О М Гребешкова - Ефективность стратегіческого партнерства підприємств проблеми виявлення та способи оцінки - страница 1

Страницы:
1 

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ

УДК 658.114.5

О. М. Гребешкова,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЕФЕКТИВНОСТЬ СТРАТЕГІЧЕСКОГО ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ: ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА СПОСОБИ ОЦІНКИ

В статті запропоновано узагальнення і систематизація на міждисцип­лінарних засадах сучасних поглядів на проблеми виявлення та спо­соби оцінки ефективності стратегічних партнерств підприємств у су­часних умовах господарювання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: стратегічне партнерство, ефективність, партнер­ські відносини підприємств, стратегія, ефект взаємодії підприємств, синергійний ефект.

Актуальність. На сучасному етапі становлення економічних систем різних рівнів розгортаються якісно нові процеси, що зу­мовлюють пошук принципово відмітних способів забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємств і організацій. В умовах глобалізації, зміщення акцентів з матеріальних та фі­нансових ресурсів, на інтелектуальні та знаннєві активи, доко­рінної трансформації традиційних моделей і механізмів функціо­нування підприємств у конкурентному середовищі та перетворення природи самої конкуренції постає проблема розви­нення та впровадження нових, відмітних від класичних, форм ре­алізації економічних інтересів основних дієвих суб'єктів ринку — підприємств, компаній, фірм. У такому контексті одним з пер­спективних способів забезпечення успішної конкурентної позиції сучасних підприємств визнається їх партнерська взаємодія в фо­рматі стратегічного союзу (альянсу), практика створення яких у

О. М. Гребешкова, 2009

78зарубіжних країнах налічує вже майже тридцять років. У цих процесах не залишаються осторонь і вітчизняні підприємства і компанії, які все частіше утворюють різноманітні партнерства задля досягнення своїх стратегічних цілей і при цьому зберігаю­чи стратегічну автономність та господарську самостійність.

Постановка проблеми. Отже, пошук та впровадження нових способів та прийомів надбання сучасними підприємствами конку­рентних переваг зумовлює необхідність наукового узагальнення практики створення, функціонування та розвитку стратегічних партнерств як перспективної форми реалізації різноманітних інте­ресів їх учасників з урахуванням ефективності та результативності подібних коопераційних організаційно-економічних утворень.

Аналіз опублікованих надбань. Останніми десятиліттями різ­ні аспекти існування стратегічних партнерств підприємств актив­но обговорюються в науковій та науково-популярній спеціальній літературі. Проте, слід визнати, що на прискіпливу увагу дослід­ників заслуговують лише окремі питання в межах означеної предметної сфери. Зокрема, багато досліджень присвячено між­народним аспектам взаємодії компаній у формі міжнародних стратегічних альянсів, які почали активно формуватися наприкін­ці 1980-х рр. [1]. З поширенням партнерської форми взаємодії між підприємствами та компаніями з' явилися дослідження, спрямовані на узагальнення та систематизацію проявів функціо­нування стратегічних альянсів в організаційно-правовому (на­приклад, у [2]) та фінансовому [3] аспектах. Останнім часом у науковому суспільстві активізувалися дискусії навколо проблем стратегічного співробітництва підприємств як перспективного напрямку розвитку сучасного стратегічного менеджменту [4]. Триває активний науковий пошук нових джерел конкурентних переваг в умовах становлення «нової» економіки — економіки знань [5].

Невирішені частини загальної проблеми. Проте, низка пи­тань у сфері виявлення необхідних та достатніх передумов забез­печення ефективного функціонування стратегічних партнерств підприємств залишаються відкритими. На наше переконання, особливої актуальності на даному етапі розвитку економічних відносин в Україні та світі набуває пошук дієвих способів вияв­лення та достовірної оцінки ефективності утворення стратегічних партнерств з урахуванням необхідності забезпечення «поновлю­ваної відмітності та прибутковості» його учасників [9, с. 23]. Од­нак, навіть поверховий огляд літератури з проблематики страте­гічних партнерств підприємств дозволяє робити висновок, що насьогодні не склалося універсального підходу до оцінки ефектив­ності партнерської взаємодії підприємств з урахуванням різно­манітності форм такого співробітництва, сфер його реалізації, поліваріантності цілей учасників цього процесу.

Метою цієї статті є узагальнення і систематизація сучасних поглядів на проблеми виявлення та способи оцінки ефективності стратегічних партнерств підприємств у сучасних умовах господа­рювання. Ураховуючи складність і багатогранність обраної для до­слідження проблеми, а також неможливість висвітлення всіх її ас­пектів у межах однієї статті, основну увагу приділимо двом основним моментам: 1) виявленню обставин, що зумовлюють складність (а іноді — неможливість) ідентифікації ефектів парт­нерської взаємодії підприємств, зокрема з урахуванням специфіки української економіки; 2) узагальненню концептуальних підходів до оцінки ефективності стратегічного партнерства з урахуванням варіативності сучасних теоретико-методологічних засад такої оцін­ки та поліаспектності проявів результатів партнерства в практиці господарювання підприємств різних форм та бізнес-профілів.

Виклад основного матеріалу. Перш, ніж починати дискусію щодо ефективності стратегічного партнерства, слід зазначити, що основна причина існування цієї проблеми, на наше переконання, полягає у неусталеності понятійно-категоріального апарату ви­значеної проблемної сфери. По-перше, термін «стратегічне парт­нерство підприємств» має чимало дефініцій, які фокусують увагу дослідника на різних проявах природи цього явища, зокрема: 1) на організаційно-правовій формі взаємодії підприємств (партнер­ство як угода); 2) на способі досягнення партнерами спільних стратегічних цілей (партнерство як конкурента стратегія); 3) на формі налагодження та підтримання довірчих довгострокових відносин з іншими учасниками ринку (партнерство як реляційна стратегія, спрямована на формування цінності взаємовідносин [6]); 4) на форматі вибудовування міжнародних економічних від­носин та способі проникнення на нові географічні ринки (міжна­родні альянси підприємств) тощо. Тому, для уточнення вихідних позицій дослідження джерел та умов виникнення ефектів взаємо­дії підприємств у межах стратегічного партнерства надалі під останнім будемо розуміти форму договірних відносин між під­приємствами з приводу досягнення ними стратегічних цілей на основі спільного використання ресурсів та отримання синергій-ного ефекту [7].

Виходячи з наведеного визначення, слід визнати існування низки проблем ідентифікації ефектів партнерської взаємодії під­приємств. По-перше, спектр форм договірних відносин між під-приємствами-партнерами є доволі широким від двосторонньої угоди про узгодження інтересів до утворення спільного підпри­ємства з виробництва та/або просування товарів на ринок. По­друге, стратегічні цілі учасників партнерства та відповідні інте­реси, що покладені в основу їх визначення, є найменш формалі­зованими та найбільш прихованими від дослідника «параметра­ми» партнерської взаємодії. По-третє, механізм спільного вико­ристання ресурсів може суттєво відрізнятися залежно від форми, інтересів, ступеню відкритості та міри «довіри» між партнерами. Кожна із зазначених проблем окремо та з урахуванням поліваріант-ності їх комбінацій у конкретних ситуаціях ускладнює пошук джерел виявлення ефектів стратегічної взаємодії підприємств у межах партнерства: залежно від вихідних умов змінюється при­рода та оцінка вигід і витрат партнерства, внеску та втрат кожно­го з його учасників. До того ж у процесі оцінки ефективності стратегічного партнерства, зокрема за участю вітчизняних під­приємств, слід враховувати високу неформалізованість та нероз­виненість концептуальних засад виявлення інформаційного про­стору дослідження стратегічних партнерств підприємств в Україні [8], що пояснюється (поряд із зазначеними причинами) непрозорістю соціально-економічних процесів та нормативно-правового поля країни.

Проте, незважаючи на складність ідентифікації ефектів парт­нерської взаємодії та з урахуванням теоретико-методологічних надбань у сфері наукового пояснення природи та результативності коопераційних зв' язків між підприємствами, вважаємо за можливе визначити дві основні групи підходів до оцінки ефективності партнерства: 1) на основі «прямого» співставлення результатів партнерства та ресурсів, залучених для їх досягнення, що перед­бачає фінансову оцінку вигід і витрат партнерської взаємодії як на рівні партнерства в цілому (ефективність стратегічного парт­нерства), так й на рівні окремого його учасника (ефективність участі підприємства в партнерстві); 2) на основі «непрямої» оці­нки досягнутих ефектів партнерських відносин його учасника­ми, у т. ч. у соціально-психологічному аспекті трактування ни­ми набутих результатів спільної взаємодії, що, в свою чергу, позначається не тільки у врахуванні «неекономічних» ефектів (покращення ділової репутації, створення атмосфери довіри між клієнтами та постачальниками тощо), а й у розширенні ко-гнітивних меж оцінки ефективності партнерства з боку його учасників.

Найпоширенішою та найрозвинутішою у теоретично-методо­логічному сенсі концепцією оцінки ефективності стратегічного партнерства слід визнати концепцію синергізму, яка попри за­значеного не позбавлена певних обмежень. При оцінці синергій-ного ефекту стратегічної взаємодії підприємств найчастіше зга­дуються такі проблеми, як: багатогранність та поліаспектність партнерських відносин як таких; асиметричність інформації про результати взаємодії для кожного з партнерів; переважання екс­пертних методів оцінки впливу факторів та результатів стратегіч­ного партнерства внаслідок неявної природи деяких з об' єктів такої оцінки тощо.

За результатами узагальнення існуючих дефініцій можемо констатувати, що під синергійним ефектом стратегічної взаємодії доречно розуміти зміну ефективності діяльності підприємства внаслідок взаємодії з іншими економічними організаціями, що зумовлюється виникненням так званого системного ефекту (ефек­ту емерджентності) та супроводжується частковою втратою кож­ним з партнерів їх стратегічної автономності (або незалежності у прийнятті стратегічних рішень). Одразу слід зауважити, що подіб­ний ефект може мати як позитивний (безпосередньо синергій-ний), так й негативний (або диссинергійний) прояв, про що у від­повідних теоретичних дослідженнях згадується нечасто. Дисси-нергія може бути обумовлена високими витратами, що вини­кають у процесі адаптації компаній, що об'єднуються в певну ін­теграційну структуру, або внаслідок зниження керованості більш складною системою.

З несуттєвими розбіжностями дослідники (зокрема, Є. Брік-хем 3, с. 867—871 , І. Ансофф 9 ) сходяться у розумінні основ­них джерел синергійних ефектів, що супроводжують процеси стратегічної взаємодії підприємств, до яких відносять: 1) еконо­мія операційних витрат, що пов'язана з операційною діяльністю; 2) економія фінансових (у т.ч. інвестиційних) ресурсів; 3) еконо­мія витрат на управління; 4) економія «ринкових» витрат за ра­хунок посилення влади на ринку. Проте неоднозначними вияв­ляються способи вимірювання синергійного ефекту та сфери їх застосування.

За результатами дослідження застосовуваних у практиці під­ходів до оцінки синергійного ефекту партнерських угод між під­приємствами вважаємо за можливе виділити чотири групи: 1) відстеження динаміки ринкової (конкурентної) позиції підпри-ємств-партнерів та/або партнерства в цілому; 2) оцінка на основі динаміки показників фінансового стану підприємств-партнерів

[10]; 3) оцінка з позиції концепції співставлення вигід і витрат стратегічної взаємодії, яка складає методологічне підґрунтя прий­няття та оцінки проектних рішень; 4) оцінка на основі урахування конгітивно-компетенційних аспектів партнерських відносин. Кожна з визначених груп підходів має свою прийнятну сферу за­стосування, але й свої обмеження та недоліки (табл. 1).

Таблиця 1

ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ СИНЕРГІЙНОГО ЕФЕКТУ СТРАТЕГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Підхід до оцінки

Основне джерело виникнення синергії

Сфера застосування підходу

Обмеження для застосування

Дослідження ди­наміки ринкової (конкурентної) по­зиції підприємств-партнерів та/або партнерства в ці­лому

Переважно ко­мерційна та управлінська сфери стратегіч­ної взаємодії

Обґрунтування доці­льності утворення довгострокових стра­тегічних партнерств

Неоднозначність результатів оцінки у короткостроково­му періоді

Оцінка на основі методів фінансо­вого аналізу під-приємств-парт-нерів

Переважно опе­раційна сфера стратегічної вза­ємодії

Обґрунтування ефек­тивності операцій злиттів&поглинань, створення СП

Неоднозначність (а іноді — неможли­вість) результатів оцінки для партнер­ства в цілому

Оцінка з позиції концепції співстав­лення вигід і ви­трат стратегічної взаємодії

Переважно інве­стиційна сфера стратегічної вза­ємодії

Пріоритет інтересів «інвестора» в обґру­нтуванні ефективно­сті стратегічної взає­модії підприємств

Складність вияв­лення всіх релеван-тних вигід і витрат спільної взаємодії

Оцінка на основі когнітивно-компе-тенційних аспек­тів партнерства

Переважно соці­ально-економіч­на сфера взає­модії

Встановлення довір­чих відносин між партнерами, розши­рення їх «сфер впли­ву», покращення ді­лової репутації

Нерозвиненість ме­тодичних інструмен­тів виявлення ком-петенцій організа­ції, «непрозорість» кореляції між соці­ально-психологіч­ними наслідками та економічними ре­зультатами діяль­ності партнерства та його учасників

Однак розглядати зазначені групи підходів до оцінки синер-гійних ефектів як методично автономні, на наше переконання, недоцільно.

Висновки. Узагальнюючи результати дослідження сучасних поглядів на проблеми виявлення та способи оцінки ефективностістратегічних партнерств підприємств в сучасних умовах госпо­дарювання вважаємо за можливе констатувати, що на сьогодні залишаються відкритими питання виявлення джерел формування ефектів стратегічної взаємодії та розробки адекватних новим умовам господарювання методичних прийомів оцінки результа­тів партнерства. Проте, запровадження міждисциплінарного під­ходу до вирішення окресленої проблеми з урахуванням фінансо­вих, ринкових, когнітивних та інших аспектів досягнення під­приємствами конкурентних переваг в умовах «нової» економіки має сприяти подальшому розвиненню теоретико-методологічних засад створення стратегічних партнерств підприємств та в перс­пективі забезпечить досягнення ними конкретних позитивних ре­зультатів реалізації стратегії «співконкуренції».

Література

1. Карпухина Е. А. Международные стратегические альянсы. Опыт исследования. М.: Дело и Сервис, 2004. — 176 с.

2. Владимирова И. Г. Организационные формы интеграции компа­ний // Менеджмент в России и за рубежом. — 1999. — № 6.

3. Брікхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. с англ. К.:

Молодь, 1997. — 1000 с.

4. Гарретт Б., Дюссож П. Стратегические альянсы: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2002. — ХХ, 332 с.

5. Уелборн Р. Деловые партнерства: как преуспеть в совместном биз­несе: Пер. с англ. М.: Вершина,2004. — 327 с.

6. Смирнова М. М. Управление взаимооношениями на промишлен-ных рынках как источник конкуретних преимуществ компании // Рос­сийский журнал менеджмента. — 2006. — Т. 4. — № 3. — С. 27—54.

7. Гребешкова О. М., Махова Г. В. Стратегічні партнерства підпри­ємств: слайд-курс (на правах рукопису). — К.: КНЕУ, 2008. — 260 с.

8. Гребешкова О. М., Махова Г. В. Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в Україні. Збірник наукових статей «Управління розвитком». — Х.: ХНЕУ, 2008. — № 18. — С. 20—23.

9. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. М.: Экономика, 1989. — 519 с.

10. Маренный М. А. Методы финансового анализа кооперационных взаимодействий малых промышленных предприятий // Аудит и финан­совый анализ. — 2001. — № 3.

Стаття надійшла до редакції 08.10.2008

Страницы:
1 


Похожие статьи

О М Гребешкова - Ефективность стратегіческого партнерства підприємств проблеми виявлення та способи оцінки

О М Гребешкова - Становлення іт-аутсорсингу в україні огляд через призму світової практики

О М Гребешкова - Стратегічний процес у вищому навчальному закладі необхідність та передумови впровадження

О М Гребешкова - Реляційні моделі поведінки підприємства у конкурентному середовищі

О М Гребешкова - Ціннісна пропозиція магістратури