І О Пєтухова - Експериментально-педагогічніідеї і сікорського - страница 1

Страницы:
1 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ

ідеї" І. Сікорського

11

ПЄТУХОВА І. О.

(К 371.26 Гіня

УДК 371.26

КТУАЛЬНІСТЬ досліджен-психолого-педагогічної спадщини доктора медицини, педа­гога І. Сікорського (1842 1919) у межах проблеми об'єктивного оціню­вання особливос­тей дитини має велику цінність, оскільки харак-т е р и з у є діяльність ук­раїнського дослідника як новатора в галузі психо-лого-педаго-гічного екс­перименту, спрямованого на дослідження властивостей дитячої психіки.

Зазначимо, персоналія Івана Олек­сійовича, його внесок у розви­ток педагогічної науки, праці з психі­атрії широко вивчені в роботах вітчиз­няних істориків педагогіки (Н. Дічек, І. Прудченко, С. Корнєв, Л. Лисенко). Проте необхідно відзначити певні праці, у яких досліджено ідеї психо-лого-педагогічного дослідження.

Науково-дослідна діяльність уче­ного в галузі вивчення дитини охоп­лювала сфери втомлюваності, пра­цездатності, розумової праці, вікової

періодизації, чинників розумового розвитку та причин його відхилення, методів дослідження особистості, які, на нашу думку, варто розглянути ок­ремо.

У 1878 р. український педагог за­початкував проведення експеримен­тального дослідження працездатності та втомлюваності в процесі ро­зумової діяльності. На дум­ку І. Сікорського, розу­мова діяльність вклю-^чала три складни-1) стан впра­ви, під час якої розумова пра­цездатність поступово збільшувалася через накопи­чення обсягу роботи під час кожного на­ступного часо­вого проміжку; f 2) стан захоплен­ня, що був результа­том безперервної, систематичної та б е з -помилкової роботи; 3) стан втоми, ознакою яко­го є вповільнення розумової праці, і, як наслідок, поступове зниження тем­пу роботи [5].

Це дослідження було продовже­не масштабним психолого-педагогіч-ним експериментом, спрямованим на визначення особливостей праце­здатності дітей віком від 6 до 17 років. Експеримент полягав у тому, що учні писали під диктовку вчителя два дик­танти (по 15 хвилин кожний): один

зранку, другий - після уроків, о третій годині дня. У процесі дослідження І. Сікорський ураховував:

- можливості швидкого читання;

- здатність швидкого письма під дик­товку;

- рахування друкованих літер у рядку по одній, дві, три тощо;

- складання одноцифрових чисел;

- заучування чисел і слів;

- визначення максимальної швидкості ударів монометра, при якому суб'єкт не плу­тається під час рахування;

- підкреслення відомих літер, наприклад, «с», «р» у друкованій книзі [4, с. 17].

Особливу увагу І. Сікорський звертав не на граматичні помилки (на думку педагога, грамотність письма взагалі не підлягала ви­мірюванню), а на «описки», що були наслідком неуважності, яка залежала від втомлюваності нервової системи. Зібравши та проаналізував­ши всі наявні «описки», учений об' єднав їх у групи: фонетичні описки (заміна і пропуски букв); графічні (зміна зображення букви); психічні (пропуски чи заміна цілих слів) та описки, що не підлягали чіткому визначенню. Результати дослідження, оприлюднені в жур­налі «Дошкільне виховання» (1911), проде­монстрували, що найпоширенішими були фо­нетичні помилки. Графічні, психічні та опис­ки, що не підлягали чіткому визначенню, у за­гальній масі становили значно менший відсо­ток. Диктанти, написані вранці, відрізнялися значно вищим рівнем грамотності порівняно з диктантами, написаними о третій годині дня. Найвищий ступінь розумової працездатності досягався за умови повного занурення й за­хоплення діяльністю [4]. Варто зазначити, що висновки І. Сікорського залишаються актуаль­ними для сучасної української школи, зокрема для підготовки вчителя до проведення дик­танту.

Інша важлива психолого-педагогічна про­блематика, яку висвітлював педагог - це про­блема розумового розвитку дитини. Дослі­джуючи причини відхилень, І. Сікорський виз­начив, що нервово-психічний розвиток зале­жав від таких аспектів психічного життя, як воля, розум, почуття. Гармонійний розвиток цих аспектів сприяв цілісному розвитку осо­бистості, тому справа педагога полягає в ре­гулюванні стимулів впливу на особистість дитини через доцільний вибір методів впли­ву. Для того, щоб виявити відхилення в розу­мовому розвитку, педагог повинен звернути увагу на фактори, що сприяють відхиленню:

- кількість часу, яку дитина витрачає на спостереження чи розумову працю;

- кількість і якість відпочинку;

- емоційний стан та загальний настрій;

- якість харчування.

Крім педагогічних спостережень за роз­витком дитини, варто звертати увагу на по­милки в батьківському вихованні. До них віднесено вихованнярозслаблювальне, коли в дитини відсутні вольові стимули, проте над­мірна експресивність емоцій та почуттів; жор­стоке виховання, що полягало в пригніченні волі дитини; зневажливе виховання, коли дитина позбавлена справжньої турботи та піклування з боку дорослих. Перераховані вище обставини призводять до вад у форму­ванні особистості, тому перспективу педагог вбачав у поєднанні зусиль сім' ї та школи [2].

Зауважимо, що І. Сікорським було подано періодизацію дитинства, згідно з якою дитя­че життя поділене на вікові етапи:

1. Період першого дитинства (від наро­дження до 7 років);

2. Період другого дитинства (7 - 14 років);

3. Проміжний вік (12 - 15 років);

4. Юність (15 - 20 років).

Для періоду першого дитинства основ­ним виховним оточенням була сім' я, оскільки саме вона забезпечувала всебічний індивіду­альний розвиток. Період другого дитинства характеризувався відносною психічною зрілістю дитини, тому на перший план вис­тупало систематичне навчання. У цей період у дитини найкраще розвинені почуття, дещо гірше - розум та вольові процеси. Пам' ять та довільну увагу варто було тренувати. Психіч­ний стан дитини цього вікового періоду по­требував чіткої координації з боку досвідченого педагога, тому саме в цей період сім'я відхо­дила на другий план, поступаючись місцемшкільному навчанню. Проміжний вік харак­теризувався порівняно сильнішими вольови­ми процесами, стійкою здатністю до праці та напруженої діяльності, проте моральною не­стійкістю. Розумова сфера позбавлена здат­ності до критичного аналізу та узагальнення. Для юнацтва характерні максимальна збуд-ливість когнітивної та емоційно-вольової сфер особистості. Почуття позначені глибиною, щирістю. Воля - рішучістю, сміливістю, неза­лежністю. Пізнавальні процеси - узагальнен­ням, цілісністю [3]. Вікова періодизація, по­дана І. Сікорським, залишається актуальною й у сучасних умовах, оскільки основі вікові характеристики, подані професором, не втра­тили свого значення й сьогодні.

Теоретичні ідеї дослідження дитячої пси­хіки були втілені І. Сікорським у роботі при­ватного Лікувально-педагогічного інституту для розумово-відсталих і нервових дітей, ство­реному в м. Києві в 1904 р.

І. Сікорський класифікував ненормальних дітей за:

- розумовими відхиленнями (ідіотизм, слабоумність, розумова відсталість);

- моральними відхиленнями;

- психічними захворюваннями.

Названі вище дефекти визначали в психо­логічній лабораторії та педагогічній амбулаторії комплексом лікувальних та психолого-педа-гогічних методів. До педагогічних методів діагностики відхилень належали оцінка знань дитини й успішність їх набуття. До психоло­гічних - систематичне визначення психічних властивостей і діяльності дітей. Основний практичний прийом, за яким визначалася розумова відсталість чи недорозвиненість, полягав у порівнянні хворої та нормальної дитини. Ці порівняння фіксувались у формі дробу, де чисельник відповідав рокам нор­мальної дитини, рівної за психічним розвит­ком, а знаменник - рокам досліджуваної ди­тини. Таким чином, характеристика 2/9 свідчила про те, що дев' ятирічний хлопчик відповідав за своїм рівнем розумового розвит­ку дворічній нормальній дитині. За основу розумового розвитку брали психічні процеси (зовнішня увага, мовлення, сприйняття) [1].

Психіатр І. Сікорський закликав до об' єд­нання зусиль лікарів, психологів та педагогів задля добробуту дитини та їх спрямування на комплексне дослідження природи дитини. Ця теза була оприлюднена в доповіді на засіданні другого з' їзду вітчизняних психіатрів у Києві 8 вересня 1905 р. І. Сікорський зауважив, що виховання й психіатрія мають спільну мету, адже ці дві науки досліджують людську душу, тому потребують усебічної підтримки. «Те, що не дороблене чи погано виконано педагогом, готує підґрунтя для майбутніх профілактичних і лікувальних дій психіатра» [8, с. 3]. Саме тому, на думку дослідника, педагогічне вдоскона­лення людини - справа психіатра, педагога, лікаря, психолога, спільною метою яких є дос­лідження психології дитинства та розробка основних стратегій виховання в школі. Основ­ним завданням середньої школи, на думку педагога, є збереження інтелектуального по­чуття, яке в подальшому сприяє пізнанню істини й робить нестерпним будь-яке незнан­ня. Саме воно спонукає дитину до розумової праці, упорядкування думок, систематизації отриманих знань. Завдання школи - стиму­лювання розумової та моральної сфер, які по­винні постійно працювати, оскільки безперер­вна робота сприяє вдосконаленню самої ро­боти. Найвища форма розумової роботи, за І. Сікорським, - це стан захоплення, який є результатом довготривалого привчання до безперервної розумової праці.

Поряд зі спостереженням та експеримен­тальними методами психолого-педагогічної діагностики, особливе місце було відведено біографічному методу, яки психіатр називав «психологічною біографією», що є внутріш­ньою частиною людської душі, яка описує пси­хологічний погляд на життя людини й роз'яс­нює значення дитячих років для подальшого життя [7].

Не оминув увагою педагог і антропомет­ричні прийоми дослідження, зокрема таблиці Біне, що вказували на відповідність між біо­логічним віком та відповідними параметрами росту, розмірів голови та були застосовані в психіатром для роботи в Лікувально-педаго­гічному інституті.

Таблиця Біне, що вказує на вимірювання зросту тіла і розмірів голови в дошкільний і шкільний період

Роки

4

6

8

10

12

14

16

18

Зріст (см)

98

108

121

130

143

143

170

174

Продольний діаметр голови (мм)

170

174

175

177

182

185

188

190

Поперечний діаметр голови (мм)

141

142

145

146

148

150

152

156

Лобний діаметр найменший (мм)

96

98

100

101

104

106

108

110

Важливим внеском у проблему вивчення дитячої особистості стала розробка комплек­сного плану дослідження психічного стану дітей, що охоплювала дослідження:

- інстинктів як психічних актів, що забез­печують життєдіяльність організму й розви­ваються раніше свідомості;

- волі й рухів як передумови виконання цілеспрямованої діяльності;

- розуму, пам'яті, кмітливості як психічних процесів, які забезпечують якість загального розумового розвитку;

- почуттів;

- складних душевних станів особистості

[6, с. 3].

Кульмінацією психолого-педагогічних по­глядів І. Сікорського стало створення Фребе-лівського педагогічного інституту (1907), у межах якого здійснювали фахову підготовку працівників для роботи з дітьми. Відповідно до навчального плану, в інституті викладали такі дисципліни, як «Психологія з викладом основ вчення про душу дитини», «Педагогі­ка», «Анатомія і фізіологія людини з більш де­тальним викладом вчення про нервову сис­тему, із включенням елементарних відомос­тей про її патологію», «Гігієна: основні відо­мості із зверненням особливої уваги на гігієну дитячого віку», «Відомості про догляд за хво­рими дітьми», «Вступ до експериментальної дидактики», «Школознавство», «Історія педа­гогіки», «Душа дитини», «Вчення про дітей, важких у виховному відношенні» тощо. У 1908 р. було засновано Київське Фребелівське това­риство, у 1911 р. - відкрито кабінет експери­ментальної психології для систематичних ме-дико-педагогічних досліджень дітей.

Отже, неоціненним став внесок І. Сікорсь-кого в розвиток психолого-педагогічного те­стування на теренах сучасної України. Ретро­спективний аналіз опрацьованої літератури дозволяє нам стверджувати, що завдяки нау­ковим розвідкам українського педагога було досліджено основні проблеми дитячої психі­ки, зокрема причини працездатності та вто­ми (1878), виявлено спектр причин відхилень розумового розвитку (1884), сформовано віко -ву періодизацію із визначенням особливостей дитячої психіки в кожному віковому періоді (1901), створено Лікувально-педагогічний інститут для роботи з розумово відсталими й нервовими дітьми (1904), організовано Фре-белівський інститут, що займався фаховою підготовкою педагогічних кадрів (1907), по­дано план дослідження психічного стану ди­тини (1912). Ми погоджуємося з думкою су­часного дослідника історії педагогіки Н. Дічек, що до переліку перших дослідників дитячої психіки О. Нечаєва, Г. Россолімо, О. Лазурсь-кого, В. Кащенка варто додати І. Сікорського, проте вважаємо, що ім' я українського педаго­га повинно бути в цьому переліку першим, оскільки хронологічний підхід дозволяє ствер­джувати, що експериментальна діяльність ук­раїнського дослідника мала порівняно ранній характер, тому саме погляди І. Сікорського стали вирішальними в подальшому форму­ванні експериментальних поглядів його ро­сійських колег. Уважаємо за необхідне відзна­чити той факт, що на сьогодні педагогічна спадщина українського дослідника І. Сікорсь-кого залишається актуальною й потребує док­ладного вивчення.

Література

1. Врачебно-педагогический Институт для умственно недоразвитых, отсталых и не­рвных детей, учрежденный Ольгой и Еленой Сикорской в Киеве. Отчет о деятельности за 1905 и 1906 годы. - Киев : Литотипография т-ва И. И. Кушнерев и К, 1906. - 57 с.

2. Сикорский И. Воспитание в возрасте первого детства / И. Сикорский. - СПб.,

1884. - 203 с.

3. Сикорский И. Душа ребенка / И. Си­корский. - СПб., 1901. - 104 с.

4. Сикорский И. Об умственном труде и нравственном развитии в связи с здраво­охранением в средней школе / И. Сикорский // Дошкольное воспитание. - 1911. - № 1. -

С. 16 - 20.

5. Сикорский И. О явлениях утомления при умственной работе у детей школьного возраста / И. Сикорский // Сб. науч.-лит. ста­тей по вопросам общественной психологии, воспитания и нервно-психической гигиены : в 5-ти кн. - К. : Типогр. С. В. Шульженко, 1900. -Кн. 3. - С. 42.

6. Сикорский И. План исследования пси­хического состояния детей / И. Сикорский // Дошкольное воспитание. - 1912. - № 1. -

С. 2 - 14.

7. Сикорский И. Психологическое значе­ние детства и дошкольного периода / И. Сикорский // Дошк. воспитание. - 1911. -№ 1. - С. 6 - 8.

8. Сикорский И. Психологические осно­вы воспитания и обучения // Речь, произне­сенная в торжественном заседании Второго съезда отечественных психиатров в Киеве профессором психиатрии при Университете св. Владимира И. Сикорским. - Типография Кушнерев и К., 1905. - 28 с.

* * *

Пєтухова І. О. Експериментально-педа­гогічні ідеї І. Сікорського

У статті на основі аналізу психолого-пе-дагогічної спадщини І. Сікорського розкрито основні погляди педагога на проблеми дос­лідження дитячої особистості. Автором виді­лено провідні положення вченого, які він ува­жав найбільш впливовими та вагомими в процесі диференціації дитячої психіки. Також подано загальну характеристику поглядів І. Сікорського на причини відхилень розумо­вого розвитку.

Ключові слова: працездатність, утомлю­ваність, розумова діяльність, методи діагнос­тики, вікова періодизація.

Петухова И. А. Экспериментально-пе­дагогические идеи И. Сикорского

В статье на основе анализа психолого-пе­дагогического наследия И. Сикорского рас­крыты основные взгляды на проблемы иссле­дования детской личности. Автором выделе­ны основные положения ученого, которые он считал наиболее влиятельными и весомыми в процессе дифференциации детской психи­ки. Также подано общую характеристику взглядов И. Сикорского на причины отклоне­ний в умственном развитии.

Ключевые слова: работоспособность, утомляемость, умственная деятельность, ме­тоды диагностики, возрастная периодизация.

Petukhova I. O. Experimental and Educational Ideas of I. Sikorsky

The analysis of the psychological and pedagogical heritage of I. Sikorsky presented in the article reveals the maj or views regarding the research into the child's personality. The author outlines the approaches that the scientist considered the most influential and weighty in the process of differentiation of the child's psychological make-up. The article also features a general description of I. Sikorsky's views on the causes of mental deviations.

Key words: working capacity, fatigability, intellectual work, methods of diagnostics, stages of development.

Стаття надійшла до редакції 27.12.2011 р.

Прийнято до друку 30.03.2012 р.

Освіта та педагогічна наука № 2 (151), 2012

Страницы:
1 


Похожие статьи

І О Пєтухова - Експериментально-педагогічніідеї і сікорського