В І Масальський - З досвіду інформатизації навчання у донецькому державному університеті - страница 1

Страницы:
1 

В. І. Масальський

З ДОСВІДУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ДОНЕЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Донецький державний університет. Донецьк, Україна Тел.: 8(0622)919-298 / 934-220, Факс: 8 (0622) 92-71-12, E-mail:

fsdp@dongu.donetsk.ua

Abstract

The experience of collective of Donetsk national state universitety on organization and use in education process of computer technologies is shined (covered).

Однією з головних вимог становлення української державності є інформатизація суспільства і як її складова - інформатизація вищої освіти. Більш того, інформатизація як система підвищення ефективності процесій формування, передачі, комутації і переробки інформації цілком обґрунтовано належить до найбільш пріоритетних напрямів розвитку освіти.

Основною метою інформатизації університетської освіти є підвищення ефективності навчального процесу за рахунок розширення обсягів інформації і вдосконалення методів її обробки, а також прищеплення користувачам (студентам, викладачам тощо) навичок застосування інформаційних технологій в особистій професійній діяльності.

Інформатизація навчального процесу в Донецькому держуніверситеті здійснюється на базі спеціально розробленої концепції, яка передбачає системний підхід, довгострокове планування і включає відповідні наукові обґрунтування і дослідження. її принципова відмінність від більшості підходів, що реалізуються в інших ВЗО, полягає в орієнтації на нову технологію комунікації на основі створення локальних мереж ПЕОМ, нову технологію обробки інформації на основі широкого використання персональних комп'ютерів і нову технологію вироблення рішень, що використовує засоби штучного інтелекту: бази знань, експертні системи, різні системи моделювання. Яскравим свідченням того є матеріали вченої ради: питання про комп'ютеризацію навчального процесу за останні три роки обговорювалося щорічно - в травні 1998. червні 1999 і квітні 2000 року. За підсумками проведених обговорювань можна виділити кілька основних напрямів у процесі впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес.

1. Стан технічної о оснащення

Загалом у ДонДУ в навчальному процесі використовуються понад 400 ПЕОМ. По факультетах це виглядає таким чином: на фізичному - 84, математичному - 68, обліково-фінансовому - 63, економіко-правовому - 63, економічному - 55, біологічному - 21. Але, як свідчить практика, і цього вже стає замало. Так, на початку 2000 року коефіцієнт комп'ютерооснащеності у розрахунку на одного студента університету в середньому становив: Pent 386 та 486 - 0,055. Як бачимо, є нагальна потреба у придбанні певної кількості класів сучасної комп'ютерної техніки.

Як відомо, проблема недостатньої кількості сучасних ПЕОМ - це проблема практично всіх навчальних закладів через брак коштів. Але і тут можна знайти певний вихід. Про це свідчить позитивний досвід, накопичений у нас на фізичному факультеті. Завдяки вміло проведеній тут модернізації парку ПЕОМ у сучасні Pentium - комп'ютери на факультеті виведено з навчального процесу всі старі процесори типу Pentium 286 і 386. Така модернізація обійшлася удвічі дешевше, ніж придбання нових комп'ютерів, а саму модернізацію здійснено фахівцями, що працюють на факультеті.

2. Стан забезпечення програмними засобами

Згідно з рішенням вченої ради на цьому напрямку політика університету потребує докорінного перегляду. Поки що залишається низькою оснащеність ПК ліцензованим програмним забезпеченням, що певним чином гальмує широке застосування у навчальному процесі комп'ютерних технологій. З поточного навчального року університет практикує цілеспрямоване придбання ліцензованого програмного забезпечення.

3. Комп'ютеризація бібліотеки

Потугами кафедри комп'ютерних технологій і за рахунок коштів держбюджетної тематики, яка послідовно і планово виконується з 1995 року, розроблено і впроваджено автоматизовану інформаційну бібліотечну систему (АІБС) ДонДУ. В її основі - практичне використання і впровадження міжнародних комунікативних форматів опису бібліографічних даних USMARC і UNIMARC. Підтримка формату MARC забезпечує можливість обміну базами даних з іншими науковими бібліотеками, В тому числі - зарубіжними, що у багато разів скорочує трудоємкість формування електронного каталогу при використанні каталогів і тематичних планів видавництв, що поставляються на магнітних носіях. Сьогодні в розпорядженні бібліотечних працівників і читачів 15 ПЕОМ, в тому числі 3 - у відділі наукової обробки. 2 - в залі каталогів. 2-у відділі комплектування, 4 -використовуються для бібліографічного обслуговування читачів і ще 4, які спеціально використовуються для роботи в системі Інтернет.

Усі комп'ютери бібліотеки поєднані у локальну сітку, а їх програмне забезпечення включає п'ять АРМів: ''Наукова обробка", "Бібліографічне обслуговування", "Комплектація", " Електронний каталог ДонДУ" та "Періодика". Про доцільність і практичне значення інформатизації бібліотечної справи свідчать хоча б такі факти. АРМ "Наукова обробка" впроваджено с 1995 року. З цього часу всі нові поповнення - книжки, підручники, дисертації, автореферати, звіти про науково-дослідницьку роботу тощо вводяться до електронного каталогу. Електронний каталог бібліотеки університету охоплює понад 150 тис. одиниць зберігання з бібліотечного фонду. Це забезпечує читачам оперативний пошук і видачу для опрацювання будь-якого замовленого видання або документа.

4. Комп'ютеризація навчальних підрозділів

Останніми роками розпрацьовані, пройшли експериментальну експлуатацію і впроваджені в практику такі підсистеми управління навчальним процесом:

• 4.1 "Сесія", яка передбачає кількісний і якісний аналіз результатів екзаменаційних сесій для використання на факультетах, в навчальному відділі і ректораті. За підсумками цієї роботи складаються і видаються накази щодо переведення студентів з курсу на курс, призначення стипендій, сплату за отримані студентами послуги, в т. ч. -за гуртожиток тощо. Цю підсистему впроваджено на десяти факультетах університету.

• 4.2 Підсистеми "Атестація" і "Відвідування занять" впроваджено на факультетах: економіко-правовому, обліково-фінансовому, хімічному, романо-германської філології.

• 4.3 Підсистему "Диплом" створено для історичного і романо-германського факультетів. Вона дає змогу готувати всі необхідні дані і друкувати додатки до дипломів. Крім того, формується загальна база даних на випускників, що необхідні для друку пластикових дипломів у Києві.

• 4.4 Підсистеми "Рейтинг студентів" та "Накази до змін контингенту" теж дозволяють організувати і здійснити навчальний процес більш ефективно і раціонально.

• 4.5 3 метою чіткого управління процесом підготовки студентів у навчальному відділі університету створено робоче місце, до компетенції якого включено такі завдання: проведення на базі комп'ютерних даних інформаційно-пошукової роботи на випускників; корегування навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів;розрахунок навчального навантаження викладачів, а також формування складу державних екзаменаційних комісій (ДЕК); розроблено програму статистичної звітності за формою ЗИК для Міністерства освіти і науки України. Концепція автоматизованого робочого місця (АРМ) нині визнається ключовою у вирішенні питань інформатизації і автоматизації діяльності ВЗО.

5. Комп'ютеризація адміністративних підрозділів

Однією з актуальних проблем при переході на ринкові відносини є підвищення ефективності діяльності апарату управління навчальним закладом. З 1990 року паралельно з комп'ютеризацією навчального процесу впроваджено низку підсистем з автоматизації систем управління (АСУ) й університеті серед них: "Управління та фінансовий облік", "Облік позабюджетних надходжень", "Облік матеріальних цінностей", "Облік праці і заробітної плати", "Облік розрахунків з постачальниками". "Банк", "Каса" та ін. Завдяки впровадженню підсистем автоматизації бухгалтерського обліку, вдається обробляти значно більші обсяги інформації без залучення додаткових штатних одиниць. Всі зазначені підсистеми розроблено на основі баз даних Fox Pro 2.6 і функціонують у складі локальної облікової сітки в операційній системі Windows NT.

За планом інформатизації адміністративної діяльності ВЗО створені, функціонують і доопрацьовуються такі інформаційні підсистеми:

"Кадри ПВС". За цією підсистемою для відділу кадрів створено бази даних ПВС, які зараз систематично поновлюються у міру видання наказів, розпоряджень та надходження іншої відповідної інформації, документів і матеріалів. Розроблено програмне забезпечення щодо формування і ведення бази даних співробітників. Заплановано поєднати у єдину локальну сітку інформації відділу кадрів та бухгалтерії за всіма змінами особового складу. Така інформація буде автоматично видаватися від відділу кадрів до бухгалтерії і навпаки, що має забезпечити оперативну і чітку роботу зазначених підрозділів.

Підсистема " Архів студентів" складається з таких документів: заяв, облікових карток студентів, копій атестатів, дипломів, додатків до диплома, наказів, довідок про час навчання, стаж роботи та ін. Починаючи з 1995 року здійснюється автоматичне введення інформації н базу "Архів" з бази даних підсистеми "Диплом" і таким чином автоматично формуються архівні картки студентів, аспірантів ТІЇ інші документи.

У стадії завершення розробки і експериментальної експлуатації перебуває підсистема "Управління господарською діяльністю університету", яка включає такі задачі: облік паливно-мастильних матеріалів, рахунків з оплати, господарських договорів та ін.

6. Створення корпораї ивної інформаційної сітки

Наведена вище інформація є опосередкованою прикметою того, що процес інформатизації в ДонДУ. як і загалом у державі, набуває все більших темпів та обсягів. Ще більш переконливою ознакою сучасності є підключення ВЗО до INTERNET і активне використання останнього у навчальному процесі. Поширення NTERNET в Україні останнім часом стає впливовим засобом спілкування та джерелом важливої інформації.

Слово "INTERNET" декілька років тому було відомим тільки обмеженому колу спеціалістів, а сьогодні воно не зникає зі шпальт газет і журналів, часто зустрічається в неспеціалізованих виданнях, звучить у передачах радіо і телебачення. INTERNET - це глобальна комп'ютерна телекомунікаційна мережа, яка об'єднує величезну кількість наукових, освітянських і комерційних мереж і мас необмежені можливості поширення інформації. Мережу INTERNET можна розглядати як сукупність комп'ютерів і комп'ютерних мереж, об'єднаних між собою за допомогою комунікаційних каналів (супутникових, оптоволоконних, телефонних та радіорелейних), які використовують для обміну даними між собою протокол ТСР/ІР. INTERNET забезпечує не тільки змістову обробку інформації, а й передачу текстових, мультимедіа (графіка, відео. звук) та інших матеріалів практично на будь-які відстані в реальному часі.

Для підключення університету до INTERNET з виділенням приватного домену треба обов'язково виконати основну вимогу міжнародного комітету RIPE NCC про створення локальних обчислювальних сіток (ЛОС} в підрозділах, поєднаних в загальноуніверситетську корпоративну сітку. Вирішенням цієї проблеми фахівці кафедри інформаційних технологій і займаються останніми роками. З листопада 1497 року ЛОС створені і введені до користування практично на всіх факультетах і основних підрозділах ДонДУ: 126 ПЕОМ з 14 підрозділів поєднані у корпоративну інформаційну сітку університету і отримали вихід в INTERNET. Практично цей процес здійснюється таким чином; в усіх деканів факультетів встановлено ПК з виходом у ЛОС факультету і далі - в загальноуніверситетську корпоративну інформаційну сітку, підключену до INTERNET. Цікаво, що ЛОС маршрутизується спеціальним комп'ютером — маршрутизатором. який встановлено на кожному факультеті. У складі ЛОС також приватні факультетські сервери. Вузол загальноуніверситетської корпоративної сітки розташовано на АТС ДонДУ.

Повертаючись до визначеної проблеми - досвіду інформатизації навчання у ДонДУ -треба також сказати, що силами лабораторії комп'ютерних технологій за рахунок коштів проекту TEMPUS TASIS на обчислювальному центрі створено і введено до дії два дисплейних класи і виходом до INTERNET і використанням супутникової антени. В цих дисплейних класах регулярно проводяться навчальні заняття зі студентами.

В ДонДУ створені чималі INTERNET -ресурси: Web-сервер (головна сторінка університету із структурою зв'язків до сторінок всіх підрозділів). Ім'я ДонДУ В міжнародній сітці INTERNET: http://www.dongu.donetsk.ua. Створено сервер новин, якій підтримує 9000 конференцій з різних тем. Адреса сервера: nn.dongu.dongu.ua. Крім того, в ДонДУ досить ефективно функціонує Е-mail сервер (електронна пошта). Електронні адреси з доступом до цієї пошти з власних комп'ютерів сьогодні мають близько 350 викладачів, співробітників і студентів   університету.    Для   них   встановлена   така E-mail адреса:

name@dongu.donetsk.ua.

Електронна пошта дає змогу студентам, аспірантам і викладачам підключатися до глобальної комп'ютерної мережі INTERNET, забезпечує передачу текстовик повідомлень у межах INTERNET, зберігання її в пам'яті комп'ютера та виведення користувачеві в електронному або паперовому вигляді. За своїм призначенням електронна пошта не відрізняється від звичайної, проте функціонує значно швидше (практично миттєво). Оплата здійснюється за місцевим тарифом, навіть за електронні листи, які відправлені кореспонденту в будь-яку точку земної кулі. У 1997 році міжнародним комітетом RIPE NCC Донецькому держуніверситету виділено: домен 195.184.198 з ім'ям dongu.donetsk.ua, сітка з 256 ІР-адресів

Отже, підбиваючи деякі підсумки, можна зазначити, що Донецький державний університет у своїй практичній діяльності оперативно реагує на позитивні зміни в галузі інформатизації вищої освіти. Навіть у жорстких умовах сучасної економізації університетські викладачі, науковці наполегливо працюють як викладачі інформатики, системні інтегратори, розробники програмного забезпечення і докладають чимало зусиль щодо забезпечення навчального процесу найновішими програмами та апаратними рішеннями. Накопичений тут досвід з розробки і впровадження в життя концепції інформатизації класичного університетського навчання безсумнівно принесе свої позитивні результати. Підготовка високоосвічених фахівців, які оволоділи сучасними інформаційними технологіями, - це фундамент української економіки у XXI сторіччі. Цей фундамент закладається сьогодні.

Источник:

VINNYTSIA STATE TECHNICAL UNIVERSITY

VINNYTSIA REGIONAL TRAINING AND METHODICAL CENTER OF

INTERNET

Supported by the Institute of Electrical and Electronics Engineers

173 "ІНТЕРНЕТ, ОСВІТА, НАУКА - 2000", друга міжнародна конференція

ІОН -2000, 10 - 12 жовтня, 2000. Збірник матеріалів конференції. - Вінниця; УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2000 - 343 с.

Друга міжнародна конференція "ІНТЕРНЕТ - НАУКА - ОСВІТА - 2000" (ІОН -2000. Нові інформаційні і комп'ютерні технології в освіті та науці) присвячена обговоренню питань застосування в освіті та наукових дослідженнях нових інформаційних технологій, що спираються на можливості Інтернет.

PROCEEDINGS

of the Second International Conference

INTERNET - EDUCATION - SCIENCE

IES - 2000

New Informational and Computer Technologies in Education and Science

10-12 October, 2000 Vinnytsia - UKRAINE

Всі матеріали доповідей представлені також на Web-сайті конференції Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.), що містить електронну версію даного збірника (з можливістю пошуку по ключових словах у назвах доповідей, їхніх текстах, прізвищах авторів), доповнену наданими авторами перекладами деяких доповідей, і базу даних з відомостями про учасників конференції.

Тексти доповідей друкуються в авторській редакції.

UNIVERSUM-V1NNYTSIA 2000

CONTENTS

SECTION A

EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC INFORMATIONAL COMPUTER NETS: PROBLEMS, SOLVING, PERSPECTIVES

USAGE OF A CONCEPTUAL FRAMEWORK FOR MODELING SELF-FINANCING RESEARCH AND EDUCATION NETWORKS D. Galagqn, M. Looijen,

(Delft University of Technology, Netherlands) 3

STRATEGY OF SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL NETWORK CREATION IN MOLDOVA: EXPERIENCE OF REALIZATION AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT P. Bogatencov, G. Secrieru, E. Iaroshenco (the Academy of Sciences of Moldova)

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ВІННИЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ Б. І. Мокін, В. В Грабко, В. І. Месюра, С. В. Юхимчик (Вінницький державний технічний університет, Україна)

COMPLEX APPROACH TO MODERN INFORMATION SYSTEMS IMPLEMENTATION AT KHARKIV STATE POLYTECHNIC UNIVERSITY (KHSPU) V. A. Kravets, V. P. Shchetinin (Kharkiv State Polytechnic University, Ukraine) 17

З ДОСВІДУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

У ДОНЕЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

В. І. Масальський

(Донецький державний університет, Україна) 21 ОПЬІТ ПОСТРОЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ

КОМПЬЮТЕРНОИ СЕТИ ЧЕРНИГОВСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО

ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА

ДИ. Мельніченко, В. И. Павловский, P. H. Дробноход

(Черниговский государственный технологический университет, Украйна) 24

КОРПОРАТИВНАЯ СЕТЬ СЕВГТУ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ РАЗВИТИЯ

Я Р. Головизнина, Д. А. Симоненко, Е. С. Ядовина

(Севастопольский государственный техническип университет, Украйна) 28

СТРУКТУРА ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ АДМИНИСТРАЦИИ ОГПУ В Ф. Маркевич, Н., Ф. Коваль

(Одесский Государственный Политехнический Университет. Украйна) 33

ПРОБЛЕМИ СОЗДАНИЯ ИНТЕГРИРОВАННОЙ СЕТИ

ПЕРЕДАЧИ ДАННЫХ РЕГИОНАЛЬНОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕННЯ

О. Я. Кравец

(Воронежский муниципальный экономико-правовой институт, Россия) 36

9

11

Страницы:
1 


Похожие статьи

В І Масальський - Вища освіта на рубежі xx і xxi століть нові орієнтири розвитку

В І Масальський - Донецький національний університет як дійовий осередок європейського освітнього простору

В І Масальський - Досвід співробітництва донну з іноземними освітянськими партнерами у другій половині 90 х 2005 роках

В І Масальський - З досвіду інформатизації навчання у донецькому державному університеті

В І Масальський - Модернізація вищої освіти як виклик часу