Б І Божинський - Принципи збереження українського національно-романтичного напряму - страница 1

Страницы:
1 

1.Азаренкова З.В. Вокзал для города // Промышленное и гражданское строитель­ство. - 2000. - №10. - С.13-14.

2.Бабуров В. Линии жизни // Современный дом. - 2002. - №8 (41). - С.12-17.

3.Древаль И.В. Объединенные вокзальные комплексы как структурообразующие факторы в развитии города // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.36. - К.: Техніка, 2002. - С.127-130.

4.Древаль И.В. Композиционное моделирование архитектурно-градостроитель­ных объектов как фактор их эффективного формирования // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.63. - К.: Техніка, 2005. - С.12-16.

5.Ерофалов Б. Восточный вокзал Сантьяго Калатравы // Архитектура, строитель­ство, дизайн. - 2001. - №4. - С.58-61.

6.Правдин Н.В., Негрей В.Я. Взаимодействие различных видов транспорта в уз­лах. - М., 1983.

7.Правдин Н.П., Рябуха Л.С., Лукашев В.И. Технология работы вокзалов и пасса­жирских станций. - М., 1990.

8.Boutatigkeit der Deutschen Bahn in Berlin. Feldwisch Wolfgang, Ruppert, Giinter. ETR: Eisenbahntechn. Rdsch. - 2000. - №6. - S.365-377.

9.Роль железнодорожных узлов в урбанизации Франции. Реферативный журнал «Железнодорожный транспорт». - М., 2001

10.            Железные дороги мира. - 2001. - №2. - С.3, 17-19,79.
11 .
www.rada.gov.ua.

Получено 18.01.2006

 

УДК 72.01 : 7.017.4 (477.83) Б.І.БОЖИНСЬКИЙ, В.П.МИРОНЕНКО, д-р архіт.

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

ПРИНЦИПИ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-РОМАНТИЧНОГО НАПРЯМУ (на прикладі харківських будівель)

Розглядаються деякі елементи об'ємної композиції харківських будинків україн­ського національно-романтичного напряму в архітектурі поч. ХХ ст.

Інтернаціональний стиль в Європі й планове будівництво в Ра­дянському Союзі ХХ ст. понівечили національне архітектурне середо­вище. Архітектура перестала відповідати певним крайовим і націона­льним особливостям, архітектурні об'єкти стали в чомусь безликими й однаковими. Безлике середовище пригнічує мешканців. Тому нагаль­ним тепер є поважання національних особливостей кожного краю у проектах нових будівель, а також відновлення та збереження старих будівель, що мають у собі національні риси. Для України, що відроди­лася в кінці ХХ ст., радянська архітектура залишила багато в чому спотворене, денаціоналізоване середовище, тому тут ця проблема є особливо важливою.

Ця стаття написана відповідно до плану науково-дослідницької роботи Харківського державного університету будівництва та архітек­тури по кафедрі дизайну архітектурного середовища, присвяченапроблемам реабілітації та збереження пам' яток архітектури.

Серед досліджень стилю модерн і його доби, його національно-романтичні течії відстежували, зокрема, в Великій Британії - Д.Шарп, у Польщі - Я.Захватович, у Чехії - М.Бенешова, в ризькій архітектурі модерну - Я.А.Крастиньш, у російській архітектурі - Е.І.Кириченко [5], В.В.Кирилов та ін. Упродовж усього ХХ ст. український націона­льно-романтичний напрям досліджували архітектори, науковці й ама­тори, що переймалися його розвитком. Сучасники українського націо­нально-романтичного напряму, що безпосередньо розробляли його, складали його практику й теорію, були тодішні відомі митці: Д.М.Дяченко, О.Г.Сластьон, О.П.Новицький, М.Шумицький [1, 3], В.Г.Кричевський [1, 8], М.Г.Філянський [1, 9] та ін. Їхня робота ві­добразила боротьбу різних поглядів на розвиток "українського стилю" (як тоді називався цей напрям). Цей "український архітектурний рух" не лишився поза увагою й харківських архітекторів, художників і мис­тецтвознавців. Вони зосередилися навколо архітектурного відділу Ха­рківського літературно-художнього гуртка, в якому працювали: худо­жник В.І.Васильківський, архітектори В.П.Тимошенко, К.М.Жуков, В.Г.Кричевський, І.А.Кальбус, В.Е.Мороховець, Є.Н.Сердюк та ін. Найбільше зробили, досліджуючи цей напрям, науковці другої пол. ХХ ст. В.В.Чепелик [1, 3], В.Є.Ясієвич [2]. Проте їхні погляди щодо місця і значення українського національно-романтичного напряму в архітектурній історії різняться. Окремі пам' ятки харківської архітекту­ри цього напряму, створені на початку ХХ ст., описували О.Ю.Лейб-фрейд [4], В.Мизина, Ю.Полякова [4], Л.Логвиненко та ін. Але й досі немає повноцінної розвідки того, як відроджувалися національні тра­диції української архітектури під час модерну в Харкові.

Мета цього дослідження: показати українські пошуки національ­но-романтичного напряму в архітектурі модерну й виявити особливос­ті цього напряму (на прикладі Харкова).

Відповідно до цієї мети поставлені такі завдання:

-  дослідити український національно-романтичний напрям моде­рну в теорії і практиці української архітектури на початку ХХ ст.;

-  систематизувати риси та узагальнити теоретичні засади, що при­таманні українській національній самобутності архітектури цього пе­ріоду;

- виявити харківські особливості цього напряму;

Визначити належність будівлі до певного стилю чи напряму мож­на за певними елементами його об' ємної композиції. Кожен стиль чи напрям має свою систему елементів, по яких ми можемо його впізнати. Таку систему має й український національно-романтичний напрям. Цюсистему можна поділити на: композицію стіни, форми вікон, порталів, колон, види карунок (карнизів), шпилів і начілків, дахів, типи обрисів (сильвет). Зокрема можна сказати, що композиція стін мала такі різно­види: рівна біла стіна, стіна з лопатками, стіна з лопатками, що пере­ходять в арки або трапеційні форми. Стіна могла зберігати або цегляну поверхню, або бути тинькованою. Стіни могли також членуватися простовисно або поземно. Вікна мали такі форми: прямокутні, аркові, еліптичні, лучкові, напівциркульні, трапеційні. Вікна також могли бу­ти спареними, потрійними, або мати декоративні ніші в міжвіконні або понад вікнами. Багато уваги приділялося також порталам: вони розви­нулися в такі різновиди: простий трапеційний портал; портал - проріз із дашком і сандриком; проріз, що заглиблений у лоджії; портал оздоб­лений пілястрами; портал, що зроблений у тамбурі, тамбур висунутий уперед од фасаду. Портал зі своєрідним портиком; портал, що оздоб­лений східцями. Колони мали такі своєрідні різновиди: кручені коло­ни; гранчасті колони; колони - опори різноманітних незвичайних хи­мерних криволінійних форм, часто низькі та присадкуваті. Карунки (карнизи) могли бути: прості звиси дерев' яного даху; складні дерев' яні карунки з кронштайнами; металеві кронштайни; залізобетонні крон-штайни - гребні на ризалітах; складні карунки зі скошеними трималь-ними частинами, слізницями й вінчальними частинами. Півначілки (напівфронтони) могли бути сліпі й засклені. Шпилі й начілки мали такі відмінності: найпростіші шпилі й трикутні начілки; чотирикутні шпилі й трапеційні начілки: розлогі, активні, шпилі, що відокремлені від даху; парапети і псевдошпилі; п' яти-шестикутні шпилі і фронтони: розлогі й активні; начілки барокового типу з волютами. Дахи мали своєрідні риси й були такими: чотирисхилий високий дах з півначіл-ком і віконцем; дах із заломами; дахи з вежуватими виступами: пірамі­дальні дахи на ризалітах, еркерах, дахи з заломами, грушуваті бані, велика виноса даху. Вирізнялися й типи обрисів: пасивний; малороз-винений; розвинений; розвинений зі структурною пластикою дахів і вежовими верхами; дуже розвинений і підкреслено структурований обрис із великою пластикою дахів і активізованими верхами веж.

З огляду на зазначену систему розглянемо приклади саме харків­ських будинків українського національно-романтичного напряму, роз­глядаючи їх чітко за поданою системою.

Житловий будинок на вулиці Плеханівській, 29. Арх. Тимошенко С.П. Первні, що притаманні українському національно-романтичному напряму, зокрема розв'язка стін: використано стіни з лопатками, що переходять у характерні трапеційні форми. Стіна біла, потинькована. Переважає простовисна (вертикальна) стінова композиція, але чоловаплощина малоповерхового будинку витягнута поземно, також позем-ність підкреслює перший поверх, що відокремлений членуванням і має великі аркові вікна. Це все гармонізує фасад будинку. Вікна будинку трьох різновидів: на першому поверсі - аркові, на другому - лучкові, на третьому - трапеційні. На другому й третьому поверхах вікна - па­рні. Також на другому поверсі над вікнами зроблені трикутні ніші. Центральний вхід оздоблений порталом. Портал простий, трапеційний, з двома пілястрами. Обрис будинку розвинений, із двома вежуватими верхами над еркерами, дахи наметові, з заломом, виніс даху невели­кий.

Житлові будинки робітничого селища, вул. Плеханівська, 90. Ав­тор: Троценко В.К. Ознаки українського національно-романтичного напряму: Стіни будинку цегляні, рівні. Стінова композиція - горизон­тальне членування, що розділяє І і ІІ поверхи. Вікна - спарені. На пер­шому поверсі - прямокутні, на другому - трапеційні. Карунки (карни­зи) - прості, дерев' яні. Дахи мають півначілки (напівфронтони) з ві­конними отворами. Дах простий, чотирисхилий. Входи облаштовані з дерев'яними ґанками з простими дерев'яними стовпчиками. Обрис будинку - малорозвинений. Глибинно-просторова композиція будинку - фронтальна. Симетричний прямокутний план. Взагалі об' ємно-просторовий розв' язок будинку розвинувся, очевидно, з образу хати.

Житловий будинок на вул. Полтавський шлях 67. Автори: Є. Н. Сердюк і Гамаженко. Ознаки українського національно -романтичного напряму: Стіна ІІ та ІІІ поверхів оздоблена лопатками. Фасад простовисно членують лопатки, а поземно відокремлюються членуванням нижній і верхній поверхи. Вікна прямокутні, на верхньо­му поверсі - трапеційні і спарене дугувате вікно. Портал входу трапе-ційний, з портиком і залізобетонними кронштайнами. В' їзд у двір пра­воруч також трапеційний. Начілки (фронтони) по боках фасаду мають трикутні й дугові прорізи. Один із начілків - трапеційний, інший - на взір "кокошника". Обрис будинку малорозвинений. Композиція буди­нку плоска, спрямована на вулицю. Ці неактивні, але значні елементи композиції відносять цей будинок до українського національно-романтичного напряму.

Житловий будинок на вул. Полтавський шлях, 46. Автор: Тимо­шенко С.П. Ознаки українського національно-романтичного напряму: стіни рівні, тиньковані. Членування: поземно (горизонтально) відділе­но перший поверх і поземний орнамент підкреслює четвертий поверх. Простовисно (вертикально) виділені частини фасаду над центральним входом і над бічним в' їздом.

Вікна першого поверху - аркові, другого і третього й горищного ­прямокутні, четвертого - трапеційні, вікна над в'їздом праворуч пря-мокутні-потрійні. Центральний вхід і бічний в'їзд являють собою тра­пеційні прорізи. Деякі вікна оздоблені характерними гранчастими ко­лонками, а дах оздоблений колонками химерної форми. Первинно че­репичний дах має сильний виніс із кронштейнами. Дах має засклені півначілки (напівфронтони). Над еркером - характерний вежовий пі­рамідальний дах із заломами й вістрям. Обрис будинку розвинений з пласткою дахів і вежовим верхом. Стіни між вікнами оздоблені харак­терними візерунками. В цьому будинку гармонійно використано осно­вні розмаїті особливості українського національно-романтичного на­пряму, тому будинок є яскравим і показовим представником цього на­пряму.

Будинок Харківської селекційної станції на пр. Московський 142. Автори: Є.Н.Сердюк, М.Ю.Харманський. Ознаки українського націо­нально-романтичного напряму: Стіна рівна, біла. Фасад членовано горизонтально: відділено нижній поверх і лінією візерунку підкресле­но перший поверх і вікна ризаліту. Вікна сутеренового й першого по­верхів - еліптичні, третього поверху - трапеційні, трапеційні вікна на ризалиті над центральним входом. Бічна вежа має вгорі невеличкі тра-пеційні віконця. Обидва входи - також трапеційні пройми. Два входи мають відповідно два портали: один простий трапеційний у центрі фа­саду, а другий - портал зі сходами. Бічна вежа й балкони мають харак­терні гранчасті колони. Великі виноси даху мають кронштейни. Дах над ризалитом має засклений півначілок. Дах будинку традиційно чо­тирисхилий. Бічна вежа вежа має пірамідовий гранчастий дах із зало­мами й гострим завершям. Загалом обрис будинку розвинений зі стру­ктурною пластикою даху й вежовим верхом. Несиметричну компози­цію урізноманітнюють перепади дахів і композиційний акцент - бічна вежа з пірамідовим дахом і вістрям. Композиція будинку об'ємна, зве­рнена на головний фасад із декором і розмаїтими вікнами, і на ріг бу­динку з вежею, декоративними балконами, візерунками і входом зі сходинками. Це яскравий приклад українського національно - роман­тичного напряму, що подає тип будинку цього напряму у вільній забу­дові. Це дозволило так цікаво розробити його об' ємно-просторову композицію.

Будинок Харківської художньої школи (Академія дизайну й мис­тецтв). Адреса: вул. Червонопрапорна (Каплунівська), 8. Автори: К.М.Жуков, М.Ф.Пискунов. Ознаки українського національно -романтичного напряму: Стіни будинку тиньковані на центральному чолі (фасаді), на задньому фасаді - стіни цегляні (як традиційно було в українських хатах). Стіна рустована, з ярусним членуванням і візе­рунками, а також декоративними панно. Стінове членування - поземне (горизонтальне) - дашком відокремлено другий поверх, поземним рус-тованням підкреслено вікна другого поверху, і вертикальним русто-ванням підкреслено стіни першого поверху по боках, а також між-віконня. Вікна - прямокутні з закруленими кутами, на друкому поверсі над прямокутними вікнами - декоративні трапеції, що асоціюються з традиційними трапеційними проймами. Портал центрального входу - з чотирисхилим дашком і портиком на присадкуватих колонах з трапе-ційним прорізом. Колонки між вікнами - гранчасті з закругленими гранями. Дах чотирисхилий, вкритий дахівкою (черепицею), з великим виносом. Має два присадкуваті вежуваті виступи з пірамідовими даха­ми з заломами й рівневим (ярусним) переходом. Посередині даху -маленька декоративна вежка з криволінійним обрисом і вістрям. Оба­біч вежки - димарі, зроблені в традиційному стилі. Будинок має план на взір "П", це визначає симетричність композиції. Обрис будинку дуже розвинений і підкреслено структурований з великою пластикою дахів і активними вежовими верхами. Підкреслена мальовничість, складність і структурованість фасаду, розмаїті архітектурні первні (елементи), візерунки й декоративні панно - все це зробило цей буди­нок найпомітнішим і найяскравішим прикладом українського націона­льно-романтичного напряму в Харкові.

Житловий будинок працівників очищувальної станції. Автор: ар­хітектор В.К.Троценко. Стіни будинку рівні, білі (тиньковані), над вимостом і над вікнами - декоративні мальовані лінії, вони поземно (горизонтально) членують фасад. Вікна будинку - прямокутні. На ли­цьовому чолі (фасаді) - чотири вікна, середні вікна - спарені. Над прямокутніми дверима - карунка на дерев' яному кронштейні. Звис даху - простий дерев' яний. Дах має засклений півначілок зі старовин­ним дерев' яним гребнем. Дах чотирисхилий, укритий дахівкою (чере­пицею). Обрис будинку пасивний. План будинку - на взір "Г", це врі-жноманітнює об' ємно-просторову композицію будинку. Проект буди­нку являє собою модернізований образ сільської хати. Автор, очевид­но, вирішив урізноманітнити образ будинку, відійшовши від народної традиції. Зокрема це можна бачити в отакому: план хати зазвичай роз­вивався по одній осі - проте автор зробив його на взір "Г"; На лицьо­вому фасаді - три прямокутних вікна (спарені вікна посередині сприй­маються як одне вікно). Проте в народній архітектурі узвичаєна парна кількість вікон на одній площині стіни. Незвичайно також у хатах ро­бити півначілки (напівфронтони) на дахах, як зроблено тут. Загалом будинок дуже мальовничий і одночасно справляє враження народної традиції й подає типовий приклад українського національно-романтич­ного напряму поч. ХХ ст.

У подальшій роботі треба глибше вивчити залишену спадщину українського національно-романтичного напряму в Харківській архі­тектурі, тобто будівлі цього напряму. Виділити риси, що виокремлю­ють почерк харківських архітекторів тієї доби, як він впливав на те, що формувалися харківські особливості напряму й на його розвиток уза­галі. Можливо також докладніше дослідити особливості внутрішньої оздоби будинків; це дозволить чіткіше окреслити принципи розвитку й будови вкраїнського національно-романтичного напряму Харкова. Певні важливі тенденції розвитку харківського напряму в загально-вкраїнському річищі можна буде виділити, якщо порівняти його з ін­шими вкраїнськими крайовими школами "українського стилю" почат­ку ХХ ст., а також розглянути особливості такого розвитку в сусідніх країнах. Це поглибить знання й про весь цей напрям, і про харківську його гілку.

Вивчаючи цей напрям, не вдалося структурувати особливості українського національно-романтичного напряму, які починаються із загальних напрямних його рис і закінчуються певними стилістичними первнями. Це дасть змогу дивитися на український національно-романтичний напрям модерну системно й повно, допоможе зберігати його об'єкти. Як висновок дослідження отримано, на нашу думку, повніший погляд на український національно-романтичний напрям початку ХХ ст., конкретно зазначено його особливості, вказано його внесок в українську архітектуру початку ХХ ст., окремі особливості цієї харківської школи.

1 .Ясиєвич В.Є. Архітектура України на межі ХІХ - ХХ ст. - К., 1988.

2.Чепелик В.В. Український архітектурний модерн / Упорядник З.В.Мойсеєнко-Чепелик. - К.: КНУБА, 2000. - 378 с.

3 .Українське мистецтво та архітектура кінця XIX - початку XX ст. / Інститут мис­тецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. - К.: Наук. думка, 2000.

4.Культура й побут населення України / Наумко М. та ін. - К.: Либідь, 1993. 5.Вовк Х. Студії з української етнографії й антропології. - К.: Мистецтво, 1995.

6.Лейбфрейд А.Ю., Полякова Ю.Ю. Харьков. От крепости до столицы. - Харьков: Фолио, 1998. - 335 с.

7.Филянский Н.Г. Будущее украинской архитектуры // Украинская жизнь. - 1913. -№2. - С.60-69 (Передрук: Хроніка 2000. - 1994. - Вип.1-2. - С.152-160).

8.Кричевський В.Г. Розуміння українського стилю // Сяйво. - 1914. - Ч.3. - С.88-91 (Передрук: Хроніка 2000. - 1994. - Вип.1-2. - С.161-165).

9.Архітектура: Короткий словник-довідник / А.П.Мардер та ін. - К.: Будівельник, 1995. - 335 с.

Отримано 28.02.2006

Страницы:
1 


Похожие статьи

Б І Божинський - Принципи збереження українського національно-романтичного напряму