Т М Артюх, В Ю Могілевський - Шляхи покращення експертної оцінки та стану збереження культурно-мистецьких цінностей і антикваріату - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК: 658.62: 658.562

Артюх Т.М. Могілевський В.Ю.

 

Шляхи покращення експертної оцінки та стану збереження культурно-мистецьких цінностей і антикваріату

 

Культурні цінності є одним з елементів цивілізації і культури народів і саме тому їх збереження, а в деяких випадках повернення має велике значення для кожної держави.

Згідно з законом України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 року під культурними цінностями слід розуміти - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

У останні роки Україна втрачає значну кількість творів мистецтва та різноманітних художніх цінностей, незаконно вивезених за її межі.

Порушенню митних правил сприяє також відсутність обізнаності іноземних громадян щодо правил вивезення антикварних виробів з країни.

Предмети антикваріату, що реалізуються в мережі антикварних салонів-магазинів, на Андріївському узвозі ("базарі художніх творів", і не тільки на ньому) фактично призначені для споживання на внутрішньому ринкові, а відтак вивезенню практично не підлягають. Такий стан має місце на територіях всіх країн СНД за винятком хіба що країн Балтії. Іноземці про це у 90 % випадках просто не знають.

На жаль, нині існує лише проект закону України "Про контроль по вивозу культурних цінностей". В повсякденній практиці співробітники митниці все ще керуються інструкцією " Про порядок контролю за вивозом культурних цінностей", затвердженого ще у 1987 році. Україна в складі дванадцяти країн підписала міжнародну угоду "Про співробітництво митних служб з питаньзатримання і повернення культурних цінностей, що протизаконно ввозяться та вивозяться".

Працівники митних служб, що проводять заключну перевірку перед перетином кордону України, обов'язково порівнюють зовнішній вигляд предмету з його фотознімками, що знаходяться у супровідній документації на їх відповідність.

Це дозволяє в окремих випадках незаконно переміщати художні цінності. Дійсно, якщо для отримання дозволу на вивіз, наприклад ікони, подається мистецтвознавцю її сучасна копія разом з фотокарткою, а на митниці з отриманими документами - оригінал, тоді формальних перешкод до затримання не виявляється і залишається тільки сподіватися на пильність службовця митниці, якому предмет може видатися підозрілим, і який може вимагати додаткової експертизи.

Основну експертну оцінку творів мистецтва з наданням експертних висновків повинні робити професіонали експерти з культурно-мистецьких цінностей, які крім грунтовних теоретичних знань з мистецтва та матеріальної культури (світових та національних) мають володіти і професійними навичками, а отже формуватися, як фахівець, роками.

Наказ ДМСУ № 5 від 21.02.2001 р. "Про розпорядження культурними цінностями" підкреслив, що висновки митних лабораторій щодо історичної або культурної цінності предметів не є підставою для розгляду та прийняття рішення експертно-фондовою групою Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через ДМКУ стосовно їх передання на довічне зберігання. Згідно цього наказу для даної оцінки необхідно звертатися до обласних, краєзнавчих музеїв або штатних мистецтвознавців-експертів, які знаходяться у м. Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Сімферополі.

Для поліпшення роботи експертів-мистецтвознавців доцільне створення експертного бюро, оснащеного відповідним обладнанням та з метою формування банку даних про твори та предмети, що побували в експертизі, знаходяться у розшуку, дані про державні та приватні музейні колекції, -- творита предмети вилучені від громадян при перетині державного кордону і знаходяться у тимчасовому зберіганні, а також твори, що перебувають на реставрації у відповідній установі.

Найголовнішим питанням сьогодні в оцінці предметів антикваріату є його вартісна оцінка. Створення загальних підходів та розробка критеріїв оцінки предметів, що мають історико-культурну значимість є досить актуальними.

Значна кількість творів мистецтв, що має історико-культурну значимість, виготовлена з використанням дорогоцінних металів та коштовного каменя.

До антикваріату відносять вироби та предмети віком більше ста років, які можуть мати певне історичне значення, тиражовані у великій чи малій кількостях, виготовлені відомими митцями чи на відомих мануфактурах та символізують певні традиції та смаки суспільства в певному історико-етнологічному середовищі.

Антикварні ювелірні вироби доцільно поділити на такі групи: особисті прикраси, аксесуари, предмети для сервірування столу, інтер'єрні прикраси, письмові приладдя, прилади для паління, сувеніри, церковно-культові речі, парадна холодна зброя, монети та жетони, нагрудні знаки, медалі, годинники та ін.

Найбільшу вагу серед антикварних виробів з дорогоцінних металів займають вироби зі срібла. Срібло стало найпопулярнішим металом в XVIII ст. Зі срібла виготовляли годинники, посуд, свічники тощо. Окремі столові сервізи налічували більше 3000 предметів. Срібло за цінністю поступається золоту, але, не зважаючи на це, з давніх часів люди оцінили його фізичні та декоративні якості, що дозволяє надавати йому будь-які форми.

Проблема оцінки антикварних виробів сьогодні є однією з найактуальніших та найдискусійніших проблем, яку слід вирішувати не виконуючи торговельних операцій.

Таке оцінювання можливе лише на основі операцій співставлення окремих експонатів з їх аналогами, які були вже продані на аукціонах. При визначенні   прогнозної   вартості   рекомендовано   враховувати   окремо їхісторичну, культурну та матеріальну цінність. Розглядаючи шляхи вирішення цієї проблеми керуються таким принципами: [3]

1.      Будь-який унікальний предмет є частинкою певного історично-культурного середовища і має аналоги.

2.      Оцінку значимості предметів необхідно виконувати за добре описаними критеріями.

3.      Кожен критерій визнається однаково важливим і при додаванні до попереднього критерію подвоює його загальну оцінку.

Для цього необхідно побудувати шкалу співвідношень фактичної вартості вже проданих предметів-аналогів від найдешевших до найдорожчих, яка буде далі слугувати матеріалом для співставлення вартісних показників споріднених предметів.

Основні критерії, що необхідно використовувати для оцінювання антикварних ювелірних виробів наведені в таб. 1 [1, 4, 5, 6].

Аналіз даних критеріїв свідчить про те, що антикварті вироби оцінюються за наявними ознаками історико-культурного змісту, а їх вартість визначається згідно з законом про відповідність кількості позитивної інформації про них та базової ціни, яка залежить від вмісту дорогоцінного металу та коштовного каменя.

Схема розрахунку наведена на рис. 1. Рис. 1 Схема визначення оціночної вартості коштового антикваріату

Визначення базової ціни (вага х 1 гр. дорогоц. металу)

Визначення фактичних підвищуючих коефіцієнтів і надбавок (у відсотках) до

 

Визначення вартості художнього твору розрахунок підвищуючих коефіцієнтів у грошовому еквівалентності

Визначення оціночної вартсоті
антикварного виробу
(базова ціна + вартість художнього
________ твору еквіваленті) Таблиця


 

 

 

 

1

Основні критерії оцінки антикварних виробів [1, 4, 5, 6 ]

н/п


Назва критерію для експертної оцінки ювелірного антикваріату


Короткі пояснення до змісту критерію


Підвищуючий коефіцієнт (%)


1.

Вид товару

Приналежність    товару    за товарознавчими ознаками до певної групи ювелірних товарів

 

2.

Час створення виробу

Згідно таблиці:

 

 

 

Час виготовлення

XX ст. ХІХ ст. XVIII ст. XVII ст.

XVI ст. XV ст.

До XV ст.

Підвищуючий

коефіцієнт пропорційності

1,5

3,0 5,0

10,0 50,0 70,0

100,0

3.

Наявність інформації про створення предмету

наявність документально підтверджено історії створення предмету

150

4.

Історична значимість предмету

•     історична подія місцевого значення

•     загальнодержавне видання

•     загальноосвітнє визначення виробу

10 20

30

5.

Наявність стильових ознак предмету

Відповідність стилю за:

•     елементами форми

•     матеріалом

•     видом

•     кольором

•     декором

•     пропорціями

•     технікою виготовлення

15

6.

Наявність клейма, підпису майстра

•     наявність клейма відомого майстра

•     наявність клейма невідомого майстра

10 5

7.

Наявність клейма фірми

•     яке має місцевий рівень

•     загальнодержавне визнання

•     загальноосвітнє визнання

5

10 15

8.

Наявність пробірних клейм

•     міське клеймо

•     клеймо пробірного майстра

15 10

9.

Причетність до існування "легенди"

Наявність      документально підтвердженої "легенди" про умовні символи предмету, або його алегоричне значення

60

10.

Наявність      ознак, що виявляють     роботу та почерк майстра або школи

Ознаки:

1.   форма

2.   матеріал

3.   композиція

4.   декор

5.   покриття

6.   колір

7.   техніка виконання

20

11.

Приналежність до відомих колекцій

Приналежність до відомих колекцій та є їх невід'ємною частиною

20

12.

Наявність стильових, стилістичних, національних особливостей

Ознаки:

•     форма

•     матеріал

•     композиція

•     манера виконання

•     декор

•     колір

•     пропорції

10

13.

Професійний        рівень   •  методи виготовлення форми 60


антикварних предметів з дорогоцінних металів та коштовного каміння, які перетинали митний кордон України і тимчасово знаходяться на зберіганні в Бориспільській митниці. Ідентифікаційні ознаки предметів антикваріату наведені в таблиці 2.

За результатами проведення експертизи було встановлено пробірне клеймо та іменник, рік виготовлення, управління, що провело опробування ювелірного виробу, прізвище майстра. Крапельним методом визначено пробу дорогоцінного сплаву, рефрактометром та мікроскопом досліджена природа та вид каменя. Візуально, за допомогою лупи 10-кратного збільшення досліджено техніку виготовлення, метод обробки та оздоблення, що разом дає характеристику стилю[7].

На підставі проведеної товарознавчої експертизи коштовних антикварних виробів була проведена комплексна оцінка за запропонованою методикою та встановлена вартість предметів, яка занадто відрізняється від фактично зазначеної (таб. 2).

Таблиця 2

Ідентифікаційні ознаки антикварних ювелірних виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння (об'єкти дослідження)

 

Назва

Час та

Розмір

Хар-ка

Оздоблення

Стиль

Клеймо

Майс

Вартісна

Фактична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вартісна


н/

виробу

місто

(см)

форми

та метод

 

 

тер

оцінка за

оцінка за

п

 

утвор ення

 

 

виготовлення

 

 

 

результа­тами

запропо­нованою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

експерти-зи

методи-кою

($)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

($)

 

1.

Портсига

Росія

8,1х10,6

Прямокутної

Гравірування

Моде

-

Невід

200

320

 

р срібний

поч. ХХ ст.

см вага 207,49

форми з закруг­леними кутами

; квіткою, лиття в форму

рн

 

омий

 

 

2.

Ложки, 4

Росія,

Заг. вага

Стандартної

лиття

Моде

 

П.Г.

20х4=80

25х4=

 

штуки срібні

кін. ХІХ ст.

36,5 гр. (за 4 шт.)

форми з овальною ручкою

 

 

 

 

 

100

3.

Ситечко

Росія.

Довжина

Робоча

Штам-

Класи

 

 

20

35

 

чайне,

Серед

19,4 см

частина

пування

-цизм

 

 

 

 

 

срібне

ина ХІХ ст.

діаметр ситечка = 6 см, вага

58,17 гр.

стандартної форми ручка у вигляді лопатки

 

 

 

 

 

 

4.

Цукорни

Росія,

Висота h

Форма

Лиття,

Моде

Моск.

ТР -

250

360

 

ця срібна

к.

ХІХ

ст.

= 16 см,

вага 95,10

грецької вази, з 2-ма витягнутими

ручками

гравірування: квітуча гілка дерева і птаха

рн

(Геор-гій Побідо-носець на коні), 84 проба в

Рисаг

ов Тимо

фій Пили­пович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

одному щитку

 

 

 

5.

Годинник

Швей

Діаметр

Складна

Гравірування:

Моде

Зобра-

 

500

690

 

кишеньков ий жіночий "Inyieba"

царія, кінець

ХІХ

ст.

тр = 3, 5 см, вага

30,5 гр.

конструкція

дві гілки з листям і квітами, емаль живописна, позолота

рн

ження білки з зобра­ження корони

 

 

 

6.

Стопа

Росія,

Діаметр 4

Простої,

Гравірування:

Барок

84

Тукало

30

50

 

срібна

ХУШ ст.

см, висота 7 см

стандартної форми

орнамент у

вигляді рослинних символів

ко

 

в

Федот Іванов ич

 

 

Дана методика дозволяє розрахувати фактичну вартість антикварних

виробів, яка необхідна для роботи працівників митних установ. Для розрахунку прогнозної   вартості   використовують   коефіцієнт   збільшення   вартості з урахуванням мотивації щодо вибору рівня історичної значимості предмета. [4] Проведені дослідження дозволяють дійти наступних висновків:

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Т М Артюх, В Ю Могілевський - Шляхи покращення експертної оцінки та стану збереження культурно-мистецьких цінностей і антикваріату