Н О Рязанцева - Застосування системного підходу у дослідженнях регіону - страница 1

Страницы:
1 

Необходимо предусмотреть возможность сохранения результатов вычислений для дальнейшего анализа, поэтому в подобных программах необходимо реализовывать экспорт полученных данных в базу данных.

Выводы. Исходя из того что на данный момент подобные расчёты производятся с использованием обобщённых табличных нормативов, разработанный программный продукт позволяет получить более точные результаты расчётов. Это способствует выявлению ранее неизвестных временных и топливных резервов, и рационализации их использования, тем самым повышая производительность труда.

Литература

1. Деев В.В. и др.. Тяга поездов.- М.: Транспорт, 1987.-264 с.

2. Гребенюк П.Т. и др. Тяговые расчеты: Справочник. - М.: Транспорт, 1987.-272 с.

3. Слащов В.А. Тягові та гальмові розрахунки на рейковому транспорті.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005.- 182 с.

4. Правила тяговых расчетов для поездной работы. - М.: Транспорт, 1985.-287 с.

5. Подвижной состав и основы тяги поездов / Под ред. С.И. Осипова - М.: Транспорт, 1990.-336 с.

О.О. Клюев, Т.О. Нечай, Є.В. Пуха, Я.В. Соколова Розробка автоматизованої системи розрахунку маневрових робіт залізничного транспорту

Представлено результати роботи програмного продукту, розробленого для автоматизації маневрових розрахунків, алгоритмів його роботи і особливостей інтерфейсу.

Ключові слова: маневрові роботи, автоматизована система, інтерфейс, склад, локомотив.

Alexsandr Kluyev, Nechay Tatyana, Yevgeniy Puha, Yana Sokolova Automation of industrial shunting rail

Presents the results of a software product designed to automate shunting calculation, its algorithms and features of its interface.

Keywords: shunting work, automated system, interface, structure, locomotive.

Поступило до редакції 19.09.2012

УДК 332.1

Н.О. Рязанцева

ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ РЕГІОНУ

Розглядаються поняття, сутність і особливості регіону як об'єкта дослідження з точки зору системного піходу ,економічної діагностики і управління його розвитком.

Ключові слова: регіон, територія, управління,. системний аналіз, економічна діагностика.

Постановка проблеми. Сучасні процеси регіоналізації (виділення однорідних і близьких до них частин в економічних просторах окремих країн і світу в цілому) покликані до життя, принаймі, двома особливими обставинами: глобалізацією світового господарства і самоідентифікацією окремих територій, як у межах національних держав, так і на стиках декільких з них. При цьому регіоналізація представляється не як спроба до автаркії, а як важливий етап нашляху до інтеграції окремих регіонів у світову економічну систему, у світовий ринок.

Під глобалізацією розуміються процеси створення єдиного глобального ринку, який обслуговує світове господарство за допомогою загальних для всіх його учасників вимог (правил) і керованого з одного або декількох (не перевищують 3-4-х) фінансових центрів.

Під самоідентифікацією території розуміються процеси етнічного, культурного, історичного, конфесійного та іншого самовідтожнення населення (особистості), що проживає на цій території, покликані до життя і збільшуються тенденціями глобалізації світового господарства. За своєю соціальною природою самоідентифікація території представляє собою альтернативу процесам глобалізації.

Постановка задачі. У цих умовах багато регіонів прагнуть стати самостійними учасниками економічних відносин (суб'єктами господарювання) на світовій арені, але особливо активно - на національній арені (у масштабах власної держави). Таке прагнення дуже часто супроводжується виникненням проблемних ситуацій у ході протікання процесів суспільного відтворення наявних у розпорядженні цих територій різних видів потенціалів (природно-ресурсного, трудового, виробничого, інвестиційного, наукового та ін.) Пов'язано це з тим, що посилюється конкурентна боротьба як між країнами, так і між окремими регіонами всередині цих країн та за їх межами, загострює проблему економічної та енергетичної безпеки, доступу до енергетичних і фінансових джерел, транзиту і контролю за переміщенням цих ресурсів.

Виникнення таких проблем знижує реальні можливості досягнення поставлених перед регіоном стратегічних і тактичних цілей як на світовому, так і на внутрішньодержавному рівнях. У зв'язку з цим актуалізується пошук природи та причин появи кризових ситуацій за допомогою відповідного наукового інструментарію, здатного не тільки виявляти, а й нейтралізувати їх.

Матеріали і результати досліджень. Таким дієвим інструментом покликаний стати системний аналіз, який сприяє проведенню адекватної економічної діагностики розвитку регіонів. Під економічною діагностикою розвитку регіонів необхідно розуміти комплекс науково-прикладних та науково-методологічних досліджень, спрямованих на виявлення, опис і ототожнення проблем, пов'язаних зі змінами умов розвитку окремих елементів продуктивних сил на даній території.

У в якості об'єкта дослідження можуть бути визначені особливості (регіональні ситуації і проблеми) розвитку (функціонування) регіону, коли він розглядається як територія, як економічна система і як економічний простір. При цьому системний підхід дозволяє виявляти у об'єкта не тільки особливі ознаки суто системної природи, а й вказувати способи їх вивчення і використання.

Відмітна особливість системного підходу полягає в тому, що головним предметом дослідження регіональних проблем стає науковий інструментарій вивчення (дослідження) зв'язків і взаємовідносин між окремими елементами і функціонуванням регіону в цілому. Отримання такої оцінки вимагає певної стандартизації не тільки в самій її процедурі, але й у визначенні порядку розгляду конкретного об'єкта. Ґрунтуючись на системному підході до об'єкта, найбільш прийнятним може бути наступний порядок його розгляду: ставлення окремих властивостей об'єкта - окремі властивості (системні параметри) об'єкта -сам об'єкт.

Системні характеристики (так звані реляційні (описові) системні параметри) виявляються за допомогою деяких ознак, які вказують на властивості

(особливості) відносин між окремими елементами (компонентами) регіону. Серед реляційних системних параметрів можна назвати:

- здатність системи зберігати своє системоутворюючу властивість при елімінації (видаленні) будь-якої кількості елементів (крім одного);

- здатність системи до саморуйнування (коли до неї приєднуються нові елементи);

- здатність системи до стійкості щодо потенційно можливих змін в її структурі та інш.

Використання атрибутивних (визначальних) і реляційних (описових) системних параметрів дозволяє забезпечити міру системності в дослідженні регіональних ситуацій і проблем. Саме параметричний аналіз забезпечує реалізацію системного підходу (методу) на практиці, так як параметрична концепція систем за своєю суттю є аналітичною і орієнтована на дослідження будь-яких відносин. У рамках цієї концепції загальносистемні закономірності встановлюються емпірично, шляхом статистичного аналізу залежностей між системними параметрами, що вимагає однозначного їх системного подання.

Однак розуміння регіону як економічного феномена вимагає виділення більш чітких просторових кордонів, які б дозволяли виключати можливості накладення деяких ділянок території окремих регіонів на територію інших регіонів. Для цих цілей, а саме для фіксації цього поняття багато авторів пропонують враховувати при визначені меж регіону такі характеристики, як:

- комплексність соціально-еколого-економічного розвитку;

- комплексність його промислового розвитку, розвитку виробничої і соціальної інфраструктур, системи поселень;

- здатність відтворювати умови для гармонійного розвитку, проживаючого в регіоні населення;

- здатність виробляти такий обсяг товарів, який забезпечував би також можливість задоволення інших регіонів.

Не обмежуючись виділенням окремих ознак і встановленням меж, деякі фахівці-регіоналісти пропонують для ідентифікації (вичленування) регіонів на території держави застосовувати більш високу за своїм теоретичним значенням, ніж ознака, оціночну міру, а саме, критерій. Так, встановлено, що поняттю «регіон» приділяється велика увага в економічній, географічній та містобудівній літературі. Тим самим досягається певна дифузія точок зору щодо регіону в різних галузях наукового знання, що робить термін «регіон» поліфункціональним і широко вживаним на практиці. У даному випадку, мова, в першу чергу, йде про економічну, соціальну та географічну складові вітчизняної науки. Адже саме тут найбільш часто вживається термін «регіон».

У дійсності будь-які спроби формування універсального визначення регіону як поняття не досягають свойого успіху. Поєднане це з тим, що в кожній галузі науки є в наявності своє визначення. Як результат, на практиці використовується кілька варіантів тлумачення терміна «регіон» стосовно до різних галузей науки. У роботі [1] доводиться, що на сьогодні зробити це практично неможливо, незважаючи на те, що робляться окремі спроби узагальнити такі визначення. Так, «філософське» трактування регіону асоціюється з особливим «світом», якому притаманні свій менталітет, спосіб мислення, традиції, світогляд, «світовідчуття», «історична» інтерпретація регіону зазвичай вказує або на втрачену з часом ідентичність, або на якісь «генетичні ознаки» ,« геополітичне» розуміння регіону виходить з просторової диференціації різних політичних сил і рухів, центрів «мощі» та «слабкості» , «економічний регіон» - це в більшості випадків територія, яка має чітко виражену спеціалізаціювиробництва і певну господарську цілісність. Отже, спочатку будь-які спроби виведення універсального поняття «регіон» приречені на невдачу, бо неможливо знайти таку формулу, яка б згодилася на всі випадки життя, була придатною для всіх.

У регіоналістиці до визначення поняття регіон дуже часто використовується так зване розуміння його в широкому і вузькому сенсі слова. Наприклад, «у широкому значенні під регіоном слід розуміти певну, об'єктивно існуючу, територіальну та просторову визначеність, котрій притаманні природо-кліматічні, історико-демографічні ознаки, господарський уклад та тип виробничо-побутової культури. У вузькому аспекті під регіоном розуміються в межах означених територій функціональні відносини соціальних, природніх, технічних комплексів, які виступають об'єктами управління та вимагають створення певних організаційних структур як об'єктів управління »[2].

Розглянутий широкий спектр теоретичних посилок щодо дослідження семантичних форм регіону змушує зайнятися розробкою і поглибленням змісту, укладеного в даному понятті. Як поняття «регіон» відображає в собі певний організаційно-економічний зміст, за допомогою якого забезпечується розкриття глибини його як економічного феномена.

Зрозуміло, в цьому випадку не можна не погодитися з думкою про те, що поняття «регіон», що є об'єктом дослідження в регіональній економіці, передбачає розгляд районів абсолютно різної площі. Тут можна погодитися з існуючою думкою про те, що регіон являє собою економічно особливу частину території країни з притаманними їй природно-кліматичними особливостями, рівнем культури населення, його виробничим досвідом і характером розселення. Отже, розгляд регіону, як окремої території, дозволяє представляти його як деяку арену, в межах якої відбуваються економічні процеси.

Іншою змістовною характеристикою регіону виступає його системний характер. При цьому основним складовим елементом цієї системи виступає знову ж територія. Не можна не погодитися з думкою, висловленою в роботі [3] про те, що «...регіон слід розглядати як територіальну систему, складову територіальної організації суспільства» . Тобто територіальна система, створена з урахуванням певних територіальних особливостей, викликаних, у першу чергу територіальним поділом праці, що виступає одночасно ще і територіальною організацією суспільства в заданих межах.

Дуже часто регіон як система асоціюється з окремими його зовнішніми характеристиками, за якими можна судити про те, що виокремлює його з організаційно-економічного змісту у специфічних проявах. Таких, наприклад, як здатність забезпечувати відтворення відповідних елементів. «... в сучасних умовах регіон може розглядатися як відтворювальна система, як така, що саморозвивається. Крім того, регіон виступає не простою формою системної організації, а, як і держава, є складною еколого-соціально-економічною системою»[4]. При цьому, призначенням регіону стає з'єднання декількох функцій, реалізація яких забезпечує збереження цілісності як самої регіональної системи, так і держави в цілому.

Наступною змістовною характеристикою регіону можна представити його просторову складову. Наприклад, стверджується, що «регіон — це триєдність середовищ: природного, матеріального та соціального, найважливішими характеристиками якого є цілісність та безпосередня підпорядкованість центральному рівню влади країни і де є виборчий орган» [5]. При цьому може бути мимоволі, але з цієї тріади виключена економічна складова, що трохи звужує суттєвий зміст регіону як простору. Саме про це йдеться в роботі [6], де констатується, що «в економічній літературі регіон розглядається як соціально­економічна просторова цілісність, що характеризується структурою виробництва, наявністю всіх форм власності, концентрацією населення, робочих місць, умов духовного життя людини, що має місцеві органи управління своєю територією ». Або, наприклад, існує твердження про те, що «кожен регіон має свій внутрішній простір та зв'язки із зовнішнім простором».

Отже, виходячи з викладеного, віртуально, регіональне економічний простір можна уявити як середовище в тривимірному вимірюванні, що складається або містить у собі: по-перше, територію, на якій здійснюються економічні чи виробничі процеси, по-друге, господарський комплекс, що складається з різних груп підприємств , галузей, що виробляють різноманітні товари, продукти або надають послуги, по-третє, населення, яке проживає на даній території і активно бере участь у життєдіяльності даного господарського комплексу. Між собою всі ці елементи простору пронизуються безліччю господарських зв'язків та економічних відносин.

Таким чином, підсумовуючи основні положення результатів теоретичного аналізу існуючих уявлень про регіон, можна погодитися з твердженням про те, що «виходячи з проведеного дослідження регіону як еколого-соціально-економічної категорії, доречною є запропонована класифікація регіонів за наступними ознаками: геопросторова детермінанта, галузева детермінанта, об'єкт управління (адміністративно-територіальний поділ), спеціальний режим господарювання, господарський комплекс, бюджетна детермінанта, ресурсна забезпеченість, суб'єкт управління та функціональна константа» [1]. Що, однак, не ставить під сумнів, а дозволяє, виходячи з отриманих результатів теоретичного аналізу семантичних форм регіону, припускати необхідність подальшого поглиблення процесу пізнання його як терміна, як поняття і як категорії.

Висновки. У зв'язку з цим можна зробити загальний висновок про те, що в основу будь-якого дослідження проблем регіону має бути покладено знання про нього як про територію, як про економічну систему і як про об'єкт у економічному просторі. Це знання може бути доповнено більш конкретними результатами, які мають під собою деталізовану інформацію, що стосується окремих нюансів протікання відповідних економічних процесів, або змісту економічних явищ. Особливо, коли мова заходить про виявлення та ідентифікацію проблемних ситуацій, що істотно звужують горизонт поступального розвитку, як окремих регіонів, так і держави в цілому. [8].

Література

1. Гладкий Ю. Н. Регионоведение : учебник / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев. -М. : Гардарики, 2000.

2. Ґудзь П. В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій : монографія . П. В. Ґудзь : НАН України. Ін-т економіко правових досліджень. -Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2001.

3. Писаренко С. М. Суспільно-територіальні системи в теоретичних концепціях регіоналізму / С . М. Писаренко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Региональні суспільні системи : зб. Наук. Пр.. ; редкол. : відп. Ред.. М. І. Долішній. - ВИП. 3. - Львів : Вид-во Ін-та регіональних досліджень НАН України, 2004.

4. Третяк В. В. Розвиток регіональних зовнішньоекономічних зв'язків: питання теорії та практики : монографія / В. В. Третяк : НАН України. Ін-т економіко-праввих досліджень. - Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005.

5. Уманець Т. В. Регіональний економічний розвиток України: теоретичні основи управління, інтегральна оцінка, діагностика : монографія / Т. В. Уманець. -Донецьк: ВІК, 2007

6. Силина С. Маркетинговая концепция управления региональным развитием / С. Силина // Маркетинг, 2004.

7. Мірзодаєва Т. В. Закономірності просторового розвитку регіональних соціально-економічних систем / Т .М. Мірзодаєва // Продуктивні сили і регіональна економіка : зб. Наук. Пр.. : у 2 ч. : РПС України НАН України. - Частина 2. -К. : Вид-во РПС України НАН України, 2004.

8. Василенко В.Н. Диагностика развития регионов: структура, границы, методы : монография / В.Н. Василенко: Донецк : «Юго-Восток, ЛТД», 2009.

Рязанцева Н.А. Применение системного подхода к исследованию региона.

Рассматриваются понятия , сущность и особенности региона как объекта исследования с точки зрения системного подхода, экономической диагностики и управления его развитием.

Ключевые слова: регион,территория, управление, системный анализ, экономическая диагностика.

Ryazantseva Natalya. A systematic approach to research of the region.

The concepts, the nature and specific to the region as an object of research with a systems perspective, the economic diagnosis and management of its evolution.

Keywords: region, territory, management, systems analysis, economic diagnosis.

Рязанцева Н.О. - к.е.н., доцен кафедри економічної кібернетики, СНУ ім. В. Даля.

Поступило до редакції 16.10.2012

Рецензент: Рамазанов С.К., докт. екон. наук, докт, техн. наук, проф.

УДК 330.4:336.

О.П. Степаненко

МОДЕЛЮВАННЯ ЕВОЛЮЦІЙНОГО РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

В статті досліджуються проблеми та перспективи розвитку банківської системи України, визначаються характеристики еволюційного розвитку банківської системи, аналізується взаємозалежність розвитку банківської системи та економічного розвитку країни, наводяться моделі економічного розвитку банківської системи під впливом економічного середовища країни.

Ключові слова: банківська система, еволюційний розвиток, економічна система, цикл, модель, криза.

Постановка проблеми. Важливість банківської системи (БС) для економічного розвитку країни важко переоцінити, тому виникає необхідність виділення характерних для БС особливостей і закономірностей для адекватного оцінювання поточного стану та визначення можливих перспектив розвитку БС.

Для дослідження еволюції БС необхідно виявляти та використовувати як специфічні властивості їх розвитку, які характерні для БС і періодів їх еволюції, так і властивості, які характерні для еволюції економічних систем взагалі. При

ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені Володимира Даля № 10[181], 2012

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н О Рязанцева - Застосування системного підходу у дослідженнях регіону