Ю В Комлева - Енергетична безпека як невід'ємна складова діяльності машинобудівного підприємства - страница 1

Страницы:
1 

УДК 33.65.338.4

Ю.В. Комлева м. Луганськ

ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Обґрунтовано необхідність оцінки та аналізу можливості підвищення рівня енергетичної безпеки підприємств машинобудівної галузі. Проаналізовано підходи до визначення енергетичної безпеки підприємства, запропоновано інвестиційний план підвищення енергетичної безпеки для ПАТ «Лугцентрокуз». Дж. 6

Ключові слова: машинобудування, енергетична безпека, підприємство, інвестиційний план, енергозбереження.

Постановка проблеми. Вітчизняна економіка сьогодні характеризується спадом виробництва та гострими диспропорціями розвитку. Складна ситуація в господарстві країни посилюється кризовим становищем однієї з найважливіших його галузей - машинобудування. Від стану та функціонування машинобудівних підприємств безпосередньо залежить стан та якісний рівень виробничого апарату країни. Саме тому набуває актуальності необхідність постійного контролю за станом і розвитком машинобудування.

На сьогоднішній день машинобудування розглядається як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить конкурентоспроможність товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Станом на кінець 2011 року машинобудування України об'єднувало 11267 підприємств, з яких 146 - великих, 1834 - середні та 9287 - малих з виробництва різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури тощо. У машинобудуванні зосереджено понад 15% вартості основних засобів і майже 6% оборотних активів вітчизняної промисловості та понад 22% кількості найманих працівників. Машинобудівні підприємства є одними з найбільш постраждалих від економічної кризи. Через зменшення зовнішнього попиту відбулося зниження експорту продукції машинобудування, зменшення обсягів виробництва та збільшення кількості готової продукції на складах, погіршення фінансових результатів.[1]

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням енергетичної безпеки як невід'ємної складової діяльності підприємства приділяється значна увага в працях вітчизняних та іноземних науковців, таких як: Б. Андрушків, Г. Бондаренко, Н. Воропай, В. Гавриш, А. Дорошкевич, З. Залога, М. Земляний, С. Клименко, В. Перебийніс, Т. Хворост, А. Шевцов, В. Щерба та інші. Однак у літературних джерелах економічні аспекти зменшення енергомісткості виробництва машинобудівної продукції, питання нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів та обґрунтування впровадження енергоефективного новітнього обладнання і технологій є недостатньо опрацьованими, навіть незважаючи на значну актуальність цих питань для забезпечення енергетичної безпеки країни та машинобудівних підприємств. Тому комплексне вирішення завдання підвищення енергетичної безпеки підприємств машинобудівної галузі є своєчасним і важливим.

Мета статті. Обґрунтування необхідності забезпечення енергетичної безпеки підприємства як невід'ємної складової діяльності машинобудівного підприємства.

Основний матеріал. За останні 5 років кількість збиткових підприємств промисловості перевищує 30% від загальної кількості збиткових підприємств України. Рентабельність виробництва становить близько 5%. Державна стратегія в машинобудуванні розроблялася на тлі досить оптимістичних прогнозів експертів:вони обіцяють стійке зростання у найближчі три-чотири роки. Відповідно до звіту Ukrainian economic trends forecast, підготовленого фахівцями аналітичної групи, вітчизняні машинобудівні підприємства відіграватимуть роль одного з головних драйверів зростання обсягів промислового виробництва країни взагалі. При цьому вони задзначають, що збереження за українським машинобудуванням ролі двигуна всієї економіки напряму залежить від подолання кризових явищ у Росії. Аналітики ІК Astrum Investment Management вважають, що темпи зростання обсягів виробництва в галузі значно збільшаться — до 15%. І вже до 2013 року, вважають фахівці Мінпромполітики, галузь за обсягами виробництва досягне докризового максимуму. Однак незалежні експерти схильні вважати, що це станеться не раніше 2014—2015 років. Негативні тенденції у розвитку машинобудування з кожним роком посилюються, про це свідчить статистика, наведена у табл. 1 [2].

Таблиця 1

Фінансові результати діяльності підприємств машинобудівного _комплексу України в 2007-2010 рр._

Показники

Роки

 

2007

2008

2009

2010

Фінансовий результат звичайної діяльності до оподаткування (млн грн)

1916,9

5127,5

704,6

1765,2

Підприємства, які зазнали збитку, у % до загальної кількості підприємств

33,3

30,8

36,1

47,4

Сума збитків (млн грн)

1978,2

2009,9

6707,4

4174,1

Із загроз економічній безпеці України особливу увагу привертає енергетична сфера, оскільки недостатня забезпеченість власними енергоресурсами сприяє вразливості економіки країни. Окремими видами палива Україна забезпечена на 20­30 % і тільки запасами вугілля - практично на 100 %. Водночас вона має занадто енергоємну економіку і це підвищує її залежність від імпортних енергоресурсів. Переважна кількість енергоносіїв надходить з однієї країни - Росії. ПЕР дістаються Україні великою ціною, а саме: незабезпечення енергетичної безпеки сприяє зниженню економічної безпеки країни в цілому. Тому для України питання енергетичної безпеки є однією з головних умов її існування як самостійної держави

[1].

Актуальність проблеми енергетичної безпеки викликана зростаючою роллю зовнішнього середовища у функціонуванні підприємства, кардинальною зміною ролі держави при переході до ринкових форм господарювання. Поняття "безпека", яке раніше використовувалося тільки у військовій сфері і стосувалося державної безпеки, в останні роки поширилося на економічні проблеми, і зокрема енергозабезпечення народногосподарських об' єктів та населення [3].

Енергетична безпека є універсальною категорією, що характеризує рівень захищеності різних суб'єктів економічних відносин на різних рівнях: національному (державному), регіональному, на рівні підприємства чи конкретної людини.

У Законі України «Про електроенергетику» енергетична безпека визначається як «стан електроенергетики, який гарантує технічно і економічно безпечне задоволення потреб споживачів енергією і охорону навколишнього середовища» [4].

Енергетична безпека як багатоаспектне поняття може розглядатися на:

- макрорівні (як елемент економічної безпеки держави);

- регіональному рівні (як елемент економічної безпеки адміністративних утворень, підприємств та населення);

- мікрорівні (як елемент економічної безпеки підприємства та конкретного населеного пункту).

Конфлікти в енергетичній сфері - це конфлікти:

а) між країнами за території, що містять поклади енергоресурсів;

б) між компаніями, що виробляють енергію (енергопостачальними), за доступ до вигідних родовищ енергоресурсів;

в) між підприємствами, що виробляють, постачають та споживають енергію стосовно цін (тарифів) на енергоресурси;

г) між підприємствами, що зайняті добуванням, переробкою, транспортуванням і використанням енергоресурсів та державою стосовно відрахувань у бюджет, екологічної безпеки тощо.

Енергетична безпека як один з видів ресурсної безпеки є важливою складовою економічної безпеки підприємства, що значною мірою обумовлює рівень ефективності його функціонування.

В. І. Перебийніс вважає, що під енергетичною безпекою підприємства, його виробничих підрозділів і галузей виробництва доцільно розуміти захищеність виробничих об' єктів від зовнішніх і внутрішніх чинників, що порушують нормальне функціонування систем енергозабезпечення, ставлять під загрозу ефективну роботу виробничих систем та систем життєзабезпечення [5].

Т.Б. Надтока та О.В. Амельницька пропонують під енергетичною безпекою підприємства розуміти ступінь захищеності його енергопостачання від зовнішніх і внутрішніх загроз в умовах нормального функціонування з урахуванням перспективи розвитку, а також ступінь енергозабезпечення мінімально необхідних потреб в енергії в надзвичайній ситуації [6].

Енергетична безпека як складова економічної безпеки будь-якого підприємства визначається двома основними складовими: стабільністю діяльності об' єкта, що передбачає стримування деструктивних чинників; спроможністю до економічного росту і прогресу, тобто можливістю самостійно реалізовувати і захищати свої економічні інтереси. Стабільність вимірюється забезпеченням функціонування і розвитку, необхідною кількістю енергетичних ресурсів. Виділяють такі стани стабільності: неповна стабільність, повна нестабільність і динамічна стабільність. Повна нестабільність означає момент руйнації об'єкта, тобто на рівні підприємства - момент банкрутства. Стан неповної стабільності відповідає функціонуванню об' єкта в умовах дефіциту енергоресурсів. Стабільність є динамічною і змінюваною в часі категорією.

Для оцінки стану енергетичної безпеки підприємства розглядають забезпеченість тепловою і електричною енергією, паливом, характеризують процеси енергозбереження, оцінюють енергетичну ефективність використання ПЕР та впровадження заходів з енергозбереження тощо. При цьому як показники використовують: наявність або відсутність власних генеруючих потужностей для виробництва теплової або електричної енергії, повноту і доступність забезпеченості паливом, ступінь зношеності енергетичного обладнання, енергомісткість виробництва продукції.

Діяльність одного з провідних машинобудівних підприємств Луганської області ПАТ «Лугцентрокуз» відбувається в умовах нестабільності зовнішнього середовища та підвищеного ризику. Для того, аби забезпечити стійкий розвиток підприємства в ризикових ситуаціях, керівництву підприємства необхідно вміти правильно аналізувати та вчасно реагувати на такі види ризиків, які є характерними для підприємств машинобудівної галузі, а також для підприємств, що працюють на міжнародних ринках.

Оскільки енергетична безпека є одним з ключових аспектів забезпечення можливості стійкого розвитку підприємства, на вирішення цієї нагальної проблеми спрямований один з напрямків його інвестиційної програми.

Загальне споживання первинної енергії на «Лугцентрокуз» у 2010 році становило 130659 МВт. Рис. 1 ілюструє загальне споживання первинної енергії на підприємстві по ділянках:

Рис. 1. Споживання первинної енергії (МВт/рік) на ПАТ «Лугцентрокуз» по ділянках.

За результатами аналізу споживання первинної енергії на ПАТ «Лугцентрокуз», порівняння його зі світовими стандартами, а також аналізу основних фінансово-господарських показників діяльності підприємства, таких як:

- розмір інвестицій;

- простий період окупності (ПО/РВ);

- внутрішня ставка рентабельності (ВСР/ IRR);

- чиста приведена вартість (ЧПВ/ NPV);

- коефіцієнт вигоди/витрати (КВВ/ BCR),

підприємству було запропоновано залучити інвестиції для підвищення рівня своєї енергетичної безпеки згідно із планом його інвестиційного розвитку.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Після впровадження запропонованого інвестиційного плану ПАТ «Лугцентрокуз» очікує отримати істотні поліпшення в таких сферах енергозбереження:

- споживання природного газу. Загальне споживання природного газу, як очікується, буде знижено до близько 4,16 тис. м3 за рік, що становить близько 60% рівня споживання в 2010 році. Зменшення споживання природного газу на підприємстві головним чином зумовлено поліпшенням енергоспоживання у ковальському цеху та на пружинній ділянці;

- споживання електрики. Загальне споживання електрики зменшиться до 7015 МВтгод на рік, що становить близько 43% рівня споживання електрики на підприємстві на сьогодні. Зменшення споживання енергії на підприємстві головним чином зумовлено поліпшенням ситуації у електроплавильному цеху. Очікується, що загальне споживання електроенергії знизиться після впровадження інвестиційного плану до 2050 МВтгод на рік, що на 38% менше споживання електрики у 2010 році.

- споживання стисненого повітря. Загальне споживання стисненого повітря на ПАТ «Лугцентрокуз», як очікується, знизиться до 60,2 млн м3 на рік, що на 15% нижче за рівень споживання стисненого повітря у 2010 році. Головний внесок узменшенні споживання на підприємстві після впровадження інвестиційного плану у ковальському цеху впаде до 50,4 млн м3 на рік, що на 17% нижче за сьогоднішній рівень споживання;

- загальна первинна енергія. Очікується, що загальна річна первинна енергія зменшиться до 75496 МВтгод, або на 12,2% у порівнянні з рівнем споживання у

2010 році.

Література

1. 1 Дзюба М.І. Аналіз стану машинобудівних підприємств України на зовнішніх та внутрішніх ринках

2. http://mev-hnu.at.ua/load/mizhnarodna_naukovo_praktichna_internet_konferencija/ 1_formuvannja_ta_ocinka_efektivnosti_funkcionuvannja_mekhanizmiv_upravlinnja_dijalnistju_pidprie mstv/2-1-0-91

3. 2 Малащук Д.В. Конкурентоспроможність машинобудівного комплексу України в умовах глобалізації світових ринків: Автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.05.01 „Світовегосподарство"

4. 3 Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи // Європейський вектор економічного розвитку. - 2010. - №1. - С.19-25.

5. 4 Закон України про електроенергетику http://rada. gov. ua.

6. 5 Перебийніс В.І. Управління енергетичною безпекою: концептуальні засади // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту. - К., 2001. - Вип. 43. - С.87-89.

7. 6 Надтока Т.Б., Амельницька О.В. Енергетична безпека підприємства як інструмент забезпечення його сталого соціально-економічного розвитку // Економіка і організація управління. - Донецьк, 2010. - Вип. № 2 (8).

The necessity of the estimation and the analysis of the possibility to raise the level of the machine-building enterprise's energy safeness had been proved. The ways of the determination of the enterprise's energy safeness had been analysed, the investment plan of the energy safeness's improvement for PJC "Lugcentrokuz" had been suggested. S.6.

Key words: machine-building, energy safeness, enterprise, investment plan, energy saving.

Обоснована необходимость оценки и анализа возможности повышения уровня энергетической безопасности предприятий машиностроительной отрасли. Проанализированы подходы к определению энергетической безопасности, предложен инвестиционный план повышения энергетической безопасности ПАТ «Лугцентрокуз». Ист. 6

Ключевые слова: машиностроение, энергетическая безопасность, предприятие, инвестиционный план, энергосбережение.

Комлева Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

Юлія старший викладач кафедри «Міжнародна економіка».

Володимирівна

Рецензент: доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Міжнародна економіка» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Бузько Ірина Романівна.

Стаття подана 21.05.2012 року

Страницы:
1 


Похожие статьи

Ю В Комлева - Енергетична безпека як невід'ємна складова діяльності машинобудівного підприємства