В М Бабаєв - Формування системи підвищення ефективності підготовки будівельного проекту як чинника сталого розвитку міста - страница 1

Страницы:
1  2 

ПДАБіА, 2000. - 224 с.

Отримано 19.05.2008

 

УДК 338.2

В.М.БАБАЄВ, д-р наук з держ. упр., Т.Г.ФЕСЕНКО

Харківська національна академія міського господарства

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЕКТУ ЯК ЧИННИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА

Розглянуто підготовчо-планувальний етап будівельного проекту в умовах міст-учасників Програми підготовки до „Євро-2012". Використовуючи методологію проект­ного менеджменту обгрунтовано математичним шляхом залежність загальної тривалості етапу проекту і вірогідність його виконання у запланований термін, а також демонстру­ється можливість випередження або запізнення у здійсненні процесу у цілому. Постав­лено питання про нагальну потребу у нормативному обгрунтуванні вартості робіт від трудових витрат.

Місто у своєму функціонуванні постійно трансформується відпо­відно до особливих алгоритмів і програм розвитку. Для теоретиків-урбаністів безперечним є той факт, що місто розвивається за специфі­чними законами, які трактуються частіш за все, як самоорганізація, саморозвиток. У потоці змін, що відбуваються у місті, усе складніше побачити, а тим більше пояснити процеси переходів до нових якостей, провести будь-які просторові, часові або інші граничні межі, що ви­значають зміну фаз, формування принципових змін, визрівання нових якісних характеристик систем.

В умовах сучасних процесів („ущільнення" матеріально-просто­рового субстрату урбанізованого середовища, ускладнення його дифе­ренціації тощо) важливим „індикатором" розвитку міста стає будівни­цтво, яке дозволяє оцінити кількісні та якісні характеристики міста як системи. Реалізація будівельних проектів наочно демонструє зміну параметрів розвитку міста.

Сьогодні у містах України спостерігається суттєве пожвавлення виробничої активності в будівельній галузі: будівництво нового та ре­конструкція існуючого житлового фонду тощо. Разом з тим виклик „Євро-2012" вимагає від міст-учасників якісних змін у будівельній динаміці - переходу від повільного зростання до розвитку по експоне­нті (тобто різкої активізації). Успішне виконання Програми підготовки до „Євро-2012" передбачає реалізацією цілої низки нових будівельних проектів: відновлення пам'яток архітектури, об'єктів культурно-історичної спадщини; модернізація існуючої інфраструктури футболь­ного призначення (стадіони, тренувальні бази тощо); реконструкція, ремонт існуючих об' єктів соціально-культурного призначення та буді­вництво нових (готелі, ресторани, торгові центри тощо); облаштування території загального відпочинку (парки, майданчики для відпочинку дітей і заняття спортом).

Великий обсяг будівельних робіт спонукає забудовників звернути особливу увагу на необхідність змін у способі діяльності - перш за все, нового підходу до її проектування. Стримуючим чинником у розвитку будівництва забудовники вважають складний, тривалий, слабко прогнозований характер процесу отримання дозволу на ведення буді­вельних робіт, який обтяжений значною кількістю узгоджень, отри­мання яких триває роками. Разом з тим успішна підготовка до „Євро-2012" можлива лише за умов чіткого дотримання термінів будівни­цтва.

Тому особливої уваги набуває питання підготовчо-планувальної діяльності, від якої безпосередньо залежить початок будівельних робіт та їх технічний рівень. Актуальною стає проблема удосконалення іс­нуючих методів оцінки реалізації будівельних проектів і обґрунтуван­ня раціонального планування тривалості проектних робіт. У цілому мова йде про фундаментальне переосмислення і реконструкцію систем та процесів будівельного проекту.

Враховуючи актуальність обраної теми та початковий рівень її наукової розробки, метою даного дослідження є формування системи підвищення ефективності підготовки будівельного проекту як чинника сталого розвитку міста.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

>          дослідити підготовчо-планувальну діяльність типового будівель­ного проекту, визначити взаємозв' язок між елементами, зміст і склад взаємодії;

>          використати проектну методологію для визначення загальної три­валості підготовчо-планувального процесу, виявити математичну залежність загальної тривалості і вірогідності її виконання у за­планований термін;

>          дати оцінку вартості підготовчо-планувальної діяльності згідно чинних нормативних рекомендацій;

>          в контексті взаємовідносин муніципалітет-забудовник проаналі­зувати характер зовнішнього середовища будівельного проекту. Аналіз робіт [1, 2, 4, 7, 8] засвідчив, що предметом наукового до­слідження у будівництві традиційно виступає власне технологічний процес (проектно-вишукувальні роботи, будівельно-монтажні роботи). Інші проектні роботи (збір вихідних даних, узгодження проектної до­кументації, підготовка документів для рішень міського виконавчого комітету (МВК) та ін.) не мають нормативного обґрунтування щодо вартості, тривалості, залучення людських ресурсів, і головним є те, що вони недостатньо інтегровані в будівельно-проектний процес.

Методологічною базою дослідження є методологія проектного управління, що дозволяє розглядати будівельний проект як комплекс взаємопов' язаних завдань, спрямованих на досягнення основного ре­зультату. Умовою проектного підходу є наявність ознак проекту - об­меженість у часі, складність робіт, унікальність завдань.

Тривалий час проект розглядався як обґрунтований задум, модель або план, що оформлений у вигляді проектної документації. Сьогодні розуміння проекту не обмежується лише попередньою „проробкою" усіх питань та робіт за проектом, а передбачає здатність створювати продукцію або послугу, що відповідає вимогам замовника, високої якості, у встановлені терміни і не порушуючи затвердженого бюджету.

Сучасне проектування розглядається як відносно самостійний етап процесу створення нових соціо-технічних систем і процесів, своє­рідним ланцюжком між дослідженням та виробництвом. Таким чином проектування, з одного боку є завершальною стадією дослідницьких операцій, з іншого - початковим етапом практичного виробництва спроектованих систем.

У якості методологічної платформи наукового пошуку обраний системний аналіз як певна концептуальна схема, що описує процес підготовчо-планувальної діяльності забудовника. Структура процесу з точки зору системного аналізу є у певній мірі універсальною. В проек­тному підході використовуються два методи планування: метод оцінки і перегляду планів (метод PERT) і метод критичного шляху (метод CPM). Головною відмінністю PERT є використання трьох оцінок три­валості роботи. Для кожної роботи в СРМ враховується лише один фактор часу.

Метою проектування є створення ефективного механізму розпо­ділу людей і матеріальних ресурсів між роботами, що ведуться в рам­ках проектів для досягнення певних цілей. Для ефективного проекту­вання важливо не тільки визначення конкретної мети і терміну завер­шення робіт, а і виявлення складних взаємопов' язаних завдань, що потребують певних навичок і вмінь.

Будь-який будівельний проект передбачає взаємодію з державни­ми і муніципальними службами. Муніципальна влада в тій чи іншій мірі бере участь у розробці та реалізації будівельних проектів регіону -вона може виступати ініціатором, замовником, координатором. Щостосується останньої ролі, то мається на увазі, що будівельний проект узгоджується з місцевими органами влади.

Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень місцевого самоврядування у галузі будівниц­тва [2, ст.31.] належить:

      визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівельних потреб, визначених містобудівною документа­цією;

      підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;

      встановлення на відповідній території режиму використання та за­будови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна ді­яльність;

      надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності;

      видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та техні­чних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

Головною передумовою успішної реалізації будівельного проекту є спроможність місцевої влади ефективно реалізовувати відповідні повноваження, що пов' язані з наданням якісних послуг забудовникам.

Безперечно, проектна діяльність в будівельних проектах є специ­фічною і потребує достеменного пояснення. В таблиці наведено осно­вні напрямки проектної діяльності для будівельного проекту за етапа­ми життєвого циклу.

З досвіду будівельного виробництва можна сказати, що процес реалізації кожного етапу життєвого циклу будівельного проекту не є ритмічним, а тривалість - виходить за визначені проектом терміни. Причиною такого дисбалансу є те, що будівельна галузь постійно діє в умовах невизначеності. І на кожному етапі проекту характер зовніш­нього середовища змінюється. Для будівництва зовнішнє середовище складається з діяльності органів місцевого самоврядування і їх полі­тичної волі, виробників та постачальників будівельних матеріалів і механізації, динаміки вимог і потреб населення, внутрішніх матеріаль­но-трудових ресурсів.

Одним із впливових чинників на підготовчо-планувальному етапі та введенні об' єкта до експлуатації є органи місцевого самоврядуванняі служби, що їм підпорядковані. Складність реалізації проекту на цих етапах пов'язана з відсутністю повної регуляторної бази у вигляді „до­рожньої карти" для забудовника. Характер реалізації цих етапів не відповідає сучасним стандартам господарювання за часовим критері­єм. На практиці відповідні структури демонструють низьку зацікавле­ність у сприянні будівництву. За своєю природою місцева влада має здійснювати не лише контроль, а й надавати якісні необхідні консуль­таційні послуги.

Основні напрямки (види) проектної діяльності для забезпечення процесу будівництва

 

Етапи життєвого циклу проекту

Види проектної діяльності

1 етап - підготовчий

- розробка техніко-економічного обгрунтування

2 етап - планування

- отримання вихідних даних для розроби містобудівельного обгрунтування;

- розробка містобудівельного обгрунтування і ескізного проекту;

- узгодження містобудівельного обгрунтування і ескізного проекту;

- збір вихідних даних для розробки проекту відводу земель­ної ділянки;

- розробка проекту відведення земельної ділянки;

- узгодження проекту відведення земельної ділянки;

- збір вихідних даних для розробки робочого проекту;

- узгодження робочого проекту;

- підготовка документації для надання дозволу на початок будівельно-монтажних робіт.

3 етап - виробничий         |- авторський і технічний нагляд за виконанням БМР

4 етап - заключний

- підготовка документів для робочої комісії;

- підготовка документів для рішення МВК про створення державної приймальної комісії;

- підготовка документів для співінвесторів;

- підготовка документів для рішення МВК про затвердження акту державної приймальної комісії;

- передача об'єкту до експлуатації.

Враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що кількість напрямків проектної діяльності і нерівномірна її присутність в життє­вому циклі проекту вимагає приділення більшої уваги проектуванню на етапі планування і заключному етапі.

Розглянемо процес підготовчо-планувальної діяльності забудов­ника в умовах м.Харкова. Нами була проаналізована процедура отри­мання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт та здійснена декомпозиція бізнес-процесів підготовчо-планувального етапу будіве­льного проекту. Результатом дослідження стало визначення і обґрун­тування загальної тривалості виконання робіт. Отримавши для кожноїроботи найбільш ранній час початку роботи (ES), найбільш пізніший час початку роботи (LS), найбільш ранній час завершення роботи (EF), найбільш пізніший час завершення роботи (LF), резерв часу (S) було проаналізовано проект у цілому, а саме:

-       критичний шлях (крізь мережу, що складається з критичних робіт (S=0). Критичними вважаються роботи, затримка яких призво­дить до еквівалентної затримки всього проекту;

-       сумарний час (Т), необхідний для завершення етапу проекту, який розраховується шляхом складання величин очікуваного часу тих робіт, з яких складається критичний шлях (тобто у нашому досліджен­ні Т=983,81 ~ 984 календарних днів);

-       відхилення критичного шляху (V), яке розраховувалося шля­хом складання відхилень робіт критичного шляху (V=869,5).

Для визначення вірогідності виконання проекту у певний час ви­значено, що розподіл термінів виконання робіт відповідає нормально­му розподілу (Гауса) і описується наступною функцією [3, с.575]:

_ 1 (x-Z)2

j(X) = f= e 2   s   , (1)

де j(Х) - ордината кривої, або вірогідність; Х - безперервна випад­кова величина; £ - математичне очікування (генеральна середня, або центр); s - стандартне відхилення генеральної сукупність (n — да), s = стандартна девіація = V проектне відхилення = л/V; е і л - конс­танти ~ 2,72;  п ~ 3,14).

Положення і форма кривої нормального розподілення (рисунок) повністю визначається двома параметрами: генеральною середньою x, яка знаходиться у центрі розподілення, і стандартним відхиленням

s, що вимірює варіацію окремих спостережень близько до середньої.

Крива щільності нормального розподілення наочно демонструє, яка вірогідність того, що забудовник може отримати дозвіл державно­го архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) на виконання будіве­льно-монтажних робіт (БМР), наприклад, за 900 або 1000 днів.

Ще однією складністю для забудовника є відсутність інтегрованої інформаційної бази щодо повного документообігу, необхідного для отримання забудовником дозволу на початок будівельних робіт. Повну інформацію можна отримати лише емпіричним шляхом. Тому ризик цієї діяльності досягає 50% і більше, на противагу ризику на виконан­ня БМР - 3,6%.


Процес взаємодії забудовника з органами місцевої влади, на наш погляд, є занадто складним і непрозорим. Він безпосередньо впливає на якісні показники проекту, а саме: процес узгодження багаторівне­вий, і позитивний фінал проекту не гарантується органами місцевої влади. Мається на увазі, що забудовник може «пройти» рішення сесії, виконати роботи, а потім міськрада може відмінити свої рішення. І такі приклади непоодинокі.

Специфіка підготовчо-планувального етапу у будівництві вимагає особливої уваги до кадрового забезпечення цієї діяльності. Високий рівень роботи на підготовчо-планувальному етапі залежить від профе­сійної компетентності спеціалістів, залучених до цієї діяльності. Вони мають бути здатними готувати експертні висновки з допроектної і проектної документації, при цьому підготовка таких матеріалів не об­межується лише висвітлюванням суті питання чи проблеми, а й вклю­чає докладний аналіз та конкретні пропозицій щодо їх розв'язання. Вони також мають виконувати різноманітні допоміжні функції у про­цесі прийняття рішень: збирати необхідну поточну інформацію, формулювати можливі альтернативні рішення, допомагати визначити цілі та критерії, врахувати існуючі матеріальні, технічні та інші обме­ження, вимоги законодавства тощо. Найбільш необхідним типом спеціалістів є експерти, які крім виконавчої функції здатні виробляти нові стратегічні рішення і координувати їх впровадження на всіх ета­пах.

Будівельна галузь виходить вже на той рівень, коли колектив бу­дівельного підприємства має складатися з робітників, які мають не тільки спеціальну вищу освіту, а й досвід роботи на виробництві. Пра­цівники, які залучаються до відповідної діяльності, мають бути фахово обізнаними як у будівництві, так і у менеджменті. Зазвичай цю роботу виконують інженери-будівельники, які пройшли додаткове навчанняшляхом наставництва. До того ж, такий спеціаліст має бути наділений наступними якостями: здатність знаходити вихід із нестандартних си­туацій, особиста наполегливість та ініціатива, вміння аргументовано викладати свою позицію, досягати узгодження у вирішенні суперечли­вих питань. Отже, у будівельній галузі формується простір для нової професії, що вимагає поєднання технічної та менеджерської підготов­ки. Така робота передбачає складні взаємопов'язані завдання і потре­бує певних навичок та вмінь.

Осмислення питання про тривалість проектної діяльності, забез­печення його людськими ресурсами вимагає подальшої розробки з точки зору вартості. Важливим є те, що згідно з положеннями про на­дання дозволу на будівництво існуючої процедури мають дотримува­тися усі забудовники, незалежно від їх обсягів БМР. Можна також стверджувати, що загальна вартість цих робіт є аналоговою для усіх будівельних проектів.

На сьогодні витрати на утримання служби замовника визнача­ються згідно „Правил визначення вартості будівництва" [4, п.2.8.13] в розмірі 2,5% від вартості БМР (підсумок глав 1-М9 зведеного коштори­сного розрахунку). До складу витрат на утримання служби замовника відносяться: проведення геодезичних досліджень, витрати на прове­дення тендерів, введення об' єкту до експлуатації, формування страхового фонду документації України. Уточнення вартості стосується витрат, що пов' язані з проведенням тендерів і формування страхового фонду документації. Вартість інших робіт, що потрапля­ють під цей пункт, не регламентована. Держбуд України [5] пояснює, що фінансування служби замовника розподіляється на три етапи:

      підготовчий (отримання дозволу на початок виконання БМР) -10%;

      технічний нагляд - 75%;

      введення об' єкту до експлуатації - 15%.

Визначення вартості утримання служби замовника є орієнтовним на відміну від розрахунку вартості БМР, який засновано на трудових витратах. Кошторисний прибуток і кошти на покриття адміністратив­них витрат будівельно-монтажних організацій (БМО) нараховуються тільки за трудовитратами БМР і не враховують трудовитрати служби забудовника.

Виходячи з того, що підготовчо-планувальний етап будівельного проекту в м.Харкові триває орієнтовно 984 календарних днів, тобто дорівнює майже 33 місяцям, а середньою заробітною платою в будів­ництві вважається 2300 грн./міс. [6], витрати забудовника на підготов­чому етапі плануються у розмірі: 33 міс. х 2300 грн./міс. = 75900 грн. Ця сума враховує лише заробітну плату і не враховує витрати на спла­ту послуг державних і муніципальних служб, які готують технічні умови, експертні висновки тощо.

Проаналізуємо, як співвідноситься визначена нами вартість дія­льності замовника із розподілом, визначеним Держбудом України. Оскільки витрати забудовника на підготовчому етапі складають 10%, то загальна сума фінансування служби замовника - 759000 грн. Тоді загальна вартість майбутнього об' єкту (або об' єктів) має складати 30 млн. грн.

Таким чином, можна стверджувати, що забудовники поставлені в нерівні умови. Якщо вартість об'єкту складає 30 млн. грн. і більше, тоді існуючі нормативи і рекомендації „працюють" на забудовника, а за меншою вартості об' єкту - фінансові інтереси забудовника не вра­ховуються. Для об' єктів потужності меншої за 30 млн. грн. існуюча методика оцінки вартості функцій замовника просто „вбивча". Неможливість об' єктивно розрахувати інвестиційну вартість об' єкту призводить до помилок, і як наслідок - „незавершене будівни­цтво".

Якщо загальна тривалість і вартість підготовчо-планувального етапу для всіх будівельних проектів приблизно однакова, постає пи­тання про об' єктивність визначення вартості виконання функцій замо­вника через відсоткову ставку від вартості БМР.

Запропоноване дослідження дає підстави до наступних висновків:

1.    Шляхом регламентації та набору параметрів визначено взає-мозв' язок між елементами підготовчо-планувальної діяльності, зміст і склад взаємодії. Розроблена детальна логічна схема реалізації підгото­вчо-планувальної діяльності з ефектом мультиплікації (можливе вико­ристання для аналогічних будівельних проектів).

2.    Використовуючи проектну методологію (метод оцінки і пере­гляду планів - PERT та метод критичного шляху - CPM) визначено загальну тривалість підготовчо-планувального процесу, що складає 984 календарних днів.

3.    Обґрунтована математичним шляхом залежність загальної тривалості підготовчо-планувальної діяльності і вірогідності її вико­нання у запланований термін, а також демонструється можливість ви­передження або запізнення у здійсненні процесу в цілому.

4.    Показано, що розрахунок вартості підготовчо-планувальної діяльності згідно чинних нормативних рекомендацій, має різне наван­таження для забудовників залежно від вартості БМР (підсумок глав 1--9 зведеного кошторисного розрахунку).

5.    Визначена гранична вартість будівельного проекту - 30 млн. грн., за якої вартість підготовчо-планувальної діяльності має об-ґрунтовано-нормативний характер, якщо менше 30 млн. грн. - обтяже-ний, а більше 30 млн.грн. - полегшений. Доведено, що розрахунок ва­ртості робіт підготовчо-планувальної діяльності має ґрунтуватися на трудових витратах. Можна стверджувати про нагальну потребу у нор­мативному обґрунтуванні вартості цих робіт.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В М Бабаєв - Містобудівна політика і територіальний розвиток харкова

В М Бабаєв - Сталий розвиток регіону в системі державного програмування соціально-економічного розвиткутериторій

В М Бабаєв - Формування системи підвищення ефективності підготовки будівельного проекту як чинника сталого розвитку міста

В М Бабаєв - Напрями забезпечення сталого функціонування та розвитку системи водопостачання м харкова

В М Бабаєв - Прийняття рішень