О Д Коноваленко - Підвищення ефективності управління соціальною сферою міста - страница 1

Страницы:
1 

•     в зоні D привабливість та конкурентні переваги знаходяться на низькому рівні. В такій ситуації фірма продовжує діяльність без інвестицій або деінвестування [8]. Таким чином, визначення стратегічної привабливості галузі та підприємства має надзвичайно важливе значення для потенційних ін­весторів. Виходячи з результатів аналізу стратегічної привабливості робиться висновок, яку стратегію розвитку доцільно обрати в конкрет­ній ситуації; які напрямки бізнесу компанії повинні ввійти до приори-тетних, а які краще притримати або заморозити; на що повинні бути витрачені ресурси.

1.Большой экономический словарь / Под.ред.А.Н. Азрилляна - 2-е изд. доп. и пе-рераб. - М.: Ин-т новой экономики, 1997. - 864 с.

2.Афанасьев Н.В., Рогожин В.Д., Рудыка В.И. Управление развитием предприятия, Харьков: ИД „ИНЖЕК", 2003.

3.Боумэн К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 175 с.

4.Економічна енциклопедія: У 3-х т. Т.З / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Видавни­чий центр „Академія", 2002. - 952 с.

5.Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с франц. - СПб.: Наука, 1996. - 589 с.

6.Сазерленд Джонатан, Кэнуэлл Дайси. Стратегический менеджмент. Ключевые понятия: Пер. с англ. / Под ред. Е.Е.Козлова. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 440 с.

7.Томпсон А. А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: искусство разра­ботки и реализации стратегии: Пер. с англ. / Под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

8.             Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент. - М.: Дело, 2001. - 416 с.

Отримано 22.03.2007

 

УДК 36 : 352/071 (1-21).003.13

О. Д.КОНОВАЛЕНКО, канд. техн. наук, А.В.КОЧУБЕЙ

Кременчуцький державний політехнічний університет

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ СФЕРОЮ МІСТА

Розглядаються питання управління соціальною сферою на рівні міста та особливо­сті прийняття рішень у ланцюгах системи управління з використанням автоматизованих робочих місць.

Управління соціальною сферою на рівні міста є складним проце­сом, що передбачає оптимальне задоволення інтересів населення і за­безпечення належної якості його життя в умовах обмеженості ресурсів.

Як відомо, підготовка та прийняття рішень - це специфічна фор­ма, яку набуває праця, пов'язана з управлінням в інформаційних робо­тах [1-3].

Успішне вирішення цих завдань у руслі перебудови політичних і правових підходів обумовлюють необхідність автоматизації інформа­ційних процесів систем регіонального управління, і зокрема місцевих державних адміністрацій. Відомо, що в основі управління в будь-якій сфері покладені інформаційні процеси (збирання, накопичення, оброб­ка, зберігання інформації), що забезпечують виконання функцій управління [4].

Особливості процесу прийняття рішень у ланцюгах ієрархічних систем організаційного управління, до яких відносяться і регіональні системи, виражаються в наступному:

-        більшість рішень приймається в ситуаціях, які раніше не зустрічалися, оскільки співпадіння ситуацій у політичній, соціально-економічній області є маловірогідними подіями;

-        вибір варіантів рішень проходить, як правило, при недостатньому знанні поточних ситуацій і тенденцій їх розвитку і незрозумілих уявленнях щодо всіх наслідків рішень, які приймаються;

-        рішення, інколи найбільш відповідальні, приймаються в умовах жорсткого обмеження в часі.

На зміст рішення суттєве значення має вплив особистих якостей і інтересів осіб, які приймають рішення, причому інтереси різних лан­цюгів та ієрархій, як правило, можуть не співпадати або бути проти­лежними.

За ступенем невизначеності вихідна інформація, необхідна для вибору кращої альтернативи, рішення, кваліфікується на структур-ровану, неструктуровану і слабоструктуровану [6]. Структуровані рі­шення - це рішення, що приймаються при однозначно визначених ці­лях та критеріях діяльності, повному знанні механізмів процесу, яким керують, та вихідних умовах його функціонування.

Невизначеність складають випадкові відхилення умов та апріор­не незнання майбутніх умов функціонування об'єкта, що управляєть­ся, а це призводить до неоднозначності наслідків тих чи інших альтер­нативних рішень. Для цього класу рішень звичайно вдається побудува­ти надійні математичні моделі й методи знаходження кращих альтер­натив управління, але такі ідеальні умови в управлінні соціально-економічними системами зустрічаються дуже рідко.

Неструктуровані рішення мають місце при повній невизначеності умов і закономірностей функціонування об' єкту, що управляється, а часто і при неясності й неоднозначності цілей і критеріїв діяльності. В цій ситуації наукові методи дозволяють впорядкувати інтуїтивно-логічний аналіз проблем, які вирішуються, дати деякі кількісні оцінкиз досвіду та інтуїції людини, допомогти виявити групові пріоритети та сформулювати альтернативи для пошуку компромісів при прийнятті рішень декількома експертами. У практиці управління соціально-економічних систем такі випадки зустрічаються дуже рідко. Як прави­ло, має місце змішана ситуація, з переважанням того або іншого випа­дків. Ці змішані ситуації утворюють основний клас управлінських рі­шень - слабоструктуровані.

Докорінні зміни технології прийняття управлінських рішень і по­дальше вдосконалення автоматизованих інформаційних систем пов' язані з переходом від простого збільшення кількості цих систем до їх інтеграції, до комплексної автоматизації інформаційних процесів у галузевому і регіональному управлінні.

Удосконалення систем інформаційного забезпечення органів державної влади і управління розглядається сьогодні в контексті її комп' ютерізації і використання нових інформаційних технологій. Ці технології засновані на розподіленій (децентралізованій) обробці ін­формації і економіко-математичних методах, які прийшли на зміну традиційним автоматизованим системам управління (АСУ) на базі ве­ликих ЕОМ, які використовувались раніше.

Структурно-децентралізована обробка інформації реалізується у вигляді мереж глобальних чи локальних обчислювальних машин. Ав­томатизацію управління технологією децентралізованої обробки інфо­рмації доцільно реалізувати на базі локальної обчислювальної мережі. Концепція децентралізованої обробки економічної інформації, що реа­лізується на базі сучасних ПЕОМ та локальних мереж, обов'язково передбачає розвиток АРМ для фахівців органів управління [5, 6].

Так, під АРМом розуміється набір технічних засобів (мініЕОМ чи ПЕОМ), локальні бази даних і програмне забезпечення, що дозволяють фахівцеві розв' язувати професійні завдання в інтерактивному режимі.

Тому важливим елементом системи децентралізованої обробки інформації в органах державного управління мають стати АРМ пра­цівників на базі використання персональних ЕОМ. Оскільки процес підготовки рішень у системі державного регіонального управління реалізується, як правило, колективом, необхідна проблемна спеціалі­зація АРМ управлінського персоналу, яка буде відповідати тим функ­ціям, що вони виконують.

Завдання управління, які можуть використовуватися фахівцями органу державного управління на АРМ, умовно можна розподілити на три класи. До першого класу належать повністю формалізовані за­вдання, для яких необхідно розробити структуризовані процедури ви­роблення рішень. Ці завдання можуть вирішуватися на ЕОМ за допо­могою алгоритмів без участі людини. Для другого класу завдань хара­ктерні слабо структуризовані процедури вироблення рішень в умовах неповної інформації. Завдання третього класу потребують викорис­тання неструктурованих процедур вироблення рішення, творчого під­ходу, тобто базуються на інформованості, кваліфікації, таланті та інту­їції управління.

Робітників органу регіонального управління можна також умовно поділити на три групи:

-            керівники (керівники органу управління);

-            спеціалісти (завідувачі відділів, управлінь, головні спеціалісти);

-            технічні працівники (які забезпечують процес управління). Відповідно до характеру завдань, що вирішуються, можна відо­кремити три типи АРМ, які мають використовуватися в органах регіо­нального управління: АРМ керівника (АРМ-К), АРМ спеціаліста (АРМ-С) та АРМ допоміжного персоналу (АРМ-Т).

АРМ-К повинно мати розподілену локальну структуру, при цьому монітор знаходиться на столі керівника, а основна функціональна час­тина з додатковим монітором може знаходитися на столі секретаря чи помічника. До АРМ-К застосовується такі вимоги:

-            наявність розвинутої бази даних, яка постійно доповнюється оперативною достовірною інформацією (актуалізується). До бази має доступ обмежений контингент користувачів, а до окремих файлів бази - тільки керівник;

-            забезпечення керівникові або його безпосередньому помічникові оперативного пошуку потрібної інформації в базі даних та подання інформації у формі, що відповідає психологічним характеристикам людини;

-            високий рівень інтеграції інформації на екрані (незалежно від джерела даних);

-            наявність діалогових програмних засобів, які забезпечать прийняття рішення з максимальною адаптацією і регулюючих організаційно-адміністративну діяльність;

-            забезпечення оперативного зв' язку з іншими джерелами інформації в межах організаційної структури;

-            забезпечення можливості фіксування в пам' яті АРМ досвіду роботи та попередніх рішень.

Одна з вимог АРМ-К полягає в забезпеченні ділової активності керівника, оскільки 47% його робочого часу зайнято діловими контак­тами. Тому в складі АРМ мають бути: електронний записник, особис­тий архів, картотека доручень.

При створенні АРМ-С необхідно виходити з того, що спеціаліст єпрофесіоналом у певній галузі, а АРМ створюються з метою підви­щення ефективності його аналітичної роботи з документами (на це в середньому фахівець витрачає 54% свого робочого часу). Професійна орієнтація фахівця обумовлює вимоги до технічного та програмного забезпечення АРМ-С: можливість роботи з особистою базою даних та базами даних органу регіонального управління, проведення комуніка­ційних діалогів з додатковим джерелом інформації. Для комп'ютерної підтримки творчого процесу система повинна мати блок моделювання процесів, що аналізується, з урахуванням накопиченого досвіду. Най­важливіша вимога до АРМ-С - це забезпечення високого рівня бага-тофункціональності й гнучкості системи.

Основною АРМ-С є підсистема забезпечення ділової і професій­ної діяльності. Вона, як правило, включає розвинену базу даних, засо­би електронної обробки форм і ділові графіки, а також набір програм­них засобів для проведення математичних розрахунків моделювання. База даних АРМ-С передбачена для зберігання текстової, числової і фактографічної інформації. В їхню основу, як правило, закладені типо­ві бази даних ПЕОМ. АРМ-С забезпечують підтримку рішень формалі­зованих і неформалізованих завдань. Вони на найвищому рівні забез­печують досягнення цілі підвищення ефективності й якості управлін­ня.

Для категорії технічних службовців характерна робота з докумен­тами (68% робочого часу) та телефонні переговори (20% робочого ча­су). Основні їхні функції - це введення цифрової і текстової інформа­ції, оформлення документів (друк, тиражування, розсилання тощо), ведення карток, архівів, обробка вхідної та вихідної документації. Ці роботи з високою ефективністю можна автоматизувати, використову­ючи різні АРМ-Т на базі персональних ЕОМ. Використання АРМ-Т дасть змогу знизити монотонність і стомлюваність, розширити функ­ціональний діапазон виконавців, зробити працю більш різноманітною, в 2-3 рази підвищити продуктивність праці.

Таким чином, створення АРМ в системі управління містом дозво­лить підвищити якість і обґрунтованість рішень, які приймаються, за рахунок:

            автоматизації процесу колективного й індивідуального розгляду проблем, розробки і прийняття рішень при активній взаємодії осіб, що приймають участь у цьому процесі;

            впровадження методів моделювання в процес підготовки та прийняття рішень в органах управління;

            впровадження методів візуалізації інформації на пристроях колективного використання із застосуванням різноманітних формпредставлення (текстове, числове, графічне, картографічне);

            створення розподіленого банку даних, забезпечення оперативного доступу до необхідної інформації в процесі підготовки і прийняття рішень;

            впровадження сучасних засобів обчислювальної техніки;

            систем зв' язку та телекомунікації ;

            впровадження експертних систем для прогнозів наслідків прийнятих рішень.

 

1.Акулов В., Рудаков М. Особенности принятия решений субъектом стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. - 1999. -­№3. - С. 88.

2.Иванов А. Разработка управленческих решений. - М.: Калита, 2000. - 112 с.

3.Колпаков В. Теория и практика принятия управленческих решений. - К.: МАУП,

2000. - 256 с.

4.Концепція адміністративної реформи в Україні. - К.,1998.

5.Ларичев О. Теория и методы принятия решений. - М.: Логос, 2000. - 296 с.

6.Комп'ютерна підтримка прийняття рішень на різних рівнях державного управління. - К.: УАДУ, 1998. - 247 с.

Отримано 23.03.2007

 

УДК 338.2

О.А.ДАВЫДЕНКО, канд. техн. наук

Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры

ДИВЕРСИФИКАЦИЯ КАК СПОСОБ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ

Анализируется состояние промышленных производственных объектов г.Харькова различного назначения в условиях рыночной экономики. Диверсификация рассматрива­ется как направление расширения деятельности узкоспециализированных предприятий. Целесообразно оценивать эффективность диверсификации указанных объектов с учетом изменения цен покупки и инвестиций в изменение профиля, на базе корреляционных моделей.

В условиях выхода экономики Украины из кризиса важной зада­чей является привлечение инвестиций в предприятия различного на­значения с целью улучшения их финансового состояния.

Расширение направлений деятельности узкоспециализированных предприятий страны, по мнению ученых [1-3], наиболее целесообразно осуществлять при помощи диверсификации (от англ.Шуегайсагюп -изменение и расширение видов деятельности различных предприятий). Этот процесс предполагает распределение инвестиционных средств между различными объектами вложения капитала, которые непосред­ственно не связаны между собой. Цель диверсификации заключается в

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Д Коноваленко - Підвищення ефективності управління соціальною сферою міста

О Д Коноваленко - Підвищення ефективності управління соціальною сферою міста