П І Ринчак - Еритропоетин метаболізм заліза та цитокіни при анемії у хворих з хронічною серцевою недостатністю - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РИНЧАК Петро Іванович

УДК: 616.155.194-06:616.12­008.46-036.12-036.12]-008.9

еритропоетин, метаболізм заліза та цитокіни при анемії у хворих з хронічною серцевою недостатністю

14.01.02 - внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Біловол Олександр Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології;

кандидат медичних наук, доцент Лісова Марія Аршавірівна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» МОН України, професор кафедри біомедичної електроніки

доктор медичних наук, професор Власенко Михайло Антонович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії та нефрології;

доктор медичних наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький національний медичний університет МО3 України, професор кафедри внутрішніх хвороб, загальної практики сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться «28» травня 2010 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022 м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий_

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Т.В. Фролова

Наукові керівники:

Офіційні опоненти:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність тими. Поширеність ХСН в популяції коливається від 2 до 3%, збільшуючись серед людей у віці старше 75 років, 50% пацієнтів гинуть на протязі 4 років від моменту виникнення ХСН, 40% хворих, госпіталізованих із приводу СН, гинуть або повторно надходять до стаціонару впродовж року. ІХС є причиною ураження міокарду і розвитку СН більш ніж у 70% пацієнтів (Малая Л.Т., 2002). Останніми роками широко обговорюється анемія як одна з проявів ХСН (Арутюнов Г.П., 2003; Ватутин Н.Т., 2004), за даними багатоцентрових і окремих клінічних досліджень частота анемії у хворих ХСН коливається від 10 до 55% (Преображенский Д.В., 2007; Anand I., 2004; Kosiborod M., 2005). Анемія може погіршувати патофізіологію ХСН несприятливими ефектами, впливаючи на функцію міокарду, периферичну мікроциркуляцію, активуючи нейрогуморальні системи, погіршуючи функцію нирок. Анемія є незалежним чинником погіршення прогнозу при СН - збільшує клінічну вираженість СН, підвищує число повторних госпіталізацій, збільшує смертність (Дядык А.И., 2005). Цими обставинами виправданий інтерес до проблеми анемії у хворих ХСН, і якщо епідеміологічні характеристики анемії при ХСН досить висвітлені в літературі, то в розумінні її патогенезу і способів корекції багато невирішених або спірних питань.

За останні роки підтверджена "цитокінова" модель ХСН як в окремих клінічних роботах, так і в багатоцентрових рандомізованих дослідженнях. Встановлений тісний кореляційний зв'язок рівня ФНП-а, ІЛ-1Р, ІЛ-6 з тяжкістю клінічних проявів ХСН, активацією нейрогуморальних систем, показниками патологічного ремоделювання міокарду, зниження толерантності до фізичного навантаження, кахексією. Представлено важливе прогностичне значення ФНП-а, ІЛ-1Р, ІЛ-6, що дозволяє визначити подальший перебіг ХСН (Ковалева О.Н., 2007; Волков В.И., 2002). Механізми реалізації гемодинамічного і клінічного впливу прозапальних цитокінів при ХСН складаються з негативної інотропної дії, ремоделювання серця (дилатація порожнин і гіпертрофія кардіоміоцитів), порушення ендотелій-залежної дилатації артеріол, посилення процесу апоптозу кардіоміоцитів і клітин периферичної мускулатури, також прозапальні цитокіни чинять негативний вплив на основні етапи еритропоезу, будучи причиною цитокініндукованої анемії хронічного захворювання, а також беручи участь в патогенезі істинної ЗДА. Проте участь цитокінів в розвитку анемічного синдрому при ХСН не знайшло належного віддзеркалення в літературі.

Недостатньо вивчені патогенетична структура анемії при ХСН, порушення метаболізму, феритину та імуномедіаторів (ФНП-а, ІЛ-1 в) в регуляції гемопоезу у хворих ХСН з анемією. Спірними є дані про роль еритропоетину при анемії внаслідок ХСН - є зведення про зниження показників еритропоезу (Ezekowitz J.A., 2003; Silverberg D.S., 2001), проте останніми роками частіше з'являються повідомлення про збільшення рівня еритропоетину в крові у хворих з анемією на фоні ХСН (Макарова Н.А., 2009; Терещенко С.Н., 2004).

Спірним являється питання лікування анемії при ХСН. У більшості досліджень, що стосуються корекції анемії, доведений позитивний вплив препаратів   еритропоетину   або   його   поєднання   із   залізом   на гемопоез,кардіогемодинаміку, якість життя, толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів ХСН з анемією. Проте є повідомлення про однакову ефективність еритропоетину і препаратів заліза, або про можливість використання тільки феротерапії при лікуванні анемії у хворих з ХСН.

Таким чином, актуальним є вивчення патогенетичної структури анемії при ХСН; порушення метаболізму заліза, феритину та еритропоетину, дослідження зв'язку цих показників з маркерами імунозапального процесу (ФНП-а, ІЛ-1), стану між показниками гемопоезу і станом кардіогемодинаміки, толерантності до фізичного навантаження, якістю життя, оптимізації феротерапії у пацієнтів ХСН з анемією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології Харківського національного медичного університету "Роль клітинних імунозапальних і нейрогуморальних механізмів хронічної серцевої недостатності в реалізації ефектів нейромодулюючої терапії" (номер державної реєстрації 0105U002753). Здобувачем виконаний аналіз джерел літератури, набір хворих, статистична обробка даних.

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики і лікування анемії внаслідок ХСН коронарогенного генезу шляхом дослідження показників еритропоезу (еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, колірного показника, MCV, MCH, MCHC), ролі метаболізму заліза (сироваткового заліза, феритину, еритропоетину), маркерів імунозапалення (ФНП-а, ІЛ-1 в), кардіогемодинаміки в патогенезі анемії у хворих ХСН, оптимізація терапевтичного ефекту ферротерапії при її поєднанні з кверцетином.

Для реалізації поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1. Вивчити поширеність анемії у госпіталізованих хворих ХСН коронарогенного генезу, визначити частоту чинників ризику, коморбідного фону, що має відношення до генезу анемії, зустрічається анемічного синдрому внаслідок ХСН.

2. Провести дослідження показників гемопоезу (гемоглобін, гематокрит, КП, MCV, MCH, MCHC), метаболізму заліза (сироваткового заліза, феритину, еритропоетину), імуномедіаторів (ФНП-а, ІЛ-1 в) у хворих ХСН з анемією залежно від функціонального класу ХСН.

3. Визначити рівні показників гемопоезу (гемоглобін, гематокрит, КП, MCV, MCH, MCHC), метаболізму заліза (сироваткового заліза, феритину, еритропоетину), цитокінів (ФНП-а, ІЛ-1 в) у хворих ХСН з анемією залежно від міри тяжкості анемії.

4. Вивчити клінічний статус, показників кардіогемодинаміки, толерантності до фізичного навантаження, якості життя у пацієнтів ХСН з анемією залежно від функціонального класу ХСН і ступеня тяжкості анемії.

5. Оптимізувати терапію анемії у хворих ХСН шляхом комбінації препаратів заліза з кверцетином.

Об'єкт дослідження: анемія на тлі хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу.

Предмет дослідження: стан еритропоезу, імунозапальних механізмів, структурно-функціональних показників міокарду при анемії внаслідок ХСН, толерантності до фізичного навантаження, якості життя, їх терапевтична корекція.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні: імуноферментні методи визначення рівнів феритину, еритропоетину, ФНП-а і інтерлейкіну-1в; визначення сироваткового заліза колориметричним методом, аналіз гемограми, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. При аналізі поширеності анемії при ХСН після виключення коморбідних захворювань, що потенційно індукують анемію, встановлено, що анемія внаслідок ХСН спостерігалася у 23,9% хворих ХСН ішемічного генезу.

Показано, що з наростанням ступеня тяжкості як ХСН, так і анемії зниження рівня сироваткового заліза поєднується у початкових стадіях з переважанням нормохромії і нормоцитоза, характерних для АХЗ, в пізніших стадіях збільшується питома вага мікроанізоцитозу і гіпохромії, що свідчать про поєднання АХЗ з істинним дефіцитом заліза.

Виявлено, що рівень негативних факторів регулювання гемопоезу - ФНП-а, ІЛ-1в у хворих ХСН з анемією перевищують такі у пацієнтів з аналогічними ФК ХСН, але без анемії, що вказує на роль імуномедіаторів в патогенезі анемії при ХСН і існування «порочного круга» між експресією цитокінів, важкістю анемії і вираженістю клінічних симптомів ХСН.

При дослідженні рівнів феритину і еритропоетину залежно від ФК ХСН і ступеня тяжкості анемії вдалося встановити збільшення показника еритропоетину у міру наростання тяжкості як ХСН, так і анемічного синдрому, тоді як значення сироваткового феритину, істотно перевищуючи норму, не мінялися при наростанні клінічних симптомів.

При лікуванні анемії у хворих ХСН разом із стандартною терапією ХСН вперше використані препарати заліза в комбінації з антиоксидантом, інгібітором 5-ліпоксігенази кверцетином, що дозволило поліпшити динаміку еритропоетичних, імунозапальних, морфофункціональних показників, толерантності до фізичного навантаження, якості життя в порівнянні з хворими, що отримували тільки феротерапію.

Наукова новизна підтверджена декларативним патентом України № 37548 від 25.11.2008 (МПК G01N 33/00) "Спосіб діагностики ступеня тяжкості хронічної серцевої недостатності у хворих анемією". Кравчун П. Г, Ринчак П. І, Лапшина Л. А.

Практичне значення одержаних результатів. Аналіз показників гемограми, MCV, MCH, MCHC, феритину, еритропоетину залежно від ФК ХСН, ступеня тяжкості анемії дозволяє визначити в структурі анемічного синдрому при ХСН переважання залізоперерозподільчій анемії (АХЗ), меншу частоту ЗДА, що слід враховувати при призначенні терапії.

Збільшення рівня еритропоетину у хворих ХСН з анемією, наростаюче за мірою прогресування як ХСН, так і ступеня тяжкості анемії, визначається якеритропоетинрезистентність, яка підтверджує неповноцінний еритропоез і необхідність його терапевтичної корекції.

Надлишкова експресія ФНП-а, ІЛ-1в при ХСН з анемією порівняно з ХСН без анемії, а також кореляційні зв'язки між цитокінами, гемоглобіном, сироватковим залізом, феритином, еритропоетином підтверджують доцільність визначення рівнів медіаторів запалення для оцінки ступеня тяжкості стану хворих.

Разом з терапією основного захворювання і симптомів серцевої недостатності при лікуванні анемії у хворих ХСН обгрунтована ефективність препаратів заліза в комбінації з антиоксидантом кверцетином.

Результати роботи впроваджені в роботу кардіологічних і терапевтичних відділень клінічних багатопрофільних лікарень м. Харкова №27, №17, ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої" АМН України, інституту медичної радіології, а також в лекційний курс і практичні заняття кафедри внутрішньої медицини №2, клінічній імунології та алергології ХНМУ.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем визначені цілі і завдання дослідження. Проведений статистичний аналіз групи хворих з ХСН ішемічного генезу. Виконаний підбір тематичних хворих, розподіл їх на групи. Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, забезпечені лабораторні і інструментальні дослідження, лікування і контроль ефективності терапії. Автором здійснена статистична обробка даних і їх аналіз, сформульовані положення, висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації докладалися і обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: Науково-практична конференція, присвячена пам'яті академіка Л.Т. Малої (Харків, 11.01.2008 р.). Науково-практична конференція "Внесок молодих вчених у розвиток медичної науки і практики" (Харків, 30.10.2008 р.). Науково-практична конференція, присвячена 90-річчю з дня народження акад. Л.Т. Малої (Харків, 13.01.2009 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 13 наукових праць. З них: 4 статті у фахових журналах (2 з яких - в моноавторстві), рекомендованих ВАК України; 1 деклараційний патент України на винахід; 8 тез у матеріалах наукових форумів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 153 сторінках друкованого машинописного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, п'ятьох розділів результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, рекомендацій щодо практичного використання отриманих результатів. Перелік використаних джерел містить 269 найменування, 199 з яких - іноземні. Дисертація ілюстрована 12 таблицями та 9 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Анемією вважали зниження гемоглобіну у венозній крові: для чоловіків менше 130 г/л, для жінок - менше 120г/л.

На першому етапі дослідження була вивчена поширеність анемії у госпіталізованих хворих ХСН.

З цією метою проведений аналіз 612 історій хвороби пацієнтів ХСН на тлі ІХС, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні міської клінічної лікарні № 27 м. Харкова протягом 2006 року. До дослідження не включалися хворі з гострим коронарним синдромом, гострим інфарктом міокарду, онкологічними захворюваннями і діагностованими в стаціонарі гострими кровотечами. З числа обстежених було 286 чоловіків (середній вік 58,6 ± 4,6 роки) і 326 жінок (середній вік 67 ± 5,1 років). Тривалість анамнезу хворих ХСН на тлі ІХС склала 8,4 ± 2,3 року, з них 24,5% хворих перенесли гострий інфаркт міокарду, у 54% хворих діагностована гіпертонічна хвороба, у 18,5% - цукровий діабет, різні порушення ритму і провідності спостерігалися у 27,4% обстежених. ХСН II ФК була діагностована у 348 (71,6%) хворих, III ФК - у 105 (21,6%), IV ФК - у 33 (6,8%) пацієнтів (NYHA).

Хворим були виконані стандартні методи обстеження: клінічний аналіз крові, визначення гематокриту, клінічний аналіз сечі, рівень глюкози крові, ліпідограма, коагулограма, концентрація загального білірубіну і його фракцій, АсТ, АлТ, сечовини і креатиніну сироватки крові, швидкість клубочкової фільтрації (Cockroft-Gault), електрокардіографія, рентген-дослідження органів грудної клітки, ехокардіографія, УЗД печінки і нирок, при необхідності виконувалася фіброгастродуоденоскопія.

Анемія спостерігалася у 262 з 612 хворих ХСН на фоні ІХС, що склало 42,8%, від усіх обстежених хворих. У хворих ХСН з анемією супутня патологія у вигляді хронічних хвороб нирок (ХХН) діагностована в 68 випадках (хронічний пієлонефрит - у 52 хворих (19,8%), сечокам'яна хвороба - у 14 хворих (5,3%), кісти нирок - у 4 (1,5%)), хронічна ниркова недостатність на фоні ХХН спостерігалася у 16 (6,1%). Патологія шлунково-кишкового тракту визначалася у 54 хворих (хронічні гастрити і гастродуоденіти - 38 випадків (14,5%), виразкова хвороба - 16 випадків (6,1%), хронічні гепатити - 4 випадки (1,5%)). У 12 пацієнтів (4,6%) мало місце раніше проопероване онкологічне захворювання. Інші 146 хворих, які склали 55,7%, від усіх пацієнтів з ХСН (II - IV ФК по NYHA) і анемією, не мали супутньої патології (23,9% до загального числа хворих ХСН ішемічної етіології), що дозволило вважати головним чинником анемії у цієї групи хворих порушення еритропоезу внаслідок патогенетичних механізмів хронічної серцевої недостатності. Спостерігалися гендерні відмінності поширеності анемії: серед хворих з анемією внаслідок ХСН було 93 (63,7%) жінок і 53 (36,3%) чоловіків, тобто анемія при ХСН у жінок зустрічалася майже в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. Аналогічні дані приведені в більшості публікацій, присвячених анемічному синдрому при ХСН. При ХСН з анемією переважали пацієнти старших вікових груп: серед хворих ХСН з анемією у віці до 60 років знаходилося 74 (28,2%) хворих, від 61 року до 74 років - 87 (33,2%), у віці 75 років і старше - 101 (38,6%) пацієнтів. Негативний зв'язок між рівнем гемоглобіну і віком у хворих з ХСН встановлений рядом досліджень. Залежно від ФК ХСН хворі ХСН, що мають низькі показники гемоглобіну, розподілялися таким чином:

II ФК діагностований у 102 хворих (69,9%), III ФК - у 30 (20,5%), IV ФК - у 14 (9,6%) пацієнтів. Звертало увагу достовірне зниження рівня гемоглобіну по мірі прогресування ХСН, яке супроводжувалося вирогідним зниженням кольорового показника і трансформацією анемії переважно нормохромної в гіпохромну, до нормоцитарної додавалися ознаки мікроанізоцитозу. Серед хворих з анемією внаслідок ХСН анемія легкого ступеня (гемоглобін > 90 г/л) спостерігалася у 108 пацієнтів (73,9%), середнього ступеня тяжкості (гемоглобін від 70 г/л до 90 г/л) у 23 хворих (15,8%), і анемія важкого ступеня (гемоглобін < 70 г/л) у 15 хворих (10,3%).

Звертало увагу достовірне зниження гематокриту, рівень якого у пацієнтів ХСН з анемією знижувався внаслідок збільшення об'єму циркулюючої крові і гемодилюції, вирогідне зниження кількості лімфоцитів при IV ФК ХСН, що у поєднанні з анемією вказує на системну депресію гемопоезу і ішемічну дисфункцію кісткового мозку. Невирогідне наростання рівня креатиніну і зниження швидкості клубочкової фільтрації за мірою прогресування ХСН з анемією свідчить про тенденцію до порушення функції нирок.

Таким чином, анемія діагностована у 42,8% госпіталізованих хворих з ХСН, проте після виключення супутньої патології, що сприяла виникненню анемії, частота анемії внаслідок власне ХСН склала 23,9%, переважаючою була анемія легкого 73,9% і середнього 15,8% ступеня тяжкості. Анемічний синдром при ХСН у жінок зустрічався в 2 рази частіше ніж у чоловіків, поширеність анемії асоціювалася з віком, міра тяжкості - з ФК ХСН.

Наступний етап дослідження був присвячений аналізу патогенетичної структури анемії при ХСН, зв'язки показників еритропоезу, імуномедіаторів з кардіогемодинамікою, якістю життя, толерантністю до фізичного навантаження та оптимізації методів медикаментозної корекції анемії при ХСН. Обстежено 120 хворих ХСН з анемією, що розвинулася на тлі ішемічної хвороби серця. До обстеження не залучалися хворі з гострим коронарним синдромом, гострим інфарктом міокарду, захворюваннями, які могли стати причиною анемії: патологією шлунково-кишкового тракту, хронічною хворобою нирок, онкологічними захворюваннями, з діагностованими напередодні госпіталізації або в стаціонарі кровотечами. З числа обстежених були 53 (44,1%) чоловіки і 67 жінок (55,9%), середній вік яких склав 66,7 ± 15,7 років. ХСН II ФК діагностована у 49

пацієнтів, III ФК - у 42 і IV ФК у 29 хворих (NYHA).

Тривалість анамнезу ХСН на тлі ІХС коливалася від 3 до 18 років, в середньому склавши 11,7 років, 45 хворих (37,5%) раніше перенесли гострий інфаркт міокарду, який у 3-х пацієнтів (6,67%) ускладнився хронічною аневризмою серця. Гіпертонічна хвороба спостерігалася у 76 (64,17%) обстежених. Стабільна стенокардія II - III ФК була діагностована у 53 (44,17%) хворих. Фібриляція передсердь спостерігалася у 31 (25,83%) хворого (постійна форма у 19 (15,83%) пацієнтів, персистуюча у 12 (10,12%) хворих). 19 (15,83%) хворих страждали на цукровий діабет. Контрольну групу склали 14 хворих на ішемічну хворобу серця з ХСН I - II ФК без ознак анемії.

Хворим були виконані клініко-лабораторні та клінико-функціональні методи обстеження, відповідні рекомендаціям в стандартах діагностики ХСН.

При аналізі гемограми визначалися показники кількості еритроцитів, рівнів гемоглобіну, гематокриту, колірного показника, MCV, MCH, MCHC. Стан кардіогемодинаміки вивчався методом двомірної ехокардіографії на апараті "Радмир М" (TN628A) з визначенням наступних показників: КДР, КДО, КСР, КСО, ФВ. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи проводилася за допомогою тіста 6-хвилинної ходьби, якості життя - опитувача Міннесоти якості життя хворих хронічною серцевою недостатністю (MLHFQ), клінічного стану за шкалою оцінки клінічного стану (ШОКС).

Визначення концентрації заліза в сироватці крові проводилося з використанням тіста "Залізо Хромазурол В СР Моно" ("Биофарма", Київ) колориметричним методом на фотометрі медичному аналітичному "Мефан 8001". Імуноферментнимии методами визначали концентрацію феритину в сироватці крові з використанням набору реагентів "ИФА-ферритин" (ЗАТ Алкор Био, Санкт-Петербург), еритропоетину, ФНП-а, інтерлейкіна-1р з використанням наборів реагентів "ProCon EPO-HS", "ProCon TNF alpha" і "ProCon IL-1p" (ТОВ "Протеиновый контур", Санкт-Петербург). Імуноферментний аналіз проводився на приладі "Stat Fax 303 Plus".

Контроль динаміки терапії, що проводиться, проводився через 20 - 30 днів за клінічними, біохімічними, ехокардіографіям даними.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням пакету статистичних програм "MathCAD" і "Microsoft Excel". Дані представлені у вигляді середніх величин, стандартного відхилення. Статистична значущість різних середніх визначена за критерієм Фішера.

Результати дослідження та їх аналіз. Анемія спостерігалася у 262 з 612 хворих ХСН на фоні ІХС, що склало 42,8%, від усіх обстежених хворих. У хворих ХСН з анемією супутня патологія у вигляді хронічних хвороб нирок (ХХН) діагностована в 68 випадках (хронічний пієлонефрит - у 52 хворих (19,8%), сечокам'яна хвороба - у 14 хворих (5,3%), кісти нирок - у 4 (1,5%)), хронічна ниркова недостатність на фоні ХХН спостерігалася у 16 (6,1%). Патологія шлунково-кишкового тракту визначалася у 54 хворих (хронічні гастрити і гастродуоденіти - 38 випадків (14,5%), виразкова хвороба - 16 випадків (6,1%), хронічні гепатити - 4 випадки (1,5%)). У 12 пацієнтів (4,6%) мало місце раніше проопероване онкологічне захворювання. Інші 146 хворих, які склали 55,7%, від усіх пацієнтів з ХСН (II - IV ФК по NYHA) і анемією, не мали супутньої патології (23,9% до загального числа хворих ХСН ішемічної етіології), що дозволило вважати головною причиною анемії у цієї групи хворих порушення еритропоезу внаслідок патогенетичних механізмів хронічної серцевої недостатності. Спостерігалися гендерні відмінності поширеності анемії: серед хворих з анемією внаслідок ХСН було 93 (63,7%) жінок і 53 (36,3%) чоловіків, тобто анемія при ХСН у жінок зустрічалася майже в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. Аналогічні дані приведені в більшості публікацій, присвячених анемічному синдрому при ХСН. При ХСН з анемією переважали пацієнти старших вікових груп: серед хворих ХСН з анемією у віці до 60 років знаходилося 74 (28,2%) хворих, від 61 року до 74 років - 87 (33,2%), у віці 75 років і старше - 101 (38,6%) пацієнтів. Негативний зв'язок між рівнем гемоглобіну і віком у хворих з ХСН встановленийрядом досліджень. Залежно від ФК ХСН хворі ХСН, що мають низькі показники гемоглобіну, розподілялися таким чином: II ФК діагностований у 102 хворих (69,9%), III ФК - у 30 (20,5%), IV ФК - у 14 (9,6%) пацієнтів. Звертало увагу достовірне зниження рівня гемоглобіну у міру того, що обважнює ХСН, яке супроводжувалося достовірним зниженням кольорового показника і трансформацією анемії переважно нормохромної в гіпохромну, до нормоцитарної додавалися ознаки мікроанізоцитозу. Серед хворих з анемією внаслідок ХСН анемія легкої міри (гемоглобін > 90 г/л) спостерігалася у 108 пацієнтів (73,9%), середній мірі тяжкості (гемоглобін від 70 г/л до 90 г/л) у 23 хворих (15,8%), і анемія важкої міри (гемоглобін < 70 г/л) у 15 хворих (10,3%).

Звертало увагу вирогідне зниження гематокриту, рівень якого у пацієнтів ХСН з анемією знижувався внаслідок збільшення об'єму циркулюючої крові і гемодилюції, достовірне зниження кількості лімфоцитів при IV ФК ХСН, що у поєднанні з анемією вказує на системну депресію гемопоезу і ішемічну дисфункцію кісткового мозку. Недостовірне наростання рівня креатиніну і зниження швидкості клубочкової фільтрації по мірі прогресу ХСН з анемією свідчить про тенденцію до порушення функції нирок.

Наступний етап дослідження був присвячений аналізу патогенетичної структури анемії при ХСН, зв'язки показників еритропоезу, імуномедіаторів з кардіогемодинамікою, якістю життя, толерантністю до фізичного навантаження і оптимізації методів медикаментозної корекції анемії при ХСН.

Аналіз результатів дослідження еритропоезу, цитокінів, клініко-функціональних показників у хворих ХСН з анемією залежно від функціонального класу ХСН показав, що за мірою прогресування ХСН спостерігалося зниження рівня гемоглобіну, які відрізнялися про контролю при II ФК ХСН (p<0,05), III ФК ХСН (p<0,01), IV ФК ХСН (p<0,01), кількість еритроцитів (III ФК p<0,05, IV ФК p<0,01), гематокриту (III ФК ХСН p<0,05, IV ФК p<0,01), сироваткового заліза (II ФК p<0,05, III ФК p<0,01, IV ФК p<0,01), збільшення рівня феритину (II ФК p<0,01, III ФК p<0,01, IV ФК p<0,05), збільшення еритропоетину (II ФК p<0,05, III ФК p<0,05, IV ФК p<0,01).

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

П І Ринчак - Еритропоетин метаболізм заліза та цитокіни при анемії у хворих з хронічною серцевою недостатністю