О В Апарова - Забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Апарова Оксана Володимирівна

УДК 330.131.5:658.15 (042.3)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АВІАТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник -     кандидат економічних наук, доцент,

заслужений працівник освіти України Жебка Валентин Володимирович,

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Міністерства транспорту та зв'язку України, завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:        доктор економічних наук, професор, заслужений діяч

науки і техніки України Коба В'ячеслав Григорович,

Київська державна академія водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і менеджменту

кандидат економічних наук Тофанчук Анатолій Тимофійович,

Державна авіаційна адміністрація Міністерства транспорту та зв' язку України,

начальник відділу управління державною власністю та структурних перетворень

Захист відбудеться 21 травня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 в Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, навчальний корпус 2, аудиторія 418

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету, 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1

Автореферат розісланий 16 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В. В. Матвєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України характеризується спадом в переважній більшості галузей національного господарства, а подекуди навіть наявністю кризових явищ. Авіатранспортна галузь також не стала винятком, економічна криза в Україні позначилась і на авіатранспортних підприємствах. Актуальність питання забезпечення ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств обумовлена не тільки об'єктивними потребами населення в перевезеннях, забезпеченням економіки країни послугами авіації, а й важливістю розвитку підприємств авіатранспорту для транспортної галузі як стабільного джерела надходження коштів та розширеного відтворення галузі. Тому постає необхідність вдосконалення існуючих методів дослідження та пошуку нових шляхів вирішення завдання забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств, розробки теоретичних і практичних рекомендацій створення механізму забезпечення сталого розвитку авіакомпаній.

Серед вітчизняних економістів, які зробили вагомий внесок у розробку напрямів сталого розвитку підприємств, необхідно відзначити Бабича В.П., Василенка В.О., Геєця В.М., Герасимчук З.В., Голікова В.І., Данилишина Б.М., Диканя В.Л., Єрмошенка М.М., Єрохіна С.А., Іванова Ю.Б., Лігоненко Л.О., Мочерного С.В., Стеченка Д.М., Чумаченка М.Г., Шубравську О.В. та ін.

У вітчизняній та зарубіжній теорії і практиці дослідженню питань підвищення економічної ефективності присвятили свої роботи Ареф'єва О. В., Аханов С.А., Барсов А.А., Благодєтєлєва-Вовк С.Л., Брюховецька Н. Ю., Голубєв І.С., Єрмолович Л.Л., Лісна І.Ф., Малишев П.А., Папазова О.М., Рубан Т.Є., Сич Є.М., Тихонов В. О., Червоний А. А., Шилін І.Г., Шишмарьова Л.О., Брю С. Л., Долан Е.Дж., Ліндсей Д., Макконел К.Р., Піндайк Р., Рубінфельд Д. та інші.

Розробці теоретичних, практичних і методологічних питань розвитку та підвищення ефективності діяльності авіапідприємств присвячені роботи таких вчених-економістів як Діброва Г.С., Єлагін В.Т., Жаворонкова Г.В., Загорулько В.М., Коба В.Г., Кулаєв Ю.Ф., Ложачевська О.М., Матвєєв В.В., Мова В.В., Поліщук К.А., Щелкунов В.І., Юн Г.М., Ященко Л.А. та ін.

Питання підвищення ефективності діяльності підприємств та забезпечення сталого розвитку розглядалися і в інших працях, однак в них відсутні методичні розробки, які дозволили б з врахуванням ринкових умов і технологічних особливостей надання авіатранспортних послуг комплексно оцінити ефективність роботи авіакомпанії та знайти оптимальні напрямки забезпечення її сталого розвитку. Існуюча на даний час науково-методична література в загальних рисах відображає вирішення завдання забезпечення економічної ефективності сталого розвитку підприємств в умовах ринкових взаємовідносин, а також недостатньо враховує галузеві особливості авіатранспорту, не дає конкретних відповідей на питання щодо методів оперативного контролю за складовими ефективності, прогнозування ефективності діяльності авіапідприємства, вибору пріоритетних напрямків діяльності на авіатранспортному ринку. Це вказує на необхідність розробки методичних основ забезпечення  економічної ефективності сталогорозвитку авіапідприємств України, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і основні задачі.

Розробка наукового підходу щодо забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіапідприємств зробить можливим за рахунок впровадження відповідного організаційно-економічного механізму досягнення основної мети -сталого розвитку та ефективного функціонування в довгостроковому періоді. Це, в свою чергу, допоможе отримувати прибуток, який може бути спрямований на підвищення ефективності авіаобслуговування і забезпечить ріст якості авіапослуг, що, як наслідок, забезпечить ріст конкурентоспроможності авіапідприємств та ефективне функціонування в майбутньому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи Інституту економіки і менеджменту Національного авіаційного університету "Бюджетування в системі управління авіаційних підприємств" (№ 47-ф6/к64).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств в умовах ринкових відносин.

Мета дисертаційної роботи обумовлена необхідністю виявлення факторів, які впливають на ефективність сталого розвитку авіапідприємств, визначення резервів росту ефективності та створення для національних авіатранспортних підприємств механізму, здатного забезпечити сталий і прибутковий розвиток.

У відповідності з метою дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити сутність економічної ефективності виробництва та сталого розвитку за допомогою системного аналізу існуючих досліджень, присвячених питанням ефективності;

- дослідити теоретико-методологічні основи формування економічної ефективності сталого розвитку у транспортній галузі та на авіатранспорті зокрема з врахуванням особливостей транспортної галузі;

- дослідити фактори забезпечення сталого розвитку авіапідприємства та провести комплексний аналіз розвитку авіаційного транспорту України;

- виконати організаційно-економічне обґрунтування механізму забезпечення сталого розвитку авіатранспортних підприємств в ринкових умовах;

- виявити зовнішні і внутрішні фактори та проаналізувати їхній вплив на забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіапідприємств;

- розробити та запропонувати практичні рекомендації щодо комплексу заходів, спрямованих на стабілізацію економічного становища авіапідприємств, забезпечення їхнього сталого розвитку та підвищення економічної ефективності з позиції застосування в сучасних умовах;

- визначити напрями та особливості впровадження механізму забезпечення сталого розвитку в діяльність авіакомпаній України та здійснити прогнозні розрахунки економічних показників діяльності ДАП "Західні авіалінії".

Об'єктом дослідження є процес забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних положень щодо забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіапідприємств.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу проведеного дослідження склали сучасні теорії ефективності та підтримання сталого розвитку підприємства, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ефективності функціонування виробництва, а також законодавчі акти.

Вирішення окремих завдань здійснювалось за допомогою методів аналізу та узагальнення - для досліджень теоретичних основ підвищення ефективності і сталого розвитку; методів аналізу і синтезу економічних процесів - при дослідженні впливу особливостей авіатранспорту на підвищення (зниження) ефективності діяльності авіапідприємств; статистичного та порівняльного аналізу -для дослідження тенденцій показників діяльності авіатранспорту України і світу в цілому, для аналізу обсягів перевезень у розрізі галузей та по авіакомпаніях зокрема; методів системного, комплексного та факторного аналізу, методів обробки рядів динаміки (вирівнювання рядів динаміки, екстраполяції часових рядів) та кореляційного аналізу - для виявлення взаємозв' язку між економічними показниками авіапідприємства (дохід, обсяг перевезень); моделювання - для розробки організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку авіакомпанії.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні дисертаційної роботи отримані наступні результати: вперше:

- запропоновано визначати поняття "ефективність сталого розвитку авіапідприємства" як рівень фактичного досягнення результату за умови закономірних, послідовних, постійних та позитивних змін явищ, процесів і станів внаслідок їх стабільного прогресивного прямування в динаміці та сформульовано основні ознаки ефективності сталого розвитку. Введення даного поняття дозволить оцінювати рівень сталого розвитку з урахуванням перепадів екстремумів основних фінансових показників, які його характеризують;

- обґрунтовано організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку авіакомпанії, запровадження і використання якого передбачає певну послідовність дій системи управління при врахуванні впливу на авіакомпанію її зовнішнього і внутрішнього середовища, зробить можливим досягнення авіакомпанією основної мети - сталого розвитку та ефективного функціонування в довгостроковому періоді;

удосконалено:

- визначення поняття "гнучкість підприємства" як здатність отримувати необхідний результат за умови швидкої та адекватної реакції його виробництва на зміни в оточуючому середовищі (соціально-політичну обстановку, коливання та зміну співвідношення на ринку попиту і пропозиції, ступінь конкуренції і т.д.), використання якого зробить можливим досягнення безперебійного надання авіапослуг в довгостроковому періоді, яке є основною умовою забезпечення ефективності сталого розвитку авіакомпанії;

- модель забезпечення зростання доходів авіапідприємства в кризових умовах, яка описується двома системами рівнянь, де перше рівняння в системах означає параболічний тренд до впровадження організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку в діяльність авіакомпанії, а друге рівняння - після впровадження. Дана модель, на відміну від існуючих, спрямована на визначення обсягів доходів через забезпечення залучення пасажиропотоку як основної передумови подолання кризових явищ на авіапідприємстві із наступним його виходом із кризового стану;

набули подальшого розвитку:

- методичний підхід до визначення економічної ефективності авіатранспортного підприємства з позицій його сталого розвитку, який, на відміну від існуючих, передбачає використання засобів по досягненню сталого розвитку як передумови ефективності підприємства;

- напрями забезпечення фінансової стабілізації, зростання виробничих показників і комплексного розвитку авіакомпанії, які передбачають запровадження на авіапідприємстві концепції управління з використанням методів планування і бюджетування в умовах ринкових відносин, а також впровадження безперервного антикризового управління, спрямованого на вихід підприємства з кризи та в подальшому на запобігання входження в таку ситуацію.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів дослідження як наукової основи для впровадження пропозицій щодо забезпечення ефективності сталого розвитку підприємств авіаційної галузі.

Результати наукових досліджень за темою дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Інституту економіки і менеджменту Національного авіаційного університету (акт впровадження від 26.10.2009р.) та в практичній діяльності Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту і зв'язку України (акт впровадження № 1.18—0838 від 02.02.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, присвяченою обґрунтуванню шляхів забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств України. В ній автором запропоновано новий підхід до вирішення завдання забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіапідприємств України, що ґрунтується на впровадженні організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку авіакомпанії із врахуванням впливу на неї зовнішнього та її внутрішнього середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що містяться в дисертації, висвітлені в наукових статтях та доповідались і отримали схвалення на наукових конференціях: ІУ Міжнародна науково-технічна конференція "Авіа-2002" (23-25 квітня 2002 р.), ІУ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених "Політ" (2004 р.), ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція "Сучасні інформаційно-комунікаційні технології /COMINFO'2007/" (м. Київ, 24-28 вересня 2007 р.), УІ наукова конференція "Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті" (м. Київ, 05­

06 листопада 2009 р.), ІІІ Міжнародний науково-технічний симпозіум "Нові технології в телекомунікаціях" (м. Київ, 02-05 лютого 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковані в 13 роботах загальним обсягом 4,27 друкованих аркушів, в тому числі 8 статей - у фахових виданнях (3,48 друкованих аркушів).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 211 найменувань. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 197 сторінках, вона містить 19 рисунків та 33 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета й задачі, об' єкт і предмет дослідження, відображена наукова новизна й практичне значення отриманих результатів, наводяться дані щодо впровадження, апробації та публікації основних результатів роботи.

У першому розділі - "Теоретичні засади економічної ефективності сталого розвитку авіатранспорту" - на підставі здійсненого аналізу теоретичних підходів до питання забезпечення ефективності та сталого розвитку, запропоновано визначення поняття "ефективність сталого розвитку авіапідприємства"; запропоновано використання комплексного, системного підходу до оцінювання економічної ефективності виробництва; проведено дослідження факторів і резервів забезпечення ефективності сталого розвитку авіапідприємства.

За результатами досліджень автором встановлено, що, не зважаючи на те, що у висвітленні питання сутності економічної ефективності, її основних форм та видів підходи різних науковців відрізняються, а також на сучасному етапі процес формування наукової думки щодо визначення поняття економічної ефективності виробництва не завершився, цілком обґрунтованим слід вважати таке формулювання ефективності, коли її розглядають як категорію, яка характеризує кінцевий корисний результат від застосування засобів виробництва і праці, віддачу сукупних вкладень, тобто, її можна охарактеризувати як комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний проміжок часу. Оцінювання економічної ефективності виробництва вимагає комплексного, системного підходу, тобто, коли об'єкт розглядається з усіх сторін як єдине ціле, а не як проста сума елементів, які його складають.

Автором визначено сутність категорії "сталий розвиток" як процес закономірних, послідовних, постійних позитивних змін в динаміці, або, іншими словами, стабільне прогресивне прямування (динаміку) в процесі закономірної зміни явищ і станів. При цьому особливу увагу при вивченні систем, які динамічно розвиваються, слід приділяти стабільності - здатності системи зберігати свій працездатний стан по досягненню запланованих результатів при наявності різних впливів (збурень), оскільки будь-яке, навіть прогресивне, перетворення чи нововведення на підприємстві часто приводить до дестабілізації системи і є свого роду кризою.

Важливим аспектом, який впливає на забезпечення ефективності сталого розвитку підприємства, є ефективна організація планування і бюджетування. В сучасних умовах для вітчизняних авіапідприємств існує необхідність забезпечення планування перевезень, яке б враховувало реальні запити у вантажних та пасажирських перевезеннях і більш гнучко реагувало на їх коливання, а також за допомогою економічних методів забезпечувало стабільність транспортних перевезень.

Оскільки на даному етапі ринкових відносин на життєдіяльність авіапідприємств чинить вплив складний комплекс взаємодії різних структур як усередині, так і поза ними, одним з найбільш ефективних напрямів розвитку конкретного авіапідприємства є підвищення ступеня гнучкості надання авіапослуг по відношенню до потреб ринку, яка цілком залежить від гнучкості управління (здатності системи менеджменту адаптуватися до умов, що змінюються, і ефективно впливати на авіапідприємство як на соціально-економічну систему з метою підтримки його життєстійкості в досягненні намічених результатів). Під поняттям "гнучкість підприємства" в даному дослідженні слід розуміти здатність підприємства отримувати необхідний результат за умови швидкої та адекватної реакції його виробництва на зміни в оточуючому середовищі (соціально-політичну обстановку, коливання та зміну співвідношення на ринку попиту і пропозиції, ступінь конкуренції і т. д.).

У ході дослідження виявлено, що вирішення загального завдання підвищення ефективності авіатранспорту повинно складатися з вирішення трьох взаємозалежних комплексних завдань: розвитку науково-технічного прогресу, вдосконалення господарського механізму й підвищення якості роботи у всіх ланках і на всіх ділянках виробництва авіатранспорту. Вирішення питання технологічного відставання особливо актуальне для українських авіапідприємств. Це комплексне питання, яке має два компоненти: матеріальний (вдосконалення технічної бази) та нематеріальний (організаційно-правові проблеми).

Для деяких авіакомпаній першою сходинкою на шляху до сталого розвитку є вихід з кризового стану шляхом запровадження антикризових заходів. Природно, кризу легше передбачити, ніж ліквідувати. Успіх управління кризовими ситуаціями визначається ступенем готовності авіапідприємства до потенційних загроз і їхніх проявів, а також наявністю резервів, рівнем підготовки управлінського персоналу, ступенем профілактичних заходів і ефективністю застосовуваних методів управління. Тому управління авіакомпаніями повинно бути направлене на сталий розвиток системи і ставати антикризовим в міру настання кризової ситуації. Врахування цього положення сприяє безболісному проходженню етапу кризових ситуацій.

Таким чином, враховуючи специфіку вітчизняної економіки, ефективне функціонування системи управління повинно включати в себе заходи, спрямовані на попередження кризових проявів. Головним завданням функціонування системи управління повинна бути мінімізація ризиків управлінських рішень, що дозволить досягти поставленої мети і результату за мінімуму додаткових засобів і за мінімальних негативних наслідків.

У другому розділі - "Аналіз та оцінка економічної ефективності діяльності авіатранспортних підприємств" - здійснено економіко-статистичний аналіз динаміки розвитку цивільної авіації в структурі транспортної системи України, а також основних показників діяльності та частки на ринку авіапослуг окремих вітчизняних авіакомпаній; виявлено сучасні тенденції розвитку авіаційного транспорту України.

В Україні за 2001-2008 рр. досягнуто зростання практично всіх економічних показників, що характеризують роботу авіаційної галузі за цей період: обсяги пасажирських перевезень зросли в 4,5 рази, вантажних перевезень - в 1,4 рази, пошти — в 2,2 рази, відправлення пасажирів зросли в 3,8 рази. Однак, вже у 2009 році вітчизняними авіакомпаніями було здійснено лише 84,2 тис. комерційних рейсів (проти 100,4 тис. у 2008 році), перевезено 5,1 млн пасажирів, що на 17 % (майже на 1,05 млн пас.) менше, ніж у 2008 р. Обсяги перевезень вантажів та пошти скоротились на 16,7 % та склали 85,1 тис. тонн.

Свій вплив на погіршення показників роботи галузі справило розгортання фінансово-економічної кризи в країні. Загальний стан економічної кон'юнктури, негативна динаміка основних макроекономічних показників, нестабільність економіки, падіння купівельної спроможності населення, згортання ділових і культурних зв' язків та туризму, складні метеорологічні умови та напружена епідеміологічна ситуація наприкінці 2009 року - саме ці фактори найбільше вплинули на ринок авіаперевезень, де має місце зменшення всіх основних виробничих показників, порівняно з 2008 роком.

Відбулися зміни і в структурі авіаперевезень (зменшення питомої ваги внутрішніх і збільшення частки міжнародних). До цього призвело, як правило, різке збільшення тарифів на авіаперевезення, що змушує пасажирів із середнім рівнем доходів віддавати перевагу іншим видам транспорту при здійсненні переміщень всередині країни (рис. 1).

□Внутрішні □ Міжнародні

7000 6000 5000 о 4000

g 3000

н

2000 1000

0

1133,1

і,5

1798,4

2484,8 743,7 2972,2

840,9

3289,6

918,7

3904,3

1024,3

т

4934,8

1246,2

4135,9

995,7

2000р.    2001р.    2002р.    2003р.   2004р.    2005р.   2006р.    2007р.   2008р. 2009р.

Рис. 1. Обсяги перевезень пасажирів авіаційним транспортом України

В кінці 2008 року почали сповільнюватись темпи зростання пасажиропотоку і виручки авіакомпаній, а рекордне подорожчання пального призвело до збільшення витрат перевізників, і, як наслідок, значного погіршення показників діяльностібагатьох вітчизняних авіапідприємств за останні два місяці 2008 року. Зменшення попиту на авіаперевезення викликало зниження відсотку комерційної завантаженості рейсів, а також змусило авіакомпанії до відміни частини рейсів.

Дані рис. 2 характеризують динаміку структури ринку вітчизняних авіаперевізників. В 2008 році з'явилися дві авіакомпанії на ринку авіаперевезень -"Роза вітрів" та "Візз Ейр Україна" (рис. 2а). Завдяки тому, що частина пасажирів перейшла до цих авіакомпаній, а також на тлі загального погіршення фінансово-економічної ситуації в країні, практично у всіх ведучих авіакомпаній частка на ринку зменшилась.

В 2009 році авіакомпанія "Аеросвіт" втратила лідируючі позиції на ринку авіаперевезень (з 40,4 % до 26,9 %), поступившись місцем авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (рис. 2б). Таким чином, стався перерозподіл пасажирів авіакомпанії "Аеросвіт" між іншими учасниками ринку авіаперевезень.

"Роза вітрів" 6,4

"Дніпро-авіа" 7,0

"Українсь­кі Середзем­номорські авіалінії" 2,7

"Візз Ейр Україна" 1,8

"Донбас-Аеро" 8,6

"Аеросвіт"

40,4

"Міжнарод­ні авіалінії України" 25,8

а) 2008 рік б) 2009 рік

Рис. 2. Структура перевезень пасажирів авіакомпаніями України 2009 роках, % в

2008-

Здійснений аналіз результатів діяльності авіапідприємств за останні роки свідчить, що окремим авіапідприємствам (здебільшого державної форми власності) доводиться потерпати від збитків. Зокрема, аналіз динаміки обсягу перевезень пасажирів ДАП "Західні авіалінії" за 2000-2008 рр. вказує на яскраво виражену тенденцію до зростання (до 2005 р.). З року в рік збільшувались перевезення пасажирів (з 71 тис. пас. у 1993 р. до 140,1 тис. пас. у 2005 р.), після чого діяльність авіапідприємства пішла на спад (табл. 1).

До основних виявлених причин, які призвели до падіння обсягів авіаперевезень у 2008-2009 рр., крім загальнодержавної фінансово-економічної кризи, відносяться послаблення уваги до зниження витрат на виробництво продукції, а звідси - висока собівартість перевезень; скорочення обсягів інвестицій у транспортний комплекс, а звідси - низький рівень справності парку повітряних суден та відсутність коштів на їхнє технічне обслуговування і капітальний ремонт;податки на прибуток і податок на додану вартість не дозволяють знижувати тарифи і проводити активну інвестиційну політику по відновленню основних виробничих фондів авіатранспорту; існування нерентабельних рейсів, що викликане державною необхідністю (для державних авіапідприємств) тощо.

Таблиця 1

Пасажирські авіаперевезення ДАП "Західні авіалінії", 2000-2008 рр.

Перевезено пасажирів, тис. пас.

Роки

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О В Апарова - Забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств