, що контро­люється підприємством. Якщо один об'єкт основних засобівскладається з частин, які мають різний строк корисного викорис­тання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об' єкт основних засобів [56, ст. 4].

Основні засоби можна згрупувати за їх функціональним при­значенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності. Класифікація основних засобів за П(С)БО 7 була розглянута вище.

Отже, класифікацію основних засобів схематично зображено на рис. 1.

Основні засоби

За функціональним призначенням

За використанням

За ознакою належності

За галузевою ознакою

виробничі

невиробничі

діючі

недіючі

власні

орендовані

промисловості

сільськогосподарські

будівельні

транспорту

зв язку

Рис. 1. Класифікація основних засобів

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промис­ловості, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв' язку. Наявність тих або тих засобів на конкретному підприємстві пов' язана із напрямком його діяльності, а також із роботою до­поміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосеред­ньо участь у процесі виробництва і пов' язані із створенням конк­ретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, устаткуванням, що діють в сфері матеріального виробництва.

Основні засоби, які не беруть безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціаль­них і культурно-побутових потреб працівників підприємства, на­зиваються невиробничими. Невиробничі основні засоби представ­лені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку під­приємств» під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти ка­пітальні активи, які не використовуються у господарській діяль­ності платника податку. До таких невиробничих фондів відно­сяться:

— капітальні активи (або їх структурні компоненти), які під­падають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;

— капітальні активи, які підлягають під визначення груп 2 і 3 основних фондів, які є невід' ємною частиною, розміщені або ви­користовуються для забезпечення діяльності невиробничих фон­дів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника по­датку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками податку на прибуток.

За використанням основні засоби поділяються на діючі та не­діючі. Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства в даний час. Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період у господарській діяльності у зв' язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані. Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і створені через здійснення внесків за­сновниками до Статутного капіталу, додаткового капіталу з від­повідних джерел, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба заува­жити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансово­му рахунку.

Розрізняють наступні вартісні оцінки основних засобів: первіс­ну, балансову (залишкову), ліквідаційну, справедливу, переоціне­ну та вартість, яка підлягає амортизації.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необо­ротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість об' єкта основних засобів складається з та­ких витрат:

— суми, що сплачують постачальникам активів та підрядни­кам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих по­датків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв' язку з придбанням (отриманням) прав на об' єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв' язку з придбанням (створен­ням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підпри­ємству);

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на транспортування, установку, монтаж, налаго­дження основних засобів.

— інші витрати, безпосередньо пов' язані з доведенням основ­них засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основ­них засобів, придбаних (створених) повністю або частково за раху­нок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати».

Залежно від джерел надходження основних засобів на підпри­ємство, під їх первісною вартістю розуміють (табл. 1):

Таблиця 1

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДЖЕРЕЛ НАДХОДЖЕННЯ

Джерела надходження основних засобів

Первісна вартість

1

Придбані основні засоби

Складається з таких витрат:

— суми, що сплачують постачальникам ак­тивів та підрядникам за виконання буді­вельно-монтажних робіт (без непрямих по­датків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні  платежі,   що  здійснюються у зв' язку з придбанням (отриманням) прав на об' єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з при­дбанням   (створенням)   основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприєм­ству);

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на транспортування, установ­ку, монтаж, налагодження основних за­собів.

— інші витрати, безпосередньо пов' язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

(відповідно до п. 8 П(С)БО № 7)

2

Безоплатно отримані ос­новні засоби

Справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом

8 П(С)БО № 7

3

Основні засоби, внесені до статутного капіталу підприємства

Погоджена засновниками (учасниками) під­приємства їх справедлива вартість з ураху­ванням витрат, передбачених пунктом 8

П(С)БО № 7

4

Об'єкти, переведені до основних засобів з обо­ротних активів, това­рів, готової продукції

Їх собівартість, що визначається відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»

Закінчення табл. 1

Джерела надходження основних засобів

Первісна вартість

5

Об' єкт основних засо­бів, отриманий в обмін на подібний об' єкт

Залишкова вартість переданого об'єкта. Як­що залишкова вартість переданного об' єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засо­бів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об' єкта з включенням різниці до витрат звітного пе­ріоду

6

Об' єкт основних засо­бів, отриманий в обмін (або частковий обмін) на неподібний об' єкт

Справедлива вартість переданого об' єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму ви­трат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифіка­ція, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призво­дить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очі­куваних від використання об' єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв' язку з частковою ліквідацією об' єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочо­му стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх еко­номічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно ж п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку має право віднести до валових витрат будь-які витрати, пов' язані з поліпшенням (поточ­ним і капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням) основних засобів, якщо витрати на ці заходи не перевищують 10 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об' єкта основних засобів групи 1) та підлягають амор­тизації за нормами, передбаченими для відповідних основних за­собів.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 996-XIV (із змінами та доповненнями від 09.02.2006 р.) // Все про бухгалтерський облік. — 2005. — № 13. — С. 3—6.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 «Основні за­соби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2006 р.) // Бухгал­тер. — № 10. — 200. — С. 18—22.

3. Податковий кодекс України (зі змінами, внесеними згідно із За­коном № 2856-17 від 23.12.2010): Підписаний 2.12.2010 Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем.

4. Гавриловська Л. М., Ларіонова А. С. Фінансовий облік-1: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2006.

5. Грачева О. Облік основних засобів // Спеціальна пропозиція до тижневика Дебет-Кредит.

6. Єрмакова Н. Переоцінка основних засобі: тонкощі обліку // Все про бухгалтерський облік. — 2006. — № 31. С. 41—47.

Статтю подано до редакції 14.02.11 р.

УДК 657 (477)

Я. В. Олійник, канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ПІДПРИЄМСТВАМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

АНОТАЦІЯ. У ринкових умова господарювання головною формою кредиту є банківський кредит. Суб'єкти кредитних відносин (кре­дитор і позичальник) зацікавлені в отриманні достовірної, об'єк­тивної та своєчасної інформації. Саме бухгалтерський облік покли­каний забезпечити банки та їх позичальників такою інформацією.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кредитні відносини, банківський кредит, креди­тор, позичальник, регулювання кредитних відносин, кредитний до­говір.

АННОТАЦИЯ. В рыночных условиях хозяйствования основной формой кредита есть банковский кредит. Субъекты кредитных от­ношений (кредитор и заемщик) заинтересованы в получении до­стоверной, объективной и своевременной информации. Именно

© Я. В. Олійник, 2011

521

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л В Панчук - Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка

Л В Панчук - Методи нарахування амортизації основних засобів

Л В Панчук - Транснаціональні корпорації соціально-економічна сутність

Л В Панчук - Реорганізації тнк як засіб запобігання банкрутству