І Б Швець, С О Поторочин - Формування організаційної культури в умовах гірничодобувних підприємств - страница 1

Страницы:
1  2 

І.Б. Швець, д.е.н., професор, ДонНТУ С.О. Поторочин, асистент, ДонНТУ Донецький національний технічний університет

 

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Необхідність розвитку гірничодобувних підприємств у нових ринкових умовах вимагає постановки нових цілей і рішення нових стратегічних задач. Стратегічні цілі гірничодобувних підприємств можуть бути досягнуті за умов, коли вони розділяються не тільки керівництвом, але й більшістю робітників. Суттєвим важелем цих процесів є організаційна культура. Ускладнення і оновлення технологічних процесів, освоєння родовищ корисних копалин в складних природних умовах підвищують значення організаційної культури, спрямованої на поліпшення умов і охорони праці. Тому поліпшення умов і охорони праці на підприємствах пов'язано з наявністю елементів організаційної культури та її розвитком.


В соціології організаційна культура розглядається як комплекс досліджень, спрямованих на розкриття природи соціальної поведінки робітників підприємства. Наукові методи розкриття соціуму на підприємстві, критерії угрупування соціально-професійних утворень, принципи аналізу можливостей організаційної культури в системі управління дозволяють визначити організаційну культуру як цілісне знання, об'єкт дослідження і управління. Для визначення сутності організаційної культури в умовах гірничого підприємства доцільно розглянути різні підходи щодо її тлумачення, табл. 1.


Аналіз наведених тлумачень сутності та ознак організаційної культури показав, що організаційна культура трактується авторами як складна комбінація важливих припущень, цінностей, переконань, очікувань і норм, що приймаються і розділяються більшістю членами колективу. З наведених тлумачень пропонується загальне визначення організаційної культури, яке полягає у наступному. Організаційна культура - це сукупність організаційних, ментальних, соціальних чинників; комплекс тих цінностей, уявлень, понять і переконань, що поділяються всіма працівниками підприємства, а також поведінкових норм, артефактів, систематизованих правил, які створює підприємство у процесі подолання перешкод внутрішнього і зовнішнього характеру на шляху до успіху і процвітання. Вона стає атрибутом сучасного підприємства, знаходить функціональну спрямованість, яка зумовлює схожість цінностей підприємства і працівника, якісне поліпшення їх сумісної життєдіяльності. Отже, можна сформулювати і визначити сутність організаційної культури в умовах гірничодобувних підприємств, під якою розуміється система взаємодій на підприємстві як організаційному соціумі, що проявляється через систему ефективності виробничої та управлінської діяльності, щозабезпечують безпеку трудової діяльності через систему комерційних комунікацій.

Організаційна культура як і будь-яке інституційне утворення, розвивається. Процес розвитку організаційної культури прийнято розглядати як три взаємопов' язані процеси: формування, підтримка і зміна. Для розвитку діючої на підприємстві організаційної культури необхідно спочатку провести аналітичну роботу щодо виявлення проблем гірничодобувної галузі. Серед проблем, які мають вплив на організаційну культуру на гірничодобувних підприємствах, можливо виділити виробничі, дисциплінарні та соціальні. При формуванні організаційної культури слід також враховувати, що «сила організаційної культури визначається, двома важливими чинниками: мірою прийняття членами організації основних цінностей компанії і мірою їх відданості цим цінностям» [11, с.42]. Для підлеглих неабияке значення має можливість проявляти ініціативу та самостійність, тому доцільно звернути увагу на те, що «значний вплив на організаційну культуру справляє те, яка поведінка персоналу підтримується, а яка пригнічується при відповідній практиці управління» [9, с.29].

Актуальними завданнями для гірничодобувних підприємств України при формуванні організаційної культури у сфері промислової безпеки і охорони праці на сьогодні є наступні [16]:

-   боротьба із приховуванням нещасних випадків на виробництві;

-   посилення відповідальності працедавців за підвищення дієвості і

ефективності управління охороною праці на виробництві;

-   посилення мотивації до безпечної праці, стимулювання зменшення

ризику травмування і профзахворювання на виробництві;

-   посилення уваги до безпеки працівників, які частіше піддаються

ризику нещасного випадку з багатьох причин (відсутність робочого досвіду, нерозуміння безпеки на робочому місці, аварійних ситуацій, недостатній рівень навчання з питань безпеки і охорони праці).

Поліпшення умов і охорони праці призводять до зниження непродуктивних витрат, підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, зростання ефективності виробництва в цілому. На даний час на гірничодобувних підприємствах необхідно проводити роботу, спрямовану на вдосконалення організації виробництва, роботу щодо поліпшення умов і охорони праці, своєчасне впровадження сучасної безпеки трудової діяльності на виробництві.

У організаційну культуру повинен входити комплекс технічних і організаційних заходів, що підлягають здійсненню для запобігання нещасних випадків, а також для зниження впливу таких важливих чинників,   як   виробнича   небезпека   та   професійна шкідливість.

Обґрунтований вибір техніки, технології і організації робіт, відповідних гірничотехнічним умовам, і виконання спеціальних заходів безпеки, промислової санітарії повинні виключати виникнення аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.

Більшість нещасних випадків на гірничодобувних підприємствах відбуваються з організаційних причин, табл.2, що свідчить про неефективну роботу служб охорони праці, функції яких передбачають підготовку, ухвалення і реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності найнятих робітників в процесі їх трудової діяльності [17, c.32]. У свою чергу формування організаційної культури покликане сформувати у працівників високий рівень робочої і виробничої дисципліни, беззаперечне виконання посадових обов'язків і вимог з охорони праці. У зв'язку з цим можна стверджувати, що необхідним є створення організаційно-економічного механізму, впровадження якого буде сприяти створенню безпечних умов праці. Водночас, як свідчить практичний досвід, є недостатнім наявність служб охорони праці та відповідної системи управління на гірничодобувних підприємствах. Новий механізм повинен передбачати зміну свідомості та ставлення робітників до пропонованих заходів з охорони праці, а також низку відповідних економічних заходів щодо стимулювання робітників до безаварійної роботи. Розробка механізму формування безпечної трудової діяльності певним чином має базуватися на двох основних структурних елементах: охорона праці та організаційна культура.

З метою удосконалення управління та формування безпечних умов праці на гірничодобувних підприємствах пропонується система складових елементів безпеки трудової діяльності, рис. 1.

Дослідження причин та наслідків нещасних випадів дозволяє проаналізувати чинники травматизму та сформувати в подальшому основні вимоги до системи складових елементів безпеки трудової діяльності. Аналіз нещасних випадків за 2005 - 2006 рр. свідчить, що нещасні випадки із смертельними наслідками відбувалися з трьох основних причин, табл. 2.


Таблиця 2

Серед організаційних причин основне місце займає порушення трудової і виробничої дисципліни - 147 випадків, або 38,9% від всіх причин, що призвели до травмування трудящих, з яких 79 пов'язані з невиконанням посадових обов'язків і 68 - з невиконанням вимог інструкції по охороні праці. З порушенням технологічного процесу пов'язано 28 випадків, з порушенням правил дорожнього руху - 26, з незадовільним технічним станом засобів виробництва, транспортних засобів - 19 випадків, із-за неякісної розробки або відсутності проектної документації -6. Загибеллю 30 осіб (7,9%) стали психофізіологічні причини, зокрема: алкогольне, наркотичне сп'яніння - 9 осіб (вугільна галузь - 3 людини, енергетична - 2, металургія, підйомні споруди, машинобудування, АПК -по 1 людині).

БЕЗПЕКА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


О

Р

Г А Н

І

З А Ц

І

Й

Н А

 

К У Л Ь Т У

Р

А


Норми

Переконання

 

Духовні

Цінності

Правила

Матеріальні

 

Установки

 

 

 

Умови праці

 

 

 

 

Сфера охорони праці

Обладнання

 

Засоби захисту

 

 

Особові засоби

захисту


 

 

 

 

 

 

Шум

 

Температура повітря

 

Освітленість робочого

місця

 

Концентрація пилу

 

 

Механізація і

автоматизація роботи

 

Технічне обслуговування


 

 

 

 

Фізіологічна

безпека праці

Соціальна безпека праці

 

 

Психологічна безпека праці


 

 

 

 

О

Х

О Р О Н А

 

П Р А Ц І

Рис. 1 - Система складових елементів трудової діяльності на гірничодобувних підприємствах

В сучасних умовах господарювання необхідність кардинального вирішення проблеми безпеки на гірничодобувних підприємствах зростає. На цих підприємствах рівень виробничого травматизму, професійної захворюваності та такої, що обумовлена шкідливими умовами виробництва, залишаються достатньо високими. Не зважаючи на збільшення фінансових витрат держави на охорону праці, втрати виробництва від захворювань і травматизму збільшуються. Водночас, кошти, що виділяються на поліпшення умов та охорони праці, не розподіляються раціонально і не використовуються ефективно. У зв'язку з цим недостатньо реалізуються наявні можливості поліпшення умов і охорони праці, відповідного зростання її продуктивності в сприятливих умовах, підвищення ефективності виробництва в цілому [1, с.22].

Головними причинами травматизму на більшості підприємств продовжують залишатися наступні: незадовільний рівень технологічної, виробничої і виконавської дисципліни працівників шахт; незадовільний рівень виконання системи управління охороною праці на підприємствах; відсутність належного контролю з боку інженерно-технічних працівників за безпечним веденням робіт; низький рівень виконавчої дисципліни [2]. Вугільна галузь через специфіку своєї діяльності вимагає жорсткої виробничої і технологічної дисципліни, неухильного дотримання правил безпеки. Однак в цих умовах у галузі мають місце негативні тенденції з травматизму і смертельних випадків [3, с.10]. Так коефіцієнт частоти смертельного виробничого травматизму на 1 млн. тонн здобутого вугілля на підприємствах вугільної промисловості з початку 2006 р. складає 2,23 проти 2,47 у 2005 р. При середній частоті загального травматизму на 1 тис. робітників на рівні 15,73, найбільший рівень зареєстрований на наступних державних підприємствах і самостійних шахтах: ДП «Волиньвугілля» (41,41), ДП «Шахта 17-17 біс» (31,83), ДВАТ «Ш/у Донбас» (30,20), ДВАТ «Шахта ім. 17 партз'їзду» (29,67), ДП «Шахта ім. 60-ліття Радянської України» (29,13), ДВАТ «Шахта Надія» (27,28), ДВАТ «Шахта ім. А.І. Гаєвого» (26,71) [2].

Про високий рівень смертельного травматизму на виробництві за період 2002-2006 рр., свідчать статистичні дані Держгірпромнадзору України по Донецькій області рис. 2, 3, 4 [4].


300 п 250 200 150 100 50


 

 

 

 

182


 

 

214


 

 

 

 

 

 

 

121


 

235


 

 

 

 

 

 

139


 

 

 

 

190


 

 

 

 

 

 

 

 

90


 

 

 

 

189


 

 

 

 

 

 

 

 

95

0

D по всім галузям за теруправлінням D вугільна галузь

 

Рис. 2 - Динаміка кількості нещасних випадків із смертельними наслідками з травмуючих факторіва «


450 400 350 300 250 200 150 100

50 0

404


 

 

 

275


214


 

 

 

 

232


416


 

 

 

 

 

189


392


 

 

 

 

 

 

183


378


 

 

 

 

 

201

Ш всього за теруправлінням D вугільна галузь

 

Рис. 3 - Динаміка кількості випадків із смертельними

наслідками з причин нещасних випадків по теруправлінню Державного комітету гірничого надзору України по Донецькій області


350 300 -250 -200 -150 -100 -50 -0 ­


308


 

 

 

 

 

205


 

 

272


 

 

 

 

 

 

 

147


309


 

 

 

 

 

 

 

140


 

294


 

 

 

 

 

 

 

 

135


 

283


 

 

 

 

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І Б Швець, С О Поторочин - Формування організаційної культури в умовах гірничодобувних підпримств

І Б Швець, С О Поторочин - Формування організаційної культури в умовах гірничодобувних підприємств