З С Люльчак, О П Карпій, Г І Ільчук - Засади консолідації підприємств у паливно-енергетичному комплексі україни - страница 1

Страницы:
1  2 

особливостями економіки тощо. Продуктивність праці перебуває під впливом різних факторів, серед них виділяють технічний прогрес, фондооснащеність, якість робочої сили.

Висновки і пропозиції

У роботі проаналізовано значення доходів населення на формуванні економічного зростання. Аналіз доходів населення України за даними Держкомстату України за період 2000-2008 року свідчить про істотне зростання доходів. Із збільшенням доходів населення України, зростає економіка України. Підвищення добробуту населення і зв'язане з ним збільшення плато­спроможного попиту сприятимуть розвитку економіки країни. Отже, значення доходів населення істотно впливає на формування економічного зростання України.

1. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика / Пер. с англ. - М.: Республика, 1992. 2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. - 5-те вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2004. 3. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. - К.: Основи, 2003. - 517 с. 4. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. посібник / За ред. З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина. - Львів: Інтереко, 1998. - 708 с. 5. Економічна політика / За ред. О. О. Бєляєва. - 2-ге вид.. - К. : КНЕУ, 2006. - 288 с. 6. http://economics.wideworld.ru/. 7.www.ukrstas.gov.ua.

УДК 338.45

З.С. Люльчак, О.П. Карпій, Г.І. Ільчук*

Національний університет "Львівська політехніка Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола

ЗАСАДИ КОНСОЛІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

© Люльчак З.С., Карпій О.П., Ільчук Г.І., 2009

Наведено концепцію організаційних і фінансових зв'язків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу України в аспекті зростання їх конкуренто­спроможності. Розглянуто принципові цілі і передумови, а також принципи фінансової і організаційної концентрації відповідних підприємств. У запропонованих рішеннях визначені як переваги, так і недоліки, труднощі у об'єднанні підприємств, які зумовлені наявним станом підприємств цього сектора економіки, а також суспільними передумовами.

The concept of organisational and financial links between the fuel and power companies of Ukraine is represented in the aspect of their rising competitiveness. The aims and premises of principle were revised as well as the principles of financial and organisational concentration of the qualifying companies. In offered decisions, the advantages and disadvantages were determined, as well as the merger difficulties which were caused by the present condition of companies of this economical sector as well as social premises.

Постановка проблеми

Спостереження явищ, які відбуваються на світових і європейських паливно-енергетичних ринках, в контексті українських інтеграційних амбіцій спричиняє повторний розгляд цільової структурної системи і формально-правових зв'язків, які функціонують у сфері діяльності паливно-енергетичного сектора економіки. Потреба інтегрованого підходу до змін у названому секторі виникає з економічних, суспільних передумов, вимог у сфері захисту навколишнього середовища, а також з особливостей технологічного прогресу видобування і споживання енергетичних ресурсів.

Майбутнє української паливно-енергетичної промисловості повинно бути спрямоване на створення сильних, консолідованих виробничо-послугових одиниць, які функціонують згідно з ринковими принципами, здатних до партнерства і конкуренції із закордонними фірмами. Міжнародні союзи конкурентоспроможних партнерських одиниць можуть стати вирішальними для виживання на лібералізованому конкурентному європейському ринку паливно-енергетичних ресурсів. Господар­ські суб'єкти, які функціонують на цьому українському ринку, є автомізованими. Тобто бракує господарських одиниць, включених в усі ланки ланцюга створення доданої вартості. Тим самим не використовується ефект синергії для здобуття конкурентних переваг українськими підприємствами. Створення енергетичних компаній, позв'язаних як вертикально, так і горизонтально, надасть змогу захистити робочі місця і зменшити ризик банкрутства. Створення мультимедійних одиниць в енергетиці надасть підтримку для реформи видобутку кам'яного вугілля, а також збільшить рівень енергетичної безпеки країни та виплату заробітної платні, покращить рівень життя. Крім того, енергетична політика України є ключовою складовою її відносин з Європою. Добре керована, у хорошому стані, надійна система міжнародного транспотування нафти та газу слугуватиме економічним та стратегічним інтересам як України, так і Європи.

Аналіз останніх досліджень і результатів

У виданні "Интегация в энергетики и экономическая безопасность государства" проаналі­зовано комплекс проблем, пов' язаних з можливими технічними, організаційно-управлінськими і соціально-економічними результатами інтеграції в галузях паливно-енергетичного комплексу з погляду можливого впливу на рівень економічної безпеки та її територій [1]. Комплекс проблем, пов'язаних із функціонуванням і розвитком систем та об'єктів малої енергетики, розглянуто у монографії "Малая энергетика в системе обеспечения экономической безопасности государства", висвітлено питання застосування ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технічних рішень у системах малої енергетики, а також питання організації керування ними в умовах лібералізації з урахуванням вимог економічної безпеки держави та її територій [2]. Б.З. Піріашвілі, Б.П. Чиркін та І.К. Чукаєва детально аналізують енергетичний потенціал Укаїни і можливі варіанти розвитку економіки на період до 2030 року, обґрунтовують основні напрями енергозбереження в державі і прогнозують економію паливно-енергетичних ресурсів у розрізі галузей економіки і соціальної сфери як фактора нарощування виробництва енергетичних ресурсів [3]. У книзі "Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения" [4] аналізується комплекс проблем, пов'язаних із забезпеченням економічної безпеки держави та її територій (регіонів, областей, районів, населених пунктів) на основі організації вертикально інтегрованих структур у галузях паливно-енергетичного комплексу та місце цього організаційного рішення в загальній системі анткризового управління. З.С. Люльчак, Н.І. Хтей стверджують, що у зв'язку з процесами глобалізації виникає можливість та доцільність реформування ринків, на яких відсутні конкурентні відносини, передусім це стосується енергетичних ринків та ринків комунальних послуг, визначають конкурентні сектори у сфері централізованого теплопостачання та пропонують класифікацію об' єктів комунальної теплоенергетики, які сьогодні перебувають у розпорядженні підприємств природних монополістів [5]. Однак реформування паливно-енергетичного комплексу України затримується, не визначено основні напрями його інституційної перебудови, можливості щодо створення інноваційних інтеграційних структур та підвищення конкурентоспроможності суб' єктів господарювання цього сектора економіки.

Постановка цілей

Подати концепцію організаційних зв' язків між компаніями, які працюють у паливно-енергетичному секторі, з погляду зростання їх конкурентоспроможності. Визначити головні цілі, а також підстави для капітальної і фінансової концентрації. Запропонувати рішення, що ідентифікують як можливості, так і перешкоди у злитті підприємств комунального обслуговування, враховуючи фактичну організаційну систему енергетичного сектора та соціальні умови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) є рушієм української економики та її конкурентоспроможності. Водночас енергетика є і основою добробуту людей - тепло їм або холодно, чи є в них світло. Здатність виробляти енергію має вплив на національну безпеку. Неефективне використання енергії буде перешкоджати можливостям України конкурувати на міжнародних ринках і буде тягарем для громадян України та причиною їхніх злиднів. Реальність полягає в тому, що Україна є країною, яка має чи не найнижчий рівень ефективності енергокористування в світі (рис. 1, табл. 1).

50

as 45

40

35

30

25

20

15

10

Р 5

37,1

10,5 10,1

1990 1995 2000 2001  2002 2003 2004 2005 2006 2007

Рис. 1. Структура споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в Україні у 1995-2007рр.

-о— Вугілля

-о—Брикети вугільні

-а— Газ природний

-х— Нафта сира

-о— Бензин моторний

---Паливо дизельне

-ж— Мазути Гас -♦—Торф

-■—Дрова для опалення Роки

Джерело: власна розробка на підставі [7, с. 99]

0

ПЕК є сукупністю взаємопов' язаних енергетичних галузей, організованих у системи енергетики (СЕ), які виробляють, переробляють, трансформують, передають та розподіляють споживачам паливно-енергетичні ресурси та кінцеві види енергії. Сьогодні інфраструктурні СЕ достатньо розвинуті у економічно розвинутих регіонах світу. Ці системи мають характерні технологічні особливості (нерівномірність енергоспоживання, необхідність утримання резервів виробничих потужностей та складування паливно-енергетичних ресурсів, важливе значення мережевої інфраструктури в забезпеченні енергопостачання тощо) і тісно пов'язані між собою (вихідний продукт однієї системи є вихідним продуктом для іншої (газ є паливом для електростанцій, електроенергія використовується для приводу на нафтоперекачувальних станціях тощо), що передбачає необхідність їхнього сумісного розгляду у межах ПЕК як світу, так і окремих країн, регіонів. Існують системні ефекти від сумісної праці об'єктів цих систем у межах одного технологічного процесу, які мають зазвичай повністю однозначну економічну оцінку [6, с. 237].

Корпоративні структури в галузі електро-, газо- та нафто постачання можуть як збігатися, так і не збігатися з технологічними структурами СЕ. Здебільшого існує поділ монопольних (транспортування) та потенційно конкурентних (виробництво, збут) видів бізнесу у вигляді відповідних корпоративних структур. Існують корпорації, які об' єднують два види бізнесу, для організації енергетичних ринків повинен бути забезпечений вільний доступ до транспортної інфраструктури. Тому з погляду підвищення ефективності бізнесу важливою проблемою є вироблення таких правил між корпоративної взаємодії, які б надавали можливість максимально реалізувати потенційні системні ефекти.

Таблиця 1

Зведений паливно-енергетичний баланс України на період 2005-2030 рр.

Роки

Стаття балансу

2005

2010

2020

2030

1. Ресурси, разом, тис. т.у.п. Базисний темп зростання, %

275188 100

315645 114,71

359578 130,67

397043 144,28

1.1.Видобуток природного палива в Україні, тис. т.у.п. Базисний темп зростання, %

110642 100

122542 110,76

153515 138,75

178789 161,6

1.2. Виробництво природних енергетичних ресурсів в Україні, тис. т.у.п.

Базисний темп зростання, %

37758 100

44332 117,41

48018 127,18

49425 130,9

1.3. Надходження з інших джерел України, тис. т.у.п. Базисний темп зростання, %

1172 100

2002 170,82

2089 178,25

2628 224,23

1.4. Відбір природного газу з підземних газових сховищ, тис. т.у.п. Базисний темп зростання, %

10000 100

11000 110

12500 125

13000 130

1.5. Імпорт паливно-енергетичних ресурсів для потреб України, тис. т.у.п.

Базисний темп зростання, %

107708 100

124911 115,98

128513 119,32

124689 115,77

1.6. Залишки у постачальників та споживачів на початок року, тис. т.у.п.

Базисний темп зростання, %

6408 100

9208 143,7

9320 145,45

15312

238,96

2. Розподіл, всього, тис. т. у. п. Базисний темп зростання, %

275188 100

315645 114,71

359578 130,67

397043 144,28

2.1. Споживання в Україні, тис. т. у. п. Базисний темп зростання, %

243772 100

284705 116,8

326233 133,83

359656 147,54

2.2. Закачування природного газу в підземні газові сховища, тис. т.у.п.

Базисний темп зростання, %

10000 100

11000 110

12500 125

13000 130

2.3. Експорт паливно-енергетичних ресурсів з України, тис. т.у.п. Базисний темп зростання, %

9649 100

9544 98,92

11540 119,6

12875 133,44

2.4. Залишки у постачальників на кінець року, тис. т. у. п. Базисний темп зростання, %

10267 100

8746 85,19

7430 72,37

9652 94,01

Джерело: власна розробка на підставі [3, с. 168-169]

Розвиток корпоративних структур в енергетиці має тенденцію до глобалізації. Формуються великі міжнародні енергетичні корпорації. Глобальні енергетичні компанії мають переваги з погляду їх фінансової стабільності, можливостей обліку локальних умов енергетичних ринків. Водночас можуть виникати проблеми енергобезпеки країн у зонах бізнесу глобальних енергетич­них компаній, пов'язані із їх монопольним становищем на енергетичних ринках.

Розвиток транспортних комунікацій, об'єднання регіональних та міждержавних енерго-об' єднань, систем газо- та нафтопостачання в інтегровані на величезній території енергетичні об'єднання, з одного боку, створює потенційні системні ефекти (ефект економії масштабу), реаліза­ція яких зменшує витрати на виробництво та доставку споживачам електроенергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, а з іншого, збільшення інфраструктурного значення систем електро-, газо- та нафтопостачання призводить до того, що платоспроможний попит на ці енергоносії, який з' являється в будь-якій точці, може бути задоволений з прийнятними показниками надійності енергопостачання та якості енергоносія, водночас створюються олігополії та загострюється проблема економічної та енергетичної безпеки відповідної держави.

Лібералізація інфраструктурних секторів енергетики покликана збільшити ефективність їх функціонування та розвитку, зокрема за рахунок реалізації системних ефектів. Досвід, отриманий в електроенергетиці, газовій та нафтовій промисловості, показує недостатню ефективність суто ринкових механізмів, які створюють істотні коливання цін на енергоносії, недостатню мотиваціюдля інвестування цих енергетичних секторів та ін. Тому в електроенергетиці та газовій промис­ловості закономірності розвитку ринкових відносин призвели до створення необхідності розумного поєднання ринкових механізмів та державного або міждержавного регулювання. Аналогічні закономірності характерні і для нафтового ринку, на якому регулювальні функції фактично виконує Організація постачальників та експортерів нафти (ОПЕК).

Заслуговує уваги тенденція повернення до вертикальної інтеграції компаній (особливо для газового сектора, менше для нафтового). Ця тенденція обумовлена впливом ринкових сил та призводить до скорочення трансакційних витрат та спрощення управління. В електроенергетиці, в деяких країнах зберігають вертикально інтегровані компанії, але здебільшого здійснена їхня вертикальна дезінтеграція. При усіх позитивних аспектах такої дезінтеграції ринків електроенергії, є один істотний недолік - незбіг технологічної та організаційної структури електроенергетичних систем, що докорінно ускладнює управління системами як економічно, так і технологічно. Особливої уваги, заслуговує тенденція міжгалузевої інтеграції, передусім електроенергетичних та газових компаній, яка спостерігається у Європі.

Лібералізація інфраструктурних секторів енергетики, їхня технологічна та корпоративна інтеграція проходить не з однаковою інтенсивністю в різних частинах Євроазійського континенту. Найбільш просунуті ці питання у Європі, чому сприяє економічна та політична інтеграція держав. В Азії ці процеси відбуваються обережніше, оскільки економічні та політичні їх передумови виражені істотно менше, а крім того, азіатські країни активно враховують європейський досвід, його як позитивні, так і негативні результати.

Не заглиблюючись в оцінку процесу приватизації українського енергетичного сектора, відзначаємо необхідність розгляду перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу не через призму поточних доходів від приватизації, а з врахуванням стратегічних інтересів української економіки. Тому вважаємо, що найвищою метою структурних перетворень повинно стати добро­вільне, суспільно акцептоване утворення фінансово сильних суб'єктів господарювання, здатних до проведення ефективних дій, які забезпечуватимуть конкурентоспроможність як на новоство­рюваному вітчизняному ринку паливно-енергетичних ресурсів, так і на міжнародних ринках. Ці суб' єкти господарювання повинні забезпечити реалізацію таких принципових (стратегічних, головних) цілей:

• зростання конкурентоспроможності;

• використання ефекту синергії;

• мінімізацію суспільних витрат реструктуризації паливно-енергетичного комплексу;

• зростання енергетичної безпеки країни;

• зростання доданої вартості.

Відповідно принципові цілі пропонуємо конкретизувати і доповнювати рдеякими тактичними (доповнювальними) цілями, а саме:

• зростання використання існуючого потенціалу підприємств;

• збільшення вартості фірми;

• більша сила впливу на ринок (певніший ринок збуту),

• зменшення загроз з боку конкурентів (нейтралізація конкурентів),

• отримання економічно-фінансових користей, зокрема податкових;

• зменшення операційних витрат;

• мінімізація ризику діяльності (зокрема через диверсифікацію дій);

• диверсифікація діяльності зокрема в аспекті комплементарних продуктів (теплоносій, гарача вода);

• приваблення бізнес-партнера (покращання конкурентної ситуації),

• прямування до досягнення і збереження екологічних стандартів,

• захист локальних ринків праці (стабільніша зайнятість),

• можливість приватизації паливно-енергетичних комплексів.

Підбір критеріїв концентрації потрібно детермінувати встановленими головними і доповнювальними цілями. Найважливішими критеріями об' єднання підприємств у досліджуваному паливно-енергетичному секторі економіки пропонується вважати:

просторово-логістичний критерій,

• створення ланцюга коопераційних зв' язків,

узгодженість з політикою держави у сфері енергетичної безпеки (певність поставок палива у довгостроковому періоді часу при збереженні витратної конкурентоспромож­ності),

привабливість для інвестора,

суспільну акцептацію,

• зростання ефективності нової системи. Варіанти консолідації підприємств:

1.  Горизонтальна інтеграція

Стосується зв'язків горизонтального характеру, створених за просторовим критерієм. Прикладом зв'язків цього типу є функціонуючі гірничі спілки кам'яного вугілля, об'єднання енергозбутових або електрогенеруючих компаній (табл. 2, 3).

Таблиця 2

Характеристика горизонтальної інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу

Показник

Зміст

Критерій концентрації

Просторова система

Предмет діяльності

 

видобуток і збут вугілля,

 

 

виробництво і збут електричної енергії,

 

 

дистрибуція електроенергії,

 

 

вироблення і збут теплової енергії,

 

 

дистрибуція теплової енергії,

 

 

передача електричної енергії,

 

 

передача теплової енергії.

Стратегічне бачення

Нова господарська система, яка функціонує в даній ланці енергетичного

концентрації

ланцюга, з сильним економічним потенціалом, здатна до конкурування

 

на

відкритому енергетичному ринку, яка знижує ризик діяльності,

 

впливає на зростання енергетичної безпеки країни, збільшує стабільність

 

робочих місць.

Об'єкти системи

 

група шахт з видобутку енергетичного вугілля,

 

 

група електростанцій,

 

 

група джерел генерування теплової енергії,

 

 

група дистрибуційних закладів,

 

 

передавальні мережі

Характер зв'язків

Горизонтальні   зв'язки   організаційного,    товарного, капітального, логістичного, торгівельного (контрактного) характеру.

Принципи консолідації

 

на цьому етапі не визначається правова форма зв' язків,

 

 

створюються сконсолідовані одиниці, з майже рівним економічним потенціалом і наближеною величиною,

 

 

зв'язки стосуються лише однієї ланки ланцюга зв'язків паливно-енергетичної системи, наприклад, вироблення енергії або дистрибуції,

 

 

за принципом нова система є рентабельною в довгій часовій перспективі.

Організаційно-правова форма

 

консорціум,

 

 

група капіталів,

 

 

холдинг,

 

 

концерн.

Джерело: власна розробка

Таблиця 3

Переваги та недоліки горизонтальної інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу

Переваги

Недоліки

Зростання економічного, капітального і виробничого потенціалу (ефект масштабу)

Монопродуктність

Висока рентабельність діяльності та вартість фірми

Слабка здатність до диверсифікації

Зменшення ризику діяльності

Обмеження заповзятливості

Логістичні та маркетингові заощадження

Диференційований    рівень    рентабельності і потенціалу тих, хто входить у систему

Зростання конкурентоспроможності через збільшення сили впливу на постачальників і споживачів

Відсутність еластичності

Покращення конкурентної позиції всередині сектора

Обмеження конкурентоспроможності на ринку

Можливість ефективного і результативного захисту навколишнього середовища

Формально-правові обмеження у створенні цього типу систем (служба захисту споживачів і конкуренції)

Зростання соціальної безпеки

Низька частка в ланцюгу доданої вартості

Джерело: власна розробка на підставі

2.  Вертикальна інтеграція

Утворюється згідно з критерієм вертикальних зв'язків (зв'язки типу "backward" і "forward"). Зв'язки цього типу могли б охоплювати дві або більше ланки паливно-енергетичного ланцюга зв'язків. У найпростішій формі можна створювати одиниці типу шахта - електростанція. Розвинутіший ланцюг міг би охоплювати систему від видобутку вугілля до одиниць, які функціонують на стику з кінцевим клієнтом, який споживає енергію або інші паливно-енергетичні ресурси. Не виступає вимога територіальної близькості, хоча економічно логічно об' єднати одиниці, наближені просторово (табл. 4, 5).

Таблиця 4

Характеристика вертикальної інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу

Показник

Зміст

Критерій концентрації

Технологічні зв'язки

Предмет діяльності

• Видобуток і продаж вугілля,

• виробництво і збут електричної енергії,

• виробництво і збут теплової енергії.

Стратегічне бачення концентрації

Новий господарський суб' єкт, який об' єднує ланки ланцюга вартості, здатний конкурувати на відкритому ринку енергії завдяки перевазі у витратах при дотриманні європейських стандартів щодо забруднення навколишнього середовища.

Об' єкти системи

• шахта або шахти,

• електростанція або електростанції,

• джерело генерування теплової енргії або джерела генерування теплової енргії,

• передавальні (транспортні) мережі.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

З С Люльчак, О П Карпій, Г І Ільчук - Засади консолідації підприємств у паливно-енергетичному комплексі україни