Г В Крайчинська - Етнокультурні маркери в українській нумізматичній фразеології з компонентом -загальною назвою гроші - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Філологічна"

УДК811. 162. 1 '373. 7:159. 923

Крайчинська Г. В.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

ЕТНОКУЛЬТУРНІ МАРКЕРИ В УКРАЇНСЬКІЙ НУМІЗМАТИЧНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ З КОМПОНЕНТОМ -ЗАГАЛЬНОЮ НАЗВОЮ ГРОШІ

Стаття написана в руслі етнолінгвістичних досліджень мовних явищ йприсвячена опису етнокультурних маркерів нумізматичних фразеологіч­них одиниць з компонентом гроші в українській мові, здійснено їх функці­ональний аналіз.

Ключові слова: етнолінгвістика, етнокультурний маркер, нумізма­тична фразеологічна одиниця, компонент - загальна назва гроші.

Статья написана в направлении этнолингвистических исследований языковых явлений и посвящена описанию этнокультурных маркеров ну­мизматических фразеологических единиц с компонентом гроші в украин­ском языке, произведен их функциональный анализ.

Ключевые слова: этнолингвистика, этнокультурный маркер, нумизма­тическая фразеологическая единица, компонент - общее название гроші.

The article focuses on the ethnolinguistigue features of the Ukrainian numismatic phraseological units whith the component grozhi.

Keywords: ethnolinguistigue, ethnolinguistiguemarkers, numismaticphra-seologicalunit, component - generalunitgroshi.

Осмислення образу світу відображається у свідомості мовців і зна­ходить своє вираження у мові, що вивчається етнолінгвістикою, вагомий внесок у дослідження якої здійснили А. Вежбицкая, М. Шанський, С. Бомба, Н. Арутюнова, М. Кочерган, А. Залізняк, А. Шмельов, О. Тищен­ко, Ю. Апресян, В. Гак та ін. Ці науковці трактують етнолінгвістику як "значення мовних знаків", що утворюють семантичний простір мови, і, відповідно, відображають певний спосіб категоризації і концегпуалізації світу у відповідній етнолінгвістичній поведінці носіїв мови, що є акту­альним на сучасному етапі розвитку мовознавства.

Актуальність пропонованої розвідки зумовлена також у потребі ет­нокультурного осмислення українських нумізматичних ФО (НФО) з компонентом - загальною назвою гроші, які ще не були предметом до­слідження в українському мовознавстві (ФО з грошовим компонентом розглядалися на матеріалі словацької (3. Унук) та польської (Г. Край­чинська) мов, на матеріалі української та англійської сленгових карти­нах світу (К. Бондаренко). Тому обрана тема дозволить виявити особливі етнокультурні знаки, етнокультурні маркери у формуванні етнокультур­ної семантики українських НФО, що визначають національну специфіку

© Крайчинська Г. В., 2011української мовної картини світу та відображають ментальність україн­ського етносу.

Ми звернулися до українських НФО з компонентом гроші, що є за­гальною назвою всіх грошових засобів, які в різні історичні періоди пере­бували у грошовому обігу України і мали різну платіжну спроможність, проте вони визначалися як загальноприйнятий засіб обміну на необхід­ний товар, що обумовлює їхню історико-культурну основу, яка відобра­жена в широкому спектрі досліджуваного фразеологічного матеріалу.

Метою статтіє систематизація та опис українських НФО з компонен­том гроші, що містять етнолінгвістичну характеристику. Нашим осно­вним завданням єякнайповніше розкрити значення та етимологію укра­їнських НФО, побудованих на етнокультурному матеріалі, та виявити їх роль як особливих, етнокультурних маркерів.

Широке розуміння фразеології дозволяє залучити значний за обсягом фактологічний матеріал, який отримано з фразеографічних та пареміо-логічних видань української мови, з довідкової літератури, присвяченої історії української нумізматики, а також з електронного лексикографіч­ного ресурсу таінтернет-сайтів, що містять інформацію про давні монети та засоби платні.

Основнимиметодами, застосованими у нашому дослідженні, є метод компонентного аналізу, метод контекстуального аналізу, статистичний метод, описовий методи. Науковановизна роботиполягає в досліджен­ні ще неописаної досі етнолінгвістичної специфіки українських НФО з компонентом - загальною назвою гроші, системне вивчення яких розши­рює інформацію про культурну спадщину українського етносу.

Назви грошових одиницьвиникли на історико-культурній основі, вони виступають культурними знаками української спільноти й вико­нують роль етнокультурних маркерів у членуванні української мовної картини світу, тому різноманітність сфер, у яких український етнос збе­ріг свій колективний доробок у вигляді нумізматичних фразеологізмів, надзвичайно широка.

Енолінгвістична характеристика українських НФО з компонентом гроші, залежить від багатьох чинників, тому що кожна нація, народ про­тягом своєї історії не тільки виробили кодекс власної моралі, честі, духо­вності, але і знайшли засоби передачі тих норм від покоління до поколін­ня [7, с. 8-10].

Українська фразеологія диспонує НФО за гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини, що реалізують значення "не все купується за гроші; безцінність найближчої рідні". Уточнюючу функцію в цій НФО вико­нує подвійне заперечення (заперечна форма дієслова не купиш та запере­чна частка ні... ні). На її образність впливає протиставлення конкретних іменників-назв членів найближчої родини батько, матір й загальної на­зви грошових одиниць гроші в узагальненій функції "багатство". НФО за гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини має дидактичну спрямо­ваність "матеріальний достаток, статкине замінять найближчої рідні". У цій НФО образно передаються компоненти-символи духовності україн­ської родини - батько, мати, що підкреслюють особливості формуван­ня світобачення й обумовлюють ментальність українського етносу [4, с. 359-363].

Деякі українські НФО з компонентом гроші можуть виконувати роль еталонів, стереотипів, маркерів культурно-національного світобачення українців, вказувати на їх символічний характер і виступати яскравими етнокультурними знаки, що відображають типові уявлення українського етносу [3, с. 214-237]. Таким етнокультурним знаком виступає україн­ська НФО дидактичного спрямування, яка образно представляє інформа­цію багатьох поколінь мовців про необхідність знати як себе поводити у різних життєвих ситуаціях: де їдять - там тіснись, де гроші лічать - там не пхайсь, аде б 'ють - утікай.

Соціальне розшарування суспільства засвідчує НФО, що передає уявлення про матеріальні статки людини. Так, негативну маркованість містить НФО святі гроші все зроблять: і тестя, і зятя зі значенням "все робиться, виконується за гроші; всемогутня сила багатства; за допо­могою грошей людина може досягти високого соціального положення" і підкреслює негативне ставлення українського етносу до використання багатства для вирішення соціальних проблем. Основне смислове наван­таження у НФО падає на відомий всім слов'янським народам компонент святий "предмет найвищої релігійної оцінки і шанування", що познача­ється на емоційності висловлювання.

Жартівливо-іронічну конотацію несе інша українська НФО з опи­суваним компонентом хоч жінка - свинка, так грошей скринька, якою українська спільнотависміює одруження заради багатства. Важливим компонентом конотативного значення цієї НФО є негативна маркова­ність, що передає відношення суб'єкта до дійсності [4, с. 360]. Ця не­гативна маткованістькриється в зоонімі свинка, який в розмовній мові використовуються для творення метафоричного окреслення негативних рис людини і символічно характеризує поведінку, вчинки та зовнішній вигляд людини.

Негативна оцінка колишньої правової системи відображена у заста­рілій НФО де гроші судять, там право - в кутзі значенням "гроші при­мушують людину мовчати; гроші допомагають досягти всього у житті" та НФО хто гроші має, той музику замовляє "все вирішує той, хто має гроші; все залежить від багатої людини", в яких вказується на соціальне розшарування у суспільстві. Негативна оцінка у цих НФО пов'язується з метафоризацією, яка, називаючи явища дійсності через базову ситуацію

 [5, с. 91], виступає прагматичним оцінним та експресивним маркером. На інтенсифікацію значення НФО впливають негативно марковані ком­поненти гроші, судять, право, кут.

Добре відома НФО гроші, гроші і ще раз гроші, що є калькою з лат. danari, danariepoidanari, в інноваційному варіанті доляри, доляри і ще раз доляри вживається у розмовній мові представників української діа­спори Канади та Америки, де національною валютою є долар. Виник­нення токої інноваційної НФО пов'язується зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті українців, а фонетичним варіантом компонента долари - доляри, зафіксовано особливості фонетики укра­їнських емігрантів. Як підкреслює Є. Карггіловська, що вивчає відобра­ження історії та культури народу в словотворенні, такого типу інновації є передовсім виявом реакції мови на соціодинаміку [6, с. 91].

Характерна для українського етносу християнська теологія, де не­обхідною умовою поряд із вірою в Бога є постійна підтримка і вплив з боку церкви та її таїнств [2, с. 68-72], позначається на етнолінгвістичній маркованості українських відносних еквівалентів не дай, Бог, напасти, (нещастя), то й чорт гроші дасть; не дай, Бог, напасти, (нещастя), а гроші мусиш знайти.

Компоненти чорт, душа, як самі яскраві і живі образи християнської теології, українська мовна спільнота використовує [1, с. 66] для негатив­ного маркування НФО за гроші й душу чортові продасть; за гроші й душу ладен чортові продати;багатому чорт гроші носить / приносить. НФО мають значення "зрадити, запродатися; заради багатства переста­ти існувати як особистість". В них закодовано слов'янську модель осо­бистості, яка ґрунтується на протиставленні багатства, як матеріальної основи, душі, як морально-емоційному ядру людини, що засвідчує за­своєння українським етносом морально-етичних норм і цінностей своєї національної культури [9, с. 11]. В етнічній пам'яті українців закодовані вірування давніх слов'ян, які вірили, що людина, залишаючись без душі, перестає жити повноцінним життям [10, с. 111].

НФО не Біг / Бог - гроші, та милують дуже відображає існуючий стереотипний образ українців як віруючих у Бога людей. Українська на­ція має свій менталітет, статки для них є одним з базових понять люд­ського досвіду і необхідним атрибутом сучасної цивілізації [1, с. 7-9]. Тому, з одного боку, гроші та багатство високо цінуються українським етносом, з іншого - український етнос визнає їх відносну неважливість у порівнянні з істинними духовними цінностями [2, с. 70].

Негативно маркованою НФО багатому чорт гроші носить / при­носить український етнос осуджує людину, яка легко заробила статки, збагатилася без великих зусиль. В основу негативної оцінки НФО по­кладено християнські вчення про стереотипний образ чорта як надпри­родної сили зла, що є одним із найбільш розповсюджених негативних персонажів стародавньої міфології та демонології християнської доби.

Українській розмовній мові характерна НФО загрібати гроші лопа­тою та варіантна НФО жаргонного походження загрібати бабки / бабло / бакси лопатою "заробляти багато грошей", де представлені фонетичні назви колишньої дрібної одинці платні бабки — бабло, бакси вжиті в уза­гальненому значенні "гроші". НФО передають семантику швидкого зба­гачення. У їхній структурі зберігся компонент лопата, що є знаряддям, за допомогою якого можна перемістити значну кількість сипучих тіл. Синонімізуються з ними розмовні українські НФО нагребти грошей/ ба-бла, щофункціонують для характеристики людини, яка завдяки вдалим обставинам або грошовим операціям за короткий час (часто нечесно) за­робила велику суму грошей.

Будучи невід'ємним компонентом духовної культури, українські НФО з компонентом гроші містять слова-реалії колишнього українського по­буту калитка, каптан, покладені в основу НФО як у калитці є гроші, то й добре "бути багатим"; хоч грішу каптані, та на сто рублів чвані "бідна людина не хоче показати, що вона без грошей". Проте сучасний україн­ський мовець, володіючи "етнічною пам'яттю", легко "зчитує успадко­вану етнолінгвістичну інформацію", що передають етнокультурні знаки, в ролі яких виступають архаїчні слово-реалії старослов'янського фонду калитка, каптан. За етимологічними даними, компонент калитка озна­чав "сумку, мішок на гроші, яка виготовлялася зі шкіри або тканини і оздоблювалась вишивками та прикрасами з золота; гаманець"; компо­нент каптан - особливий вид колишнього верхнього одягу.

Джерелом деяких НФО з компонентом гроші стали українські народ­ні звичаї і повір'я. Наприклад, орнітонім зозуля, як спільнослов'янський етнокультурний маркер, входить до компонентного складу НФО: добре на зозулю мати гроші / копійки в кишені;мати у кишені гроші на зозу­лю; бряжчати в кишені грішми на зозулю; сховай три гроші в руку на куку(навесні). Вважалося, що зозуля може прогнозувати добробут на ці­лий рік, якщо навесні, слухаючи її кукання перший раз, маєш у кишені гроші [8, с. 58]. О. А. Майборода, вивчаючи українську фразеологію в етнокультурному висвітлені, зазначає, що подібні семантичні паралелі знаходимо й в інших слов'янських фразеологіях, напр.,пол. schowaj trzy grosze па kukulke; рос. при первой кукушке брякни деньгами, чтобы во­дились [7, с. 8].

Земля як форма власності у слов'янських народів мала надзвичайно велике значення, оскільки сільське господарство було одним із основних видів їхньої діяльності, тому українські НФО гроші - то грунт! гроші — то основа! побудовані на полісемічності компонента grunt - "земля; основа". Оклична форма цих НФО підкреслює їхню емоційність.

Отже, українські НФО з компонентом гроші відображають різні фак­ти реальності, що залежать від образного уявлення українського етносу про оточуючий світ. Звернення до українських НФО розширило історич­ні знання на тему українських грошей, їх видів і походження, а також за­гальні відомості з теорії грошей, що мають історичний та етнолінгвістич-ний контексти. У багатьох досліджених НФО закодована інформація про минулі епохи, матеріальне і духовне життя українського народу, давній побут, соціальні відносини. Зібраний і описаний фактологічний інвентар дозволив осмислити етнокультурну спадщину українського народу че­рез його фразеологію.

Література:

1. Агаркова Н. Э. Концепт "ДЕНЬГИ" как фрагмент английской языковой картины мира. Дне. канд. филол. наук. - Иркутск : Иркутская государственная экономическая академія. - 2001. - 171 с.

2. Бондаренко К. Л. Назви грошей в українській та англійській сленгових картинах світу. Вісник СУМДУ Серія "Філологія", - № 1. - 2007. - Том 2. -С. 68-72.

3. Вежбицкая А. Понимание культуры через посредство ключевых слов // Пер. с англ. А. Д. Шмелёва. -М. : Языки славянской культуры, 2001. - 288 с.

4. Євграфова Алла. Українська фразеологія в аспекті національної мен­тальності. - Львів : Вісник Львівського університету. Серія філолог. Випуск 34. Частина II, 2004. - С. 359-365.

5. Жуйкова М. В. Джерела та характер оцінки в дієслівній метафорі. Про­блеми слов'янознавства. - С. 90-97.

6. Карпіловська Є. А. Нова Україна у словотвірній номінації: зміни у мов­ному "кресленні світу" с. 91-109 //Відображення історії та культури народу в словотворенні. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - 473 с.

7. Майборода О. А. Українська фразеологія як джерело народознавства. -Дис. канд. філол. н. - Харків: Харківський держ. пед. ун. ім. Г. С. Сковороди, 2002. - 191 с.

8. Славянские древности. Этнолингвистический словарь / Н. И. Толстой (ответственный редактор). В 5 томах. - Москва: Международные отношения. - 1995. - 515 с. - Т. 2. - С. 173-176.

9. Ужченко Д. В. Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультур­ному висвітленні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кан­дидата філологічних наук, Харків - 2000. - 18 с.

10. Черевко І. Українська історична та діалектна лексика. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. 2003. - Випуск 4. - 428 с.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г В Крайчинська - Етнокультурні маркери в українській нумізматичній фразеології з компонентом -загальною назвою гроші