П Пукало - Епізоотичний стан та паразитологічна ситуація в рибницькому господарстві янів ват львівський облрибкомбінат - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2006. Вип. 42. С. 84-88 Biology series. 2006. Is. 42. P. 84-88

Зоологія

УДК 639.3:619:616.99

ЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН ТА ПАРАЗИТОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РИБНИЦЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ "ЯНІВ" (ВАТ "ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛРИБКОМБІНАТ")

П. Пукало

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів 79010, Україна e-mail: vetacademv@hotmail.com

Вивчено епізоотичний стан та паразитологічну ситуацію в рибниць­кому господарстві "Янів", рибдільниці "Краковець" і "Яворів" (ВАТ "Львівський облрибкомбінат"). Простежено розвиток основних захворю­вань, які реєстрували в цьому господарстві.

Ключові слова: епізоотичний стан, паразитологічна ситуація, короп, сазано-короповий гібрид, білий амур, товстолобик, інфузорії, цес-тоди, ракоподібні, лернеоз.

Епізоотичний стан водойм є одним з головних чинників, який суттєво впливає на їхню рибопродуктивність. Ускладнення загальної екологічної ситуації і відсутність доб­роякісних збалансованих комбікормів погіршує фізіологічний статус риб, негативно впливає на систему імунного захисту їхнього організму, сприяє виникненню патологіч­них процесів [2].

Головний приріст рибопродуктивності в промислових водоймах України може бути забезпечений шляхом інтенсифікації та організаційно-технічних заходів, спрямова­них на зменшення понаднормативних витрат об'єктів аквакультури і підвищення якості продукції. В умовах антропогенного забруднення водойм, що призводить до порушення екологічних взаємозв' язків та ускладнення епізоотичної ситуації, боротьба із захворю­ваннями риби набуває першочергового значення [3].

Рибництво, як одна з галузей господарства України, за наявності значних водних площ має важливе значення у збільшенні кількості продуктів харчування. Однак успіш­ному розвитку цієї галузі значних економічних збитків завдають різні паразитарні захво­рювання риб, серед яких часто трапляється лернеоз, унаслідок якого хвора риба відстає в рості і розвитку, дає продукцію зниженої якості, а в деяких випадках гине [6, 8].

У ставових рибних господарствах часто простежуються різні захворювання, які іноді призводять до масової загибелі риб. Причини захворювання можуть бути незаразні (найчастіше це несприятливі умови середовища) та заразні (коли хвороба виникає від вірусів, бактерій, грибків і різних паразитарних безхребетних) [5, 8].

Хвороби риб суттєво впливають на зниження ефективності рибницьких про­цесів. До чинників, які завдають економічних збитків, належать: сповільнення темпу рос­ту, зниження плодючості риб, втрата племінної цінності (в племінних господарствах); погіршення товарної якості і вимушена реалізація рибопродукції за нижчими цінами; загибель риб. Збитки від хвороб риби, крім її загибелі, спричинені зниженням приросту маси, плодючості, продовженням термінів вирощування, перевитратою кормів, погіршен­ням її товарних якостей, неможливістю експорту рибної продукції. Можливо також, що внаслідок інтенсивного накопичення у водних системах хімічних речовин, масового пе-

© Пукало П., 2006ревезення риби з різних зон, впровадження нових об' єктів аквакультури виникають за­хворювання, яких у водоймах України раніше не фіксували [3].

Економічні збитки пов' язані з наслідками виникнення захворювання: карантину-ванням господарств, вимушеним зменшенням або припиненням виробництва продукції, позаплановими витратами на протиепізоотичні заходи [4, 7].

Відомо, що інвазійні хвороби ускладнюють вирощування повноцінного рибопоса-дкового матеріалу головних об' єктів риборозведення: знижують його вгодованість та інтенсивність росту, риба втрачає в масі до 15-20%, а втрати внаслідок сповільненого росту - 26%, ще відчутніших економічних втрат зазнають риборозплідники, які не мо­жуть виростити повноцінний рибопосадковий матеріал [6].

Продуктивність господарств через хвороби коропових та лососевих риб у хронічній формі знижується на 25-30%, а у випадку гострого перебігу епізоотій - на 75-90% [3].

Великої шкоди ставовому рибництву завдають паразитарні рачки, зокрема самки з роду Lernaea. Поселяючись на тілі риби, лернеї за допомогою твердих головних виростів глибоко проникають у шкіру, досягаючи м' язових шарів. На місці прикріплення паразита утворюються виразки з білим вузьким обідком, у подальшому набряки, в середині яких виступає рачок. На уражених ділянках шкірного покриву розвивається патогенна мікро­флора, внаслідок чого риба погано приймає корми, виснажується і зрештою гине [8, 6].

Паразитування лерней на дворічках і рибі старших вікових груп негативно впливає на їхні товарні якості та знижує темп росту на 30% [6].

Дослідження проводили в рибницькому господарстві "Янів", рибдільницях "Краковець" і "Яворів" (ВАТ "Львівський облрибкомбінат") протягом 2005 р. Обстежу­вали мальків, цьогорічок, річняків та дворічок коропа, сазано-коропового гібриду (Сyprinus Carpio L.), товстолобика (Hypophthalmichthys molitrix Val.) та білого амура (Ctenopharyngodon idella Val.).

Щойно виловлену рибу обстежували клінічно, а також методом повного паразито-логічного розтину [1].

За час роботи клінічно обстежено 2 385 екземплярів риби. Паразитологічним розтином вивчено 370 екземплярів мальків, цьогорічок, річняків та дволіток коропових риб з ряду ви­рощувальних і нагульних ставів рибдільниць "Краковець" і "Яворів" (див. таблицю).

У рибдільниці "Яворів" протягом періоду досліджень мальків і цьоголіток коропа, сазано-коропового гібриду, товстолобика та білого амура в період вегетації виявлено та­ких паразитів: інфузорії - Ichthyophthirius multifiliis (іхтіофтіріоз), Trichodina domergueі forma acuta (триходиніоз), Apiosoma piscicola (апіозомоз); цестоди - Khawia sinensis (кавіоз), Caryophyl^eus brachicolis (каріофільоз), Bothriocephalus acheloignati (ботріоцефальоз); дигенетичні сисуни - Dyplozoon paradosum (диплозооноз), Dyplosto-mum spathaceum (диплостомоз). Значна частина риби (57-62%) була вражена ракоподіб­ними - Lernaea cyprinacea (лернеоз).

Протягом червня після зариблення вирощувальних ставів мальки коропа та сазано-коропового гібриду були інвазовані трьома видами паразитів: Trichodina domerguei forma acuta (екстенсивність інвазії - 6,6-20,0% за інтенсивності 0,02-0,03); Apiosoma piscicola (екстенсивність інвазії 6,6% за середньої інтенсивності 0,02); Dactylogyrus vastator (екстенсивність інвазії 40% за середньої інтенсивності 8,2).

У липні в мальків коропа у вирощувальних ставах рибдільниці "Яворів" уперше виявлено Caryophyllаeus brachicolis (екстенсивність інвазії 40-60% за середньої інтенсив­ності 6,1-20,5 залежно від середньої маси); Ichthyophthirius multifiliis (екстенсивність ін­вазії 6,6-18,2% за середньої інтенсивності 0,006-0,02); а також Trichodina domerguri forma acuta (екстенсивність інвазії 12,2% за середньої інтенсивності 0,02). Зараженість коропа Dyplostomum spathaceum в ставах становила 20-25% за середньої інтенсивності 1,4; Apiosoma piscicola (екстенсивність інвазії 6,8% за середньої інтенсивності 0,2); Khawia sinensis (екстенсивність інвазії 6,8% за середньої інтенсивності 0,06); Dac-tylogyrus vastator (екстенсивність інвазії 42% за середньої інтенсивності 8,6).

У серпні в вирощувальних ставах рибдільниці "Яворів" уперше виявили Bothrio-cephalus acheloignati (екстенсивність інвазії 6,8% за середньої інтенсивності 0,8). В окре­мих   ставах   рибдільниці   "Краковець"   зафіксовано   Caryophyllаeus brachicolis

Паразитологічна ситуація в рибницькому господарстві "Янів" ( ВАТ "Львівський облрибкомбінат")

 

"Яворів"

"Краківець"

Вид збудника (паразита)

Екстенсивність

Інтенсивність

Екстенсивність

Інтенсивність

 

інвазії, %

інвазії

інвазії, %

інвазії

 

Червень

 

 

Trichodina domerguei forma acuta

6,6-20,0

0,02-0,03

 

 

Apiosoma piscicola

6,6

0,02

 

 

Dactylogyrus vastator

40

8,2

40

8,2

 

Липень

 

 

Caryophylheus brachicolis

40-60

6,1-20,5

 

 

Ichthyophthirius multifiliis

6,6-18,2

0,006-0,02

6,6-18,2

0,006-0,02

Trichodina domerguei forma

12,2

0,02

 

 

acuta

 

 

 

 

Dyplostomum spathaceum

20-25

1,4

20-25

1,4

Apiosoma piscicola

6,8

0,2

 

 

Khawia sinensis

6,8

0,06

 

 

Dactylogyrus vastator

42

8,6

42

8,6

Lernaea cyprinacea (білий амур)

86-92

15-37

86-92

15-37

 

Серпень

 

 

Bothriocephalus acheloignati

6,8

0,8

 

 

Caryophylheus brachicolis

 

30-50

3,8-2,7

 

Lernaea cyprinacea (короп)

59-62

7-12

57-62

3-16

Lernaea cyprinacea

72-75

5-9

 

 

(товстолоб)

 

 

 

 

Lernaea cyprinacea (білий амур)

86-92

15-37

86-92

15-37

 

Вересень

 

 

Gyrodactylus elegans

6,8-26,8

0,6-0,8

6,8-26,8

0,6-0,8

Apiosoma piscicola

33,8

0,3

33,8

0,3

Bothriocephalus acheloignati

18,2

2,3

18,2

2,3

Dyplostomum spathaceum

6,6

0,6

6,6

0,6

Khawia sinensis

6,8

0,6

6,8

0,6

 (екстенсивність інвазії 30-50% за середньої інтенсивності 3,8-27 екземплярів); Lernaea cyprinacea (екстенсивність інвазії 57-62% при середній інтенсивності 3-16). Максимум екстенсивності зараження річняків і дволіток коропа та сазано-коропового гібриду Ler-naea cyprinacea припадало на липень-серпень. У ставах екстенсивність зараження коро­па та сазано-коропового гібриду Lernaea cyprinacea становила 59-62% за середньої інте­нсивності 7-12 лерней на рибу. Зараження лернеями товстолобика становило 72-75% за середньої інтенсивності 5-9 паразита на рибу. Екстенсивність зараження білого амура становила 86-92% за середньої інтенсивності 15-37 лерней на рибу. В серпні виявляли максимальне зараження риб Trichodina domerguri forma acuta і Ichthyophthirius multifiliis.

У рибдільницях "Яворів" та "Краковець" у вересні цьоголітки риб вперше зарази­лись Gyrodactylus elegans (екстенсивність інвазії 6,8-26,8% за середньої інтенсивності 0,6-0,8); Apiosoma piscicola (екстенсивність інвазії 33,8% за середньої інтенсивності 0,3); Bothriocephalus acheloignati (екстенсивність інвазії 18,2% за середньої інтенсивнос­ті 2,3); Dyplostomum spataceum (екстенсивність інвазії 6,6% за середньої інтенсивності 0,6); а також Khawia sinensis (екстенсивність інвазії 6,8% за середньої інтенсивності 0,6). Масове зараження риб Dyplostomum spataceum, Dyplozoon paradosum, Bothriocepha-lus acheloignati, Caryophyl^eus brachicolis, Khawia sinensis реєстрували в жовтні.

Наприкінці липня - на початку серпня фіксували масовий спалах лернеозу (збудник Lernaea cyprinacea), однак у вересні, зі зниженням температури води менше 20-22°С, простежувалось зменшення інтенсивності інвазії. Під час клінічного огляду виявлено, що вражені лернеями риби відмовлялися від корму, вони виснажені, рухають­ся повільно, скупчуються на протоці води, а далі гинуть, особливо мальки й цьоголітки. Риби в віці два-три місяці гинули в разі паразитування на них двох і більше лерней.

Під час огляду риб на поверхні тіла виявили пошкодження шкіри і поверхневих шарів м' язової тканини. У місцях паразитування лерней утворювались локальні ущіль­нення червоного кольору, які в окремих випадках перетворювались у виразки. Всереди­ні виразки виявляли рачка Lernaea. Краї виразки були яскраво-червоного кольору, рід­ше сіруватого. Захворювання ускладнювалось поселенням на вражених ділянках сапро-легній, паразитичних найпростіших і патогенної мікрофлори, внаслідок чого виразка збільшувалась, краї її ставали нерівними, горбистими. Запальний процес захоплював поверхневі шари і поширювався в глибину м' язової тканини.

У липні - серпні екстенсивність зараження лернеозом коропа та коропо-сазанового гібриду становила 57-62% за середньої інтенсивності 3-16; товстолобика -72-75% за середньої інтенсивності 5-9 паразитів на рибу. Екстенсивність зараження білого амура Lernaea cyprinacea становила 86-92% за середньої інтенсивності 15-37 лерней на рибу.

У рибницькому господарстві "Янів" зафіксовано патогенних паразитів і небезпе­чні інвазійні захворювання риб. Найважливіші з них такі: у коропа - іхтіофтиріоз (збудник Ichthyophthirius multifiliis) у зимуючих цьоголіток і ремонту, ботріоцефальоз (збудник Bothriocephalus acheloignati), диплостомоз (збудник Dyplostomum spathaceum) і лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea); у товстолобика - постодиплостомоз (збудник Posthodiplostomum cuticola) і лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea), у білого амура -лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea). Крім того, виявлено низку паразитів. Найчастіше траплялись у коропа та сазано-коропового гібриду - Dyplozoon paradosum, Dyplostomum spathaceum, Trichodina domerguei forma acuta, Apiosoma piscicola, Dactylogyrus vastator, Lernaea cyprinacea, Khawia sinensis, Bothriocephalus acheloignati; у білого амура - Ler­

naea cyprinacea, Dactylogyrus vastator, у товстолобика - Caryophyllcieus brachicolis, Ler-naea cyprinacea.

Отже, зараженість риб у рибницькому господарстві "Янів" суттєво впливає на зниження ефективності рибницьких процесів, спричиняє зниження приросту маси, пло­дючості, а також загибелі риби, що призводить до значних економічних збитків.

1. Быховская-Павловская И. Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению. Л.: Наука, 1985. 121 с.

2. Вовк Н. И., Бучацкий Л. П., Пирус Р. И. Ихтиопатологический мониторинг внутренних водоемов Украины // Проблеми іхтіопатології. Матеріали І Всеукр. конф. (23-27 жовтня 2001 р. м. Київ). К., 2001. С. 31-36.

3. Давидов О., Темніханов Ю., Базєєв Р., Мандигра М. Нові шляхи в профілактиці хвороб риби // Вет. медицина України. 2004. № 4. С. 35-37.

4. Давыдов О. Н., Темниханов Ю. Д. Болезни пресноводных рыб. К.: Ветинформ,

2004. 544 с.

5. Разведение рыбы и раков. Практическое пособие. Ростов-нД.: Проф-Пресс, 2001. 192 с.

6. Секретарюк К. В. Лабораторна діагностика інвазійних хвороб риб. Львів, 2001.

204 с.

7. Хотева Г. М. Болезни рыб, разводимых на Северном Кавказе // Рыбоводство и

рыболовство, 1998. № 2. С. 24-25.

8. Zbigniew Jara, Andrzej Chodyniecki. Ichtiopatologia. Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wroclawiu. Wroclaw, 1999. S. 356-359.

EPIZOOTIC STATUS AND PARASITOLOGICAL SITUATION IN FISH FARM "JANIV"

P. Pukalo

Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Gzhytskyj Pekarska str., 50, Lviv 79010, Ukraine e-mail: vetacademv@hotmail.com

As a result of investigation epizootic status and parasitological situation in fish farm "Janiv" we observe the development of main diseases, which were had in our farm.

Key words: epizootic status, parasitological situation, carp, cyprinus, hy-pophthalmichtys, ctenopharyngodon, infusorian's, crustaceans, lerneosis.

Стаття надійшла до редколегії 15.12.05 Прийнята до друку 20.06.06

Страницы:
1 


Похожие статьи

П Пукало - Епізоотичний стан та паразитологічна ситуація в рибницькому господарстві янів ват львівський облрибкомбінат