М М Чурсін, Н В Махортова - Про зміст проблеми інформаційної безпеки - страница 1

Страницы:
1 

заданного P(Z) определяет величины г и к в соответствии с полученными значениями проектирует систему защиты.

Принципиально новой в данном подходе является возможность программирования защитных механизмов с изменяемыми характеристиками надежности, то есть значения г и к могут зависеть от времени работы, от загрузки процессора, от исполняемых в данный момент задач и т. д.

 

Список литературы

1.          Ленков С.В., Перегудов Д.О., Хорошко В.А. Методы и средства защиты информации.-К.: Арий, 2008. - 163-166сс.

2.          Онучин С.В. Устройства защиты информации. Критерии выбора.-СстпесИМир связи.-1998-N 11.-с.104

3.          Сухоруков С. А. Защита компьютерных систем от преднамеренного разрушения воздейст­вием по сети.-М.-Конфидент.-выпуск 3.-1996.

4.          http://www. semsk. kz/computers/ virus/.

5.          http://www.viruslist.com/viruslistbooks.html?id=21.

УДК 025.5

Чурсін М.М., Махортова Н.В., Омельяненко І.О. ПРО ЗМІСТ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Розглядається тенденція зміни змісту проблеми захисту інформації та інформаційної без­пеки. Показано, що об'єктом інформаційної безпеки все частіше стає людина та інформа­ційне середовище її існування. Констатується розширення змісту проблеми інформаційної безпеки, в якому знаходять місце екологічні й валеологічні аспекти.

Постановка проблеми у загальному вигляді. З розвитком інформатизації суспільства все більшого значення набуває проблема захисту інформації та інформаційної безпеки. Ця проблема поступово модифікується, становиться усе більш комплексною та багато-об'єктною, що донедавна пояснювалося перш за все подальшим прогресом і розповсю­дженням інформаційних технологій. Комп'ютерна техніка та засновані на ній інформаційні системи, інформаційні сховища та канали передачі інформації швидко стали „традиційни­ми" об'єктами інформаційних загроз та небезпек. Саме щодо них виявилося, що важливо не тільки захищати інформацію від викрадення (яке дозволяє крадію скористатися з неї), але й від небажаного впливу, модифікації (що ускладнює або унеможливлює використання її за­конним власником). Й до останнього часу інформаційні загрози й небезпеки щодо інформа­ційної техніки і технології в цілому визначали й проблематику захисту інформації та інфо­рмаційної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираються автори. Значний внесок в дослідження проблеми захисту ін­формації здійснили Герасименко В. А., Малюк А. А. Загальні проблеми інформаційної без­пеки знайшли висвітлення у монографіях таких авторів, як Желіховський В.М., Кузьменко А.М., Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., Остроухов В.В., Петрик В.М. На публікації цих та деяких інших дослідників спиралися автори.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Останніми роками поряд із зростанням загроз і небезпек щодо інформацій­них систем, заснованих на комп' ютерній техніці, усе більшу увагу звертає на себе проблема інформаційних загроз і небезпек, об' єктом яких є людина, група людей, або певна частина суспільства. Ці загрози та небезпеки складають важливу наукову та практичну проблему, оскільки саме людина врешті є кінцевою метою будь-яких протиправних дій в інформацій­ному просторі, а також саме вона потерпає від недалекоглядних або безглуздих інформа­ційних дій. Отже, проблема, що розглядається, відокремлює ту частину загальної проблемизахисту інформації та інформаційної безпеки, що стосується людини як об' єкту інформа­ційного впливу.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз загальних тенденцій модифікації змісту проблеми захисту інформації та інформаційної безпеки, що пов' язана з перенесенням інформаційних загроз та небезпек з технічних пристроїв та засобів на людину: окрему осо­бу, групу чи спільноту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дедалі стає усе більш очевидним, що ін­форматизація сама по собі не є безумовним благом, а є, як і будь-яке інше технічне досяг­нення, амбівалентною щодо можливих позитивних та негативних наслідків.

Переваги інформаційного суспільства:

-  розв'язано проблему інформаційної кризи, тобто вирішена суперечність між інфор­маційною лавиною і інформаційним голодом;

-  забезпечений пріоритет інформації у порівнянні з іншими ресурсами;

 

-         основною формою розвитку стає інформаційна економіка;

-  інформаційна технологія набуває глобального характеру, охоплюючи всі сфери со­ціальної діяльності людини;

-        формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;

-  за допомогою засобів інформатики реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації;

-  реалізований гуманістичні принципи управління суспільством і дії на навколишнє середовище.

Окрім позитивних існують і негативні слідства, небезпечні тенденції розвитку інфо­рмаційного суспільства:

-проблема маніпулювання свідомістю в результаті посилення впливу на суспільство засобів масової інформації;

-проблема відбору якісної і достовірної інформації, загроза дезінформації;

-проблема пристосовування людей до середовища інформаційного суспільства [1, с.

11-12].

Джерелом стрімких перетворень є „багатоплановий чинник інформаційної природи, який характеризується, з одного боку, "знаннєвою революцією", а з іншою - інформатизаці­єю суспільства. Ці чинники, які згадуються як символи прогресу і досягнення окремих кра­їн, успіху компаній та й всього суспільства в цілому, останнім часом все частіше одержують і різко протилежну оцінку.

Спроба узагальнення згаданих чинників дозволяє збудувати їх в наступному поряд­- свідоме застосування знань (технології) в антигуманних цілях (атомна зброя, взагалі

-  сучасна зброя);

 

-  нанесення ненавмисної шкоди суспільству шляхом використовування знань (техно­логії);

-  отримання знань, здатних мати антигуманне застосування;

-  отримання знань (пізнання) взагалі;

-  інформаційна діяльність, інформаційні процеси і технології, підтримуючі процеси отримання і розповсюдження знань.

Такий порядок представлення чинників "якісно нового стану суспільства" цікавий тим, що кожний подальший виступає причинним, формуючим по відношенню до поперед­нього, але кожний подальший усвідомлювався як небезпечний після попереднього" [2]. І можна бачити, що спектр шкідливого інформаційного впливу на ті чи інші об' єкти простя­гається від навмисних зловмисних дій до природних процесів оволодіння знаннями та інфо­рмацією.

До того ж, формування наприкінці ХХ ст. поняття інформаційної війни (див., напри­клад, монографію С.П.Расторгуєва [3]), а також уведення Ю.А.Шрейдером [4] поняття ін­формаційного середовища сприяли акцентуванню людського чинника в процесах інформа­ційного обігу. І тоді інформаційні загрози та небезпеки можуть класифікуватися за їхнімиоб' єктами, наприклад,таким чином:

-  технічні засоби інформаційної діяльності (в широкому її тлумаченні): комп' ютери, канали зв' язку, інформаційні сховища тощо;

-  програмні засоби;

-  конкретні люди або групи людей, соціальні прошарки і т.д.

-  інформаційне середовище існування людини.

В такій класифікації вже не тільки люди, а й інформаційне середовище постає об' єктом, який потребує захисту, адже його стан, як виявилося, є дуже могутнім чинником формування людської свідомості. Варто згадати, що саме свідомість виступає об'єктом так званих консцієнтальних війн, що є різновидом інформаційної війни й має, відповідно, свою зброю. Консцієнтальна зброя - це така технологія роботи із свідомістю, яка націлена на ураження і знищення певних форм і структур свідомості, а також деяких режимів її функці­онування [5]. Та й поза військових атрибутів людська свідомість піддається в наш час таким „атакам", які за результатами мало чим відрізняються від військових операцій.

В останній четверті ХХ століття, коли швидкість розвитку технологій почала пере­вищувати швидкість усвідомлення людським суспільством причин і особливо наслідків цього розвитку, суспільство вимушено було почати пристосовуватися і до цього приско­рення, пристосовувавши до нього саму свою свідомість, прискорюючи і ускладнюючи її процеси. Тим самим воно відкрило новий напрям власного розвитку - «ментальну» еволю­цію, еволюцію свідомості.

Ключовим інструментом цього прискорення і ускладнення стали інформаційні тех­нології Абсолютно несподівано для себе розвинута частина людства знайшла, що перебудо­ва систем цінностей і сприйняття людей приносить якісно більші дивіденди, ніж переробка відсталої матерії. Фігурально виражаючись, ловити перли і золото стало порожньою витра­тою часу: з появою інформаційних технологій по справжньому прибутково лише уловлення

душ.

Інформаційні технології вперше зробили дію на свідомість якісно більш ефективною, ніж на неживу природу, не тільки з погляду фізичних результатів, але і з точки зору резуль­татів комерційних: дія на свідомість почала приносити колосальний прибуток. Згадаймо, зокрема, Public relations. Від реклами, підганяючої товар під смаки клієнта, «піар» відрізня­ється тим, що, навпаки, підганяє переваги клієнта під товар, що вже є, тобто, як і пропаган­да, займається формуванням суспільної свідомості.

Пов'язані з цим технології вже отримали назву hiqh-hume на противагу традиційному high-tech^ [6, с. 40, 52, 57-58].

Отже, не тільки „прямі" інформаційні війни, а й „мирні" стосунки між виробниками й споживачами переживають певну трансформацію, суть якої зміна позицій людини й „кос-ної матерії" як об'єктів впливу. Ефективніше виявилося впливати (переробляти, пристосо­вувати) на людину, аніж на матеріальні об' єкти. І звичні повсякденні людські дії, власне, сама життєдіяльність стала таїти у собі певні загрози та небезпеки інформаційного змісту.

Так, розповсюдження інформаційних технологій різко обмежує сферу ефективного застосування звичайної, традиційної формальної логіки. Строго кажучи, інформаційні тех­нології і особливо технології high-hume означають смерть логіки в звичному для нас розу­мінні. Причина цього полягає в тому, що вказані технології в значній мірі будують своє ма­ніпулювання об'єктами дії (людьми і колективами) саме на основі органічної прихильності останніх традиційній формальній логіці, експлуатуючи природну обмеженість останньої і роблячи, таким чином, всяке використання чисто логічних побудов явно приреченим на невдачу.

Це спирається на значно більш глибоку технологічну основу. Нагадаємо, що логіка як спосіб функціонування свідомості по самій своїй суті відповідає в основному традицій­ним технологіям high-tech. Технологіям же high-hume більше відповідає творча інтуїція, і в прямому конкурентному зіткненні high-hume «б'є» high-tech так же непорушно і так же різ­номанітно, як творча інтуїція - формальну логіку.

Описані процеси напряму пов'язані з украй небезпечними і грізними для кожної ін­дивідуальної свідомості явищами, об'єктивно розхитуючими її. Це перш за все втрата об'єк-тивізованого критерію істини і постійне використовування складних і багатообразних інфо­рмаційних технологій, механізм і наслідки дії яких, як правило, до кінця незрозумілі навіть самому суб'єкту, що їх застосовує. Не слід забувати і про його постійну взаємодію з світом на глибинному інформаційному рівні, не контрольованому свідомо і неприступному для повсякденного самоаналізу. Як представляється, все це практично неминуче формує у інди­відуальної свідомості (у тому числі і особливо творчого) рабську прихильність пануючій думці, незряче слідування їй, довірливість і катастрофічну, що знову-таки нагадує властиву дітям, відсутність критичності [6, с. 68-69].

Сказане вище стосується взаємин людей, опосередкованих процедурою товарного виробництва. Взаємин, де є хоча б певні мотиви для протистояння (в якому знаходяться виробник та покупець).

Але що можна сказати про ситуацію, коли людина за своїм власним бажанням пори­нає до шкідливого інформаційного середовища? Мова йде, звісно, про Інтернет. „Непомірне користування Інтернетом шкідливо для здоров'я, оскільки електромагнітні випромінювання негативно впливають на фізіологію людини. Про це немало написано. Тривале знаходження в мережі викликає залежність, аналогічну алкоголізму, наркоманії, пристрасті до азартних ігор. Воно здатне породити "інтернетоголіка", тобто людини, провідної в ірреальному світі не менше 40 годин в тиждень. Звідси - неврози, стреси, а значить, проблеми в сім'ї і на ро­боті. Інформація з монітора нерідко впливає на підсвідомість людини, позбавляючи його можливості критично осмислювати побачене. У активного користувача знімаються просто­рові і тимчасові бар'єри спілкування, виникає ефект "повсюдної присутності". Не маючи нагоди управляти своєю підсвідомістю, людина може перетворитися на об'єкт маніпулю­вання.

У переважної більшості людей ще не розвинулося відчуття небезпеки по відношенню до Інтернету. Віртуальний гість затребуваний в кожному будинку і у будь-який час доби. Такий гість украй зручний: не помітний, не створює ніяких перешкод і неприємностей, не обмежений в часі і в просторі. Тому він всемогутній і надвпливовий. Його суперчарівливос-ті схильні дорослі люди і особливо діти. Комп'ютерна трясовина буквально засмоктує їх, радикально міняючи спосіб життя. Вивчення " нетизерів" (фанатиків Інтернету) знайшло, що їх психологія і поведінка дуже-дуже швидко (буквально за один-два роки) змінюється у на­прямі ціннісних орієнтирів, диктованих світом віртуальної реальності, нормальне ж життя при цьому перетворюється на перешкоду.

Найбільша небезпека, що витікає від Інтернету, пов'язана з формуванням мислення і етичним розвитком молодого покоління. Без особливої інтелектуальної напруги і система­тичної роботи думки, тільки погодившись з власним бажанням, молода людина входить в Мережу і без жодних перешкод і обмежень одержує будь-яку інформацію. Учені б'ють три­вогу, затверджуючи, що Інтернет роззброює людину в розумовому, творчому плані" [7]. Отже, інформаційне поводження людини варто розглядати і з екологічних позицій. Як за­значав Ю. А. Шрейдер, „Проблема управління інформаційним забезпеченням уподібнюється екологічній проблемі управління середовищем існування. Ця аналогія не так поверхнева, як може показатися... " [8].

Висновки з даного дослідження. Таким чином, спектр тривог щодо небажаних нас­лідків трансформації інформаційного середовища зараз як ніколи широкий: від свідомого впливу на інформаційно-технічні пристрої супротивника в умовах інформаційної війни аж до формування патогенного інформаційного середовища внаслідок легковажного, безглуз­дого або просто байдужого ставлення суспільства чи окремих людей до власного інформа­ційного поводження. Більше того, саме людина стає ключовим об' єктом інформаційного впливу - і свідомого, й неусвідомлюваного, планованого та випадкового. Й тому проблема інформаційної безпеки набуває більш широкого змісту, до якого включаються тепер і інфо­рмаційно-екологічні, й, навіть, інформаційно-валеологічні аспекти.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Оскільки визначені вище тен­денції зберігаються, проблема інформаційної безпеки буде набувати актуальності саме в їїширокому змісті, а відтак її вирішення зажадає адекватних комплексних та міждисципліна­рних досліджень.

 

Литература

1.          Формирование информационной культуры личности в библиотеках и образовательных уч -реждениях. - Учебно-метод. пособие /Н.И.Гендина, Н.И.Колкова, И.Л.Скипор, Г.А.Стародубова. - М.: Школьная б-ка, 2002. - 288 с.

2.          Чурсин Н.Н. Информационная культура в образовательной деятельности высшей школы. Вопросы методологии // Науч.-техн. информ. Сер 1. - 2003. - №4. - С.1-14.

3.          Расторгуев С.П. Философия информационной войны. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2003. - 496 с.

4.          Шрейдер Ю.А. Информационные процессы и информационная среда // НТИ. Сер 2. - 1976. - № 1. - С. 3-6.

5.          Новые информационные технологии и судьбы рациональности в современной культуре (материалы "круглого стола") // Вопр. философии, 2003. - № 12. - С.3-52.

6.          Братимов О.В. и др. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи /О.В.Братимов, Ю.М.Горский, М.Г. Делягин, А.А.Коваленко. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 344 с.

7.          Еляков А. Интернет - тотальная угроза обществу? //Мировая экономика и международные отношения, 2007, № 11. - С. 92-98.

8.          Шрейдер Ю.А. Гуманитаризация знания и управление информационной средой // Вестник АН СССР, 1978. - № 9. - С.85-95.

 

УДК 004.042

 

Кроль А.А., Кроль О.С.

 

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛИЗА ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПОТОКОВ

В статье рассмотрен инструментарий спектральных окон, который целесообразно испо­льзовать для более эффективного анализа информационных потоков.

В связи с высокой информатизацией общества проблема защиты информации явля­ется весьма актуальной. Различные аспекты проблемы применения методов и средств защи­ты являются предметом активного обсуждения на семинарах и конференциях как в Украи­не, так и за рубежом. В рамках конференции RSA Conferenсe 2008 «Системы защиты ин­формации завтрашнего дня» сделаны несколько глобальных прогнозов в сфере информа­ционной безопасности: а) количество вредоносного ПО в скором времени значительно пре­взойдет число полезного; б) управление аутентификацией и правами доступа пользовате­лей перестанет быть уделом бизнеса и станет необходимым и для частных лиц; в) техноло­гия защиты авторских прав цифровыми методами будет использоваться в отношении любо­го контента, а не только музыки, видео и некоторых текстов как сейчас.

Многие проблемы с безопасностью, по мнению корпорации Microsoft, возникают из-за того, что системы управления и информационные процессы недостаточно интегрированы между собой и слишком сложны. Методы и алгоритмы управления безопасностью конкрет­ных процессов должны быть достаточно универсальными, основанными на общих положе­ниях теории управления (логическое управление по наличию дискретных сигналов, управ­ление по отклонению контролируемого параметра, программное управление комплексом действий и мероприятий по обеспечению безопасности и др.). Более сложные и адаптивные алгоритмы используются при появлении новых видов угроз и каналов утечки информации, и предполагают возможность применения средств обеспечения безопасности общего и спе­циального назначения, аттестованных или сертифицированных, соответствующими госу­дарственными или отраслевыми организациями, и рекомендованных для применения в ус­ловиях конкретной отрасли и предприятия.

Технические средства относятся едва ли не к наиболее опасным и широко распро-

------------------------------------------------------------------------------------------

Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, №6 (136), 2009, Ч. 1.

Страницы:
1 


Похожие статьи

М М Чурсін, Н В Махортова - Про зміст проблеми інформаційної безпеки

М М Чурсін, Н В Махортова - Про зміст проблеми інформаційної безпеки