Л М Колотуша - Забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху - страница 1

Страницы:
1  2 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛОТУША ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 330.341.1:656.7.052.004.68/69(042.3)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України (м.Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Загорулько Валентин Миронович,

Інститут економіки та менеджменту Національного авіаційного університету, професор, заступник завідуючого кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки Коба В'ячеслав Григорович Київська державна академія водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного, завідувач кафедри економіки і менеджменту

кандидат економічних наук Петровський Олег Миколайович

комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни), перший заступник генерального директора

Захист дисертації відбудеться «11» червня 2010 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Інституті економіки та менеджменту Національного авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий «__»_2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.В. Матвєєв

ЗАГАЛЬНА        ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтеграції вітчизняної аеронавігаційної системи в європейську авіаційну галузь та зростаючої інтенсивності міжнародних польотів в повітряному просторі держави у зв'язку з необхідністю удосконалення управління польотами та враховуючи перспективні плани України щодо поетапного впровадження елементів супутникових систем все більшого значення набуває формування методів оцінки впровадження інновацій з урахуванням ефективної експлуатації аеронавігаційної системи.

Питанням оцінки впровадження нової техніки і інвестиційних проектів на транспорті, оцінки ризику інвестиційного проекту в аеронавігаційну систему, підвищення ефективності системи організації повітряного руху, техніко-економічної ефективності систем керування повітряним рухом, побудованих з використанням супутникових технологій, забезпечення рівня безпеки польотів шляхом комплексного використання засобів аеронавігації, моделюванню процесів управління повітряним рухом та доцільності розробки і впровадження автоматизованих систем присвячена низка змістовних праць як вітчизняних, так і іноземних вчених: українських - К. Поліщука, Ю.Чередніченко, В. Харченко, В. Коба, Ю. Кулаєва,

B. Загорулько, В.Дем'янчука, А. Матвієнко, І. Биковця, В. Клименко, Ю. Юр'єва, В.Сібрука, О. Петровського, С. Петровської, О.Пономарьова, О.Кам'янецької, Ж. Накоп'юк; російських -Г.Крижановського,   Т.Анодіної,   В.   Куранова,   В. Мокшанова,

C. Міндріна.

На міжнародному рівні питаннями планування та скоординованого впровадження технологій CNS/ATM займаються такі організації, як глобальний координатор авіаційної діяльності ІСАО (International Civil Aviation Organisation) - міжнародна організація цивільної авіації та EUROCONTROL (The European Organisation for the Safety of Air Navigation) - європейська організація з бепеки в аеронавігації.

Аналіз наукових праць, результатів досліджень виробничої діяльності в галузі цивільної авіації та інструктивних матеріалів свідчить про неповну опрацьованість питань впливу інновацій на підвищення рівня експлуатації повітряного простору.

Вище       зазначеним       і зумовлено вибір теми

дисертаційного дослідження, визначення його мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету (НАУ) та безпосередньо пов'язана з тематикою робіт Інституту економіки та менеджменту НАУ в рамках науково-дослідної роботи №18.11.02 «Організаційно-економічний механізм управління якістю аеронавігаційних послуг». Автором безпосередньо досліджено проблемні питання науково-методичних і практичних положень щодо визначення і формування витрат на впровадження інновацій у відповідності до світових стандартів, структуризовано та обґрунтовано взаємозв'язок основних характеристик підприємств обслуговування повітряного руху для оцінки ефективності аеронавігаційної системи.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних підходів та формуванні практичних рекомендацій щодо побудови системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі основні завдання:

- узагальнено теоретичні основи сутності поняття «інновація» і методів оцінки її ефективності;

- виявлено особливості діяльності підприємств обслуговування повітряного руху як об'єктів інноваційного розвитку;

- визначено комплекс проблем інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху;

- проаналізовано вплив інновацій на показники виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

- оптимізовано механізм впровадження інновацій в аеронавігаційну систему методом критичного шляху;

- удосконалено методику критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху;

- модифіковано економіко-математичну модель оцінки ефективного впровадження інновацій в систему обслуговування повітряного руху;

- адаптовано оцінку ефективності впровадження інновацій до особливостей аеронавігаційної системи, з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів.

Об'єкт дослідження - процеси інноваційного розвитку підприємств.

Предмет дослідження - теоретико-методичні та прикладні методи побудови системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стала система економічних законів і принципів, яку вітчизняні та зарубіжні науковці розробили щодо питань інноваційного розвитку підприємств, а саме метод аналізу ієрархій - до порівняльного відбору систем обслуговування повітряного простору з урахуванням критеріїв ефективності виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху; метод критичного шляху - до механізму впровадження інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування повітряного руху; методи дослідження операцій - до модифікації методу оцінки ефективності інновацій для потреб аеронавігаційної системи.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали офіційні публікації та методичні матеріали ІКАО, Євроконтролю, Державної авіаційної адміністрації України, Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), Міністерств та відомств України, інших країн і міжнародних організацій, вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, спеціальні періодичні видання щодо проблематики інноваційного розвитку аеронавігаційної системи і власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень та виробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху. Це проявляється у тому, що в дисертації:

вперше:

- запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху, що дає змогу: оптимізувати часовий механізм впровадження інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування польотів; визначати вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху; оцінюватиефективність інноваційного забезпечення підприємств

обслуговування повітряного руху з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів.

удосконалено:

- механізм впровадження інновацій в систему обслуговування повітряного руху шляхом застосування методу критичного шляху, що дає змогу гарантувати дотримання термінів впровадження інноваційної програми;

- методичні підходи критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням експертних оцінок методу аналізу ієрархій, що дозволяє визначити вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

- процес впровадження інновацій в систему обслуговування повітряного руху шляхом модифікації економіко-математичної моделі оцінки економічної ефективності, що забезпечує врахування необхідних рівнів безпеки польотів.

отримали подальший розвиток:

- методичні підходи оцінки результативності системи аеронавігаційного обслуговування повітряного руху, яка базується на використанні методу експертних оцінок - методу аналізу ієрархій;

- ранжування факторів, що впливають на оцінку економічної ефективності інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування повітряного руху.

Практичне значення отриманих результатів. Розробки та пропозиції автора можуть бути використанні у практичній діяльності підприємств обслуговування повітряного руху для забезпечення їхнього інноваційного розвитку та при прийнятті управлінських рішень в процесі подальшої розбудови аеронавігаційної системи України.

Базові положення, висновки та рекомендації, наведені у дисертаційній роботі, були використані: при оцінюванні інноваційних проектів в системі аеронавігації Державіаадміністрацією України (акт впровадження від 12.02.2010 № 2.4-31/543А); при розробці стратегії інноваційної діяльності Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» (акт впровадження від 12.03.2010); при реалізації інновацій в господарську систему Головного навчального та сертифікаційного центру цивільної авіації України (акт впровадження від 17.01.2010).

Результати дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Навчально-сертифікаційного центру Державного підприємства обслуговування повітряного руху для викладання навчальної дисципліни «Організаційні аспекти ОрПР» при професійній підготовці керівного складу системи організації повітряного руху та керівників польотів (акт впровадження від 18.12.2009) та Національного авіаційного університету студентами напряму 6.070102 «Аеронавігація» при вивченні дисципліни «Організація повітряного руху» (акт впровадження від 03.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно на основі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичного та практичного матеріалу і знайшли відображення в опублікованих статтях і тезах доповідей автора. Особисто автору належить:

у роботі [5] - визначення особливостей інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху в умовах інтеграцій в європейську авіаційну галузь;

у роботі [6] - розроблена ієрархічна система критеріїв оцінки ефективності виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

у роботі [7] - визначена послідовність розроблення і оцінки інноваційних проектів в аеронавігаційну систему;

у роботі [8] - визначені методичні підходи критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням методу аналізу ієрархій;

у роботі [15] - розроблена модель оцінки ефективності впровадження системи автоматичного залежного спостереження при обслуговуванні повітряного руху, яка дозволяє врахувати необхідний рівень безпеки польотів.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати та висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором та обговорювалися на: ІУ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2004» (м. Київ, НАУ, 2004 р.); 7 Міжнародній науково-практичній конференції «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики» (м. Київ, АВТОЕКСПО, 2005 р.); УІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2006» (м. Київ, НАУ, 2006 р.); VII Міжнародній науковій конференції студентів тамолодих учених «Політ-2007» (м. Київ, НАУ, 2007 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, НАУ, 2007 р.); І міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти моделювання соціоекологоекономічних процесів в економічній системі регіону на прикладі Міжнародного центру миротворчості та безпеки та Яворівської вільної економічної зони» (Львів - смт. Старичі, 2009); науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (м.

Київ, НАУ, 2009).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 15 наукових праць, з яких особисто автором 11, в тому числі 4 одноосібні наукові праці опубліковано у спеціалізованих фахових виданнях ВАК України, 7 статей та тез в інших виданнях та збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (152 найменування), 12 додатків. Основний текст дисертації викладено на 162 сторінках, включаючи 30 рисунків, 33 таблиці та 30 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовані попередні наукові дослідження з удосконалення системи обслуговування повітряного руху, сформульовано мету та основні задачі дослідження, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи забезпечення інноваційного розвитку підприємств» узагальнено теоретичні основи сутності інновації та досліджено світовий досвід оцінки інноваційного розвитку підприємств, розкрито підхід до визначення ефективності технологічних інновацій і проаналізовано методи оцінки економічної ефективності інновацій.

Джерелами реалізації інновацій є матеріальні фонди, за рахунок яких здійснюється їх реалізація. Фактори, що зумовлюють виникнення інновацій, це причини або рушійні сили, які породжують процеси або ситуації, що потребують нововведень. Узагальнення сутності інновації можна представити у вигляді моделі (рис. 1).

Фактори, що зумовлюють інновації

Умови реалізацій інновацій

Абсолютність та

 

і

н н

 

Сфера застосування

відносність новизни

 

 

 

 

 

о в

а

 

Джерела реалізації

 

ц і ї

 

Інформаційна ситуація

інновацій

 

 

 

 

Функції інновацій

Рис. 1. Модель «інновації» як економічної категорії.

Процедурний механізм порівняння та вибору найліпшого з можливих варіантів технологічних інновацій здійснюється у певній послідовності.

По-перше, проводиться ранжування цілей розробки, виробництва й використання об'єктів технологічних інновацій; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого — максимізацію економічної ефективності.

По-друге, визначаються варіанти технологічних інновацій однакового функціонального призначення. Вони проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що їх зафіксовано в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нормативах соціального характеру — якщо інновації не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.

По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціально й екологічно допустимі (і в цьому розумінні — ефективні) варіанти технологічних інновацій, найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.

В результаті критичного аналізу виявлено, що наявні методики оцінки ефективності не інтегровані до оцінки сучасного стану системи обслуговування повітряного руху, не враховують особливості її інноваційного відтворення. Існуючі методики мають такий недолік як невиправдано оптимістичні оцінки від інноваційних пропозицій щодо супутникових технологій, що може призвести до невірної оцінкинеобхідних фінансових потоків, які, як виявлено автором, доцільні для змін в технології обслуговування повітряного руху.

Другий розділ роботи «Дослідження змін в обслуговуванні повітряного руху при впровадженні інновацій в аеронавігаційну систему» присвячено аналізу впровадження супутникових технологій в аеронавігаційну галузь та визначенню їх впливу на показники виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху.

В сучасних умовах в аеронавігаційній системі відбувається процес переходу від технології аеронавігаційних засобів наземного базування до технології космічного базування. Впровадження супутникових систем навігації дозволить підвищити пропускну спроможність повітряного простору, завдяки чому зросте ефективність його використання, причому без негативних наслідків для досягнутих рівнів безпеки польотів. Крім того, така система дозволить поліпшити обробку і передачу інформації, розширити можливості спостереження та підвищити точність навігації. Вважаємо, що переваги будуть і в загальнодержавному масштабі, адже скоротяться загальні витрати на експлуатацію та технічне обслуговування засобів у міру старіння традиційних наземних систем і поступового розгортання супутникових технічних засобів.

Зважаючи на значні відмінності регіонів в сучасному технічному оснащенні, потребах в зміні щільності руху в повітряному просторі й інвестиційних можливостях, доцільно обґрунтувати підходи до визначення ефективності різних інноваційних проектів.

В дисертаційному дослідженні проведено аналіз діяльності провайдерів аеронавігаційних послуг 36 країн-учасників Євроконтролю. Проведений аналіз дозволив визначити особливості змін в економічній політиці та продуктивності провайдерів з часом і також які тенденції змін за 2003-2007 роки.

Загальний дохід по Європейській аеронавігаційній системі в 2007 році склав € 7880 млн. При цьому 80,1% доходу складають аеронавігаційні збори на маршрутному етапі польоту і 19,9% збори за зліт-посадку.

Витрати аеронавігаційної системи на одну сукупну годину польоту в європейському регіоні за 2003-2007 роки зростали, але в меншому ступені ніж збільшувався обсяг повітряного руху. В цілому, зменшення вартості однієї сукупної години польоту відбулося на 9,8%. Це обумовлено 2 відсотковим збільшенням обсягу льотнихгодин в поєднанні з більш низьким ростом витрат на одну сукупну годину польоту (8,9 %) (рис. 2).

Зміни у витратах на одну сукупну годину польоту в період 2003-2007 рр

Зміни у витратах на одну сукупну годину польоту в період 2006-2007 рр

ас ас

з

о

X

Э

о4

s3 sb

5% 4 -54

■15%

4І%

Середнє значення по Європі

(2003-2007) - 9,8 %.

Дії

'ас '5j "ас "53 "§ "&"5Ї        /5Ї "Е :3 'ас П .Й "R В 'ас 'Е'р/н "R В "53 "я н Ё "53 'ас "53

gu     Э                   g я^ & u е   g s

§                                                  'ев § 2

II | &

Щ   "ТІ О о

*—у—' Z а

I а

О

Рис. 2. Зміни у витратах на одну сукупну годину польоту по Європі з 2003 по 2007 роки.

Встановлено, що авіаційні перевезення українськими авіакомпаніями відновлюються, а з урахуванням інтеграційних процесів та доцільності кращого використання повітряного простору розроблені основні стратегічні напрями розвитку Украероруху:

- підтримка належного рівня безпеки та підвищення ефективності при обслуговуванні повітряного руху цивільних повітряних суден;

- гармонізація та інтеграція системи організації повітряного руху України до Європейської системи організації повітряного руху згідно Європейській програмі організації повітряного руху;

- розвиток системи організації повітряного руху з урахуванням концепції систем зв'язку, навігації, спостереження/організації повітряного руху (CNS/ATM);

- організація гнучкого використання повітряного простору.

На основі викладених стратегічних напрямків встановлено сукупність критеріїв розробки системи інноваційного розвитку аеронавігації України у відповідності до норм ІСАО.

У третьому розділі «Удосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху» запропоновано комплекс заходів, який складається з:

1. Створення механізму впровадження інновацій в аеронавігаційну систему обслуговування повітряного руху з використанням методу критичного шляху;

2. Удосконалення методики критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням методу експертних оцінок - методу аналізу ієрархій.

3. Модифікації економіко-математичної моделі оцінки ефективності інновацій в систему обслуговування повітряного руху з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів

Для реалізації запропонованих заходів:

1. Запропоновано систему впровадження інновацій в аеронавігаційну систему для підвищення ефективності аеронавігаційного обслуговування польотів (рис. 3).

Оптимізацію впровадження інновацій в аеронавігацйну систему визначають за методом критичного шляху, в результаті чого побудовано мережу послідовностей процесів (рис. 4). В результаті дослідження було визначено, що критичними є процеси економічного і фінансового аналізу, аналіз економічних наслідків в рамках держави, визначення потреби в іноземній валюті та визначення джерела надходження коштів.

Було зроблено висновок, що при впровадженні інновацій в аеронавігаційну систему необхідно приділяти першочергову увагу виконанню критичних процесів, забезпеченню їх необхідними трудовими та матеріальними ресурсами, щоб гарантувати дотримання термінів впровадження інноваційної програми.

Підготовчий етап

Етап 1 Прогнозування перевезень в контексті розробки і фінансування проекту, а також посилання на відповідну політику

Етап 2 Визначення категорії експертів, які, братимуть участь у здійсненні інновації

Аналіз можливих наслідків

Рис. 3. Механізм реалізації інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування польотів

А -

визначення категорії експертів;

Б -

економічний і фінансовий аналіз;

В -

прогнозування перевезень;

Г -

аналіз ризику для визначення вигод з погляду безпеки польотів;

Д -

аналіз економічних наслідків в рамках держави;

Є -

розроблення плану фінансування;

Ж -

визначення потреби в іноземній валюті;

З -

визначення впливу на навколишнє середовище;

І -

визначення джерела надходження коштів;

К -

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л М Колотуша - Забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху