І Л Савенко - Жанрово-стильові особливості біографічного роману-пошуку - страница 1

Страницы:
1  2 

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

САВЕНКО ІРИНА ЛЕОНІДІВНА

ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ БІОГРАФІЧНОГО РОМАНУ-ПОШУКУ

10.01.06 - теорія літератури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

УДК 82. - 312. 6.09

Тернопіль - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник:      доктор філологічних наук, професор

Галич Олександр Андрійович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української літератури.

Офіційні опоненти:      доктор філологічних наук,

Гнатюк Михайло Іванович, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів);

кандидат філологічних наук, Біловус Леся Іванівна,

доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль).

Провідна установа: Кіровоградський національний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка, кафедра української літератури та журналістики, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться " 11 " жовтня 2006 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

Автореферат розіслано "_" вересня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

В.Л. Гижий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Документально-біографічна проза, як органічна складова сучасної документалістики, на новітньому етапі виявляє себе в специфічних жанрових варіаціях і знаходить різноманітне стильове виявлення. Документально-біографічні жанри актуалізують увагу на раніше замовчуваних або ідеологічно-спотворених літературних явищах, переосмислюють роль відомих особистостей в історії людства, будують оригінальні наукові гіпотези тощо. Внаслідок цього з'являються численні „відгалуження", що являють собою варіанти розуміння історії очима сучасного митця.

Аналіз літературно-мистецького контексту документально-біографічної прози межі століть свідчить, що вона в останній третині ХХ - початку ХХІ ст. оновила вже відомі жанрові форми (біографія-есе, біографічна новела, роман-есе, мемуарний роман, роман-дослідження тощо) і збагатилася численними жанровими різновидами та міжжанровими гібридними модифікаціями (псевдобіографія, біографія-самосвідоцтво, роман-факт, роман-мозаїка, роман-пошук, роман-монтаж, біографічний пунктирний роман, повість-документ, пошукові мемуари, біографічний інтелектуальний бестселер тощо).

Означені процеси свідчать про те, що сучасна документально-біографічна проза має надзвичайно рухомі межі жанрів і вільну специфіку в стильовому оформленні. Особливо це стосується нового тлумачення й трансформації традиційних жанрових форм. Роман, який має величезні потенційні можливості у відображенні складних стосунків людини із розмаїтим соціально-культурним оточенням, опинився саме на такому „роздоріжжі". Останнім часом у літературознавстві все частіше з' являються думки про те, що роман - надзвичайно вільна літературна форма, яка була активно сприйнята документалістикою, тому що має у своєму потенціалі здатність до численної кількості видозмін у своїй родо-жанровій формі.

Новітній біографічний роман - поле для різноманітних жанрових експериментів і стильових шукань. Серед величезної кількості жанрових різновидів і наджанрових модифікацій документально-біографічної прози особливе місце, на нашу думку, займає біографічний роман-пошук, специфіка якого у своїй основі має особливе відношення біографа до документального матеріалу, який використовує дослідник. Втілення маловідомих фактичних відомостей і документів у форму біографічного пошуку дало новий жанровий інваріант, особливість якого обумовлена своєрідністю авторської дослідницько-пошукової оцінки документального матеріалу й сучасними тенденціями в освітленні внутрішнього світу особистості.

У новітніх теоретико-критичних літературознавчих дослідженнях біографічний роман-пошук постає складним різновидом біографічної прози, вагомою складовою функціональної системи жанрових утворень документалістики, несе на собі важливе стильове навантаження й органічно входить до жанрово-стильової парадигми сучасної документалістики.

Проте досі біографічний роман-пошук не отримав належного поцінування теоретиків літератури. У теоретичних та методологічних працях наявні лише побіжні згадування про роман-пошук, які мають різне термінологічне й семантико-стилістичне наповнення. Наприклад, „книга фактів", „наукове вчене дослідження", „літературознавчий пошук слідами героя", „науковий пошук", „книжка пошуків", „біографічний роман-пошук".

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю подати всебічну характеристику жанрово-стильових особливостей біографічного роману-пошуку, як різновиду документально-біографічної прози, у концептосфері його взаємодії з іншими новотворами документалістики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження відповідає межам сучасного розвитку науки у вищій школі України і входить до кола науково-дослідницьких робіт, над якими працює кафедра української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка („Актуальні проблеми літературознавства"). Тема дисертації затверджена координаційною радою Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України.

Мета дисертації - встановлення концептуальної жанрової й стильової специфіки біографічного роману-пошуку, його функціонального місця в новітньому документальному дискурсі, а також шляхи вирішення теоретичних і практичних питань, пов'язаних із особливостями жанрової і стильової приналежності біографічного роману-пошуку.

Досягнення мети передбачає розв' язання таких важливих завдань:

- з' ясувати специфіку методологічних і теоретико-літературознавчих засад, пов' язаних зі станом розробки основних проблем сучасного дискурсу документально-біографічної прози;

- встановити жанрово-стильові модифікації різновидів роману кінця ХХ - початку ХХІ ст. в аспекті дискурсу сучасної документалістики;

- виокремити становлення номінацій поняття „біографічний роман-пошук" як вираження жанрової сутності досліджуваного поняття;

- здійснити аналіз особливостей романного мислення, функціональної ролі ретроспекції, авторського коментаря та особливостей хронотопічних зв' язків у встановленні жанрової специфіки біографічного роману-пошуку;

- визначити роль сюжетно-композиційної організації, елементів публіцистики і методів наукового дослідження як вагомого чинника стильової реалізації документально-біографічного матеріалу;

- показати місце біографічного роману-пошуку в жанрово-стильовій парадигмі сучасних новотворів документальної літератури та накреслити подальші шляхи його розвитку.

Об'єктом вивчення в роботі є біографічний роман-пошук як жанровий різновид сучасноїдокументально-біографічної прози.

Предметом дослідження є жанрово-стильові особливості біографічного роману-пошуку.

Матеріалом дослідження слугують твори документально-біографічної прози останньої третини ХХ - початку ХХІ ст. українських авторів: Л.Бойка „Подвижник духу: документи і факти з життя Бориса Антоненка-Давидовича", Л.Большакова „Повернення Григорія Вінського", „Бувальщина про Тараса", В.Жадька „Грек із душею українця", Р.Іваничука „Саксаул у пісках", М.Слабошпицького „Поет із пекла (Тодось Осьмачка)", І.Стебуна „Історія одного потаємного кохання", О.Шугая „Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду". Світовий контекст представлений такими творами: П.Акройд „Заповіт Оскара Уайльда", „Лондон: біографія" (Великобританія), Б.Бурсов „Особистість Достоєвського" (Росія), Д.Гранін „Вечори з Петром Великим" (Росія), Ю.Дружніков „В'язень Росії. По слідах невідомого Пушкіна" (США), Ю.Лотман „Створення Карамзіна" (Росія), А.Перес-Реверте „Клуб Дюма, або Тінь Ришельє" (Іспанія), Д.Фарнан „Оден і кохання" (Великобританія), М.Чванов „Загадка штурмана Альбанова" (Росія).

Методологічна основа дослідження. Класифікація творів документально-біографічної літератури й зарахування біографічного роману-пошуку до специфічного жанрового утворення сучасної документалістики здійснювались за допомогою методології герменевтики, на основі біографічного методу та принципу єдності змісту й форми, що базуються на ідеях сучасної рецептивної естетики. Методи компаративістики в поєднанні з історико-типологічним підходом до систематизації текстів і явищ дозволили чітко визначити закономірності в зміні й становленні явищ сучасного документального розвитку, допомогли проаналізувати матеріали літературного дискурсу періодичних видань. Для з'ясування основних питань сучасної документальної літератури й стану розробки проблеми застосовано базові підходи новітньої наукової термінології - системний і структурно-функціональний. Загальнонаукові методи добору і систематизації матеріалу стали в нагоді при відборі із широкого загалу текстів потрібних нам зразків, визначення основних завдань, які розв'язувалися під час дослідження. Шляхом методів спостереження і синтезу було перевірено результати роботи.

Теоретична база дослідження. При визначенні жанрово-стильових особливостей біографічного роману-пошуку як жанрового різновиду документально-біографічної прози ми спираємось на теоретичні праці зарубіжних і вітчизняних науковців: М.Бахтіна, М.Ґловінського, П. Рікера, Дж. Френка; Н. Бернадської, О. Галича, Р.Гром'яка, Н.Копистянської тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше комплексно проаналізовано й систематизовано жанрові різновиди й модифікації сучасного документально-біографічного роману, здійснено їх класифікацію за основними принципами новітніх досягнень генології жанрів і жанрових систем. Жанрово-стильові особливості біографічного роману-пошукурозглянуто в контексті новітнього літературного поступу романного жанру межі століть і включено до жанрової парадигми сучасної документально-біографічної прози.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, зроблені в дослідженні, можуть бути використані в лекційних курсах зі вступу до літературознавства, теорії літератури, літературної ґенерики, під час читання спецкурсів та семінарів з проблем сучасного літературного розвитку, при написанні розділів підручників, довідників, посібників для вищої і середньої школи, а також під час подальшої розробки генологічних та жанрологічних питань документалістики, становленні її термінології.

Апробацію результатів дослідження здійснено під час обговорення на засіданні кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Окремі аспекти роботи оприлюднювались у формі доповідей на міжнародних та всеукраїнських конференціях: „Документалістика на зламі тисячоліть: проблеми теорії та історії" (Луганськ, 2001); „Документалістика на порозі ХХІ століття" (Луганськ, 2003; 2005); „Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (Хмельницький, 2005); „Міжнародна науково-практична конференція „Дні науки - 2005" (видавництва „Наука і освіта" (Україна) і „Руснаучкнига" (Росія); „Актуальні проблеми історії і теорії української літератури" (Львів, 2005); „Semper tiro" (Всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів, присвячена 150-річчю з дня народження Івана Франка, Львів, 2006); на Шістнадцятій науковій сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (Львів, 2005).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 203 сторінки, із них 184 сторінки основного тексту. Список використаних джерел становить 260 позиції на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено ступінь її осмислення в сучасному літературознавстві, з'ясовано мету, основні завдання, об'єкт, предмет, матеріал дослідження, визначено джерельну базу роботи, теоретико-методологічну основу, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, а також подано інформацію про апробацію роботи та публікацію результатів дослідження.

Розділ І. „Теоретико-методологічні основи дослідження" містить систематизацію теоретичних, методологічних та історико-літературних напрацювань вітчизняних і зарубіжних науковців, які визначили основні етапи розвитку жанрів сучасної документалістики й стали базовим підґрунтям для здійснення дослідження.

Підрозділ 1.1. „Жанрово-стильові різновиди і модифікації роману в аспекті літературознавчого дискурсу документалістики межі століть ". Сучасне документальне письмо

є специфічним утворенням новітнього літературного процесу, для якого проведення дефініцій у визначенні жанру і стилю численних родо-жанрових новотворів постає важливою проблемою.

Романізована біографія виявилася найспроможнішою для втілення усіх новітніх тенденцій, які привніс до письменства сучасний поступ літературного розвитку. Спостереження над формою документально-біографічного роману межі століть засвідчили потужні рефлективні авторські пошуки назв для втілення жанрово-стильових експериментів у своїх творах, намагання пояснити їх генологічне та жанрологічне значення в такий спосіб і виявити цікавість до найновітніших тенденцій літературного розвитку.

Враховуючи генологічні аспекти вивчення жанру, послуговуючись сучасними напрацюваннями у галузі жанрології (П.Гернаді, М.Ґловінський, Г.Даброу, Ц.Тодоров, Е.Фаулер; Н.Бернадська, О.Галич, Н.Копистянська, Н.Тодчук тощо), ми здійснюємо класифікацію новітніх утворень документально-біографічного роману за двома тенденціями: 1) уточнення й деталізації вже відомих номінацій (жанрові модифікації роману), до якої зараховуємо біографічний роман-дослідження, роман в біографічних епізодах, белетризований роман, автобіографічний роман в оповіданнях тощо. В авторських назвах романів цієї групи наявний підрядний зв' язок: прикметник плюс іменник, де іменник є головним словом, а прикметник - залежним. Основним жанровим визначенням виступає „документально-біографічний роман", а всі інші утворення - його жанрові модифікації; 2) пошуки нових видо-родових і міжжанрових утворень (жанрові різновиди роману). Ця тенденція порушує питання видо-родових синтезів і міжжанрових утворень роману, якими автори намагаються заповнити лакуни на терені документалістики: роман-реконструкція, роман-монтаж, роман-пошук, роман-ретроспекція, роман-мозаїка, роман-есе, роман-репортаж, роман-щоденник, роман-колаж тощо. У назвах цієї групи можна помітити тенденцію до зміни прикметників на іменники-номінанти. Між частинами назви існує не підрядний, а сурядний зв' язок: вони є рівноправними.

Серед жанрових різновидів другої тенденції ми виділяємо декілька тематичних груп. Перша група (роман у листах, епістолярний роман, роман-щоденник, мемуарний роман, роман-сповідь, роман-заповіт, роман-рукопис) тяжіє до мемуаристики, як одного із відгалужень документально-біографічної прози. Друга група (роман-репортаж, роман-суперечка, роман-есе), вказують на використання публіцистичних та есеїстичних структурних складових у своїй системі й характеризується певною часткою домислу, що супроводжує фактичний матеріал. Третя група (роман-монтаж, роман-колаж, роман-мозаїка) свідчать про активну взаємодію з іншими видами мистецтва, зокрема із документальним кінематографом, від якого перейняли монтажні прийоми зображення, що зумовлюють особливості поетики й компонування біографічного матеріалу. Четверта група (роман-пошук, роман у документах, книга фактів, роман-реконструкція, роман-ретроспекція, роман-донос) тяжіють до наукового дослідження біографічного матеріалу.

Біографічний роман-пошук, який знаходиться в центрі уваги нашого дослідження, посідає вагоме місце в концептосфері проведеної нами класифікації сучасного біографічного роману, що дала змогу віднести роман-пошук до жанрових різновидів документального письма. Серед цих тематичних груп, на які ми вважали за доцільне розмежувати жанрові різновиди документально-біографічного роману, біографічний роман-пошук виокремлюється нами в четвертій групі, яка характеризує твори, що застосовують наукові підходи в опрацюванні матеріалу, синкретизують набутки публіцистики, журналістикознавства та біографістики.

Підрозділ 1.2. „Теоретико-літературознавча база дослідження і науково-методологічні засади роботи ". Аналізуючи наукові праці, які пропонують погляд на сучасну документалістику, як на складне родо-жанрове і стильове утворення, що характеризується розгалуженою жанровою системою (І.Андронников, Л.Гінзбург, Р.Карасті, Ж.Неф; І.Акіншина, О.Галич, Р.Гром'як, Н.Ігнатів, М.Ільницький, Б.Мельничук тощо), зазначаємо: оскільки художня біографія на сучасному етапі розуміється як герменевтичне, перцептивно-рецептивне родо-жанрове утворення, то в основу роботи покладено наукові дослідження з методології герменевтики та рецептивної естетики. Процеси ускладнення рецепції навколишнього світу людини відбилися на жанрово-стильовій манері прози другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Рецепція твору читачем виступає основним предметом аналізу методології рецептивної естетики, внаслідок чого робота дослідника-біографа нами трактується як рецепція історії. Новітня рецептивна естетика спирається на філософські та естетичні передумови, які визначають ракурс сприймання і пізнання художнього явища, розкривають його гносеологічну (пізнавальну), онтологічну (буттєву) та аксіологічну (ціннісну) природу.

Методологія літературної герменевтики на сучасному етапі пов' язана з рецептивною естетикою (Г.-Р.Яусс, В.Ізер), яка виходить з того, що твір повністю реалізується лише після розуміння його читачем-реципієнтом. Погоджуючись із твердженнями про те, що біографія є рецептивно-перцептивним утворенням (Г.-Ґ.Ґадамер, Г.Винокур), вважаємо, що методологія літературної герменевтики (Ю.Лотман, П.Рікер, Ф.Шлейєрмахер) допомагає осягнути принципи інтерпретації документальних текстів.

Відштовхуючись від фактичного матеріалу, який є в наявності в біографа, і спираючись на свій власний історичний досвід, автор документального твору подає власну точку зору на певні події, тобто він сприймає історичну особу крізь призму документів і фактів, які потім інтерпретує й класифікує в залежності від своїх світоглядних позицій. Будь-який твір не може бути осягнений і зрозумілий до кінця без діалектичного взаємозв' язку з тим полем значень і смислів, які він охоплює або включає в себе. У цьому випадку доцільно звернутися до методології феноменологічної герменевтики (П.Рікер), яка має на меті побудувати узагальнюючу концепцію людини ХХ ст., перенести герменевтику в онтологічну площину, тобто теорію розуміння та їїспіввідношення з інтерпретацією текстів і послідовним їх осягненням.

Проаналізовані теоретико-методологічні підходи, які склали епістемологію предмету нашого дослідження, дають змогу детально викласти теоретичне значення запропонованої парадигми розвитку жанрів сучасної документально-біографічної літератури, а роман-пошук розглянути в широкому контексті новітнього літературного розвитку.

Розділ ІІ. „Жанрова специфіка біографічного роману-пошуку". Методологічні проблеми розуміння жанру пов'язані з інтерпретацією змісту на сучасному етапі. Жанр - це певний код, динамічний процес, що відбувається між автором і читачем, який включає в себе особливості жанрово-стилістичної організації твору.

Підрозділ 2.1. „ Становлення номінацій „роман-пошук " як вираження жанрової сутності". Нами було помічено, що у 70-х рр. ХХ ст. серед широкого загалу творів біографічного спрямування дослідники почали виділяти тенденцію до опрацювання фактичного матеріалу, яка характеризується науково-аналітичним підходом до осмислення біографічної постаті в поєднанні з художнім.

Проаналізована нами семантика назв, які отримував роман-пошук починаючи із 70-х рр. ХХ ст. („науковий пошук", „літературознавче дослідження", „пошук слідами героя", „книга фактів", „вчене дослідження" тощо), свідчить про науковий підхід до аналізу фактичного матеріалу, пошуковий характер дослідницької роботи біографа в шляхах трансформації документів. Органічне поєднання науковості і художнього підходу в опрацюванні фактичного матеріалу яскраво представлено в романах-пошуках цього хронологічного періоду Б.Бурсова „Особистість Достоєвського" (1974) та Ю.Лотмана „Створення Карамзіна" (1987).

На межі ХХ і ХХІ ст. відбуваються кардинальні зміни в усій жанрово-стильовій палітрі новітнього письменства. На основі таких „метаморфоз" і продовжує формуватися новітній біографічний роман-пошук як жанровий різновид документально-біографічної прози. Поступово утверджується назва „роман-пошук", викристалізовуються жанрово-стильові межі його художньої структури. Сучасна документалістика в жанрі біографічного роману-пошуку в нашому дослідженні представлена іменами П.Акройда, Д.Граніна, А.Переса-Реверте, Д.Фарнан; Л.Бойка, Л. Большакова, В.Жадька, Р.Іваничука, М.Слабошпицького, О.Шугая тощо.

Аналіз зазначених творів засвідчив, що в основі авторського визначення жанрового різновиду біографічного роману-пошуку лежить спільна семантика значення, своєрідний семантичний ряд, загальна схема якого може бути представлена у такій формі: документ — пошук — документ — гіпотеза — нова версія вже відомого факту.

Таким чином, семантика слова „пошук" у складі назви „біографічний роман-пошук" свідчить  про   зв' язок  його   із  науковим   дослідженням,   публіцистикою, журналістськимиприйомами в аналізі матеріалу. А жанрове визначення „біографічний" відносить до біографічного роману, як до відгалуження біографії.

Підрозділ 2.2. „Роман-пошук у контексті розвитку жанру в літературі другої половини ХХ - початку ХХІ ст." Послуговуючись сучасними тенденціями в концептосфері генології жанрів та жанрових систем (Н.Бернадська, В.Головко, Н.Копистянська, Н.Тодчук), ми характеризуємо особливості біографічного роману-пошуку за трьома чинниками:

1) . Жанрозумовлювальні чинники складає концепція людини та її відношення і взаємозв'язки з навколишнім світом. Специфіка романного мислення в біографічному романі-пошуку реалізується через особливе відношення до документального матеріалу, як предмету художнього пізнання фактичної дійсності, і утворює стійкий тип жанрової структури. Формування цілісної концепції, яка об'єднує в собі знання документа, розуміння його, спирається на сукупність знань і умінь біографа, що стає засобом проявлення його майстерності. Авторська позиція, яка зумовлює специфіку відношення до документального матеріалу, є базою для реалізації цього матеріалу через авторське бачення і виступає жанрозумовлювальним чинником при формуванні романного мислення біографічного роману-пошуку.

2) . Жанроформівні чинники містяться у принципах сюжетно-композиційної організації та концептуальному хронотопі й зумовлюють завершеність / незавершеність жанрової структури, які визначають жанровий канон. Модифікації романних різновидів виникають на основі специфічного включення фактичного матеріалу до часо-просторових зв'язків і виведення їх на рівень сюжету. Сюжет біографічного роману-пошуку спрямований на пошук подробиць і заповнення „білих плям", побудування гіпотез, внаслідок чого композиційна будова роману-пошуку характеризується асоціативно-психологічним розгортанням сюжетних подій. Незавершеність хронотопу біографічного роману-пошуку, як жанроформівний чинник, зумовлює часові рамки досліджуваного матеріалу. Маючи незавершений хронотоп, роман-пошук не обов' язково бере до уваги все життя біографічної особистості. Наприклад, Р.Іваничук взяв період діяльності І.Вагилевича після розпаду „Руської Трійці". Л.Большаков у „Бувальщині про Тараса" досліджує десятирічний період Оренбурзького заслання Т.Шевченка. Цей уривок біографічного часу, який береться до уваги романом-пошуком, і такий підхід до біографії зумовив основні жанроформівні чинники: характер розташування частин сюжету і побудову композиції, що стало наслідком незавершеності романного хронотопу біографічного роману-пошуку.

3) . Жанроутворювальні чинники полягають у „типі світорозуміння". До них дослідники відносять особливості сюжетобудови, компонування художнього матеріалу, своєрідність часово-просторових відношень і оповідної структури, зв'язок з іншими жанрами та видами мистецтва. Вони є специфічно індивідуальними для кожного твору.

Сприйняття часу в контексті певної історичної епохи визначає темпоральну характеристикубіографічного роману-пошуку. Письменник заглиблюється в минуле, як археолог чи геолог, які спочатку знаходять більш пізні пласти, а потім давні. Свідомість людини володіє „часовими началами", які активізуються при застосуванні паралелізмів, ретроспекції, повторів. Численні повтори поєднують фрагменти композиційної будови „Бувальщини про Тараса" Л. Большакова. Ретроспекцією, алюзіями і заглибленням в історичні суміжні хронотопи наповнений часо-простір „Вечорів з Петром Великим" Д.Граніна і „Клубу Дюма, або Тіні Ришельє" А.Переса-Реверте. Взаємодія із документальним кіно привнесла до роману-пошуку монтажний спосіб організації композиції. Публіцистика дала величезний простір у застосуванні можливостей журналістських жанрів (репортаж, нарис). Мемуаристика зумовила появу ретроспекції.

Наявні тенденції дають змогу включити біографічний роман-пошук, як жанровий різновид документально-біографічної прози, до новочасного теоретичного дискурсу жанрової системи документального письма.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І Л Савенко - Жанрово-стильові особливості біографічного роману-пошуку