О А Карлова - Проблеми залучення інвестицій і основний капітал житлово-комунального господарства по черкаській області - страница 1

Страницы:
1 

B.        Гусев рассматривает этот фактор с позиции интернационализации
хозяйственной жизни с учетом процессов расширения международно-
го разделения труда, усиления конкуренции, транснационализации,
интернационализации капитала, функционирования транснациональ-
ных корпораций (ТНК), миграции рабочей силы, создания единого
информационного пространства [1]. Такой подход, по нашему мне-
нию, является весьма перспективным для дальнейших исследований
рассмотренной нами проблемы.

1 .Гусєв В. Державна інноваційна політика: аспект інтернаціоналізації // Економіка України. - 2003. - №6. - С.77-84.

2.Ландарь І. Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну // Економіка України. - 1998. - №12. - С.68-72.

З.Заікіна О. Міжнародне співробітництво та внутрішні резерви інвестування в економіку України // Економіка України. - 2002. - №1. - С.70-78.

4.Денисенко М. Можливості активізації інвестування в сучасних умовах // Еконо­міка України. - 2003. - №1. - С.28-32.

5.Семенов А. Міжнародні прямі інвестиції // Економіка України. - 1998. - №7. -

C.        77-84.

6.Міжнародний рух прямих інвестицій // Економіка України. - 2000. - №2. - С.67-

73.

7.Комаров В. Інвестиції в СНД // Економіка України. - 2004. - №2. - С.74-81.

Получено 12.12.2005

 

УДК 338.46 (477)

О.А.КАРЛОВА, канд. екон. наук

Харківська національна академія міського господарства Н.М.СВЄТЛОВА

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, м. Черкаси

ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ І ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ПО ЧЕРКАСЬКІЙ

ОБЛАСТІ

Аналізуються основні фонди Черкаської області. Розкривається соціально-економічний зміст і особливості відновлення, структура основних фондів і ефективність їх використання, залучення інвестицій в житлово-комунальне господарство.

Вступ до ЄС може зробити суспільство в країнах Центральної й Східної Європи (ЦСЄ) більш відкритим і прозорим, таким, що інтегру­ватиме ширші верстви населення й сприятиме активності своїх грома­дян. Водночас існує реальний ризик того, що вступ до ЄС посилить наявні владні структури, політичну і промислову олігархію, і ще біль­ше поглибить суспільну байдужість і пасивність. Одна із загроз, схоже, йде від швидкості, з якою в останні роки просувається процес вступу в ЄС країн ЦСЄ. Навіть спеціалізованим неурядовим організаціям важковстигати за змінами та контролювати й розуміти цей інколи надзви­чайно технічний і складний процес, не кажучи вже про те, щоб брати в ньому осмислену участь. Нерозвиненість внутрішнього ринку, наяв­ність великого тіньового сектору, відсутність фондового ринку та інве­стицій залишаються основними економічними проблемами системи ЖКГ. Основною причиною існування тіньового сектору є спотворена система оподаткування; відсутність фондового ринку, пов'язана з не­довірою до фінансових інструментів, корпоративного управління, де значну роль відіграють питання достовірності бухгалтерського обліку, фінансової звітності. Положення справ в ЖКГ супроводиться великою зношеністю систем, численними аваріями, значними обсягами креди­торської і дебіторської заборгованості [1, 2]. Добре відомо, що в бага­тьох українських регіонах громадянам не по кишені оплачувати навіть комунальні платежі.

Для модернізації ЖКГ необхідно привертати інвесторів, зацікав­лених в отриманні прибутку в цій сфері діяльності. На сьогоднішній день такої зацікавленості немає, і ця сфера працює собі в збиток. Для житлово-комунальної галузі характерний низький рівень підготовки більшості кадрів для роботи в умовах цивілізованого і конкурентного ринку. В цілому низькими темпами упроваджуються нові управлінські технології. Принцип тарифного регулювання в ЖКГ не направлений на поліпшення економічного стану житлово-комунальних підприємств та основних фондів, сьогодні галузь знаходиться в кризі [1, 3]. Затвер­дження граничних рівнів тарифу в регіоні здійснюється на основі так званого методу індексації витрат базового періоду, коли торішні пока­зники просто індексуються на рівень інфляції.

Подальше вдосконалення житлово-комунального обслуговування пов'язане з більш раціональним використанням наявних ресурсів, осо­бливо в умовах кризової ситуації, погіршенням забезпечення енерго­носіями та використанням нетрадиційних джерел. Щоб подолати цей недолік, потрібна система комплексних заходів, спрямованих на вихо­вання у жителів почуття бережливості, забезпечення нового житла (кожної квартири) необхідною кількістю лічильників. Суттєвим резер­вом економії ресурсів є впровадження наукової організації праці на кожному робочому місці, механізація трудомістких процесів у кому­нальному обслуговуванні. Адже тут залишається високою частка руч­ної праці [6].

Метою статті є аналіз стану інвестиційної сфери в ЖКГ, розгляд комплексу питань, пов' язаних з підвищенням інвестиційної активнос­ті, внесення пропозицій щодо покращення інвестиційного клімату в галузі.Слід акцентувати увагу на необхідності обґрунтування та удоско­налення підходів у вирішенні проблеми припинення процесу занепаду основних фондів та покращення економічного стану в ЖКГ. Одним з реальних шляхів виходу з кризи можуть стати приватно-державні пар­тнерства, в рамках яких можливо привернути інвестиції і високі тех­нології в цей депресивний сектор економіки.

Вартість основних засобів підприємств, установ та організацій Черкаської області по первісній (переоціненій) вартості станом на кі­нець 2003 р. (включаючи основні засоби підприємств та організацій, що обліковуються централізовано Держкомстатом України) становила 22395,1 млн. грн., при цьому обсяги переоцінки основних засобів за 2003 р. склали 267,4 млн. грн., або 1,2% їх загальної вартості (рис.1). Основні засоби за видами економічної діяльності розподілилися на­ступним чином: операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам займають 17,7% або 3969,3 млн. грн., транспорт і зв'язок 16,7% або 3741,1 млн. грн. Заклади освіти та установи держав­ного управління мають на своєму балансі відповідно 4,1% (917,3 млн. грн.) та 3,4% (765,6 млн. грн.) основних засобів області. Решта основ­них засобів (11,9%) зосереджена в інших видах діяльності (табл. 1).Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги' юридичним особам

17,7%

Сільське господарство, мисливство та

лісове господарство 18,0%Рис.1 - Структура основних засобів по Черкаській області за видами економічної діяльності в 2003 р.

У 2003 р., в порівнянні з попередніми роками, майже не змінилась структура основних засобів за формами власності (табл.2).
Таблиця 2

Всього

за формами власності державна

комунальна

приватна

колективна

міжнародних організацій та юридичних осіб інших державБільшість (46,5%) основних засобів підприємств колективної фо­рми власності, знаходиться на балансі промислових підприємств, ко­мунальної - 52,4% на балансі організацій, які займаються операціями з нерухомістю, здаванням під найм та надають послуги юридичним осо­бам, державної - 52,2% на балансі підприємств транспорту та зв'яз-ку[5].

За класифікаційними групами бухгалтерського обліку структура основних засобів у 2003 р. характеризувалась такими даними: 73,7% вартості становлять будинки, споруди та передавальні пристрої; 15,6% - машини та обладнання; 4,2% - транспортні засоби; 1,4% - ін­струменти, прилади, інвентар; 0,5% - земельні ділянки; 0,5% - робоча і продуктивна худоба; 0,1% - багаторічні насадження; 4% - інші осно­вні засоби та необоротні матеріальні активи і за 2000-2003 рр. змін практично не зазнала [5]. Наявні основні засоби підприємств та органі­зацій різних форм власності розподіляються за класифікаційними гру­пами (рис.2).

(відсотків)
Коефіцієнт оновлення основних засобів області у 2003 р. становив 4,1%. За видами економічної діяльності він коливався в межах від 0,9(колективні, громадські та особисті послуги) до 14,2% (фінансова дія­льність) (рис.3).

(відсотків)

5

4                                 ^_______ ^^^^^А 4,1

1 ------------------------------------- *-4т2------- • 1,2

0 ,------ .------ ,------ .------ ,------ .------ ,------ .------ ,

2000         2001            2002 2003

 

—£—коефіцієнт оновлення —•—коефіцієнт ліквідації

Рис.3 - Показники технічного стану основних засобів

Повільно оновлювалися основні засоби на підприємствах здаван­ня під найм власної та державної нерухомості невиробничого призна­чення (по 1,3%). За класифікаційними групами бухгалтерського обліку левова частка (63,4%) придбаних нових основних засобів - машини та обладнання [4]. На стан основних засобів впливає не тільки інтенсив­ність оновлення, а й процес ліквідації матеріальних активів. У 2003р. ліквідація основних засобів відбувалася у незначних розмірах - від 0,2% (здавання під найм власної та державної нерухомості невиробни­чого призначення - в основному це житловий фонд). Оновлення осно­вних засобів значною мірою залежить від інвестицій, які спрямову­ються на капітальне будівництво і придбання машин та обладнання. У 2003 р. інвестиції в основний капітал становили 966,9 млн. грн., а ви­трати на капітальний ремонт - 145,3 млн. грн. (табл.3).

Таблиця 3 - Індекси інвестицій в основний капітал та коефіцієнти оновлення основних засобів по Черкаській областіІндекс інвестицій в основний капітал, відсотків до попереднього року Коефіцієнт оновлення основних засобів, відсотків

2000 р. І 2001 р. І 2002 р. | 2003 р. 89,0       113,2       129,9 158,5

      1,9       2,3       2,5 4,1За останні роки основним джерелом інвестицій в основний капі­тал залишаються власні кошти підприємств та організацій. У 2003р. за їх рахунок освоєно 66,4% усіх вкладень в економіку області. Показни­ки по галузі ЖКГ Черкаської області в частині прямих інвестицій збі­льшилися за рахунок:отримання спеціалізованими експлуатаційними підприємства­ми об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопоста­чання, каналізаційних мереж - відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади;

      отримання підприємствами комунальної власності об' єктів соціальної інфраструктури, які раніше знаходилися на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Сума нарахованої за 2003 р. амортизації (зносу) становить 14,1% або 132,1 млн. грн. - у здаванні під найом власної та державної неру­хомості невиробничого призначення (житлове господарство). Досить високий ступінь зносу основних засобів за видом економічної діяльно­сті - здавання під найом власної та державної нерухомості невиробни­чого призначення - 32,9%. У 2003 р. житловий фонд області зріс порі­вняно з 2000 р. лише на 0,4% і становив 33747 тис. м2. Питома вага площі ветхих та аварійних будинків у житловому фонді протягом чо­тирьох останніх років знаходиться в межах 0,4% і у 2003р. становила 151 тис. м2. Слід зазначити, що обсяги щорічного введення в експлуа­тацію житла не перевищують площу ветхих та аварійних будинків. Так, у 2003 р. забудовниками усіх форм власності введено в експлуа­тацію 146,2 тис. м2 загальної площі житла, з якої 98,9 тис. м2 - індиві­дуальними забудовниками [5, 6]. Аналіз статистичних показників ос­новних засобів по ЖКГ за останні роки свідчить, що практично не спо­стерігалася позитивна тенденція в оновленні основних засобів та упо­вільненні процесу їх старіння. На житлово-комунальні послуги прово­диться державне регулювання цін/тарифів, що базується на таких ос­новних принципах: доступності послуг; нормативному регулюванні надання послуг; відповідності тарифів розміру економічно обґрунто­ваних витрат; відкритості, доступності та прозорості цін для спожива­чів; відповідності оплати послуг їх наявності, кількості та якості; від­повідальність виконавців за порушення вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; гарантії соціального захисту населення при оплаті за послуги. Найбільшу тривогу жителів викликає безперервне підвищення вартості платних послуг, оскільки підприємства ЖКГ не­здатні реально забезпечити перелік послуг, які включає в себе перед­бачуваний тариф. Надано платних послуг населенню по Черкаській області в 2003 р. - 304,3 млн. грн., а в 2000 р. - 133,4 млн. грн., на 170,9 млн. грн. спостерігається збільшення в основному за рахунок підвищення тарифів [2, 6].

Формуванню ринкових відносин в ЖКГ, на наш погляд, заважа­ють системні проблеми: неефективна тарифна політика, монополія місцевої влади на управління, формування попиту і пропозиції в ЖКГчерез затвердження нормативів споживання, цін і тарифів на послуги, переліків робіт, порядку оплати послуг, правил і регламентів. Фінансо­ва криза в галузі багато в чому породжується ненадходженням коштів з державного бюджету, яка виникла тому, що населення спочатку ви­рішено було не примушувати оплачувати комунальні послуги повніс­тю, бюджет ці дотації не покриває, а підвищувати тарифи влада не на­важується з соціальних причин. ЖКГ попало в безвихідь: підвищувати тарифи не можна, а знижувати їх можна тільки за рахунок скорочення витрат, який неможливий без модернізації, на яку немає грошей. В державі повністю відсутня розумна концепція податкової політики щодо ЖКГ, що призвела б до якісного підвищення ділової активності та легальності економіки. Тільки в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" з моменту його прийняття в 1997р. було внесе­не більш ніж 70 змін та доповнень [3, 4]. А це в свою чергу впливає на зацікавленість інвесторів в співпраці в галузі ЖКГ.

Конструктивно-створююча функція нової моделі полягає в забез­печенні широкомасштабної, всеохоплюючої модернізації економіки і суспільства, надання їм сучасного європейського вигляду, остаточного витіснення застарілих соціально-економічних форм та інституцій. В основі цієї моделі - здійснення глибоких структурних зрушень в еко­номіці відповідно до світових тенденцій економічного та науково-технологічного процесу. Домінантою, серцевиною такої моделі є інно­ваційна складова, на основі якої забезпечується, з одного боку, онов­лення виробництва, його матеріальних активів, форм організації та управління, всіх суміжних сфер життєдіяльності. З другого боку, інно­ваційний розвиток покликаний утилізувати проривні технології, які б гарантували випереджальне економічне зростання порівняно з євро­пейськими та середньосвітовими темпами.

Однією з головних рис нової моделі має стати її глибока соціаль­на орієнтація, яка буквально пронизуватиме всі її ланки і механізми. Загалом має бути сформована інтегральна модель економіки, суть якої далеко не зводиться до примітивного копіювання чужого досвіду або ж до орієнтації на капіталізм індустріального типу. Інтегральна модель соціально-економічного устрою має увібрати в себе все розмаїття су­часного цивілізаційного процесу, його найвищі економічні та науково-технологічні досягнення. Водночас вона повинна твердо спиратися на власну господарську структуру, її порівняльні і конкурентні переваги, враховувати національну історичну спадщину, генетичне, народне економічне коріння [6]. Базову основу сучасної моделі має становити змішана економіка, в якій органічно поєднуються і доповнюють один одного приватний, державний та муніципальний сектори, ринкові ідержавні регулятори, тобто грошово-фінансові та координаційно-планові інструменти і важелі, внутрішні і зовнішні чинники соціально-економічного поступу. Така модель соціально-економічного устрою дасть змогу уникнути пастки однобічності, односторонності у поста­новці і вирішенні нагальних завдань країни.

Таким чином, концепція реформ у сфері ЖКГ базується на пріо­ритетах державної політики, на аналізі стану і основних тенденцій роз­витку цієї галузі міського господарства, обліку основних проблем і суперечностей її функціонування, вимогах забезпечення соціальних гарантій і соціальної захищеності громадян. Вона обґрунтовує методи і інструментарій реформування міського ЖКГ і націлена на побудову ефективного господарського механізму, передбачає подальшу розроб­ку і виконання великої кількості окремих програм і підпрограм, в яких повинні знайти відображення конкретні проблеми, стратегії, задачі, механізми реалізації, терміни виконання. Провідним способом подо­лання кризи є зміна всього комплексу формування і управління ЖКГ як через систему фінансування (переходу від бюджетного дотування до інших форм фінансування у тому числі і до оплати в повному обсязі житлово-комунальних послуг споживачами), через систему економіч­ного поліпшення якості обслуговування, через систему конкурентосп­роможності ЖКГ, інвестування, так і через систему забезпечення соці­ального захисту малозабезпечених верств населення. Для бізнесу важ­лива тарифна політика, якщо буде працювати система ціноутворення, тоді бізнес зрозуміє, які інвестиції він може вкладати. Необхідно про­вести моніторинг підприємств галузі за новими енергозберігаючими технологіями, сформувати антикризову систему державного менедж­менту.

1.Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 рр.

2.Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24.06.2004р. № 1875 - ІУ.

3.Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/ 97 - ВР, зі змінами та доповненнями.

4.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України з 27.04.2000 р. № 92, зі змінами і доповненнями.

5.Статистичний збірник Черкаської області за 2003 рік. - Черкаси, 2004. - С.112.

6.Строкань Т.М. Соціально-економічна оцінка територіальної організації ЖКГ в регіонах // Економіст. - 2002. - №3. - С.56-70.

Отримано 12.12.2005

Страницы:
1 


Похожие статьи

О А Карлова - Функціонування міста як складної соціально-економічної системи

О А Карлова - Менеджмент міського господарства

О А Карлова - Основи менеджменту навчальний посібник

О А Карлова - Реформування житлово-комунального господарства в контексті розвитку регіону

О А Карлова - Управління міським комплексом в умовах сталого розвитку