В В Бевз - Енергозберігаючі технології—інноваційний шлях розвитку харчової промисловості - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 658. 26:664

В. В. Бевз,

Національний університет харчових технологій

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ — ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Харчова промисловість України є однією з провідних галузей на­родного господарства, що забезпечує населення країни продо­вольчими товарами. Одна з найгостріших проблем галузі — висо­ка енергомісткість виробництва.

Впровадження новітніх технологій збереження енергії в харчовій промисловості зменшить загальне використання енергоресурсів, за­безпечить економічну безпеку держави, надасть змогу підприємст­вам досягти високої конкурентоздатності і призведе до зменшення забруднення довкілля.

Ключові слова: Енергозбереження, енергоефективність, енергоємність виробництва, енергозберігаючі технології, інновації.

Пищевая промышленность Украины является одной из ведущих отрас­лей народного хозяйства, которое обеспечивает население страны продовольственными товарами. Одна из острейших проблем отрасли высокая энергоемкость производства. Внедрение новейших техноло­гий сохранения энергии в пищевой промышленности уменьшит общее использование энергоресурсов, обеспечит экономическую безопас­ность государства, предоставит предприятиям возможность достичь высокой конкурентоспособности и приведет к уменьшению загрязнения окружающей среды.

Ключевые слова: Энергосбережение, энергоэффективность энергоем­кость производства, энергохранящие технологии, инновации.

Food industry of Ukraine is one of leading industries of national economy which provides the population of country food stuffs. One of peracute problems of industry is a high energycapacity of production. Introduction of the newest technologies of conservation of energy in food industry will decrease the general use of energoresursiv, will provide economic security of the state, will give enterprises to attain a high competitiveness and will result in diminishing of contamination of environment.

Key words: Energy-savings, energoefektivnist, power-hungryness of production, energykeepings technologies, inovacii.

Вступ. Попередній досвід світової економіки свідчить про те, що коли приріст валового внутрішнього продукту (далі — ВВП) супроводжується приростом споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі — ПЕР) — загострюються екологічні проблеми,

© В. В. Бевз, 2010

201з'являється небезпечна залежність економік країн світу від міне­ральних ресурсів, часто імпортованих. Висока енергоємність внутрішнього валового продукту в Україні є наслідком суттєвого технологічного відставання більшості галузей економіки від рівня розвинутих країн, незадовільної галузевої структури національної економіки, що об'єктивно обмежує конкурентоспроможність націо­нального виробництва і лягає важким тягарем на економіку — особливо за умов її зовнішньої енергетичної залежності.

Одним із пріоритетних завдань соціально — економічного розвитку держави визначається перехід економіки на іннова­ційний шлях розвитку. В Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004—2015 рр.) «Шляхом європейської інтег­рації», розробниками якої є провідні вчені — економісти нашої країни, базовим принципом стратегічного курсу визначено утвер­дження України як конкурентоспроможної високотехнологічної держави [7, с. 4].

Постановка проблеми. Реалізація завдань соціально-еконо­мічного розвитку вимагає від держави створення належних ор­ганізаційних і економічних передумов для комерціалізації і ши­рокого залучення результатів науково-технічної діяльності в сек­тори та галузі економіки з подальшим виробництвом на їх основі наукомісткої конкурентоспроможної продукції.

Для України переваги енергозбереження набувають особливо­го значення у зв'язку з тим фактом, що Україна є енергодефі-цитною країною, яка свої потреби в первинних енергоресурсах задовольняє за рахунок власного виробництва лише на 45 %.

Харчова промисловість займає одне із провідних місць у структурі промислового виробництва України. На її долю припа­дає майже п' ята частина його загального обсягу. Ефективності роботи підприємств харчової промисловості сприяють облік ре­зервів та контроль використання енергоресурсів.

Потреби підприємств харчової промисловості в паливі та енергії безперервно зростають. Тому у цій галузі, щоб не йти на значні капіталовкладення, потрібно раціональніше використову­вати первинні паливно-енергетичні ресурси (ПЕР).

До основних цілей соціально-економічного розвитку підпри­ємств нашої країни належить зростання частки ВВП, створеної хар­човою промисловістю, як галуззю з порівняно невисоким оборотом капіталу, зорієнтованої на задоволення кінцевого попиту населення.

Питома вага харчової і переробної промисловості в загально­му обсязі реалізованої продукції в Україні за 2008 рік становить 14,2 %.

За цим показником галузь займає одне з чільних місць і є по­тужним бюджетоформуючим джерелом. У 2008 році від харчо­вих підприємств країни до бюджетів усіх рівнів надійшло біля 14,1 млрд грн податків і обов'язкових платежів, що на 3,6 млрд або 33,8% більше ніж у 2007 році.

Особливістю галузі є порівняно висока конкуренція, тому зниження виробничих витрат за допомогою економічного вико­ристання енергії може дати значні переваги. Важливим чинником конкурентоспроможності технологій і перспектив економічного розвитку галузі є забезпеченість її енергоресурсами .

Одне з основних завдань галузі — модернізація і технічне пе­реоснащення. Питання пошуку альтернативних джерел енергії є першорядною проблемою, яка вирішується як на кожному підприємстві окремо, так і на урядовому рівні.

Інноваційна діяльність є невід'ємною складовою виробничо-господарської діяльності підприємства харчової промисловості, зорієнтованої на оновлення і вдосконалення його виробничих сил і організаційно-економічних відносин. Вона спрямована на ство­рення і залучення із зовнішнього середовища таких інновацій, які б сприяли підвищенню його конкурентоспроможності, зміцнен­ню ринкових позицій, забезпечували б перспективу розвитку.

Особливістю агропромислового комплексу України є наяв­ність середніх і великих підприємств, що дає можливість орга­нізувати високотехнологічне виробництво, сприятливий інвести­ційний клімат галузі харчової промисловості, що полегшує вирішення питання залучення іноземного капіталу та забезпечує умови його ефективного використання.

Аналіз останнії наукових досліджень. Шляхи та методи енергоефективності, аналіз інновацій та всебічної оцінки ефек­тивності реалізації інноваційних проектів на рівні підприємств входять до кола наукових інтересів та досліджень які знайшли відображення у роботах відомих вітчизняних та російських фахівців: Ковалка М. П., Рапцуна М. В., Кулика М. М., Єрохіна О. О, Стогний Б. С., Жовтянского В. А., Гнідий М. В., Суходоля О. М., Микитенко В. В., Косевцова В. О., Бінько І. Ф., Кириленко О. В., Денисюка С. П., Праховник А. В., Домарецький В. А. та інші. Нажаль невирішеними залишаються ряд окремих питань інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та заходів щодо його реалізації.

Постановка цілей. У світовій практиці особливої уваги за­слуговують енергоощадні технології і їх введення на виробничіх підприємствах.

Рішення про впровадження енергозберігаючої технології ба­зується на комплексному економічному аналізі з урахуванням ба­гатьох факторів. Результати досліджень інноваційної діяльності можуть сприяти збільшенню ефективності інноваційних проектів на кожному конкретному виробництві. Тому метою статті є вив­чення привабливості і доцільності економічної активності інно­ваційної діяльності як шлях розвитку харчової промисловості.

Виклад основного матеріалу. Для здійснення економічного прориву в умовах членства України в СОТ та входження в ЄС розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалена Концепція проекту Загальнодержавної цільової економічної програми роз­витку промисловості на період до 2017 року [5], в якій відзна­чається, що вітчизняна промисловість характеризується техніч­ною відсталістю та низькою інноваційною активністю суб' єктів господарювання.

Наслідком цих явищ може стати посилення технологічної за­лежності від інших країн світу.

У конкурентній боротьбі за споживача на перший план поряд з необхідністю технічної реконструкції, впровадженням європейсь­ких стандартів контролю якості, розробкою нових видів продуктів, вийшли проблеми зниження собівартості продукції й у першу чергу — економія палива, електроенергії, води, поліпшення очищення стічних вод. Найважливіша задача сьогодні — це серйозна реконст­рукція виробництва, заснована на новітніх технологіях і процесах, що пропонують істотні можливості економії енергії.

У зв' язку зі значним ростом вартості енергоносіїв, ефективно­го їх використання в умовах ринкової економіки стає визначним фактором підвищення конкурентоспроможності продукції підпри­ємств переробної галузі, тому що в основному енергоємність ви­робництв харчових продуктів у нашій країні значно вища у порівнянні з розвинутими промисловими країнами.

Високий рівень енергоспоживання підприємств АПК пояс­нюється тим, що в умовах бувшого Радянського Союзу підтри­мувались низькі ціни на паливо та енергоносії, що не стимулюва­ло серйозних економічних заходів на виконання робіт з енергоз­береження. Перехід на світові ціни на енергоносії відразу виявив серйозні недоліки в цій галузі.

В паливно-енергетичному балансі України підприємства хар­чової промисловості хоч і займають лише кілька відсотків, але і вони витрачають в середньому за рік до 2 млн т. у. п. та близько 2,5 млрд кВт. год. електроенергії на загальну суму близько 0,5 млрд доларів США.

Динаміка споживання палива та електроенергії на підпри­ємствах харчової промисловості за даними мінагрополітики у 2000—2008 роках характеризується такими показниками (табл. 1).

Таблиця 1

СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ПАЛИВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ у 2000—2008 рр.

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Електроенергія млрд кВт год

1,8

1,9

1,9

1,85

1,85

1,9

1,9

1,9

1,67

Паливо, млн т у. п.

2,7

2,7

2,6

2,6

2,6

2,5

2,48

2,45

1,89

У 2008 році в т.ч. природний газ, 2,0 млрд м3.

Потреби підприємств харчової промисловості в паливі та електроенергії постійно зростають. Значні капіталовкладення в галузі з урахуванням світової кризи просто неможливі. І тому підприємствам потрібно раціональніше використовувати паливно — енергетичні ресурси.

В даний час проводиться модернізація існуючих систем енер­госпоживання та отримують розвиток принципово нові енерго­зберігаючі технології.

Перехід на принципово нові енергоефективні технології вва­жають інтенсивним шляхом енергозбереження, а екстенсивним шляхом — впровадження рекуперативних методів.

— Найбільш вживані і відомі енергозберігаючі технології за думкою фахівців [3,4] можна розподілити на заходи:

впровадженню нових, досконаліших, способів виробництва; укрупненню виробництва і зменшення у такий спосіб пи­томих енергозатрат; його районування відповідно до сировини та кліматичних умов;

— визначенню оптимальної (енерготехнологічної) організації виробництва — відходи (в т.ч. енергетичні) попередньої стадії — сировина для наступної;

— розробка і впровадження комбінацій різнотипних генера­торів енергії, що працюють на різній сировині, зокрема на біо­логічній, а також широке застосування систем когенерації та акумуляції енергії.

Одним з головних пріоритетів у технічному розвитку під­приємств є впровадження енергозберігаючих заходів, оновлення та заміна застарілого обладнання.

Крім згаданих вище глобальних заходів, для реалізації полі­тики енергозбереження на конкретних об' єктах експертами ЄС, зважаючи на українські умови, було запропоновано такі першо­чергові проекти [3]:

1. Модернізація і удосконалення (заміна) автоматики котло­агрегатів та теплофікаційних котлів.

2. Широке впровадження малих та середніх водогрійних котлів.

3. Заміна горілок у котлах на більш ефективні (рекуперативні, регенеративні, для кількох видів палива).

4. Удосконалення систем стисненого повітря (пастки для во­логи, індикатори нещільностей, автоматика керування роботою систем компресорів).

5. Технології реконструкції та реставрації електродвигунів.

6. Системи промислового опалення: нагрівачі-радіатори, повіт-ронагрівники, інфрачервоні випромінювачі.

7. Новітні теплоізоляційні матеріали і технології теплоізоляції трубопроводів та огороджувальних конструкцій будівель.

8. Освітлювальні прилади, системи автоматики до них, фото-сенсори, регулювальна апаратура.

9. Лічильники витрати води, газу, повітря, тепла, електро­енергії, скидів.

10. Пускорегулювальне обладнання для води, пари, газу (вен­тилі, клапани, регулятори тиску, уловлювачі вологи тощо).

Згідно програми з енергозбереження в процесі запланованих заходів з реконструкції та технічного переозброєння енер-гомістких виробництв на підприємствах харчової промисловості на 2009—2010 роки загальна економія паливно-енергетичних ре­сурсів складе: по паливу — 33278 т у.п., тепловій енергії — 455578 Гкал., електроенергії 18962 кВт. год.

В наукових роботах провідних спеціалістів-енергетиків дове­дено, що інвестування енергозберігаючих технологій, які впро­ваджуються у виробництво приблизно у 10 разів прибутковіше, ніж вкладання у видобуток нафти [2, с. 347].

Потенціал харчової промисловості в галузі енергозбереження досить високий. Тільки у цукровій галузі річний потенціал енер­гозбереження за рахунок впровадження енергозберігаючих за­ходів може досягти 500 тис. тонн умовного палива на рік. По іншим галузям цей показник енергозбереження складає 200 тис. тонн умовного палива на рік.

Загальний потенціал енергозбереження складе 700 тис. тонн умовного палива на рік, що складає 25 % витрат умовного палива по харчовій промисловості в 1996 році.

Для реалізації потенціалу енергозбереження на підприємствах галузі потрібна структурно-технологічна перебудова підпри­ємств, технологічних процесів за рахунок впровадження інно­ваційних та інвестиційних проектів з новітніх енергоефективних технологій, обладнання.

До факторів, котрі впливають на ефективність енергозбере­ження, можна віднести підвищення технічного рівня виробницт­ва (впровадження нової енергозберігаючої техніки, удосконален­ня діючої техніки, поліпшення якості енергоресурсів), удоскона­лення організації використання енергоресурсів (оптимізація струк­тури споживаних енергоресурсів, оптимальний розподіл енерге­тичних навантажень, використання вторинних енергетичних ре­сурсів, удосконалення нормування, обліку й контролю за витра­тами енергії).

Технічні інновації в галузі енергозбереження розподіляються на процесні й предметні. Заходи, щодо енергозбереження можна визначити як інноваційні в області технології виробництва й споживання енергії, тобто можна стверджувати, що вони від­носяться до процесних або технологічних інновацій. Такі інно­вації полягають в удосконаленні технології виробництва, яке ре­алізується за допомогою заміни застарілого обладнання більше сучасними зразками, впровадженням нових технологій і устатку­вання, підвищенням рівня автоматизації виробництва та ін.

За останні роки ефективність енерговикористання в харчовій промисловості значно погіршилась, що зумовлено зниженням обсягів виробництва і неритмічною роботою, використанням за­старілого обладнання, порушенням вимог до експлуатації енерге­тичного та технологічного обладнання, тощо.

Більш як 80 % галузевого споживання палива йде на перетво­рення в теплову енергію.

Найкрупнішим у галузі споживачем енергоресурсів є цукрова промисловість. Враховуючи великий ступінь спрацювання ос­новних фондів, ключовими напрямами підвищення ефективності енерговикористання є вдосконалення технологічних та теплових процесів виробництва, введення в дію нових технологій та устат­кування, зокрема технології паливного етанолу, виробництво ви-сокооктанової кисневовмісної добавки до бензинів тощо.

Теплова енергія у вигляді пари або гарячої води, отримана в процесі спалювання натурального палива, є одним з найдорожчих видів енергії на підприємствах харчової промисловості України.

Як показують результати обстеження фахівцями підприємств харчової промисловості, основними енергозберігаючими захода­ми на першому етапі енергозбереження, які не потребують знач­них капіталовкладень, повинні бути наступні:

1. підвищення ККД паровикористовуючого встаткування за рахунок установки конденсатовідвідних вузлів. Очікуваний ефект 5—10 %;

2. повернення конденсату й використання пари вторинного скипання. Очікуваний ефект 3—5 %;

3. поліпшення якості пари. Очікуваний ефект 1,0—2,0 %;

4. автоматичне регулювання параметрів пари й технологічних процесів. Очікуваний ефект 3—5 %;

5. усунення витоків пари, конденсату, гарячої води. Очіку­ваний ефект 0,5—1,0 %.

Системне запровадження інновацій з урахуванням специфіки енергозберігаючих технологій неможливо без залучення коштів підприємств та коштів іноземних інвесторів для реалізації інно­ваційних проектів.

Розв'язання інвестиційної проблеми шляхом залучення широ­кого кола джерел інвестування є важливою передумовою віднов­лення та прискорення розвитку харчової промислововості.

Обмеженість внутрішніх джерел фінансування промисловості, пов'язаних із загальним кризовим станом економіки України, до­водить що важливе джерело їх поповнення — це залучення іно­земних інвестицій.

Приріст прямих іноземних інвестицій (вкладено іноземними інвесторами або збільшення капіталу нерезидентів) вкладених в інновації за 2009 рік склав 5,6 млрд дол. США. В цілому за 2009 рік приріст сукупного обсягу іноземного капіталу, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці склав майже 4,4 млрд дол. США, що становить 72,6 відсотка рівня відповідного періоду попереднього року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Ук­раїну станом на 1 січня 2010 року, склав 40,0 млрд дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 872,6 дол. США.

Харчова промисловість України — один з найбільших реци­пієнтів інвестицій. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків (табл. 2).

За даними Державного комітету статистики України станом на 01.01.2010 р., починаючи з 1992 року, в агропромисловий комплекс України було залучено 2705 млн дол. США прямих іно­земних інвестицій (6,8 % загального обсягу прямих інвестицій в економіку). З них вкладено 1837,2 млн дол. США у 789 підпри­ємств харчової та переробної промисловості України.

Таблиця 2

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ХАРЧОВУ ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗА ПЕРІОД 2000—2009 роки

Роки

Іноземні інвестиції у харчову промисловість, млн дол. США (наростаючим підсумком починаючи з 1992 року)

Річні обсяги інвестиційних надходжень, млн дол. США

2000

 

775,5

113,1

2001

 

795,0

19,5

2002

 

852,3

57,3

2003

 

988,3

136,0

2004

 

1123,7

135,4

2005

 

1169,3

45,6

2006

 

1274,6

105,3

2007

 

1561,2

286,6

2008

 

1655,5

94,3

2009

 

1837,2

181,7

Аналіз інвестиційної політики свідчить: для залучення в Ук­раїну інвестицій необхідні чіткі й прозорі дії в оподаткуванні, у системі мита, в ліцензуванні окремих видів діяльності.

Україна володіє потужним науковим потенціалом, який не по­ступається потенціалу багатьох європейських країн. Для ре­алізації цього потенціалу відповідно до цілей суспільно-еконо­мічного розвитку має створюватися національна інноваційна сис­тема, яка органічно поєднуватиме фундаментальну, прикладну науки, технологічну сферу, виробництво та управління науково-інноваційними процесами.

Енергозбереження є довгостроковою, стратегічно важливою складовою державної політики.

Для стимулювання виконання заходів з енергозбереження і інноваційного розвитку харчової промисловості з боку держави необхідно зорієнтувати її політику на максимальне створення сприятливих умов для стійкого зниження енергоємності ВВП, підвищення ефективності використання ПЕР і забезпечення кон­курентоспроможності харчової промисловості шляхом підтримки інвестиційних та інноваційних проектів з енергоефективності й енергозбереження, використання можливостей інтеграції з між­народними економічними об' єднаннями та впровадити роботу з адаптації іноземного досвіду сприяння інноваційного розвитку.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Поштов­хом для виходу підприємств агропромислового комплексу, з фінансово-економічної кризи повинно стати підвищення конку­рентоспроможності вітчизняної економіки, що потребує спряму­вання значних обсягів інвестицій на оновлення основних фондів на основі ресурсозбереження, енергозбереження, впровадження інновацій та започаткування нових екологічно безпечних техно­логій виробництва.

Література

1. Галузева програма підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010—2014 роки: Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій 25.09.2009 № 49.

2. Довідник спеціаліста харчових виробництв. Книга 2. Енергозбе­реження / А. І. Соколенко, А. І. Українець та інш. За ред. А. І. Соко-ленко — К.: АртЕк, 2003. — 432 с.

3. Ковалко М. П., Денисюк С. П. Енергозбереження — пріоритетний напрям державної політики України. — К.: УЕЗ, 2001. — 506 с.

4. Михтарян Н. М. Энергосберегающие технологии в жилищном и гражданском строительстве. К.: Наукова думка, 2000. — 414 ст.

5. Розпорядження КМ «Про схвалення Концепції проекту Загально­державної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року» від 09.07.2008 р. — № 947-р.

6. Стабников В. Н. Использование вторичного тепла в пищевой промышленности / В. Н. Стабников, Н. Г. Бойченко. М. : Изд-во «Наука», 1972. — 542 с.

7. Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004— 2015 рр.) «Шляхом європейської інтеграції»/ [Гальчинський А. С., Геєць В. М., Бабенко С. Г. та ін.]; Нац. Ін-т страт. досл., Ін-т економ. прогноз. НАН України-К., 2004. — 416 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В В Бевз - Енергозбереження -потенціал розвитку економіки україни

В В Бевз - Енергозберігаючі технології—інноваційний шлях розвитку харчової промисловості

В В Бевз - Зниження енергоємності продукції інноваційний шлях розвитку підприємств харчової промисловості

В В Бевз - Механізми фінансування заходів з енергозбереження на підприємствах харчової промисловості

В В Бевз - Нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії у харчової промисловості