О В Олійник - Економічний аналіз як професійна діяльність підходи до реалізації - страница 1

Страницы:
1  2 

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(21)

УДК 657.62:338.24 Олійник О.В.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ

Визначено підходів до реалізації економічного аналізу як професійної діяльності, обґрунтовано адекватні реаліям підходи до організації аналітичної роботи на рівні окремого суб'єкта господарювання

Постановка проблеми. Об'єктивні процеси розвитку продуктивних сил суспільства спричиняють формування нових та ускладнення існуючих процесів управління економічними, соціальними, екологічними й іншими процесами суб'єктів різних рівнів. Це викликає необхідність формування адекватної системи економічного аналізу, яка забезпечуватиме інформаційні потреби як державних інституцій макро-та мезорівнів (насамперед, формування стратегії й тактики забезпечення економічної незалежності та національної безпеки), так і менеджменту, власників і працюючих окремого суб'єкта господарювання. Реалії сучасної економіки є такими, що результативність діяльності стає все більшою мірою залежною від якості інформації, значна частина якої формується саме в системі економічного аналізу. Економічний аналіз стає засобом створення основного ресурсу постіндустріальної економіки -інформації; інформаційно-аналітична діяльність виокремлюється як самостійний, соціально значимий вид діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у розробку теоретичної та методологічної бази економічного аналізу зробили видатні вчені, зокрема: М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, Ф.Ф. Бутинець, Н.Р. Вейцман, Л.Т. Гіляровська, М.В. Дембінський, Л.Л. Єрмолович, О.В. Єфімова, І.П. Житна, І.І. Каракоз, М.З. Кауфман, Л.М. Кіндрацька, В.В. Ковальов, Т.М. Ковальчук, Л.І. Кравченко, І.Д. Лазаришина, Л.А. Лахтіонова, Б.М. Литвин, М.П. Любушин, А.Ш. Маргуліс, Ю.П. Маркін, М.В. Мельник, Є.В. Мних, І.І. Поклад, Л.О. Примостка, М.З. Рубінов, Г.В. Савицька, В.К. Савчук, В.І. Самборський, В.І. Стражев, С.К. Татур, І.Д. Фаріон, Ю.С. Цаль-Цалко, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет, С.І. Шкарабан.

Відзначаючи цінність результатів досліджень названих вчених і значні досягнення сучасної економічної науки, слід зауважити, що класичні теоретико-методологічні підходи до економічного аналізу потребують суттєвих змін з урахуванням суспільно-економічних трансформацій, макро- та мікроекономічних умов функціонування суб'єктів господарювання, досягнень суміжних галузей знань. Таким чином, актуальність теми дослідження визначається ускладненням управлінських завдань на макро- та мікро рівнях, необхідністю створення системи економічного аналізу, адекватної запитам сучасного управління та змінам зовнішнього середовища.

Метою дослідження є визначення підходів до реалізації економічного аналізу як професійної діяльності, обґрунтування адекватних сучасним реаліям підходів до організації аналітичної роботи на рівні окремого суб'єкта господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Економічний аналіз як практична діяльність, як правило, передує прийняттю будь-яких управлінських рішень і слугує їх аналітичному обґрунтуванню. Така практична діяльність стосується не тільки окремого суб'єкта господарювання, але і дослідження проблемних напрямів різних предметних галузей, зокрема обслуговування потреб різних споживачів (кредитних установ, контролюючих органів, державних служб прирозробці стратегій розвитку як окремих регіонів, так і держави в цілому тощо). Відповідно за тими напрямами діяльності, де необхідним є продукування аналітичної інформації, формуються відповідні підрозділи з метою забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень, до розробки пропозицій з аналітичної діяльності залучається широке коло фахівців. Щодо тлумачення аналітичної діяльності існують різні підходи дослідників: аналітична діяльність ототожнюється з науковою; відноситься до інформаційної діяльності з допоміжними функціями, а саме: консультування, діагностування; аналітична діяльність є науковою, професійною, становить значну частину інтелектуального потенціалу і є суттєвою складовою в системі управління. В межах останнього підходу стверджується, що аналітика поступово займає вагоме місце в суспільстві як органічна складова інформації, а інформаційно-аналітична діяльність (інформаційна аналітика) формується як окремий вид діяльності (галузь), що належить до типу інфраструктурних (наскрізних).

Потреба в аналітичній діяльності обумовлена такими причинами (рис. 1).

ПРИЧИНИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕОБХІДНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ЯК ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

>

ускладнення об'єктивної реальності (обмеження ресурсного потенціалу вцілому та окремих його складових, зокрема, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів) суб'єкти ринкового середовища цінують час та інформацію

—>.наявний ризик та невизначеність

> —>

спрощення суб'єктивної дійсності спричиняє нездатність суб'єктів ринку самостійно враховувати фактор ризику при розробці тактики та стратегії діяльності

 

забезпечення раціональної поведінки суб'єктів передбачає володіння ними повною інформацією (мінімізація рівня асиметричності): фактичною (щодо того, що відбувається в економіці на поточний момент); прогностичною (очікуваннями наступного розвитку подій, які базуються на офіційних заявах чи власних оцінках); аналітичною (оцінками взаємозв'язку явищ, які відбуваються, їх впливу на подальший розвиток ситуації, фактичного та потенційного впливу на діяльність суб'єкта)

Рис. 1. Причини, що визначають необхідність економічного аналізу як професійної діяльності

Отже, економічний аналіз як професійна діяльність реалізується як: 1) основна - окремий вид діяльності, що належить до сфери послуг, 2) сервісна -функція управління, забезпечуюча інформаційна система обґрунтування управлінських рішень.

Дослідження основних чинників трансформаційних змін в системі економічного аналізу надало можливість дійти висновку, що в Україні, як і у більшості інших країн світу, виникає необхідність функціонування в умовах інформаційного середовища, що, в свою чергу, викликає потребу становлення інформаційно-аналітичної діяльності як основного виду діяльності. Для її розвитку необхідним є формування відповідних інститутів, визначення їх ієрархії та порядку управління. У всіх сферах діяльності, де концентруються потужні інформаційні потоки, організовуються аналітичні служби. Зокрема, на різних ієрархічних рівнях системи державного управління створюються такі служби в межах комісій Верховної Ради України, різних міністерств, Антимонопольного комітету, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державногокомітету зі статистики, Державної податкової адміністрації України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства, Обласних державних адміністрацій (Управління з економіки), Міських виконавчих комітетів та інші. Інформаційно-аналітичні структури функціонують і в складі таких суб'єктів, як засоби масової інформації, професійні спілки, політичні та ідеологічні служби тощо. Безпосередньо виконавцями інформаційно-аналітичних досліджень можуть бути і спеціалізовані інформаційно-аналітичні структури (як приватні, так і державні -наприклад, Державне агентство з розповсюдження статистичної інформації Державного комітету статистики України), аудитори або аудиторські фірми, консалтингові фірми, науково-дослідні заклади, фахівці-аналітики.

Однією із проблем в контексті інституалізації інформаційно-аналітичної діяльності є відсутність в Україні агентств за аналогом із західними, що проводять рейтингові дослідження діяльності різних економічних суб'єктів, не сформованість баз даних для наукового обґрунтування нормативних індикаторів за різними показниками та коефіцієнтами в розрізі суб'єктів за видами економічної діяльності, формами власності, масштабами діяльності тощо, низький рівень інформаційно-аналітичної культури користувачів та виконавців економічних робіт, в цілому відсутність цілеспрямованих системних досліджень аналітичного забезпечення розробки, обґрунтування та коригування стратегій на рівні держави, регіонів, видів діяльності, окремих інститутів тощо.

Звичайно, кожний із вказаних суб'єктів інформаційно-аналітичної діяльності має різні за змістовним наповненням та цільовим спрямуванням запити. Так, одні - обґрунтування концепцій розвитку різних об'єктів, пріоритетів такого розвитку з метою коригування управлінських дій; інші -задоволення потреб користувачів різного рівня за окремою звуженою метою для отримання нових знань за поставленою проблемою. Базовим тут є те, що у процесі економічного аналізу як інформаційно-аналітичної діяльності формується нове якісно змістовне знання на базі інтелектуальної обробки інформаційних масивів щодо обраного економічного об'єкта, що зменшує невизначеність та ризики діяльності суб'єкта. Чим точнішою і повнішою є сформована таким чином інформаційна модель економічного об'єкта як на макро-, так і на мікрорівні, тим ширшими є можливості щодо формування рекомендацій та пропозицій з її удосконалення. Результативна аналітична інформація (результат, отриманий при здійсненні економічного аналізу як інформаційно-аналітичної діяльності), що може бути віднесена за змістовними ознаками до сфери послуг, виокремлюється як об'єкт купівлі-продажу, має свою ринкову вартість, на неї є попит та пропозиції. Відповідно, можемо констатувати наявність та розвиток ринку аналітичних послуг.

За результатами оцінки місця й значення економічного аналізу в системі управління окремого суб'єкта господарювання виокремлено такі підходи: економічний аналіз - окрема, самостійна функція управління; елемент (складова) функцій управління; забезпечуюча інформаційна система обґрунтування управлінських рішень у всіх сферах діяльності економічних суб'єктів. Економічний аналіз використовується на всіх етапах управління, при розробці, прийнятті, коригуванні та виконанні управлінських рішень і дій. За такого підходу аналітик створює нові знання у тому секторі діяльності, який він досліджує, або який перебуває у полі його професійного інтересу.

Щодо ролі аналізу в процесі прийняття управлінських рішень, то він присутній на кожному етапі прийняття рішень (рис. 2), а саме, як:

- одна із процедур, дій та операцій прийняття рішень (зокрема, такі процедури, як діагностика ситуації, порівняння прогнозованого результату за    кожною    альтернативою    з    цілями,    оцінка    альтернатив, аналіз результатів порівняння, аналіз причин, що спричиняли проблему, є виключно аналітичними);

- передумова ухвалення управлінських рішень (наприклад, такі дії, як обґрунтування альтернатив, є неможливими без проведення аналізу можливих варіантів та доведення, який є найбільш оптимальним);

- характеристика результативності прийнятих рішень (прийняття управлінських рішень має завершуватися процедурами аналізу їх ефективності, впливу на різні процеси діяльності суб'єктів господарювання).

УПРАВЛІНСЬКЕ РІШЕННЯ

До ухвалення управлінського рішення

Виконання управлінського рішення

за наслідками виконання рішення

ЕКОНОМ^НИЙНАНАЛИ

для дослідження критеріїв, цілей та індикаторів щодо їх обґрунтованості, доцільності, реальності, економічності тощо, прогнозування рівня впливу різних чинників на результативність діагностика процесу виконання рішення за заданими критеріями за для постійного коригування дій для досягнення поставлених завдань для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами та процесами, впливу факторів на отримані результати, пошуку можливостей покращання результатів та здійснення процесу задля використання їх

Рис. 2. Економічний аналіз при прийнятті правлінських рішень

Для суб'єктів господарювання стає актуальним адаптація різних бізнес-систем до функціонування у нових умовах, насамперед, через зміни їх організаційної структури. Удосконалення організаційних структур пов'язано також з посиленням інтеграційних та інноваційних тенденцій світової економіки, спробами вітчизняних підприємств підвищити власну інвестиційну привабливість. Разом з тим, практично поза увагою дослідників-аналітиків залишаються питання формування ефективних організаційних структур системи економічного аналізу, які б дозволяли адекватно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища і враховували особливості організаційної структури суб'єкта господарювання.

Основні форми організацій економічного аналізу в межах суб'єкта господарювання наведені на рис. 3.

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(21)

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

-Э-

функціонування окремого структурного підрозділу, що виконує весь спектр аналітичних робіт

структурно-функціональна форма економічного аналізу

> >

така форма характерна для середніх та великих підприємств, що мають: ускладнену організаційну структуру (як правило, дивізіональну, матричну), різноманітність     видів     діяльності, намагання (усвідомлена     потреба)     органів управління отримувати об'єктивну, професіонально сформовану аналітичну інформацію за суб'єктом господарювання вцілому, за окремими структурними підрозділами або іншими напрямами і об'єктами

 

 

 

за умови відсутності структурного підрозділу (відділу, сектору,    групи)   з   економічного   аналізу для здійснення     аналітичної     діяльності доцільно використовувати структурно-функціональну форму, що   відображає   необхідну   взаємодію одиниць організаційної    структури,    відповідні    для них аналітичні функції. Зокрема, здійснення економічного аналізу входить до функцій будь-якої відповідальної особи, тим самим забезпечується замкнутий контур управління на всіх ієрархічних рівнях

Рис. 3. Основні форми організації економічного аналізу в межах суб'єкта господарювання

Виділимо та надамо характеристику внутрішнім суб'єктам, які можуть виконувати централізовані завдання з економічного аналізу:

1. Відділ економічного аналізу (центральний/штабний). Такий відділ обслуговує, насамперед, вище керівництво підприємства, керівників інших підрозділів при здійсненні інформаційно-аналітичної діяльності. Якщо підрозділ функціонує у формі штабного відділу, то він виконує переважно завдання консультаційного характеру, а у формі центрального - наділений ще й директивними повноваженнями. Такий централізований підрозділ, крім розробки і удосконалення системи економічного аналізу, може виконувати і такі локальні завдання, як координація аналітичних робіт, встановлення формальних вимог до аналітичної документації (як правило, формальні вимоги визначаються і фіксуються у внутрішніх положеннях суб'єкта господарювання); аналітичне забезпечення потреб стратегічного управління, супроводження та професійне консультування щодо здійснення аналітичних робіт керівниками лінійних підрозділів, маркетингові дослідження тощо.

Підрозділ з економічного аналізу є так званою "внутрішньою лабораторією" підприємства; вхідний і вихідний інформаційні потоки, зосереджені всередині підприємства, відображають стан внутрішнього та зовнішнього середовищ, максимально об'єктивні і достовірні за змістом. При цьому потрібно враховувати, що при наданні аналітичної інформації зовнішнім суб'єктам, рівень її суб'єктивізму може зростати, враховуючи потреби та вимоги власників. Основне функціональне спрямування діяльності підрозділу з економічного аналізу -формування нового, якісно змістовного знання на базі інтелектуальної обробки інформаційних   масивів    щодо   обраного   економічного   об'єкта (оцінка,діагностування економічних явищ і процесів, їх стану та розвитку, взаємозв'язок з технічними, технологічними, соціальними, екологічними процесами, пошук та обґрунтування можливостей їх покращення), що зменшує невизначеність та ризики діяльності суб'єкта господарювання.

2. Один із таких структурних підрозділів: відділ внутрішнього контролю, відділ контролінгу, фінансово-економічний відділ або інший відділ, що підпорядковується вищому органу управління і відповідає за фінансово-економічну систему суб'єкта господарювання. Перелік конкретних завдань таких структурних підрозділів безпосередньо залежатиме від потреб суб'єкта господарювання. Для практики західних фірм, насамперед німецьких корпорацій, традиційним є створення відділу контролінгу, який стає головним координатором планової, облікової, аналітичної і контрольної діяльності фірми. Крім усього іншого, такий структурний підрозділ формує інформацію з прогнозування та аналізу динаміки стану внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства, відповідає за отримання оптимального фінансово-економічного результату і для цього займається підготовкою відповідної управлінської інформації для керівників всіх рівнів підприємства.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Олійник - Економічний аналіз як професійна діяльність підходи до реалізації

О В Олійник - Організація економічного аналізу диференціація наукових підходів

О В Олійник - Реалізація економічного аналізу як професійної діяльності роль в системі управління

О В Олійник - Синтез правової економічної та морально-етичної складових у регулюванні економічного аналізу

О В Олійник - Формування моделі систематизації видів та напрямів економічного аналізу