К О Рибальченко - Забезпечення кредитними ресурсами та технічною допомогою світовим банком україни - страница 1

Страницы:
1  2 

слова «монополія» — «один продаю»). А коли немає конкурен­тів, у програші виявляються всі: раз не з ким змагатися, немає стимулу боротися за якість своєї продукції (однаково візьмуть), та і ціни можна накрутити за своїм розсудом. У підсумку навіть велика фірма-виробник може почити на лаврах і почати поти хеньку деградувати, втрачаючи свій імідж і brand-name.

Література

1. Кальченко Т. В. Імперативи системної взаємодії у формуванні глобальної економіки: Дис... докт. екон. наук: 08.00.02 / Київський на­ціональний економічний ун-т. — К., 2007. — С. 382.

2. Blair T. A Global. Alliance for Global Values. Tony Blair. Foreign policy center //_http://fpc.org.uk

3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М., 2000. — С. 102.

4. Осипов Ю. Россия: ни глобальное, ни национальное, а имперское // Философия хозяйства. — 2004. — № 1. — С. 14.

5. http://www.unctad.org/en/docs/wir2008overview_en.pdf

6. http://www.unctad.org/en/docs

Статтю подано до редакції 27.10.09 р

УДК 339.732.4

К. О. Рибальченко,

аспірант,

Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТНИМИ РЕСУРСАМИ ТА ТЕХНІЧНОЮ ДОПОМОГОЮ СВІТОВИМ БАНКОМ УКРАЇНИ

В даній статі проаналізовано та обґрунтовано періодизацію та дина­міку забезпечення кредитними ресурсами та технічною допомогою Світовим банком економіки України.

Ключові слова: світовий банк, міжнародні фінансові організації, по­зика, економіка України.

В данной статье проанализированы и обоснованы периодизация и динамика обеспечения кредитными ресурсами и технической помо­щью Всемирным банком экономики Украины.

Ключевые слова: всемирный банк, международные финансовые орга­низации, заем, экономика Украины.

© К. О. Рибальченко, 2010 75

The article provides the analysis and justification of periodicity and dynamics of the World Bank lending and technical assistance to the economy of Ukraine.

Key words: World Bank, international financial organizations, loan, Ukraine's еconomy.

Однією з найупливовіших міжнародних фінансових організа­цій у світі є Світовий банк. Він охоплює найбільшу кількість країн-членів та посідає центральне місце в інституціональній структурі світового господарства. Для кожної країни, яка прагне розвиватися, невід'ємною складовою глобальної економічної си­стеми, співпраця зі Світовим банком є неминучою, але стратегії та напрямки такої співпраці можуть бути різними для країн.

У різні часи проблемами співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями займалися такі відомі вчені, як С. Биконя, О. Білоус, В. Волошин, Г. Климко, В. Колосова, Ю. Пахомов, О. Плотніков, Г. П'ятченко, Л. Саакадзе, В. Хо-рошковський та ін. Разом з тим, питанню аналізу динаміки спів­праці Світового банку з Україною приділялося недостатньо ува­ги. Адже такий аналіз, якщо якісно проведений, необхідний для розуміння перспектив для України у розробці науково обґрунто­ваних стратегій та механізмів розвитку оптимальних відносин з цією організацією в майбутньому.

Метою даної статті є аналіз та обґрунтування періодизації та динаміки забезпечення кредитними ресурсами та технічною до­помогою Світовим банком економіки України.

Інтенсивна співпраця Світового банку з Україною почалася відразу ж після її вступу до цієї установи у 1992 р. Наслідком цих партнерських відносин стали безліч спільних проектів, які сприя­ли формуванню ринкової економіки, оновленню системи держав­ного управління, забезпеченню макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, вдосконаленню сис­теми соціального захисту тощо.

З початку співпраці між Україною та Світовим банком було затверджено 48 проектів на загальну суму понад 6,0 млрд дол. США. Через порушення виконання умов за 14 інвестиційними позиками анульовано 0,78 млрд дол. США. Два проекти були по­годжені з Урядом, але втратили чинність, оскільки не були рати­фіковані Верховною Радою України. Більшість позичкових кош­тів, отриманих від Банку (приблизно 65 %), використовувалося на підтримку системних перетворень через фінансування держав­ного бюджету і лише 35 % їх було спрямовано на реалізацію ін­вестиційних проектів. Портфель проектів станом на середину 2009 р. складався з 16 проектів, загальний обсяг зобов' язань Бан­ку за якими дорівнює 1,71 млрд дол. США.

Весь період, протягом якого Світовий банк надає допомогу Україні, можна поділити на шість етапів. Основним критерієм для виділення саме таких етапів слугує зміна стратегій діяльності Світового банку в Україні.

Перший етап охоплює час з 1992 р. до грудня 1994 р. та харак­теризується вивченням Банком ситуації та формуванням його підходів у країні. Цей етап розпочався із відкриттям Представни­цтва Світового банку в Україні у листопаді 1992 р. У цей час Банк сконцентрував свої зусилля на ознайомчих і дослідницьких місіях та підготовці звітів про економічну та соціальну ситуацію в Україні.

У червні 1993 р. Банк оприлюднив Економічний меморандум країн, де були визначені основні напрямки допомоги, а саме: створення стабільного макроекономічного середовища через фіс­кальний та монетарний контроль; започаткування першої про­грами передачі прав власності; та створення життєздатної систе­ми соціального захисту з метою захисту населення, яке постраж­дало від перехідного періоду [1]. Одночасно йшла інтенсивна підготовка Інституційної позики на суму 27 млн дол. США, що призначалася для підтримки розвитку потенціалу основних ін­ституцій з метою розробки та впровадження всеохоплюючої на­ціональної програми економічної реформи.

У 1994 р., коли була схвалена перша Стратегія допомоги Сві­тового банку Україні, співробітництво цією установою значно поглибилось. Це знайшло свій прояв у підготовці більш масштаб­ної Реабілітаційної позики вартістю 500 млн дол. США, спрямо­ваної на стабілізацію економіки та створення умов для віднов­лення економічного зростання.

Протягом другого етапу співпраці, що припадає на 1995—1997 pр., Банк надавав допомогу державним установам у визначенні основних напрямів реформ та їх впровадженні. У 1996 р. було підготовлено та узгоджено наступну Стратегію до­помоги Україні, що була спрямована на поступове збільшення кредитної програми, незважаючи на труднощі реформ [2]. Основ­ними завданнями стратегії, крім підтримки досягнення макро-економічної стабільності, були сприяння розвитку приватного сектору, структурній перебудові державного сектору, забезпе­ченню належного соціального захисту та боротьбі з бідністю, а також посиленню охорони навколишнього середовища. Упро­довж цього періоду Світовий банк започатковує численну кіль­кість інвестиційних проектів та аналітичних досліджень. Така пе­реорієнтація стала спробою Банку забезпечення всебічного під­ходу та концентрації ресурсів у найбільш проблемних секторах української економіки.

У 1995 р. Банк розпочав проект реабілітації гідроелектростанцій та управління в системі електроенергетики, що передбачав під­вищення ефективності гідроелектростанцій, потужності генерації електроенергії та якості постачання електроенергії. Із загальної вар­тості проекту 190 млн дол. США Банк виділив 114 млн дол. США. Також у 1995 р. Банк виділив фінансування на проект з розвитку насінництва в розмірі 32 млн дол. США (загальна вартість проек­ту складала 45 млн дол. США). Метою проекту було сприяння підвищенню продуктивності сільського господарства та експорту сільськогосподарської продукції.

З травня 1996 р. Світовий банк брав участь у фінансуванні пілотного проекту в галузі вугільної промисловості у розмірі 15,8 млн дол. США (загальна вартість проекту — 28,6 млн дол. США). Основною метою проекту було пом' якшення соціальних та екологічних наслідків закриття нерентабельних вугільних шахт. Пізніше Банк розпочав автономне фінансування широкомасштаб­ного проекту перебудови вугільної промисловості вартістю 300 млн дол. США. Кінцевою метою цього проекту було визначено створення конкурентоспроможного та ефективного вугільного сектору з ринковою орієнтацією та покращення його продуктив­ності. В цьому ж році Світовий банк надає позику на струк­турну перебудову сільського господарства у розмірі 300 млн дол. США з метою з метою впровадження ключових економічні ре­форм у сільськогосподарській галузі. Ще однією масштабною по­зикою у 1996 р. стала позика на розвиток підприємництва в роз­мірі 310 млн дол. США. Метою проекту було прискорення виконання програми масової приватизації, вдосконалення регулювання ринку капіталів, а також фінансування критичного імпорту. У листопаді 1996 р. Банк почав виділяти кошти за про­ектом розвитку експорту обсягом 70 млн дол. США, який було спрямовано на розвиток експортного потенціалу українсь­кого приватного сектору шляхом підтримки виробництва та екс­порту товарів, робіт і послуг. На проект підтримки системи соціаль­ного захисту Банк виділив 2,6 млн дол. США із 3 млн дол. США його загальної вартості. Мета проекту поліпшення адміністру­вання Програми житлово-комунальних субсидій. Останній проект, затверджений у 1996 р. це проект розвитку ринку електро­енергетики на суму 317 млн дол. США. Цілі проекту полягали у покращанні якості та зменшенні витрат при постачанні електро­енергії шляхом розвитку конкурентоспроможного ринку елект­роенергії.

Третій етап, який припав на 1998—2000 рр., характеризував­ся тим, що інвестиційна програма Банку здійснювалася більш стримано, з інвестиційного портфеля навіть було вилучено кілька проектів. Такий підхід став наслідком:

1. операційних труднощів, через які було зірвано затверджен­ня та виконання кількох інвестиційних проектів, та неефективно­го використання українською стороною можливостей співпраці з Банком (у 2000 р. п' ять з 12-ти проектів мали незадовільний рей­тинг з погляду досягнення поставлених у них завдань розвитку та показників впровадження [3]);

2. повільного поступу інституційної та структурної реформ разом із відсутністю в уряді почуття справжньої відповідальності та спроможності доводити реформи до кінця, а також інституцій-ної слабкості та паралізованої політичної волі.

У 1998 р. Банк затвердив проект системи державного казна­чейства загальною вартістю 26,5 млн дол. США, з яких Банк на­дав 16,4 млн дол. США, призначений для створення автоматизо­ваної казначейської системи як ефективного інструменту виконання бюджету та управління державними коштами. Тоді ж Банк затвердив і проект реабілітації та розширення централізо­ваного теплопостачання м. Києва загальною вартістю 250 млн дол. США (позика Банку — 200 млн дол. США).

Пізніше Банк затверджує позику на розвиток підприємництва — 2 у розмірі 300 млн дол. США з метою надання підтримки прива­тизації, розвитку ринків капіталу, проведенню реформ у сфе­рах бухгалтерського обліку та процедур банкрутства. Остан­ньою позикою, що була затверджена Банком у 1998 р., була позика на перебудову фінансового сектору у 300 млн дол. США, що була надана для забезпечення автономності та неза­лежності Національного банку України, поліпшення моніторин­гу та регулювання діяльності комерційних банків; створення сприятливого середовища для подальшого розвитку банківсь­кого сектору в Україні.

1999 р. став роком докорінної зміни у взаємовідносинах України зі Світовим Банком. Банк уперше за всі роки співпраці не відкрив жодної нової кредитної лінії. Позитивні зрушення роз­горталися починаючи з 2000 р., коли було затверджено лише один проект енергозбереження в адміністративних і громадськихбудівлях м. Києва у розмірі 30 млн дол. США (позика склала

18,29 млн дол. США).

Четвертий етап припав на 2001 — 2003 рр. і розпочався із затвердження нової Стратегії допомоги Україні [3]. Стратегія бу­ла безпосередньо спрямована на вирішення проблем розбудови інституційних засад в Україні як щодо попиту на відповідні ін­ституції (з боку громадянського суспільства), так у частині про­позиції більш досконалих інституцій (з боку уряду).

У 2001 р. Банк затвердив проект з водопостачання та водовідве-дення м. Львова вартістю 40 млн дол. США (позика склала 24 млн дол. США). Метою проекту було поліпшення якості послуг насе­ленню м. Львова щодо водопостачання та водовідведення й забез­печення захисту води від забруднення.

Новий поштовх співпраця України зі Світовим банком отри­мала, коли була започаткована Програмна системна позика—1 (ПСП-1) у розмірі 250 млн дол. США у 2001 р. Вона мала на меті підтримати урядові програми реформ, спрямовані на відновлення економічного зростання, у п' яти тематичних напрямах: 1) фіскаль­на та фінансова дисципліна; 2) нормативна база для підприємств; 3) права власності; 4) система фінансового контролю у держав­ному секторі; 5) управління ризиками в соціальній та екологічній сферах.

Також, у цьому році було затверджено проект «Фонд соціальних інвестицій» розміром 70 млн дол. США (позика склала 50 млн дол. США). Цілями проекту було поліпшення умов життя найбідніших і найуразливіших верств населення шляхом полегшення доступу та підвищення якості базових соціальних послуг.

У 2002 р. Банк надав позику на проект розвитку приватного сектору в Україні у розмірі 30 млн дол. США для заснування конкурентоспроможного приватного сектору шляхом організації сприятливого регуляторного та інституціонального середовища, розробки різних видів ділової активності та організації нових ро­бочих місць. Пізніше Банк затверджує проект контролю за тубер­кульозом і ВІЛ/СНІДом в Україні у розмірі 72 млн дол. США (позика склала 60 млн дол. США) для зниження рівня захворю­ваності та смертності від туберкульозу і ВІЛ/СНІДу шляхом впровадження ефективних національних стратегії.

У 2003 р. Банк надав позику обсягом 5 млн дол. США на упровадження проекту «Україна — розвиток через Інтернет». Ме­тою проекту було підвищення ефективності процесу прийняття урядом рішень щодо державних закупівель та документообігу. У цьому ж році Рада директорів Банку затвердила позику на пер­ший проект модернізації податкової служби України у розмірі 40 млн дол. США, спрямований на забезпечення стійкої системи державних доходів, що заснована на добровільному дотриманні податкового законодавства, компетентному адмініструванні по­датків та ефективному приватному секторі. Пізніше Банком було надано 195 млн дол. США (із загальної вартості 350,5 млн дол. США) на фінансування проекту видачі державний актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток кадастру.

Останньою позикою, що була затверджена у 2003 р., стала Програмна системна позика—2 (ПСП-2) розміром 250 млн дол. США. Її метою була подальша підтримка уряду у впровадженні середньострокової програми соціально-економічного розвитку, при цьому увага акцентувалася на вдосконаленні управління та розбудові інституційного потенціалу, розпочатих у ПСП-1.

П'ятий етап охоплює 2004—2007 рр. Його початок відзнача­ється затвердженням Стратегії допомоги Україні на цей період [4]. Програмними завданнями стратегії було: надання Україні допо­моги в розбудові інституцій, необхідних для забезпечення стабіль­ного зростання та зменшення бідності; підтримка наміру України поглибити інтеграцію з ЄС і СОТ; надання допомоги в розширенні громадянських прав населення та посиленні підзвіт­ності органів влади. Унаслідок дедалі значнішої політичної неви­значеності Світовий банк здійснював операції повільніше, ніж це передбачалося у Стратегії. У 2004 р. Банк затвердив лише одну позику на проект розвитку системи державної статистики для моні­торингу соціально-економічних перетворень у розмірі 32 млн дол. США із загального обсягу проекту 38 млн дол. США.

Співпраця Банку з Україною була більш плідною у 2005 р., коли було затверджено чотири позики. Першою позикою став проект «Рівний доступ до якісної освіти» в розмірі 86,59 млн дол. США (загальна вартість проекту 105,49 млн дол. США). Банк та­кож схвалив позику розміром 106 млн дол. США на підтримку впровадження проекту реабілітації гідроелектростанцій. Була за­тверджена позика на підтримку стратегії розвитку — 1 (ПСР-1) у розмірі 251,26 млн дол. США, з метою покращання інвестиційно­го клімату, державного управління та управління державними фінансами, а також залучення населення до активної участі в су­спільному житті. Пізніше Банком було затверджено позику у розмірі 99,4 млн дол. США для реалізації проекту вдосконалення системи соціальної допомоги.

У 2006 р. Банк надав Уряд України позику у розмірі 150 млн дол. США на фінансування проекту розширення доступу до рин­ків фінансових послуг з метою покращання доступу до фінан­сових послуг у сільській місцевості, особливо для приватних сільськогосподарських підприємств, малих і середніх підпри­ємств та органів місцевого самоврядування. Тоді ж було затвер­джено позику на суму 154,5 млн дол. США на здійснення друго­го проекту розвитку експорту в Україні.

У 2007 р. Банк затвердив позику в рамках проекту передачі електроенергії у розмірі 200 млн дол. США з метою підвищення рівня надійності постачання електроенергії за допомогою реабі­літації передавальних підстанцій та оновлення мережі переда­вання електроенергії. Також у цьому році було затверджено по­зику у розмірі 140 млн дол. США для реалізації проекту розвитку міської інфраструктури в Україні.

Останнім проектом, що був затверджений у 2007 р., стала Позика на підтримку стратегії розвитку—2 (ПСР-2) у сумі 300 млн дол. США, спрямована на підтримку ключових реформ що­до покращання інвестиційного клімату, створення фіскального простору для збільшення державних інвестицій шляхом підви­щення ефективності управління державними фінансами, а також поліпшення надання послуг у державному секторі та розширен­ня можливостей для вирішення соціальних питань.

Можна сміливо говорити про початок нового, шостого етапу співпраці зі Світовим банком, починаючи з 2008 р., оскільки на­прикінці 2007 р. Рада директорів Світового банку затвердила но­ву Стратегію партнерства з Україною на період 2008—2011 рр. [5]. Як зазначається у Стратегії, для підтримки сталого розвитку у майбутньому Україні потрібно: 1) поліпшити конкурентоспро­можність на міжнародному рівні; 2) реформувати систему держав­них фінансів та державний сектор для покращання якості держав­них послуг і забезпечення зростання добробуту всіх громадян України та 3) усунути вади у галузі управління в державному і приватному секторах.

Першим проектом, затвердженим у 2008 р., став проект мо­дернізації державних фінансів в Україні на суму 50 млн дол. США. Проект спрямовано на вдосконалення управління дер­жавними фінансами та бюджетного процесу, внутрішнього ау­диту та державної звітності, а також на інституціоналізацію цих систем для підвищення ефективності операційних проце­сів. Наприкінці 2008 р. Рада директорів Світового банку затвер­дила Позику на підтримку стратегії розвитку—3 (ПСР-3) для України в сумі 500 млн дол. США. Ключові реформи в рамках ПСР-3 включають: прийняття Закону про акціонерні товарист­ва; здійснення початкових кроків, необхідних для реабілітації фінансової системи; впровадження заходів з метою зменшення значних витрат, пов'язаних із регулюванням та перевірками; поліпшення правової бази державних закупівель; і впрова­дження заходів для підвищення прозорості доступу до вищої освіти.

На початку 2009 р. Світовий банк схвалив проект покра­щання автошляхів та безпеки руху в Україні, сума якого ста­новить 400 млн дол. США. Метою цього першого транспорт­ного проекту в Україні є поліпшення стану та якості ділянок автомагістралі M—03 Київ—Харків—Довжанський та підви­щення безпеки руху в усій мережі автошляхів України.

Протягом усього періоду співпраці Світовий банк також на­давав істотну не кредитну допомогу у вигляді різноманітних досліджень та оглядів у галузі соціально-економічного розвит­ку, зокрема щодо регіональної політики, реформи відносин ор­ганів влади різних рівнів, пенсійної політики, державних видат­ків, фіскальної стабільності, фінансового сектору, норм державних закупівель, сільського господарства, бюджетів сіль­ських місцевостей, енергетичної та вугільної галузей, рівня бід­ності, економічного розвитку, фінансової відповідальності, охорони здоров' я та освіти тощо.

Підсумовуюче вищевикладене, необхідно зазначити, що співпраця із Світовим банком є важливим джерелом зовніш­нього фінансування економіки України. Починаючи з 1992 р. та пройшовши шість етапів розвитку, співробітництво України з цією установою розвивалося як углиб, так і вшир. Відтак, Світовий банк став важливим чинником, який суттєво вплинув на розвиток економіки України та реалізацію державних про­грам та стратегій, спрямованих на ринкове реформування, під­вищення конкурентоспроможності та структурну перебудову національного господарства. Світовий банк також сприяв у пев­ній мірі інтеграції України у світову спільноту та отримання доступу до найкращого міжнародного досвіду та сучасних тех­нологій. Подальші дослідження мають проводитися у напрям­ку оцінки ефективності співпраці України із Світовим банком.

Література

1. Ukraine Country Assistance Evaluation / The World Bank ; Operations Evaluation Department. Washington : The World Bank, 2008. — 109 p.

2. Memorandum of the President of the International Bank for Reconstruction and Development to the Executive Directors on a Country Assistance Strategy of the World Bank Group for Ukraine / Report № 15674-UA ; The World Bank. Washington : The World Bank, 1996. — 68 p.

3. Memorandum of the President of the International Bank for Reconstruction and Development to the Executive Directors on a Country Assistance Strategy of the World Bank Group for Ukraine / Report № 20723-UA ; The World Bank. Washington : The World Bank, 2000. — 71 p.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

К О Рибальченко - Забезпечення кредитними ресурсами та технічною допомогою світовим банком україни