Н М Левицька - Підготовка фахівців-гуманітаріїв у вузах україни на зламі ХІХ- ХХ ст досвід і проблеми - страница 2

Страницы:
1  2 

Проте, основний фон викладання визначався русифікаторською політикою в галузі вищої освіти, різними "маневрами" Міністерства освіти щодо забезпечення умов для русифікації викладання. Так, вивчення штатних формулярів викладачів факультетів та відділень гуманітарного профілю показало, що одним з "прийомів" було переведення професорів з території "великої" Росії на територію України. Це продуманий соціально-психологічний підхід. Він розрахований на те, що прибулі з Росії професори пропонували свої курси, розроблені на іншому матеріалі, не пов'язаному з Україною. По-друге, мовний бар'єр робив цю категорію професури стійкою опорою уряду в проведенні русифікаторської, державницької політики в гуманітарних вузах. Таким чином, проблема володіння українською мовою перетворювалася на політичну проблему, впливала на розшарування професури. Такі ж тенденції спостерігаються і в студентському середовищі, в якому чітко визначилися як прихильники українства, так і шовіністично налаштовані групи, які стояли на позиціях офіційної русифікаторської політики.

Подвижниками науки в Україні були саме викладачі вузів. Серед них -представники різних національностей: українці, росіяни, білоруси, поляки, євреї, німці та інші. Науково-педагогічна діяльність більшості з них -приклад самовідданого виконання професійного обов'язку.

Науково-педагогічний прогрес передбачав вільний, необмежений обмін думками і результатами пошуків, а міністерський і поліцейський контроль був на заваді цьому.

Отже, всупереч перешкодам і заборонам царських властей, які жорстко контролювали підбір і підготовку кадрів у вузах України, все жзнаходились професори і викладачі, які мали мужність стояти на сторожі істини, давати об'єктивну оцінку суспільним подіям, пробуджувати національну свідомість студентської молоді.

 

 

Бібліографічні посилання.

1.   Альбом к 100-летию Харьковского университета. - Х., 1905. - С.40

2.   Грушевський М. Освобождение Росии и украинский вопрос. - СПб. -1907. - С. 6

3.   Грушевський М. Освобождение Росии и украинский вопрос. - СПб. -1907. - С. 7

4.   Грушевський М. Вопрос об украинских кафедрах и нужды науки.
Сборник «Освобождение России и украинский вопрос». - Спб., 1907. - С.

20.

5.    Там само. - С.23.

6.    Доклады комиссии ИУСВ.- 1901. - С.86

7.Записки Императорского Новороссийского университета. - 1904. - Т.99.

-     С. 9-11.

 

8.    Историко-филологический институт князя Безбородко в Нежине 1875­1900. Нежин. - 1900. - . 120.

9.    Мальцева Л. Г. Преподавание и изучение отечественной истории в университетах России в первой половине ХІХ века: Дис. ... канд. ист. наук.

-     Киев,1987. - С. 42.

 

10.    Сборник постановлений по МНП. - т.6. - Спб. Тип. В.Банаглова. -1878. - С.602

11.    Сватиков С. Г. Указ. соч. - С. 57, 59

12.    Синявски А. А.И. Маркевич - историк Новороссийского края //
Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Год первый. -
Екатеринослав, 1904. - С.1

13.    Синявский А. А.И. Маркевич - историк Новороссийского края //
Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Год первый. -
Екатеринослав, 1904. - С. 6, 8-9.

14.  ЦДІА УРСР. - Ф.419, оп.1, д. 2066. - Л.2.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Н М Левицька - Підготовка фахівців-гуманітаріїв у вузах україни на зламі ХІХ- ХХ ст досвід і проблеми

Н М Левицька - Склад та соціально-правовий статус викладацького корпусу вищих гуманітарних закладів наддніпрянщини