В С Музика - Удосконалення управління інноваційною діяльністю підприємств харчової промисловості в україні - страница 1

Страницы:
1 

У нашому випадку сировиною є комплектуючі для комп'ютерів. Вони використовуються для виробництва і продажів на замовлення усередині України і для організації гарантійного резерву.

Особливістю цієї організації торгівлі є продаж нового виробу на ринках із сильною конкуренцією і сильними брендами.

Переваги толингу для системи контролю якості полягають у тому, що підприємству не потрібно отримувати в Україні сертифікати якості і санітарне свідоцтво. Це доволі сильно скорочує час проекту на підготовку до виробництва і у випадку невеликих партій товару стає критичним за вартістю.

Термін сертифікації привніс внесок у зміну узагальненого показника 6,82 %, що в сумі з внеском від зміни витрат на сертифікацію 20,42 %, дає 27,24 % змін, пов'язаних з сертифікацією. Зниження витрат на затримку повернення ПДВ при експорті відіграло позитивну роль у підвищенні прибутку від експорту, що становить 71 % у зростанні ефективності. Зниження витрат на банківські послуги сприяло підвищенню ефективності на 1,79 %.

Вагова структура факторів, що впливають на ефективність толингу порівняно з моделлю імпорт-експорт, залежить від строку продажу товару.

Ефективність від проведення зовнішньоекономічних операцій при переході на толинг для товару з коротким терміном життя зросла на 41,81 %. Ефект зовнішньоекономічної діяльності зріс на 57386 доларів США.

Перспективи подальших досліджень

У своїй роботі менеджерам зовнішньоекономічноі діяльності необхідно враховувати чутливість імпорту-експорту до витрат на сертифікацію та повернення ПДВ. Завдяки відсутності втрат через ці фактори толинг показує граничну ефективність. При роботі з товарами короткого терміну життя необхідно мінімізувати втрати часу на всіх етапах проекту - розроблення, виробництво, сертифікація, імпорт і експорт.

Аналогічні дослідження доцільно виконувати не тільки стосовно торгівлі комп' ютерами, але й іншими інноваційними товарами.

1. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. -490 с. 2. Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 156 с. 3. CIRCUIT CITY SIX Six Fatal Mistakes of a Once "Good to Great" CompanyDon EamesPresident & CEO of Eames Management GroupFormer Senior Vice President of Best BuyCIRCUIT CITY SIX 2009http: // adclic пошукова система ресурсів економічної інформації. 4. Трусов А., Рудяк Ю., Голубенко В. Справочник Вэдовца. - Харьков: Фактор, 2008. - 704 с.

 

 

УДК 338.439:330.341.2(477) В. С. Музика

Одеський державний економічний університет

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ

© Музика В.С., 2010

Досліджено розвиток інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості України. Наведено основні чинники, що негативно впливають на інноваційний розвиток харчової промисловості та його управління. Проаналізовано фактори впровадження інновацій на підпри­ємствах та запропоновано заходи щодо вдосконалення управління інноваційною діяльністю.

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, харчова промисловість.

In the article investigational development of innovative activity is on the enterprises of food industry of Ukraine. The factors of introduction of innovations are analysed on enterprises and measures are offered on perfection of management innovative activity.

Keywords: innovations, innovative activity, food industry.

Постановка проблеми

Сьогодні за посилення міжнародної конкуренції забезпечити конкурентоспроможність галузей про­мисловості можна лише на основі активізації інноваційної діяльності, яка з використанням науково-інноваційних розробок стає каталізатором економічного розвитку господарства країни.

Володіючи сприятливими природно-кліматичними умовами для ведення сільськогосподарського вироб­ництва, країна внаслідок технологічної відсталості та нераціональної організації реформованого аграрного сектору

 

135сьогодні не в змозі забезпечити населення доступною за ціною і достатньою за стандартними нормами харчовою продукцією. Наявність зазначених чинників та розвинутої системи агропромислового напрямку дає можливість розвивати харчову промисловість з орієнтацією на внутрішнього та зовнішнього споживача, що стає можливим за умов широко впроваджених інноваційних процесів. Необхідність посилення інноваційної діяльності у харчовій промисловості України з метою формування конкурентоспроможного на внутрішньому і зовнішньому ринках продовольчого комплексу не викликає сумніву.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Однією з найважливіших галузей економіки країни є харчова промисловість. За даними Держкомстату України, у І півріччі 2009 року вона входила до першої п'ятірки галузей за наповненням державного бюджету, посідала другу позицію (після металургії та оброблення металу) за обсягами виробництва продукції у структурі промислового виробництва України. Ця галузь спроможна забезпечити внутрішні потреби в продовольчих товарах, на які припадає понад 60 % особистого споживання матеріальних благ населення, забезпечуючи населення продуктами харчування, має також значний експортний потенціал [1, с. 5].

Питанням розвитку харчової промисловості присвятили праці такі вітчизняні вчені, як А.Ф. Гончар, В.Д. Гончаров, Д.Ф. Крисанов, Ю.П. Лебединський, ІД. Слюсар, В.Г. Трегобчук та інші. Аналіз наукових праць свідчить, що сьогодні основна увага приділяється дослідженню особливостей розвитку інноваційної діяльності загалом, тоді як недостатньо вивченими залишаються питання управління інноваційною діяльністю на підприємствах зазначеної промисловості, що потребують активного державного регулювання. Однак, проблема постає не в формуванні загальних теоретичних напрямів державної інноваційної політики, а у пошуку шляхів стимулювання інноваційних процесів на підприємствах харчової промисловості з боку держави, які фактично здатні сприяти розвитку національної економіки.

Постановка цілей

Метою статті є поглиблення теоретичного обгрунтування сутності інновацій та необхідність їх впровадження для харчових підприємств України.

Виклад основного матеріалу

Дослідження інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості вимагає насамперед з'ясувати поняття «інновація».

Вперше термін «інновація» запропонував австрійський вчений Й. Шумпетер (1930 р.). Він розглядав інновацію як будь-яку можливу зміну, що відбувається внаслідок використання нових або вдосконалених вирішень технічного, технологічного, організаційного характеру в процесах виробництва і збуту продукції [2, с. 218]. У сучасній вітчизняній економічній літературі ще не визначено єдине загальне поняття «інновація». У загальному випадку під інновацією розуміється використання нової техніки і технологій, методів організації. Згідно з міжнародною практикою, «інновація» є кінцевим результатом інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, технології або в новому підході до послуг. У Законі України "Про інноваційну діяльність" термін "інновації" вживається в такому значенні: "новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери" [3, с. 5]. Сьогодні термін «інновація» поширений і активно використовується в усіх галузях економіки.

Наповнення змісту зазначеного поняття здійснюється через певну діяльність, яка забезпечує існування інновації. У теорії і практиці така діяльність називається інноваційною. За існуючими визначеннями [2, 3], остання являє собою взаємозалежну та узгоджену послідовність дій, що допускає використання проміжних і кінцевих результатів науково-дослідних робіт для втілення їх у новому чи удосконаленому товарі за допомогою технологічного процесу виготовлення продукції. У цьому контексті інноваційна діяльність розглядається як матеріалізація науково-технічного прогресу, яка спрямована на практичне використання науково-технічного результату й інтелектуального потенціалу з метою отримання нового чи поліпшення існуючого продукту, способу його виробництва та задоволення потреб суспільства в високоякісних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність, особливо у харчовій промисловості, є одним із істотних елементів відновлення економіки. Вона потребує використання комплексу науково-технічних та промислових факторів, які встанов­люють ринкове середовище, яке треба розглядати з погляду їх впливу на економіку країни. Впровадження інновацій тільки тоді має успіх, коли ефект для економіки та суспільства перевищує наявні затрати, інновація використовується протягом значного періоду часу. Збереження стабільного позитивного приросту продукції у харчовій промисловості потребує постійного техніко-технологічного оновлення підприємств, тому що недостатній рівень розвитку технологічної бази, притаманний багатьом структурним підрозділам цього виду діяльності, становить проблему, яка вимагає активізації' інноваційної діяльності [4 , с. 327].

В Україні у 2008 році, за даними Держкомстату, нараховувалось 358 підприємства харчової промисловості, які впроваджують інновації, що на 115 одиниць більше, ніж у 2006 році (табл. 1). Аналіз даних свідчить про те, що

 

136кількість підприємств, які витрачали кошти на інноваційну діяльність, а, зокрема, на дослідження і розробки порівняно з 2006 роком зменшилось на 0,15 %. Це зумовлено тим, що сьогодні недостатньо кваліфікованих фахівців, які здатні впроваджувати новітні технології в процес виробництва продукції та відповідати за якість самої продукції. Також значно збільшилась кількість підприємств, які витрачали кошти на придбання машин, обладнання установ з 114 одиниць із 243 (0,5 %) у 2006 році до 256 із 358 (0,7 %) - у 2008 році. Однак, знизилась кількість підприємств, які витрачають кошти на придбання нових технологій, що пов'язано з високою вартістю зарубіжних технологій та відсутністю вітчизняних. Це є одною із основних причин гальмування темпів розвитку галузі, яка також зумовлює нестачу передумов для стійкого зростання в майбутньому, спрямованого на оновлення стану матеріально-технічної бази харчової промисловості.


Таблиця 1

У галузі відбувається нагромадження застарілої техніки та обладнання, відсутні достатні джерела для відтворення основних засобів, що призводить до низької продуктивності праці, високих цін і низької якості продукції. Тому в основу зростання конкурентоспроможності та економічної ефективності харчової промисловості має бути покладено постійне і швидше оновлення основних засобів, що вимагає від підприємств галузі пошуку джерел, а від держави - створення умов для інвестування.

Для подолання технологічного й технічного відставання підприємств та підвищення технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність продукції за ціною і якістю та витіснення аналогічних товарів, які імпортуються, необхідно: оздоровлення фінансово-економічного стану підприємств; зниження відсоткової ставки до рівня, за якого стане можливим кредитування виробництв, орієнтованих на внутрішній ринок; створення умов для залучення інвестицій в галузі й кредитування підприємств банками другого рівня; залучення іноземних інвесторів у виробництво окремих споживчих товарів з метою підвищення технологічного й технічного рівня виробництва; визначення пріоритетів і селективна інвестиційна підтримка найефективніших підприємств, що випускають високотехнологічну, конкурентну продукцію на внутрішньому й зовнішньому ринках; надання технічної, технологічної і методичної допомоги підприємцям з організації і розвитку виробництва, оформлення бізнес-планів [1, с. 8].

Особливу увагу варто приділити питанню фінансування розвитку інновацій, яке, на жаль, в Україні не здійснюється належним чином.

Активність інноваційної діяльності у харчовій промисловості пов'язана з фінансовим станом підприємств тому, що фінансування інновацій більш як на 75 % здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, що, з одного боку, зменшує навантаження на бюджет країни, а з іншого - зумовлює недостатність коштів для забезпечення вимог науково-технічного прогресу.

Іншим за значенням фінансовим джерелом інноваційної' діяльності підприємств харчової галузі є кредити, хоча їх частка незначна. Зарубіжні інвестори у 2008 році, як і в 2006 році, на інновації коштів взагалі не витрачали, хоча у 2007 році їх внесок в провадження інновацій був доволі помітним. Державне фінансування інноваційного розвитку харчових виробництв не перевищувало 0,2 % у 2007 році, а в 2006 та 2008 роках воно взагалі не здійснювалось. Отже, підприємства харчової промисловості мають власні фінансові ресурси, водночас для повного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності цих ресурсів недостатньо (табл. 2).

137



Таблиця 2

Зацікавленість підприємств у запровадженні інновацій наведено в табл. 3, де характеризуються витрати підприємств харчової промисловості на проведення власних науково-дослідних робіт.

Таблиця 3

Показники обсягу НДР, виконаних власними силами наукових організацій за видами економічної діяльності - виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за 2006-2008 рр., тис. грн. [5]

 

 

2006

2007

 

2008

Разом фундаментальних науково-технічних розробок

42332

33543

 

30138

1 Зокрема:                                                             | |

 

- фундаментальні дослідження

17238

2793

 

2549

- прикладні

9219

7105

 

6908

- розробки

9433

9815

 

9341

- науково-технічні послуги

6442

3829

 

3391

До основних чинників, що негативно впливають на інноваційний розвиток харчової промисловості та його управління, слід віднести:

-         низький рівень бюджетного фінансування науково-дослідних робіт, що передують інноваціям;

-         відсутність механізмів надання пільг промисловим підприємствам, що впроваджують інновації;

-         відсутність галузевої програми державної інноваційної політики, економічних механізмів, спря­мованих на забезпечення переходу на інноваційну модель розвитку;

-         відсутність галузевого інноваційного фонду для фінансування науково-дослідних робіт;

-         наявність податку на чистий прибуток державних підприємств.

Вдосконаленням управління інноваційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості повинна займатися держава. Державне управління інноваційної діяльності на підприємствах цієї галузі здійснюється зокрема шляхом:

-         визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в харчовій промисловості державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

-         формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм для цієї галузі;

-         створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості;

-         захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності в харчовій промисловості;

-         фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

-         стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів на підприємствах даної галузі.

Держава забезпечує фінансову та організаційну підтримку інноваційної діяльності на усіх рівнях законодавчої та виконавчої влади.

Державна фінансова політика сприяння інноваційній діяльності, на наш погляд, має бути спрямована на:

-         стимулювання збільшення обсягів власних коштів підприємств, що витрачаються з метою активізації інноваційної діяльності;

-         нарощування потенціалу державного фінансування інновацій;

-         збільшення обсягів кредитування інноваційних проектів;

-         створення умов для нарощування інвестицій на інноваційно активних підприємствах.

Для вдосконалення управління інноваційною діяльністю харчової промисловості з боку держави необхідно спрямовувати її зовнішню політику на максимальне використання можливостей інтеграції з міжнародними економічними об'єднаннями та впровадити роботу з адаптації іноземного досвіду сприяння інноваційної діяльності. Також Україна має хороший кадровий потенціал, який не поступається потенціалу багатьох зарубіжних країн. Для реалізації цього потенціалу відповідно до цілей суспільно-економічного розвитку має створюватися національна інноваційна система, яка поєднуватиме фундаментальну, прикладну науки, технологічну сферу, виробництво та управління науково-інноваційними процесами, та цього не достатньо, адже вони не займаються інноваційними розробками для харчової промисловості.

Висновки

У результаті проведеного дослідження розвитку підприємств харчової промисловості та рівнів впровадження інноваційної діяльності вважаємо за доцільне зробити такі висновки:

-  інноваційна діяльність на підприємствах харчовій промисловості України є доволі нестабільною і потребує впровадження ефективних заходів на державному рівні;

 

-    138розвиток галузевої науки та освіти є одним з головних завдань держави в реалізації інноваційної діяльності розвитку галузі;

-    нестабільне фінансування інноваційної діяльності обумовлює погіршення якості та попиту на ви­роблену продукцію;

-    значна частка харчових підприємств має несучасну матеріально-технічну базу та неспроможна без допомоги держави впроваджувати новітні технології та технічні рішення;

-    відсутність державного регулювання інноваційної активності підприємств призводе до відсутності інноваційної інфраструктури, недосконалого інституціонального забезпечення розвитку галузі, недоско­налості існуючих умов для міжнародної співпраці.

Для вдосконалення розвитку інноваційної' діяльності на підприємствах харчової промисловості необхідно розробити й запровадити низку гнучких і ефективних фінансово-економічних важелів, зокрема: бюджетне фінансування, дотації, пільгові кредити та пільгове оподаткування науково-дослідних і дослідно-конструкторсь­ких установ; надання державних дотацій і пільгових кредитів підприємствам продовольчого машинобудування для стимулювання випуску інноваційно-технологічного устаткування; розширення обсягів довгострокового пільгового кредитування; запровадження різних форм фінансового лізингу та державних дотацій підприємствам, що впроваджують наукоємні види машин, обладнання, апаратів; надання податкових пільг для підприємств, що реінвестують доходи на інноваційну діяльність; запровадження практики надання відтермінування у сплаті податків підприємствам, які вперше освоюють випуск продуктових інновацій тощо.

Отже, інноваційна діяльність підприємств харчової промисловості є головним чинником успіху в зростаючій ринковій конкуренції, основним засобом підвищення ефективності виробництва та якості продукції харчової промисловості. Держава повинна підтримувати інноваційно активні підприємства, забезпечувати рівність конкурентних умов з зарубіжними виробниками продовольчих товарів, сприяти залученню інвестицій задля використання вітчизняних передових технологій та адаптації до вітчизняних умов іноземних технологічних інновацій.

Перспективи подальших досліджень

Реалізація запропонованих напрямків вдосконалення розвитку інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості в Україні дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, підвищити конкурентоспроможність товарів харчової промисловості, задовольнити потреби населення у якісній та безпечній продукції.

1. Дейнеко Л., Купчак П. Розвиток стратегічного потенціалу харчової промисловості України [Текст] / Л. Дейнеко, П. Купчак // Харчова і переробна промисловість. - 2009. - № 6(358). - С.5-9. 2. Шумпетер И. Теория экономического развития [Текст] /И. Шумпетер. - М.: Прогрес, 1982. - 455 с. 3. Закон України "Про інноваційну діяльність "// Урядовий кур 'єр. - 2002. - № 143. - С. 5-16. 4. Інноваційна активність діяльності підприємств харчової промисловості [Електронний ресурс] / Т.Л.Товста // Вісник національного університету «Львівська політехніка». - 2008. - № 628. - 327 с. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Ekonomika/2008_628/51.pdf 5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua 6. Олійничук С., Шматкова Г., Маринченко Л., Бутнік-Сіверський О. Інноваційні пріоритети галузі [Текст] / С. Олійничук, Г. Шматкова, Л. Маринченко, О. Бутнік-Сіверський //Харчова і переробна промисловість. - 2006. - № 5. - С.14-16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

139

Страницы:
1 


Похожие статьи

В С Музика - Удосконалення управління інноваційною діяльністю підприємств харчової промисловості в україні