Л Я Малюта - Економічний механізм активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

МАЛЮТА ЛЮДМИЛА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 330.341.1

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тернопіль - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:    доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України Андрушків Богдан Миколайович, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності

Офіційні опоненти:     доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович,

Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, проректор з фінансово-економічної діяльності

кандидат економічних наук

Колесніков Андрій Павлович,

Тернопільський національний економічний

університет Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України,

доцент кафедри економіки підприємств і

корпорацій

Захист відбудеться "23" лютого 2011 р. о 1330 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.

Автореферат розісланий "19" січня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент

О. А. Сороківська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні, що стала на шлях активних ринкових реформ, власне машинобудування завдяки величезним потенційним можливостям аграрного сектору економіки може сповна враховувати вітчизняну специфіку сільськогосподарського виробництва і переробки його продукції. Разом із тим сучасний розвиток підприємств сільськогосподарського машинобудування не відповідає потребам часу, і тому вони не завжди конкурентоспроможні.

Ключем до підвищення конкурентоспроможності сільськогоспо­дарського машинобудування є активізація інноваційної діяльності підприємств галузі. За допомогою інновацій більшість європейських країн не тільки подолала спад в економіці, а й забезпечує її структурну перебудову і насичує ринок різноманітною конкурентоспроможною продукцією. Створення, впровадження і значне поширення нових товарів, послуг, технологічних процесів стають вирішальними факторами зростання обсягів виробництва, зайнятості населення, залучення інвестицій, поліпшення якості продукції, економії трудових і матеріальних ресурсів, удосконалення організації виробництва й підвищення його ефективності.

Із урахуванням означених умов актуальними є дослідження, спрямовані на обґрунтування формування механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машино­будування в контексті вдосконалення організації ринку сільгосптехніки та підвищення її конкурентоспроможності.

Фундаментальні дослідження інновацій та інноваційних процесів у економіці здійснили вчені-класики: П. Друкер, С. Фріман, Й. Шумпетер, М. Кондратьєв, М. Туган-Барановський. Проблеми інноваційного розвитку держави та підприємств досліджують вітчизняні науковці: Б. Андрушків,     Л. Антонюк,     Ю. Бажал,     А. Власова,     О. Волкова,

A. Гальчинський, Н. Гончарова, С. Ілляшенко, М. Йохна, В. Кардаш, Н. Краснокутська, А. Колесніков, О. Кузьмін, О. Лапко, В. Нижник, О. Собко, В. Стадник, В. Терехов, О. Устенко, П. Харів, і зарубіжні фахівці: І. Ансофф, Л. Водачек, Б. Санто, Б. Твісс, Р. Фатхутдінов та інші. Що стосується проблем активізації інноваційної діяльності та формування конкурентного середовища підприємств сільськогосподарського машинобудування, то вони певною мірою розглянуті у працях учених: Я. Білоуська, П. Денисенка, О. Дмитрашка, М. Єсепчука, В. Іванишина,

B. Кравчука, Г. Підлісецького, І. Тивоненка, А. Шпилька й інших науковців.

У роботах цих учених нагромаджений чималий теоретичний і практичний досвід дослідження розвитку інноваційного підприємництва,розкриті окремі аспекти інноваційної діяльності сучасних суб'єктів господарювання, а також її вплив на економічну систему.

Незважаючи на багатогранність наукових розробок та досліджень зазначених проблем, актуальними залишаються питання обґрунтування формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування, що й зумовило вибір теми, мети і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з виконанням наукових досліджень, передбачених планами науково-дослідної роботи кафедри менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя в рамках держбюджетної кафедральної теми "Наукові аспекти структурної перебудови народногосподарського комплексу Тернопільської області" (державний реєстраційний № 0103U003061) та держбюджетної теми "Науково обґрунтована реструктуризація економіки реґіону" (державний реєстраційний № 0106U000130). Особисто автор обґрунтувала нові підходи до інноваційного розвитку машинобудівних підприємств реґіону, спроможних забезпечити потреби сільського господарства у новій техніці (довідка № 3325 від 24. 11. 2010 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному науковому й практичному розв'язанні проблеми формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної техніки на вітчизняному та міжнародному ринках.

Для досягнення окресленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- поглибити теоретико-концептуальні основи інноваційної діяльності та структуризації інноваційного процесу, дати визначення активізації інноваційної діяльності;

- визначити та структурувати складові економічного механізму активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств;

- комплексно оцінити інноваційну діяльність підприємств сільськогосподарського машинобудування і фактори, що впливають на її активізацію;

- обґрунтувати необхідність оновлення продукції підприємств галузі й з'ясувати її вплив на якість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва;

- запропонувати основні напрями інноваційного розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування та обґрунтувати економіко-математичну модель для розподілу фінансових ресурсів за визначеними напрямами;

- розробити алгоритм побудови інтеґрованої моделі активізації інноваційної діяльності;

- удосконалити організаційно-економічний механізм інфра-структурного забезпечення розвитку ринку інноваційної продукції та засоби інформаційного і маркетингового забезпечення активізації інноваційної діяльності.

Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Предметом дослідження визначено сукупність теоретичних, методичних і прикладних питань, пов'язаних із формуванням економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові напрацювання, викладені в працях вітчизняних і зарубіжних учених щодо інноваційного розвитку промислових підприємств та забезпечення активізації їх інноваційної діяльності, а також законодавчі й нормативні акти.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі застосовані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема: метод теоретичного пошуку, історичний, діалектичний, абстрактно-логічний методи - для дослідження понятійно-категоріального апарату (розд. 1, підр. 1.1); передумов, етапів розвитку інноваційних процесів й інноваційної діяльності підприємств (розд. 1, підр. 1.2); системний аналіз та синтез - для опрацювання розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників при визначенні концептуальних підходів до інноваційного розвитку й активізації інноваційної діяльності підприємств (розд. 1, підр. 1.3; розд. 3, підр. 3.1); економіко-статистичний - для оцінювання стану ринку сільськогосподарської техніки та рівня інноваційної активності підприємств сільгоспмашинобудування (розд. 2, підр. 2.2); графічний - для наочного зображення динаміки розвитку сільсько­господарського машинобудування, інноваційної активності підприємств галузі та показників упровадження інновацій (розд. 2, підр. 1.2, 2.2); анкетування - для опитування й аналізування інформації щодо активізації інноваційної діяльності підприємств (розд. 2, підр. 2.2); експертних оцінок - для виявлення чинників, що впливають на активізацію інноваційної діяльності підприємства (розд. 2, підр. 2.2); економіко-математичний - при обґрунтуванні необхідності інноваційного оновлення підприємств сільськогосподарського машинобудування, виявленні його впливу на ефективність виробництва, якість і конкурентоспроможність продукції (розд. 2, підр. 2.3); порівняння, групування, моделювання - для обґрунтування економіко-математичної моделі оптимізації розподілу фінансових ресурсів за визначеними напрямами інноваційного розвитку; формування інтеґрованої моделі активізації інноваційної діяльності таорганізаційно-економічного механізму інфраструктурного забезпечення створення і комерціалізації новацій (розд. 3, підр. 3.2, підр. 3.3).

Інформаційною основою дослідження є вітчизняні й закордонні публікації вчених і спеціалістів-практиків із проблем активізації інноваційної діяльності, закони та нормативні документи органів влади України з економічних питань, офіційні матеріали Міністерств промислової політики й аграрної політики України, Державного департаменту тракторного та сільськогосподарського машинобудування, дані Державного комітету статистики України, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань і мережі Інтернет, статистична та фінансова звітність підприємств галузі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування, зокрема:

вперше розроблено:

- інтеґровану модель активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств у контексті ланцюга "держава-освіта і наука-підприємництво", що спроможна забезпечити науковий, економічний та соціальний ефекти проґресивного розвитку інноваційного підприємництва та суспільства загалом.

удосконалено:

- концепуальну схему дослідження проблеми інноваційного розвитку й активізації інноваційної діяльності, що, на відміну від відомої, враховує умови та особливості формування конкурентного середовища власне підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- методичні підходи та систему показників для оцінки інноваційної активності підприємств, спрямовані на виявлення взаємозв'язків і взаємозалежностей основних складових (ресурсної, технологічної, ринкової ) інноваційної діяльності;

- організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення розвитку ринку інноваційної продукції, в т. ч. засоби інформаційного і маркетингового забезпечення, які створюють сприятливі умови для активізації інноваційної діяльності підприємств;

набули подальшого розвитку:

- понятійний апарат у сфері інноваційної діяльності: зокрема розмежовано і вдосконалено категорії "інновація", "інноваційний процес", "інноваційна діяльність", їх перелік доповнено визначеннями "активізація інноваційної діяльності", "організаційно-інфраструктурне забезпечення", "інтеґрована модель активізації інноваційної діяльності", "ринок інноваційної продукції";

- методичні положення, що підкреслюють першочергову необхідність оновлення виробничого потенціалу та продукції підприємствсільськогосподарського машинобудування, їх вплив на якість, конкурентоспроможність і ефективність виробництва, використання нових підходів до організації підготовки виробництва;

- концептуальні основи формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності, на основі якого визначено основні напрями інноваційного розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування і запропонований економіко-математичний інструментарій для розподілу фінансових ресурсів за визначеними напрямами.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробленні теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності, можливості їх використання у практиці управління вітчизняними підприємствами сільськогосподарського машинобудування.

Теоретичні положення дисертації використовують у навчальному процесі Тернопільського національного технічного університету під час викладання дисциплін: "Менеджмент організацій", "Управління конкурентоспроможністю фірми", "Інноваційний менеджмент", "Інноваційна економіка", "Прикладні аспекти формування ринку інновацій" (довідка № 2579 від 03. 12. 2009 р.).

Практичні результати дослідження прийняті до впровадження на підприємствах досліджуваної галузі: ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" (довідка № 956 від 17. 11. 2009 р.), ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" (довідка № 362 від 22. 10. 2009 р.), ПАТ "Ковельсільмаш" (довідка № 343 від 09. 11. 2010 р.).

Сформовані узагальнення, висновки і запропоновані пропозиції управління економіки Тернопільської обласної державної адміністрації використовує при формуванні стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах реґіону (довідка № 01/1-1570 від 30. 11. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій ідеї та розробки щодо розв'язання проблеми формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності у галузі сільськогосподарського машинобудування належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, що становлять індивідуальний внесок автора і відображені у переліку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та результати дослідження були розглянуті і схвалені на міжнародних, всеукраїнських та реґіональних науково-практичних конференціях: I міжнародній конференції "Стратегії розвитку України в глобальному середовищі" (м. Сімферополь, 2007), I міжнародній науково-практичнійконференції молодих вчених "Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи" (м. Тернопіль, 2008), II міжнародній науково-практичній конференції "Особливості організації менеджменту інноваційної діяльності в умовах реґіону" (м. Тернопіль, 2009); I всеукраїнській науковій конференції ТДТУ ім. І. Пулюя (м. Тернопіль, 2009); VII, VIII, IX,  X,  XI,  XII,  XIV наукових  конференціях  ТДТУ  ім.  І. Пулюя

(м. Тернопіль, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010).

Публікації. Основні положення і найважливіші результати дослідження автор опублікувала самостійно та в співавторстві у 23 наукових працях загальним обсягом 12,7 д. а., з яких особисто авторові належить 7,4 д. а. У фахових наукових виданнях опубліковано 10 праць обсягом 3,8 д. а., в яких автору належить 3,1 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків викладених на 184 сторінках, списку використаних джерел із 168 найменувань на 16 сторінках, 10 додатків на 30 сторінках, офіційних документів про впровадження результатів дослідження. Робота містить 11 таблиць та 20 рисунків, з яких 7 -займають усю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, зазначено на її зв'язок із напрямами наукових досліджень Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, окреслено мету та основні завдання, сформульовано об'єкт, предмет, методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів і особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій за темою.

У першому розділі "Теоретичні та прикладні аспекти активізації інноваційної діяльності промислових підприємств" висвітлено теоретико-методичні підходи до визначення сутності та значення інновацій в умовах розвитку конкурентного середовища, уточнено і поглиблено понятійний апарат стосовно категорій "інновація", "інноваційний процес", "інноваційна діяльність", "активізація інноваційної діяльності", узагальнено класифікації інновацій, розкрито особливості моделювання, структуризації та організації інноваційного процесу, систематизовано й уточнено класифікацію факторів, що впливають на активізацію інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, досліджено характер взаємозв'язків інноваційної політики держави та економічних механізмів сприяння інноваційній активності і розвитку нових інноваційних структур.

При дослідженні проблеми активізації інноваційної діяльності визначено, що двома найважливішими завданнями в процесі її здійснення є створення новизни (науково-технічний аспект) і забезпечення комер­ційного успіху новинки (економічний аспект), які тісно пов'язані між собою, до того ж, науково-технічна новизна інновації набуває значення тільки тоді, коли нововведення втілюється в інноваційний продукт, що має реальний попит на ринку і знаходить свого потенційного споживача.

У дисертації вдосконалено концептуальну схему дослідження проблеми інноваційного розвитку й активізації інноваційної діяльності в умовах формування конкурентного середовища та адаптовано її застосування до підприємств сільськогосподарського машинобудування; модифіковано класичну ланцюгову модель інноваційного процесу в лінійно-функціональну, домінуючим елементом якої підтверджено наявність зворотного зв'язку, що служить об'єднуючою конструкцією основних її складових. Обґрунтовано, що в ході створення інноваційного продукту важлива роль належить маркетингу, ефективність якого підтверджується лише у тому випадку, коли він своїми функціями попередньо охоплює основні етапи розвитку інновації: від прикладних досліджень і дослідно-конструкторських робіт до виробництва та збуту інноваційного продукту.

За результатами аналізування й узагальнення наукових джерел інформації та аналітико-статистичних матеріалів стосовно групування факторів впливу на активізацію інноваційної діяльності, враховуючи специфіку вітчизняної галузі сільськогосподарського машинобудування, визначено низку актуальних на сьогодні факторів, що впливають на активізацію інноваційної діяльності, й зведено їх у класифікаційні групи: техніко-економічних, організаційно-управлінських, політично-правових, соціально-психологічних чинників.

Обґрунтовано необхідність реалізації державної інноваційної політики та розроблено теоретико-методичні засади економічного механізму і формування на його основі інтеґрованої моделі активізації інноваційної діяльності (рис. 1).

Державна інноваційна політика

Економічний механізм активізації інноваційної діяльності

Інструментарій управління активізацією інноваційної діяльності

*

t

*

Методи

 

Важелі

 

Ресурси

управління:

 

управління:

 

управління:

виробничі,

 

система цін,

 

матеріальні,

економічні,

 

тарифів,

 

фінансові,

організаційні,

 

податків,

 

інформайційні,

соціальні,

 

доходів, норми

 

трудові.

психологічні.

 

й нормативи.

 

 

і

1

 

Рис. 1. Формування механізму управління інноваційними процесами та активізації інноваційної діяльності

Використовуючи відповідний інструментарій управління (методи, важелі та ресурси), досвід, необхідні зусилля та інноваційний потенціал у контексті елементів єдиного ланцюга "держава-наука і освіта-підприємництво", досягаємо поставленої мети - активізації інноваційної діяльності.

У другому розділі "Характеристика стану розвитку та активізації інноваційної діяльності підприємств

сільськогосподарського машинобудування" проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування, визначено фактори впливу на активізацію інноваційної діяльності, доведено першочергову необхідність оновлення виробничого потенціалу та продукції, виявлено їх вплив на якість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва.

Сьогоднішній стан ринку сільськогосподарської техніки в Україні можна визначити як такий, що перебуває на стадії технічного, економічного і правового становлення. З кожним роком кількість тракторів, комбайнів та іншої сільгосптехніки зменшується (рис. 2), не відповідає технологічній потребі, а структура парку - нинішнім розмірам господарств.

тис. шт.

2000       2001       2002       2003       2004       2005       2006       2007       2008       2009 роки

в Трактори н Комбайни н Вантажні автомобілі Q Сівалки

Рис. 2. Динаміка кількості основних видів техніки в сільськогосподарських підприємствах України за 2000-2009 рр.

Примітка: побудовано на основі даних Держкомстату України та Міністерства промислової політики про наявність техніки в сільському господарстві на початок 2010 р.

Як свідчать дані дослідження, інноваційна діяльність обстежених підприємств сільськогосподарського машинобудування не відповідає вимогам часу; більшість із них не проводять робіт, спрямованих на освоєння нової продукції та впровадження нових технологій. Окрім того,триває зниження науково-технічного рівня виробництва, що неґативно позначається на якості продукції, її конкурентоспроможності та обсягах реалізації.

Досліджуючи численні перепони, з якими стикаються вітчизняні підприємства при здійсненні інноваційної діяльності, за результатами анкетного опитування спеціалістів підприємств сільськогосподарського машинобудування виділено 10 основних факторів, рівень впливу яких на активізацію інноваційної діяльності визначено за допомогою методу безпосереднього експертного оцінювання. Із урахуванням обчислених коефіцієнтів значущості окремого досліджуваного фактора послідовність зростання значимості кожного з них набула вигляду: 1) недостатнє фінансування інновацій; 2) низький платоспроможний попит на інноваційну продукцію; 3) недосконалість вітчизняного законодавства та нормативно-технічної бази; 4) застарілість матеріально-технічної бази; 5) низький рівень маркетингового забезпечення; 6) незрілість інноваційної інфраструктури; 7) відсутність кваліфікованого персоналу та сучасних методів організації праці; 8) високий економічний ризик; 9) недостатнє матеріальне стимулювання; 10) неготовність до нововведень.

При розгляді питання оновлення продукції та виробничого потенціалу з'ясовано, що категорією виробництва й успішного функціонування підприємства в ринковому середовищі є забезпечення стабільності якості новоствореної продукції, яка визначається кваліфікацією персоналу, техніко-технологічним забезпеченням виробничого процесу.

Проаналізувавши необхідність оновлення машинно-тракторного парку, врахувавши сучасний стан сільськогосподарського машинобудування, визначено, що при загальному спаді виробництва сільськогосподарської техніки необхідно забезпечити інтенсивнішу підготовку виробництва машин малих серій і за рахунок власних коштів підприємств, що в сьогоднішніх умовах потребує нових підходів до організації підготовки виробництва. Для вирішення даного завдання запропоновано такі рішення: спрощення інформаційних зв'язків системи підготовки виробництва; використання типових проектних рішень; автоматизація процесів створення і руху документації від конструктора до цеху з використанням персональних комп'ютерів; зсув етапу початку технологічної підготовки виробництва на етап конструкторської розробки нової продукції.

Доцільність оновлення продукції досліджуваних підприємств галузі економічно обґрунтовано на основі моделі комплексної оцінки планування інновацій і прийняття рішення про розроблення та освоєння випуску нової продукції. Прикладом послужив процес оновлення продукції ВАТ "ТеКЗ". З'ясовано, що заміна наявного комплексу машин КС-6Б-БМ-6Б-ОГД-6А   на   новий   комбайн   КС6Б-10 "Тернопіль"супроводжуватиметься здійсненням технічних, економічних, організаційних інновацій, які в кінцевому етапі позитивно впливатимуть на показники ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції порівняно з її зарубіжними аналогами.

У третьому розділі "Формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств сільсько­господарського машинобудування " окреслено концептуальні засади державної політики сприяння інноваційному розвитку та впровадження комплексної інноваційної стратегії, вдосконалено інструментарій щодо формування економічного механізму активізації інноваційної діяльності, розроблено алгоритм побудови інтегрованої моделі активізації інноваційної діяльності в контексті ланцюга "держава-освіта і наука-підприємництво" й обгрунтовано необхідність удосконалення засобів інформаційного та маркетингового забезпечення в інноваційній інфраструктурі.

Без сформованої державної інноваційної політики досягти корінних змін у підвищенні конкурентоспроможності вітчизняного сільсько­господарського машинобудування неможливо. Для забезпечення активізації інноваційної діяльності та формування ефективного інноваційного середовища запропоновано інтегровану модель, алгоритм побудови якої представлено на рис. 3.

Алгоритм побудови інтегрованої моделі активізації інноваційної діяльності в ланцюзі "держава - наука і освіта - підприємництво (виробництво і споживання)"

Виявлення й агрегація проблем активізації інноваційної діяльності за видами інновацій

Технічні

'-т—'

1-1

 

Організаційні

 

 

+

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Л Я Малюта - Економічний механізм активізації інноваційної діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування