А М Колосов - Система показників стійкості підприємства - страница 1

Страницы:
1  2 

МЕНЕДЖМЕНТ

 

 

УДК 338.984

А.М. Колосов[1]

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Вступ: Нові умови функціонування підприємств на сучасному ринку висувають перед їх мене­джментом актуальні завдання щодо управління діяльністю у напрямку протистояння коливанням рин­ку. Це зумовлює останнім часом все більшу кількість спроб в науці й практиці менеджменту сформу­вати сучасну теорію стійкості підприємств. Мета: Створення системи показників стійкості підприємства як інструменту управління його діяльністю в умовах мінливого ринкового середовища. Результати: Запропоновано систему показників, яка, по-перше, визначає рівень стійкості підприємства у різних сферах його взаємодії із зовнішнім середовищем за єдиною шкалою вимірювання, по-друге, відобра­жає наявність резервів підтримки стійкості, а по-третє, слугує інструментом управління стійкістю під­приємства. Висновки: Запропонована система показників стійкості підприємства доведена до можли­вості її практичного застосування при управлінні діяльністю підприємств через здійснення постійного моніторингу стану стійкості в різних сферах діяльності підприємства та виключення несанкціонованого виходу значень показників стійкості за межі граничних.

Ключові слова: підприємство, стійкість, вплив середовища, показник, вимірювання, резерви стійкості, управління стійкістю.

 

А.Н. Колосов

СИСТЕМА ПОКАЗАТЕЛЕЙ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ

Введение: Новые условия функционирования предприятий в современном рынке выдвигают перед их менеджментом актуальные задачи по управлению деятельностью в направлении противо­стояния колебаниям рынка. Это предопределяет в последнее время все большее количество попыток в науке и практике менеджмента сформировать современную теорию устойчивости предприятий. Цель: Создание системы показателей устойчивости предприятия как инструмента управления его деятельностью в условиях изменяющейся рыночной среды. Результаты: Предложена система пока­зателей, которая, во-первых, определяет уровень устойчивости предприятия в различных сферах его взаимодействия с внешней средой на единой шкале измерения, во-вторых, отражает наличие резер­вов поддержания устойчивости, а в-третьих, служит инструментом управления устойчивостью пред­приятия. Выводы: Предложенная система показателей устойчивости предприятия доведена до воз­можности ее практического применения при управлении деятельностью предприятий через осущест­вление постоянного мониторинга состояния устойчивости в различных сферах деятельности пред­приятия и исключения несанкционированного выхода значений показателей устойчивости за пределы граничных.

Ключевые слова: предприятие, устойчивость, влияние среды, показатель, измерение, ре­зервы устойчивости, управление устойчивостью.

 

A.N. Kolosov

 

SYSTEM OF INDICATORS OF ENTERPRISE SUSTAINABILITY

Background: New conditions of functioning of enterprises in the modern market pose the mana­gerial task of controlling and regulating their activity in order to oppose market fluctuations. This has called for the increasing number of attempts in the science and practice of management to form a modern theory of sustainability of enterprises. Aims and Objectives: Creation of a system of sustainability indica­tors as a tool for enterprise management in its different activities in a changing market environment.

Methods Retrospective review of propositions to define and measure sustainability of enterprises, eco­nomic analysis and formalization of the system of sustainability indicators of an enterprise. Results: The system of indicators, which, firstly, determine the level of sustainability of enterprises in various areas of their interaction with the environment on a common measurement scale; secondly, reflect availability of reserves to maintain sustainability; and thirdly, can be used as a tool to manage sustainability of an en­terprise has been created. Conclusion: The proposed system of sustainability indicators of the enterprise allows to practically use it in the management of enterprises through continuous monitoring of the state of sustainability in various activities of the company and prevent unauthorized fluctuation of indicators values of sustainability beyond set limits.

Key Words: enterprise, sustainability, influence of the environment, indicator, measurement, re­serves of sustainability, management of sustainability.

Постановка проблеми. Посилення впливу дестабілізуючих факторів, що виникають у сучасному ринковому середовищі, особливо - у періоди загострення світової фінансово-економічної кризи - ставить перед керівництвом будь-якого підприємства складні завдання забезпечити його діяльність у відповідності до по­ставлених цілей, а то й просто збереження функціонування. Це у повній мірі сто­сується підприємств України, результати роботи яких у значній мірі залежить від коливань цін на сировину та закупівельні матеріали, платоспроможності покупців та обсягів споживання продукції, конкуренції на ринках тощо. Нові умови функціо­нування підприємств на сучасному ринку висувають перед їх менеджментом ак­туальні завдання щодо управління діяльністю підприємств у напрямку протисто­яння коливанням ринку. Це зумовлює останнім часом все більшу кількість спроб в науці й практиці менеджменту сформувати сучасну теорію стійкості підприємств, розгляду актуальних питань якої, а саме показникам стійкості підприємств, при­свячено дану статтю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найпершими здобутками у на­прямку оцінки стійкості підприємств стали відомі методи оцінки фінансового стану підприємств на основі показників, що відображають пропорції підрозділів балансу підприємства - так звані показники фінансової стійкості [1], або зворот­ний показник нестійкості підприємств (як погрози банкрутства) у вигляді відомої моделі Альтмана [2]. Ці показники, які дійсно віддзеркалюють фінансовий стан підприємства на певний момент часу, не відповідають на питання стосовно того, наскільки стійкою є діяльність підприємства взагалі, і які резерви підтримки стій­кості має підприємство. Тому подальше дослідження проблеми стійкості підпри­ємств та її вимірювання йде на основі визначення загальної сутності стійкості як явища та розгляду окремих його складових. З позицій системного підходу під стійкістю системи розуміють її здатність зберігати свій стан незалежно від впли­ву на неї зовнішніх сил [3], або здатність до самоорганізації [4], або протидію настанню стану катастрофи системи [5]. Стосовно підприємств ці властивості формулюють то як гнучкість, тобто здатність пристосовуватися до змінюваних умов діяльності [6], то як здатність підтримувати заплановані значення показни­ків діяльності підприємства [7; 8], то як режим функціонування шляхом своєчас­ної реконструкції [9], то як інституціональний механізм розвитку соціально-економічних систем [10] тощо. З'являються пропозиції стосовно ідентифікації стійкості у діяльності підприємства [11], оцінювання [12], управління [13]. Про­понують різні види стійкості: цінову, як наявність у підприємства механізму оп­тимального ціноутворення [13], економічну або фінансово-економічну [8], конку­рентну [14] та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз останніх досягнень і публікацій у досліджуваній сфері свідчить, що до теперішнього часу єдиного по­гляду щодо змісту поняття стійкості підприємства, складу її показників не снує. Аналізуючи наявні підходи, що у тій чи іншій мірі застосовуються для визначеннястійкості підприємств, можна зробити наступні висновки, важливі для розуміння того, в якому напрямку доцільно продовжувати дослідження проблеми забезпе­чення стійкості підприємств, у тому числі - стосовно розробки системи показників стійкості підприємства.

1. Безліч сприйнять поняття стійкості стосовно діяльності підприємств, яку демонструє світова наукова література, поки що не дозволяє на їх базі створити єдиний інструмент, який можна було б з необхідною впевненістю використовувати для безпосереднього застосування в управлінні діяльністю підприємства з метою підтримки його прийнятного стану в зовнішньому середовищі.

2. Існуюча система показників фінансової стійкості підприємств, що є при­кладом найбільш вдалого застосування понять, які відображають стан підприємс­тва у зовнішньому середовищі, може бути частиною необхідного комплексу пока­зників стійкості - вона має бути вмонтованою у більш широку сукупність показни­ків, які б в оперативному режимі реального управління підприємством відобража­ли рівень його стійкості, що розуміється як можливість опору підприємства нега­тивним впливам з боку зовнішнього середовища.

3. Система показників стійкості, яка за своєю фразеологією торкається по­няття стійкого розвитку підприємства, у дійсності відрізняється від неї семанти­кою, оскільки повинна відображати дійсний стан опору підприємства негативному впливу середовища, а не здатність забезпечувати досягнення цілей діяльності у стратегічному вимірі.

Виходячи з викладеного, пропонується під стійкістю підприємства вважати його здатність протистояти негативному впливу з боку зовнішнього середовища у найважливіших сферах взаємодії з ним. Тоді управління стійкістю підприємства повинно бути погоджено з управлінням його стійким розвитком у відповідності зі схемою, відображеною на рис. 1.

 

Управління стійким розвитком підприємства

як стратегічне завдання

 

______________ І___________________

Управління стійкістю підприємства

як завдання оперативного управління станом опору підприємства негативним впливам з боку зовнішнього середовища

 

 

Рис. 1. Погодження взаємодії управління стійкістю підприємства та управління

його стійким розвитком

Основним положенням запропонованого підходу є визнання того, що рівень стійкості діяльності підприємства повинен відображати наявність ресурсів в його розпорядження, які можуть бути спрямовані на подолання наслідків виниклого негативного впливу з боку середовища, а також те, наскільки вдається суб'єкту управління підприємством їх використати. Визначення на цій основі показника стійкості підприємства пояснимо прикладом, представленим схемою на рис. 2. Представленою на рис. 2 кривою відображено процес зростання виробничих ви­трат у складі ціни продукції, наприклад, через різке подорожчання сировини та закупівельних матеріалів при стабільності відпускної ціни.

Грн.

тДВупр

Sk

 

Час

--------- ►

Рис. 2. Ілюстрація визначення показника стійкості підприємства в разі різкого подорожчання сировини та закупівельних витрат: Sn - початкові витрати до моменту різкого подорожчання сировини; ДSф - збільшення ви­трат; ДSупр - скорочення витрат в процесі управління; Sk - остаточні витрати після запро­вадження певних заходів; 1,2 - точки втрати та відновлення стійкості; Тнст - тривалість загального періоду нестійкого стану діяльності підприємства.

Очевидно, міру стійкості, яка спочатку була властива підприємству на ви­падок різкого подорожчання закупівельних матеріалів, слід пов'язувати з переви­щенням ціною Ц витрат В у її складі. У точці 1, коли витрати стали дорівнювати ціні, резерву стійкості не залишилося. Подальше зростання витрат понад прода­жну ціну продукції означає збитковість діяльності, яка може бути подолана в точці 2 внаслідок запровадження управлінських заходів, спрямованих на зменшення витрат у складі ціни продукції як за рахунок здешевлення закупівельних цін, так і інших чинників - зменшення виробничих витрат, зростання продуктивності праці, більш ефективного використання ресурсів тощо.

Таким чином, при конструюванні показника стійкості підприємства необхід­но враховувати наявність граничного її значення, яке спостерігається у точках 1 та 2, між якими діяльність стає збитковою. Втім, навіть в точці нульової різниці ціни та витрат оцінку стійкості неможна враховувати теж як нульову, оскільки у підприємства залишаються можливості відновлення стійкості за рахунок інших резервів. Найбільш доцільним є визначення граничної стійкості підприємства че­рез одиницю. Тобто, рівень стійкості Кст як здатності протидії різкому подорож­чанню витрат на закупівельні матеріали слід розраховувати як:

 

Кст = Ц / В. (1)

Відповідно, початкова та кінцева стійкість підприємства у приведеному на рис. 2 випадку становить: Кст.п = Ц / Вп та Кст.к = Ц / Вк, а гранична стійкість у точках 1 і 2 дорівнює одиниці: Кст1 = Кст2 = 1.

Для створення єдиної системи показників стійкості підприємства необхідно було б дотримуватися також єдиного способу їх вимірювання. Проте, наявні про­позиції до застосування показників стійкості не дотримуються, як правило, вимог вимірювання їх на єдиній шкалі, як наприклад при застосуванні показників фінан­сової стійкості підприємства. Так, для показника поточної ліквідності підприємства Клік, як одного з часткових показників його фінансової стійкості, що розраховуєть­ся як відношення поточних активів до поточних пасивів, граничним вважається значення показника Клік = 0,25, а стійкий стан відображає значення показника Клік > 0,25. При цьому стійким вважається стан підприємства при значенні показ­ника швидкої ліквідності, що перевищує 1, а абсолютної ліквідності - 2.

Пропонується при визначенні показників фінансової стійкості підприємства виходити з певної системи умов, що описують стійкий стан.

Так, неоправдане використання обігових коштів призводить до неможливо­сті підтримувати процес розрахунків з кредиторами, а це означає невиконання нерівності:

 

ДЗ > КЗ, (2)

де ДЗ - грошові кошти в готівковій, безготівковій формах і розрахунках у формі дебіторської заборгованості;

КЗ - кредиторська заборгованість підприємства, за якою воно повинно розплатитися практично негайно.

Так, загрозливу втрату власних обігових коштів (ВОК) як різниці між капіта­лом і резервами К (розділ III пасиву балансу) і необоротними активами Ан (розділ I активу балансу) також можна визначити за допомогою нерівності:

 

ВОК = К - Ан < 0. (3)

Неконтрольоване підвищення вартості виробничих запасів і витрат (СД) по­над суми власних обігових коштів та додаткових необхідних джерел фінансування (за рахунок довгострокових та короткострокових позик, повернення дебіторської заборгованості, зовнішніх інвестицій тощо) відображається невиконанням нерів­ності:

 

СД < ВОК + ЗС, (4)

де СД - запаси і витрати;

ЗС - додаткові джерела фінансування у сумі нестачі обігових коштів.

Відповідно до наведених нерівностей, можна використати систему показни­ків фінансової стійкості підприємства за умови визначення граничного рівня кож­ного показника на рівні одиниці, тобто, для рівнянь (2), (3) і (4) відповідний показ­ник стійкості визначиться:

 

Кст1 = ДЗ / КЗ;      Кст2 = - Ан) / ВОК;    КстЗ = (ВОК + ЗС) / СД. (5)

Аналогічним чином встановлюються показники стійкості підприємства у збутовій, постачальній, технологічній та інших сферах взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем.

Запропонована цілісна система показників стійкості підприємства приведе­на в табл. 1.

Застосування даної системи показників дозволяє на кожний момент часу визначати наявні резерви підтримки рівня стійкості як у даній сфері взаємодії під­приємства із середовищем, до якої належить даний показник, так і за рахунок на­явних інших резервів підприємства, у тому числі - резервів стійкості в інших сфе­рах діяльності підприємства.

Для прикладу, резервом підтримки рівня продажної стійкості Кп, який зни­жується при вимушеному зменшенні ціни продажу продукції підприємства Ц вна­слідок посилення конкуренції, зменшення купівельної спроможності споживачів та інших причин (визначено за номером 1 у таблиці) є зменшення собівартості про­дукції С. Повне або часткове на певному рівні відновлення попереднього рівня продажної стійкості Кп1 = Кп2 за рахунок наявних резервів зменшення собіварто­сті означає додержання наступного рівняння:


Продовження табл. 1

 

Сфера

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

А М Колосов - Актуалізація вимог до вдосконалювання організаційного менеджменту підприємств

А М Колосов - Система показників стійкості підприємства

А М Колосов - Явище організаційного гістерезису та його використання при розробці заходів виведення підприємства з кризи

А М Колосов - Явище організаційного гістерезису та його використання при розробці заходів виведення підприємства з кризи

А М Колосов - Актуалізація вимог до вдосконалювання організаційного менеджменту підприємств