Є П Качан - Ефективне використання ресурсного потенціалу регіону як чинник подолання депресивного стану його економіки - страница 1

Страницы:
1 

Є. П. Качан, канд. екон. наук, проф., зав. кафедри управління персоналом і регіональної економіки

А. Б. Кошіль, канд. геогр. наук, доц. кафедри управління персоналом і регіональної економіки, Тернопільський національний економічний університет

ефективне використання ресурсного потенціалу регіону як чинник подолання депресивного стану

його економіки

АНОТАЦІЯ. У статті висвітлено шляхи подолання депресивного стану економіки Тернопільської області на основі ефективного ви­користання її ресурсного потенціалу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: депресивний регіон, ресурсний потенціал, сіль­ський туризм, кластер.

АННОТАЦИЯ. В статье освещены пути преодоления депрессив­ного состояния экономики Тернопольской области на основе эф­фективного использования ее ресурсного потенциала.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: депрессивный регион, ресурсный потенци­ал, сельский туризм кластер.

ANNOTATION. The article deals with the ways of overcoming the depression of economy in the Ternopil' region on the basis of the ef­fective use of resource potential.

KEY WORDS: depressed region, resource potential, rural tourism, cluster.

Постановка проблеми. Кризові явища економіки України спричинили посилення депресивних процесів у господарстві кож­ного регіону. Особливо це проявилося в аграрних регіонах Захід­ної України, які впродовж тривалого часу відзначилися високим рівнем депресивності. Сьогодні в цих регіонах відбувся фактич­ний занепад сільського господарства, а особливо тваринництва; зруйнована соціальна інфраструктура на селі, деградують села і селища міського типу; припинили виробничу діяльність біль­шість промислових підприємств, особливо харчової і легкої про­мисловості, сільськогосподарського машинобудування. Напруга, яка посилилася на ринку праці цих регіонів, буде зростати вже

УДК 332.14(477)

© Є. П. Качан,

А. Б. Кошіль 2011найближчим часом у результаті реформи пенсійного законодав­ства. Залишаються високими показники трудової еміграції насе­лення, а в структурі емігрантів домінують особи молодих вікових категорій, а також мешканці села. За рахунок цих процесів змен­шується чисельність економічно активного населення, погіршу­ється його якісний склад. Незадовільною залишається демографіч­на ситуація. Високий рівень смертності населення, а особливо в сільській місцевості, посилює процеси депопуляції.

У депресивних регіонах спостерігається порівняно низька за­робітна плата. Знижуються доходи населення, в значній мірі, за рахунок скорочення робочих місць. Повільно створюються нові робочі місця у виробничій сфері. Скорочується чисельність осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю, а також чисельність — зайнятих на малих підприємствах.

Загалом у депресивних регіонах загострюються як економічні, так і соціальні проблеми, які зумовлюють актуальність статті.

Аналіз останніх публікацій. Проблеми розвитку депресивних регіонів досліджують вчені географи, економісти, соціологи і управлінці. Однак, фундаментом подолання депресивності повин­на слугувати потужна економіка. Варто зазначити, що теоретичні і методологічні засади дослідження депресивних регіонів висвіт­лені в наукових статтях і монографіях досить детально. Проте, все більшого значення набувають дослідження, присвячені подо­ланню депресивності окремих регіонів.

Виклад основного матеріалу. Тернопільська область займає одне із перших місць за рівнем депресивності серед регіонів України. У минулому область спеціалізувалася на виробництві аграрної продукції. Фактично, доходи від аграрного сектору були бюджетоформуючими. В останні роки домінуючою галуззю сіль­ського господарства є рослинництво, зокрема — зернове госпо­дарство. Тваринницька галузь перебуває в стані занепаду. Вихо­дячи з того, що земельні ресурси є головною складовою у струк­турі ресурсного потенціалу області, власне, ефективне їх викори­стання може істотно вплинути на подолання депресивності дано­го регіону. Однак, з певних причин фермерські господарства в області ще не стали потужним стимулятором розвитку аграрної економіки.

Існує кілька великих аграрних підприємств, які в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових, цукрових буряків, рі­паку. Правда, їх роль у формуванні бюджету області і адміністра­тивних районів не співмірна обсягам вироблюваної ними аграр­ної продукції. Такі господарства також пасивні у розвитку со­ціальної сфери населених пунктів, у яких вони орендують землю. Важливим аспектом ефективного використання земельних ресур­сів є відновлення їх родючості. Окрім внесення органічних і мі­неральних добрив, велика роль належить дотриманню сівозмін, оскільки технічні культури суттєво виснажують грунти.

Важливою проблемою в аграрному секторі регіону є катаст­рофічне зниження поголів'я великої рогатої худоби і свиней при наявності потужної кормової бази для розвитку цих галузей. Фак­тично, не використовуються пасовища, сіножаті і луки. Сільські мешканці розводять велику рогату худобу і свиней переважно для задоволення власних потреб, оскільки цінова політика на продукцію тваринництва їх не влаштовує. Область перетворилася в імпортера тваринницької продукції. Однією із причин втрати регіоном своїх позицій на ринку тваринницької продукції є проб­лема збуту. У цьому контексті занепадає споживча кооперація, яка не виконує покладених на неї зобов' язань. Насправді, від проблем села самоусунулась держава. Мізерні дотації, які виді­ляються виробникам тваринницької продукції аж ніяк не стиму­люють розвиток цієї галузі. Скорочення обсягів виробництва тваринницької продукції, незадовільна організація зберігання її і збуту зумовило зниження економічного потенціалу області, яка в минулому продавала більше половини даної продукції за межі регіону.

Занепад аграрного сектора економіки Тернопільської області супроводжується значним ростом цін на продукти харчування, що безпосередньо впливає на рівень життя населення. Таким чи­ном, реформування аграрного сектора економіки сприятиме ефек­тивному використанню земельних ресурсів, збільшенню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Для дієвого використання аграрних ресурсів важливим є ство­рення і розбудова аграрних бірж, будівництво сучасних зерно­сховищ, овочесховищ і, особливо, картоплесховищ, що дасть змогу круглорічно забезпечувати населення продуктами харчу­вання, переробні підприємства сировиною, регулювати сезонні ціни, створити велику кількість робочих місць і, таким чином, підняти заробітну плату працівникам, збільшити доходи насе­лення, сприяти росту рівня життя населення.

Тернопільська область багата на нерудні корисні копалини, особливо на сировину для виробництва будівельних матеріа­лів. В області зосереджені запаси бутового каменю, глини, піс­ку, мергелів, вапняків і т.д. Їх використання має лише місцеве значення. Розвідка нових родовищ відсутня. Існуючі родовищарозробляються стихійно. Більшість підприємств не мають лі­цензій на вирощування і реалізацію будівельної сировини. На сьогодні органи місцевого самоврядування обмежені в правах на використання корисних копалин, що знаходяться на їх тери­торії. Інакше кажучи, економічний механізм пошуку, видобут­ку і реалізації будівельної сировини в сільській місцевості ще не відлагоджений. Так, не всі села області мають дороги з твер­дим покриттям. Землі сільськогосподарського призначення вже всі розпайовані, тобто вони мають власника. Однак, пи­тання щодо будівництва під' їздних доріг з твердим покриттям навіть не береться до уваги.

Варто розрахувати транспортні витрати на вивіз сировини з полів під час збирання врожаю, особливо восени, коли йдуть за­тяжні дощі. За підрахунками фахівців втрати вирощеного врожаю через несвоєчасний його збір, низьку якість збиральної техніки, а також пришвидшену вичерпність ресурсу техніки за умов бездо­ріжжя обчислюються мільярдами гривень. Через відсутність су­часних сховищ для тривалого зберігання сільськогосподарської продукції ці витрати стають ще більшими.

Серед депресивних регіонів Тернопільська область виділяєть­ся наявними рекреаційними ресурсами. В області є значні запаси водних ресурсів і в т. ч. мінеральних вод, печери, теплий клімат Придністров' я, дендропарки, заповідники, унікальні природні об' єкти, екологічно чисті території. Серед культурно-історичних рекреаційних ресурсів треба відзначити архітектурні, культурні та історичні пам' ятки, палаци і замки, етнографічні та фольклор­ні особливості окремих територій. Серед соціально-економічних ресурсів потрібно виділити значні трудові ресурси, особливості розселення, комунікаційні ресурси (залізничний, автомобільний і повітряний транспорт, сучасні мережі зв' язку), ресурси сфери об­слуговування.

Ефективне використання рекреаційних ресурсів в області є одним із шляхів подолання депресивності, оскільки це принесе додаткові кошти в бюджет області, сприятиме створенню нових робочих місць. Розвиток оздоровчого, відпочинкового і пізнаваль­ного туризму вимагає облагородження населених пунктів, обла­штування об' єктів придорожнього сервісу, масштабне розширен­ня набору послуг для туристів у закладах відпочинку, прожи­вання і харчування. Для Тернопільщини перспективним є розви­ток сільського туризму, який дуже поширений у країнах Західної Європи. Оскільки учасниками сільського туризму є здебільшого жителі міст, то для його ефективного розвитку в області необхід­но розробити відповідні схеми, маршрути. Населені пункти, що знаходяться на їх шляху, мають бути підготовленими для прийо­му туристів. У кожному селі потрібно виявити бажаючих прий­няти туристів, а житло має мати всі зручності для нормального відпочинку.

Розвиток сільського туризму міг би стати стимулятором для подолання депресивності регіону, оскільки він супроводжується ростом числа робочих місць для обслуговування туристів. Кош­ти, які туристи витрачатимуть, будуть вагомою добавкою до до­ходів сільських мешканців. Спілкування сільських жителів обла­сті з туристами сприятиме їх культурному росту, вимусить їх пізнавати традиції і культуру чужоземців, сприятиме процесам нашої інтеграції в європейську спільноту.

На сьогоднішній день в області активно використовуються природні ресурси для реабілітації і оздоровлення мешканців ба­гатьох областей України і близького зарубіжжя. Так, великим попитом користуються санаторії Гусятина, Микулинців, Більче, Золотого, Манюків, Заліщиків, які щорічно оздоровлюють десят­ки тисяч пацієнтів. Зміцнення матеріально-технічної бази лікуваль­но-оздоровчих санаторіїв дало б можливість розширити сферу обслуговування, підвищити комфорт проживання, що сприяло б надходженню додаткових коштів для облагородження цих насе­лених пунктів.

Населення і трудові ресурси є основним багатством Тернопіл­ля. На нашу думку, депресивний характер регіону диктується і в тому числі кризовими демографічними процесами, а саме депо­пуляцією, високим рівнем смертності, короткою тривалістю жит­тя чоловіків. Фактична зупинка виробництва на промислових гі­гантах області (комбайновому і радіозаводах, текстильному і м' ясокомбінатах) зумовила звільнення десятків тисяч кваліфіко­ваних працівників, які частково поповнили лави безробітних. Біль­ша частина працівників знайшла робочі місця на ринках області, а найбільш мобільна — емігрувала в Іспанію, Італію, Росію, Польщу, США і Канаду. Розпад колгоспів і радгоспів для біль­шості сільських мешканців означає втрату робочих місць, а від­повідно і доходів.

Створення нових робочих місць у регіоні є магістральним на­прямком подолання депресивності його економіки, розв' язання складних соціальних проблем, оптимізації демографічних проце­сів. Розвиток малого і середнього бізнесу в агропромисловому секторі економіки області дозволить розширити сферу прикла­дання праці, в першу чергу, для жителів села.

На нашу думку, області варто запозичити зарубіжний до­свід організації виробництва у формі кластерів, які базува­лися б на виробництві, зберіганні і переробці аграрної сиро­вини: цукрових буряків, овочів, картоплі. Наприклад, меш­канці Борщівського і Заліщицького районів вже впродовж багатьох десятиліть мають досвід вирощування помідорів, які реалізовують на ринках сусідніх областей. У цих адміні­стративних районах області можна було б організувати і розвивати кластер консервної промисловості, який дозволив би створити не тільки додаткові робочі місця, але й сприяв би росту заробітної плати і доходів населення і, тим самим, забезпечив би економічні передумови для росту рівня життя населення.

Подолання депресивності в регіоні можливе і за рахунок використання внутрішніх резервів і ресурсів. Так, Тернопіль­ська область за показниками заробітної плати займає одне з останніх місць у державі. Однак, за рівнем життя вона пере­буває в першій десятці серед усіх областей. Пояснюється це тим, що десятки тисяч «заробітчан» передають своїм родичам кошти на купівлю квартир, будівництво житла на селі, на оплату навчання дітей і онуків. Деяка частина зароблених грошей поповнює депозитні рахунки в банках, кредитних спіл­ках. На нашу думку, в країні існує потреба в розробці спеціаль­ної програми залучення коштів населення для відновлення роботи промислових підприємств. У таких випадках держава могла б виступити в якості гаранта повернення вкладених коштів.

Одним із напрямів поліпшення економічної ситуації в області є ефективне використання науково-педагогічних кадрів. Науко­вий потенціал вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів державної власності є достатній для розширення під­готовки іноземних студентів та виконання наукових досліджень на госпдоговірних умовах, що сприяло б росту економічної неза­лежності цих установ.

Висновок. З метою подолання депресивного стану економіки Тернопільщини в області доцільно:

— поліпшити використання земельних ресурсів внаслідок ви­рощування технічних культур при умовах дотримання сівозміни для відновлення родючості грунтів;

— стимулювати розвиток тваринництва, птахівництва, що сприятиме росту доходів селян і впливатиме на зниження цін щодо продукції;

нарощувати потужність підприємств по виробництву буді­вельних матеріалів, особливо цегли, вапна, стінових матеріалів, покрівельних матеріалів;

розвивати сільський, пізнавальний і відпочинковий туризм, збільшувати потенціал інфраструктурних підрозділів, а також асортимент послуг у санаторіях;

реалізувати заходи щодо активізації демографічної політи­ки, поліпшити роботу установ охорони здоров' я для зниження смертності особливо чоловіків і підвищення тривалості життя на­селення;

сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, створювати нові робочі місця, забезпечити ріст оплати праці та доходів насе­лення для підвищення рівня життя населення;

активізувати пошук інвестицій для відновлення виробничої діяльності промислових підприємств, особливо харчової і легкої промисловості, машинобудування;

посилити роль споживчої кооперації в районах області у сфері заготівлі, зберігання і реалізації продукції овочівництва, птахівництва, тваринництва, що стимулюватиме сільське насе­лення збільшити виробництво овочів, м' яса, молока;

залучати іноземні інвестиції, заохочувати місцеве насе­лення вкладати власні кошти у галузі матеріального виробниц­тва на основі регіональних галузевих програм подолання де-пресивності;

домогтися реальних результатів науково-дослідної і педа­гогічної діяльності вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів області щодо подолання депресивності регіону.

Література

1. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів».

2. Заставний Ф. Д. // Депресивності регіонів України. — Львів, 2006.

3. Програма розвитку територій в Тернопільській області на 2009—

2012 рр.

4. Роглєв Х. И. Сільський туризм — перспективні напрямки роз­витку туристичної індустрії України. // Туризм: теорія і практика. — 2005. — № 1.

5. Статистичний щорічник Тернопільської області. — Тернопіль, 2010.

6. Стратегія розвитку Тернопільської області на період до 2015 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.adm.gov.te.ua/

Стаття подана до редакції 17.10.2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

Є П Качан - Ефективне використання ресурсного потенціалу регіону як чинник подолання депресивного стану його економіки