В Приходько - Рецепция украинской ментальности в англоязычных переводах повести м гоголя вечер накануне ивана купала - страница 1

Страницы:
1  2 

3.   Кашкин И.А. Для читателя-современника. Статьи и исследования. М.: Сов. писат., 1977. - 560 с.

4.   Кіплінг Р. Казки. / Перекл. з англ. В.Панченка. - К.: Махаон-Україна, 2005. - 112 с.

5.   Кіплінг Р. От собі казочки. / Переклав В.Ткачкевич. З двома ілюстраціями. - Коломия: Галицька Накладня Якова Оренштайна, б.р. - 56 с.

6.   Киплинг Р. Рассказы. Стихи. Сказки. / Сост., предисл., коммент. Ю.И.Кагарлицкого. - М.: Высш. шк., 1989. - 383 с.

7.   Кіплінг Р. Як і чому: Казки. Для мол. шкіл. в. / Пер. з англ. Л.Т.Солонька; Мал. С.К.Артюшенка. - К.:

Веселка, 1984. - 128 с.

8.   Николаева М. Культурный контекст и проблемы переводимости детской литературы (на примере шведско-русско-шведских переводов). // Детская литература. - 1992. - №4. - С. 30-32

9.   Папуша О.М. Наратив дитячої літератури: специфіка художнього дискурсу. - Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Тернопіль, 2004. - 20 с.

10.Попович А. Проблемы художественного перевода: Учебн. пос. / Пер. со словацького. - М.: Высш. шк.,

1980. - 199 с.

11.Пугина Е.Ю. Индийские реалии в англоязычном художественном тексте и проблема их передачи на русский язык (на материале творчества Р.Киплинга). - Дис. ... канд. филол. наук. - М., 2005. - 172 с.

12.Сорокотенко О.В. Літературна казка: порівняльний та типологічний аспекти. - Автореф. дис. . канд. філол. наук. - Одеса, 1996. - 16 с.

13.Топер П.М. Перевод в системе сравнительного литературоведения. - М.: Наследие, 2000. - 254 с.

14.Тороп П. Тотальный перевод. - Тарту, 1995. - 220 с.

15.Эткинд Е.Г. Для маленьких читателей. // Поэзия и перевод. - М.-Л.: Сов. писат., 1963. - С. 345-379

16.Kipling R. Just So Stories. - M.: Progress Publishers, 1972. - 254 p.

17.Kosowska Е. Antropologia literatury. - Katowice: W-wo Uniwersytetu Sl^skiego, 2003. - 177 s.

18.Lathey G. Time, Narrative Intimacy and the Child: Implications of Tense Switching in the Translation of Picture Books into English. // The Translation of Children's Literature. A Reader. / Ed. by G.Lathey. - Clevedon, Buffalo, Toronto: Multilingual Matters Ltd., 2006. - P. 134-142

19.Newmark P. A Textbook of Translation. - London: Longman, 2003. - 290 p.

20.Nida E.A., Taber Ch.R. The Theory and Practice of Translation. - Leiden: Brill NV, 2003. - 218 p.

21.Oittinen R. I Am Me - I Am Other: On Dialogics of Translating for Children. - Tampere: University of Tampere, 1993. - 222 p.

22.Pascua I. Translation and Intercultural Education. // Meta, 48. - 2003. - № 1-2. - P. 276-284

23.Reiss K. Translation Criticism - The Potentials and Limitations. Categories and Criteria for Translation Quality Assessment. / Transl. by E.F.Rhodes. - Manchester: St. Jerome Publishing, 2000. - 127 p.

24.Shavit Z. Poetics of Children's Literature. - Athens, London: Georgia University Press, 1986. - 193 p.

25.Venuti L. Translation and the Formation of Cultural Identities. // Cultural Functions of Translation / Ed. by C.Schaffner and H.Kelly-Holmes. - Clevedon, Philadelphia, Adelaide: Multilingual Matters Ltd, 1995. - P. 9-25

26.Wintle S. Introduction. // Kipling R. Puck of Pook's Hill. / Ed. by S.Wintle. - London: Penguin Books, 1987. -

P. 7-34

27.Yengoyan A.A. Lyotard and Wittgenstein and the Question of Translation. // Translating Cultures. Perspectives on Translation and Anthropology. / Ed. by P.G.Rubel and A.Rosman. - Oxford, New York: Berg, 2003. - P. 25—

43

 

 

 

 

Вікторія ПРИХОДЬКО                                                                                          © 2008

РЕЦЕПЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ В АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ „ВЕЧЕР НАКАНУНЕ ИВАНА

КУПАЛА"

Українська художня література завжди об'єктивно зображувала національну ментальність через мову, типи, побут, звичаї, пейзаж тощо. Красне письменство не лише заявляло світові про існування українського народу, а й прагнуло показати, яким він є. Прагнув цього і М. Гоголь, хоча питання належності його Україні чи Росії було і, як відомо, залишається непростим. Маємо невідповідність мови (російської) та способу мислення письменника (в основному українського). Однак ця невідповідність, скоріше зовнішня, аніж внутрішня, значною мірою компенсується присутністю великої кількості української національно характеристичної лексики в ранніх повістях М. Гоголя. У "Вечорах на хуторі біля Диканьки" "Гоголь, -   пише О. Стромецький, ­звертався до ресурсів свого раннього оточення, в унікальність котрого входили: рідна мова, спосіб мислення та планування, які вкорінились в його творчому таланті і плекались на фоні його походження. Крім цього, що Гоголь пише по-російському, все ж таки зразок його думання в основному український" [5 ,55].

У повісті М. Гоголя "Вечер накануне Ивана Купала" українська ментальність виявляється, в основному, мовними українізмами, фразеологічними зворотами та інвективною лексикою, що відображають не лише національний побут в усьому його різномаїтті: їжа, напої, одяг, музичні інструменти, танці, імена та прізвиська, але й національний спосіб мислення (менталітет): обряди, відносини між чоловіком і жінкою, сварки, прокльони, гумор тощо. Для перекладача важливо адекватно сприйняти ці національні елементи та не втратити їх у процесі інтерпретації, і тим самим зберегти національний колорит твору.


Мета цієї розвідки - розглянути рецепцію національної ментальності в англомовних перекладах повісті М. Гоголя "Вечер накануне Ивана Купала", здійснених К. Карнет [7] та О. Горчаковим [6].

Зауважимо, що при перекладі реалій кутья (frumenty - солодка пшенична каша на молоці з корицею [4, 308]) та свитка (jacket - жакет) обоє перекладачів невдало застосували гіперонімічне перейменування, яке призвело до втрати національної специфіки та спотворення семантики слів. А от дескриптивна перифраза при інтерпретації реалії кораблик є дуже доречною, адже пояснює значення лакуни іншомовному реципієнтові.

При перекладі ономастичної лексики К. Карнет та О. Горчаков вдаються до транскрибування, що є слушним, адже, як справедливо зазначають перекладознавці: „єдиний різновид реалій, який неминуче треба подавати в національній подобі,  - це антропоніми та

 

М. Гоголь

К. Карнет

О. Горчаков

Фома Григорьевич

Foma Grigoryevitch

Foma Grigoryevitch

Полтава

Poltava

Poltava

Подкова

Podkova

Podkova

Полтора-Кожуха

Poltor-Kozhuh

Poltora-Kozhuha

Сагайдачный

Sagaidatchny

Sagaidachny

Басаврюк

Basavryuk

Basavryuk

Пантелей

Panteley

Pantelei

Афанасий

Afanassy

Afanasy

Корж

Korzh

Korzh

Петро Безродный

Petro   the Kinless

Petro  the Kinless

Пидорка

Pidorka

Pidorka

Ивась

Ivas

Ivas

Ивана Купала

St. John the Baptist 's Day

St. John the Baptist 's Day

Як бачимо, в одному випадку перекладачі використали дескриптивну перифразу (the Kinless) замість транскрибування з метою тлумачення англомовному читачеві семантики власної назви.

Необхідно відмітити, що лише О. Горчаков дає на початку свого перекладу примітку щодо назви твору, де пояснює значення свята Івана Купала та описує його традиції, що важливо для іншомовного реципієнта, в культурі якого подібне свято відсутнє.

Українській ментальності властива толерантність по відношенню до інших національностей. Однак, відокремленість двох національних типів - українця і росіянина - у безпосередній народній свідомості знайшла собі вираження у прізвиськах „хохла" та „кацапа", „москаля", що яскраво свідчить про гумор як типову особливість духовного складу і українця, і росіянина. У М. Гоголя слово москаль вживається з іронією, в той час як слова ляхи, крымцы та литвинство (так вже склалось історично) - з певним відтінком сарказму. У перекладах, на жаль, бачимо нейтральні відповідники: Russian pedlars, soldiers, Muscovites; Crimeans, Poles, Lithuanians.

Чи не найповніше національна ментальність розкривається у фразеологічному багатстві мови. Хоча переклад реалій-ідіом майже завжди ускладнено тим, що в мові-сприймачі, здебільшого, відсутній їх повний відповідник, а тому втрата національно-культурного забарвлення реалій - неминуча. Слід зазначити, що обоє перекладачів, проявивши неабияку перекладацьку майстерність, зуміли зберегти конототивне значення більшості ідіом, а отже, певною мірою, їм вдалося передати ментальність фразеологічних виразів:


К. Карнет


О. Горчаков

1.

Оседлать нос [1, 48].

6.

2.    Що то вже, як у кого чорт-ма клепки в голови! [1, 49]

3.    Москаля везть [1, 49].

4.    Показывать на позор свои зубы [1, 50].

5.    Провозить попа в решете [1,

50].

Как в воду [1, 51].

7.    С неба упал [1, 51].

8.    Унес бы ноги [1, 51].

9.    Дал тягу [1, 52].

10. Как бельмо в глазу [1, 53].

11.  Залить свое горе [1, 55].

12. Выскочить из груди [1, 56].

13. Хоть в глаза выстрели [1, 56].

14. Рука об руку [1, 56].

15. Захолонуло внутри [1, 57].

16. Дали под нос дулю [1, 60].

17. Подпускали турусы [1, 61].

18. За живот хватаешься [1, 61].

19. Хоть святых выноси [1, 61].

20. Не смея пошевельнуть усом [1, 64].

 

1.   To put his spectacles astride his nose [7, 56].

2.   What is one to do when a man has a screw loose in his head [7,

57].

3.   Begin spinning their yarns [7,

57].

4.   Grinning and mocking [7, 58].

5.   Tell a lie at confession [7, 58].

6.   Had sunk into the water [7, 59].

7.   Drop from the sky [7, 59].

8.   Take to his heels [7, 60].

9.   Had escaped [7, 61].

10.When she is not wanted [7, 62].

11.  To drown his sorrow [7, 64].

12.Leaping out of his breast [7, 65].

13.  Could not see your hand before your face [7, 65-66].

14.Hand in hand [, 66].

15.Turned cold all over [7, 67].

16.Sent away with a flea in his ear

[7, 70].

17.Cut all sorts of capers [7, 71].

18.One held one's sides [7, 71].

19.There were no bounds to what they would do [7, 71].

20.Not daring to move an eyelash

[7, 75].

1.   To put his spectacles astride his nose [6, 50].

2.   What is one to do when a man has a screw loose in his head

[6, 50].

3.   Begin spinning their yarns [6, 51].

4.   Grinning and mocking [6, 51].

5.   Tell a lie at confession [6, 52].

6.   Vanished as though into thin

air [6, 52].

7.   Drop from the sky [6, 52].

8.   Take to his heels [6, 53].

9.   Had escaped [6, 54].

10.When she is not wanted [6,

55].

11.  To drown his sorrow [6, 57].

12.Leaping out of his breast [6,

58].

13.  Could not see your hand before your face [6, 58].

14.Hand in hand [6, 58].

15.Turned cold all over [6, 59].

16.Sent away with a flea in his

ear [6, 61-62].

17.Cut all sorts of capers [6, 62].

18.One held one's sides [6, 63].

19.There were no bounds to what they would do [6, 63].

20.Not daring to move an eyelash

[6, 66].

Зауважимо, що в оригіналі автор сам дає пояснення двом фразеологічним зворотам: москаля везть - то есть лгать [1, 49] та возить попа в решете - то есть лгать на исповеди [1, 50]. Перекладачі не зберегли цих приміток, однак знайшли вдалий англомовний відповідник в першому   випадку   (Begin   spinning  their yarns   —   плести   небылицы    [4,   709]),   та   менш вдалозастосували дескриптивну перифразу в другому, що призвело до нівелювання ідіоматичності, а з нею і національної специфіки виразу.

Повну зміну семантики спостерігаємо в перекладі ідіоми подпускать турусы - говорить
чепуху, небылицы, вести пустые разговоры [3, 622]. Однак, це відбулось не з вини перекладачів.
К. Карнет та О. Горчаков відповідно до контексту оригіналу (йшлося про гуляння, танці на
весіллі) цілком слушно вжили зворот
           all sorts of capers - выделывать антраша, дурачиться [4,

114]. У цьому випадку зміна семантики не призвела до втрати експресивності.

Національний характер народу віддзеркалюється і в його інвективній лексиці. Так,
українські прокльони та лайливі слова є скоріше жартівливими, аніж брутальними, що й
продемонстровано в
повісті „Вечер накануне Ивана Купала". Обоє перекладачів зуміли передати
цю характеристичну лексику не менш
емоційно, ніж в оригіналі, хоча для англійської мови
експресивна брутальна лексика не властива. В основному було використано прямий переклад:_______________________________________________________________________

1.   Сучий москаль [1, 49].

2.   Чтоб ему, собачьему сыну, приснился крест святой! [1, 54]

3.   Плюйте ж на голову тому, кто это напечатал [1, 48].

4.   Знай лучше свое дело, чем мешаться в чужие, если не хочеш, чтобы козлиное горло твое было залеплено горячею кутьею! [1, 52]

5.      Если ты мне когда-нибудь
покажешься в хате или хоть
только под окнами, то
слушай, Петро: ей-богу,
пропадут твои черные усы,
да и оселедец твой, вот уже
он два раза обматывается
около уха, не будь я
Терентий Корж, если не
распрощается с твоею
макушей! [1, 54]
___

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Приходько - Об истоках кризиса в отечественной высшей школе

В Приходько - Рецепция украинской ментальности в англоязычных переводах повести м гоголя вечер накануне ивана купала