Р Теслюк - Чинники здоров'я населення регіональні аспекти - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ

Серія геогр. 2008. Вип. 35. С. 323-328

VISNYKLVIV UNIV. Ser. Geogr. 2008. N 35. P. 323-328

 

УДК 911.37 (477)

ЧИННИКИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ (РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ)

 

Р. Теслюк

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Н. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна

Визначено головні чинники здоров'я населення регіону. За допомогою індексного аналізу проведено типізацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської обл. за рівнем розвитку сфери охорони здоров'я.

Ключові слова: чинники здоров'я населення, сфера охорони здоров'я, якість життя населення.

Здоров'я є найвищою індивідуальною цінністю людини. Саме здоров'я головно виз­начає розвиток і втілення всіх інших властивостей і здібностей людей та слугує першо­основою для поліпшення й удосконалення різноманітних рис людини. З огляду на це показники охорони здоров' я населення є неодмінним атрибутом усіх наукових дослід­жень, що стосуються людського розвитку, рівня та якості життя населення світу, окре­мих країн і регіонів.

Дослідження здоров' я населення сьогодні особливо актуальне, адже головною ха­рактеристикою сучасної соціально-демографічної ситуації є суттєве погіршення де­мографічних показників і якості населення в Україні та її регіонах. Тому адекватне оцінювання сучасного і перспективного рівнів розвитку сфери охорони здоров' я насе­лення набуває щораз більшої пізнавальності й практичності.

Питання здоров'я населення та його чинників у рамках концепції якості життя насе­лення (ЯЖН) розглянуто в низці праць сучасних економіко-географів, демографів та фахівців з інших наук. Серед найвагоміших досліджень треба назвати [1; 2; 5; 7]. У що­річних доповідях ООН з людського розвитку значну увагу зосереджують на аналізі різ­номанітних показників стану та охорони здоров' я населення в різних країнах світу [3]. Більшість досліджень на цю тему проведено на рівні країн світу або великих регіонів усередині країни.

Наша мета - схарактеризувати чинники, що впливають на здоров'я населення реґі-ону; проаналізувати показники охорони здоров' я населення Львівської обл., виконати інтеґральну оцінку рівня розвитку сфери охорони здоров' я населення Львівської обл.

Згідно із загальноприйнятим визначенням Всесвітньої організації охорони здоров' я (ВООЗ), здоров' я - це стан повного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність фізичних вад і захворювань.

Важливість здоров' я як головної характеристики якості життя людини зумовлена тим, що воно забезпечує можливість для активної необмеженої життєдіяльності, повно­цінного гармонійного розвитку людини [5, с. 167].

 

 

© Теслюк Р., 2008

Завдання з вивчення здоров' я ускладнене його комплексністю, певною невизначе­ністю його меж як предмета пізнання. Тому важко побудувати чітку систему статис­тичних індикаторів здоров' я.

У дослідженнях здоров' я населення найважливішою ознакою здоров' я є висока життєздатність населення, а стан здоров' я у кінцевому підсумку визначає тривалість життя. Саме у цій характеристиці (як і в показнику смертності населення), як ува­жають, найповніше відображені результати впливу біологічних, екологічних, соціально-економічних чинників на життєдіяльність населення і стан його здоров' я [5, с. 168].

Є різні підходи до виділення чинників здоров'я населення. Л.В. Зуб [4] до них за­числила стан природного середовища, рівень споживання та пов' язаний з ним спосіб життя. За Г. Старостенко [6, с.13], серед чинників здоров'я населення головним є ріве­нь соціально-економічного розвитку суспільства; він охоплює:

-    виробничо-господарську (умови праці, охорону праці, забруднення та охорону природного середовища);

-    рівень добробуту (рівень споживання товарів (якість продуктів харчування, ком­фортність житла та ін.) і послуг (побутове обслуговування населення, охорона здоро­в' я, освіта, культура та мистецтво, державне страхування, соціальне забезпечення та

ін.)).


Загалом систему чинників здоров' я можна зобразити у вигляді схеми (рис. 1).

Цей перелік, звичайно, не є повним та вичерпним і потребує ґрунтовного вивчення. Проте, на нашу думку, він у загальних рисах окреслює найважливіші складові чинників здоров' я. Детальний розгляд кожного з наведених чинників може стати предметом по­дальших досліджень. Ми розглянемо лише деякі з них.

Для комплексної оцінки якості навколишнього середовища як чинника здоров' я не­обхідно мати достатній обсяг інформації про стан усієї природо-господарської системи реґіону: якість повітря, ґрунтів, поверхневих та підземних вод, біологічного різно­маніття, розміри викидів в атмосферне повітря (стаціонарними та нестаціонарними джерелами забруднення), розміри скидів у внутрішні води, площі непридатних та еро­дованих земель, розміри токсичних відходів та багато інших показників. Зазначимо, що якість навколишнього середовища розглядають як самостійний критерій якості життя населення.

Житлові умови населення можна схарактеризувати показниками загальної житлової площі на одного мешканця, рівнем побутового обслуговування. Значною є диференці-

ЧИННИКИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ. . .________________________ 325

ація житлових умов міського і сільського населення. Передусім це стосується рівня електрифікації, газифікації населених пунктів, наявність чи відсутність водопостачання.

На здоров' я працівників прямо впливають умови праці та відпочинку.

Важливе значення у формуванні здоров' я населення мають біологічні чинники. До них можна зачислити передусім спадковість, спосіб життя, якість харчування, шкідливі звички. Особливе місце тут посідає поведінка майбутньої матері під час вагітності. Загальновідомо, що зловживання алкоголем, куріння, вживання наркотичних речовин чинить суттєвий негативний вплив на здоров' я дитини.

З-поміж соціально-економічних чинників здоров' я населення провідним є рівень розвитку сфери охорони здоров'я (СОЗ). Інші чинники цієї групи (див. рис. 1) мають другорядний вплив, оскільки зумовлюють лише потенційні можливості для підтриман­ня здоров' я людини.

Рівень розвитку сфери охорони здоров' я визначений системою лікувальних, лікувально-профілактичних, санітарно-протиепідемічних та інших медичних установ, багатьма ви­дами соціального забезпечення, відпочинку та фізичної культури. Матеріальні умови функціонування сфери охорони здоров' я забезпечують медична промисловість, мате­ріально-технічне постачання і збут, діяльність зв' язку і транспорту. Об' єкти охорони здоров' я вводять у дію не тільки за кошти державного бюджету, а й шляхом викорис­тання інших джерел фінансування. Поширення в області набули приватні лікарняні заклади і стоматологічні поліклініки.

У Львівській обл. налічувалося (станом на 1 січня 2007 р.) 139 лікарняних установ загальною ємністю 24,8 тис. ліжок, 381 амбулаторно-поліклінічна установа загальною потужністю 48,0 тис. відвідувань за зміну, 61 станція (відділення) швидкої медичної допомоги. В області працює 14,7 тис. лікарів усіх спеціальностей та 29,8 тис. осіб середнього медичного персоналу (медсестри, фельдшери, акушери тощо). Медичну до­помогу населенню також надають диспансери, станції (відділення) швидкої медичної допомоги, стоматологічні поліклініки, жіночі консультації та інші установи [10].

Для надання кваліфікованої медичної допомоги сільському населенню створено систему медичних установ, до яких належать (крім амбулаторно-поліклінічних закла­дів) фельдшерсько-акушерські пункти, дільничні, районні й обласні лікарні. Наявність великої кількості сіл, у тому числі малих, зумовило потребу створення великої кількос­ті фельдшерсько-акушерських пунктів, кожний з яких обслуговує, як звичайно, одне, два і більше сіл.

Ми спробували оцінити рівень розвитку СОЗ Львівської обл. у 2006 р. Для визна­чення територіальної диференціації рівня розвитку СОЗ обрано чотири показники (у розрахунку на 10 000 населення):

-   кількість лікарняних ліжок;

-   кількість відвідувань на зміну амбулаторно-поліклінічних установ;

-   кількість лікарів усіх спеціальностей;

-   кількість середнього медичного персоналу.

На підставі статистичних даних обчислено індекси рівня розвитку СОЗ реґіону (див. таблицю).

Зазначимо, що ці показники значно корелють з рівнем урбанізації районів. Більшість лікарняних закладів зосереджені в міських поселеннях, тому мешканці міст ліпше за­безпечені лікарями та лікарняними ліжками, тоді як сільське населення користується, здебільшого, послугами амбулаторно-поліклінічних установ та фельдшерсько-аку­шерських пунктів, які розміщені в селах.


Найвищий рівень розвитку СОЗ, головно завдяки санаторно-курортним закладам, мають Моршин і Трускавець. Львів і Самбір добре забезпечені лікарняними ліжками (в середньому 156,0 на 10 000 осіб населення), амбулаторно-поліклінічною допомогою (332,7 відвідувань за зміну) і лікарями (97,4). Звичайно треба пам'ятати, що послугами закладів СОЗ Львова користуються мешканці всієї області, відповідно, послугами зак­ладів міст обласного значення користуються і в прилеглих районах. Головно це стосу­ється мешканців Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і Пустомитівського райо­нів. Цим можна пояснити і найнижчий рівень розвитку СОЗ трьох останніх із зазначе­них районів області.

Середній рівень розвитку має СОЗ інших міст обласного значення - Стрия, Дрого­бича, Борислава, Нового Роздолу, Червонограда та Миколаївського району. Нижчим від середнього можна вважати рівень розвитку СОЗ в Буському, Стрийському, Пере-мишлянському, Мостиському, Жидачівському, Сколівському, Городоцькому, Сокаль-ському, Яворівському, Бродівському і Золочівському районах.

Найменш розвинутою СОЗ є в Радехівському, Старосамбірському, Дрогобицькому, Турківському, Кам' янко-Бузькому, Жовківському, Самбірському та Пустомитівському районах.

Низькі значення показників у Пустомитівському районі можна пояснити територі­альною близькістю до обласного центру, лікарняні установи якого обслуговують знач­ну частину населення району. Це частково стосується також Жовківського, Яворівсько-го, Городоцького та Кам' янко-Бузького районів.

Звичайно, треба пам' ятати, що послугами закладів СОЗ Львова користуються меш­канці всієї області, відповідно послугами закладів міст обласного значення користу­ються і в прилеглих районах. Головно це стосується мешканців Стрийського, Дрого-

ЧИННИКИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ.


327


бицького, Самбірського і Пустомитівського районів. Цим можна пояснити і найнижчий рівень розвитку СОЗ трьох останніх із зазначених районів області.

Дослідження стану СОЗ та його чинників (у рамках концепції якості життя насе­лення) потребує комплексного підходу. На здоров' я населення впливає дуже багато чин­ників, серед яких головними є умови проживання, соціально-економічні та біологічні. Важливе місце серед соціально-економічних чинників посідає рівень розвитку сфериохорони здоров' я. Виконане на матеріалах Львівської обл. дослідження засвідчило, що найвищим цей рівень є в містах обласного значення, Миколаївському, Буському, Горо-доцькому і Стрийському районах, найменшим - у Пустомитівському, Самбірському, Жовківському, Кам' янко-Бузькому, Турківському і Дрогобицькому районах.

Подальші дослідження потрібно спрямувати на глибшу і ґрунтовнішу оцінку чинни­ків здоров' я. Необхідний також пошук нових показників, які б повніше характеризува­ли рівень розвитку сфери охорони здоров' я населення у розрізі АТО реґіону.

1.Айвазян С.А. Разработка и анализ интегральных индикаторов качества жизни населения Самарской области. - М.: ЦЭМИ РАН, 2005. - 124 с.

2.Васильев А.Л. Россия в XXI веке. Качество жизни и стандартизация. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2003. - 440 с.

3.Доклад о развитии человека. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства. - Издано для ПРООН.: Весь мир, 2005.

4.Зуб Л.В. Соціально-економічні фактори впливу на демогеографію регіону // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. географія. - № 2. - 2005. - С. 71-81.

5.Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична допо­відь / За ред. Е.М. Лібанової. - К., 2004. - 290 с.

6.Нємець Л., Баркова А., Ткаченко О. Сфера охорони здоров'я як об'єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. географія. - № 2. - 2005. - С. 22-28.

7.Рівень і якість життя населення: Монографія / За заг. ред. Є.П. Кушнарьова. - Х.: Видавничий Дім „ІНЖЕК", 2004. - 272 с.

8.Соціальні індикатори рівня життя населення: Статист. зб. - Львів, 2006. - 158 с.

 

9.   Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект).- К., 1999. - 48 с.

10.Статистичний щорічник Львівської області за 2006 рік. Ч. 2. / За ред. С. Матковського. -Львів, 2006. - 342 с.

11.Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002. - 376 с.

 

FACTORS THE HEALTH OF POPULATION (REGIONAL ASPECTS)

R. Tesluk

Ivan Franko National University of Lviv, Р. Doroshenko St., 41, UA - 79000 Lviv, Ukraine

In the paper are being considered some general factors defining the health of population of region. With the help of index analysis the areas of Lviv region were divided into groups.

Key words: health preservation, factors the health of population, quality of life in population.

Стаття надійшла до редколегії 27.07.2007 Прийнята до друку 27.09.2007

Страницы:
1 


Похожие статьи

Р Теслюк - Умови та чинники якості життя населення

Р Теслюк - Чинники здоров'я населення регіональні аспекти