Л Косик - Просторово-часова динаміка сучасних геоморфологічних процесів в українському розточчі - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ

Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 200-206

VISNYKLVIV UNIV. Ser. Geogr. 2009. N 36. P. 200-206УДК 551. 435

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ДИНАМІКА СУЧАСНИХ ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНСЬКОМУ РОЗТОЧЧІ

Л. Косик

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна

Проаналізовано поширення сучасних морфодинамічних процесів в Українському Розточчі. Розкрито вплив геологічних, тектонічних, літологічних, кліматичних, ґрунтово-рослинних та ан­тропогенних чинників на сучасні геоморфологічні процеси. Висвітлено результати стаціонарних досліджень площинного змиву в період з 2006 по 2007 рр.

Ключові слова: ерозійні процеси, звітрювання, карстоутворення, площинний змив, яри, ста­ціонарні дослідження, методи, Розточчя.

Розвиток сучасних морфодинамічних процесів на території Українського Розточчя, рельєф якого формувався впродовж континентального етапу розвитку за умов чергу­вання періодів переважання денудаційних чи акумулятивних процесів, зумовлений просторово-часовими закономірностями взаємодії екзогенних, ендогенних і антропо­генних процесів. Сучасні екзогенні геоморфологічні процеси (СЕГП) - це процеси пе­ретворення і переміщення гірських порід та біогенних продуктів під впливом зовнішніх чинників, що ведуть до послідовних змін рельєфу земної поверхні.

Загалом Українське Розточчя можна схарактеризувати як ерозійно-розчленовану де­нудаційну пластово-ярусну рівнину з добре вираженими структурно-тектонічними елементами рельєфу [4]. Головні елементи виробленого рельєфу рівнини (вершинні по­верхні і уступи межиріч, долини й останці) утворилися внаслідок тривалої дії дену­даційних (схилових) і ерозійних (руслових) процесів. Акумулятивні елементи рельєфу (річкові і балкові тераси, піщані еолові підняття та ін.) в будові сучасного рельєфу височини відіграють другорядну роль [1].

У межах Українського Розточчя виділяють три регіони: Равський, Янівський і Львівський. У морфогенетичному плані в Львівському Розточчі переважає долинний (ерозійний) тип рельєфу, у Янівському - останцевий (денудаційний), а в Равському -перехідний (останцево-долинний) [4, 5].

Українська частина Розточчя є вододільною областю. В межах височини проходить головний вододіл Волино-Поділля, а в її південно-східній частині - Головний Євро­пейський вододіл. Характерно, що притоки Західного Бугу глибше розчленовують пас­мо, ніж притоки Сяну і Дністра. Особливо добре виявлена в рельєфі асиметрія вододілу басейнів Бугу і Дністра: територія, дренована допливами Дністра, помітно вирізняється морфологічною зрілістю рельєфу [9]. Вододільне положення Українського Розточчя значно урізноманітнює морфологію сучасного рельєфу височини. Для долин і межиріч височини характерна асиметрія: схили західної і північно-західної експозицій часто бувають крутішими, ніж протилежні.

 

© Косик Л., 2009
Території властиве практично суцільне площинне поширення порід, що зазнають карстування. Їх розрізняють за віком, літологічним складом, потужністю покривних порід, ступенем і умовами водопроникності, умовами взаємодії підземних та поверх­невих вод, впливом антропогенних чинників.

Поширення карбонатного типу карсту по території Розточчя тісно пов'язане з виходами "ратинських" вапняків та карбонатних пісковиків, які бронюють вершинні поверхні горбів. Геоморфологічно простежена пластово-шарувата структура порід, яка сприяє розвитку карсту, проте невелика потужність пластів зумовлює його слабку активізацію [7]. Динаміка розвитку карсту добре виявлена в зонах підвищеної тріщи­нуватості корінних порід, які приурочені до тектонічних порушень. Унаслідок вими­вання в товщі пухких піщано-суглинистих відкладів утворюються слабко помітні ввіг­нуті зниження правильної округлої форми - лійки просочування. Індикатором таких ділянок є невеликі лісові галявини, вкриті густим трав'янистим і кущовим покривом.

Ратинські вапняки і карбонатні пісковики містять значну кількість нерозчинного матеріалу, який з часом утворює своєрідний ізоляційний шар, що закупорює тріщини в корінних породах і запобігає проникненню води на глибину. У підсумку процес карсто-утворення загасає. Його відновлення можливе за умови видалення шару пухких відкла­дів та оголення корінних порід, унаслідок чого атмосферні води у великій кількості проникають без перешкод у тріщини, розширюють їх і прискорюють винесення розчи­неного матеріалу. Так утворюються лійки поверхневого розширення, які на початковій стадії інтенсивно розширюються в глибину і ширину, а пізніше їх перекриває пухкий матеріал і процес поверхневого розчинення переходить у поверхневе просочування, що триває протягом десятиріч.

Гравітаційне зміщення схилового матеріалу. Індикаційною ознакою гравітаційних процесів є гофрований мікрорельєф поверхонь схилів. Такий мікрорельєф характерний для крутих структурно денудаційних уступів, кут нахилу яких перевищує 15 . Під час вивчення дефлюкційних процесів на Розточчі, використовують метод реперів. За ре­зультатами стаціонарних досліджень [2] у Верещицькому лісництві з'ясовано, що швидкості зміщення піщаних відкладів по вертикалі ґрунтового профілю залежно від крутості й експозиції схилів коливаються у межах 0,8-12,3 мм/рік. Однак у разі силь­ного зволоження ґрунтів швидкість зростає до кількох десятків міліметрів. За таких умов формується горбисто-западинний мікрорельєф схилів.

Вивчення процесів гравітації на схилах Розточчя дає змогу зробити висновки про те, що інтенсивність зміщення пухких відкладів залежить від експозиції схилів, їхньої крутості й характеру залягання гірських порід. На південних експозиціях зміщення пухких відкладів у верхній частині схилів більше, ніж у нижній, що зумовлене перезволоженням ґрунтів на межі з водотривкими породами, які залягають нижче. На крутих схилах північної експозиції в Янівському Розточчі також спостерігають проце­си переміщення окремих уламків корінних порід. Їхнє зміщення закономірне і поясню­ється субширотною вергентністю активних морфоструктур [1].

Площинний змив. Площинний змив слабко помітний, однак найбільше поширений по території Розточчя. Його дія спричинена сукупністю процесів руйнування верхнього шару ґрунту і продуктів звітрювання, транспортування та процесів акумуляції утво­рених наносів дощовими і талими водами, що стікають у вигляді пластових потоків по схилах. Інтенсивність площинного змиву на Розточчі зумовлена такими чинниками: крутість і довжина схилу (на крутіших і довших схилах змив сильніший); експозиція схилу (на сонячних схилах змив інтенсивніший, ніж на затінених); стан ґрунту в періодстоку (під час весняного стоку змив сильніший, оскільки намерзлий шар ґрунту пересичений водою); тип ґрунту (сірі лісові ґрунти, які мають невисокий вміст гумусу і слабку структуру, через що зазнають інтенсивнішого змиву).

Активність поверхневого стоку та змиву залежить від клімату і погодних умов. Зли­вові стокоформувальні дощі є одним з головних чинників, які визначають інтенсив­ність і поширення площинних руйнівних процесів. У період сніготанення відбувається змив ґрунту талими водами і його дія залежить від співвідношення метеопоказників у попередні періоди, а також інфільтраційних властивостей ґрунтів, які характеризували кількістю опадів за осінній період, запасами вологи в ґрунтах, її промерзанням та ін. На поверхневий стік і площинний змив схилів Розточчя впливають перерозподіл висоти снігового покриву залежно від умов рельєфу та рослинного покриву, переважний напрям вітрів, характер і кількість відлиг. Експозиція схилів у разі похмурої та дощової погоди на стік не впливає, проте в сонячні дні на північній і південній експозиції він дещо змінюється.

Інтенсивність поверхневого стоку та змиву також спричинена господарською діяль­ністю. На нерозораних схилах (крутість до 6°), покритих густою трав'яною або лісовою рослинністю, сучасні ерозійні процеси відбуваються надзвичайно повільно і змив ґрун­тів, зазвичай, не перевищує 0,00001 мм/рік. На розораних землях змив у сотні разів більший. Тому головну увагу ми приділяли вивченню площинного змиву на розораних землях з різним агрофоном. Закладено стокові майданчики (СМ) на території Янівсь-кого та Львівського Розточчя, на схилах північної та південно-західної експозицій.

За період спостережень 2005-2007 рр. проаналізовано характеристики зливових дощів та їхній зв'язок зі змивом ґрунту. Головними стокоформувальними опадами є літні зливові дощі з високою потужністю (до 30 мм) та значною інтенсивністю (від 0,6 до 2,2 мм/хв). Середня інтенсивність літніх дощів 2006 р. становила 0,7 мм/хв, а зли­вових фаз - до 2,2 мм/хв [8]. В окремих випадках, наприклад, 31.05.2006, інтенсивність зливової фази становила 1,85 мм/хв з наступними фазами дещо меншої інтенсивності. У 2007 р. показники літніх дощів були наближеними до попереднього року, проте мали дещо інші характеристики: середня інтенсивність дощів - 0,5 мм/хв, зливових фаз - до 2,0 мм/хв. На підставі отриманих даних проаналізовано зв'язок між змивом ґрунту і характером окремих дощів. Наприклад, дощ 13.09.2005 (шар опадів - 5,2 мм, середня інтенсивність - 0,1 мм/хв) призвів до змиву ґрунту на СМ-1 0,199 кг/га, СМ-2 0,286 кг/га за шару опадів 8 мм і середньої інтенсивності 0,05 мм/хв; 13.08.2005 змив ґрунту ста­новив, відповідно, 0,019 і 0,024 кг/га, тобто зменшився приблизно в десять разів за зменшення інтенсивності дощу вдвічі. За однакового шару опадів, проте зі збільшен­ням їхньої інтенсивності змив різко збільшується.

На закладених стокових майданчиках досліджено змив ґрунту талими водами у період сніготанення. Аналіз отриманих даних за період 2005-2007 рр. дає змогу зро­бити висновки про залежність площинного змиву від висоти снігового покриву, кіль­кості відлиг, характеру і тривалості процесів сніготанення. У 2006 р. на СМ-3 середня висота снігу 18 березня становила 20 см, що й визначило сумарний запас води в снігу. Меншими були також запаси вологи в снігу на СМ-1, СМ-2 і СМ-4. Зафіксовано активний поверхневий стік, спричинений значними запасами вологи. Коефіцієнт стоку під час сніготанення був досить високим - 0,306-0,320. Такі ж показники під час сто-коформувальних злив зафіксовані лише двічі протягом спостережень - 2005-2007 рр.

У березні 2006 р. різке підвищення максимальних температур та значна кількість опадів (64 мм за норми 32 мм) призвели до процесів сніготанення. Воно почалось18 березня і до 28 березня відбувалося повільно, не спричиняючи поверхневого стоку. Найбільшої інтенсивності сніготанення досягло 26-31 березня, тоді ж з'явився поверхневий стік на СМ.

Малосніжна зима 2007-2008 рр. супроводжувалася високими максимальними тем­пературами та значною кількістю опадів. Тому процеси сніготанення відбувалися швидко і в другій декаді лютого завершилися. Інтенсивний поверхневий стік розпо­чався у третій декаді лютого.

Проаналізовано залежність поверхневого стоку талих вод від розмерзання ґрунтів. Під час розмерзання різко знижується протиерозійна стійкість ґрунтів, які сильно гід-ратують, їхній поверхневий шар перенасичений водою і легко зазнає еродування. Близьке до поверхні залягання мерзлого шару ґрунту, який є своєрідним водобар'єром, прискорює формування поверхневого стоку. Навесні 2006 р. ґрунти розмерзалися по­вільно; 31 березня промерзлий шар зафіксований у шурфі СМ-3 (північний схил) на глибині 10-42 см, а на СМ-2 (північний схил) - на глибині 8-35 см. Отже, замерзлий шар ґрунту прискорював формування поверхневого стоку. Повне розмерзання ґрунту зафіксовано 10 квітня.

Площинний змив, спричинений як стокоформувальними дощами, так і талими вода­ми в період сніготанення, зазнає постійних змін. У разі незначного снігового покриву або коли його нема площинний змив не формується. В періоди потужного снігового покриву та промерзання ґрунту коефіцієнт стоку під час сніготанення вищий, ніж у разі більшості стокоформувальних злив.

Лінійна ерозія. Найпоширенішими формами лінійної ерозії в межах Розточчя є яри, які після стабілізації росту перетворюються на балки. Розвиток лінійної ерозії на цій території зумовлений головно тектонічними чинниками, геологічною і літологічною будовою, кліматичними умовами, характером рослинного покриву та ін. Ярково-бал-кова мережа закладена по вже сформованих у дочетвертинний час прабалках, які цілковито прорізають товщу неогенових відкладів і приурочені до зон тектонічної тріщинуватості відкладів крейдової поверхні [6]. Регіону властиві значне вертикальне (у середньому 50 м/км[1]) та горизонтальне (1,5 км/км[2]) розчленування, невисоку про­тиерозійну стійкість рельєфоутворювальних відкладів, значні (750 мм/рік) та інтен­сивні (2,2 мм/хв) опади. Яркова ерозія особливо розвинулась унаслідок впливу антро­погенних чинників - вирубування лісу, розорювання схилів, випасання худоби, будів­ництво на схилах.

У процесі вивчення поширеності лінійних форм рельєфу з'ясовано, що середня довжина ярів - 450 м, густота поширення - 4 км/км[3], глибина врізу - 10-15 м, форма поздовжніх профілів схилів переважно пряма. Яри по території Розточчя розташовані нерівномірно, максимальна їхня густота є в районі смт Брюховичі, сіл Дубровиця, Стара Скварява, Нова Скварява. Найменша кількість яркових форм зосередженна в районі сіл Лелехівка, Старичі.

Важливий вплив на розвиток ерозійних процесів має лісовий покрив. У разі по­рушення лісової підстилки ерозійні процеси значно активізуються. У цьому випадку зростає значення крапельної ерозії, особливо на схилах, зайнятих листяним лісом. На території Розточчя значного поширення набула біогенна ерозія. або так звана сальтація - процес переміщення частинок ґрунту внаслідок падіння дерев, а також роботи земле­рийок. У місцях з неглибоким заляганням скельних корінних порід та на торфовищах поширений процес вивалювання дерев з приповерхневим розгалуженням кореневої системи.
SPATIAL-TIME DYNAMICS OF PRESENT GEOMORPHOLOGICAL PROCESSES IN

UKRAINIAN ROZTOCHA

L. Kosyk

Ivan Franko National University of Lviv, Doroshenko St., 41, UA - 79000 L'viv, Ukraine

The expantion of present morphodynamical processes in Ukrainian Roztocha is analysed in the article. The influence of geological, tectonic, lithological, climatic, soil-vegetable and anthropogenetic factors over present geomorphological processes is discovered. The results of stationary researches of plane outwash in period since 2006 till 2007 are analysed in the article.

Key words: erosional processes, deflation, karstformation, plane outwash,gullies, stationary resear-ches,methods, Roztocha.

 

ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННАЯ ДИНАМИКА СОВРЕМЕННЫХ ГЕОМОРФОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В УКРАИНСКОМ РАСТОЧЬЕ

Л. Косык

Львовский национальный университет имени Ивана Франко, ул. П. Дорошенко, 41, г. Львов, 79000, Украина

Проанализировано распространение современньх морфодинамических процессов в Украинс­ком Расточье. Раскрыто влияние геологических, тектонических, литологических, климатических, почвенно-растительньх и антропогенньх факторов на современнье геоморфологические про­цессы. Освещены результаты стационарных исследований плоскостного смыва в период с 2006 по 2007 гг.

Ключевые слова: эрозионные процессы, выветривание, карстообразование, плоскостной смыв, овраги, стационарные исследования, методы, Расточье.

Стаття надійшла до редколегії 09.04.2008 Прийнята до друку 20.09.2008


[1]Брусак В., Дикий И. Особенности полустационарного изучения дефлкжционньгх процессов на Украинском Расточье // Стаціонарні та експериментальні дослідження сучасного рельєфотво-рення. Львів, 2000. С. 9-17.

[2]Брусак В., Дикий И. Особенности полустационарного изучения дефлкжционньгх процессов на Украинском Расточье // Стаціонарні та експериментальні дослідження сучасного рельєфотво-рення. Львів, 2000. С. 9-17.

[3]Брусак В., Дикий И. Особенности полустационарного изучения дефлкжционньгх процессов на Украинском Расточье // Стаціонарні та експериментальні дослідження сучасного рельєфотво-рення. Львів, 2000. С. 9-17.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л Косик - Змив ґрунту талими водами на стокових майданчиках янівського розточчя

Л Косик - Просторово-часова динаміка сучасних геоморфологічних процесів в українському розточчі