М А Ткачук - Лексико-семантичне поле їжі в діахронії - страница 1

Страницы:
1 

Випуск 2.

Ткачук М. А.,

Національний університет "Острозька академія " ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЇЖІ В ДІАХРОНІЇ

Постійний розвиток і еволюція суспільства вимагає від мови перебування на рівні вимог часу, оскільки вона повинна задоволь­няти потреби людей, що нею користуються. Зміни в різних сфе­рах життя соціуму: суспільно-політичній, економічній, науково-технічній, духовній, культурній породжують для мови нові об'єкти називання і формують потребу в неологізмах. Водночас мова як системно-структурне утворення характеризується такою внутріш­ньою організацією (системні міжрівневі взаємозв'язки, власний словотворчий потенціал, стилістичні зміни, існування мовних ан-тиномій тощо), яка є чинником динамічних процесів.

Найвиразніше відображає мовну еволюцію лексико-семан-тичний рівень. Словниковий склад є найбільш чутливим до всіх зовнішніх факторів впливу, на ньому активно відбивається дія внутрішніх законів розвитку мови. Саме лексика, "на відміну від інших мовних систем, менш чутливих і більш замкнених (напри­клад, фонематичної або граматичної), безперечно, більш широка, складна, гнучка і рухлива" [2]. Інноваційні процеси у словниково­му складі є постійним об'єктом аналізу в наукових працях дослід­ників. Зокрема, теоретичні питання розвитку та вдосконалення лексико-семантичного поля в діахронії.

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які надалі були об'єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складались поступово. Вони беруть свій початок в кінці XIX - на початку XX століть. Формулювання цих ідей та принци­пів ми знаходимо в працях А.А. Потебні, М.М. Покровського, P.M. Мейера, И. Тріра, Г. Штерберга, Г. Ібсена, В. Порціга, А. Иолеса та інших.

Дослідники вивчали лексико-семантичне поле з різних точок зору, спираючись на всі можливі види відношень між словами. Цим і спричинена наявність різних типів лексико-семантичних полів, се­ред яких найпопулярнішими є поля М. Покровського і И. Триба (лек­сичні і понятійні), В. Порцига (елементарні семантичні поля) [3].

© ТкачукМ.А, 2009

Лексико-семантичне поле - сукупність лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предмет­ну або функціональну подібність позначуваних явищ. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову, де центральним є ядро. Поле складається з лексико-семантичних груп.

У процесі становлення науки про лексико-семантичне поле в діахронії унаслідок розмежування діахронічних процесів утворен­ня слів і синхронних мотиваційних зв'язків між словами і, відпо­відно, розмежування діахронічного і синхронічного словотвору окреслилася тенденція відносити лексико-семантичну деривацію до діахронічного словотвору [4].

Лексико-семантична деривація - це і зміна значення слів як в процесі історичного розвитку, так і синхронії, що приводить до ба­гатозначності (виникнення лексико-семантичних варіантів), і про­цес утворення гомогенних омонімів. Отже, лексико-семантична деривація є одним і тим самим мовним процесом семантичного розвитку значення, що послідовно приводить до полісемії і гомо­генної омонімії, адже розмежування полісемії і гомогенної омо­німії є радше проекцією на лексичну неоднозначність лексико­графічних потреб, ніж відбиттям їх онтологічних відмінностей, а полісемія і онтологія - це одне й те ж саме лінгвістичне явище на різних стадіях свого розвитку [5].

Ще однією проблемою історичних досліджень лексики є пи­тання семантичної вмотивованості слова, що також відноситься до лексико-семантичної діахронії [1]. Проте не слід забувати, що до діахронічних пояснень все частіше звертаються й у синхроніч­них дослідженнях лексичної семантики. Проблема семантичної вмотивованості, звичайно, зберігає актуальність в історичних до­слідженнях.

Лексика їжі займає важливе місце у будь-якій сучасній мові. Практично щодня ми чуємо або самі вживаємо слова, що так чи інакше пов'язані з їжею. Поняття їжі нерозривно пов'язане з не­постійністю, що стимулює оновлення мови, обов'язковою умовою функціонування якої як засобу спілкування є здатність до номі­нації. Номінативні одиниці мови виступають у ролі будівельного матеріалу для одиниць комунікації, оскільки процес передачі ін­формації базується на безпосередньому введенні у висловлювання нових слів, що позначають невідомі поняття. Таким чином, слов­ник їжі постійно поповнюється і розширюється.

За даним тезауруса семантичне поле їжі охоплює 454 основнихслів та словосполучень. Поле представлене лексичними одиниця­ми, які належать до основних частин мови: іменниками, прикмет­никами, дієсловами. Основну масу складають іменники (69%) та дієслова (25%), на частку прикметників припадає лише (6%).

Іменники складають основну частину слів ЛСП їжі. Тому саме на них варто звернути увагу.

Food- any nutritious substance that people or animals eat or drink or that plants absorb in order to maintain life and growth tins of cat food; Origin: late Old English foda, of Germanic origin; related to fodder.

Як свідчить етимологічний словник, слово food було запозиче­не в англійську мову з германської і походить від слова foda, що означало корм, фураж. Згодом слово food набуло значення корму не лише для тварин, але й для людей.

Від слова food утворилося слово feed, яке зберегло своє почат­кове значення "корм, фураж" та набуло поряд з ним ще кілька. Ще одне слово fodder та forage повністю зберегли своє значення. Хоча слова походять від однієї лексеми увійшли вони до словникового складу англійської мови в різні періоди. Лексема fodder активува­лася в період староанглійської мови, тоді як forage - в середньоан-глійський період. Крім того, від лексеми fodder утворилося слово forage. Це свідчить про те, що лексико-семантична деривація цих слів відбувалася як в синхронії, так і в діахронії.

Слова nourishment, nutriment і nurture утворилися внаслідок лексико-семантичної деривації в діахронії, оскільки вони утвори­лися в англійській мові в різні періоди.

Також пара слів pasture та pasturage є наслідком деривації в діахронії. Проте значення не змінилося і очевидно, що слово змі­нилося спочатку в мові запозичення, а вже потім перейшло в ан­глійську мову.

Іменники diet та dietary утворилися в мові в різні періоди, що свідчить про набуття іменником нового значення в історичному процесі розвитку мови.

Можна виділити ще одну групу слів, що зазнали лексико-семантичної деривації. Особливістю цієї деривації є те, що слова початково семантичної вмотивованості зі словом їжа не мали, але внаслідок набуття нових значень та функцій набули цієї вмотиво­ваності.

Так слово whet походить від староанглійського слова герман­ського походження, що означає "гострий". Найбільш вживаноюформою слова є дієслово. Останнє значення як іменника семантич­но мотивоване з полем їжі, що свідчить про лексико-семантичну деривацію.

Походження слова swill точно визначити не можливо, однак з огляду на перше значення, можемо зробити висновок, що воно спочатку не мало семантичної вмотивованості з їжею.

Дієслово "пір" походить від датського, що означає "мала кіль­кість" і зовсім не простежується жодний семантичний зв'язок з останнім значенням слова - "вживати алкоголь".

Також можна простежити випадки утворення омонімії внаслі­док набуття словами нових значень. Основною ознакою переходу полісемії в омонімію є відсутність живих семантичних зв'язків між омонімами. Ця ж ознака - наявність живих словотвірних зв'язків - головна умова при встановленні між двома одиницями синхрон­них словотвірних відношень. В лексико-семантичному полі їжі можна простежити омонімію. Вона притаманна лише багатознач­ним словам.

Ще однією особливістю лексико-семантичного поля їжі є факт, що семантична вмотивованість слів, що позначають рідкі та те­плі страви залежить насамперед від етнокультурних чинників, які вплинули на те, що в основі цих страв лежить або значення спо­собу приготування їжі, або інгредієнтів з яких вона складається. Англійською мовою вони були засвоєні як континуанти з готовою семантичною структурою.

Це ми бачимо в назвах страв, які відображають способи при­готування цих страв, наприклад, mince означає порізати на дрібні шматочки, fricassee - підсмажити в гарячій олії на пательні, або продукти з яких вони готуються, наприклад, goulash - походить від слова м'ясо, bouillabaisse - походить від назви риби, з якої ця страва готується.

На підставі проведених досліджень можемо зробити висно­вок, що слова лексико-семантичного поля їжі англійської мови під впливом лексико-семантичної деривації набули як морфологічних, так і неморфологічних змін, що призвело до полісемії та омонімії.

Література:

І.Тропіна Н.П. До питання про лексико-семантичної деривації//Мо-вознавство. - 1997. -№1. - С.48-53.

2.Чмир О. Семантично мотивована лексика сфери права (на матері­алі старослов'янської та давньоруської мов)/ О.Чнмир // Мовознавство:

Науково - теоретичний журнал. - Київ, 2004. - №2/3. - С. 75-80.

3. Семантична мотивація лексики як засіб активізувати учнівську ці­кавість / П.Селігей // Дивослово: науково-методичний. - Київ. - 2005. -№9.-С. 50-52.

4. Лексико-семантичні інновації в сучасній чеській мові // Мовознав­ство. - 2001.-№3. - С. 104-112.

5. Чернишин Т.О. Типологічні аспекти семантичної реконструк­ції гнізд праслов'янської лексики /Т.О. Чернишин // Мовознавство: Науково-теоретичний журнал. - Київ, 2008. - №2/3. - С. 91-102.

Страницы:
1 


Похожие статьи

М А Ткачук - Лексико-семантичне поле їжі в діахронії