Н Міщенко - Про творення українських термінів на позначення властивостей програмних систем - страница 1

Страницы:
1  2 

1. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. - Торонто, 1967.- 200 с. 2. Красуський М. Древность малороссийского языка. // Ред. Віталій Довгич. Наук.-попул. журнал «Індо-Європа». - 1991р.- 96 с. 3. Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. Т. 8. Вип. 11. Часть математично-природописна - Ред. Іван Верхратський.- Львів: Накладом НТШ, 1902. - 51 с. 4. Шелудько Ів. Словник технічної термінології. Електротехніка.- К. : Держ. вид-во України, 1928. - 248 с. 5. Ізюмов О. Російсько-український словник. 4 вид. - Харків-К.: Держ. вид-во України, 1936. - 904 с. 6. С. Булра. Будівельна термінологія, 1930. 7. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять).- К. : Вирій, Сталкер, 1997. - 256 с. 8. Гащук П. М., Вайда І. Р., Нікіпчук С. В. Фазові переходи в речовинах. Нагромадження та перетворення енергії. - Львів: Українські технології, 2006. - 224 с. 9. Гащук П. М., Миськів Т. Г., Нікіпчук С. В. Автомобільні двигуни. Тепловий та динамічний розрахунок: Навчальний посібник. - Львів: Українські технології, 2006. - 144 с. 10. Навантажувальні характеристики дизельних двигунів. Методичні вказівки / Укл. П. М. Гащук, С. В. Нікіпчук.- Львів: Вид-во Держ. ун-ту «Львівська політехніка», 2000. - 12 с. 11. Характеристики марного ходу двигунів. Методичні вказівки / Укл. П. М. Гащук, С. В. Нікіпчук, І. Р. Вайда, О. Й. Коцюмбас, О. В. Антошків.- Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2005. - 12 с.

 

 

 

УДК 800

 

Надія Міщенко

Інститут програмних систем НАН України

 

ПРО ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ*

 

© Міщенко Н., 2007

 

У статті розглянуто особливості творення українською мовою низки термінів на позначення властивостей програмних систем, які уможливлюють здатність програмних систем піддаватися діянню, вираженому перехідними дієсловами.

 

In the article some peculiarities of Ukrainian terms composition used to characterize the capabilities of software systems and components to be undergone the action put into transitive verb are discussed.

Під час опрацювання україномовних науково-технічних текстів з інформатики трапляються неправильно утворені терміни, зокрема, використані на позначення властивостей програмних систем (ПС) у такій галузі інформатики, як інженерія програмного забезпечення. Результатом застосування інженерних комп'ютерних методів побудови ПС є формальні специфікації вимог, проекти, моделі, документація, алгоритми, програмні коди тощо. Як продукти, одержані частково або повністю автоматично, вони мають певні властивості, що характеризують їхню якість. Про важливість вирішення проблеми створення якісних програмних продуктів свідчить розвиток нового наукового і практичного напрямку - інженерії якості як процесів, що мають забезпечувати якість програмних продуктів упродовж їхнього життєвого циклу: від специфікації вимог замовника та проектування до супроводу під час використання. Звідси випливає актуальність проблеми творення термінів, потрібних для всебічної характеристики ПС. Наразі використовують понад сто характеристик; серед них, зокрема, такі загальновідомі, як швидкодія, надійність, ефективність тощо. Формують моделі характеристик якості та їхні метрики.

 

Автор висловлює щиру подяку за співпрацю учасникам Київського фізико-математичного термінологічного семінару.

Досягнення закордонних колективів у галузі інженерії якості викладено у фундаментальній оглядовій праці [1]. Виконують наукові та практичні роботи у цій галузі в Інституті програмних систем НАН України. З 2000 р. в Україні набув чинності ДСТУ 3966-2000 [2], що містить правила творення термінів на позначення властивостей програмних продуктів.

У цій статті розглядатиметься низка термінів-іменників на позначення лише тих властивостей, які забезпечують здатність ПС піддаватися діянню, вираженому перехідними дієсловами доконаного та недоконаного видів. Такі терміни відповідають англомовним іменникам, що мають суфікси -ability та -ibility, наприклад, accessibility (доступність), applicability (застосовність), expressibility (виразність) тощо. Англомовні терміни, з наведеними суфіксами, демонструють стислість англійської термінологічної лексики, що спонукає до пошуку способів творення відповідних однослівних термінів українською мовою. З цією метою часто вдаються до транслітерації. Так, у науковій літературі вживаються терміни: валідація, верифікація, софтвер, які не вдається перекласти на українську мову з англійської одним словом.

Проте для більшості англомовних термінів можна створити однослівні відповідники, виражені питомими засобами української мови. Наразі це робиться не завжди вдало через певні труднощі, зумовлені відсутністю досвіду вживання цих термінів в україномовній науковій літературі та відсутністю правил їх творення. Через багаторічне мовлення російською автори здебільшого й не здогадуються, що пишуть українською неправильно. Наприклад, термін changeability, який означає здатність ПС до змін у процесі її використання, іноді перекладають як змінюваність від дієприкметника змінюваний, тоді як здатність об' єктів до змін необхідно позначати терміном змінність, утвореним від прикметника змінний, що походить від дієслова змінити (див. Словник української мови [3], далі - СУМ та Великий тлумачний словник української мови [4], далі - ВТС).

Шкільні підручники й довідники з української мови не подають правил творення та прикладів віддієслівних прикметників, тим більше утворених від них іменників (нерідко не знаходимо таких іменників і в іноземних ґрунтовних словниках, зокрема, у Вебстері). Найбагатшим на терміни-іменники, що походять від віддієслівних прикметників, є англо-український словник [5], який, на жаль, вийшов малим накладом.

ДСТУ 3966-2000 [2] подає правило творення віддієслівних прикметників, а від них -іменників, які позначають здатність об'єкта піддаватися діянню, вираженому дієсловом лише доконаного виду . Згідно з цим правилом маємо творити форму перехідного дієслова доконаного виду, за якою творити прикметник, а далі - іменник, який є назвою властивості об' єкта. Проте суворе дотримання правила, поданого у [2], іноді призводить до неприродних словотворів, як-от з'їстівний замість їстівний.

Наша мета полягає в тому, щоб довести правильність двох тверджень:

1)  від дієприкметників неможливо творити такі іменники, які б позначали сталу якість об' єкта (саме сталі якості мають характеризувати ПС);

2)  можливо творити іменники від прикметників, які походять від дієслів як доконаного, так і недоконаного видів і тим послабити імперативність твердження про необхідність творити віддієслівні терміни від дієслів лише доконаного виду.

Щоб довести правильність цих тверджень, звернімося до підручника з української мови для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, де наведено відмінності між дієприкметниками та прикметниками [6, с. 397].

Так, правильність першого твердження випливає з того факту, що дієприкметник, як і прикметник, хоч і вказує на певну ознаку, проте не сталу, а зумовлену конкретною дією, тимчасом як прикметник указує на сталу ознаку. У словосполученні порізаний гриб дієприкметник порізаний не позначає сталої ознаки грибів, яка легко може бути змінена іншим діянням, на відміну від прикметників їстівний, неїстівний, які позначають сталі ознаки (якість) грибів незалежно від того, будуть вони порізані чи ні. В окремих випадках знання сталих якостей слугує пересторогою від діяння, вираженого будь-якою видовою формою дієслова (не варто їсти неїстівне, намагатися досягти недосяжне).

 

це правило зігноровано - ред.

Розгляньмо ще один приклад. Дієслово переміщення переносити недоконаного виду дає форму прикметника переносний з наголосом на останньому складі (СУМ, ВТС), а дієслово перенести доконаного виду дає форму пасивного дієприкметника перенесений (дієприкметники переношений, переношуваний в інформатиці непродуктивні). Неважко зрозуміти, що прикметник переносний указує на сталу якість об' єкта, яка дає змогу перенести його в інше місце один раз, а також переносити стільки разів, скільки потрібно. Можна не перенести жодного разу, але стала якість збережеться.

Тепер розгляньмо відмінність між віддієслівними прикметниками (іменниками) та пасивними дієприкметниками, зумовлену дієслівними властивостями останніх. Так, якщо пасивні дієприкметники доконаного виду характеризують стан об' єкта як результат діяння на нього (зігнутий дріт), а дієприкметники недоконаного виду засвідчують стадію діяння (здійснюваний проект), під час якої стан об' єкта змінюється, то віддієслівні прикметники характеризують сталі, незмінні якості об'єктів (гнучкий, здійсненний), які піддаються діянню, вираженому дієсловами обох видів. Так, зазвичай дріт гнучкий, отже його можна гнути, доки він не набуде потрібної форми, тобто стане зігнутим, розігнутим тощо. У кожний проміжний момент цього процесу дріт буде зігнутий (дієпр.) до певної міри, але, очевидно, не втратить своєї сталої якості - бути гнучким (прикм.).

У процесі роботи ПС може трапитися відмова з різних причин. Зокрема, причиною відмови може бути помилка в кодуванні ПС. Пошук причин відмов є основним завданням тестування ПС та її супроводу. Зазвичай вдаються до аналізу ПС, якщо вона аналізовна, тобто згенерована відповідно до вимог програми, яка виконує аналіз. У проміжні моменти процесу аналізу ПС буде проаналізована (заналізована) (дієпр.) частково, у кінці - цілком. Якщо на основі проміжного результату аналізу буде знайдена причина відмови, то на цьому аналіз ПС завершиться. У протилежному випадку аналіз продовжується. Незалежно від результатів аналізу, проміжних чи остаточного, ПС залишається аналізовною (прикм.), завдяки чому її можна аналізувати повторно в разі виникнення нових відмов. Очевидно, відсутність відмов, а відтак і необхідності аналізувати ПС під час супроводу не змінює її сталої якості - бути аналізовною.

Згідно з [6] найголовніша відмінність між дієприкметниками та прикметниками полягає в тому, що дієприкметники мають дієслівні ознаки, а прикметники відповідно до їх означення дієслівних ознак не можуть мати, тобто дієприкметники стають прикметниками тоді, коли втрачають дієслівні ознаки, зокрема вид. Наприклад: питна вода, гнучкий дріт. Віддієслівні прикметники мають невластиві для (пасивних) дієприкметників суфікси; деякі з них мають наголошений суфікс -енн(ий) або -анн(ий): нескінченний, невблаганний тощо. Про дієслівне походження прикметників свідчать лише спільні з дієссловами основи (з префіксами чи без них), які іноді змінюються під час творення прикметників.

Розглянуті відміннності між дієприкметниками й віддієслівними прикметниками дають підстави творити останні від дієслів як доконаного, так і недоконаного видів та користуватися наявними в національних словниках усталеними формами, що й доводить правильність другого із наведених вище тверджень.

Наведімо кілька прикладів усталених форм прикметників та іменників, зафіксованих у СУМ та ВТС, утворених від перехідних дієслів недоконаного виду на позначення якостей фізичних об' єктів. Одночасно подаємо дієслова й відповідні дієприкметники з метою зівставлення суфіксів.

гну-чк-ий (ім. гнучкість, дієсл. гнути, дієпр. гну-ий);*

їст-івн-ий (ім. їстівність, дієсл. їсти, дієпр. їд-ен-ий);

крих-ий (ім. крихкість, дієсл. кришити, дієпр. криш-ен-ий);

лам-ий (ім. ламкість, дієсл. ламати, дієпр. лам-ан-ий);

плав-ий (ім. плавкість, дієсл. плавити, дієпр. плав-л-ен-ий);

сип-ий, сип-уч-ий (ім. сипкість, сипучість, дієсл. сипати, дієпр. сип-ан-ий).

 

Прикметники гнучкий, крихкий, ламкий, плавкий, сипкий зіставляють лише з неперехідними дієсловами на -ся [СУМ] - ред.

Усі наведені дієслова об' єднує спосіб творення форми доконаного виду за допомогою префіксів. Творення прикметників від дієслів недоконаного виду з префіксальним способом творення форми доконаного виду має певні переваги. Сталі якості об'єкта, висловлені такими прикметниками, точно вказують на змогу багаторазового діяння, можливо, з різними результатами (розкришити, накришити, покришити), або без конкретного результату (кришити). Очевидно, не варто творити три іменники з різними префіксами на позначення тієї самої якості, вираженої усталеною формою іменника крихкість. Тож приймаємо за правило: у разі, коли форми дієслів доконаного виду творяться за допомого префіксів, маємо творити нові терміни на позначення сталих якостей ПС переважно від дієслів недоконаного виду.

Більшість дієслів мають різні видові форми, проте у разі збігу префіксів або їх відсутності в обох формах іноді буває важко визначити вид дієслова, від якого походить прикметник, а відтак й іменник (перевір-яти, перевір-ити, перевір-ний, перевір-ність). Прикметник виліков-н-ий, який часто наводять як приклад творення від дієслова доконаного виду вилік-ува-ти, за способом творення стоїть ближче до дієслова недоконаного виду виліков-ува-ти.

Нижче подаємо список іменників-термінів, що вживаються в наукових працях з інженерії якості ПС і походять від перехідних дієслів. Значна частина цих термінів запозичена із загальновживаної лексики, про що свідчать посилання на СУМ та ВТС. Кожен термін у списку супроводжують: посилання на словники, якщо вони містять термін; еквівалент англійською мовою; дієслово (дієслова) з указівкою виду; прикметник та дієприкметники; короткий опис призначення терміна та посилання на джерела, що містять опис. Синоніми того самого терміна, взяті з різних джерел, розділено похилою лінією, а взяті з одного джерела - комами. Терміни та/або пояснення без посилання на джерела належать авторові. Грубим шрифтом виділено спільні початкові частини тих дієслів і відповідних віддієслівних прикметників, від яких утворено терміни на позначення якостей ПС.

аналізовність*, analyzability, аналізувати (недок.) - аналізовний [ВТС] - аналізований. У процесі аналізу ПС ця властивість уможливлює встановлення причин відмов ПС під час її роботи та ідентифікацію тих її частин, які потрібно змінити [1, с. 53];

багаторазова використовність, reusability, використати (док.) [4; 5], використовувати (недок.) -використовний - використаний, використовуваний. Забезпечує повторне використання попередньо створених компонент у нових ПС: документації, проектів, вимог, коду, тестів тощо. Багаторазове використання попередньо створених продуктів знижує терміни та кошти, необхідні для розробляння нових систем, та підвищує їх надійність [7, с. 477];

виразність [3; 4] expressibility, виразити (док.), виражати (недок.) - виразний - виражений. Властивість свідчить про те, наскільки, з погляду користувача, у специфікації вимог точно й виразно відображено реальні об' єкти, дії та середовище його сфери діяльності [7, с. 181];

відокремність [3-5], separability, відокремити (док.), відокремлювати (недок.) - відокремний [3] -відокремлений, відокремлюваний. Забезпечує незалежне повторне використання окремих компонент ПС;

відновність [5], recoverability, відновити (док.), відновлювати (недок.) - відновний [3; 4] -відновлений, відновлюваний. Зумовлює здатність ПС відновлювати пошкоджені програми, дані та роботу на заданому рівні [1, с. 52];

гнучкість [3-5], flexibility, гнути (недок.) - гнучкий - гнутий. Якість важлива для ПС, які регулярно змінюються протягом життєвого циклу;

задовольненність, satisfiability, задовольнити (док.), задовольняти (недок.) -задовольненний -задоволений. ПС, що має цю властивість, задовольняє вимоги замовника. Задовольненність вимог забезпечує, зокрема, повнота й несуперечність формальних специфікацій вимог. Щоб пояснити відмінність між прикметниками задовольненний і задовільний, наведімо

проаналізовність - ред.


означення останнього в СУМі: «ЗАДОВІЛЬНИЙ, а, е. Який задовольняє визначені, потрібні і т. ін.вимоги, умови;...». Отже, означений прикметник характеризує певний об'єкт чи подію. Натомість прикметник задовольненний характеризує умови, вимоги як такі, що можна задовольнити. замінність[4], reрlaceability, замінити (док.), замінювати (недок.) - замінний [3] - замінений,

замінюваний. Зумовлює здатність ПС до заміни окремих компонентів під час супроводу,

наприклад, у зв' язку з модифікацією ПС; застосовність [3; 4], applicability, застосувати (док.), застосовувати (недок.) - застосовний -

застосований,   застосовуваний.   Властивість   методики   специфікації   ПС відображати

проблему, яку має розв' язувати ПС сумісно з іншими методиками, що застосовуються до

цього ж проекту [7, с. 181]; здійсненність [3-5], feasibility, здійснити(док.), здійснювати (недок.) - здійсненний - здійснений,

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Н Міщенко - Про творення українських термінів на позначення властивостей програмних систем