Л Антощук - Журнал the ukrainian quarterly як періодичне видання українського конгресового комітету америки - страница 1

Страницы:
1 

Лариса Антощук

Національний університет "Острозька академія" Острог

ЖУРНАЛ "THE UKRAINIAN QUARTERLY" ЯК ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНГРЕСОВОГО КОМІТЕТУ АМЕРИКИ

Звернення до результатів досліджень представників української діаспори в науковий обіг України та світу є досить важливим. Саме тому висвітлення ролі періодичних видань та їх ролі у популяризації напрацювань українських вчених є сьогодні актуальною. Публікації на сторінках діаспорних видань апелюють до "білих плям" історії України. Дана стаття присвячена дослідженню періодичного видання Українського Конгресового Комітету Америки "The Ukrainian Quarterly", журналу, який вже протягом 62 років виходить в середови­щі представників української діаспори. Відповідно до пропонованого аналізу видання, більша увага приділена аналізу доробку редакційного колективу та авторів видання у справу поширення знань про Україну та український народ.

Дослідження історії виникнення, виходу, об'єму та ареалу поши­рення періодичних видань, складу їх основних читачів, тематики ста­тей та розділів - унікальна можливість дослідити не лише політичні, культурні та інші умови проживання певної частини населення, а й шанс проаналізувати етнічний склад, релігійні погляди, економічну си­туацію у тій чи іншій місцевості, країні. Ще декілька років тому до да­ної теми зверталися досить небагато дослідників. Сьогодні на щоріч­них Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях "Українська періодика: історія і сучасність", які проводяться із 1992 року у Львові1, об'єктом доповідей та досліджень стали видання, присвячені періоди­ці українців із різних країн світу. Слід зазначити, що збільшується кіль­кість досліджень, присвячених роботі із періодикою іноземними мова­ми.

Важливим джерелом у дослідженні періодики, що виходила в діа­спорі, є ряд досліджень, які з'явилися останнім часом. Зокрема, бібліо­графічний покажчик (1900 - травень 2002 рік) "Українське зарубіж­жя"2, підготовлений та виданий Інститутом досліджень діаспори, що містить цікаві статистичні дані. Огляд основних аспектів розвитку української преси першої хвилі еміграції до США подає Василь Герасим3. Його стаття, що висвітлює історію появи української періо­дики в Північній Америці (зокрема, часописів "Америка", "Аляска Геральд", "Свобода") є важливою для прослідкування розвитку видань емігрантів України. Видавничу діяльність української еміграції у Західній Європі та Канаді висвітлює Лілія Завойська4. Стаття охоплює період 20- кінець 50-х років XX століття та висвітлює в основному іс­торію видавництв та загальну генезу видань даного періоду. Загальне становище преси в США та загалом досить ґрунтовний огляд даної проблематики зустрічається у статтях Я. Сеника5, Ю. Романишин6.

Питання дослідження журналу "The Ukrainian Quarterly" передба­чає роботу в архівах самого видання, проте, такі архівні збірки розта­шовуються в наукових установах США, і на даному етапі роботи над даною темою були недоступні.

Дослідження проводиться на основі комплекту номерів журналу в бібліотеці Інституту досліджень української діаспори Національного університету "Острозька академія", фондів відділу україніки Наукової бібліотеки ім. Вернадського та бібліотеки ім. О. Ольжича.

Видавник "The Ukrainian Quarterly" Український Конгресовий Комітет Америки, був заснований у 1940 р. і став головним центром українських організацій у США. Більше шести десятиліть Конгресовий Комітет відстоює інтереси американців українського походження, емі­грантів із України. Як благодійна, просвітницька та філантропічна ор­ганізація, УККА має великий досвід активної праці над вирішенням питань, що цікавлять українсько-американську громаду особливо у сфері відносин між США та Україною. Для реалізації зазначених у ста­туті організації завдань, УККА веде активну видавничу діяльність. Відомо, що з 1944 року комітет видає "The Ukrainian Quarterly" дво­тижневик "The Ukrainian Bulletin". Видавництво УККА опублікувало низку книжок українською й англійською мовами, інформативних ма­теріалів про Україну. За покажчиком видань, розробленим членом Управи музею-архіву О. Фединським7, серед періодичних видань УККА є й Бюлетень Шкільної ради - централі Опікунів Шкіл

Українознавства, координаційного осередку шкільних рад.

Заснування та розвиток "The Ukrainian Quarterly" безпосередньо пов'язано з діяльністю і з ім'ям ініціатора видання досліджуваного ча­сопису - істориком права та церкви - Миколою Чубатим.

Коли СІЛА "вступили до війни із гітлерівською Німеччиною од­ночасно з тим, під впливом большевицьких нацькувань, посилився тиск на українців. Перший Український Конгресовий Комітет Америки, заснований 24 травня 1940 року із представників чотирьох успішних організацій, не зміг витримати антиукраїнського курсу, вті­люваного представниками влади із Вашингтону"8 і практично розпав­ся. В даний період до США приїхав Микола Чубатий. Метою його приїзду було - взяти участь у нараді "як член екзекутивного комітету "Pax Romana", що мав виразне протикомуністичне і протифашистське обличчя, мав вироблену марку ворога гітлеризму і це дало йому (М, Чубатому - авт.) змогу у цих критичних для українців часах виступи­ти з проектом створення Ініціативного Комітету для скликання Ради американських українців з метою вибрати новий Конгресовий Комітет, у якому були б репрезентовані всі круги нашого суспільства"9. Відомо, що збори Конгресу відбулися 22 січня 1944 року у Філадельфії. М. Чубатий став автором маніфесту про скликання УККА. Даний мані­фест Ініціативний комітет виголосив ще 4 липня 1943 року.

В. Душник (головний редактор "The Ukrainian Quarterly" у 1957 - 1984 рр.) досить чітко окреслює спрямування і причини заснування журналу, стверджуючи: "...метою періодичного видання є публікація правди про Україну, історію боротьби українського народу за свободу та здобуття незалежності, суверенності... УККА вирішив видавати журнал політичного характеру, який виконає завдання поширення знань про Україну по всьому світі"10. В статті "Історія "The Ukrainian Quarterly" М. Чубатий наголошує також на важливості захисту демо­кратії та протистояння антидемократичним випадам "Червоної Росії"11.

Микола Чубатий планував розпочати протидію "антиукраїнським" настроям, що панували у тогочасному американському суспільстві (пе­реважно завдяки діяльності як радянських впливів, так і американ­ських комуністів). "Його плином було створити поважний англомов­ний журнал, який при співпраці нечисленних тоді американських та канадських противників комунізму, як, наприклад, професор К.А. Меннінг - випробуваного приятеля українців та канадських професо­рів В. Кірконеля і Ґ. Сімпсона й визначних українських інтелігентів Андрусишина, Душника, Добрянського, Іваха та ін. не тільки спросто­вували би більшовицькі наклепи на український самостійницький рух, але й творив би потенціальну базу для переоцінки політичних поглядів американських урядових і наукових чинників, відкриваючи їм шлях до правдивих відомостей про совєтську Росію"12. В результаті з'явився перший номер журналу "The Ukrainian Quarterly". Цей номер підготу­вав і представив перед другим Конгресом американських українців, що проходив 22-23 січня 1944 року) сам Михайло Чубатий. Тоді його було затверджено як головного редактора. На цій посаді вчений про­працював 13 років із 1944 по 1957 рр.

Завдання, поставленні першим редактором перед "The Ukrainian Quarterly" могли найповніше реалізовуватися завдяки мові видання -вирішено, що це буде англійська. Передбачалося, що світова спільнота вільно мала б можливість ознайомлюватися із матеріалами "The Ukrainian Quarterly", а при бажанні й публікувати свої власні праці в цьому журналі. Проте, ознайомитися із "The Ukrainian Quarterly" не мали можливості громадяни УРСР і не через "мовний бар'єр", а від­сутність даного видання у бібліотеках, наукових установах України.

Мова видання була вибрана й з метою поширення ідей незалеж­ності, демократії, миру. Зокрема, в передмові до першого номеру "The Ukrainian Quarterly" видавці зазначають: "відповідальність за майбут­нє лежить на країнах англомовного світу. Саме тому для тих американ­ців, котрі народились в Україні або ж мають українське походження, важливо через зв'язки у іншій державі інформувати світ про справжній стан справ в Україні"13.

Територіальне поширення "The Ukrainian Quarterly" станом на 1962 рік: публічні бібліотеки США, Канади, урядові установи даних країн, та 60 інших країн Азії, Африки, Європи (серед яких журнал отримували і в Польщі та Чехословаччині), куди видання надходили в основному до університетських бібліотек. Цікаво, що лише один но­мер зовсім випадково потрапив в Україну і знаходився в НАН14. Сьогодні в Україні не в повному комплекті "The Ukrainian Quarterly" є в бібліотеці ім. І.В. Вернадського (Київ), ім. О. Ольжича (Київ), Парламентській бібліотеці, бібліотеці Інституту дослідження україн­ської діаспори Національного університету "Острозька академія" (Острог).

Фінансування будь-якого періодичного видання є важливим не лише з точки зору кількості тиражів, території поширення, складу ре­дакційної колегії, а й з позицій об'єктивності та ідеологічного чи полі­тичного спрямування публікацій. Зокрема, питання про фінансування було задано в 1962 році диктором радіо "Свобода" для головного ре­дактора "The Ukrainian Quarterly" в той час - Володимира Душника. Була висловлена думка більшості урядових кіл Радянського Союзу про те, що діяльність українських емігрантів повністю фінансується урядом США. В. Душник зазначив, що "The Ukrainian Quarterly", "як і інші видання та діяльність УККА цілком фінансується за рахунок добро­вільних внесків та коштами передплатників"15. Наголошуючи на відо­кремленій позиції щодо політичних інтриг періоду радянсько-американського протистояння, редактор журналу В. Душник стверджує, що "The Ukrainian Quarterly" "не отримує коштів від при­ватних чи державних організацій, і не отримував з самого початку за­снування, як виразник незаангажованого українського мислення"16.

Підзаголовком, що визначав основну тематику "The Ukrainian Quarterly" з початку його заснування був "Журнал східноєвропейських та азіатських відносин". Сучасна тематика окреслена як "Журнал укра­їнських та міжнародних справ".

Сама назва ("The Ukrainian Quarterly") свідчить про періодичність видання журналу. Щороку планувалося видавати 4 випуски - по одно­му на три місяці. Проте, серед наявних номерів "The Ukrainian Quarterly" в Інституті дослідження діаспори Національного універси­тету "Острозька академія", бібліотеці ім. І.В. Вернадського, ім. О. Ольжича є випуски, які включають два номери.

З 1944 року нумерування журналу здійснювалося з початком ка­лендарного року, тобто, зимовий номер рахувався першим, весняний - другим, і, відповідно, літній та осінній, який був останнім уроці (за­ключним річного тому). Зміни в щорічній нумерації можемо прослід­кувати, починаючи з 1966 р. (аналізуючи доступні випуски) вже ве­деться за іншим принципом - початковим стає весняний номер, а заключним - зимовий. Цей же принцип використовується і в сучасних виданнях "The Ukrainian Quarterly".

Суто історичним видання назвати не можна, незважаючи на те, що домінуючі позиції на сторінках журналу займають статті на історичні теми. Багато дописувачів та авторів праць, надрукованих на сторінках "The Ukrainian Quarterly", є представниками наукових кіл або фахівця­ми різних галузей, тому й культурологічні, літературні, економічні, ет­нологічні теми тут представлені досить широко.

Впродовж 62 року неодноразово змінювалася тематика публіка­цій, структура журналу "The Ukrainian Quarterly"; на його сторінках виходили праці вчених із різних країн світу. Проте, стержневою в усі роки існування журналу була мета, яку перед редакційним складом по­ставив засновник журналу М. Чубатий - поширення у світі знань про Україну та українців як народ.

На основі завдань та цілей, що реалізовував творчий колектив ав­торів часопису, пропонується поділити існування журналу на два вели­ких періоди: 1) До становлення незалежності України (1944 - 1991 pp.) та 2) Після 1991 року і до сучасного періоду. Проте, як видно, пер­ший період охоплює період в 47 років. Доцільним є його розділити на підперіоди. Для цього поділу одним із критеріїв виступає редакційний склад журналу.

Тема історії України висвітлювалася у досліджуваному виданні в основному у статтях, присвячених становищу України в складі СРСР. Як зазначає головний редактор єдиного фахового історичного журналу "Український Історик", що почав виходити у 1963 році в США, А. Винар, "для історичних досліджень кожна доба є однаково важлива. Українське середньовіччя повинно стояти на одному поземі з досліда­ми Козацької доби чи доби Відродження. На жаль, через нескордино­ваність і відсутність належної організації історичних досліджень ми (історики діаспорної гілки української історіографії - авт.) не спромо­глися на паралельне опрацювання історичних епох. Зокрема, фаталь­ний стан з дослідженням протоісторії'та нашого середньовіччя... Саме в неспроможності наладнання систематичної дослідницької праці, в неспроможності створення сталого історичного верстату праці - до­бачаємо одну із основних рис кризи організації історичних дослідів"17.

"The Ukrainian Quarterly" містить ряд статей із різних періодів іс­торії України. Проте, як і в "Українському Історику" прослідковується загальна тенденція непропорційності у висвітленні тих чи інших пері­одів. Досить важливою є роль "The Ukrainian Quarterly" у розвитку ві­тчизняної та зарубіжної історичної науки. Адже, не зважаючи на те, що журнал не має чіткого історичного спрямування, документація, ме­муари, наукові статті на його сторінках носять важливий характер для розвитку історіографії.

В останній період із матеріалів журналу можна прослідкувати до­мінування в основному культурологічних, політологічних, літератур­них матеріалів, історична тематика не відходить на задній план. Хоча за останні 14 років дещо змінилося співвідношення досліджуваних проблем та суттєво доповнився авторський колектив (за рахунок вче­них із України).

Внесок "The Ukrainian Quarterly" у розвиток історичної науки ви­мірювальний у кількості матеріалів із історії України, всесвітньої істо­рії та залученими до його роботи вченими із усього світу. Якісним по­казником є і те, що більшість авторів журналу - відомі у своїх країнах вчені, які працювали над своїми дослідженнями протягом багатьох ро­ків, що вплинуло на загальний науковий рівень "The Ukrainian Quarterly". До того ж публікації археографічного та джерелознавчого характеру англійською мовою звернули увагу багатьох урядовців та вчених зарубіжних країн до питання визнання України як повноцінно­го об'єкта міжнародних відносин.

Журнал "The Ukrainian Quarterly" на досить високому рівні попо­внив скарбницю розвитку українознавства. Зокрема, перший номер даного періодичного видання (1944) створювався у несприятливий період для розвитку української науки взагалі - Україна світовою гро­мадськістю сприймалася як провінційна частина Росії. Можливість проводити дослідження і публікувати їх на сторінках наукового англо­мовного видання спонукала багатьох вчених діаспори працювати в ар­хівах, досліджувати маловисвітлені факти з історії країни, з якої вони мусили емігрувати. Цей період характеризувався і надзвичайно актив­ною діяльністю радянської пропаганди, активізацією дій американ­ських прихильників комунізму та загалом далеко не лояльним ставлен­ням урядових структур до питань українців на теренах США. Крім того, згуртування науковців навколо періодичного журналу "The Ukrainian Quarterly" сприяло тому, що вчені почали розробляти ряднових методологічних засад у дослідження історії України, світової іс­торії, фіксуванні поточних міжнародних подій, декларацій, резолюцій (урядових та неурядових організацій). Таке ставлення у кінцевому під­сумку як наслідок мало ряд безцінних публікацій офіційних докумен­тів, листів, звернень.

Із 1944 року журнал почав публікувати під розділом "Ukrainica in foreign Periodicals" матеріали, що стосувалися України за даними за­рубіжної преси - це дало можливість доступу вчених до вже опрацьо­ваних та віднайдених статистичних чи інформативних даних. Значення переоцінити неможливо, адже на основі аналізу матеріалів даного роз­ділу досить легко можна скласти уяву про загальне знання України, українського народу та подій на теренах українських земель представ­никами періодики інших держав. А це безпосередньо відображає і уяв­лення громадськості різних країн світу про Україну. Безперечно, такий аналіз буде не дуже втішним - об'єктивні та не заангажовані публікації за авторства іноземних журналістів, вчених є скоріше винятком, ніж правилом. Домінування радянського підходу до тлумачення подій мало вплив і в коротких повідомленнях щодо українців.

Для дослідників періоду новітньої історії безцінними є публікації на сторінках "The Ukrainian Quarterly" документів із історії сучасності та водночас епістолярних, мемуарних джерел. Подібні публікації слу­жать все тому ж завданню, поставленому першим редактором журналу - зацікавити інші країни історією та життям в Україні.

Науковці діаспори із заснуванням журналу отримали видання, де могли вільно висловлювати свою думку по багатьох суперечливим пи­таннях історії. У майбутньому вони отримали нагоду обмінюватися досвідом та результатами наукових доробок із вченими України. Сьогодні журнал, змінивши підзаголовок на "Україна на міжнародні відносини", вміщує статті українських вчених та зарубіжних науковців по основних питаннях українознавства. Матеріали досить цікаві з по­зицій становлення нових дипломатичних зв'язків сучасної України, інтеграційних процесів у різні міжнародні організації, загального по­зиціонування молодої демократичної держави на політичній та еконо­мічній мапі світу.

Загалом "The Ukrainian Quarterly" - унікальне видання, яке цього року перетне 62-річний рубіж і продовжує публікацію матеріалів висо­кого наукового рівня та завойовує нових читачів у багатьох країнах сві­ту, до яких останнім часом приєдналися і пострадянські країни. Важливо, що і громадяни України сьогодні можуть ознайомлюватися з матеріалами даного видання та дописувати і публікувати свої праці на сторінках "The Ukrainian Quarterly". Цьому сприяли і редактори дру­гого періоду існування журналу - Володимир Стойко (до 2004) та Тарас Гунчак (із 2004 p.).

Дослідження внеску періодичного видання Українського Конгре­сового Комітету Америки "The Ukrainian Quarterly" в розвиток сучас­ного українознавства потребує ще наукової переоцінки та визнання.

Примітки:

1 Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 1995. - 292 с; Львів, 1997. - 296 с; Львів, 2002. - 600 с; Львів, 2003. - 988 с; Львів, 2005. - 676 с.

2 Українське зарубіжжя: Бібліографічний покажчик (1900 - трав. 2002 pp.). Інститут досліджень діаспори. - К.: Рада, 2002. - 345 с.

3 Гарасим В. Українська преса першої хвилі еміграції на теренах Північної Америки та її роль у національно-культурному житті нації // Українська преса: історія і сучасність. - Львів, 2005. - С. 93-96.

4 ЗавойськаЛ. Видавнича діяльність української еміграціїу Західній Європі та Канаді (20-ті - кінець 50-х pp. XX ст.) // Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 2005. - С. 162-165.

5 Сеник Я. До історії дослідження історії української іммігрант­ської преси США // Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 2003. - С. 706-721; Сеник Ярослав. Культурно-просвітницька діяльність перших редакторів української емігрантської преси в США // Українська періодика: історія та сучасність. - Львів, 2002. - С. 678-687.

6 Романишин Ю.О. Газета "Українські щоденні вісті" про життя українців Південної Америки // Українська періодика: історія і сучас­ність. Доповіді та повідомлення Всеукраїнської науково-теоретичної кон­ференції 22-23 грудня, 1995 року / Ред. М.М. Романюк та ін. - Львів, 1995. -С. 182-184.

7 Фединський О. Бібліографічний покажчик української преси поза межами України: річник за 1966 р. - Клівленд (Огайо), 1967. - 76 с; Річник III-IV за 1968 - 1969 pp. - Клівленд (Огайо), 1970. - 64 с; Річник V-VI за 1970 - 1971 pp. - Клівленд (Огайо), 1972. - Ч. 1 - 80 с; Річник VII-ІХза 1972 - 1974рр. - Клівленд (Огайо), 1975; РічникХ-ХШ за 1975

- 1978 pp. - Клівленд (Огайо), 1979. - 80 с.

8 The Story of the Ukrainian Congress Committee of America (1940

- 1951).-New York, 1951.-P. 13.

9 Ждан Михайло. Микола Чубатий (з нагоди 80-ліття). - Мюнхен; Нью-Йорк, 1970.-С. 15.

10 "The Ukrainian Quarterly" and enslaved Ukraine // The Ukrainian Quarterly, 1962. - № 3. - Autumn. - P. 262.

11 Chubaty Nicholas D. The Story of the Ukrainian Quarterly // Index to Volumes I (1944) - X (1954). - P. 3-5.

12 Ждан Михаиле Вказ. праця. - С. 14.

13 Editorial. Introducing the Ukrainian Quarterly // The Ukrainian Quarterly, 1999. - №1. - P. 10. Див також: Thirty Years of Generating Enlightenment and Pursuin Freedom // Ukrainian Quarterly. - Winter, 1974. -Vol. XXX. - № 4. - P. 341.

14 "The Ukrainian Quarterly" and enslaved Ukraine // The Ukrainian Quarterly, 1962. - №3. - Autumn. - P. 262.

15 Ibid.

16 Ibid.

17 Винар Л. Криза організації історичних дослідів // Винар Л. "Український історик": 40 років служіння науці, 1963 - 2003. Статті та ма­теріали / Ред. А. Атаманенко. - Нью-Йорк - Острог, 2003. - С. 103.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л Антощук - Журнал the ukrainian quarterly як періодичне видання українського конгресового комітету америки