Н С Гарькавець - Психологічні особливості системи цінностей студентської молоді - страница 1

Страницы:
1 

УДК 159. 98

 

Гарькавець Н. С.

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)

Розглядається проблема системи цінностей студентської молоді у гендерному вимірі. Аналізуються результати емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат, їхні тотожності та якісні відмінності. Джерел - 9, табл. -3.

Ключеві слова: гендер, студентська молодь, цінності.

Рассматривается проблема психологических особенностей системы ценностей студенческой молодежи в гендерном измерении. Анализируются результаты эмпирического исследования ценностных ориентаций юношей и девушек, их тождественности и качественные отличия. Источ. - 9, табл. - 3.

Ключевые слова: гендер, студенческая молодежь, ценности.

Актуальність проблеми. В умовах руйнування старих пріоритетів, що мали місце в політиці, економіці, культурі, освіті і т. ін., провідне місце посідає проблема формування системи цінностей у сучасної молоді. Дослідження ціннісних орієнтацій, життєвих перспектив, переваг юнаків і дівчат є достатньо актуальним завданням для теорії та практики виховання, оскільки зростає нове покоління, від якого значно залежить майбутнє країни.

Молодь виявляється «нащадками-носіями» цінностей-цілей або термінальних цінностей, які визначають підсумкові стани суспільної ціннісно-нормативної свідомості. Такі цінності можуть набувати різних форм: економічної ефективності, соціального партнерства, верховенства права, індивідуальної свободи, соціального контролю, національної безпеки тощо, і вони діють як кінцеві пункти системи індивідуальних переконань.

Разом із цим, відомо, що ціннісні пріоритети мають тенденцію змінюватися з часом, у міру того, як людям стає необхідно адаптуватися до нових умов соціального середовища. При цьому реконструкція системи цінностей особистості виявляється більш складною справою, ніж її формування. Отже, аналіз чинників і умов, від яких значно залежить процес формування системи цінностей особистості є водночас складною та актуальною соціально-психологічною проблемою. Розгляд цієї проблеми з урахуванням гендерних особливостей тільки загострює її, оскільки такі властивості, як маскулінність та фемінінність, значно впливають на аксіологічні переконання особистості, акцентують її індивідуальні прояви. При цьому треба зазначити, що ми розглядаємо поняття «гендер» і «стать» як взаємозамінні. Як зазначають фахівці, у теперішній час серед дослідників ще не досягнуто згоди стосовно того, як слід визначати ці два терміни [6, с. 491].

Отже, мета нашого дослідження полягає у розгляді системи цінностей студентської молоді на підставі її гендерного розподілу.

Теоретичний розгляд проблеми. Проблему цінностей особистості вивчали та продовжують вивчати як зарубіжні (М. Рокіч, , С. Фелдман, В. Франкл, Ш. Шварц, S. Morris, R.M. Williams та ін.), так і вітчизняні вчені (С.Ф. Анісімов, О.Г. Дробницький, А.А. Ручка, Л.М. Столович, В.П. Тугарінов, В.О. Ядов та ін.) [1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 9]. При цьому вчені по-різному підходять як до визначення поняття «цінності», так і до поняття «ціннісні орієнтації». Наприклад, відомий радянський вчений-філософ В.П. Тугарінов цінності розглядає як «предмети, явища та їхні властивості, що потрібні (необхідні, корисні, приємні) членам певного суспільства в якості засобів задоволення їхніх потреб й інтересів, а також ідеї та спонукання в якості норми, мети або ідеалу»

[7, c. 261].

Тугарінов поділяв їх на цінності життя і цінності культури, вказуючи на розходження, яке полягає лише в тому, що життя людині дано природою, а культура створюється людьми. Разом із цим, цінності культури вчений розподіляв на матеріальні та духовні, але при цьому відзначав, що чіткого поділу між ними провести не можна, тому що між ними існують взаємопереходи. Дійсно, досягнення в галузі створення нових технічних засобів - це не тільки галузь матеріальних цінностей, але й «засіб задоволення духовних потреб». У свою чергу, духовне спрямоване на розвиток матеріального життя, наприклад, науки. До переліченої класифікації цінностей Тугарінов ввів і групу цінностей соціально-політичного характеру, аргументуючи це тим, що даний поділ грунтується на структурі суспільних явищ і відповідає основним галузям суспільної діяльності [7, с. 66-68].

Л.М. Столович відзначає, що цінності існують незалежно від того, чи є загальноприйнята оцінка явища позитивною або негативною. Цінності ним розуміються як континуум від менш бажаного, або негативного, до більш бажаного, або позитивного [5]. Те, що для однієї спільноти та її представників у відповідній системі цінностей кваліфікується як благо, для інших в іншій системі таким може і не бути.

В.О. Ядов розглядає цінності як вищі диспозиційні рівні свідомості особистості, і разом із цим, ціннісні орієнтації - це вершина ієрархії всіх диспозицій і підрозділяються на цінності-цілі як віддалені, так і відносно близькі і найближчі, а також цінності-засоби, які співвідносяться із нормами поведінки, які індивід розглядає уякості еталона [9, с. 47].

Також учений зазначає, що зв'язок між ціннісними орієнтаціями особистості та її реальною поведінкою є більш чітким у людей «менш зрілих», оскільки вони краще справляються із завданням усвідомлення своїх справжніх диспозицій, ніж у людей «більш зрілих» [9, c. 158].

Крім того, оскільки цінності є більш абстрактними поняттями, ніж конкретні поведінкові акти, то між ними припускається наявність цілої низки опосередковуючих механізмів. Однак, як зазначає сам вчений, пізнання механізмів активізації цінностей у конкретних ситуаціях ще до кінця не досліджене.

Серед зарубіжних учених також існує різне тлумачення поняття «цінності». Так, М. Рокіч цінності визначає як «... стійке переконання, специфічний вид поведінки або кінцева мета існування, що є особисто або соціально більш кращим, ніж протилежний або зворотний вид поведінки, або кінцева мета існування». А система цінностей Рокічем розглядається як стійка організація переконань, яка стосується кращих моделей поведінки або підсумкових станів у континуумі відносної важливості [2, с. 5].

Ш. Шварц вважає, що цінності - це поняття або переконання. Вони відносяться до бажаних кінцевих цілей або вчинків, вони виходять за межі конкретних ситуацій, керують вибором або оцінкою поведінки і подій та упорядковані відносною важливістю [3, с. 251].

Проте система цінностей особистості, виступаючи детермінантою соціальної активності, містить у собі конкретні особистісні смисли - цінності, для визначення яких розроблено відповідні методичні прийоми. Найбільш широку популярність сьогодні серед дослідників цінностей набув опитувальник, розроблений М. Рокічем (RVS - Rokeach Value Survay). Цей опитувальник спрямований на виявлення ієрархії індивідуально -диференційованих цінностей, що визначається шляхом прямого ранжування конкретного списку цінностей [2]. При цьому, автор опитувальника дотримується думки про необхідність розподілу цінностей на два класи: термінальні - переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; інструментальні - переконання в тому, що якийсь спосіб дій або властивість особистості є кращим за будь-якої ситуації. У своїй основі цей розподіл відповідає розподілу на цінності-цілі і цінності-засоби, запропонованому В.О. Ядовим [9].

Таким чином, на думку багатьох вчених загальна філософська основа природи цінностей і їхнього існування полягає у першорядності соціальної значимості, здатності їх детермінувати соціальні дії суб'єкта. У найбільш загальному виді цінності представляють момент практичного ставлення людини до дійсності, який відноситься до того, що можна цінувати, оцінювати, приймати або відхиляти, перетворювати на мотив і мету поведінки.

Результати експериментального дослідження. У списку цінностей М. Рокіча знаходяться цінності, що максимально диференціюють американське суспільство і вважаються найбільш важливими для його громадян. В останніх його модифікаціях список цінностей розширився до 18 і відбиває сучасний стан його розвитку. Враховуючи, що індивідуальні цінності визначаються культурою, суспільними інститутами і складаються в ході індивідуального досвіду переживань, опитувальник Рокіча, як на нашу думку, є досить інформативним, оскільки, по-перше, наше суспільство у своєму розвитку наблизилося до тієї якості, що властива ринковій формації; по-друге, він не пов'язаний із віковими, релігійними й іншими різницями і, по-третє, досить простий у використанні, що є особливо важливим при проведенні досліджень із непідготовленою аудиторією. Безпосередньо у дослідженні було використано адаптовану В.О. Ядовим методику «Ціннісних орієнтацій» М. Рокіча [3].

Групу випробуваних становили юнаки (50 випробуваних) і дівчата (70 випробуваних) гуманітарних факультетів одного з вищих навчальних закладів України, у віці 18 - 21 рік. Дослідження проводилося

протягом 2008-2009 рр.


Випробуваним потрібно було зробити ранжування термінальних та інструментальних цінностей, а потім пояснити, чому вони зробили такий вибір. Оскільки ми розглядаємо систему цінностей молоді у гендерному вимірі, то результати ранжування були співставлені окремо у групі юнаків і у групі дівчат. Результати дослідження надані у табл. 1 і 2.

Пізнання   навколишнього світу, інтелектуальний розвиток

13, 1

14, 3

p<0,05

Продуктивне життя

11, 1

13, 1

p<0,05

Фізична і духовна досконалість

8, 7

12, 3

-

Розваги

9, 3

7, 1

p<0,01

Свобода

5, 1

7, 3

-

Щасливе сімейне життя

5, 7

4, 3

p<0,05

Щастя інших, людства в цілому

14, 7

15, 7

p<0,05

Творчість

15, 3

12, 1

p<0,05

Аналіз отриманих результатів дає підстави стверджувати таке. По-перше, якщо диференціювання термінальних та інструментальних цінностей у випробуваних не викликало великих ускладнень, то пояснення того або іншого вибору викликали у випробуваних певні труднощі. Так, у юнаків більше ускладнень виникало при поясненні вибору термінальних цінностей, а у дівчат - інструментальних. Пояснення такому феномену ми вбачаємо у тому, що юнаки більш орієнтуються на засоби досягнення цілей, вибору значимого способу поведінки. Дівчата переважно орієнтовані на кінцеві цілі та вбачають саме в них сенс свого існування. Причина такого ставлення, як ми вважаємо, полягає ще й у тому, що цінності-засоби мають істотно практичне втілення, вони є більш реальними на відміну від цінностей-цілей, яким притаманний дещо віртуальний характер. Тобто юнаки виявляються більш прагматичними й практичними, ніж дівчата.

По-друге, як видно з табл. 1, найбільш важливою цінністю-ціллю випробувані-юнаки вважають «здоров'я» (ранг 2,1), а випробувані-дівчата - «любов» (2,3). На другому місці виявилися цінності-цілі «матеріально забезпечене життя» (ранг 3,3 та 3,1 відповідно). На третьому місці - цінність-ціль «свобода» (ранг 5,1) - у юнаків і цінність-ціль «цікава робота» (ранг 3,3) - у дівчат. З найменшим «рейтингом» у юнаків виявилися термінальні цінності «творчість» (ранг 15,3) і «щастя інших, людства в цілому» (ранг 14,7), а у дівчат «щастя інших, людства в цілому» та «пізнання навколишнього світу, інтелектуальний розвиток» (ранги 15,7 і 14,3 відповідно).

По-третє, у групі інструментальних цінностей (див. табл. 2) найбільш значущими у випробуваних-юнаків виявилися цінності «незалежність» та «освіченість» (ранги 3,3 та 4,1 відповідно). У випробуваних-дівчат - «освіченість» та «акуратність» (ранги 3,7 та 4,3 відповідно).

Відносно найменш значущих цінностей у юнаків виступили інструментальні цінності «високі запити» та «непримиренність до недоліків у собі й інших» (ранги 15,1 та 13,7 відповідно). У дівчат - «широта поглядів» і «толерантність» (ранги 14,7 та 13,3 відповідно).

Треба зазначити, що гендерні відмінності мають місце і за рівнем розсіювання результатів. У юнаків повторюваність однакових рангових місць (мода) у термінальних цінностях складає більше 50%, а у інструментальних - більше 70%. У дівчат - більше 60% та менше 50% відповідно. Це є додатковим підтвердження того, що юнаки більше орієнтуються на засоби досягнення цілей (інструментальна ціннісна орієнтація), а дівчата на кінцеві цілі (термінальна ціннісна орієнтація).


Т аб ли ця 2

Звертає на себе увагу й те, що у дослідженні як у юнаків, так і у дівчат була виявлена емпірична заниженість оцінок суспільно бажаних цінностей («щастя інших, людства в цілому», «суспільне визнання», «високі запити», «непримиренність до недоліків у собі й інших», «толерантність») та «цінності творчості» й «широта поглядів». Водночас спостерігається підвищена оцінка індивідуалістичних цінностей («матеріально забезпечене життя», «свобода», «щасливе сімейне життя», «освіченість», «незалежність»).

Як ми вважаємо, це може свідчити про певні «викривлення» у системі цінностей студентської молоді. Тобто у «ціннісному ядрі» системи цінностей юнаків і дівчат головне місце посідають Ego-цінності, які можуть задавати й відповідну індивідуалістичну спрямованість їхньої поведінки.

Разом із цим, низький пріоритет макросоціальних і окремих духовних цінностей (див табл. 3) може бути наслідком й того, що інститути соціалізації не докладають достатніх зусиль для розвитку просоціальних тенденцій у самосвідомості юнаків і дівчат, гармонійного поєднання індивідуального та суспільного.

Також ми вважаємо, що домінування цінностей індивідуалістичного спрямування може бути наслідком тих соціальних впливів, під які молодь підпадає в умовах сучасного розвитку українського суспільства, а саме: соціально-економічні, правові, політичні, культурні й інші впливи. Треба зазначити й те, що на гендерному рівні юнаки виявляються більш Ego-центричними, ніж дівчата.


Звертає на себе увагу ставлення випробуваних до інструментальних цінностей, які активують соціально-нормативні прояви особистості. Так, цінності «вихованість», «дисциплінованість», «відповідальність» та «чесність» займають середній пріоритет у емпіричному розподілі (див. табл. 3). Цей факт говорить про те, що юнаки і дівчата недооцінюють такі цінності, не вважають їх першочерговими. Але таке ставлення може викликати і певні вади у спрямованості їхньої соціальної поведінки.

На підставі проведеного теоретико-емпіричного дослідження та аналізу отриманих даних ми можемо зробити такі висновки.

1.   Система цінностей студентської молоді здебільшого відзначається індивідуалістичною спрямованістю. Юнаки і дівчата віддають перевагу Ego- цінностям і недооцінюють макросоціальні та окремі духовні цінності.

2.   На гендерному рівні відзначається переважна орієнтація юнаків на засоби досягнення цілей, вибору способу поведінки у соціально значимій ситуації (інструментальна ціннісна орієнтація), а у дівчат переважає орієнтація на кінцеві цілі (термінальна ціннісна орієнтація).

3.     Соціально-нормативна спрямованість поведінки юнаків і дівчат може мати певні «ураження», оскільки у них виявилася емпірично заниженою оцінка інструментальних цінностей, що безпосередньо активують такі прояви. У випробуваних-юнаків такі «ураження» спостерігаються на багато частіше, ніж у випробуваних-дівчат.

4. Оскільки нами було проведене пілотажне дослідження, майбутні емпіричні пошуки ми спробуємо втілити у низку соціально-психологічних експериментів, які надали б змогу зробити більш повні та обґрунтовані висновки стосовно ціннісно-смислової сфери студентської молоді.

Лытература

1. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов: Проблема ценностей и марксистская философия / О.Г. Дробницкий. - М. : Политиздат, 1967. - 351 с.

2.     Методика «Ценностные ориентации» М. Рокича // Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Отв. ред. А.Ф. Кудряшов. - Петрозаводск : Петроком,1992. - C. 112-114.

3.  Политическая психология: Хрестоматия / Сост. Е.Б. Шестопал. - М.: Аспект Пресс, 2007. - 448 с.

4.  Ручка А.А. Социальные ценности и нормы / А.А. Ручка. - К., 1974. - 124с.

5.  Столович Л.Н. Природа эстетической ценности / Л.Н. Столович - М. : Политиздат, 1972. - C. 127-128.

6.  Тейлор Ш. Социальная психология / Тейлор Ш., Пипло Л., Сирс Д. - [10-е изд.]. - СПб. : Питер, 2004. - 767с. -(Серия «Мастера психологии»).

7.  Тугаринов В.П. Избранные философские труды / В.П. Тугаринов. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. - 344 с.

8.  Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М. : Прогресс, 1990. - 368 с.

9.  Ядов В. А. Соотношение ценностных ориентаций и реального (явного) поведения личности в сферах труда и досуга. Личность и ее ценностные ориентации / В.А. Ядов. // Информационный бюллетень ИКСИ. - 1969. - № 19. - С. 49­66.

The problem ofpsychological features of the value system of student's youth in gender measurement is considered. Results of empirical research of valuable orientations of young men and girls, their identity and qualitative differences are analyzed. Sour. -9, table - 3.

Key words: gender, student's youth, values.

Гарькавець Н.С. - студентка V курсу, філософського факультету, спеціальність «Психологія», Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, м. Луганськ.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н С Гарькавець - Проблема формування системи цінностей студентської молоді в умовах суспільних трансформацій

Н С Гарькавець - Психологічні особливості системи цінностей студентської молоді

Н С Гарькавець - Психологічні особливості системи цінностей студентської молоді

Н С Гарькавець - Психологічні особливості системи цінностей студентської молоді