Я С Карп'як, Л І Ріжко - Факторинг як інструмент вирішення фінансових проблем підприємства - страница 1

Страницы:
1  2 

та шляхи їх вирішення - думка науковця // Техніка АПК. - 2006. - №5. - С. 12. 3. Тарасова Н.В., Довбня В.М. Проблеми розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування // Обладнання та техніка для села: ринок, пропозиція, практика використання. - 2007. - №6. -С. 21-28. 4. Шандра В.М. Стратегічні напрями розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу // Техніка АПК. - 2006. - №5. - С. 6-7. 5. Шандрова Н.В. Розробка механізму управління стійким розвитком підприємств машинобудування // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2 (68). - С. 101-105. 6. Романко О.П. Чинники формування конкурентоспро­можності машинобудівного підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №3. - С. 113-125. 7. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Державний комітет статистики України. - К.: Консультант, 2009. - 562 с. 8. Міністерство промислової політики України // industry.kmu.gov.ua. 9. Кім В.В. Деякі аспекти проблем тракторо- та сільгоспмашинобудування України // Пропозиція. - 2004. - №8, 9. - С. 92-94. 10. Довгунь О.С. Договірні відносини в контексті розвитку машинобудівних підприємств // Перспективи розвитку економіка України: теорія, методологія, практика: матеріали ХІУ Міжнарод. наук.-практ. конф. (26-27 травня 2009р.): РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - С. 92-93.

 

 

 

УДК 657.421

Я.С. Карп'як, Л.І. Ріжко

Національний університет "Львівська політехніка",

кафедра обліку та аналізу

ФАКТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИРІШЕННЯ ФІНАНСОВИХ

ПРОБЛЕМ ПІДПРИЄМСТВА

© Карп 'як Я.С., Ріжко Л.І., 2009

Розглянуто проблеми законодавчого регулювання факторингових операцій, їх бухгалтерського та податкового обліку, нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість у всіх учасників цієї операції.

The problems of the legislative adjusting of factoring operations, their fiscal accounting book-keeping and, and extra charge of income tax and value-added tax, at all participants of this operation are examined in the article.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Факторинг являє собою різновид діяльності, що добре зарекомендував себе у Сполучених Штатах Америки, а останнім часом бурхливо розвивається у всьому світі, особливо у царині малого та середнього бізнесу. На українському ринку факторингові послуги пропонують близько 34 банків та спеціалізованих факторинго­вих/інвестиційних компаній. Обсяг наданих факторингових послуг на вітчизняному ринку динамічно зростає. Для ефективного розвитку факторингу важливо, щоб законодавство принаймні не заважало такому розвитку. Наразі закони України цьому виклику часу не відповідають.

 

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Проблемам факторингових операцій сьогодні присвячено доволі багато наукових та практичних досліджень. Зокрема, Ю. Попов [8] порівнює законодавство України з регулювання факторингових операцій зі світовим досвідом, Яна Чубарова [9] розглядає сутність факторингу, його переваги та недоліки, К.В. Слюсаренко, Л.М. Сокур [10] розглядають проблеми та перспективи розвитку факторингових послуг в Україні. Однак ряд питань залишаються не розкритими до кінця, зокрема податкового та бухгалтерського обліку цих операцій.

Цілі статті. Мета статті - на основі вивчення літературних джерел розглянути випадки, при яких застосування факторингових операцій дає змогу збільшити обіговий капітал товариства, а також розглянути на основі аналізу законодавчих актів порядок податкового та бухгалтерського обліку таких операцій.

 

Основний матеріал дослідження з повним обгрунтуванням наукових результатів. При

оформленні факторингу відступається грошова вимога, у розрахунок за яку передаються гроші, і таке відступлення здійснюється за плату.

Учасниками факторингової операції є [2, 4]:

1) клієнт перший кредитор відносно боржника, тобто постачальник товарів (послуг) за пер­вісним (базовим) договором. Клієнтами можуть бути тільки фізичні або юридичні особи СПД;

2)   фактор другий кредитор відносно боржника; особа, яка надає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а також надає додаткові послуги у межах договору факторингу. Факторами можуть бути тільки банки та інші фінансові установи, що мають спеціальні дозволи на здійснення діяльності такого типу;

3)   боржник дебітор, тобто покупець товарів (замовник послуг) за первісним (базовим) договором.

Предметом договору факторингу згідно зі ст. 1078 ЦКУ [2] може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги зумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Як працює договір факторингу, покажемо на схемі (рисунок).

 

1

Підприємство-постачальник

товару (клієнт)
----------- *—

Підприємство -покупець товару (боржник)

2


3


4


7


6


5

 

Банк (фактор)

1

2 -3 4 5 -6

 

Порядок здійснення факторингових операцій: - поставка товару на умовах відстрочення платежу; укладення генеральної угоди про факторинг відступлення фактору права вимоги до боржника; перерахування клієнту фінансування (до 90 % від права вимоги); повідомлення боржника про зміну кредитора;

перерахування покупцем (боржником) платежу за поставлений товар; 7— виплата фінансовою установою залишку грошових коштів від права вимоги за вирахуванням вартості послуг фактора.

 

Для початку факторингового обслуговування підприємству необхідно укласти генеральний договір з банком чи іншою фінансовою компанією, що займається факторингом. Для цього фінансовій компанії або банку слід надати документи для ризик-аналізу.

Такими документами можуть бути:

1. Фінансова звітність за декілька звітних періодів.

2.   Оборотно-сальдові відомості за рахунками 36 «Розрахунки з покупцями» та 63
«Розрахунки з постачальниками».

3.  Розшифровки карток дебіторів, які переводяться на факторингове обслуговування.

4.  Різні документи щодо дебіторів (договори купівлі-продажу, видаткові накладні тощо).

5.  Установчі та реєстраційні документи.

У договорі застерігається перелік дебіторів-покупців, строк договору (переважно укладається строком на один рік, а надалі може подовжуватися), ліміти факторингового обслуговування (як загальні, так і за кожним боржником окремо), вартість.

Відступлення фактору права вимоги до боржника. Як правило, здійснюється шляхом пере­дачі фактору оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу:

  контракт з покупцем;

  товаротранспортні документи;

  реєстр товаротранспортних документів;

  рахунки-фактури;

  акти приймання-передачі товарів тощо.

Повідомлення боржника про зміну кредитора. Про те, що сталася заміна кредитора в зобов'язанні, боржника має бути обов'язково повідомлено (причому в письмовій формі). Якщо цю вимогу не буде виконано, то боржник, який виконав зобов'язання перед клієнтом, а не перед фактором, вважатиметься таким, що звільнився від своїх зобов'язань. Оскільки з норм ЦКУ чітко не випливає, хто саме повинен повідомляти боржника, що відбулося відступлення грошової вимоги, це може зробити як фактор, так і безпосередньо клієнт (перший кредитор) за домовленістю [2].

 

Фінансування. Після отримання оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу (накладні, договір тощо), фактор відразу (або протягом декількох днів) перераховує клієнту певну суму грошових коштів за такими документами. Необхідно мати на увазі, що на практиці банки та інші фінансові установи, намагаючись зменшити кредитний ризик, надають клієнту (первісному кредитору) факторингове фінансування у два етапи:

1)  спершу в розмірі до 90 % від суми наданих підтверджуючих документів (накладних). Відсоток залежить від того, наскільки благонадійним є боржник;

2)  після отримання коштів від боржника фактор перераховує від 10 % коштів, що залишилися (за вирахуванням факторингової комісії — плати за послуги).

 

Плата за факторинг. Плата зазвичай встановлюється у вигляді винагороди за факторингові послуги або шляхом визначення вартості вимоги, що відступається, у розмірі, меншому, ніж номінальна вартість вимоги (або комбінація цих способів). Плата за факторинг, як правило, складається з двох елементів.

По-перше, це плата за управління — комісія за факторингове обслуговування. Вона включає страхування ризиків та адміністрування дебіторської заборгованості. Річ утім, що, крім фінансування оборотних коштів, фактор покриває значну частину ризиків клієнта, зокрема кредитові, валютні, процентні, ліквідні. За особливістю прийняття ризику факторинг буває з регресом та без регресу. У разі факторингу з регресом фактор, не отримавши грошей від покупця, має право через певний строк вимагати їх з продавця (клієнта). У цьому випадку фактор бере на себе ліквідний ризик (ризик несплати у строк), але кредитний ризик залишається на продавцеві (клієнті). Грошові вимоги в разі факторингу з регресом є, по суті, забезпеченням короткострокового фінансування. У разі факторингу без регресу ризик несплати з боку дебіторів повністю переходить до фактора. Також фактор веде облік стану та руху дебіторської заборгованості, надаючи клієнту періодично різні звіти з цього приводу.

Розмір комісійної винагороди залежить від масштабів та структури виробничої діяльності клієнта, трудомісткості робіт з обслуговування заборгованості, кількості та платоспроможності дебіторів, строку відстрочення платежу тощо і встановлюється у вигляді відсотка.

По-друге, це плата за облікові операції, що справляється фактором із суми коштів, які надаються клієнту достроково (у формі попередньої оплати переуступлених боргових вимог) за час між достроковим отриманням та датою інкасації боргової вимоги. Зазначена ставка, як правило, на

2 — 4 % перевищує поточну банківську ставку, якою користуються при короткостроковому кредитуванні клієнта з аналогічним оборотом, і зумовлена неможливістю компенсації додаткових витрат та ризиків фактора.

Плата за факторинг переважно отримується із суми коштів, що перераховуються платником на погашення заборгованості в розрізі кожної накладної, переданої на факторингове обслуговування. Щомісячна сплата процентів не потрібна.

Перейдемо до порядку відображення факторингових операцій у податковому та бух­галтерському обліку клієнта і боржника.

У підприємства продавця — клієнта за договором факторингу

У момент відвантаження товару у первісного кредитора як постачальника виникає валовий прибуток [5].

Закон про податок на прибуток не містить окремого порядку податкового обліку факто­рингових операцій. Водночас ДПАУ пропонує свій підхід до відображення в податковому обліку відступлення права вимоги як однієї зі складових факторингу разом із фінансуванням, її підхід заснований на твердженні, що отримана клієнтом від фактора компенсація у грошовій формі прирівнюється до отримання компенсації за відвантажені товари (роботи, послуги) за базовою операцією, а отже, розглядається як друга подія в податковому обліку клієнта.

Тобто коли клієнт відступає фактору право вимоги боргу, саме відступлення ніяк не відобразиться в податковому обліку клієнта.

Щодо ПДВ, то у клієнта (постачальника) на дату відвантаження товару з відстроченням платежу підприємству-боржнику виникають податкові зобов'язання з ПДВ на загальних підставах [6].

Коли згідно з договором факторингу клієнт відступає фактору право вимоги грошового боргу, додаткового об'єкта обкладення ПДВ не виникає.

Підтвердженням цьому є п.п. 3.2.5 Закону України «Про податок на додану вартість» [6], згідно з яким не є об'єктом обкладення ПДВ факторингові операції, об'єктом яких є валютні цінності. Відповідно до п. 1 ст. 1 Декрету про валютне регулювання валюта України [7] (українська гривня), зокрема безготівкові кошти, на рахунках на території України входять до переліку валютних цінностей. Такої думки дотримується і Держкомпідприємництва в листі від 06.08.2006 р. № 6433 І/. З цим згодна і ДПАУ (листи від 26.05.2006 р. № 9980/7/16-1517-26 та від 14.08.2006 р. № 15326/7/16-1517).

І ще один момент, що стосується обліку ПДВ, переоформляти раніше виписану податкову накладну з боржника на фактора не потрібно. Первісно виписана за першою подією (відвантаженням) податкова накладна (навіть і після відступлення права вимоги) є законною підставою для підтвердження податкових зобов'язань у першого кредитора та податкового кредиту у боржника. А відступлення вимоги (операція факторингу) і наступне за нею подальше погашення заборгованості новим кредитором є для першого кредитора завершальною операцією і не можуть впливати на зміну раніше нарахованих ним податкових зобов'язань.

Оплата послуг фактора є обов'язковою і здійснюється, як правило, у вигляді дисконту від номіналу заборгованості, що відступається (визначення ціни вимоги, що передається, у розмірі меншому, ніж номінал вимоги), або у формі комісійної винагороди.

Щодо питання, куди відносити фінансові втрати, що утворюються у вигляді різниці між фактичною вартістю боргу та сумою компенсації при проведенні факторингу, зауважимо таке: послуги фактора (як саме фінансування, так і (залежно від умов договору) інші послуги — страхування ризику неплатежу, адміністративне управління дебіторською заборгованістю, інформаційні послуги) підпадають під визначення продажу результатів робіт (послуг), установлене п. 1.31 Закону про податок на прибуток [5]. Відповідно у клієнта відбувається придбання цих послуг (компенсація їх вартості) для їх використання у власній господарській діяльності. Тому плата за фінансування (дисконт, проценти, комісія тощо), а також плата за надання додаткових послуг (якщо їх передбачено договором) у клієнта повинна знайти місце у складі валових витрат як компенсація вартості послуг на підставі п.п. 5.2.1 3акону про податок на прибуток.

Такі валові витрати відображаються за першою з подій: або на дату оплати послуг (зазвичай, плата за послуги фактора утримується із коштів, що підлягають отриманню клієнтом), або на дату фактичного отримання результатів послуг [5].

У декларації з податку на прибуток суму винагороди фактору слід показати в рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених в 04.11».

Однак варто зауважити: на думку ДПАУ, висловлену в листі від 12.11.2002 р. № 7617/6/15­3415-5, оплата послуг у вигляді дисконту різниці між фактичною вартістю боргу та сумою компенсації при проведенні факторингу (про комісійну винагороду податківці не згадують взагалі) не включається до складу валових витрат продавця (клієнта), а сума, внесена раніше до валового прибутку при відвантаженні товару, не підлягає коригуванню на зазначену різницю.

При оприбуткуванні товару в боржника як покупця виникають валові витрати та податковий кредит з ПДВ за першою подією на загальних підставах.

Отримання повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні (оформлення факторингової операції) у податковому обліку покупця жодних змін не спричиняє. У результаті зміни кредитора боржник має виконати своє зобов'язання, але вже перед новим кредитором (тобто погасити заборгованість перед іншим суб'єктом господарювання) і тим самим виконати завершальну операцію за правочином.

Тому ні проведення власне відступлення вимоги кредитором, ні погашення боргу перед новим кредитором не спричиняють жодних податкових наслідків у боржника.

Покажемо кореспонденцію рахунків з обліку операцій за договором факторингу (таблиця).

Облік у підприємств, що беруть участь у схемі договору факторингу

 

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

 

Дебет Кредит

У підприємства, що користується послугою факторингу

Реалізовано товари покупцю

361

702

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

702

641

Списано собівартість реалізованих товарів (умовно)

902

281

Надано документи щодо правочину до банку (підписано договір факторингу)

377

361

Отримано оплату від банку-фактора в розмірі 80 % від суми правочину

311

377

Нараховано послуги фактора щодо цього правочину

(951) 952

685

Отримано від фактора суму остаточного платежу (за вирахуванням вартості послуг фактора)

311

377

Здійснено залік заборгованості

685

377

Відображено фінансовий результат:

 

 

списано дохід від реалізації товарів

702

791

списано собівартість реалізованого товару

791

902

— списано витрати з факторингу

792

951 (952)

У підприємства-боржника

Отримано товари від постачальника

281

631

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

У результаті відступлення права вимоги відображено заміну кредитора в зобов'язанні

631

685

Погашено заборгованість перед новим кредитором

685

311

 

Сьогодні факторинг - найдинамічніша послуга на фінансовому ринку України. Прискорення оборотності капіталу дає можливість підприємству збільшувати дохідність. Отримана вигода перевищує суму комісії за факторингове фінансування. Тобто витрати на факторинг окупаються.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У сучасних умовах тотального дефіциту оборотних коштів факторинг може допомогти вирішити поточні фінансові проблеми. Для забезпечення розвитку факторингу слід виключити із законодавства України всі положення, які намагаються регулювати відносини факторингу як такі, що пов'язані із спеціальним поіменованим договором. Потребує вдосконалення законодавство стосовно відступлення вимоги, зокрема, слід відмовитися від допустимості договірної заборони відступлення грошової вимоги, крім випадків, коли боржником є споживач. Існує наявність суперечностей у нормативних актах з питання оподаткування факторингових операцій в Україні. Проте відсутність чітких норм дає змогу підприємству доводити правомірність будь-якої своєї позиції, використовуючи різні формулювання законів. Відсутність чітких методичних рекомендацій з відображення операції факторингу в бухгалтерському обліку дозволяє відображати факторингову операцію в обліку так, як зручно саме вашому підприємству або вам як бухгалтерові.

 

1. Господарський кодекс України від 16.01. 2003р. 436-IV. 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. 435-IV. 3. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р.2121-III. 4. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. 2664-III. 5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР. 6. Закон України «Про податок на додану вартість» від03.04.97р.168/97-ВР. 7. Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від19.02.93 р. № 15-93. 8. Попов Ю. Факторинг: законодавство України та світовий досвід. Доступно: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=215 9. Чубарова Я. Факторинг в Україні. Доступно: http://www.balance.ua/ua/download/balance/htm/072458.htm 10. Слюсаренко К.В., Сокур Л.М. Проблеми та перспективи розвитку факторингових послуг в Україні. Доступно: http://www. rusnauka. com/4. _SVMN_2007/Economics/19802. doc. htm.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Я С Карп'як, Л І Ріжко - Факторинг як інструмент вирішення фінансових проблем підприємства