А Г Котенок - Ефективність механізму координації рівень керованості економіки - страница 1

Страницы:
1 

Прогнозування та державне регулювання економіки

пом'якшити їхні негативні наслідки, однак не здатні їх подолати по суті у найближ­чому майбутньому. Адже накопичені у світовій економічній системі диспропорції, пов'язані з нерівномірним економічним зростанням країн, глибокою географічною асиметричністю концентрації світових заощаджень та інвестицій і відповідних транснаціональних фінансових потоків, які перманентно генеруються і в цілому є глибинними причинами дестабілізації системи світових фінансів, не можуть бути вирішеними у будь-якому коротко- чи середньостроковому періоді. Лише радикальні та глибокі структурні зрушення у глобальній економіці, орієнтовані на син­хронізацію і забезпечення взаємообумовленості економічних та фінансових проце­сів національного, міжнародного, регіонального та світового масштабу у перспективі сприятимуть ендогенній стабілізації глобальних фінансових дисбалансів.

Література

1. Довідка про стан та перспективи співробітництва України з МВФ / Міністерство за­кордонних справ України. — http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2932.htm

2. МВФ in Focus. Приложение к обзору МВФ. Том 35 (Сентябрь). Вашингтон: Меж­дународный валютный фонд, 2006. — 34 с.

3. Николаев И., Марченко Т., Титова М. Аналитический доклад «Россия и мир против финансового кризиса». М.: ФБК, 2008. — 50 с.

4. Перспективы развития мировой экономики 2007 (Октябрь): Глобализация и неравен­ство. — Вашингтон: Международный валютный фонд, 2007. — 266 с.

5. Перспективы развития мировой экономики 2008 (Октябрь): Финансовый стресс, эко­номические спады и подъемы. Вашингтон: Международный валютный фонд, 2008. —

309 с.

6. Global Governance Reform: Breaking the Stalemate / ed. by Colin I. Bradford Jr. and Johannes E. Linn. Washington, D.C.: Brooking Institution Press, 2007. — 142 p.

Стаття надійшла до редакції 10.12.2008 р.

УДК 303.101 А. Г. Котенок, асистент,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕХАНІЗМУ КООРДИНАЦІЇ: РІВЕНЬ КЕРОВАНОСТІ ЕКОНОМІКИ

Розглянуто основні принципи удосконалення механізму координації. Визначено мето­дичні підходи до оцінки ефективності механізму координації. Сформовано систему по­казників для оцінки ефективності механізму координації. Апробовано методичний підхід до оцінки рівня керованості економіки України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: механізм координації, керованість економіки, принципи удоскона­лення, оцінка ефективності, державне регулювання.

Сучасне суспільство характеризується орієнтацією всієї економіки на вирішення соціально-економічних завдань поліпшення життя населення і неухильним підви­щенням ефективності суспільного виробництва. Йдеться про те, що забезпечення економічного зростання має здійснюватися на основі підвищення продуктивності праці та прискорення науково-технічного прогресу, повнішого використання вироб­ничих можливостей, покращення результативності вкладених інвестицій. Саме цим обумовлюються основні напрями вдосконалення механізму координації.

Обґрунтування шляхів вдосконалення функціонуючого механізму координації неможливо без оцінки стану його ефективності. Оскільки не можна управляти тим,

© А. Г. Котенок, 2008що не можна дослідити. Таким чином існує об'єктивна необхідність оцінки функ­ціонуючого механізму координації.

Метою нашого дослідження є формування та апробація методичного підходу до оцінки рівня адекватності діючого механізму координації економічній системі України.

Різноманітність наукових поглядів на оцінку ефективності функціонування ме­ханізму координації піддається чіткій систематизації, використовуючи критерій статистичної однорідності фактичних даних. Згідно зазначеного критерію ми виді­лили два загальні підходи: функціональний і статистичний.

Засновником функціонального підходу прийнято вважати відомого російського вченого Л. І. Абалкіна. Він виходить з того, що методологічною основою вдоско­налення механізму координації є принципи його вдосконалення [1]. Сутність прин­ципів та правило удосконалення подано у табл. 1.

Таблиця 1

ПРИНЦИПИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ КООРДИНАЦІЇ

Назва принципу

Сутність принципу

Правило удосконалення механізму координації на основі принципу

Адекватності

вказує на необхідність забезпечення відповідності механізму координації рів­ню розвитку продуктивних сил, особли­востям розвитку країни й цілям еконо­мічної політики

чим повніше відповідає механізм координації умовам розвитку еко­номічної системи, тим ефективні­шим є його вплив на розвиток еко­номіки

Комплексності

поставлені економічні завдання повинні вирішуватися комплексно, на основі си­стемного підходу до аналізу економіч­них і соціальних процесів

ефективність кожного елемента механізму координації зростає при його включенні в систему заходів і, навпаки, різко зменшується у випад­ку не комплексного застосування

Адаптації

узгодження економічних інтересів під­приємств з інтересами всього суспільст­ва

чим успішніше відбувається при­стосування підприємств до зовніш­ніх умов, тим ефективніше реалі­зуються мета розвитку всієї економічної системи

Компетентності

визначає залежність від обсягу і якості інформації, яка розподіляється нерівно­мірно

рішення повинне прийматися най­більш компетентним у ньому орга­ном

Недоліком даного підходу є те, що статистична однорідність даних забезпечу­ється лише по одному з чотирьох основних принципів — принципу адекватності. Відповідність механізму координації іншим принципам оцінюється лише за нефор-малізованими даними. Отже, оцінка фактичного стану проводиться через систему співвідношень таких показників, як фонд споживання, фонд нагромадження та продуктивність праці. Таким чином, даний підхід не дає можливості проведення всебічної оцінки функціонуючого механізму координації.

На противагу зазначеному вище функціональному підходу існує статистичний підхід. Даний підхід базується на статистичному аналізі відтворювального процесу. Відтворювальний варіант основується на співвідношеннях темпів приросту націо­нального доходу, робочої сили, виробничих фондів, фондоозброєності і продуктив­ності праці. Аналіз дозволяє виділити типові і нетипові відтворювальні варіанти для кожної економічної системи. Оцінка механізму координації у цьому ракурсі важлива не стільки для розрізнення етапів, скільки для виявлення тенденцій розвит­ку механізму координації усередині даного історичного етапу, тим самим усере­дині економічної системи і властивого нею типа збалансованості [1]. Зазначимо,що результати використання даного підходу дають наближену, але досить точну оцінку стану механізму координації. Однак, даний підхід, через свою надмірну на-вантаженість фактами, деталями та нюансами, позбавляє можливості в повній мірі оцінити ефективність механізму координації крізь призму загальних принципів йо­го функціонування.

На основі дослідження методологічних підходів до оцінки ефективності механі­зму координації можна зробити висновок про те, що кожний з виділених нами під­ходів до оцінки ефективності функціонуючого механізму координації має свої пе­реваги та недоліки. Таким чином, виникає необхідність розробки більш універ­сального підходу. Методологічною базою розробки такого підходу, з нашої точки зору, має бути гармонійне поєднання переваг функціонального та статистичного підходів. Це дасть нам можливість оцінити функціонуючий механізм координації крізь призму як формалізованих, так і неформалізованих даних. Такий підхід дає нам можливість оцінити як економічну, так і соціальну ефективність функціоную­чого механізму координації.

Нами було сформовано систему показників, яка дозволить провести різновек-торну оцінку механізму координації на рівні держави. На нашу думку, система має складатися з двох груп показників. Економічну ефективність варто оцінювати че­рез аналіз співвідношення фондів нагромадження і споживання, коефіцієнту на­громадження, показника продуктивності праці, рівня конкурентоспроможності та економічної безпеки.

Останні два показники можна використовувати для оцінка соціальної ефектив­ності механізму координації. Зазначимо, що вона не буде вичерпною без врахуван­ня індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

Дієвість та результативність процесів вдосконалення механізму координації безпосередньо залежить від якості державного управління. У міжнародній практиці використовується показники, за допомогою яких можна оцінити якість державного управління: індекс сприйняття корупції (ІСК), композитний показник державного управління Всесвітнього Банку (GRICS) тощо. Разом з тим, такі показники не до­зволяють дослідити рівень керованості економіки, тобто здатність органів управ­ління адекватно планувати та прогнозувати результати державного регулювання економіки. За методологічну основу побудови економетричної моделі оцінки керо­ваності економіки нами використано підхід, який передбачає порівняння планових та фактичних показників функціонування підприємств за умов планової економіки.

Реалізація зазначеної моделі з метою оцінки керованості економіки України пе­редбачає формування координатної площини. По осі абсцис відкладається не прос-

й      • • • ї

то прогноз, а його співвідношення з допустимим рівнем минулого року   — .

V Фо)

У такий спосіб ми намагаємося привести всі прогнозні дані до єдиного масштабу, за одиницю виміру якого береться відповідні досягнуті результати.

Рішення відкладати по осі ординат рівень здійснення прогнозу, співвідношення

f фЛ

ймовірно, не вимагає спеціального пояснення. Ця величина бере участь

V П1)

практично у всякому економічному аналізі.

Відзначимо, що нині в Україні склалося ситуація, коли одночасно існують різ­ні прогнозні дані. Серед загалу прогнозних даних не всі заслуговують довіри, внаслідок низького рівня достовірності. Для нашого дослідження нами були об­рані прогнозні дані «Консенсус-прогноз», який щоквартально складається Міні­стерством економіки України за участю Міжнародного центру перспективних досліджень.

Результати розрахунку та графічна інтерпретація отриманих результатів подано у табл. 2 та на рис. 1.

Таблиця 2

СПІВВІДНОШЕННЯ ПРОГНОЗУ ВВП ДО ЙОГО ФАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ В МИНУЛОМУ РОЦІ ТА РІВЕНЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОГНОЗУ *

Рік

2003

2004

2005

2006

2007

 

1,035

1,04

1,041

1,05

1,012

 

1,06

1,08

1,085

1,116

1,065

 

1,053

1,048

1,06

1,044

1,028

П1

1,06

1,065

1,155

1,06

1,061

Фо

 

1,055

1,065

0,977

1,065

 

 

1,11

1,122

1,039

1,08

 

 

1,083

1,029

1,015

1,05

 

 

1,15

1,042

1,035

1,082

 

1,14

1,24

1,23

1,17

1,29

 

1,12

1,20

1,18

1,10

1,23

 

1,12

1,23

1,21

1,18

1,27

Ф1

1,12

1,21

1,11

1,16

1,23

 

 

1,22

1,20

1,26

1,23

 

 

1,16

1,14

1,19

1,21

 

 

1,19

1,24

1,21

1,25

 

 

1,12

1,23

1,19

1,21

* Сформовано за даними [3, 4]. .Фу

Рис. 1. Графічна модель оцінки якості управління економіки України

Результати аналізу побудованої моделі оцінки ступеня керованості економіки України вказують на наступне.

По-перше, точки на координатній площині концентруються навколо певного центру, причому їх кількість скорочується віддаляючись від нього.

По-друге, розміщення центру множинності точок (x, y), який має в якості коор-

динат середнє значення

П1

Фі

(ордината). Природно очікувати, що

(абсциса) та —-

ордината центру має дорівнювати приблизно 101— 102 % [5]. Саме такий рівеньзасвідчує реальність складених прогнозів і здатність економіки досягати очікува­них результатів.

У побудованій нами моделі розрахований середній рівень реалізації прогнозу становить приблизно 120 %, що свідчить про те, що держава, а саме Міністерство економіки України, свідомо завищує прогнозні параметри на 20 %.

Крім завищених прогнозних параметрів є аналіз кута нахилу сформованої мно­жинності точок, яка обмежена еліпсом. Високій експертній оцінці якості керуючо­го органа частіше відповідають еліпси, які нахилені праворуч. У побудованій нами моделі еліпс множинності точок нахилений ліворуч, що свідчить про низький рі­вень керованості економіки України.

Отримані результати аналізу керованості економіки України не суперечать ре­зультатам досліджень незалежних фахівців.

У доповіді Всесвітнього банку про розвиток демократичних інститутів на тери­торії понад 200 країн світу за період з 1996 по 2007 рр., складений за підсумками дослідження ефективності державного управління, експерти оцінили ефективність державного управління в Україні «нижче середнього» [6] .

Наступним логічним кроком дослідження ефективності механізму координації є розробка методики розрахунку інтегрального показника адекватності функціоную­чого механізму координації існуючій економічній системі.

Література

1. Абалкин Л. И. Избранные труды: В 4-х тт. Т. II: На пути к реформе: Хозяйственный механизм развитого социалистического общества; Новый тип экономического мышления; Перестройка: пути и проблемы; Статьи, интервью, выступления / Вольное экономическое общество России; сост. Грибанова О. М. М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000. — 911 с.

2. Евстигнеева Л. П., Евстигнеев Р. Н. Социалистический хозяйственный механизм: закономерности развития. М.: Наука, 1981. — 302 с.

3. Консенсус-прогноз. Міністерство економіки України. // www.me.gov.ua

4. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Держкомстат України: За ред. О. Г. Осауленка; Відп. за вип. П. П. Забродський. — К.: Консультант, 2008. — 572 с.

5. Трансформація моделі економіки України: Ідеологія, протиріччя, перспективи / За ред. В. М. Гейця / НАН України; Ін-т економ. прогнозування. — К.: Логос, 1999.— 500 с.

6. The Global Competitiveness Report 2008-2009. — Geneva, Switzerland.: World Economic Forum, 2008. — 500 p.

Стаття надійшла до редакції 15.12.2008 р.

УДК 336.7 М. Ф. Білоцька, аспірант,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЗНАЧЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ БАНКІВ

В статті розглянуто різноманітні підходи до визначення економічної сутності й змісту резервів, та їх ролі для забезпечення стабільного функціонування банківської системи. Значну увагу приділено висвітленню підходів до значення резервів під кредитні ризики.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: резерв, ризик, кредитні ризики, банківська система, криза.

У наш час банківська система, як і вся економіка, здійснює свою діяльність у період розвитку системної світової економічної кризи. Після бурхливого розвитку протягом кількох останніх років, з кінця 2008 року вітчизняні банки переживають не найкращі часи.

© М. Ф. Білоцька, 2008

Страницы:
1 


Похожие статьи

А Г Котенок - Ефективність механізму координації рівень керованості економіки