О Г Малярчук - Здатності підприємства дискусійні аспекти застосування в сучасних реаліях бізнесу - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2011. № 25

УДК 005.21

О. Г. Малярчук, аспірантка, кафедра стратегії підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ БІЗНЕСУ

АНОТАЦІЯ. У статті проаналізовано підходи до визначення сутно­сті поняття «здатності підприємства» та понятійно-категоріальний апарат теми на основі міждисциплінарного підходу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: здатності підприємства, здібності, компетенції, ресурси

АННОТАЦИЯ. В статье проанализировано подходы к определе­нию сущности понятия «способности предприятия» и понятийно-категориальный аппарат темы на основе междисциплинарного подхода.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: способности предприятия, возможности, компетенции, ресурсы

ANNOTATION. The article highlights the approaches of determination of essence of concept «capabilities of enterprise» and systems of categories and terms.

KEYWORDS: capabilities of enterprise, abilities, competences, resources

Постановка проблеми. Ключовими питаннями досліджень останніх років сучасного стратегічного менеджменту виступає пошук стійких конкурентних переваг, які б забезпечили функціонування та розвиток підприємства. В якості вирішення цих питань було розроб­лено концепцію здатностей підприємства, яка покликана сформувати принципи забезпечення конкурентної переваги підприємств у дина­мічному інформаційному середовищі, на основі якісного перетворен­ня системи управління на підприємстві, яке виражається у цілеспря­мованій ідентифікації, формуванні та розвитку її здатностей.

Аналіз останніх публікацій. Аналізуючи надбання щодо ви­значеної проблеми, слід зазначити, що здійснюється активізація наукового пошуку у наступних напрямах: визначення сутності та класифікації здатностей підприємств (Д. Тіс, С. Уінтер, Хелфат і Петраф, Е. Ейзенхардт, А. Карна, Мартін, Шумейкер, Дж. Дей), ідентифікація  та оцінка здатностей підприємства (Р. Грант,

© О. Г. Малярчук, 2011

81

І. С. Єфремов, І. А. Хаников). Проблемам стратегічного управ­ління підприємством та оцінці сучасного стану теорії стратегії підприємства присвятили багато праць українські науковці: В. А. Білошапка, В. Г. Герасимчук, Л. Є. Довгань, А. П. Наливай­ко, З. Є. Шершньова. Дослідження формування ефективної конку­рентної політики в аспекті стратегічного управління — Л. Х. До­ленко, В. Д. Нємцов; вивчення ресурсно-компетенційний напрям­ку стратегічного аналізу — О. М. Гребешкова, Н. М. Гаращенко.

Незважаючи на чисельність досліджень, існують прогалини у теоретико-методологічній базі ідентифікації, формування та роз­витку здатностей підприємства, а саме потрібно відзначити не-сформованість понятійно-категоріального апарату дослідження, відсутність усталеної класифікації здатностей підприємства, від­сутності ефективного методичного інструментарію ідентифікації та оцінки здатностей підприємства. Необхідно зазначити фрагмен­тарність результатів дослідження і їх несистематизований харак­тер. Це окреслює масштабну сферу дослідження, часткові ре­зультати якого представлені в статті.

Постановка завдання. Полягає у визначенні сутності поняття «здатності підприємства» незалежно від специфіки підприємства та умов його функціонування, основних засад застосування кате­горії для аналізу діяльності підприємств.

Викладення основного матеріалу. У науковій економічній літературі ведеться гостра дискусія щодо того, чи може підпри­ємство володіти здатностями, про адекватність використання у науковій термінології категорії «здатності підприємства», її мож­ливу «штучність», що може проявлятися в тотожності з іншими спорідненими поняттями та продуктивність застосування в су­часних реаліях бізнесу. Варто зазначити, що навіть у прихильни­ків підходу відсутня єдина точка зору визначення поняття «здат­ності підприємства», що зумовлено відносною «молодістю» і фрагментарністю дослідження. Піддається критиці факт перене­сення особливостей індивідуума на рівень дослідження підпри­ємств, організацій (організаційна память, організаційні здатності, неявні знання підприємства), що свідчить про застосування ан­тропоморфного підходу, який критики називають «холістичний антропоморфізм» [1, с. 6]. Проте, ми розглядаємо підприємство як сукупність, групу таких індивідуумів, відповідно підприємст­ву також притаманні ці властивості, які можуть бути об'єктом аналізу. Також потрібно враховувати та аналізувати процеси їхкомбінації, взаємозв' язок (кожний індивідуум у групі володіє зда­тностями), балансування та узгодженість. У зарубіжній практиці [2] «сараЫНгу» визначається як «міра спроможності певного об' єкту (відділу, організації, особи, системи) досягати поставлених цілей, особливо по відношенню до своєї загальної місії» (наш пе­реклад авт.). Про значний інтерес до вивчення здатностей під­приємства може свідчити і той факт, що в 2000 р. відомий світовий журнал з менеджменту Strategic Management Journal присвятив ці­лий випуск дослідженню здатностей підприємства. Як зазначає колектив авторів [3, с. 6], здатності підприємства можна визначити з точки зору таких підходів: спроможність об' єднувати та коорди­нувати ресурси (Amit & Shoemaker, 1993), вискорозвинута органі­заційна рутина (високого порядку) (Winter, 2003), здібність до під­тримуючої координації розвитку активів (Sanchez & Heene, 1997), організаційна спроможність до досягнення певних специфічних бажаних результатів.

Українські науковці досить часто ототожнюють можливості підприємства з їх здатностями і здібностями і застосовують дані терміни як синоніми. Стратегічні можливості визначаються як су­купність наявних та потенційних ресурсів, які можуть бути мобілі­зовані для досягнення стратегічних цілей підприємства [4, с. 116]. Тобто, автори ототожнюють стратегічні можливості із стратегіч­ним потенціалом підприємства. На нашу думку, не слід ототож­нювати потенціал підприємства і його здатності, оскільки їх фор­мування дозволить ефективно використати потенціал підприєм­ства, а розвиток зумовить збільшення потенційних можливостей і резервів. Сукупність динамічних внутрішніх ресурсів підприємст­ва, які повністю здатні відповідати вимогам зовнішніх ринкових умов та забезпечувати стабільну конкурентну позицію на ринку у коротко- та довгостроковій перспективі їх діяльності теж інтер­претують як стратегічні можливості підприємства [4, с. 140]. Про­те незрозуміло, які внутрішні ресурси підприємства є динамічни­ми, і за якою ознакою ресурси можна віднести до динамічних. Досліджують також і компенсаторні можливості підприємства [5], визначаючи як спроможність підприємств за умов негативного впливу зовнішнього середовища відновити порушений масштаб діяльності на підставі відновлення цілісності контуру ресурсозабез-печення. Потрібно зазначити, що в межах даного підходу існують обмеження: зовнішнє середовище характеризується лише як таке, що здійснює негативний вплив і основна функція компенсаторнихможливостей є лише відновлення порушеного масштабу діяльнос­ті, а не забезпечення розвитку підприємства, що в сучасних реалі­ях бізнесу є умовою виживання. Неоднозначність у «науковому статусі» поняття «здатність» у нашій країні слід пояснювати відсут­ністю практики її коректного визначення та використання у реаль­ному управлінні підприємствами. Отже, серед вітчизняних науко­вців немає єдиної точки зору навіть щодо перекладу даного термі­ну, що в оригіналі з англійської мови — «capability». Зокрема, в економічному словнику [6, с. 102] здатність визначається як «уміння керівника впливати на своїх підлеглих з метою отримання бажаного результату їхньої діяльності» і визначається як особлива індивідуальна характеристика працівника підприємства, а не під­приємства загалом. Зустрічаються наступні різновиди перекладу як: здібності, здатності, можливості, властивості. Проаналізуємо сутність та взаємозв' язок наведених понять (табл. 1).

Таблиця 1

ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНО-СПОРІДНЕНИХ ПОНЯТЬ ОКРЕСЛЕНОЇ СФЕРИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Поняття

 

Визначення

Джерело

Український

Російський

Англійський

 

 

здібність

способность

Capability

Обдарування, талант, при­родний нахил до чогось; властивість, особливість, що виявляється в умінні робити щось

[7, с. 755]

 

 

ability, skill

особливість індивіда, що є суб'єктивною умовою успішного здійснення певного виду продуктив­ної діяльності.

[8]

 

 

 

Здатний — який уміє щось робити, поводити себе пев­ним чином; обдарований, який має здібності

[9, с. 754]

здатність

способность

capability, ability

психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішно­го  виконання певного виду продуктивної ді­яльності

[9]

Закінчення табл. 1

 

Поняття

 

Визначення

Джерело

Український

Російський

Англійський

 

 

можливість

возможность

Possibility

opportunity,

capability

Здійсненність, допусти­мість чого-небудь, змо­га, шанс; наявність умов, сприятливих для чого-небудь

[10, с. 214]

властивість

свойство

property

Якість, ознака, характер­ні для кого-, чого-не­будь

[7, с. 357]

Отже, визначивши сутність даних понять в українській мові, можна констатувати, що «здібності» та «здатності» є синонімами (особливість, що виявляється в умінні робити щось). «Здібності» чи «здатності» не можна ототожнювати і замінювати терміном «властивість». Як зазначає колектив авторів [11, с. 9], «здатності тотожні не будь-якій властивості речі, а тій, яка дає їй функціо­нальну характеристикутобто це функціональна властивість речі, що визначає ефективність реалізацією неї певної функції». Це не є загальною властивістю, а лише такою, що є умовою ус­пішного виконання певного виду продуктивної діяльності [8; 9]. Термін «можливість» є зовнішнім по відношенню до речі катего­рією, тобто це умова, що буде допомагати чи перешкоджати реа­лізації здатностей. Якщо розглядати можливості як певні невико­ристані, потенційні можливості підприємства, то в англійські мові існує термін opportinities, що перекладається як сильні сто­рони підприємства, що визначаються при SWOT-аналізі. Проте сильні сторони підприємства не доцільно заміняти здатностями, оскільки сильні сторони, можуть включати до 30 і більше здатно­стей, але фактично вони виступають не «справжніми здатностя­ми, а лише окремими навиками, видами діяльності і технологія­ми, що освоєні підприємством» [12, с. 81]. На наше переконання, термін «здатність», а не здібність, видається нам більш удалим лінгвістично. Оскільки: 1) здібності використовуються для харак­теристики живих істот; 2) здібності варто застосовувати, коли ха­рактеризуємо внутрішню характеристику, що має «схований» ха­рактер і може не проявлятися, термін «здатності» характеризує уміння щось робити, що проявляється під час дії зовнішніх тавнутрішніх умов, що виступають каталізаторами не лише форму­вання, а й реалізації здатностей. Наведемо приклад: мати матема­тичні здібності (можуть і не проявитися) і бути здатним щось об­числити (потрібні певні умови, що забезпечать виявлення і розвиток здатностей). Тобто, в нашому дослідженні і перекладі з анг. і рос. мови застосовуємо терміни capability — способность — здатність.

Дискусійними залишаються питання щодо чіткого розмежу­вання базових понять ресурсно-орієнтованого підходу щодо стратегічного управління підприємством, зокрема співвідношен­ня понять «ресурси», «компетенції», «здатності». В.С. Катькало [13, с. 341] зазначає, що у світовій літературі при визначенні співвідношення понять «ресурси», «здатності» і «компетенції» доцільно виділяти два рівні проблеми: порівняння сутнісних ха­рактеристик понять «ресурси» і «здатності» (базові відмінності) і понять «здатності» і «компетенції» (відмінності більш високого рівня). Автор розрізняє два підходи щодо визначення співвідно­шення категорій «ресурси» і «здатності». Перший підхід полягає в трактуванні здатностей як різновиду ресурсів, що дозволяють фірмі використовувати ті ж фактори виробництва, що й і її кон­куренти, але трансформувати їх у продукти і послуги з більш ни­зькими витратами або ж кращої якості. Прибічники другого під­ходу чітко розмежовують ці поняття. В. С. Катькало у своїй монографії [13, с. 344], продовжучи і підтримуючи точки зору Пенроуз, Р. Гранта, зазначає, що організаційні здатності фірми на відміну від інших активів абсолютно не можливо придбати чи купити, на відміну від фізичних чи нематеріальних ресурсів під­приємства, оскільки вони «вбудовані» в організацію (підприємс­тво) і виступають умовою отримання підприємством конкурент­них переваг. На думку Дж. Дейя [12, с. 79], активи — ресурси, що акумульовані компанією, здатності ж виконують роль «клею», який з' єднує активи разом і забезпечує можливість їх найбільш ефективного використання. В інтерпретації Р. Гранта [14, с. 147] ресурси — виробничі (производственние) активи, які виступають джерелом здатностей фірми, які поодинці не є продуктивними, а їх поєднання сприяє формуванню організаційної здатності, що виступає основним джерелом конкурентних переваг підпри­ємства.

Що ж до співвідношення понять «здатності» та «компетенції», то серед науковців теж не існує єдиної спільної точки зору. Одназ них полягає в тому, що ці поняття є взаємозамінними. Зокрема, Г. Хамел, К. Прахалад застосовують термін «ключова компетен­ція» і визначають її як основна здатність, що забезпечує ефектив­ну діяльність. До прихильників даного погляду можна віднести І. Ансофа, Ф. Селзніка, які застосували термін «відмітна компе­тенція» для опису того, в чому підприємство має перевагу над своїми конкурентами; Р. Гранта [14], який використовує терміни «здатність» і «компетентність» як синоніми. В.С. Єфремов [15] вважає, що компетенції є похідними від здатностей. Колектив за­рубіжних науковців — Д. Тіс, Г. Пізано, Е. Шуен [16, с. 148] — визначають компетенції (статичні організаційні рутини) як відміт­ні внутрішньофірмові операції, які є можливими завдяки об' єд­нанню спеціалізованих активів у кластери. Компетенції, що ви­значають основний бізнес фірми — ключовими компетенціями. Дану наукову течію доповнюють дослідження наукової школи вчених Санкт-Петербургського університету [17; 18] відповідно до якої компетенції є комбінацією здатностей, а здатності (лише особливі — динамічні) є механізмом реконфігурації компетенцій. Автори [18—21] досліджують компетенції підприємства, класи­фікують їх основні види та визначають організаційні здатності, які розглядаються як окрема складова стратегічної платформи підприємства.

Якщо узагальнити наведені вище огляди на предмет змістов­ного наповнення базових понять, то визначення здатності під­приємства, наведене в [14, с. 154], змістовно об'єднує сутнісні характеристики категорії «здатності підприємства» різних підхо­дів і організаційна здатність (чи здатність підприємства) визнача­ється як здатність фірми здійснювати специфічну продуктивну діяльність, ототожнюючи з корпоративними, та основними здат­ностями. Ресурси (певні специфічні) визначати як кошти, запаси, набір яких сприяє створенню — організаційно здатності. Ресур­си, в свою чергу специфічні, які створюють додану вартість — активами. Відмінності між «компетенцією» і «здатністю» полягає в наступному. Згідно з Хамелом і Прахалад, ключова (базова) компетенція переважно характеризує перевагу підприємства в певному аспекті-технологічному чи виробничому — в конк­ретних точках ланцюга створення вартості, здатності ж характе­ризують увесь ланцюг створення цінності підприємства.

Отже, слід зазначити, що термін «здатність підприємства» не штучно створений, а набув широкого застосування науковцями врозрізі дослідження окремих аспектів діяльності підприємства як внутрішня умова успішного функціонування та розвитку відповід­но до поставлених цілей. Передумовою застосування терміну «здатності підприємства» в аналізі діяльності підприємства на сучасному етапі як окремого об'єкта дослідження є необхідність формування стійких конкурентних переваг, що виявляється мож­ливим завдяки ідентифікації та формуванні здатностей підприєм­ства, оскільки ступінь розвитку здатностей підприємства впливає на конкурентну позицію фірми і відповідно економічні результа­ти діяльності підприємства. Тобто, у сучасних умовах господа­рювання змінюється природа конкуренції, набуває поширення співконкуренція, що полягає в доповненні здатностей одних під­приємств за допомогою інших (формування стратегічних альян­сів, партнерств). Висуваються нові вимоги до підприємств, що полягають у формування гнучкості та мобільності у всьому, спроможності не лише швидко реагувати на зовнішні виклики, а й діяти на випередження. Відповіді на поставлені запитання аку­мулюють здатності підприємства, які, на нашу думку, визнача­ються як спроможність здійснювати специфічну продуктивну ді­яльність. Класифікація здатностей підприємства та їх оцінка дозволить ідентифікувати джерела формування конкурентних переваг підприємства, визначити способи їх розвитку, що висту­пає предметом подальших досліджень.

Література

1. Тамбовцев В. Л. Стратегическая теория фирмы: сосотояние и воз­можное развитие // Российский журнал менеджмента. — 2010. — Т. 8.

— № 1. — С. 5—Ю.

2. http://www.businessdictionary.com/definition/capability.html

3. Mukund R. Dixit, Amit Kama, Sunil Sharma. A unified theory of capability building: need and response // W.P. No.2008 — 01-10 / Indian Institute of Management/Ahmedabad-380015/Режим доступу:www.ssrn.com

4. Проволоцька О. М., Федик Н. В. Узагальнення підходів щодо сут­ності стратегічних можливостей підприємства // Матеріали Всеукраїн­ської науково-практичної конференції (21—22 травня 2009 р.). У 2 т. Том 1 / Редкол.: П. П. Мазурок, О. В. Плотников, А. П. Наливайко та ін.

— Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2009. — 364 с.

5. Медяник В. Ю. Розвиток компенсаторних можливостей підпри­ємств малого бізнесу. Автореферат к. е. н. 08.06.02. — 2002.

6. Осовська Г. В., Юркевич О. О., Завадський Й. С. Економічний словник. К.: Кондор, 2009. — 358 с.

7. Новий тлумачний словник української мови [Текст]: у 3 т.: 200 000 слів / уклад. Василь Яременко, Оксана Сліпушко. — Вид. 2-ге, виправл.

К.: Аконіт. — (Нові словники: засн. у 1996 р.). Т. 1: АК. — 2008. — 928 с.

8. Словник законодавчих термінів / Здібність / Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.16275.0

9. Словник законодавчих термінів / Здатність / Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.16276.0

10. Новий тлумачний словник української мови 42000 слів [Текст]: у 3 т.: 200 000 слів / уклад. Василь Яременко, Оксана Сліпушко. Вид. 2-ге, виправл. — К.: Аконіт. — (Нові словники: засн. у 1996 р.). Т. 2: К—П. — 2008. — 928 с.

11. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В. Н. Дружинин, В. Д. Шадриков. М.: Наука, 1991. — 181 с.

12. Дэй Дж. С. Организация, ориентированная на рынок: как понять, привлечь и удержать ценных клиентов / Джордж С. Дэй; [пер. с англ.

B. И. Кузина; под. ред. и предисл. проф. И. В. Андреевой]. М.: Экс-мо, 2008. — 304 с.

13. Катькало В. С. Эволюция теории стратегического управления: 2-е изд. СПб.: Высшая школа менеджмента, изд-во СПбГУ, 2008. —

548 с.

14. Грант Р. М. Современный стратегический анализ:5-е изд. / Пер. с англ. под. ред В. Н. Фуктова. СПб.: Питер, 2008. — 560 с.

15. Єфремов В. С., Ханыков И. А. Ключевая компетенция организа­ции как обьекта стратегического анализа // Менеджмент в России и за рубежом. — 2002. — № 2. // Режим доступу: www.mevriz.ru/articles /2002/2/1014.html

16. Тис Д. Дж, Пизано Г., Шуен Э. Динамические способности фирмы и стратегическое управление //Вестник Санкт-Петербургского универ­ситета. Серия 8: Менеджмент. Вып. 4 (№ 32). — 2003. — С. 133—

185.

17. Андреева Т. Е., Чайка В. А. К дисскусии о сущности динамичес­ких способностей // Вестник СПбГУ. — 2006. — Сер. 8. — Вып. 4. —

C. 163—173.

18. Чайка В. А., Куликов А. В. Динамические способности российских компаний — введение в проблему // Научные доклады №40R. — 2006.

СПб.: НИИ менеджмента СПбГУ, 2006.

19. Верба В. А., Гребешкова О. М. Проблеми ідентифікації компетен-цій підприємства. Інтернет ресурс. Режим доступу: http://economica. org.ua/2009/identifikaci-kompetenc/ — Назва з екрану.

20. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 227 с.

21. Гаращенко Н. М. Стратегічна платформа підприємства (теорети-ко-методологічний аналіз): автореферат канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2003.

Статтю подано в редакцію 24.02.11 р.

УДК 338.45.01: 65.017

О. В. Кукоба, аспірант кафедри економіки підприємств, ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ВАГОНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

АНОТАЦІЯ. У статті представлено основні результати виробничої діяльності вагонобудівних підприємств України. Наведено дані про поточний стан організаційних відносин на цих підприємствах. Визначено головні реорганізаційні зміни в галузі на найближчу пер­спективу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: реорганізація, злиття, поглинання, залізничні вагони, рухомий склад.

АННОТАЦИЯ. В статье представлены основные результаты про­изводственной деятельности вагоностроительных предприятий Украины. Приведены данные о текущем состоянии организацион­ных отношений на этих предприятиях. Определены главные реор­ганизационные изменения в отрасли на ближайшую перспективу.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: реорганизация, слияние, поглощение, желез­нодорожные вагоны, подвижной состав.

SUMMARY. In article the basic results of industrial activity of the car-building enterprises of Ukraine are presented. The data about a current condition of organizational relations at these enterprises is cited. Are defined main reorganization changes in branch on immediate prospects.

KEY WORDS: reorganization, merge, absorption, railway cars, rolling stock.

Постановка проблеми. Підвищення рівня суспільного життя, розвиток виробництва та торговельних відносин зумовлюють зміни в структурі потреб населення, у тому числі в транспортних

© О. В. Кукоба, 2011

90

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Г Малярчук - Класифікація здатностей підприємства

О Г Малярчук - Здатності підприємства дискусійні аспекти застосування в сучасних реаліях бізнесу