С Панцьо - Принципи укладання словника фразеологізмів у творах бориса харчука - страница 1

Страницы:
1 

Стефанія Панцьо, доц. (Тернопіль)

УДК 81 - 312 ББК 83.3 (4 Укр)

 

Принципи укладання словника фразеологізмів у творах Бориса Харчука

 

У статті висвітлюються принципи укладання словника фразеологізмів у художній мові Бориса Харчук. Наведено загальну схему словникової статті, вказано джерельну базу та матеріал словника.

Ключові слова: фразеологічні одиниці, словникова стаття, ілюстративний матеріал, ідіоматика.

Stefania Pants 'o. The principles of compilation of Borys Kharchuk's belles-lettres idioms dictionary

This article highlights the principles of compilation of Borys Kharchuk's belles-lettres idioms dictionary. The general scheme of dictionary entry is presented; the source base and dictionary material are indicated.

Key words: phraseological units, dictionary entry, illustrated material, idioms study.

 

Борис Харчук - прозаїк, якому належить низка художніх творів різних жанрів: оповідання, повісті, романи. В них він зображує довоєнне, у період війни та післявоєнне життя українців-волинян. З плином часу його спадщина по-різному оцінюється літературознавцями та читачами, однак у ній з неперевершеною майстерністю використано багатство національної мови.

Нашу увагу привернули фразеологізми. З огляду на це і на певний досвід лексикографічної роботи [Лукаш 2002; Лепкий 2010] кафедра української мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розпочала укладати словник «Фразеологія творів Бориса Харчука». Створення цієї лексикографічної праці присвячено 80-літтю від дня народження письменника, нашого земляка, життя і творчість якого пов'язані з Тернопільщиною.

Мета нашої розвідки полягає у висвітленні основних принципів укладання лексикографічних статей фразеологічного словника. Окреслена мета передбачає реалізацію таких завдань: 1) схарактеризувати основні принципи укладання лексикографічних статей; 2) проілюструвати засвідчений фразеологічний матеріал.

Словник охопить кілька тисяч сполук та їх варіантів, серед яких наявні трансформовані, індивідуально-авторські фразеологізми. Джерельною базою словника послужило 7 романів, 20 повістей та понад 10 оповідань Б. Харчука, які вийшли друком у різний період його життя. Матеріал словника становлять: 1) фразеологічні звороти; 2) прислів' я; 3) приказки; 4) традиційні формули клятв, божби, побажань, уживані в мові Харчукових творів.

Такий підхід зумовлений широким розумінням поняття фразеології в українській філологічній науці. Словник складається з фразеологічних одиниць, словникових тлумачень, цитат-ілюстрацій та алфавітного покажчика. Фразеологічні сполуки в Словнику подаються за заголовним словом. Перше місце посідає іменник. Роль заголовного слова виконують також дієслова, прикметники, прислівники, дієприкметники, займенники.

Кожну словникову статтю побудовано за таким принципом: усі фразеологічні одиниці розташовано за реєстровим словом в алфавітному порядку, алфавітний порядок визначається першою лексемою у фразеосполуці; заголовні слова записуються великими літерами напівжирним шрифтом за алфавітом; після заголовного слова подається фразеологічна одиниця малими літерами напівжирним шрифтом, напр.: ДУМКА -НАХОДИТИ, думку плекати - находити на вас; фразеологічна сполука записується зазвичай у початковій формі, напр.: вухом не повести, не мати діла, дуля під ніс, затуманювати очі, своя дорога, рости, мов на дріжджах.

Після засвідченого фразеологічного звороту подається курсивом його значення у контексті, здебільшого з посиланням на відомі сучасні українські фразеологічні словники. Тут же у квадратних дужках вказується том, рік, видання, сторінка, а якщо словник однотомний, то зазначається рік видання і через двокрапку відсилання до сторінки. Напр.:

МІСЦЕ місця собі не знаходити

Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій [ФСУМ 1, 1999: 342].

Далі записуються ілюстративні приклади. Якщо одна і та ж фразеологічна одиниця функціонує в різних творах, то до неї подається кілька ілюстрацій, напр.: ДУША - відвести душу. Ділитися думками, переживаннями [ФСУМ 1, 1999: 116]. Знайшов Юхим перед ким душу відвести. З роздоріжжя, с. 52.; Антонові хотілося й самому відвести душу, викласти свої міркування про те, що його мучило. Волинь 3, с. 352.

Спільнокореневі варіанти фразеологічних одиниць подаються через знак дорівнює (=), а префіксальні в дужках, напр.: БІДА біда гонить = біда жене (вигнала, пригнала). Нещастя змушує шукати кращих умов, переїжджати.

Не питаюся, приймете чи ні, біда гонить, так що вибачайте

вже... Волинь 4, с. 413.

Біда знов жене нас у рідні краї? Коляда, с. 148.

-   А чом пішов з дому, мамо?

-   Біда вигнала. Волинь 1, с. 50.

-   Поженити їх треба, - сказала Марія і її голова впала на груди. - Біда пригнала мене. Майдан, с. 250.

Якщо варіанти мають відмінне, різне значення, то фразеосполуки записуються окремо, напр.: БІБ дати бобу: Сильно побити, жорстоко розправитись з ким-небудь [СФУМ 1, 2008: 188]. -Вирвався з гестапо. - Воно й видно. Коли мені дали за нього бобу, - повела оком на Котова, я теж там була. Ще синці не зійшли. Майдан, с. 308.; давати залізного бобу їсти: Розстрілювати. Мати кулі для стрільби.

Ще нема й півроку, як Анань повернувся з фронтів, з війни: дійшов до Берліна, а тоді його перекинули на Далекий Схід.

-   Давали нам залізного бобу їсти, ми їх і нагодували, -каже. Коляда, с. 144.

Заголовними словами обрано переважно іменники для полегшення пошуку фразеологічної одиниці, напр.: ВСЯЧИНА най йому всячина Вживається для констатації чого-небудь, чим хтось незадоволений [ФСУМ 1, 1999: 157].; - Приміром, розтолкуй, що означає суспільнити? Отець Анатолій пророчив, що жінок і дітей заберуть. Така катафонія піде, най йому всячина. Йосип з гроша здачі, с. 104.

Невелику кількість заголовних слів становлять дієслова, прикметники,    займенники,    прислівники,    дієприкметники увипадках, коли вони є стрижневими словами у фразеосполуках або фразеологізми відповідно до контексту мають своєрідну структуру, напр.: ПЕРЕЖИТИ пережити себе. Втратити своє значення після смерті [СФУМ 1, 2003: 493]. Панство пережило само себе, як переживає, трухлявіючи, дерево й усе на світі, і його мусово було бачити, хоч як би дуплянки не трималися. Кревняки, с. 341.

САМ сам не свій: Хто-небудь перебуває у стані душевного потрясіння, дуже схвильований [ФСУМ 2, 1999: 779]. Не будь певний, що Оленка згодиться, і що вмовить їх. Як до неї підступитися? Сидів сам не свій на уроках. Крижі, с. 183.

ПОСВАТАНИЙ як посватаний: Тихий, нерішучий, скований у діях.;- Ти що ж як посватаний? Світова верба, с. 227.

Для зручності у користуванні реєстрові заголовні слова -іменники подаються окремою статтею у називному відмінку однини і окремою - множини, напр.: ДЕНЬ день не чекає: Потрібно встигнути багато чого зробити.; - Очуняв? Вставай, Йосипе! День не чекає, і почав шарити крючком під столом, дістаючи бланкового паса до молотарки, Йосип з гроша здачі, с.68.

ДНІ - дні й ночі: Безперервно, постійно, протягом тривалого періоду і весь час [ФСУМ 1, 1999: 251].; Дід Архип просиджував дні й ночі біля своєї Каштанки. Обкурював її димом з люльки, совав тремтячими руками шматочки хліба - не бере. Йосип з гроша здачі, с.122.

Якщо вжита фразеосполука тотожна за семантикою до фіксованої у фразеологічному словнику аналогічної одиниці, то останню записуємо поруч через знак =.

ЛАПКИ лапки лизати = лизати руки. Виявляти прихильність, велику увагу до кого-небудь [ФСУМ 1, 1999: 423].

Після пояснення значення фразеосполуки записується ілюстративний матеріал, контекст з відсиланням до назви твору (курсив) і сторінки, напр.: КИПІТИ, кипіти від люті. Бути дуже лютим.Кипів від люті Бородай. Хіба видано, що навіть Таранчуки не схотіли в нього жати! Йосип з гроша здачі, с. 57.

Ілюстративний матеріал подається різний за обсягом; одне речення, кілька речень, в тому числі й діалог, напр.:

ДУША           на душі чисто = на душі гарно Відчувати

приємність, мати добрий настрій [ФСУМ 1, 1999: 170].

Осінь облягла хмарами, вони купчились, розходячись. В неї (Оленки. - Авт.) на душі було синьо і чисто, як у тих синіх і чистих криничках неба, що їх не заступили хмари. Крижі, с. 190.

КУРИ тобі про індики, а ти про кури дикі. Невпопад.

-   Ти розізнав, що воно за колгосп? - гарячився Антін.

-   Чи не приманки?...

-       Гантоне, тобі про індики, а ти про кури дикі, -втрутивсь Хома.

-   Ая, здичавієш. Йосип з гроша здачі, с. 103.

-    У гнізді фразеологічні одиниці нумеруються арабськими цифрами. Напр.: БРОВА 102 бровою не повести. Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь [СФУМ 2, 1999: 653]. 103 кивнути бровою. Звертаючи увагу на щось, на когось. 104 стріляти бровою. Поглядати на кого-, що-небудь, виражати певні емоції.

У словникові статті входять різні за структурою фразеологічні одиниці. Переважають фразеосполуки, побудовані за структурою словосполучення. Напр.: не вити вовком, вуха наставляти, голову задурити, з глузду з'їхати, дурня строїти, дивитися скоса, налетіти шулікою. Разом з тим досить активними є фразеологізми, побудовані за структурою речення. Напр.: щоб те добро та боком не вийшло, щоб вони самі скисли, руки під хворого не підкладеш.

Укладачі не використовують позначок стилістичного характеру (вульг., жарт., ірон. тощо), оскільки такі стилістичні рубрики мали б суб' єктивний характер.

Словник завершуватиме алфавітний покажчик, у якому буде подано заголовний компонент, усі фразеологічні одиниці словникового корпусу. Покажчик полегшить пошук необхідного мовного звороту. Слова у ньому подаються у вихідній формі. Всі іменники заголовних слів наводяться у формі називного відмінка однини і окремо називного відмінка множини. Прикметники, дієприкметники записуються також у вихідній формі - називний відмінок однини, чоловічий рід; дієслова - в інфінітиві, займенники у формі називного відмінка однини. Зареєстровані фразеологізми у Словнику пронумеровані. Кожний зворот позначатиметься літерою і номером, це вказуватиме на місце фразеологічної одиниці в словнику.

Нами виявлено широкий спектр фразеологічних одиниць, які, з одного боку, належать до фразеологічного фонду української загальнонаціональної мови, а, з другого, - представляють волинську діалектну фразеологію.

У прозі Бориса Харчука наявна значна частина фразеологізмів, які є лише місцевими варіантами загальноукраїнської ідіоматики.

Описуючи життя, побут, участь у Другій світовій війні волинян, їх громадську активність, стосунки з людьми, риси вдачі, поведінку, Борис Харчук використав фраземи різних тематичних груп і різної структури. Виявлені мовні одиниці засвідчують багатство художньої мови письменника.

Література: Лукаш 2002: Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали Ю.І. Скопленко, Т.В. Цимбалюк. - К.: Довіра, 2002. — 735 с.; Лепкий 2010: Фразеологізми у творах Богдана Лепкого. Словник / Гол. Ред. Панцьо С.Є. Тернопіль: Джура, 2010. —

224 с.

В статье освещаются принципы составления словаря фразеологизмов в художественной речи Бориса Харчук. Приведена общая схема словарной статьи, указан базис источника и материал словаря.

Ключевые слова: фразеологические единицы, словарная статья, иллюстративный материал, идиоматика.

Страницы:
1 


Похожие статьи

С Панцьо - Символічний потенціал соматичної лексики в поетичних текстах богдана лепкого

С Панцьо - Префіксальне та префіксально-суфіксальне творення прикметників у лемківському говорі

С Панцьо - Префіксальне та префіксально-суфіксальне творення прикметників у лемківському говорі

С Панцьо - Принципи укладання словника фразеологізмів у творах бориса харчука