О О Дзеніс - Факторингові операції як засіб збільшення підприємством обсягів виробництва та реалізації продукції - страница 1

Страницы:
1 

144.

2.Lacko M. Rejtett gazdasag nemzetkozi osszehasonlitasban // Kozgazda-sagi Szemlc. -1995. - P. 491.

3.Schneider F. Comment // Economic Policy. - April 1998.

4.Katsenelinboigen f. Coloured Markets in the Soviet Union // Soviet Studies. - 1977. -Vol. 29, №1. - P. 62-85.

5.Лібанова Е., Баланда А. Незареєстрована зайнятість в Україні: формування і мо­жливості державного регулювання // Україна: аспекти праці: Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2000. - №4. - С.3-8.

6.Франдюк І.В., Анішіна Н.В., Шапіло Т.Г. Проблеми молодіжного сектору ринку праці // Зайнятість і ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник НАН України і Мініс­терства праці України. - 1995. - №№3. - С.170-181.

7.Палий Е. Рынок труда в Украине // Материалы Национального семинара по со­циальной защите безработных и пенсионному обеспечению. - К., 1995.

8.Торкатюк В.И. Пути и методы сокращения ручного труда в полносборном инду­стриальном строительстве. - Харьков: ХЦНТИ, 1983. - С.22.

9.Ачкасов А.Е. Влияние теневой экономики на занятость населения // Коммуналь­ное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.50. - К.: Техніка, 2003. - С.196-201.

Получено 28.04.2005

 

УДК 336.77 О.О.ДЗЕНІС

Харківський національний економічний університет С.Й.ДРЕЙСЛЕР, канд. техн. наук ВАТ„Інпромбанк", м.Харків

ФАКТОРИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ЗБІЛЬШЕННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Розглядається правова основа й фінансова сутність факторингових операцій. За­значено фактори, що стримують їх розвиток в Україні.

Із збільшенням конкуренції на ринках товарів і послуг, в умовах гострої боротьби за покупця, досить актуальним є побудова нових вза­ємовідносин між постачальником і покупцем. Для досягнення цієї ме­ти застосовуються наступні дії: зниження цін, поліпшення якості това­рів і послуг, розширення й диверсифікованість товарної номенклатури, організація безкоштовної доставки, бонуси. Все це є заходами, які тра­диційно застосовуються постачальниками у відношенні до покупців. Але для покупця більш важливим сьогодні є надання постачальником відстрочок платежу за товар, який продається, або зроблені послуги, зокрема під гарантії й поручительства комерційних банків.

Але цей спосіб побудови взаємовідносин з покупцем має негати­вні сторони для постачальника, який змушений постійно шукати різні джерела поповнення оборотних коштів.

Порівняння різних джерел поповнення оборотних коштів підпри-ємств-постачальників наведено в табл. 1.


У будь-якому випадку, пропонуючи покупцю відстрочку платежу, постачальник може зіштовхнутися з проблемою касових розривів, не­достачі оборотних коштів, виникненням імовірності несплати поставок у строк. Все це призводить до додаткових витрат, пов'язаних зі спро­бами постачальника отримати кредитні гроші, а також до збільшення ризику постачальника по своєчасних розрахунках із своїми постачаль­никами. Виникнення цих проблем привело постачальників до потреби в факторингових послугах.

Факторинг (factor - у перекладі з англійського "агент, посеред­ник") є різновидом торгово-комісійної операції, що поєднується з кре­дитуванням оборотного капіталу клієнта (оборотних коштів), що пов'я­зане з уступкою фактору несплачених платіжних вимог за поставлену продукцію, виконані роботи, зроблені послуги, і, відповідно, права одержання платежу по них [3]. У процесі здійснення факторингової послуги фактор інкасує дебіторську заборгованість споживачів товарів (робіт, послуг).

Відповідно до конвенції про міжнародний факторинг, яка була прийнята у 1988 р. міжнародним інститутом уніфікації приватного права, фінансова послуга вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє якому-небудь з наступних чотирьох ознак [3]: наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку постачальника, насамперед обліку реалізації; інкасування його заборгованості; страхування постачальни­ка від кредитного ризику. На сьогоднішній день в Україні факторинго­ві послуги, як правило, відповідають першій, другій і четвертій озна­кам.

Правові основи проведення в Україні факторингових операцій викладені в новому Цивільному кодексі України (ЦКУ) [1], який набув чинності 01.01.2004 р. В 1998 р. Указом Президента №167/98 від 04.03.98 р. була введена заборона на застосування цих операцій, що було незаконно й суперечило розділу 17 старого Цивільного кодексу (ЦК) "Уступка права вимоги й переведення боргу".

Відповідно до розділу 73 ЦКУ "Факторинг", за договором факто­рингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кош­ти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відсту-пається або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами в договорі факторингу є фактор і клієнт (постачаль­ник). Клієнтом може бути фізична або юридична особа, що є тільки суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором може бути комер­ційний банк, фінансова установа і навіть фізична особа - суб'єкт під­приємницької діяльності, що має на це право відповідно до закону.

Предметом договору факторингу може бути право грошової ви­моги, строк платежу по якому наступив, а також право вимоги, що ви­никне в майбутньому.

Боржник зобов'язаний здійснити платіж фактору за умови, що він одержав від клієнта або фактору письмове повідомлення про відступку права грошової вимоги фактору.

Схема організації факторингової операції банком-фактором наве­дена на рисунку [3]. О


                         Банк-фактор        І   ~ і

Переваги використання факторингу для постачальника полягають у наступному. Фінансовим результатом впровадження факторингу стає прискорення оборотності його оборотних коштів й, як наслідок, ско­рочення потреби в них. Оскільки при фінансуванні постачальника в рамках факторингу останній фактично не стає позичальником (на від­міну від випадку з кредитом), у його балансі не виникає кредиторської заборгованості. Таким чином, залишаючись "чистим" від боргів, у міру необхідності, постачальник зможе претендувати на додаткове фінан­сування, наприклад, у формі кредиту, кредитної лінії або овердрафта як у банку-факторі, так і в будь-якому іншому. Наявні в його розпоря­дженні нерухомість, майно, товари, запаси сировини та інші активи зберігають свою функцію бути запорукою для забезпечення цих кре­дитів.

Покриття значної частини ризиків постачальника, банківський контроль за лімітами його товарних кредитів забезпечують його фі­нансову стабільність.

Комерційний результат виражається в можливості постійної під­тримки всієї необхідної номенклатури товарних асортиментів у кіль­кості, достатній для повноцінного забезпечення попиту покупців. Мо­жливість отримувати кошти по поставці відразу після відвантаження за рахунок банку дозволяє запропонувати покупцям пільгові умови покупки (наприклад, підвищити ліміт товарного кредиту, або збільши­ти відстрочку платежу та ін.). Це призведе до збільшення обсягу збуту по наявних покупцях, залученню нових покупців, а також встановлен­ню довгострокових ділових зв'язків і з тими, і з іншими.

Слід зазначити, що крім фінансування оборотних коштів при фак­торингу банк-фактор бере на себе: кредитні ризики (ризики несплати покупцями поставок); ліквідні ризики (ризики несвоєчасної сплати поставок покупцями); процентні ризики (ризик різкої зміни ринкової вартості ресурсів); валютні ризики (ризики зміни валютного курсу в період відстрочки платежу по поставці) [5].

Основні види факторингового обслуговування, які застосовува­лись в 2004 р. комерційними банками України наведені в табл.2 [3].

Перевагою факторингових послуг для підприємства-постачаль-ника є [2]: необмеженість розміру фінансування; зростання обсягу продажу; різке зменшення кредитних, процентних, валютних ризиків, ризиків ліквідності.

Сплата послуг фактором обов'язкова й здійснюється у вигляді ди­сконту від номінальної суми заборгованості, яка поступається.

Також важливо відзначити, що податок на додану вартість по фа­кторинговим операціям не сплачується з суми винагороди фактору, що обумовлена в договорі факторингу як ресурсна складова факторинго­вої послуги, але сплачується з суми винагороди у випадку надання фактором постачальникові бухгалтерських, юридичних, консалтинго­вих послуг.


Необхідно звернути увагу на те, що відступаючи право вимоги, постачальник не несе відповідальності за виконання боржником зобо­в'язань перед фактором, а несе відповідальність тільки за дійсність цих зобов'язань.

Проблемним питанням, на нашу думку, є віднесення Національ­ним банком України (НБУ) факторингу до кредитних операцій. Така позиція авторів пояснюється тим, що фактор, здобуваючи у постачаль­ника право вимоги на актив, який зветься дебіторською заборгованіс­тю покупців, не кредитує його, а здобуває це право на платній основі. Тому, про факторинг можна говорити не як про кредитну операцію, і навіть не як про торгівельно-комісійну операцію, як це трактувалося в Інструкції Держбанку СРСР №252 від 12 грудня 1989 р. "Про порядок здійснення операцій по відступці постачальниками банку права одер­жання платежу по платіжних вимогах за поставлені товари, виконані роботи й зроблені послуги", а як до самостійного об'єкта цивільно-правових відносин, пов'язаних з оборотом прав, що зобов'язуються.

Підхід до факторингових операцій як до кредитних, стримує його розвиток у банківській системі, тому що обмежує обсяги надання фак­торингових операцій одному клієнтові в розмірі, що не перевищують 25% регулятивного капіталу банку, що суперечить можливості наро­щування обсягів виробництва постачальника.

На жаль, сьогодні не існують положення або інструкції НБУ, що стосуються питань здійснення факторингових операцій, що робить їх для багатьох банків, а значить і для їхніх клієнтів, недоступними.

Необхідно відзначити, що в розвинених країнах обсяг факторин­гових послуг становить 3-15% ВВП. В Україні ринок факторингу в 2004 р. склав 0,3-0,4% ВВП [4].

Найбільшими операторами факторингових послуг фахівці нази­вають АКБ "ТАС - Комерцбанк" та АКБ "Укрсоцбанк". У менших ма­сштабах факторинговими операціями займається ВАТ "Інпромбанк" [6]. Споживачами факторингових послуг цих комерційних банків є підприємства харчової, фармацевтичної промисловості, оптової торгі­влі, підприємства-постачальники комунальних послуг й електротехні­чної продукції.

У цей час НБУ розробляє спеціальне "Положення про проведення факторингових операцій", поява якого в 2005 р. приведе до значного збільшення надання факторингових послуг, що, в свою чергу, буде сприяти збільшенню товарного виробництва.

1.Цивільний кодекс України (зі змінами та доповненнями внесеними Законом України від 19 червня 2003 р. №980-IV). Збірник систематизованого законодавства. -2003. - №12. - 225 с.

2.Губина И. Факторинг - новое название старого понятия? // Бухгалтерия. - 2004. -№10. - С.44-47.

3.Ивасенко А.Г. Факторинг: сущность, пути развития в России. - М.: Вузовская книга, Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. - 58 с.

4.Комаха А. Россияне вряд ли смогут претендовать на лидерство на факторинге // Бизнес. - 2004. - №28. - С.39-41.

5.Короп А. "Факторинговый" учет // Бухгалтерия. - 2004. - №10. - С.48-55.

6.Шевченко С. Украину ждет факторинговый бум? // Контракты. - 2003. - №№30. -С.29-31.

Отримано 31.03.2005

 

УДК 336.71

Н.В.КУЗЬМИНЧУК, канд. екон. наук

Харківський національний економічний університет

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ БАНКУ

Розглядається концептуальний підхід до ефективного управління фінансовим ста­ном банку з використанням основних методів та моделей управління, аналізуються про­блеми їх застосування банками України. Обгрунтований та інтегрований підхід до управління фінансовими потоками розглядаються як найважливіші завдання і необхідна умова стабільного розвитку банку.

Нова фінансово-кредитна система знаходиться ще в стадії станов­лення. Тим більше велике в ній значення банків, що повинні сприяти налагодженню ринкових механізмів руху грошових потоків, забезпе­чувати найбільш раціональне використання фінансових ресурсів сус-

Страницы:
1 


Похожие статьи

О О Дзеніс - Факторингові операції як засіб збільшення підприємством обсягів виробництва та реалізації продукції