Н Слободян - Шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості - страница 1

Страницы:
1 

УДК 637.1/3

Н. Слободян N.Slobodjan Н.Слободян

Шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості Ways of increase of efficiency of employment of industrial capacity enterprises

of suckling industry Пути повышения эффективности использования производственных мощностей предприятий молочной промышленности

 

 

Розглянуто існуючу поблему рівня використання виробничих потужностей підприємствами молочної промисловості, запропоновано шляхи підвищення ефективності їх використання.

Ключові слова: Підприємства молочної промисловості, виробнича потужність.

The existent problem of level of employment of industrial capacity is considered by the enterprises of suckling industry, the ways of increase of efficiency of their use are offered.

Keywords: Enterprises of suckling industry, production capacity. Рассмотрены    поблемы    уровня    использования производственных мощностей предприятиями молочной промышленности, предложены пути повышения эффективности их использования.

Ключевые слова: Предприятия молочной промышленности, производственная мощность.

 

Вступ. Економічна ефективність функціонування підприємств молочної промисловості зумовлена системою чинників, зокрема рівнем використання виробничих потужностей. Наявні в Україні виробничі потужності молочної промисловості дозволяють переробляти 18 млн. тонн молока на рік. Однак їх рівень використання знаходиться на дуже низькому рівні. За останні декількароків переробка молока скоротилась до 6 млн. тонн. Рівень використання виробничих потужностей по різних видах продукції складає від 30% до 55%. Так, наприклад, протягом 2006р. потужності з виробництва масла тваринного використовувалися на 36%, сирів жирних - на 54%, молочних консервів - на 37%, продукції з незбираного молока - лише на 32%. Завантаженість виробничих потужностей молокопереробних підприємств України становить в середньому 35-45%, що є однією з причин високої собівартості молочної продукції, ціни на неї наближаються до західноєвропейських при середній зарплаті в Україні вп'ятеро нижчій, ніж у Європі.

Теоретичні і практичні аспекти ефективності використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості у своїх наукових працях досліджували Т.Л.Мостенська, М.К.Пархомець та ряд інших науковців. Водночас варто зазначити, що чинники, від яких залежить ефективність використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості, знаходяться у динамічному стані й потребують комплексного дослідження.

Постановка завдання. Аналіз сучасного стану підприємств молочної промисловості України і рівня розвитку їхніх сировинних зон дозволяє визначити основні напрямки і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Можна виділити два основних способи підвищення ефективності використання виробничих потужностей молокопереробних підприємств: через розвиток сировинних зон (зовнішні резерви); через ефективну організацію власного виробництва (внутрішні резерви ).

Результати. Ефективність діяльності підприємств молочної промисловості залежить від збільшення обсягів виробництва продукції та збільшення завантаження виробничих потужностей. Основна причина низького рівня використання виробничих потужностей та значного зменшення виробництва молокопродуктів, як показує аналіз, полягає у незабезпеченості підприємств молочної промисловості сировиною та низькою її якістю. Так як виробництво молочної продукції, в першу чергу, залежить від стану молочного скотарства в країні, а молочна галузь протягом 1990-2000р.р. перебувала углибокій кризі, виробництво молока в усіх категоріях господарств протягом 1990-2000р. скоротилось вдвоє. І хоча, починаючи з 2001р., в молочній галузі намітилися незначні позитивні зрушення, проблема скорочення обсягів виробництва молока стає все гострішою для молокопереробних підприємств [4­5]. Так, у 2007р. вироблено 12254,6 тис. тонн молока, що на 7,8 % менше, ніж у 2006р., про що свідчать дані таблиці 1.


Таблиця 1.

Причиною скорочення об'ємів виробництва молока є те, що в Україні останні п'ятнадцять років спостерігається стійка тенденція зниження поголів'я молочних корів. На сьогоднішній день, на жаль, немає ніяких підстав її змінити. Така тенденція не буде змінена в найближчі декілька років, якщо не буде відроджено крупно-товарне виробництво молока. Як показує світовий досвід, розвиток молочної галузі у всіх розвинутих країнах тісно пов'язаний з виробництвом молока в великих фермерських господарствах, котрі налічують більше, ніж 100 корів. Сьогодні спостерігається зворотня картина - зменшуєть­ся частка виробництва молока в сільськогосподарських господарствах (крупно-товарне виробництво), та збільшується кількість молока, отриманого з при­ватного сектора, який не в змозі забезпечити належну якість молока. Подібнатенденція має місце також і по об'ємах продажу молока переробним підприємствам. На сьогоднішній день в структурі переробленого молока частка приватного сектору складає приблизно 80%, в той час, як п'ятнадцять років тому вона становила трохи більше ніж 7%. Це ще раз свідчить про глибоку кризу молочного скотарства та створює для підприємств молочної галузі ряд нових проблем, які потребують термінового вирішення [1-3].

Підприємствам молочної промисловості потрібно враховувати досвід зарубіжних країн, які давно прийшли до висновку, що конкурентоздатність молокопродукції грунтується на молочному скотарстві. Тому молокопереробні підприємства вкладають свої кошти у розвиток сільськогосподарських підприємств з метою забезпечення своєї діяльності молоком відповідної якості та в достатньому об'ємі.

Держава повинна також приймати певні заходи, спрямовані на підтримку та розвиток виробників молока. Існуюча на сьогоднішній день система державної підтримки виробників молока в Україні неефективна. Значна частина державних коштів безповоротно витрачається на підтримку збитковості, технологічної відсталості та екстенсивності виробництва молока, на підтримку інертності і ринкової пасивності його виробників. За кордоном давно зрозуміли, що конкурентоздатність молокопродукції у світі грунтується на молочному скотарстві, і з усіх сил розвивають саме його. Наприклад, у Росії воно назване пріоритетом економіки, на нього з держбюджету виділено у 2007р. значні кошти. Очікується піднесення російського молочарства уже нинішнього року. При цьому робиться ставка на вітчизняного виробника. Білоруські підприємства молочної промисловості також нарощують обсяги виробництва продукції. Згідно з державною програмою у Білорусії реконструйовано і модернізовано 535 молочнотоварних ферм на 1,3 мільйона голів. Середній надій на корову — 4 тисячі кілограмів. З якістю молока також не виникає проблем, оскільки 85% його виробляється у громадському секторі.

В Україні ж немає стабільної політики щодо тваринництва, не розвинута інфраструктура молочного ринку, часто змінюються правила гри на ньому.

Міністерство агрополітики обіцяє здешевлення кредитів для села та планує розвиток молочного скотарства, прийнявши Галузеву програму розвитку молочного скотарства України до 2015р., проте занепад його триває.

Отже, основою ефективного використання виробничої потужності підприємства є ритмічне постачання якісної сировини в обсягах, достатніх для оптимального рівня її використання. І, як відомо, цього можна досягти за допомогою розвитку сировинної бази молочної промисловості. Для реалізації пов'язаних з цим заходів виробникам молока в Україні необхідні стартові інвестиції. Приватні інвестори вкрай неохоче вкладають кошти в розвиток молочних господарств із-за високого ступеня ризику таких вкладень, низької прибутковості і великого строку окупності такого бізнесу. Підприємства молочної промисловості також у більшості не проявляють особливої зацікавленості у розвитку своїх сировинних зон, хоча володіють для цього технічними й організаційними можливостями. Обумовлено це, по-перше, відсутністю достатніх фінансових засобів, по-друге, якщо навіть переробні підприємства володіють деякими фінансовими можливостями, то існуюча нормативно-правова база не створює ніяких умов для цінової конкуренції на ринку сирого молока, що призводить до послаблення економічних зв'язків між сферами виробництва та переробки [4-5].

Пріоритетними цілями використання інвестицій варто вважати збільшення обсягів виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах при одночасному поліпшенні його якості. Загальна схема механізму впливу росту обсягів виробництва і якості сирого молока на підвищення ефективності використання виробничих потужностей представлена на рисунку 1.

Як показує аналіз наявності поголів'я молочних корів і рівня їх продуктивності, як основний напрямок у досягненні мети збільшення обсягів виробництва, необхідно розглядати стратегію збереження наявного поголів'я, у першу чергу у кількісному вимірі, а в другу у якісному, при збільшенні його продуктивності. Така стратегія може бути реалізована через поліпшеннякормової бази і поступове відновлення породного складу молочного стада. Однак в умовах існуючої системи годівлі тварин і недостатнього використання наявного генетичного потенціалу інвестиції в генетику молочного стада не повинні розглядатися як пріоритетне завдання. Даний захід до того ж вимагає значного вкладення фінансових засобів.

Сільськогосподарські підприємства


Молокопереробне підприємство



і


Засоби на покращення кормової бази та поступове оновлення

Засоби для се­зонної диферен­ціації заку­півельних цін


 

Зниження собівартості виробництва, підвищен­ня ефективності діяль­ності підприємства

 

Ефективна маркетингова

політика підприємства

Рис. 1. Схема організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання виробничих потужностей

молочної промисловості при використанні зовнішніх резервів

З введенням нової системи годівлі корови будуть здатні виявляти повною мірою свій генетичний потенціал, що по оцінках фахівців у цілому по країні як мінімум у 1,5 рази вище, ніж надої.

У молочній промисловості велике значення для інтенсивного використання засобів виробництва і праці має поліпшення споживчих властивостей сировини, збільшення вмісту основної корисної речовини в ній. Збільшення вмісту сухої речовини у сирому молоці дозволяє зменшити витрати сировини на одиницю продукції, а виходить, збільшити вихід молочної продукції з тонни сировини, що дозволяє при збереженні обсягів заготовленої сировини пропорційно збільшити рівень використання виробничої потужності і випуск молочної продукції, знизити витрати на сировину, а значить і собівартість молочної продукції. Так, збільшення жирності сирого молока на 1% дозволяє збільшити вихід масла 72%-ної жирності з 1 т сировини на 13,5 кг. Збільшення вмісту сухих речовин на 1% дозволяє збільшити вихід сухого незбираного молока з 1 т сировини на 10 кг. Збільшення вмісту казеїнової фракції білка і кальцієвих солей і зниження механічної забрудненості і бактеріальної обсіменінності впливає на можливість використання даної сировини в сироварінні, а поліпшення характеристик молока, що підвищують його термостійкість, визначає можливість використання його у виробництві молочних консервів. Поліпшення вітамінного і ферментного складу при зниженні кислотності і забруднення підвищує ступінь використання молока на виробництво питного молока і рідких кисломолочних продуктів, у тому числі молочних продуктів дитячого харчування, і збільшує їх біологічну цінність [3].

Крім ефекту збільшення обсягів виробництва молочної продукції, підвищення рівня використання виробничих потужностей дозволить також досягти деякого рівня зниження собівартості одиниці продукції за рахунок зменшення в структурі собівартості питомої ваги постійних витрат і, відповідно, зниження питомих витрат.

Пріоритетним напрямком використання інвестованих засобів є також поліпшення мікробіологічних показників якості виробленого молока. Високімікробіологічні показники якості сирого молока дозволяють знизити його втрати на всіх етапах виробництва молочної продукції (збереження сировини, транспортування, промислова переробка). Загальну мікрофлору поліпшити можна легко і без великих витрат шляхом впливу на умови догляду за тваринами, доїння, збереження і транспортування. Зменшення вмісту соматичних клітин ґрунтується на видаленні корів, уражених хронічним маститом; правильного регулювання доїльних апаратів.

Передбачуваним результатом запропонованих заходів для молокопереробних та сільськогосподарських підприємств буде поліпшення якісних характеристик сирого молока. Інвестиції на проведення таких заходів забезпечать приведення в дію циклічного механізму впливу поліпшення якості сирого молока на підвищення ефективності використання виробничих потужностей переробних підприємств і ріст конкурентноздатності молочної продукції. Результатом підвищення конкурентноздатності молочної продукції на зовнішніх ринках стане зростання цін реалізації, а значить і додаткового прибутку. Ці засоби можуть бути використані у двох напрямках:

1. Модернізація і технічне переозброєння підприємств.

На практиці на встановлення максимального використання виробничої потужності крім збільшення обсягів молока, що поставляється на переробку, і ліквідації сезонності в галузі, впливає ще один немаловажний фактор знос технологічного устаткування. Знос активної частини основних засобів підприємств молочної промисловості України за станом на кінець 2006 р. склав 66,5%. Це свідчить про те, що виробничі лінії й устаткування не витримають повне виробниче завантаження без визначених заходів для модернізації і технічного переозброєння. Крім того, для стимулювання прискореного відновлення основних засобів доцільно використовувати метод прискореної амортизації активної частини основних виробничих засобів, що дозволяє в перші роки експлуатації переносити значну частину вартості устаткування на собівартість продукції. Це особливо актуально для підприємств, де вкрай необхідно підтримувати конкурентноздатність продукції.

Крім того, за рахунок технологічного відновлення й економії при цьому сировини і паливно-енергетичних ресурсів можна знизити собівартість і збільшити вихід продукції з одиниці сировини на 10—20% без значних капітальних вкладень.

2. Встановлення підвищених закупівельних цін на сировину. Причому підвищення закупівельних цін на молоко повинно відбуватися лише при підвищенні вимог до його якості. Для цього необхідно розробити нові системи оцінки якості й оплати за сире молоко. Реалізація сировини за більш високими цінами дозволить підприємствам збільшити рентабельність виробництва молока, забезпечити повернення отриманих засобів і виконання умов укладених з молокопереробними підприємствами договорів на інвестування фінансових засобів.

Як зазаначалося на початку статті, другим способом підвищення ефективності використання виробничих потужностей молокопереробних підприємств є внутрішні резерви, тобто раціональне використання наявних матеріальних, виробничих, трудових ресурсів підприємства. У першу чергу, до них необхідно віднести використання таких прогресивних форм організації виробництва, як концентрація і спеціалізація на основі комплексного використання сировини; організація ритмічного виробничого процесу, що припускає виявлення невідповідностей у продуктивності між ділянками і цехами; ліквідація сезонності виробництва в галузі.

Висновки. Основним результатом дії запропонованого організаційно-економічного механізму повинно стати підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості. Однак цей механізм спрямований не тільки на вирішення проблеми ефективності використання виробничих потужностей у сфері переробки. Він дозволяє тісно пов'язати вирішення проблем сфер виробництва і переробки в єдину схему, метою якої є відродження галузі в цілому. При цьому основним напрямком є використання зовнішніх резервів підприємств, тобто основним чинником ефективності використання виробничих потужностей є розвиток сировиннихзон. Це дозволить зміцнити зв'язки у сфері виробництва і переробки та забезпечити стабільність в питаннях забезпечення підприємств сировиною і функціонування молокопереробних підприємств у цілому на найближчу перспективу .

 

 

Література

1.                  Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК за 2006 рік.., - К.: 2007. - 65 с.

2.                  Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК за 2007 р., - К.: 2008. - 63 с.

3.                  Моніторинг розвитку молочної промисловості України / Спілка молочних підприємств України. - К.: 2007. - 74 с.

4.                  Мостенська Т.Л. Економічний механізм функціонування молочної промисловості України: (Монографія). - К.: УДУХТ, 2001. - 328 с.

5.                  Пархомець М.К. Організаційно-економічні основи розвитку молокопродуктового підкомплексу в ринкових умовах: [Монографія]. -Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 346 с.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н Слободян - Шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості