М М Єрмошенко - Приватизація в системі економічних реформ чехії - страница 1

Страницы:
1 

лузевих програм дій, рішуче відкидаючи при цьому будь-які політичні, партійні, релігійні або національні уподобання.

1.Бальцерович Л., Гелб А. Макроэкономическая политика при переходе к рынку: опыт трех лет // МЭиМО. - 1995. - № 3. - С.9.

2.Ермошенко Н. Приватизация за рубежом. - К.: УкрИНТЭИ. - 1992. - 28 с.

3.Илларионов А. Потерянный год. - М.: ИЭА, 1994. - С.57.

4.Олсон М. Скрытая тропа к процветающей экономике. Становление рыночной экономики в странах Восточной Европы. - М., 1994. - С.92-123.

5.Ослунд А. Шоковая терапия в Восточной Европе и России. - М.: Республика, 1994. - С.150.

6.Сакс Дж. Рыночная экономика и Россия. - М.: Экономика, 1994. - С.61.

7.Шмелев Н. Экономика и общество // Вопросы экономики. - 1996. - № 4. - С.23. 8.Эрроу К. Переход к рыночной экономике: темпы и возможности // Проблемы

теории и практики управления. - 1995. - № 5. - С.2.

9.  Явлинский Г. Уроки экономической реформы. - М., 1993. - С.58.

10.Бальцерович Л. «Вся страна должна быть свободной экономической зоной...» // Зеркало недели. - 2005. - № 23(551). - С.2.

11.Міжнародний валютний фонд 2004 (№M 2004). - С.5.

12.The Global Competitiveness Report 2001-2002.

Отримано 30.08.2005

 

УДК 334.72

М.М.ЄРМОШЕНКО, д-р екон. наук, О.В.КОБЯК

Національна академія управління, м.Київ Н.Г.ПАНЧЕНКО

Українська державна академія залізничного транспорту, м.Харків

ПРИВАТИЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ ЧЕХІЇ

Висвітлюються роль і місце приватизації в системі економічних реформ, які здійс­нювались в Чеській Республіці в період 90-х років ХХ і на початку ХХІ ст.

Постановка проблеми приватизації в системі економічних реформ Чеської Республіки у загальному виді та її зв'язок з важливими науко­вими і практичними завданнями викликана тим, що ця держава серед інших посткомуністичних країн здійснила найбільш радикальний, ін­тенсивний, послідовний і продуманий план економічних і соціальних реформ, зумівши закласти нормальну плюралістичну систему. Тоді на парламентських виборах країна підтримала демократичних, схильних до проведення ринкових реформ ліберальних політичних лідерів. Нині ситуація в Чехії стабільна, а перспективи розвитку країни - відмінні. Тому використання чеського досвіду в Україні залишається гостро актуальним і нині, і в найближчому майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв' язання даної проблеми, свідчить, що, незважаючи на повторення негативних явищ, зумовлених чужорідними зовнішніми чинниками,соціально-економічна ситуація видається загалом стабільною.

Свій значний внесок у висвітлення цієї проблеми внесли відомі вітчизняні і закордонні вчені, такі як: М.Дерябіна, М.Єрмошенко, З.Карфік, П.Маррел, К.Околісцаній, П.Перерва, О.Рябченко, Д.Старк, А.Тягуненко, Р. Ширяєва [1-10] та ін.

Однак невирішеними раніше частинами загальної проблеми є пи­тання, які ж основні кроки тих років Чеської "оксамитової революції" будуть придатними іншим країнам, у тому числі Україні, щоб останні розпочали в себе реформи.

Отже, виходячи з актуальності, ступеню наукової розробки і не­обхідності вирішення вказаних завдань, метою даного дослідження є узагальнення, які слід враховувати, здійснюючи радикальну, фундаме­нтальну, структурну (у вітчизняній термінології, системну) реформу.

Таким чином, виклад основного матеріалу дослідження цієї про­блеми розпочнемо з висвітлення основних узагальнень, що стали скла­довими успішно проведених в Чехії економічних реформ.

Слід зазначити, що за таких змін не йдеться лише про чисто еко­номічні рішення. Хибними є ілюзії тих експериментаторів, які вважа­ють, що увесь процес системних перетворень можна організувати і спрямувати. Вибір оптимальної послідовності тих або інших кроків при здійсненні реформи теоретично обгрунтовано у наукових статтях, які містяться у провідних фахових журналах і виданнях, які значною мірою здебільшого мають академічний інтерес, оскільки реальне жит­тя завжди багатогранніше за такі викладки, адже тут присутні немину­чі часові відступи, соціально-політичний тиск різних угрупувань, спо­внених всіляких намірів, людські прорахунки і неймовірна складність самого процесу реформ, що у цілому унеможливлюють "централізова­не планування" витоків і розвитку ринкової економіки.

В основному мимохідним видається значення іноземної допомоги в процесі перетворень. Реформа має здійснюватись на місцевому грун­ті. Чеські реформатори мали час і змогу аби переконатися у тому, що просити закордонної допомоги у суперечливому світі 90-х років ХХ ст., що стає чим далі егоїстичнішим, - марний намір. Постійне зі­ткнення з двозначністю закордонної допомоги впродовж років засвід­чує саме це.

У процесі ринкових перетворень неминуче доводиться мати спра­ву з надприродними явищами, які постають завдяки субсидованим цінам, штучно створеному попиту і державному опікуванні певних ринків. Макроекономічне управління не в змозі зупинити зменшення ВВП, зростання безробіття і різку девальвацію. Однак, виважена мак-роекономічна політика у змозі запобігти галопуючій інфляції, повтор­ній девальвації, дефіциту державного бюджету, зростанню зовнішньої заборгованості.

Слід зазначити, що реалізація реформ неможлива за наперед ви­значеної системи детальних і послідовних заходів, проте деякі основні макроекономічні правила слід витримувати. Чеський досвід засвідчує, що не використовуючи політичних і соціальних факторів, необхідно розпочинати справу, вживаючи обмежувальні заходи в макроекономі-ці, які будуть підгрунтям для лібералізації цін і міжнародної торгівлі, а за умов зменшення субсидій - визначатимуть докорінну зміну загаль­ного економічного клімату. Якщо в державі, де проводяться реформи, на початковому етапі не було започатковано таких заходів, її затягне зачароване коло інфляції і регулярної девальвації, зростання зовніш­нього боргу, дефіцит бюджету і т.п. У свій час Чехія без порад МВФ здійснила ці непопулярні кроки.

Досвід Чехії вказує на те, що безкомпромісна лібералізація цін і міжнародної торгівлі, що розковує ринок, повертає економічним по­няттям "товар" і "послуги" дійсний зміст, змінює структуру попиту, створює економічну рівновагу, упорядковує ринок, сигналізуючи тим силам, що в основному не перебудувалися, наприклад, в економічному секторі, який має зв' язок з ресурсами та постачанням. Обмінний курс повинен стати надійним якорем, архімедовою точкою економічної си­стеми, єдиною стабільною змінною. Через великі структурні вади в економіці, які викликані дефіцитом платіжного балансу, цей курс не відображатиме паритету купівельної спроможності. Лібералізація цін повинна стати повною - адже з' являтимуться нові перекоси у ціноут­воренні, - а регулювання заробітної плати має бути в міру виваженим, грунтуючись на економічних показниках.

Не піддаючись на волання допомоги, поруки, субсидії, модерні­зації і демонополізації з боку державних організацій, уряд країни ре­форм має стати ініціатором у здійсненні докорінної приватизації, дію­чи у таких різних напрямках: створення сприятливих умов для пода­льших змін; налагодження механізмів для пошуку справжніх власни­ків; нанесення нищівного удару по претензіях державної бюрократії, яка перебирає на себе управління економікою.

Інші механізми, такі як реформа податкової системи, вдоскона­лення законодавства, поліпшення ринкових структур, заохочення по­середницьких, фінансових організацій та інших інститутів ринкової системи і таке інше, можна задіювати будь-коли, за їх здатності до уп­ровадження на практиці.

Досить делікатним завданням є точний вибір моменту для видо­зміни макроекономічної політики - від обмежувальної до нейтральної інавіть експансіоністської. Економіка, яка зазнала цих складних пере­творень, звичайно, вже дуже неоднорідна, і саме тому поворот на спі­льній кривій пропозиції - від горизонтального до вертикального її сег­менту - видається дуже стрімким, перебуваючи значно нижче від рівня повної зайнятості. Натиск популістських сил, які підштовхують еко­номіку в річище інфляції, дуже потужний, та треба його пересилити. Перші роки - напередодні лібералізації цін та відразу після неї - в Че­хії перебували у режимі обмежувальної політики; згодом вдалися до нейтрального режиму праці в умовах збалансованого бюджету, яким крокують і нині. Здається, в жодній країні, де відбувались реформи, ще не досягнуто такої економічної стадії, коли з' явилася змога усунути контроль над фінансовими і грошовими стосунками і розпочати втілю­вати політику збільшеного попиту за Кейнсом.

Неминучий ціновий шок, який наступає одразу після випуску ві­льних цін, має бути заздалегідь проголошений, розтлумачений і його треба вміти захистити як необхідність. Для успішного продовження реформ слід уникати таких зачарованих кіл, як: ціни - заробітна плата і ціни - обмінний курс. Досвід Чехії доводить, що вони з' являються не під впливом об' єктивних чинників, а внаслідок прорахунків у макро-економічній політиці.

Не вносячи істотних змін у структуру власності, неможливо пере­будувати економіку держави, адже вичікувати настання змін у співвід­ношенні економічних сил поза приватизацією - просто безглуздя: самі собою вони не з' являться.

Держава, де здійснюються реформи, потребує швидкої в часі і ма­сової в просторі приватизації, яку можна здійснити лише за умов, якщо уряд дотримуватиметься декількох нетрадиційних правил:

     звичайні (повільні) методи проведення приватизації слід по­єднувати з нетрадиційними (швидкочинними);

     мета приватизації має зводитися до вияву нового приватного власника, а не до отримання державою максимального прибутку від розпродажу державного майна;

     приватизацію доцільно розпочинати не на державному рівні, а на мікрорівні. Спеціальну державну приватизаційну службу варто на­ділити лише процедурними функціями. Зверху не може подаватися жодна з ініціатив у сфері планування, організації, модернізації, пере­будови, поділу та демонополізації;

при залученні закордонного капіталу непотрібно створювати йому режиму найбільшого сприяння на противагу місцевим інвесто­рам. Потрібно до мінімуму звести залучення закордонних радників і консультантів. Чеський метод ваучерної приватизації виявився над­звичайно плідним, і тому його варто застосовувати в інших країнах. Одним з трудоємних завдань на практиці залишається обмеження дія­льності державних служб приватизації, наприклад, їх спроб перебрати під свій контроль увесь приватизаційний процес, спрямовуючи його у вигідному для себе руслі.

Стратегія проведення реформ у цілому передбачає максимальний розподіл непередбачених витрат на реалізацію перетворень. Розподіл витрат в соціальному аспекті мотивується як вагомий аргумент випра­вдання неминучості зростання нерівних майнових доходів і з економі­чних міркувань (зобов'язання спільно розплачуватися за переданий у спадщину тягар надвиробництва продукції, що не знаходить покупця; безнадійні позики; незавершені інвестиційні проекти; заморожені фон­ди за межами країни тощо).

Кожна країна, де здійснюються реформи, потребує від зовнішньо­го світу не допомоги, а торгівлі та обміну. При цьому обмін вбачається як зустрічний процес, що тримається на рівні сторін.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розви­тку у цьому напрямку вказують, що реформи у посткомуністичних країнах являють собою виклик для країн з розвинутою економікою, які мають пристосуватись до нової ситуації. Спроби загальмувати цей процес через впровадження протекціоністських заходів та дискриміна­цію у торгівлі лише ускладнюватиме взаємні стосунки.

1 .Дерябина М. Приватизация в постсоциалистических странах // Человек и труд. -

1992.   - № 2. - С.13-21.

2.Ермошенко Н. Приватизация за рубежом. - К.: УкрИНТЭИ, 1992. - 28 с.

3.Карфик З. Изменение правовых норм в Чехословакии // АПК: экономика, управ­ление. - 1991. - № 2. - С.122-124.

4.      Маррел П. «Шоковая терапия» или эволюция // Рынок. - 1991. - № 9. - С.12.
5.Околисцаний К. Приватизация: два осмотрительных шага //
Financial Timas. Fri-
day.
- 1990. - №19. - October.

6.Перерва П. Світовий досвід приватизації // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": Зб. наук. праць. Тематичний ви­пуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. Вип.З. - Харків: НТУ "ХПІ", 2005. - С.87-93.

7.Рябченко О. Приватизація і оптимізація функціонування промисловості. - Хар­ків: Основа, 2001. - 359 с.

8.Старк Д. Рекомбинированная собственность и рождение восточноевропейского капитализма // Вопросы экономики. - 1996. - № 6. - С.8-12.

9.Тягуненко А. Демократизация отношений собственности в ЧСФР // Вопросы экономики. - 1991. - № 1. - С.132-143.

10.            Ширяева Р. Финансовый механизм приватизации // Вопросы экономики. -

1993.   - № 4. - С.16-18.

Отримано 30.08.2005

Страницы:
1 


Похожие статьи

М М Єрмошенко - Приватизація в системі економічних реформ чехії