О В Зайцев, О А Шовкопляс, О В Галахова - Факторна характеристика формування податків - страница 1

Страницы:
1  2  3  4 

УДК 336.2.01 + 330.106

 

ФАКТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАННЯ ПОДАТКІВ[1]

О. В. Зайцев, канд. екон. наук, доцент;

О. А. Шовкопляс, ст. викладач;

О. В. Галахова, здобувач,

Сумський державний університет, м. Суми,

E-mail: zavdnevniki@ukr.net

У статті запропонована якісна характеристика моделі формування податків, яка може стати одним із принципів удосконалення системи оподаткування. Для проведення якісно-аналітичних досліджень використовувався метод розмірностей. На думку авторів, подальшу трансформацію податкової системи України доцільно провадити шляхом уведення податків на капітал та продукцію й зменшення податкового навантаження на працю.

Ключові слова: якісна характеристика, метод розмірностей, податки, капітал, праця, продукція, податкова функція.

 

ВСТУП

В економічних дослідженнях, особливо у сфері макроекономічного аналізу, отриманню якісних економічних характеристик переважно передує кількісне визначення процесу, який вивчається. Ще до того, як з'являється співвідношення між різними економічними показниками, проводиться дослідження й аналіз статистичних даних, тобто числових значень, на основі й за допомогою яких описують і пояснюють сутність закону чи закономірності.

Наприклад, відомий закон спадної дохідності описується через взаємозв'язок між затратами праці й випуском продукції: внаслідок збільшення кількості затрат праці сукупний продукт (бушелі пшениці) збільшується, а кількість додаткової продукції, отримуваної від додаткової одиниці праці (у тих самих бушелях пшениці), зменшується [1, с. 32-34]. Як правило, закон ілюструють за допомогою умовних даних. Попри це він підтверджується фактичними показниками в різних галузях економічної діяльності. Врешті, закон спадної дохідності формулюються, наприклад, Полем Самуельсоном, так: «... збільшення деяких затрат щодо інших, незмінюваних затрат, приводить до збільшення загальної кількості продукції. Але після певного моменту додаткова продукція, яка отримується від додавання тих самих додаткових затрат, очевидно, буде зменшуватися. Це зменшення додаткового доходу є наслідком того, що нові «дози» змінюваних ресурсів поєднуються зі все меншою кількістю фіксованих ресурсів» [1, с. 34].

Наведене вище формулювання є класичним прикладом якісної характеристики економічного закону, яка (тобто якісна характеристика) стисліше може мати такий вигляд: «. збільшення . затрат . приводить до збільшення . кількості продукції. Але після певного моменту . від додавання . додаткових затрат . додаткової продукції ставатиме все менше».

Наочними прикладами не лише якісних, а й функціональних залежностей (по суті, функціональних характеристик) між деякими аспектами дії ринкової системи можуть слугувати закони попиту й пропозиції.    Перш   ніж   сформулювати   згадані   закони   у виглядівизначення (інакше кажучи, якісно), пояснюється їх дія хоча й на гіпотетичному, однак усе ж числовому матеріалі. Декларується ряд показників ціни за бушель пшениці й відповідна їй (ціні за бушель) числова величина попиту чи пропозиції (кількість бушелів за тиждень, місяць) [1, с. 61-68; 2, с. 63-71]. Кількісна обґрунтованість зазначених законів ілюструється як за допомогою таблиць, так і у вигляді двовимірних графіків. Побудовані за допомогою числових даних графіки попиту й пропозиції можуть бути описані також за допомогою відомих алгебраїчних функцій. При моделюванні кривої попиту виправданим є вибір функції y=a+b-x'n, де у - ціна за одиницю продукції (товару); х -величина попиту (кількість товару за проміжок часу); a, b, n - параметри моделі, які необхідно визначити, причому n тут набуває додатних значень. У зазначеній функції залежність між величинами у й х має степеневий характер, що можна подати у вигляді: y ~ xk (знак «~» означає, що ліва частина пропорційна правій). Щоб замінити знак «~» на знак « = », у якісний запис співвідношення необхідно ввести відповідні, властиві конкретному випадкові, індивідуальні числові параметри a, b, n.

Криві попиту також можуть бути описані за допомогою того самого якісного співвідношення: y ~ xk. Для кривих попиту показник степені k має від'ємний знак, а для кривих попиту - додатний. Відповідно можливі такі степеневі залежності: між ціною й попитом - спадна (де k < 0), між ціною й пропозицією - зростаюча (де k > 0).

За допомогою цього широко відомого теоретичного матеріалу хочеться ще раз акцентувати увагу на такому. Для якісного опису економічних явищ від початку необхідний числовий масив вихідних даних, ґрунтуючись на якому й отримують якісні характеристики досліджуваного явища. Так чинять завжди, а точніше так чинять завжди в економічних дослідженнях. Необхідно звернути увагу на той факт, що в економічному аналізі наукова обробка статистичних даних «породжує» в підсумку якісну характеристику явища, і таку послідовність аналізу в найширшому значенні можна назвати методом.

Але відомий також й інший метод отримання якісних оцінок (характеристик).

Метод розмірностей. Цей метод давно й успішно використовують у фізиці, однак не відомі його застосування в економіці. Зупинимося на суті цього методу детальніше.

Оцінка фізичного явища чи кількісний опис досліджуваного економічного процесу потребує величезної попередньої роботи: у фізиці — із великим масивом експериментальних, а в економіці — статистичних даних. Але в деяких випадках (для оцінки порядку величини очікуваного ефекту чи для якісного опису граничних випадків, а також під час аналізу характеру функціонального зв'язку величин, що визначають явище) фізики користуються методом розмірностей. Проілюструємо застосування цього методу на прикладі.

Тіло масою m переміщується прямолінійно під дією постійної сили F. Якщо початкова швидкість тіла дорівнює нулю, а швидкість в кінці пройденого відрізка довжиною s дорівнює v, то можна написати рівність, яка виражає закон збереження енергії: F-s = m-v2/2. Отже, можемо констатувати, що між величинами F, s, m і v існує функціональна залежність.

Тепер підемо від зворотного. Припустимо, що поки нам не відомий закон збереження енергії, але очевидне існування функціональної залежності між F, s, m і v. Не завжди, але на практиці часто, функціональна залежність фізичних величин має степеневий характер. Допускаємо, що в нашому дослідженні функціональна залежність між F,

s, ті v має степеневий характер. Іншими словами, вважаємо, що формула, яка визначає швидкість v як функцію від F, s і m, має якісно такий степеневий вигляд: v ~ Fxsymz. У цьому якісному співвідношенні показники степені x, y і z характеризують якісь числа, які необхідно визначити. Введення певного масштабного множника k дозволить подати фізичний процес за допомогою рівності v = kFxsymz. Безрозмірний коефіцієнт k визначити за допомогою методу розмірностей не вбачається можливим. Відповідно до методу розмірностей ліва й права частини співвідношення v ~ Fxsymz повинні вимірюватися одними й тими самими одиницями, тобто мати однакові розмірності. Швидкість v вимірюється в метрах за секунду, F - у ньютонах, маса m - у кілограмах, шлях s - у метрах. Таким чином, для подальших міркувань випишемо розмірності фізичних величин v, F, s і m у системі СІ: [v] = м/с = м-с—1, [F] = Н = кг-м/с2 = кг-м-с—2, [s] = м, [m] = кг.

Запишемо співвідношення v ~ Fxsymz за допомогою рівності через розмірності відповідних величин:

[v] = [F]x - [s]y - [m]z,

або

м - с—1 =       - мл; - с—2x - му - кг2.

Використовуючи властивості степені, зведемо праву частину до стандартного вигляду:

м - с—1 = кг"*'-1-12 - мx+y - с—2x.

У лівій частині останньої рівності немає розмірності «кг» у явному вигляді - це означає, що вона входить із нульовим показником. Запишемо рівність зі всіма розмірностями й властивими їм показниками степенів як у лівій, так і в правій частинах:

кг0 - м1 - с—1 = кгx+z - мx+y - с—2x.

Якщо розмірності в обох частинах однакові, то показники степені при них повинні забезпечувати перетворення рівняння в істину рівність:

-   при розмірності «кг» у лівій і правій частинах показники степені дорівнюють нулю і (x+z) відповідно, отже, x+z = 0;

-   аналогічно із розмірністю «м»: при одиниці й (x+y), отримаємо

x+y = 1;

-   і, нарешті, із порівняння показників степені при «с» випливає, що - 2x = -1.

Складаємо систему рівнянь:

x+z = 0, < x+y = 1. -2x =-1.

 

Розв'язуючи запропоновану систему рівнянь, знаходимо числові показники степенів: x = 1/2, y = 1/2, z = -1/2. Далі записуємо якісне співвідношення зі знайденими значеннями: v ~ F1/2 - s1/2 - m_1/2, або v ~ (F - s / m)1/2. Звівши до квадрата праву й ліву частини співвідношення, отримуємо v2 ~ F-s/m, або m-v2 ~ F-s. В останньому співвідношенні легко впізнається закон збереження енергії, щоправда без числового коефіцієнта [3, с. 11-12].

Описання методу розмірностей подано нами так детально задля використання його з метою для отримання якісно-аналітичних характеристик при побудові функціональної залежності оподаткування від факторів виробництва і результату виробництва. Зараз подібні дослідження проводяться шляхом побудови виробничо-інституційних функцій, які враховують податкову складову, але, виключно, на підставі та за допомогою узагальнення бази статистичних показників.

 

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою (проблемою) дослідження є знаходження якісної залежності податкових надходжень від факторів виробництва — капіталу і праці та результату виробництва — продукції, за допомогою застосування методу розмірностей в економіці.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ, В ЯКИХ ЗАПОЧАТКОВАНО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Яісно-аналітичні дослідження. У наукових розробках професора Є. Балацького (Росія) далі розвинені питання методології та принципи практичного застосування виробничо-інституційних функцій. Він розглядає такі функції, як модельний апарат для аналізу фіскального клімату на макрорівні. «Прежде всего, производственно-институциональные функции являются обобщением традиционного аппарата производственных функций (ПФ) применительно к макроуровню. Разница заключается лишь в том, что в обычных ПФ в качестве эндогенного показателя используется объем выпуска (как правило, объем ВВП), а в качестве макрофакторов - труд (численность занятых) и капитал (объем основных фондов), в то время как в производственно-институциональных функциях набор макрофакторов дополняется переменными, характеризующими институциональную среду» [4, с. 88-105].

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

О В Зайцев, О А Шовкопляс, О В Галахова - Факторна характеристика формування податків