Ю П Маслова - Концептосфера гендерного дискурсу змі - страница 1

Страницы:
1  2 

Маслова Ю. П. Концептосфера тендерного дискурсу ЗМІ / Ю.П. Маслова // Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. - Острог : Вид-во НаУ "Острозька академія", 2012. - С. 57-69.

Концептосфера гендерного дискурсу ЗМІ

У статті окреслено концептосферу гендерного дискурсу в лінгвосинергетичному полі мас-медіа. Описано взаємодію мегаконцептів, концептів-максимумів і концептів-мінімумів у газетних текстах.

Ключові слова: ЗМІ, тендер, концепти, стереотипи, дискурс.

В статье проанализирована концептосфера гендерного дискурса в лингвосинергетическом поле масс-медиа. Описано взаимодействие мегаконцептов, концептов-максимумов и концептов-минимумов в газетных текстах.

Ключевые слова: СМИ, тендер, концепты, стереотипы, дискурс.

The article outlines the sphere of concepts of the gender discourse in the lingo-synergistic field of mass media. It describes synergy of mega concepts, maximum-concepts and minimum-concepts in the newspaper texts.

Key words: mass media, gender, concepts, stereotypes, discourse.

На сучасному етапі розвитку суспільства тендерний напрям досліджень є досить актуальним. Зміни, що охопили всі сфери соціуму, вплинули також на існуючі стереотипи тендерної поведінки. Тому проблематика місця і ролі чоловіка та жінки в суспільстві акцентує увату на дослідженнях про пратнення, інтереси й уподобання представників обох статей. Цілком закономірно, що перед дослідниками різних наукових сфер гостро постає проблема вивчення тендерної ситуації в сучасному українському суспільстві. Гендерні питання вивчають у міждисциплінарному аспекті, тому останнім часом з'явилося багато досліджень, у яких предмет обговорення стосується одночасно різних талузей науки - філософії, лінтвістики, журналістики, соціології, політології та багатьох інших. Вивчення образів жінки й чоловіканабувають стійкої традиції, про що свідчать усталені в науковому дискурсі терміни фемінатив, фемінний, маскулінатив, маскулінний (А. О. Затнітко, І. І. Ковалик, А. К. Смольська, С. П. Семенюк, І. І. Фекета, О. О. Тараненко, Л. О. Ставицька, А. М. Архангельська, Я. В. Пузиренко, А. В. Кириліна, О. І. Горошко, О. О. Вороніна, Н. О. Блохіна, М. П. Дожук та ін.).

Актуальність дослідження зумовлена потребою у вивченні концептуальното наповнення сучасното тендерното дискурсу друкованих ЗМІ в Україні, репрезентації тендерних стереотипів на сторінках мас-медіа, що експлікують тендерну асиметрію в українському суспільстві. Гендерну картину в соціумі найкраще експліковано за допомотою сучасних ЗМІ, тому за об'єкт нашото дослідження було обрано тазетні тексти в яких, з одното боку, відображено потляди, уявлення, стереотипи, а з іншото - реалізовано латентну маніпуляцію свідомістю реципієнта. Саме ЗМІ належить ключова роль у посередництві між політиками, науковцями та простими тромадянами, у формуванні суспільної думки щодо питань тендерних відносин.

Джерельною базою стали тендерно марковані компоненти журналістських матеріалів, опубліковані на сторінках сучасної українськомовної друкованої періодики: "День", "Дзеркало тижня", "Волинь", " Україна молода", "Хрещатик", "Рівненська тазета" та ін.

У структурі дискурсу концепти та їхні деривати відітрають роль своєрідних значеннєвих віх, тому їх можна виокремити завдяки частому вживанню і розтортанню навколо них великих семантико-тематичних труп лексики. Медійний тендерний дискурс - це система тендерних образів та символів, що сформована під впливом суспільних потлядів на роль чоловіка та жінки в соціумі, яка після появи на сторінках ЗМІ визначає і закріплює в суспільній свідомості та й у свідомості особистості тендерні ролі представників обох статей, їхню значимість, тендерну ідентичність. Гендерно маркована лексика (далі ГМЛ), яка трапляється на сторінках ЗМІ, становить лінтвосинертетику концептуальното поля мас-медійното тендерното дискурсу (далі ГД), що заталом відтворює уявлення про тендерну ситуацію,тендерні відносини в суспільстві. Під час аналізу тазетних текстів варто враховувати принцип конгеніальності, що передбачає гармонізацію у креативних можливостях автора і читача, а також диференціювати отриману інформацію на концептуальну й підтекстову.

Концептосфера ГД ЗМІ наскрізь антропоцентрична, вона відтворює взаємодію метаконцептів людина і природа, у процесі якої створюється низка концептів-максимумів і концептів-мінімумів (А. Вежбицька [1]) та їхніх дериватів. У полі нашото дослідження опиняється синертетична єдність концептів, акумульованих метаконцептом людина, що відтворюють ГД сучасних друкованих ЗМІ.

Отже, каркас цієї концептосфери становлять два концепти, на котрих сконцентровано тендерні відносини в суспільстві, - чоловік та жінка, які кваліфікуємо як концепти-максимуми (за А. Вежбицькою). Дослідниця концепт-максимум характеризує як повне володіння значенням слова, що притаманне звичайному носію мови, якому реалія відома в усьому її обсязі. Такий концепт містить енциклопедичну інформацію, що розширює концепт-максимум за рахунок додаткових знань про об'єкт. Натомість концепт-мінімум означає неповне володіння значенням слова, що притаманне звичайному носію мови, якому відома сама реалія, але вона є начебто периферійною для йото життєвої практики [див.: 2].

Концептосферу ГД становить система взаємодій концептів-максимумів чоловік (у) та жінка (х), а також їхніх дериватів (див. рис. 1.1), що називають виконувані чоловіком та жінкою тендерні і соціальні ролі в суспільстві. Так, концепт жінка позначає особу, котра може відітравати роль матері (хб), дружини (ха), дочки (хв), бабусі (хт), сестри (хі), тещі (хє), свекрухи (хж), причому кілька цих ролей одночасно, але не може бути дідусем, свекром, внуком (тобто не може виконувати ролі, позначені у). Так само концепт чоловік (у) позначає особу, котра не може традиційно відітравати ролі, позначені х, про що свідчить ГМЛ сучасних друкованих ЗМІ.

Класичну модель тендерних взаємовідносин у суспільстві (рис. 1.1), відображено на сторінках ЗМІ переважно у стереотипних образах чоловіка та жінки. Аналіз тендерних ролей жінки та чоловіка дозволяє тлибше зрозуміти концепт жінка, чоловік, їхні відталуження - мати, дружина, батько тощо.

Гендерні опозиції неподільні й завжди взаємно зумовлюють та підсвідомо доповнюють одна одну, їхній зміст розкривається через принцип єднання протилежностей, що перебувають у постійній соціальній взаємодії. Поняття жінка в науковій літературі кваліфікують як "людину, яка з моменту свото народження вважається іншими особою жіночої статі, з отляду на наявність у неї відповідних зовнішніх статевих ортанів; та, яка так себе визначає" [цит. за: 3, с. 201].

Трактування поняття чоловік є ідентичним за критеріями дефініції концепту жінка, але йдеться про людину іншої статі, а саме: "чоловік - це людина, яка з моменту свото народження сприймається іншими як особа чоловічої статі, з отляду на наявність у неї відповідних зовнішніх статевих ортанів; та, яка так себе визначає" [3, с. 215].

бізнес-леді (z)

сестра (хі)

S

 

внучка

д)

 

V

 

 

домо тосподарка (z)

невістка (хе)

Рис. 1.1. Напрями взаємодії концептів-максимумів та концептів-мінімумів у гендерному дискурсі

Отже, ідентифікація понять жінка, чоловік відбувається через чітке усвідомлення тендерної катеторії, що позначає особу протилежної статі (С. Ф. Хрисанова [6], А. Вежбицька [1]). Так, С. Ф. Хрисанова зазначає, що "чоловіче - чоловічий стиль життя, чоловічі стратегії поведінки, чоловічі етнообрази - можливо ідентифікувати тільки через жіноче - протилежності в єдності жіночото і чоловічото як у структурі особистості, так і в соціумі заталом" [6, с. 77-78]: "...Навряд чи хто буде заперечувати ту думку, що в руках жінки знаходиться великий вплив на справи людства - і добрий, і злий. Творець дарував їй не ту владу, котра б підкоряла слабкого сильному і діяла примусово, але зате Він надав їй вплив, котрий підпорядковує сильного слабкому, та ще так, що сильний не помічає цього, бо не відчуває приниження або втрати свободи" (День. - 2003. - 7 бер.).

Зазначимо, що бінарну пару "чоловік - жінка" визначено так: жінка -це "особа жіночої статі, протилежне до чоловік" [Цит. за: 2, с. 276], а чоловік - "особа чоловічої статі, протилежне до жінка" [2, с. 281]. Однак журналістські інтерпретації тендерних понять, безперечно базуючись на затальних номінаціях, суттєво відмінні й характеризуються творчим підходом у використанні, осмисленні та публіцистичному трактуванні: "А де поруч жінка й чоловік, там має бути тонка психологія людських взаємин" (Літературна Україна. - 2009. - 18 черв.).

Д. Ч. Малишевська, зокрема, звертає увату на таку закономірність, коли для жінки будь-яке порівняння з чоловіком має здебільшото позитивну оцінку [див.: 4, с. 100], а для представників чоловічої статі порівняння з жінкою є виключно нетативним явищем: "Жінки мудріші, сильніші, витриваліші й толерантніші, ніж ми, чоловіки" (День. - 2010. - 5 бер.); -жінка. Всі на мене дивляться. Я не маю права бути гіршою чоловіків" (Українське слово. - 2010. - 22 квіт.); "Жінки, на відміну від сильної статі,мужньо усвідомлюють свої проблеми і комплекси, здатні обговорювати їх. Багато чоловіків бояться говорити про психологічні проблеми, їм здається, що це принижує їхню мужність. У результаті жінки живуть довше, а часом і щасливіше за чоловіків. Позначаються визначені стереотипи, гендерні, як прийнято зараз говорити" (Рівне вечірнє. - 2003. - 12 трав.).

Отже, основним вектором розуміння тендерної специфіки концептів чоловік та жінка стає усвідомлення їхньої соціальної сутності. Саме через конкретизацію семантичних характеристик тендерних концептів (далі ГК), що описують соціальні сфери життєдіяльності людини, стає можливим аналіз ГД друкованих ЗМІ України.

Найважливішою у ГД ЗМІ є концептосфера "чоловік - дружина" (уа -ха) та виконання представниками обох статей ролі одружених: "Одружений чоловік у віці 34-36 років із середнім рівнем доходів" (Контракти. - 2010. -1 бер.); "Присутність на письменницьких з 'їздах та інших зібраннях президента чи його дружини дає можливість національній еліті висловити владі свої побажання" (Літературна Україна. - 2010. - 21 січ.); "Цього року ще не був, частіше приїжджає дружина" (Вісник. - 2010. - 7 січ.).

Значну увату в ЗМІ приділено ролі жінки-матері (хб), що відображено у взаємовідносинах хб - хв, хб - ув, тобто у стосунках з дітьми: "Не така, як мама" (Сім'я і дім. - 2009. - 16-22 вер.); "Яка святиня — мамина любов.." (Хрещатик. - 2004. - 10 бер.), "Коли була мама, вона часто нам пиріжки пекла..." ( Нова Доба. - 2012. - 13 січ.), "Вишивав, щоби мама жила" ( Волинська тазета. - 2011. - 1 труд.).

Якщо стосунки на осі хб - хв переважно характеризуються розумінням, взаємоповатою, напр.: "Донька, як і тато, мають стержень" (Сім'я і дім. -2009. - 16-22 вер.), "Улюблені іграшки моєї доньки - лижні чоботи та палки" (Львівська тазета. - 2005. - 14 лют.), - то на осі хб - ув простежуємо двояке ставлення матері до сина і навпаки - або на засадах рівноправ'я, дружби, розуміння: "Мамо, я одружуюся з жінкою, у якої є діти" (Сім'я і дім. - 2009. - 9-15 лип.), так і на засадах надмірної опіки з боку матері, прощо свідчать цитати зі статей: "Будити не стане, бо нюньчик учора втомився на дискотеці..." (Сім'я і дім. - 2010. - 29 лип. - 4 серп.).

Щоб краще зрозуміти, що в собі акумулює концепт батько, варто звернути увату на медійні тексти, які відтворюють відносини батька (уб) з дітьми: "Просто будучи батьком двох синів я згадую про їхні дитячі роки як про найщасливіший період свого життя" (Контракти. - 2008. - 1 труд.) тощо. Осмислення цих відносин у ЗМІ подає фреймову ортанізацію концептів дочка, син.

На схемі не позначено таких концептів, як мачуха, вітчим, пасинок, небога. Однак характер відносин між суб'єктами, названими цими лексемами, доповнюють знання про концепти жінка та чоловік, а також про тендерні ролі представників обох статей. Найчастіше на сторінках сучасної україномовної преси фітурує концепт мачуха, що має зазвичай стереотипне асоціативно-образне вираження (мачуха - зла, самолюбива особа, яка не розуміє і не любить нерідних дітей): "Мачуха залишила без спадку" (Рівне вечірнє. - 2010. - 30 квіт.), хоч трапляються затоловки про мачуху з позитивним оцінним компонентом: "Молода мачуха" (Медичний вісник. -2010. - 16 черв.); "Найріднішою в родині стала. мачуха" (Рівненська тазета. - 2007. - 15 січ.).

Цілість концепту жінка доповнюють медійні характеристики її ролі бабусі, переважно з позитивним оцінним компонентом: "Кожна бабуся -найкраща у світі!' (Вільне життя. - 2010. - 19 трав.); "Почім доглядальниця для бабусі?" (Рівне вечірнє. - 2007. - 21 серп.); "Бабуся - мій взірець" (Вільне життя. - 2009. - 25 лист.). Концепт бабуся акумулює в собі і числівникове вираження вікової характеристики представниці жіночої статі: "По-новому я зовуся, в 37 - уже бабуся" (Сім'я і дім. - 2009. - 29 січ. - 4 лют.); "62-літня бабуся народила здорову дитину" (Українська тазета. - 2008. - 18-31 труд.).

Окрему трупу становлять тазетні тексти, що відтворюють характеристики концепту дідусь: "Дідусь обіцяв купити велосипеда" (Сім'я і дім. - 2010. - 27 трав. - 2 черв.); "Лжеіталієць вициганив у дідуся тисячугривень" (Хрещатик. - 2006. - 28 труд.); "Тернистий шлях мого дідуся" (Рівненська тазета. - 2008. - 16 серп.); "Вона відмовилась від дитини, а дідусь взяв. " (Волинь. - 2009. - 12 лют.). Інваріантом є концепт дід, або концепт-мінімум дідуган, який може супроводжуватися нейтральною, або й нетативною/іронічною конотацією: "Британське кіно: від закоханих дідуганів до сіамських близнюків" (День. - 2007. - 27 лист.).

Вербальні характеристики за віком мають концепти дівчина(хз)/хлопець (уз). Так у заголовних комплексах типу "Дівчинка думала, що у всіх є такий охоронець, і розповіла про нього мамі..'' (Літературна Україна. - 2010. - 21 січ.); "Ще під час навчання у Лондонському університеті дівчина відвідала курси української мови" (Літературна Україна. - 2010. - 21 січ.) -відображена особа жіночої статі молодото віку. Концепт хлопець на сторінках сучасних друкованих ЗМІ має також переважно нейтральну конотацію, характеризує поведінку особи чоловічої статі молодото віку: "За часів бабусиної молодості хлопці заходили в хату до дівчини тільки тоді, як приходили свататися" (Контракти. - 2008. - 2 черв.); "Хлопець шукає родичів" (Рівненська тазета. - 2005. - 29 лип.).

Актуальними є затоловки, що відтворюють відносини на осі хє - уе (зять - теща). Прикметно, що концепти тесть, свекор охарактеризовано на сторінках ЗМІ переважно нейтрально при виконанні своїх соціальних ролей: "Наслідуючи тестя" (Галичина. - 2010. - 26 лип.); "Не в силі далі терпіти вибрики зятя, тесть зробив спробу поставити його на місце" (Рівненська тазета. - 2005. - 3 чер.). Що ж до відносин "зять - теща", то в засобах масової інформації відображено переважно тумористичне сприйняття цих стосунків: "Веселухи від свекрухи і дещо від тещі" (Сім'я і дім. - 2009. - 6­12 серп.), "Зять забув тещу в машині" (Сім'я і дім. - 2010. - 8-14 квіт.), "Купіть тещу. Недорого" (Україна молода. - 2006. - 15 квіт.).

Часто на сторінках ЗМІ трапляється концепт-мінімум зятьок як оцінний інваріант концепту зять: ".Прикрий зятьок" (Рівненська тазета. -2005. - 3 черв.); "...Що ж це за фрукт такий зятьок? Як же з нимживеться дорогій доньці?" (Запорізька правда. - 2009. - 23 квіт.); "Зять посварив батька з дочкою" (Волинь. - 2005. - 29 вер.).

Відповідно до усталених стереотипів концепт свекруха має переважно пейоративну конотацію, позначаючи людину, котра не любить дружину свото сина: "Свекруха навела на мене «порчу»" (Подільська радниця. -2008. - 8 жовт.), "Доньці Кінаха попалася свекруха-диктатор" ( Газета по-українськи. - 2011. - 27 трав.). Однак останнім часом у пресі з'являються затоловки з нейтральним або й позитивним оцінним компонентом концепту свекруха: "Але ж свекруха мала серце, зрештою, онук їй не був чужим" (Сім'я і дім. - 2009. - 22-28 січ.); "От свекруха - всім свекрухам свекруха!" (День. - 2008. - 22 лист.); "Чи стала для вас свекруха другою мамою? " (Нова доба. - 2010. - 23 бер.).

Що ж до концепту невістка, то йото змальовано на сторінках ЗМІ переважно у стереотипному образі жертви: "Хто винен... невістка!" (Сіверщина. - 2009. - 5 серп.), " А винна невістка! " (Дзеркало тижня. - 2002. - 28 вер.). Нетативну конотацію переважно має і концепт приймак: "Невістки в Хорлупах теж є, звичайно, але приймацька братія набагато чисельніша" (Україна молода. - 2010. - 15 квіт.); "Найзаслуженіший приймак і постійний ведучий «Приймацької січі» - кремезний бородань Віктор Пахолюк" (Україна молода. - 2010. - 15 квіт.).

Перераховані вище ролі, відображені на сторінках мас-медіа, репрезентують класичну синертетичну єдність суспільних та тендерних відносин і відбуваються за формулою:

х (а, б, в--) = у (а, б, в—Х

де представники жіночої статі виконують ролі, позначені лише індексом х, і чоловіки - лише ті ролі, які позначені індексом у. Однак в сучасному демократичному суспільстві з динамічним і всебічним розвитком особистості трапляються ситуації, коли особа-х (жінка) відітрає роль, скажімо, уб (батько) (на рис. 1.1 показано пунктирною стрілочкою), і навпаки - чоловік  виконує  роль   матері.   У  медійних  матеріалах, щовідображають такі відносини, зазвичай вжито тропи для змалювання переносното значення: "Найкращі татусі - які заміняють маму" (Рівненська тазета. - 2007. - 31 трав.); "Тато - «в декреті»" (День. - 2010. -21 черв.); "Мама - вдома, мама - на роботі?" (Дзеркало тижня. - 2004. - 6­12 бер.).

Крім тото, як жінка, так і чоловік, виконують соціальні ролі (на рис. 1.1 позначені індексом z), причому сьотодні жінка може виконувати ролі, які раніше були преротативою лише чоловіків і навпаки: "По-друге, у мене був фільм, присвячений Олені Левчанівській, яка була першою жінкою-сенаторкою в сенаті Речі Посполитої 1922-1927років від Волині, вона представляла інтереси національних меншин" (День. - 2010. - 5 бер.); "Серед перших жінок, представниць української міліції, що взагалі поїхали в Африку як поліцейські миротворці, була тоді капітан, а нині майор міліції Оксана Шумко" (День. - 2010. - 12 бер.).

Звернімо увату, що в сучасній соціальній реальності стало можливим реалізувати себе в будь-якій соціальній ідентичності. Операція зі зміни статі летко перетворює чоловіка на жінку і навпаки. Ці особи можуть виконувати соціальні ролі (позначені на схемі пунктирними лініями), але проблема залишається в тому, як себе ідентифікує особа, яка змінила стать - чоловіком чи жінкою. Жінка, яка стала чоловіком, може виконувати роль сина, зятя, "друтото" батька тощо, але біолотічним батьком не стане. Індивід утрачає свою репродуктивну функцію і стає порожнім об'єктом у площині таких тендерних відносин:

х-►у = 0,

у-►х = 0

Ця проблема залишається невирішеною і болючою для сучасното демократичното суспільства [див.: 5], що відображено на сторінках ЗМІ: "Ні «же», ні «ме», ні «кукуріку»" (Україна молода. - 2010. - 17 бер.), "Унітаз для «третьої статі»" (Україна молода. - 2005. - 21 труд.), Австралії дозволили вибирати третю стать для паспорту" ( Нова Година. - 2011. ­

14 вер.). Актуальність порушеної на сторінках преси проблеми підсилює коментар журналістки Юлії Крутотрудової: цій країні людське створіння на ім 'я Норрі Мей-Уелбі стало першою людиною, чию стать в офіційних документах позначили як «невизначену» (пої spedfiedj" (Україна молода. -2010. - 17 бер.). Саме на позначення такої статі використовуються лексеми середньото роду, фразеолотізми тощо.

Українським суспільством перверсивні форми сексуальності не схвалюються, тому питання про моральне право на добровільну зміну статі залишається відкритим. О. В. Соколова, слушно назвавши втрату людиною тендерної ідентичності нульовою статтю [див.: 5], порушила серйозне і досить актуальне на сьотодні питання. Щоправда, авторка акцентує увату переважно на проблемі клонування, однак, на нашу думку, про існування статі на межі й появу нульової статі правомірно товорити і стосовно транссексуалів, бісексуалів, трансвеститів тощо. Тому питання тендерної ідентичності особи залишається надто актуальним і невирішеним сьотодні.

Уважаємо, що на сторінках сучасних друкованих українських ЗМІ представлено цілий спектр тендерних взаємозв'язків, ролей і стереотипів у лінтвістичних тендерних образах, які становлять лінтвосинертетичне поле сучасното українськото медійното ГД. Вісь цьото поля становить концептосфера "чоловік - жінка", тобто взаємодія концептів-максимумів чоловік, жінка та їхніх дериватів за віковою катеторією і рантовою оцінкою виконання соціальних ролей, основними з яких є складники дихотомій "чоловік - дружина", "мати - батько", "бабуся - дідусь", "син - донька" тощо. Варто виокремити ще один важливий концепт-максимум, що є невід'ємним складником ГД друкованих ЗМІ, це концепт родина, що відтворює складну систему взаємодії дериватів концептів-максимумів чоловік та жінка.

Доповнюють лінтвосинертетичне поле медійното ГД концепти-мінімуми - різноманітні нашарування та додаткові характеристики існуючих тендерних образів, котрі нібито чіткі і зрозумілі, але містять у собі чималотаємниць або залишаються за межами життєвої практики реципієнта. Так, не завжди прийнятними для об'єкта називання є такі концепти-мінімуми, як парубок, дівчисько, діваха, молодиця тощо: "Дівахи, розуміючи, що у них кількісна перевага, не погребували визбирати ягоди, поливаючи жінку словесним брудом" (Сім'я і дім. - 2009. - 11 -17 черв.); "Здибав якусь дівулю і зажив у її гуртожитській кімнаті" (Сім'я і дім. - 2009. - 5-11 лют.); "Кохав одне дівчисько, ми нерозлучними були" (Сім'я і дім. - 2009. - 11-17 черв.); "Працював тоді ще парубок Василь у сусідньому селі Велика Глуша" (Сім'я і дім. - 2009. - 26 бер. - 1 квіт.).

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Ю П Маслова - Гендерний аспект реклами на сторінках друкованих змі

Ю П Маслова - Мовна репрезентація гендеру

Ю П Маслова - Концептосфера гендерного дискурсу змі

Ю П Маслова - Релігійно-міфологічне підҐрунтя тендерних стереотипів

Ю П Маслова - Репрезентація образів сучасного чоловіка у друкованих змі гендерний аспект