Т В Анопрієнко - Ринок землі як складова частина ринку нерухомості - страница 1

Страницы:
1 

номику в процессе ее глобализации, позволяет сделать вывод, что эта интеграция уже практически произошла.

Сегодня необходимо максимально использовать позитивные эф­фекты интеграции в национальных интересах каждой отдельной стра­ны, что будет способствовать структурной перестройке экономики, обновлению и росту ее производственных возможностей, укреплению отечественного бизнеса на мировых рынках.

1.Иноземцев В. Глобализация национальных хозяйств и современный экономиче­ский кризис // Проблемы теории и управления. - 1999. - №6. - С.40-45.

2.Зянько В. Глобализация и инновационный процесс и их взаимодействие // Эко­номика Украины. - 2006. - №2. - С.84-90.

З.Осадчая И. Глобализация и государство: новое в регулировании экономики раз­вития стран // МЭ и МО. - 2002. - №>11. - С. 3-14.

4.Субботин А. Перспективы глобального рынка // МЭ и МО. - 2005. - №1. - С.75-

80.

5.Шишков Ю. Международное разделение производственного процесса меняет облик мировой экономики // МЭ и МО. - 2004. - №10. - С.15-26.

Получено 18.08.2006

 

УДК 332.72 Т.В.АНОПРІЄНКО

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаева

РИНОК ЗЕМЛІ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА РИНКУ НЕРУХОМОСТІ

Розглядаються питання формування земельно-майнових відносин, удосконалення нормативно-правової бази формування землеволодінь і землекористувань, що є основою соціально-економічного розвитку і функціонування населених пунктів.

Важливим етапом земельних перетворень на шляху формування землеволодінь (землекористувань) є запровадження системи земельно-майнових відносин, яка потребує чіткого розмежування форм власнос­ті на землю і майно, у зв'язку з чим в Україні існує три форми власно­сті на землю: державна, комунальна і приватна [1]. Відповідно до норм Земельного кодексу був прийнятий Закон „Про розмежування земель державної та комунальної власності", запроваджений продаж земель несільськогосподарського призначення, відбувається процес привати­зації земель [2].

З переходом до ринкових відносин постала потреба розгляду зем­левласників і землекористувачів як повноправних суб' єктів ринкових перетворень у країні. О.І.Драпіковський та І.Б.Іванова зазначають, що першооснову ринку нерухомості в усьому світі становить ринок землі. В Україні, де лише зараз проходить становлення земельного ринку, його сегментація, масштаби і темпи формування здебільшого буливизначені державною політикою щодо приватизації землі. Саме на за­конодавчому рівні були встановлені суб' єкти й об' єкти земельної вла­сності, а також категорії земель, які не підлягають приватизації [3].

Розвиток й обґрунтування земельно-майнових відносин у ринко­вих умовах потребує участі власника землі і майна та держави, її орга­нів, з метою ефективного регулювання процесів переходу права влас­ності на об' єкти через систему законів та законодавчих актів.

Наголошує на важливості ролі держави у створенні та розвитку ринку земель М.С.Головатюк, зокрема, в роботі [4] стверджує, що „... при проведенні в умовах ринкових відносин державної земельної полі­тики, зокрема розвитку земельного ринку, пріоритетне значення має належати суспільним інтересам, спрямованим на збереження земель­них ресурсів і їх ефективне використання. Це випливає з особливої соціальної значимості землі як природного ресурсу, як території та як нерухомості, що безперервно відтворює матеріальні блага і відтворює ряд інших важливих життєвих функцій".

Відповідно до цих питань потрібна єдина державна законодавча база ринкових земельно-майнових відносин.

Метою нашого дослідження є поєднання питань оцінки землі, майна і відповідної законодавчої бази для земельно-майнових відно­син.

У зв' язку з докорінними перетвореннями у країні виникає нагаль­на потреба регулювання земельних відносин, установлення нових, ефективних методів регулювання земельних ресурсів. Особливо важ­ливим є процес приватизації земель, тобто набуття права власності громадянами та юридичними особами. Наприкінці 1992 р. був прийня­тий Декрет Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок", в якому зазначалися норми безоплатної передачі громадянам України у приватну власність земельних ділянок, з наступної видачею державного акту на право приватної власності на землю [5]. Важливим кроком на шляху до таких перетворень були укази Президента „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" і „Про особливості приватизації об' єктів незавершеного будівництва" в 1999 р., якими був розпочатий процес приватизації земель несільсько-господарського призначення [6, 7].

На сучасному етапі прийняті закони „Про оцінку майна, майно­вих прав та професійну оціночну діяльність в Україні", „Про оцінку земель"; внесені зміни до законів України „Про плату за землю", „Про оренду земель" та ін., що в свою чергу позитивно впливає на створен­ня цивілізованого ринку землі в Україні [8-11]. Установлений морато­рій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що обме­жує процес формування великих землеволодінь на основі ринкових відносин, але сприяє створенню землекористувань на умовах оренди і недопущенню масового обкрадання сільського населення шляхом пропонування завідомо низьких цін за земельні частки (паї).


Слід зазначити, що досить інтенсивно розвивається ринок земе­льних об'єктів комерційного призначення, особливо в межах населе­них пунктів. За даними Харківського обласного головного управління земельних ресурсів, протягом останніх п'яти років на території Хар­ківської області було продано 445 об'єктів, загальною площею 3329956 м2, сума продажу склала 27612,5 тис. грн (табл.1, рисунок).

Аналізуючи дані табл.1, можна зробити висновки: по-перше, про­даж земельних ділянок комерційного призначення на первинному рин­ку Харківської області відбувається під впливом ряду об' єктивних та суб' єктивних факторів, які не дають можливість точного прогнозуван­ня надходжень до відповідних місцевих бюджетів; по-друге, неможли­вість встановлення прямої залежності вартості 1 м2 земель відповідно до розміру ділянки; по-третє, відбувається процес набуття у власність земельних ділянок виробничого напрямку, що в свою чергу впливає на збільшення частки приватних землеволодінь, та зменшення середніх показників вартості 1 м2 земель несільськогосподарського призначення в цілому по області.

Процеси приватизації торкнулися не лише земельних ділянок несільськогосподарського призначення наданих для комерційного ви­користання і виробничої діяльності. Відбувається процес приватизації земельних ділянок житлової забудови та сільськогосподарського при­значення. За даними Харківського головного обласного управління земельних   ресурсів,   кількість   громадян,   які   мають   право наприватизацію, на 01.01.2005 р. становить 659348 чоловік, кількість громадян, які приватизували земельні ділянки за рішенням рад, -508827 чоловік, тобто 77,2 %.

Рік продажу

Динаміка продажу земельних ділянок комерційного призначення на первинному ринку Харківської області

Особливу увагу слід звернути на підготовку юридичного та техніч­ного аспектів втілення п.14, 15 Земельного кодексу [1], що стосується роз­витку ринку земель сільськогосподарського призначення. На 1 січня 2005 р. відбулися зміни власників земельних ділянок сільськогосподарсь­кого призначення, з 252379 громадян, які отримали сертифікати на земе­льну частку (пай), 44273 громадянина, що складає 17,5%, здійснили пере­хід права згідно договорів, з них 76,1% шляхом успадкування, 18,3% -дарування, 1,6% - обмін, 4,0% - продано (табл.2). З одного боку, штучне гальмування впровадження ринкових відносин у сфері сільськогосподар­ського виробництва затримує розвиток аграрного сектора, заважає надхо­дженню інвестицій на село, з іншого - несвоєчасне зняття мораторію мо­же не лише ускладнити, а й погіршити нелегкий стан, що склався у цій галузі.

Таким чином, з метою раціонального й ефективного регулювання земельно-майнових відносин доцільно переглянути порядок цін на земельні ділянки несільськогосподарського призначення та умови їх продажу із застосуванням практики „розстрочення платежу". Форму ­вання землеволодінь (землекористувань) повинно відбуватися в єдиній проектній системі, через відповідну службу землеустрою і кадастру. Проекти повинні мати єдину, прозору систему використання земель різних категорій, форм власності та господарювання, відповідно до їх функціонального призначення та цільового використання. Удоско­налення системи земельно-оціночної діяльності дасть змогу створити економічні і ринкові механізми формування землеволодінь і землекористувань різних форм власності.

Таблиця 2 - Рух права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у Харківській області станом 01.01.06 р.Кількість гро­мадян, які набули право на земельну частку (пай), (згідно зі спис-ком-додатком до державного акта)

258028

 

 

Кількість громадян, які отримали серти­фікати на земельну частку (пай)

 

 

252379


ж

а д о р

я

на в

ук дап

су

я н н

а в

ур

а

д

ні ім

б о

Кількість нотаріально посвідчених переходів права на земельну частку (пай), (на підставі договору)

6.44273    33672     8111     705 1785
Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення: Указ Президента // Спеціаліст з експертної оцінки землі в умовах України: Зб. докум. з курсу

навчання. - Харків: ХОРПНТЕІ, 2001. - С.33 -34.

7.Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва: Указ Президента // Спеціаліст з експертної оцінки землі в умовах України: Зб. докум. з курсу навчання. -Харків: ХОРПНТЕІ, 2001. - С.117-120.

8.Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - №47. - Ст.251 (Із змінами, внесеними згідно із Законами).

9.Про оцінку земель: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2004. -№ 15. - Ст. 229 (Із змінами, внесеними згідно із Законом №1808-IV (1808-15 )

від 17.06.2004р.).

10.Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю": Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - №45. - Ст.238.

11.Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі": Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2004. - №10. - Ст.102.

Отримано 18.08.2006

 

УДК 693.54

В.І.ЛАПТЄВ, Г.В.НАЗАРОВА, д-р екон. наук

Харківський національний економічний університет

ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ

Спираючись на дослідження науковців і фахівців у сфері менеджменту, корпора­тивного управління та застосовуючи принципи системного підходу, визначається термін «система управління акціонерним товариством».

У сучасному світі в умовах розвитку нових економічних відно­син, великої конкуренції все більшої актуальності набувають дослі­дження, пов' язані з удосконаленням систем управління організації (підприємства) як інструмента ефективної діяльності компанії, її стабі­льності та розвитку. Широке використання системного підходу до проблеми управління пов' язано з тим, що цей підхід, особливістю яко­го є дослідження будь-якого об' єкту як складної цілісної системи, до­зволяє всебічно, на рівні конкретної характеристики оцінити об' єкт, проаналізувати ситуацію в межах даної системи і відповідно найкра­щим чином організувати процес прийняття рішення.

Протягом останніх років значний внесок у дослідження систем управління підприємством внесли В.С.Пономаренко, В.М.Гриньова, В.М.Мішин, А.В.Ігнат'єв, В.Н.Долятовський, В.А.Долятовська [2, 3, 5,12, 16]. Незважаючи на цей інтерес у науковій літературі та публіка­ціях немає єдиної визнаної дефініції терміну система управління. Осо­бливого інтересу у зв' язку з розвитком корпоративного сектору в Україні набуває питання формування системи управління акціонерно-

Страницы:
1 


Похожие статьи

Т В Анопрієнко - Вплив екологічних факторів на використання земельних ресурсів у населених пунктах

Т В Анопрієнко - Особливості грошової оцінки земель житлової забудови у межах населених пунктів різного статусу і підпорядкування

Т В Анопрієнко - Ринок землі як складова частина ринку нерухомості